Клініко-лабораторне обґрунтування підбору оптимальних методів контрацепції для жінок з туберкульозом легень

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Клініко-лабораторне обґрунтування підбору оптимальних методів контрацепції для жінок з туберкульозом легень

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальнiсть проблеми. За останні роки в Україні невпинно погіршується епідеміологічна ситуація з туберкульозом. Розповсюдженість туберкульозу, як і смертність, ним спричинена, збільшуються. Якщо у 1993 р. захворюваність на туберкульоз в Україні становила 38,0 на 100 тис. чоловік, то у 1995 р. цей показник виріс до 42,0 на 100 тис. чоловік, відповідно смертність в 1993 р. була 10,5 на 100 тис. чоловік, а у 1995 р. вона збільшилась до 14,1 на 100 тис. чоловік (В.М. Мельник і інші, 1997; Ю.І. Фещенко, 1995). Зараз в Україні туберкульоз щорічно забирає життя у 7 - 7,5 тис. людей, що набагато більше, ніж всі інші інфекційні хвороби разом взяті (Ю.І. Фещенко, 1996).

Особливу проблему становить вагітність і пологи у жінок з туберкульозом легень, яким, як правило, вони протипоказані (Ю.А.Фішер, 1994).

При поєднанні туберкульозу легень і вагітності остання може суттєво погіршити перебіг основного захворювання. Загострення специфічного процесу найчастіше виникає в перші місяці вагітності, а також в післяпологовому періоді. Відмічено, що переривання вагітності у жінок, хворих на туберкульоз легень, також не поліпшує стану хворої, а інколи загострює специфічний процес в легенях. В свою чергу туберкульозний процес в легенях негативно діє на перебіг вагітності і пологів, а також стан плоду (Л.С. Персіанінов, 1974; Т.В. Чеботарьова, 1990).

Таким чином, жінкам, які хворіють різноманітними формами туберкульозу легень, вагітність частіше за все протипоказана і перед ними постає проблема запобігання виникнення вагітності. На сьогоднішній день існує велика кількість досліджень, присвячених питанням гормональної контрацепції у здорових жінок (Б.М. Венцковський, 1997; І.Б. Вовк, 1996; 1997; І.А. Мануїлова та ін., 1995; L. Escobeno et al., 1988, M. Gayr et al., 1990). В той же час праць, присвячених вибору протизаплідних засобів у жінок з різноманітними нозологічними формами захворюваннь, небагато (Ф.Т. Файзіїва та ін., 1991; R.H. Mattson et al., 1986), а дослід-жень, присвячених питанню контрацепції у хворих на туберкульоз легень, в доступній нам літературі ми не знайшли. Робота виконана в рамках національної програми «Планування сім'ї» відповідно Пос-танови Кабінету Міністрів України від 13 вересня 1995 р. та комплексної НДР кафедри акушерства і гінекології N2 НМУ «Розробка нових методів ранньої діагностики і лікування генітального туберкульозу у жінок з метою прогнозування і реабілітації репродуктивної функції», N держреєстрації 01940208821.

Мета роботи. На підставі клінічних досліджень науково обґрунтувати застосування оральних контрацептивів з мінімальною кількістю побічних ускладнень для жінок, які хворіють різноманітними формами туберкульозу легень.

Для досягнення мети були поставлені такі задачі:

1. Вивчити основні показники функції печінки, згортаючої системи крові, гормонального статусу і на цій основі вибрати найбільш прийнятні оральні контрацептиви для жінок, які хворіють різноманітними формами туберкульозу легень.

2. На підставі клініко-статистичного аналізу і стану ендокринної функції яєчників вивчити ефективність і оцінити частоту і структуру ускладнень під час застосування різних оральних контрацептивів.

3. Вивчити вміст загального білку, альбуміну, холестерину, білірубіну загального і непрямого, фібриногену, концентрацію прогестерону і естрадіолу в плазмі крові при тривалому застосуванні оральних контрацептивів жінками, які хворіють на туберкульоз легень.

4. Вивчити стан ендокринної функції яїчників у жінок з різноманітними формами туберкульозу легень після відміни оральних контрацептивів.

