Прогнозування, профілактика і обгрунтування патогенетичної терапії у жінок з поєднаними формами неплідності

В результаті УЗ-моніторінгу за фолікулогенезом встановлено, що у жінок з поєднаними формами неплідності в спонтанному менструальному циклі у 73,3 % відмічалось сповільнення росту домінантного фолікула, зменшення його розмірів, формування ультразвукових ознак вторинного полікістозу яєчників.

Для математичної обробки первинних медичних даних та створення алгоритму прогнозування на основі вхідного документу (формалізованої медичної карти) була створена база даних на ПОЕМ ІВМ РС/АТ. Структура бази даних відображає структуру історії хвороби і містить поля, що відповідають питанням формалізованої медичної карти (паспортні дані, скарги, анамнез хвороби, анамнез життя, шкідливі звички, показники менструальної та генеративної функції, дані загального обстеження, гінекологічний статус, кольпоскопія, базальна термометрія, кольпоцитологія, УЗД, ДСВМС, спермограма чоловіка, пневмопельвіографія, краніографія, ГС, ЛС, проведене лікування у відділенні, діагноз, біохімічні дослідження, гормональні дослідження, реологічні дослідження, імунологічні дослідження, віддаленні результати лікування).

Враховуючи те, що найоб'єктивнішим критерієм ефективності будь-якого методу лікування неплідності ї настання вагітності та народження дитини розроблений нами алгоритм повинен для конкретної жінки з певною заздалегідь встановленою вірогідністю вибирати одне з двох прогностичних рішень: перше - "Вагітність наступить", друге - "Вагітність не наступить". Час упередження (проміжок часу, що відділяє момент передбачення від моменту настання передбаченого випадку) для даного алгоритму прогнозування становив 3 роки.

З метою прискорення та спрощення процедури прийняття прогностичного рішення (без суттєвого зниження його точності та якості) були відібрані 25 найбільш інформативних ознак, сумарна інформативність кожної з яких була більш 10,0 % від найбільшої інформативності (I=9,886). На етапі діагностики визначався 21 показник і тільки 4 - з врахуванням проведеного лікування. До речі з цих чотирьох факторів один ("Відновлення, прохідність маткових труб") мав найвищу інформативність.

Прогностичне рішення відносно наступлення вагітності може бути прийняте на підставі результатів обстеження (анамнез, гінекологічний огляд, ДСВМС, ГС). Але інформативність кожного з відібраних нами 25 факторів менше необхідного діагностичного порогу і тому жоден з них не може самостійно без врахування інших факторів вирішувати прогноз. Тільки сполучення декількох показників дозволяє винести прогностичне рішення про вірогідність заступлення вагітності. З іншого боку, найбільш висока інформативність показника "Відновлення, прохідність маткових труб" підтверджує провідну роль маткових труб для подальшого заступлення вагітності. Але проведений математичний аналіз показав, що повна прохідність маткових труб ї необхідною але не ї достатньою умовою заступлення вагітності. Це можна розцінювати як непряме підтвердження значної ролі поєднаних (імунних, ендокринних та інших) факторів багатокомпонентної репродуктивної системи для її успішної реалізації.

Послідовне цілеспрямоване вивчення причин і розкриття механізмів пошкодження репродуктивної функції при поєднаних формах неплідності дозволило нам обгрунтувати патогенетичну диференційовану терапію.

Приймаючи до уваги те, що обов'язковим чинником у обстежених хворих був ХЗПГ, на перших етапах застосовувалось комплексна терапія направлене на ліквідацію джерела інфекції.

Комплексну протизапальну терапію з використанням неспецифічних методів загострення хронічного процесу проводили одночасно і в чоловіка і в жінки, з включення в комплекс терапії антиоксидантів (вit "Е"), імуностимуляторів (метилурацил), антигістамінів, вітамінів групи В1, С.

З метою негормональної стимуляції овуляції призначали внутрішньовенне лазерне опромінювання крові з 5 дня менструального циклу по 20 хвилин кожний день, на протязі 5-7 днів.

Після повного клініко-лабораторного обстеження, встановлення зак-лючного клінічного діагнозу при відсутності вагітності після проведеного лікування на протязі 2-3 місяців наступні етапи лікування для обстежених груп були різні.

II етап лікування для хворих I і II клінічної груп проводився через 2-3 місяці після закінчення першого і був направлений на покращення гемодинаміки, тканинного обміну, мікроциркуляції в тканинах і органах, відновлення імунних, гормональних і нервових механізмів регуляції і відновлення прохідності маткових труб.

