Фармакологічне обґрунтування розробки та вивчення ефективності мазі з протимікробною та антиоксидантною дією при експериментальному раневому процесі

Размещено на http://www.allbest.ru/

[Введите текст]

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ФАРМАКОЛОГІЇ ТА ТОКСИКОЛОГІЇ

Шеремета Лідія Миколаївна

УДК 616-001.4-08.001.6+615.454.1-001.8

ФАРМАКОЛОГІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ РОЗРОБКИ ТА ВИВЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ МАЗІ З ПРОТИМІКРОБНОЮ ТА АНТИОКСИДАНТНОЮ ДІЄЮ ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ РАНЕВОМУ ПРОЦЕСІ

14.03.05- фармакологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Киів - 1998



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі фармакології Івано-Франківської державної медичної академії.

Науковий керівник: Доктор медичних наук, професор Гудивок Ярослава Степанівна, Івано-Франківська державна медична академія, завідувач кафедри фармакології.

Науковий консультант: Доктор фармацевтичних наук, професор Ляпунов Микола Олександрович, Державний науковий центр лікарських засобів, головний науковий співробітник, завідувач лабораторії колоїдної хімії дисперсних лікарських форм.

Офіційні опоненти: Кандидат медичних наук Бухтіарова Тетяна Анатоліївна, Інститут фармакології та токсикології, провідний науковий співробітник відділу фармакології протизапальних та анальгезуючих засобів

Доктор медичних наук, cтарший науковий співробітник Клебанов Борис Маркович, Інститут органічної хімії НАН України, завідувач медико-біологічного відділу.

Провідна установа: Національний медичний університет імені академіка O.О. Богомольця, кафедра фармакології.

Захист дисертації відбудеться “13” січня 1999 року о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.550.01 при Інституті фармакології та токсикології АМН України (252057, Київ, вул. Е.Потьє, 14).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці інституту фармакології та токсикології АМН України.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат біологічних наук І.В. Данова



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблема лікування ран була і залишається надалі однією з найбільш актуальних проблем для сучасної медицини. Це пов'язано як з досягненнями медичної науки і розвитком її технічних можливостей, що призводить до систематичного поглиблення уявлень про раневий процес, так і з використанням нових сучасних видів зброї, що змінює характер і структуру уражень. Поглиблене вивчення патогенезу вогнепальних поранень дало можливість встановити ряд універсальних механізмів вторинного некрозу тканин навколо раневого каналу, котрий пов'язаний з посиленням вільно-радикального окислення, а вивчення впливу іонізуючого випромінювання на організм показало активацію вільно-радикальних процесів, що впливають не тільки на білки, але й нуклеїнові кислоти, ліпіди та вуглеводи. Для процесу радіаційного розпаду ДНК характерним є ефект післядії, що полягає в продовженні розпаду після припинення опромінення. Це може бути пов'язане як з пригніченням антиоксидантних ферментних систем, так і з перекисними сполуками ДНК, котрі розщеплюються з утворенням вільних радикалів, що, в свою чергу, ініціюють додатковий розпад ДНК. Точкою впливу вільних радикалів є мембрани клітин, а саме їх ліпідний комплекс. Швидкість вільнорадикального окислення ліпідів в біомембранах залежить від їх структури та наявності біоантиоксидантів /БАО/ і антиоксидантних систем та антиоксидантних ферментів /АОФ/. Вважають, що АОФ діють на стадії зародження ланцюга, а БАО - на стадії продовження, взаємодіючи з О. 2 і RO2 відповідно, або попереджують розгалуження ланцюга при радикальному гомолізі ліпопероксидів, відновлюючи їх в оксисполуки ( Е.Б.Бурлакова, 1985; Emerit I.,1992). Антиоксиданти модифікують структуру і функціональну активність мембран, чим можуть впливати на метаболізм клітини різними способами : взаємодіючи з вільними радикалами, взаємодіючи з рецепторами; пригнічувати або активувати ферменти, безпосередньо вмонтовуватись в мембрану або взаємодіяти з генетичним апаратом клітини ( А.П. Хохлов, 1986; В.А. Рогинский, 1988; Е.Б.Бурлакова, 1992).

Синтетичні антиоксиданти фенольного ряду /іонол, фенозан-кислота та ін./ підвищують антиоксидантну активність, пригнічують вільнорадикальні процеси в ліпідах, проявляють адренолітичну дію, приводять ліпіди в більш “рідкий” стан, чим стабілізують ліпідний прошарок, пригнічують активність ферментів сукцинатоксидазної системи, цитохромоксидазу, НАД'Н2-цитохром-С-редуктазу, в малих концентраціях стимулюють клітинний поділ. Все це створює оптимальні умови для репаративної регенерації пошкоджених тканин.

