Недостатнiсть кондицiонуючої функцiї дихального апарату при легенево-серцевих захворюваннях (критерiї, градацiя, дiагностика, корекцiя)

Ще в класичних роботах клiнiцистiв та фiзiологiв минулого столiття (В.А. Виноградов, 1861; I.М. Сєченов, 1866; С.П. Боткiн, 1867; I.П. Павлов, 1877) було показано, що температура рiзних органiв i тканин, в тому числi легень та iнших органiв дихального апарату визначається, насамперед, ступенем кровонаповнення, станом тонусу та просвiту постачаючих їх судин.

Розладнання гемодинамiки як механiзму доставки тепла до морфо-функцiональних структур, якi беруть участь в кондицiонуваннi дихального повiтря, в наших дослiдженнях проявлялося сполученiстю вираженостi недостатностi КФДА з вираженiстю недостатностi кровообiгу та посиленням кореляцiйних зв'язкiв з iї функцiональних показникiв з ПКІ, а також при експериментальному порушеннi гемодинамiки в малому колi кровообiгу, що узгоджується з роботами багатьох авторiв, якi вiдмiчали даний вид розладнань кровопостачання i при легеневих i серцево-судинних захворюваннях (Б. I. Вотчал, I. А. Магазаник, 1965).

Напевно, саме ступенем порушення функцiонування структур, безпосередню контактуючих з дихальним повiтрям i ступенем розладнань аеро-i гемодинамiки пояснюється рiзна вираженiсть недостатностi КФДА при рiзних нозологiчних формах легенево-серцевих захворювань, що проявляється зменшенням критерiю недостатностi цiєї функцiї -пневмокалориметричного iндексу. Викладенi факти свiдчать про суттєву роль у генезi недостатностi КФДА порушення взаємозв'язкiв його аеро-гемодинамiчних процесiв, доцiльностi використання ПКI в якостi додаткового iнтегрального показника як для оцiнки функцiонального стану i можливостей кардiореспiраторної системи, так i максимальної фiзичної працезданостi у хворих безнавантажувальним пневмокалориметричним способом.

5. Недостатнiсть КФДА та фiзична працездатнiсть хворих на легенево-серцевi захворювання.

Iнтерес клiнiцистiв до фiзичної працездатносттi (ФП) зумовлений тим, що з її змiненнями пов'язують розвиток ряду захворювань та передпатологiчних станiв: гiпертензiю та облiтеруючий ендартерiiт (U. P. Larsen, 1966), дiабет, бронхiальну астму, емфiзему легень (Z. F. Pyorolaetal, 1968; F.D. Rutentrans, 1968; W.C. Kzal, 1969), бiль у спинi i кiстках осiб, зайнятих "сидячою роботою" (А.I. Аулик, 1990).

Визначення ФП потребує використання для її кiлькiсної оцiцки ергометричних тестiв з максимальними для даної людини фiзичними навантаженнями, що виконуються до появи граничної втоми або до максимально можливого збiльшення вжитку кисню чи максимально допустимого прискорення серцевих скорочень (P.O. Astrand, 1972; R.I. Shepard, C.H. Veese, I.B. Merritan, 1971; G.N. Malleroviz, 1981), тобто мiстять деякий елемент ризику для здоров'я обстежуваного (J.R. Zoman, R.E. Phillips, 1973; А.О. Навакатикян, 1981), суттєво зростаючого при визначеннi ФП у хворих людей. Тому в клiнiчнiй, головним чином, у кардiологiчнiй практицi, за допомогою навантажувальних тестiв визначається не сама ФП, а так звана "толерантнiсть", ступiнь витривалостi до фiзичних навантажень регламентованої iнтенсивностi (Л.П. Померанцев, 1974; Л.П. Померанцев i спiвавт., 1975; Дзяк В.Н., 1979; Волков В.С., Семеннікова Т.К., 1980; Преварський Б.П., 1981; Розова Н. К. та співавт., 1972; Лупанов В. П., 1975; Преварській Б. П., 1985). Це пов'язано з тим, що передбаченi ергометричнi тести фiзичної працездатностi хворими взагалi, i особливо, тими котрi страждають на легеневi та серцево-судиннi захворювання, важко переносяться або ж взагалi не переносяться i протипоказанi. Тому її стан при рiзних захворюваннях, в тому числi легенево-серцевих в широкiй клiнiчнiй практицi як правило не оцiнюється, через що втрачається вельмицiнна iнформацiя, така необхiдна для вирiшення завдань iз областi дiагностики, прогнозування, оцiнки ефективностi реабiлiтацiї та лiкування хворих, а також соцiальних завдань - об'єктивiзацiї та пiдвищення результативностi експертизи працездатностi, встановлення ступеня iнвалiдизацiї тощо.