При непрохідності маткових труб і виражених перітубарних зрощеннях проводилась хірургічна реабілітація з подальшою профілактикою спайкового процесу. Пластичні операції проводились з використанням мікрохірургічного інструментарію, травматичного шовного матеріалу і оптичних приладів.

Хворим III клінічної групи при прохідних маткових трубах проводилась стимуляція овуляції одним із вказаних методів. При відсутності вагітності на протязі 6 місяців хворим проводилась хірургічна ЛС (роз'єднання спайок органів малого тазу, сальпінголізіс, діатермокоагуляція, каутеризація, біопсія яєчників). При поєднанні СПКЯ з непрохідними матковими трубами - хірургічна реабілітація (пластика маткових труб, клиновидна резекція яєчників, профілактики спайкового процесу).

Хворим IV клінічної групи призначали на 6 місяців лікування ендометріозу. При частково прохідних трубах - хірургічна лапароскопія (сальпінголізіс, вапаризація ендометріоїдних вогнищ) і при непрохідних маткових трубах і шоколадних кістах - хірургічне втручання.

Усім жінкам V клінічної групи проводилась хірургічна реабілітація (консервативна міомектомія, енуклеація фіброматозних вузлів, сальпінгооваріолізіс, сальпінгостомія).

Таблиця 2 Віддалені результати лікування у жінок з поєднаними формами неплідності

Корекцію виявлених гормональних, імунологічних, біохімічних змін проводили диференційовано з урахуванням рівня порушення, поєднання декількох чинників тільки після відновлення прохідності маткових труб і ліквідації інших анатомічних змін статевих органів.

Після відсутності вагітності на протязі 6 місяців хвора повторно обстежувалась і при частково прохідних трубах і перітонеальному факторі проводилась хірургічна лапароскопія. При прохідних маткових трубах, 2-фазному менструальному циклі повторно обстежувався чоловік і проводились дослідження на наявність антиспермальної ізосенсибілізації. На різних етапах лікування при наявності антиспермальних антитіл призначалась десенсибілізуюча терапія, кондом - терапія на протязі 3 місяців. В подальшому при відсутності ефекту подружню пару направляли на штучну інсемінацію спермою чоловіка або донорською спермою.

Віддалені результати лікування жінок з поєднаними формами неплідності наведені в табл. 2.

ВИСНОВКИ

1. Серед причин неплідності у жінок провідне місце займають запальні захворювання внутрішніх статевих органів, які часто поєднуються з первинним і вторинним синдромом полікістозних яєчників ( 12,4% і 39,3%, відповідно), з генітальним ендометріозом ( 29,1%) і фіброміомою матки (9,2%).

2. Поєднання двох або трьох факторів неплідності призводить до обтяження клінічного перебігу захворювання, затрудняє визначення основної і супутньої причини неплідності, що негативно впливає на вибір адекватної цілеспрямованої терапії.

Динамічне послідовне обстеження жінок з поєднаними формами неплідності з використанням традиційних і сучасних методів ( дігітальна субктраційна відеометросальпінгографія, ангіографія, лапароскопія, гістероскопія) дозволяє не тільки встановити анатомічні і функціональні зміни в матці, трубах, яєчниках, але і дає змогу визначити основну причину неплідності, встановити ступінь вираженості спайкового процесу, визначити локалізацію і глибину пошкодження органу, що важливо при подальшій розробці тактики корекції виявлених змін.

3. У хворих з неплідністю поєднаного генезу виявляються ознаки різкого порушення імунологічного гомеостазу, які проявляються дефіцитом Т- і В-клітинної ланки, дисімунолобулінеміїю в сироватці крові, підвищенням секреторного IgA, IgG, A, зниженням лізоциму в цервікальному слизу, в фолікулярній і перітонеальній рідинах. Встановлена розбалансованість показників клітинного загального і місцевого імунітету в біологічних рідинах в динаміці менструального циклу, про що свідчить відсутність супресії в періовуляторий період, необхідної для фізіологічного процесу запліднення.

4. Визначена роль антиспермальної ізосенсибілізації в патогенезі неплідності. Показана неоднозначна концентрація спермімобілізуючих антитіл в різних біологічних рідинах (СІАТ виявляються в 2 рази частіше в перітонеальній та фолікулярній рідинах ніж в сироватці крові), що свідчить про автономну роль порушень періферійної ланки репродуктивної системи.