5. На підставі отриманих результатів дослідження розробити рекомендації по застосуванню найбільш ефективних і безпечних оральних контрацептивів жінками, які хворіють різноманітними формами туберкульозу легень.

Наукова новизна роботи. Вперше проведена клінічна апробація різних оральних контрацептивів у жінок, які хворіють на туберкульоз легень. При клінічному застосуванні овідону, ригевідону і контінуіну жінками, які хворіють на туберкульоз легень, вперше встановлено, що овідон при його високій контрацептивній ефективості даї найменшу кількість побічних ускладнень. Вперше проведено комплексне вивчення основних показників функції печінки, згортаючої системи крові, ендокринної функції яєчників у жінок, хворіючих різноманітними формами туберкульозу легень, перед і під час тривалого застосування орального контрацептиву овідон. Вста-новлено, що концентрація фібриногену, як в крові хворих на туберкульоз легень, так і у здорових жінок, збільшується на третьому місяці прийому овідону, але не перевищує верхніх меж норми. Пока-зана висока контрацептивна ефективність овідону (100%) при тривалому його застосуванні жінками, хворіючими різноманітними формами туберкульозу легень. Встановлено, що на третьому місяці після відміни овідону у жінок, хворих на туберкульоз легень, ендокринна функція яєчників повністю відновлюється. Вперше розроблені рекомендації по застосуванню орального контрацептиву овідон жінками, які хворіють різноманітними формами туберкульозу легень.

Практичне значення роботи. Проведені нами дослідження дозволили із розмаїття існуючих оральних контрацептивів обрати найбільш ефективний контрацептивний препарат для жінок з різними формами туберкульозу легень. Встановлено, що оральний контрацептив овідон, який містить 0,05 мг етинілестрадіолу і 0,25 мг левоноргестрелу ї найбільш безпечним та ефективним препаратом, який потрібно рекомендувати жінкам, які хворіють на туберкульоз легень. При застосуванні овідону жінками з туберкульозом легень в перші три місяці потрібен ретельний клінічний нагляд і контроль коагулограми крові.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано шість наукових робіт, в тому числі чотири наукові статті в наукових журналах та дві в матеріалах наукових конференцій.

Апробація роботи. Основні положення дисертації доповідались і обговорювались на науковій радянсько-бурундійській медичній конференції (Республіка Бурунді, Бужумбура, 1989), на міському товаристві акушерів-гінекологів м. Києва у 1992 р.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена російською мовою на 136 стор. машинопису. Складається із вступу, огляду літератури, розділу про матеріали і методи дослідження, п'яти розділів власних досліджень, заключення, висновків, практичних рекомендацій та списку літературних джерел, до якого входить 130 робіт вітчизняних авторів і 115 - зарубіжних. Дисертація проілюстрована 9 таблицями та 8 малюнками.

Декларація конкретного наукового внеску в розробку наукових результатів, які висуваються на захист. Дисертантом особисто проведені патентний пошук, аналіз літератури, клінічне і клініко-лабораторне обстеження хворих на туберкульоз легень, які приймали різноманітні оральні контрацептиви. Автором самостійно проведено аналіз статистичної обробки матеріалів дисертації. Клінічні дослідження здійснювались на базі міського протитуберкульозного диспансеру і протитуберкульозного диспансеру N6, на клінічній базі кафедри акушерства та гінекології N2 Національного медичного університету ім. акад. О.О. Богомольця в Центральній міській клінічній лікарні м. Києва.

Зміст роботи

контрацептив жінка туберкульоз оральний

Матеріал і методи дослідження. У період з 1987 по 1997 р. в міському протитуберкульозному диспансері і протитуберкульозному диспансері N6 нами обстежено 172 жінки з різними формами туберкульозу легень. Тривалість захворювання становила від 2 до 4 років.