Тому встановити взаємозв'язки мiж недостатнiстю КФДА та фiзичною працездатнiстю i її станом у хворих на легенево-серцевi захворювання було не можливо у зв'язку з вiдсутнiстю безнавантажувального способу її оцiнки у хворих. Розробку такого способу було розпочато зi з'ясування взаємозв'язкiв мiж показником КФДА-МКЄ та ФП.

На пiдставi вивчення кореляцiйних взаємозв'язкiв з показниками останньої за тестом PWC170 у здорових осiб (n=25) та кореляцiйно-регресивного аналiзу одержаних даних виведено формулу, яка вiдбиває встановлену залежнiсть: ФП = 59. 9 * МКЄ +33, де ФП-фiзична працездатнiсть, в кгм/хв; МКЄ-максимальна калорична ємкiсть в кал. В результатi її використання розроблено номограму для встановлення фiзичної працездатностi за МКЄ як основної складової пневмокалориметричного iндексу ПКI. Помилка оцiнки ФП пневмо калориметричним безнавантажувальним способом в порiвняннi з її визначенням за тестом PWC170 не перевищує, в середньому ± 7%.

Оцiнюючи за допомогою пневмокалориметричного способу фiзичну працездатнiсть здорових вiком 35-45 рокiв осiб (n=25), виявилося, що вона (оцiнка) коливається вiд 690 до 1400 кгм/хв, складаючи в середньому 1143 кгм/хв або вiд 113 до 229 вт, а в середньому-184 вт. Це практично вiдповiдає, у всякому разi, вiдчутно не вiдрiзняється вiд фiзичної працездатностi сiльськогосподарських працiвникiв - рiльникiв, тваринникiв, операторiв ТЕС та їх помiчникiв, у яких вона коливається вид 230 ± 6. 2 до 275 ± 6. 6 вт (А. О. Навакатікян та спiвавт., 1986), гiрничих рятувальникiв, у яких вона в середньому складає 179 ± 30 вт (Аладішева Л. В., 1995), спортсменiв рiзних спецiалiзацiй, у яких вона коливається у дiапазонi 1044-1760 кгм/хв з тестом PWC170 (Карпман Б.Л. та спiвавт., 1969).

Як показали нашi дослiдження, працездатнiсть хворих на легенево-серцевi захворювання, що оцiнюється безнавантажувальним пневмокалориметричним способом, коливається при рiзних нозологiчних формах вiд 470 кгм/хв при бронхiальнiй астмi до 800 кгм/хв у хворих на пневмоконiоз, тобто знижується на 50% при бронхiальнiй астмi, на 10% при пневмоконiозi, на 15% при хронiчному бронхiтi, на 30% в загальнiй групi хворих на IХС та ревмокардит.

Зниження толерантностi до фiзичного навантаження при легенево-серцевих захворюваннях вiдмiчено багатьма авторами, але в наших дослiдженнях вперше показано можливiсть та ефективнiсть не якiсної, а кiлькiсної оцiнки ФП взагалi, i головне - змiн її враженостi пiд впливом тих чи iнших захворювань. Цим самим створюються необхiднi умови для бiльш широкого використання ергометрiї в клiнiцi внутрiшнiх хвороб, а також в полiклiнiчних умовах, особливо при експертизi працездатностi, коли кiлькiсна оцiнка набуває особливої цiнностi, оскiльки сприяє об'єктивiзацiї ефективностi лiкування, встановлення ступеня втрати працездатностi та iнвалiдизацiї.

З представлених даних стає очевидним взаємозв'язок фiзичної працездатностi та недостатностi КФДА, а також можливiсть оцiнки ФП у осiб з легеневими та серцево-судинними захворюваннями за допомогою безнаван тажувального пневмокалориметричного способу.

6. Ефективнiсть пневмокалориметричного способу для оцiнки результатов лiкування хворих.

Вирiшення даного завдання здiйснювалося на прикладi лiкування хворих на пневмоконiоз та ревмокардит, причому не усiх хворих, а тих, якi за допомогою пневмокалориметричного методу обстежувалися двiчi - на момент надходження до стацiонару i в перiод виписки.

До виборок включалися лише хворi з чiтко вираженою недостатнiстю КФДА, тобто недостатнiстю Н2 та Н3. Її стан оцiнювався двояко: за змiнами пiд впливом лiкування пневмотермоспiрокалориметричних показникiв МКЄ, ТВАП, ЖЄЛ, якi характеризують кондицiонуючi можливостi дихального апарату та за пневмокалориметричним iндексом - ПКI, характерним показником вираженостi ступеня недостатностi КФДА. Такий методичний пiдхiд сприяв з'ясуванню основного питання - чи може використовуватися пневмокалориметричний iндекс, тобто критерiй недостатностi КФДА для оцiнки ефективностi лiкування хворих з легенево-серцевою патологiєю.