5. Встановлено, що у 31,5% жінок з поєднаними формами неплідності виявлені автоантитіла до Zona pelluсida яйцеклітини, у 10,5% до гранульозних клітин, причому, продукція їх пов'язана з низьким рівнем СД4 на початку і в кінці менструального циклу з незначним підвищенням в періовуляторний період, в той час, як у фертильних жінок вміст СД4 має зворотню направленість. У неплідних жінок з автоімунним пораженням яєчників значно пригнічена продукція прогестерону, знижені рівні репродуктивних білків РР12, РР14.

6. Зміни гіпофізарно-гонадної системи у жінок з поєднаними формами неплідності неоднозначні і знаходяться в прямій залежності від глибини пошкодження того чи іншого органу, основного діагнозу, тривалості захворювання. Найбільш виражені зміни спостерігались у жінок з хронічним запальним процесом в поєднанні з синдромом полікістозних яєчників, фіброміомою матки, ендометріозом.

7. Встановлено, що у жінок з непорушеною репродуктивною функцією енергетичний потенціал в ендометрії підтримується за рахунок процесів аеробного окислення, про що свідчить висока активність ферментів в НАДН-дегідрогеназних та цітохромоксидазних реакціях. У неплідних жінок виражена розкоординоактивність активності ферментів дихального ланцюга, яка обумовлена дисбалансом ліпідних компонентів в клітинних структурах ендометрію, що призводить до зниження енергетичного потенціалу в ендометрії та негативно впливає на нідацію заплідненої яйцеклітини.

8. Виявлені зміни в крові, та в тканині ендометрію у жінок з неплідністю поєднаного генезу характеризуються активацією процесів перекисного окислення ліпідів на фоні розбалансованої регуляції та пригнічення системи антиоксидантного захисту. Характер встановлених змін в крові не відображає їх направленості в тканині ендометрію.

9. У жінок з неплідністю поєднаного генезу виявлена морфологічна гетерогенність ооцитів, а також високий відсоток ооцитів з ознаками дегенерації ядерного матеріалу (67,4%). Порівняльна оцінка використання гормональних і негормональних методів індукції овуляції показала позитивний вплив ВЛОК на гормональний гомеостаз жінки. Використання ВЛОК значно зменшує дегенеративні зміни ядерного матеріалу ооциту (майже в 2 рази).

10. Результати математичного аналізу показників обстеження неплідних жінок адекватні клінічній картині дослідженого явища і свідчать про можливості використання послідовної статистичної процедури Вальда для побудови алгоритму прогнозування ймовірності настання вагітності як до, так і після лікування жінок з неплідністю поєднаного генезу. Прогностичне рішення про заступлення вагітності на підставі даного обстеження неплідної пари можна здійснити за допомогою не менше трьох показників, що підтверджує клінічну суть репродуктивної системи, як багатокомпонентної, результат функціонування якої пов'язаний з багатьма факторами.

11. Результати вивчення центральних і периферійних ланок порушення репродуктивної системи у жінок з поєднаними формами неплідності були взяті за основу обгрунтування і розробки диференційованої терапії різних форм неплідності, що підвищило ефективність її на 25,0% і скоротило термін лікування на 2-3 роки.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. В процесі організації обстеження і лікування жінок з поєднанимими формами неплідності, починаючи з жіночої консультації і закінчуючи спеціалізованими стаціонарами необхідно проводити поетапне клініко-параклінічне обстеження з метою визначення основної і другорядної причини неплідності, глибини пошкодження органів і систем, а також своєчасного проведення системи профілактичних і лікувальних заходів, що знижують або усувають причини, які призводять до неплідності.

2. Для роботи консультацій "Сім'я і шлюб" та спеціалізованих стаціонарах на сучасному рівні рекомендується використання системи автоматизованого клініко-параклінічного тестування, впровадження алгоритму прогнозування ефективності лікування неплідності.

3. З метою профілактики неплідності у жінок репродуктивного віку з запальними процесами геніталій в поєднанні з фіброміомою матки, синдромом полікістозних яєчників, генітальним ендометріозом обов'язковим є включення в комплексну протизапальну терапію антиоксидантів, внутрішньовенного лазерного опромінення крові та специфічного лікування в залежності від виду патології. В кінці лікування необхідно провести обстеження прохідності маткових труб і визначити функціональний стан яєчників.