З допомогою тестів функціональної діагностики (базальна температура, «феномен зіниці») у 150 жінок виявлено двохфазний менструальний цикл. У 22 жінок був однофазний менструальний цикл і їх ми не включили в наше дослідження. Таким чином, основну групу склали 150 жінок, із них 83 (55,3%) хворіли інфільтративною формою туберкульозу легень. Туберкульозний процес в фазі інфільтра-ції був у 40 жінок, серед них у 4 в мокроті виявлені мікобактерії туберкульозу (БК+). Туберкульоз в фазі розпаду був у 19 жінок, серед них у 17 в мокроті виявлені мікобактерії туберкульозу (БК+).

У 14 жінок з інфільтративною формою туберкульозу легень процес знаходився в фазі осіменіння, при цьому у 13 жінок в мокроті було виявлені мікобактеріїту беркульозу (БК+). Фаза розсмоктування була у 10 жінок, мікобактерій туберкульозу в мокроті ні одніїї з цих жінок не було виявлено. Всього у 34 жінок з інфільтративною формою туберкульозу легень в мокроті були виявлені мікобактерії Коха (БК+).

Вогнищевим туберкульозом легень хворіли 48 (32%) жінок. Із них у 35 жінок процес знаходився у фазі інфільтрації, у 5 жінок в мокроті знайдено мікобактеріїту беркульозу (БК+); 6 жінок хворіли цією формою туберкульозу легень у фазі розпаду, при цьому серед них у 5 в мокроті знайдено мікобактеріїту беркульозу (БК+). У фа-зі розсмоктування процес знаходився у 7 жінок, - ні в одніїї з них в мокроті не було знайдено мікобактерій туберкульозу.

При дослідженні мокроти в групі жінок, хворіючих вогнищевою формою туберкульозу легень, у 10 жінок було знайдено в мокроті мікобактеріїту беркульозу (БК+).

Група хворих на дисемінований туберкульоз легень складала 19 (12,66%) жінок. Із них 11 жінок хворіли цією формою туберкульозу в фазі інфільтраціїі у 3 в мокроті були знайдені мікобактерії туберкульозу (БК+). Процес у фазі розпаду знаходився у 2 жінок, в мокроті кожної з них було знайдено мікобактерії туберкульозу (БК+). Цією формою в фазі розсмоктування хворіли 5 жінок, у однієї з них в мокроті були виявлені мікобактерії туберкульозу (БК+). У однієї жінки процес знаходився у фазі ущільнення, мікобактерій туберкульозу в мокроті не знайдено. Всього серед жінок, які хворіють дисемінованою формою туберкульозу легень, у 6 в мокроті було знайдено мікобактеріїту беркульозу (БК+).

Всі обстежені жінки, які хворіють на туберкульоз легень, приймали такі протитуберкульозні препарати у дозах: стрептомі-цин - 15 мг/кг, ізоніазід - 5 мг/кг, етамбутол - 20 мг/кг, ріфам-піцин - 10 мг/кг. Тривалість лікування вищезгаданих форм туберкульозу легень була в середньому від дев'яти до дванадцяти місяців.

Для виконання поставлених завдань нами були призначені жін-кам з туберкульозом легень оральні контрацептиви з малим вмістом діючих речовин. Це комбіновані монофазні препарати: овідон - в одній таблетці міститься 0,25 мг левоноргестрелу і 0,05 мг етинілестрадіолу, ригевідон - в одній таблетці міститься 0,15 мг левоноргестрелу і 0,03 мг етинілестрадіолу, а також контінуін, одна таблетка якого містить 0,5 мг діацетату етінодіолу. Ці препарати мають високу контрацептивну ефективність і вигідно відрізняються невеликою кількістю побічних ускладнень при їх застосуванні здоровими жінками. Виходячи з цього, ми вирішили застосувати ці препарати з контрацептивною метою у жінок, які хворіють різноманітними формами туберкульозу легень.

Всіх обстежених хворих жінок, у яких не було протипоказань для застосування оральних контрацептивів, ми розділили на три групи по 50 в кожній. В І групі жінки приймали овідон, в ІІ - ригевідон, а в ІІІ - контінуін. Четверта група (контрольна) містила 50 здорових жінок. Групи жінок, хворіючих на туберкульоз легень і застосовуючих різноманітні оральні контрацептиви (овідон, ригевідон, контінуін), були однорідні за формою захворювання туберкульозом.