Окрiм цього, на прикладi хворих на пневмоконiоз та ревмокардит вивчалися також взаємозв'язки ПКI з результативнiстю лiкування за прийнятою в клiнiчнiй практицi методикою оцiнки результативностi (ефективностi) лiкування, запропонованої М. М. Мазуром (1965) бальною системою: полiпшенням, незначним полiпшенням, без змiн, погiршенням стану здоров'я. При цьому враховувалася динамiка клiнiчних проявiв захворювання, показники функцiонального стану кардiореспiраторної системи, рентгенологiчнi та лабораторнi данi, суб'єктивна думка самого хворого про ефективнiсть проведеного лiкування.

З усiх обстежуваних хворих на пневмоконiоз (n=318) до групи вивчення ефективностi лiкування було включено лише 100 осiб з чiтко вираженою за ПКI недостатнiстю КФДА-Н2 та Н3 за рахунок зниження оцiнюваних по МКЄ та ТВАП, його як теплогенних властивостей (в середньому на 21% при Р < 0. 05), так i вентиляцiйних можливостей, оцiнюваних по зменшенню ЖЄЛ на 0. 5 л (p < 0, 05).

Лiкування хворих на пневмоконiоз проводилося в стацiонарi обласної клiнiчної лiкарнi професiйних захворювань протягом 2-3 тижнiв. Усiм хворим призначався загальноприйнятий комплекс.

Пiд впливом лiкування полiпшення стану здоров'я вiдмiчалося у 70 хворих зi 100 (70% випадкiв), незначне полiпшення - у 22% хворих, а неефективне - у 8 осiб (8%). По мiрi пiдвищення ефективностi лiкування знижалася кiлькiсть хворих з недостатнiстю КФДА, що оцiнювалася за ПКI. Так, якщо в групi з неефективним лiкуванням недостатнiсть КФДА зменшилася в 37% випадкiв, в групi з незначним полiпшенням - в 64%, то в групi з вираженим клiнiчним ефектом недостатнiсть КФДА зменшилася в 90% випадкiв. Це вказує на ефективнiсть ПКI для оцiнки результативностi лiкування. Подiбна закономiрнiсть вiдмiчалася i при оцiнцi ефективностi лiкування по зміненню выражености, тобто за ступенем недостатностi КФДА, оцiнюваної за ПКI. Так, в групi з полiпшенням стану здоров'я ПКI до лiкування дорiвнював -27 ± 0. 3%, а пiсля лiкування - 11 ± 0. 3, при незначному полiпшеннi його величина складала -30 ± 0. 7, а пiсля -18 ± 0. 6; в групi безрезультативного лiкування ПКI практично не змiнювався: до лiкування його величина дорiвнювала -26 ± 0. 5%, а пiсля -25 ± 0. 8%.

Таким чином, пiд впливом лiкування хворих на пневмоконiоз наставало зниження як частоти, так i вираженостi недостатностi, причому ступiнь кореляцiї, тобто зменшення вираженостi недостатностi КФДА у хворих з полiпшенням здоров'я пiд впливом лiкування складав 60%, а при незначному 40%.

Подiбного роду закономiрностi вiдмiчено i в дослiдженнях, проведених на 49 хворих на вiковий ревмокардит I-II ступеня активностi процесу iз 71 первинно обстежених, у яких виявлено недостатнiсть КФДА Н2 та Н3. Основну частину (45%) складали хворi на мiтральний порок, 30% - аортальний, решту 25% - з комбiнованим видом пороку. У переважної бiльшостi (55%) спостерiгалася недостатнiсть кровообiгу Н2А стадiї, у 34% - Н2Б, у 11% - НIII стадiї.

Їх лiкування заключалося у призначеннi адекватного патогенетичного та симптоматичного лiкування, що включало протимiкробну, протизапальну та iмунокорегуючу терапiю, десенсибiлiзуючi та метаболiчнi засоби, препарати дигiталiса при явищах серцевої недостатностi. Пiд впливом проведеного лiкування в групi хворих на ревмокардит вiдбувалися досить чiткi змiни в станi КФДА, про що свiдчать результати вивчення спрямованостi її змiн. Зважаючи на показники ПКI, ця група хворих на ревмокардит характеризувалася за середнiми даними бiльш вираженою недостатнiстю КФДА в порiвняннi з хворими на пневмоконiоз. Пiд впливом лiкування вiдбувалися змiни його величин як в загальнiй, так i в пiдгрупах з рiзною результативнiстю лiкування. Так, iз 49 хворих загальної групи у 35 осiб в 73% випадкiв ПКI збiльшувався, тобто зниження пiд впливом лiкуванняя вираженстi недостатностi КФДА. Лише в 17% випадкiв його величина на змiнювалася, а в 10% хворих вiн зменшувався, тобто спостерiгалося посилення недостатностi КФДА.