4. В спеціалізованих стаціонарах з метою визначення анатомічного і функціонального стану маткових труб і матки рекомендується проведення субтракційної відеометросальпінгографії, а при генітальному ендометріозі та фіброміомі матки - субтракційної ангіографії.

5. Під час оцінювання стану органів мішеней у жінок з поєднаними формами неплідності рекомендується включити вивчення енергетичного потенціалу ендометрію шляхом визначення активності ферментів дихального ланцюга, спектру нейтральних ліпідів та фосфоліпідів і стану про- та антиоксидантної системи, при яких слід враховувати, що наявність гіпоксичних змін в ендометрії та активація процесів перекисного окислення ліпідів на фоні розбалансованої регуляції та пригнічення системи антиоксидантного захисту призводять до порушення нідації заплідненої яйцеклітини.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Профилактика и лечение спаечного процесса органов малого таза при хирургической реабилитации женщин с бесплодием // Акуш. и гинек.- 1985. N 3. - С. 30-32, (Співавт. Л.І.Іванюта, І.Б.Вовк, Л.І.Степурко).

Клінічна оцінка тепловізійного методу дослідження в діагностиці жіночої неплідності //Педіатрія, акушерство і гінекологія №6, 1986. - С.38-39 (Співавт. Л.І. Іванюта, І.Б. Вовк, Т.Н. Шульженко).

Діагностична значущість вагінальної реографії при оцінці гемодинаміки додатків матки у жінок з неплідністю запального генезу // Педіатрія, акушерство і гінекологія. - 1991. - N 4. С. 40-43, (Співавт. Л.І.Іванюта, О.А.Корчинська).

Иммунологические изменения у женщин с бесплодием воспалительного генеза и их коррекция // Акуш. и гинек. 1992, N 8-12. - С. 45-48, (Співавт. Л.І. Іванюта, І.Б. Вовк, В.П. Чернишов).

Особливості спектра ліпідів у жінок з поєднаними формами неплідності // Український кардіологічний журнал. 1997. - N 2. - Вип.ІІ. - С. 50-52. (Співавт. Л.І.Іванюта, В.К.Тіщенко, С.К.Стрижак).

Відеометросальпінгографія в комплексній діагностиці внутрішньоматкової патології у жінок з невиношуванням вагітності і вторинною неплідністю // В кн. Невиношування вагітності, Київ, 1997. - С. 207-210.

Структурно-функціональні зміни ендометрію у жінок з невиношуванням вагітності і вторинною неплідністю // В кн. Невиношування вагітності. - Київ, 1997. - С. 210-212.

Стан клітинного імунітету в диніміці менструального циклу у жінок з поєднаними формами неплідності залежно від автоімунних реакцій до оваріальних антигенів // Педіатрія, акушерство і гінекологія. - 1997. - N 2. - С. 80-82.

Досвід використання " Кліону-Д 100" у лікуванні запальних захворювань геніталій жінок з неплідністю //Ліки . 1998. - N 1. - С. 10-12. (Співавт. Л.І.Іванюта, Н.І.Беліс).

Поліензими в терапії хронічного сальпінгіту у жінок з неплідністю//Фармацевтичний журнал.- 1998.- N 2.- С.89-91. (Співавт. Л.І.Іванюта, Н.І.Беліс, В.К.Кондратюк)

Місцевий гуморальний імунітет у жінок з поєднанимим формами неплідності // Лікарська справа. - 1998. - N 4. - С. 82-84.

Цитоморфологічна і цитогенетична характеристики ооцитів у жінок з поєднаними формами неплідності у спонтанному і стимульованих менструальних циклах // Фармацевтичний журнал. - N 6. - 1998. - C. 79-82

Патент №1412793 SLL, МКЦ3 А61 К37/00, “Способ профилактики спаечного процесса брюшной полости в послеоперационном периоде” Заявл. 26.03.85 Опубл. МРЖ. Разд Х, 1998, № 7. - стр 20.

Спосіб прогнозування ефективності лікування неплідності у жінок // Патент на винахід N 96125004 від 15.07.97 р.

Спосіб діагностики неплідності. Патент на винахід №9504759. - Україна. 1998. (Співавт. Л.І. Іванюта, В.К. Тищенко, Н.І. Беліс).