Овідон і ригевідон вживали по одній таблетці в день протягом трьох тижнів (з 5 по 26 день менструального циклу) з наступним тижневим інтервалом. Контінуін також приймали по одній таблетці в день кожного вечора з першого дня менструального циклу без перерви, без інтервалів (в постійному режимі).

Всі обстежені жінки вживали контрацептиви протягом дванадцяти місяців і знаходились під постійним клінічним наглядом.

В динаміці вживання оральних контрацептивів у всіх чотирьох групах ми спостерігали за кількістю виникаючих побічних ускладнень, а також підраховували кількість небажаних вагітностей. Крім того, частоту вагітності також підраховували на сто жінок (у від- сотках).

Висновки

1. У 87,2% жінок, хворіючих різноманітними формами туберкульозу легень, збережена менструальна і репродуктивна функції, а рівень 17--естрадіолу і прогестерону в плазми крові суттєво не відрізняється від рівня цих гормонів у здорових жінок. Для запобігання вагітності більшість жінок, хворих на туберкульоз легень, повинні застосовувати гормональні методи контрацепції.

2. Проведені клінічні спостереження по вивченню контрацептивної ефективності і частоти ускладнень при тривалому застосуванні овідону, ригевідону і контінуіну показали, що найбільшу ефективність і безпечність для даної категорії хворих має овідон.

3. При використанні орального котрацептиву овідону протягом 9-12 місяців жінками, хворими на туберкульоз легень, відмічено достовірне зниження вмісту статевих гормонів, - це свідчить про повне пригнічення овуляції, що забезпечуї надійність контрацепції (100% контрацептивна ефективність).

4. Основні показники білковоутворюючої, пігментної функції печінки суттєво не змінюються на протязі вживання овідону і не відрізняються від аналогічних показників в групі здорових жінок.

5. При застосуванні овідону у жінок, як основної, так і контрольної груп, в кінці третього місяця спостерігається підвищення вмісту фібриногену, в плазмі крові, але якщо в контрольній групі протягом наступних трьох місяців має місце нормалізація рівня фібриногену, то у жінок основної групи цього не відбувається, що потребує профілактики тромбоемболічних ускладнень.

6. На третьому місяці після відміни овідону має місце нормалізація вмісту естрогенів і прогестерону в крові жінок основної та контрольної груп, що вказує на повне відновлення у них функціонального стану яєчників і фертильності.

7. На підставі проведених нами досліджень ми рекомендуємо з метою контрацепції використання овідону жінками, які хворіють на туберкульоз легень, під контролем коагулограми крові. Оптимальна тривалість застосування овідону становить 9-12 місяців з наступним підбором інших методів контрацепції.

Список наукових робіт, опублікованих за темою дисертації

1. Жигадло Б.Б. Застосування орального контрацептиву «овідон» у жінок з туберкульозом легень // Фармацевтичний журнал. - 1999. - N1. - С. 93-95.

2. Жигадло Б.Б. Клінічне обґрунтування вибору оральних контрацептивів для жінок, які хворіють на туберкульоз легенів // Ліки. - 1998. - N3. - С. 85-89.

3. Артамонов В.С., Жигадло Б.Б. Клініко-лабораторне обґрунтування застосування з метою контрацепції овідону у жінок з туберкульозом легень // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1991. - N6. - С. 54-55.

4. Gigadlo B., Binagana P., Artamonov V. L'application du contraceptif oral Microgenon 50 chez les femmes tuberculeuses //Revue medicale de Bujumbura. - 1989. - N7. - P.39-40

5. Gigadlo B., Artamonov V., Issakov B. L'application du contraceptif oral Ovidon chez les femmes tuberculeuses //Materiaux de la conference scientifique et pratique des medecins sovietiques et Burundais. - Bujumbura (Burundi). - 1989. - P.19-21.

6. Artamonov V., Gigadlo B., Sayinzoga. Les contraceptifs oraux et la tuberculose pulmonaire //Materiaux de la conference scientifiques et pratique des medecins sovietiques et Burundais. - Bujumbura (Burundi). - 1989. - P.30-31.

Размещено на Allbest.ru