Та найбiльше випадкiв зростання ПКI, тобто зниження вираженостi недостатностi КФДА, спостерiгалося в групi хворих, лiкування яких завершилося полiпшенням: iз 41 хворого даної групи у 32 осiб або у 80% випадкiв пiдвищилася величина ПКI. У хворих, лiкування яких виявилося безрезультативним (6%), величина ПКІ або взагалi не змiнювалася, або навiть спостерiгалося її зниження, що свiдчило про збiльшення недостатностi КФДА пiд впливом лiкування.

Таким чином, коли результативнiсть лiкування зростала, зростала i величина ПКI, тобто ступiнь вираженостi недостатностi КФДА знижується i збiльшується число хворих, у яких вираженiсть недостатностi даної функцiї не змiнюється, або навiть зменшується. Це переконує в тому, що пневмокалорiметричний критерiй недостатностi КФДА забезпечує можливiсть не тiльки кiлькiсної оцiнки ефективностi лiкування взагалi, а й оцiнку його результативностi. Дана закономiрнiсть пiдтвердилася i при аналiзi матерiалу з вивченням кiлькiсної вираженостi недостатностi КФДА хворих на ревмокардит. Так, у групi хворих, лiкування яких завершилося полипшенням стану здоров'я, величина ПКI, тобто вираженiсть недостатностi КФДА збiльшилася з -32% до -21%, тобто кондицiонуючi можливостi дихального апарату зросли пiд впливом лiкування на 11%, тобто корекцiя (вiдновленняя) цiєї функцiї пiд впливом ефективного лiкування склала, приблизно, 1/3. У осiб, лiкування яких завершилося незначним полiпшенням або змiн в станi здоров'я взагалi не вiдбулося, корекцiї даної функцiї практично не вiдбувалося, змiни кондицiонуючих можливостей виявилися недостовiрними.

Таким чином, обраний в якостi критерiю недостатностi КФДА пневмокалориметричний iндекс з досить вираженою диференцiацiєю вiдображає тi змiни кондицiонуючої функцiї, якi настають пiд впливом лiкування i залежно вiд його результативностi.

Виявленi закономiрностi, в тому числi у спiввiдошеннях мiж ПКI та результативнiстю лiкування хворих на пневмоконiоз та ревмокардит з недостатнiстю КФДА, свiдчать про його ефективнiсть не тiльки для виявлення недостатностi даної функцiї та оцiнки фiзичної працездатностi хворих, а й про можливiсть використання в клiнiчнiй практицi для оцiнки ефективностi лiкування хворих i корекцiї кондицiонуючої функцiї дихального апарату.

Висновки

1. Недостатнiсть КФДА слiд оцiнювати за величиною пневмокалориметричного iндексу ПКI згiдно з градацiєю, що передбачає видiлення першої, другої і третьої її ступенiв.

2. Як специфичний критерiй недостатності КФДА ПКІ iнтегративно вiдображає змiни тепловмiсту у видихуваному повiтрi i за рахунок змiн його обсягу (ЖЄЛ), i за рахунок змiн ступiня його зiгрiвання; володiє високою дiагностичною чутливiстю та iнформативнiстю за Кульбаком i тому може використовуватися для комплексної оцiнки стану КФДА при легенево-серцевих захворюваннях.

3. Розроблена пневмокалориметрична градацiя недостатностi КФДА забазпечує виявлення трьох ступенiв її вираженостi, в% %: I ступiнь Н1 - помiрна при значеннях ПКI від мiнус 15 до мiнус 29. 9%, II ступiнь Н2 виражена - при ПКI вiд мiнус 30 до мiнус 45% i III ступiнь - Н3 значна при значеннях ПКI менше мiнус 45%.

4. Недостатнiсть КФДА є досить розпоширеним патологiчним станом i вiдмiчається в 5% випадкiв навiть у групах практично здорових осiб (контролi). Серед груп хворих на легеневi захворювання вона виявляється в 13 разiв частiше при пневмоконiозi та хронiчному бронхiтi, а в групах хворих на бронхiальну астму в 19 разiв частiше (в 95% випадкiв). При серцево-судинних захворюваннях: найбiльш часто, приблизно в 16 разiв (у 80% хворих) частiше вона дiагностується у хворих на гiпертонiчну хворобу, у хворих на IХС в 79% i в 80% - у хворих на ревматизм.