Клинико-иммунологическая характеристика женщин, страдающих бесплодием воспалительной этиологии // В кн. Иммунология репродукции, 3-й всесоюзный симпозиум с международным участием. Киев, 1987. - С. 50-51. (Співавт. Л.П.Мельник).

Сравнительная оценка рентгенологических, эндоскопических и ультразвуковых методов диагностики бесплодия воспалительного генеза // В кн. Современные вопросы репродукции, 1988. - С.106-107, (Співавт. І.Б.Вовк, Л.І.Іванюта, А.Є.Дубчак, Л.П.Мельник, І.І.Ракша, О.А.Корчинська).

Оценка иммунологического статуса у женщин с нарушением репродуктивной функции // В кн. Реабилитация иммунной системы. Тез. II Международного симпозиума. Цхалтубо, 1990. - С.52. (Співавт. Л.И.Иванюта, А.Е.Дубчак, И.К.Галанина, И.И.Ракша).

Внутрисосудистый гелий-неоновый лазер в лечении гинекологических и послеродовых воспалительных заболеваний // Междунар. конференция. Новое в лазерной медициние и хирургии, часть I, Москва, 1990.- С. 246-247. (Співавт. Л.І. Іванюта, С.О.Іванюта, Н.І. Бїліс. Л.П.Мельник).

Иммунный гомеостаз у больных с нарушенной репродуктивной функцией // В кн. "Иммунология и репродукция”, .Киев. - С.56-57. (Співавт. Л.І.Іванюта, І.Б.Вовк, О.Ю.Борисюк).

Использование ангиографии в комплексной диагностике женского бесплодия // ІХ съезд акушер-гинекологов УССР / Тезисы докладов/, Киев, 1991, С.341-343 (Співавт. Л.І.Іванюта, Н.І.Беліс, І.І. Ракша, Т.І. Московченко).

Алгоритм прогнозування ефективності методів лікування неплідних пар В кн. Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України, Сімферополь, 1998. -С. 475-478

Утразвуковий моніторинг фолікулогенезу у жінок з неплідністю на фоні гормональної стимуляції // ІІ Зб. наукових праць Укр. асоціаціі лікарів ультразвукової діагностики в перінатології, педіатрії та гінекології, Кривий-Ріг, 1994. - С.176 (Співавт. Л.І. Іванюта, І.І. Ракша).

Local and systemic immunity in women with infertility of inflamatory genesys // European Journal for Infections and Immunological Diseases in Obstetrics and Gynecology,Vol. 0/95 - Nov. 1/95. - P. 106.

Різні методи функціональної діагностики бесплідності у жінок і патогенетичне обгрунтування методів лікування // В кн. Бесплодие. Вспомогательные репродуктивные технологии. Сб. н. трудов симпозиума с международным участием 23-24.05 1995. - Киев. - С.26-27. (Співавт. Л.І.Іванюта).

Імунно-гормональний гомеостаз жінок із порушеною репродуктивною функцією // Бесплодие. Вспомогательные репродуктивные технологии. Сб. науч. трудов симпозиума с международным участием 23-24.05 1995, Киев. - С. 27-28. (Спіавт. Л.І.Іванюта, І.К.Галаніна, І.І.Зубакіна).

Перекисне окислення ліпідів і активність антиоксидантних ферментів в крові жінок з порушеною репродуктивною функцією // В кн. Х з'їзду акушер.-гінек. України (Тези доповідей), Одеса, 1996.- С. 132.

Використання лапароскопії в діагнотиці та лікуванні жінок з порушенням репродуктивної функції // Тез. доклад. Украинско-Американского конгресса по эндоскопической хирургии, Украина, Одесса, 6-7 июня 1997,- С. 108-109. (Співавтори: Л.І. Іванюта, С.О.Іванюта, Н.І.Беліс).

Клініко-параклінічна характеристика жінок з поєднаними формами неплідності // В кн. Актуальні питання хірургії, Київ-Хмельницький-Вінниця, 1997. - С. 146-148.

АНОТАЦІЯ

патогенез неплідність орган статевий

Корнацька А.Г. Прогнозування, профілактика і обгрунтування патогенетичної терапії у жінок з поєднаними формами неплідності. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук зі спеціальності 14.01.01 - Акушерство і гінекологія. - Інститут педіатрії, акушерства та гінекології Академії медичних наук України, Київ, 1998 р.

Проведено комплексне клініко-параклінічне обстеження 500 жінок з поєднаними формами неплідності, визначені основні і другорядні чинники, що негативно впливають на репродуктивну функції.