5. В структурi недостатностi КФДА бiльш тяжкi форми - Н2 та Н3 спостерiгаються у хворих на бронхiальну астму - у 89%, у 38% - у хворих на хронiчний бронхiт та 27% - хворих на пневмоконiоз, а факторами, що визначають її частоту i вираженiсть є не тiльки нозологiчнi рiзновиди, а й тяжкiсть, особливостi перебiгу захворювання, вираженiсть легеневої недостатностi та недостатностi кровобiгу при даних захворюваннях.

6. ПКI чiтко корелює з основними показниками функцiонального стану кардiореспiраторної системи, вiдмiчається виражена залежнiсть недостатностi КФДА вiд ступеня недостатностi кровообiгу та дихання за хвороб легень та серцево-судинної системи, що вказує на можливiсть i доцiльнiсть використання ПКI в якостi додаткового iнтегративного критерiю при оцiнцi функцiонального стану та можливостей кардiореспiраторної системи в цiлому.

7. Ступінь недостатностi КФДА у хворих на легенево-серцевi захворювання суттєво знижується пiд впливом лiкування i чим воно результативнiше, тим бiльше зниження, що свiдчить про ефективнiсть ПКI для об'єктивiзацiї оцiнки результатiв лiкування та корекцiї КФДА у хворих на легеневi та серцево-судиннi захворювання.

8. Калоричний показник КФДА (МКЄ) та фiзична працездатнiсть (ФР) перебувають в тiсному кореляцiйному зв'язку (r = 0. 91), вираженою за даними кореляцiйно-регресивного аналiзу рiвнянням: ФР = 59. 9 * МКЕ + 33, яке забезпечує кiлькiсне визначення максимальної фiзичної працездатностi безнавантажувальним пневмокалориметричним способом, помилка якого не перевищує 7% в порiвняннi з її визначенням за тестом PWC170.

9. За даними цього способу ФР хворих на пневмоконiоз пiд впливом захворювання знижується в середньому на 10%, складаючи 800 кгм/хв (131 вт), у хворих на хронiчний бронхiт - на 15% i складає 775 кгм/хв (127 вт), а у хворих на бронхiальну астму - на 50% i складає 487 кгм/хв (78 вт). У хворих з серцево-судинними захворюваннями вона знижується на 32% в загальнiй групi хворих на IХС, а її величина в абсолютних величинах складає 584 кгм/хв (106 вт) ; при гiпертонiчнiй хворобi вiдповiдно на 16% i складає 730 кгм/хв (119 вт), а при ревмокардитi на 30% i складає 626 кгм/хв (106 вт).

10. Розроблений i захищений авторськими посвiдченнями електронний пневмокалориметр забезпечує пряме визначення стандартних респiраторних тепловитрат за рахунок перетворення температури видихуваного і вдихуваного повiтря у ступінь його зігрівання - DТ; швидкість видихуваного повітря - в об'єм ЖЄЛ, а цi два параметри - у величину, пропорцiйну тепловмiсту видихуваного повiтря МКЄ.

11. Об'єднання пневмокалориметра з розробленим апаратно-програмним комплексом на базi IBM-спiльного комп'ютера автоматизує усi розрахунковi операцiї, в тому числi по визначенню ПКI та ступеня недостатностi КФДА, пiдвищує точнiсть дослiдження, знижує трудомiсткiсть та затрати робочого часу на процедуру з 40 - 45 хвилин до 3 - 4 хвилин, зберiгання у тривалiй пам'ятi комп'ютера усiх одержаних даних та їх розпечатку, що перетворює пневмокалорiметрiю в експрес-метод визначення недостатностi КФДА.

12. Визнана винаходом модель КФДА, що включає системи iмiтацiї легеневої вентиляцiї та кровообiгу, стабiлiзацiї температури теплоносiя та синхронiзацiю їх функцiонування, забезпечує демонстрацiю механiзмiв кондицiонування дихального повiтря i роль у розвитку недостатностi КФДА стану аеро-та гемодинамiки дихального апарату.

Практичнi рекомендацiї

1. Розроблений електронний пневмокалориметр та комп'ютерну програму доцiльно застосувати в кабiнетах функцiональної дiагностики терапевтичних та пульмонологiчних вiддiлень лiкарень, спортивнiй медицинi; наукових лабораторiях при дослiдженнi респiраторного теплообмiну.

2. В клiнiчнiй (пульмонологiчнiй, терапевтичнiй) практицi розроблену градацiю недостатностi КФДА доцiльно використовувати для первинної оцiнки порушень в дiяльностi дихальної та серцево-судинної систем, а також кардiореспiраторнiй системi в цiлому.

3. Безнавантажувальний спосiб визначення фiзичної працездатностi слiд застосовувати у пацiєнтiв з протипоказаннями до дозованого фiзичного навантаження при пiдготовцi до оперативних втручань, для оцiнки ефективностi лiкування хворих, насамперед, з захворюваннями кардiореспiраторної системи; як експрес-метод при профоглядах (в тому числi осiб фiзичної працi, спортсменiв, осiб "гарячих професiй") i в практицi експертизи працездатностi.

4. У зв'язку з практично повною вiдсутнiстю iнформацiї в навчальних посiбниках про недостатнiсть КФДА, розроблена модель КФДА може використовуватися як наочнiсть в навчальному процесi на кафедрах медичних iнститутiв та унiверситетiв.

Список опулікованих робіт за темою дисертації:

Одноосібні

1. Агарков С.Ф. Недостаточность кондиционирующей функции дыхательного аппарата при болезнях кардиореспираторной системы //Архив клинической и экспериментальной патологии. -1996, Т. 5. -N 2. -С. 139-142.

2. Агарков С.Ф. Состояние кондиционирующей функции дыхательного аппарата у больных ишемической болезнью сердца // Украинский кардиологический журнал. -1997, N 3, вып. 2. -С. 30-32.

3. Агарков С.Ф. Корреляция показателей кондиционирующей и газообменной функций дыхательного аппарата в норме и патологии //Украинский кардиологический журнал. -1997, N 3, вып. 2. -С. 33-36.

4. Агарков С.Ф. Безнавантажувальний пневмокалориметричний засіб оцінки фізичної працездатності в кардіопульмонологічної практиці//Лікарська справа. Врачебное дело. -1997, N 5. -С. 120-123.

5. Агарков С.Ф. Эффективность пневмокалориметрии для количественной оценки результативности лечения больных пневмокониозом и ревмокардитом//Лікарська справа. Врачебное дело. -1997, N 6. -С. 111-114.

6. Агарков С.Ф. Кондиционирующая функция дыхательного аппарата и ее недостаточность//Архив клинической и экспериментальной патологии. -1997, Т. 6. -N2. -С. 202-207.

7. Агарков С.Ф. Роль гемодинамики в патогенезе недостаточности кондиционирующей функции дыхательного аппарата//Украинский кардиологический журнал. -1998, N2. -С. 58-60.

8. Агарков С.Ф. Экспресс-способ количественной оценки недостаточности кондиционирующей функции дыхательного аппарата // Лiкарська справа. Врачебное дело. -1998, N2. -С. 113-116.

9. Агарков С.Ф. Недостаточность кондиционирующей функции дыхательного аппарата у больных нейроциркуляторной дистонией //Украинский кардиологический журнал. -1998, N4. -С. 31-32.

10. Агарков С.Ф. Роль аэро-и гемодинамики в формировании недостаточности кондиционирующей функции дыхательного аппарата при легочно-сердечных заболеваниях//Лiкарська справа. Врачебное дело. -1998, N3. -С. 99 -101.

11. Агарков С.Ф. Недостаточность кондиционирующей функции дыхательного аппарата при некоторых заболеваниях системы дыхания и кровообращения //Терапевтический архив. -1999, Т71. - N3. -С. 48-51.

У співавторстві.

12. Агарков Ф.Т., Агарков С.Ф. Методические основы дифференциальной оценки кондиционирующей функции дыхательного аппарата в клинической практике //Терапевтический архив. -1985-Т. 57, N3. -С. 73-74.

13. Агарков Ф.Т., Агарков С.Ф., Попов Б.Г. К методике моделирования кондиционирующей функции дыхательного аппарата в учебном процессе // Физиол. человека. -1988. - N 6. -С. 1033-1034.

Винахіди.

18. Агарков Ф.Т., Агарков С.Ф. А.С. 1052217 А 61 В 5/08. Устройство для измерения термометрических параметров дыхания //Открытия и изобретения. -М., 1983. -N 41.

19. Агарков Ф.Т., Агарков С.Ф. А.С. 1223064 А61 В 5/08. Устройство Агаркова для регистрации калориметрических параметров дыхания //Открытия и изобретения. -М., 1986. -N 13.

20. Агарков Ф.Т., Агарков С. Ф.А. С. 1358932 А 61 В 5/08. Учебная модель для демонстрации функции дыхательного аппарата // Открытия и изобретения. -М., -1987. -N 46. -С. 30.

Тези доповiдей, методичні рекомендації, інформаційні листи

21. Агарков С.Ф., Агаркова Е.В., Меркурьев И.А. Функцiонально-навантажувальна пневмотермометрiя як метода оцiнки кондiцiйної функцiї дихального апарату// ХI з'їзд Укр. фiзiолог. товариства: Тези доповiдей. -Київ: "Наукова думка", 1982. -С. 4-5.

22. Агарков Ф.Т., Синяченко В.В., Агарков С.Ф., Гольденберг С.Д., Агаркова Е.В., Сажнев А.В. Методические рекомендации по пневмотермокалориметрической оценке кондиционирующей функции дыхательного аппарата. -Донецк, 1982. -21 с.