Встановлені не тільки анатомічні і функціональні зміни в органах і системах, але й визначена локалізація і глибина пошкодження репродуктивної системи, що важливо при подальшій розробці тактики корекції виявлених змін. Визначені нові дані про місце продукції антиспермальної ізосенсебілізації, автоімунні реакції у неплідних жінок, встановлена розбалансованість показників загального імунітету в біологічних рідинах, неоднозначні зміни гіпофізарно-гонадної системи, які залежать від виду патології, глибини пошкодження, тривалості захворювання і поєднання декількох чинників. Вивчений енергетичний обмін в органах-мішенях, фолікуло- і оогенез у жінок в спонтанному і стимульованому менструальному циклах.

Розроблені алгоритми прогнозування ефективності лікування, вдосконалена і науково обгрунтована концепція поетапного, дифереційованого, з урахуванням етіологічних і патогенетичних чинників підходу до системи заходів по профілактиці і лікуванню жінок з неплідністю поєднаного генезу, що дозволяє значно підвищити відсоток позитивних результатів. Ключові слова: жінки, неплідність, матка, яєчники, маткові труби, діагностика, прогнозування, диференційоване лікування.

АННОТАЦИЯ

Корнацкая А.Г. Прогнозирование, профилактика и обоснование патогенетической терапии у женщин с сочетанными формами бесплодия. - Рукопись.

Диссертация на сосискание научной степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.01. - Акушерство и гинекология. - Институт педиатрии, акушерства и гинекологии Академии медицинских наук Украины, Киев, 1998 г.

Проведено комплексное клинико-параклиническое обследование 500 женщин с сочетанными формами бесплодия и определены основные и второстепенные факторы, которые отрицательно влияют на репродуктивную функцию.

Установлены не только анатомические и функциональные изменения органов и систем, но и определена локализация и глубина повреждения репродуктивной системы, что важно при дальнейшей разработке тактики коррекции выявленных изменений. Определены новые данные про место продукции антиспермальной изосенсибилизации, аутоимунные реакции у бесплодных женщин, установлена расбаллансированность показателей общего иммунитета в биологических жидкостях, неоднозначные изменения гипофизарно-гонадной системы, которая зависит от вида патологии, глубины повреждения, длительности заболевания и сочетания нескольких причин. Изучен энергетический обмен в органах-мишенях, фолликуло- и оогенез у женщин в спонтанном и стимулированном менструальном циклах.

Разработаны алгоритмы прогнозирования ефективности лечения, усовершенствована и научно обоснована концепция поэтапного , дифференцированного, с учетом этиологических и патогенетических факторов подхода к системе мероприятий по профилактике и лечению женщин с бесплодием сочетанного генеза, которые позволили значительно увеличить процент положительных результатов.

Ключевые слова: женщины, бесплодие, матка, яичники, маточные трубы, диагностика, прогнозирование, диференцированное лечение.

SUMMARY

Kornatzkaja A.G. Forecasting, prophylaxis and substantiation of pathogeny therapy in women with combined forms of infertility. - Manuscript.

The dissertation for competition of a scientific degree of the doctor of medical sciences on a speciality 14.01.01. - Obstetrics and Gynaecology. - Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynaecology. Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kiev, 1998.

Complex clinical and paraclinical examination was carried out in 500 women with combined forms of infertility. There were determinated basic and secondary factors which have negative influence on reproductive function.

Anatomic and functional changes were established in organs and systems as well as localization and depth of damage of reproductive system. All these had great importance for the further development of tactics for correction of revealed changes. There were determinated the new data concerning locus of antispermal isosensibilization production, autoimmune reaction in infertile women as well as misbalance of general immunity parameters in biological liquids, different changes in system hypophysis-gonades, depending on kind of pathology, depth of damage, disease duration and combination of several factors. There was studied the energy metabolism in organs-targets, folliculogenesis and oogenesis in women spontaneous and stimulated menstrual cycles.

There were elaborated the forecasting algorithms of treatment efficiency, advanced and scientifically substantiated the concept of step-by-step, differential, considerably to etiologic and pathogen factors, approach to systematic measure in prophylaxis and treatment of women with combined forms of infertility. All these permitted to increase significantly the percentage of favorable results.

Key words: women, infertility, uterus, ovary, uterus tubes, diagnosis, forecasting, differential treatment.

Размещено на Allbest.ur