23. Агарков Ф.Т., Синяченко В.В., Агарков С.Ф. Пневмотермока лориметрический способ дифференциальной оценки кондиционирующей функции дыхательного аппарата: (Метод. рекомендации). -Донецк, 1985. -8 с. Экспонат ВДНХ СССР, удостоен Серебряной медали.

Анотація

Агарков С.Ф. Недостатність кондиціонуючої функції дихального апарату при легенево-серцевих захворюваннях (крітерії, градація, діагностика, корекція). -Рукопис.

Дисертацiї на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальностю 14. 01. 27 - пульмонологiя. - Кримський республiканський НДI фiзичних методiв лiкування та медичної клiматологiї iм. I. М. Сєченова. -Ялта, 1999.

Дисертація присвячена вивченню однієї з неспецифічних - кондиціонуючої функції дихального апарату (КФДА). Вперше сформульовано поняття недостатностi КФДА як разновидностi патологiї, суть якої полягає в обмеженнi функцiональних можливостей дихального апарату як бiологiчного кондицiонера, що проявляється недогрiванням видихуваного повiтря та скороченням респiраторних тепловитрат на зiгрiвання дихального повiтря. Для дiагностики НКФДА запропоновано оригiнальний специфiчний критерiй - пневмокалориметричний iндекс ПКI. Вперше установлено кореляцiйнi взаємозв'язки мiж ПКI та рiзними спiрометричними, гемодинамiчними i ергометричними показниками фiзичної працездатностi хворих, розроблено безнавантажувальний, пневмокалориметричний спосiб її кiлькiсної оцiнки.

Установлено залежнiсть недостатностi даної функцiї вiд стану аеро -та гемодинамiки. Обгрунтована причепнiсть до кондицiнування дихального повiтря не тiльки дихальних шляхiв, як це було прийнято вважати ранiше, а й бронхiоло-альвеолярного вiддiлу.

З метою використання в широкiй клiнiчнiй практицi розроблено оригiнальний пневмокалориметричний спосiб дiагностики та кiлькiсної оцiнки трьох ступенiв недостатностi КФДА з наростаючою її вираженiстю - Н1, Н2, Н3 та вiдсутностi її Н0. Вперше представлено порiвняльну характеристику недостатностi КФДА у хворих на силiкоз, антракоз, антракосилiкоз, хронiчний бронхiт, бронхiальну астму, iнфаркт мiокарда, ревмокардит та гiпертонiчну хворобу. Показано можливiсть корекцiї недостатностi КФДА за допомогою методiв лiкування, якi застосовуються в клiнiчнiй практицi, та пряму залежнiсть вираженостi вiдтворення показникiв вiд результативностi лiкування. Для реалiзацiї способу розроблено принципову схему пневмотермокалориметричної електронної апаратури, будову моделi дихального апарату для демонстрацiї механiзму кондицiонування дихального повiтря.

Ключові слова: хронічні неспецифічні захворювання легенів, кондиціонуюча функція дихального апарату, діагностика, корекція.

кондиціонуючий дихальний пневмокалориметричний недостатність

Аннотация

Агарков С.Ф. Недостаточность кондиционирующей функции дыхательного аппарата при легочно-сердечных заболеваниях (критерии, градация, диагностика, коррекция). -Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14. 01. 27 - пульмонология. - Крымский Республиканский НИИ физических методов лечения и медицинской климатологии им. И. М. Сеченова.

Диссертация посвящена изучению одной их неспецифических - кондиционирующей функции дыхательного аппарата (КФДА). Впервые сформулировано понятие недостаточности КФДА как разновидности патологии, суть которой состоит в ограничении функциональных возможностей дыхательного аппарата как биологического кондиционера и проявляется недогреванием выдыхаемого воздуха и уменьшением респираторных теплозатрат. Для диагностики недостаточности КФДА предложен оригинальный критерий - пневмокалориметрический индекс ПКИ, разработана градация (классификация) недостаточности КФДА с выделением трех ее степеней.

С целью использования в широкой клинической практике разработан оригинальный пневмокалориметрический способ диагностики и количественной оценки недостаточности КФДА. Впервые представлена сравнительная характеристика недостаточности КФДА у больных хроническим бронхитом, бронхиальной астмой, силикозом и при болезнях сердечно-сосудистой системы. Недостаточность КФДА является довольно распространенным патологическим состоянием и отмечается в 5% случаев даже в группах практически здоровых лиц (контроле). Среди групп больных легочными заболеваниями она выявляется в 13 раз чаще при пневмокониозе и хроническом бронхите, а в группе больных бронхиальной астмой в 19 раз чаще (в 95% случаев). При сердечно-сосудистых заболеваниях: наиболее часто, примерно в 16 раз (у 80% больных) чаще, она диагностируется у больных гипертонической болезнью, у больных ИБС в 79% и в 80% - у больных ревматизмом.

Установлена зависимость недостаточности КФДА от аэро-и гемодинамики кардиореспираторной системы. Критерий ПКИ четко коррелирует с основными показателями функционального состояния кардиореспираторной системы, отмечается выраженная зависимость недостаточности КФДА от стадии недостаточности кровообращения и дыхания при хронических неспецифических заболеваниях легких. Это указывает на возможность и целесообразность использования ПКИ в качестве дополнительного интегративного критерия при оценке функционального состояния кардиореспираторной системы.

Доказана возможность коррекции недостаточности КФДА. Степень недостаточности КФДА при хронических неспецифических заболеваниях легких значительно снижается под влиянием лечения, что свидетельствует об эффективности использования ПКИ для объективизации оценки результативности лечения.

Калорический показатель КФДА (МКЕ) и физическая работоспособность находятся в тесной корреляционной связи (r = 0, 91) и обеспечивает количественную оценку максимальной физической работоспособности (ФР) безнагрузочным пневмокалориметрическим способом, ошибка которого не превышает 7% в сравнении с определением ФР по тесту PWC170.

По данным этого способа ФР больных пневмокониозом под влиянием заболевания снижается, в среднем, на 10%, составляя 800 кгм/мин (131 вт), у больных хроническим бронхитом - на 15% и составляет 775 кгм/мин (127 вт), а у больных бронхиальной астмой - на 50% и составляет 487 кгм/мин (78 вт). У больных с сердечно-сосудистыми заболеваниями она снижается на 32% в общей группе больных, а ее величина в абсолютных величинах составляет 584 кгм/мин (106 вт) ; при гипертонической болезни, соответственно, на 16% и составляет 730 кгм/мин (119 вт), а при ревмокардите - на 30% и составляет 626 кгм/мин (106 вт).

Разработанный и защищенный тремя авторскими свидетельствами на изобретения электронный пневмокалориметр обеспечивает прямое определение стандартных респираторных теплотрат за счет преобразования температуры и объема выдыхаемого воздуха в величину, пропорциональную теплосодержанию выдыхаемого воздуха.

Объединение электронного пневмокалориметра с разработанным аппаратно-программным комплексом на базе персонального компьютера автоматизирует все расчетные операции, в том числе и по определению ПКИ и степени недостаточности КФДА, повышает точность исследований, снижает трудоемкость и затраты рабочего времени с 45 минут до 4 минут, сохраняет в долгосрочной памяти компьютера полученные данные, что превращает пневмокалориметрию в экспресс-способ определения недостаточности КФДА.

Признанная изобретением рабочая модель дыхательного аппарата для демонстрации механизмов кондиционирования дыхательного воздуха, которая включает системы имитации легочной вентиляции и кровообращения, стабилизации температуры теплоносителя и синхронизацию их функционирования, обеспечивает синхронизацию их функционирования и демонстрацию механизмов кондиционирования вдыхаемого воздуха и роль в развитии недостаточности КФДА состояния аэро-и гемодинамики дыхательной системы.

Ключевые слова: хронические неспецифические заболевания легких, кондиционирующая функция дыхательного аппарата, диагностика, коррекция.

Summary

#14. 3. Agarkov S. F. Insufficiency of condition function of respiratory system in cardio-pulmonary diseases (criterions, gradation, diagnostic and correction).

The thesis is for a Doctor's degree on the speciality of 14. 01. 27 - pulmonology. Sechenov Crimean state Research Institute for Physical methods of treatment and Medical Climatology, Yalta, 1997. The scientific work is based on 38 articles and three patents, in which given principles of pneumocalorimeteric quantity estimation of the insufficiency of condition function of respiratory system (CFPS) and it's graduation. Apparatus-program complex was worked up, included an electronic pneumocalorimeter, which was proved by 3 patents and computer program of pneumocalorimeteric review of patients provided automatic definition and the calculation real and proper pneumocalorimeteric parameters of breathing, long term electronic safe, deliver of the conclusion about degree of insufficiency of CFPS in real time scale. The important role of lung's and heart's insufficiency in decreasing conditional facilities respiratory system was determined. High frequency of CFPS in patients with pulmonary diseases (pneumoconiosis of miners, chronic bronchitis, bronchial asthma) and circulation disturbances (ischemic heart disease, reumocarditis and arterial hypertension) was revealed. The effectiveness of devised pneumocalorimeteric method of unload estimation of functional condition of cardiorespiratory system, for estimation of results of treatment and correction of CFPS was proved.

Key-words: chronic non-specific lung diseases, condition function of respiratory system, diagnostic, correction.

Размещено на Allbest.ru