Основним завданням використання антиоксидантів при місцевому лікуванні ран в першій фазі раневого процесу є профілактика вторинних некрозів шляхом стабілізації мембран, а в другій фазі - стимуляція регенерації (М.И.Кузин, 1990; S. Dincer, A. Babul, 1996; A. Martin,1996).

Беручи до уваги спектр впливу антиоксидантів на розвиток раневого процесу, недостатню кількість вітчизняних препаратів, до складу яких входили б речовини з подібним характером дії та можливість промислового виробництва антиоксиданта фенозан-кислоти в Україні, очевидною є актуальність та доцільність створення з ним нових фармакотерапевтичних засобів для лікування ран. Створенню та експериментальному вивченню комбінованої мазі з антиоксидантом присвячена дана робота.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наведена робота виконана в рамках ініціативної науково-дослідної тематики, що розробляється кафедрою фармакології ІФДМА спільно з лабораторією колоїдної хімії дисперсних лікарських форм ДНЦЛЗ /м. Харків/. Вона повністю відповідає основному науковому напрямку академії “Розробка нових методичних технологій та стандартів якості діагностики, профілактики та лікування найважливіших неінфекційних захворювань”.Створенню та експериментальному вивченню комбінованої мазі з антиоксидантом присвячена дана робота.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи було теоретичне обґрунтування і експериментальне вивчення комбінованої мазі з протимікробними та антиоксидантними властивостями для лікування ран.

Для досягнення зазначеної мети пропонувалось вирішити такі завдання:

На основі фармакологічного та біофармацевтичного скринінгу обґрунтувати склад поліфункціональної мазі.

Вивчити основні фармакодинамічні ефекти нової комбінованої мазі, в тому числі протизапальні, антимікробні та репаративні властивості.

Виявити особливості патогенетичних механізмів ранозагоюючої дії мазі.

Провести вивчення безпечності досліджуваного засобу в умовах одно- та багаторазового застосування за програмою вимог, що ставляться до лікарських препаратів аналогічної групи.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в роботі вперше:

- теоретично і експериментально обґрунтовано створення комбінованої мазі з протимікробними засобами та антиоксидантом для місцевого лікування ран, котра відповідає сучасним медико-біологічним вимогам;

- на моделях експериментальних раневих уражень /термічний опік, площинна рана, променеве ураження, вогнепальна рана/ вивчено ранозагоюючі властивості нової комбінованої мазі і виявлено позитивний лікувальний ефект;

- одержані нові дані про механізми ранозагоюючої дії мазі з антиоксидантом фенозан-кислотою /МФК-3/, котрі корелюють з гістоструктурними змінами тканин, активністю процесів ПОЛ та антиоксидантного захисту організму;

- проведено порівняльний фармакологічний аналіз ефективності мазі МФК-3 з лініментом дібунолу 5%, лініментом синтоміцину 10% та маззю “Нітацид”;

- за даними визначення гострої та субхронічної токсичності доведена нешкідливість нової комбінованої мазі для лікування ран.

Впровадження наукових розробок в практику. Результати дослідження впроваджено в навчальний процес на кафедрах фармакології та загальної хірургії Івано-Франківської державної медичної академії та Української медичної стоматологічної академії, Буковинської державної медичної академії, Вінницького державного медуніверситету,Луганського державного медичного університету, Кримського державного медичного університету, кафедрах клінічної фармакології та комбустіології Тернопільської державної медичної академії. Дані експериментального вивчення мазі “Нітацид” при місцевих променевих пораженнях шкіри стали основою для проведення додаткових клінічних випробувань цієї мазі і внесення нових показань до використання її в терапії променевих виразок.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто проведений патентно-інформаційний пошук, визначені мета і завдання дослідження, методичні підходи, опрацьовані моделі, згідно з якими особисто виконані всі токсикологічні, фармакологічні та біохімічні дослідження, здійснена статистична обробка та аналіз одержаних результатів, оформлення їх у вигляді графіків і таблиць. Патоморфологічні дослідження виконані під керівництвом д.м.н., проф. Михайлюка І.О. Проаналізовано результати досліджень, сформульовані висновки роботи.

Результати дослідження викладені дисертантом у статтях, матеріалах конференцій та доповідях і є її здобутком. В опублікованих роботах у співавторстві більше 90% розробок та матеріалу належить пошукачці.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи відображені і знайшли позитивну оцінку на науковій конференції “Актуальні питання медицини” Праці Міжнародного конгресу молодих вчених Українців /м.Івано-Франківськ,1995/, 1 Національному з'їзді фармакологів України “Сучасні проблеми фармакології” /м. Полтава, 1995/, 2 конгресу патофізіологів України, присвяченого 100-річчю з дня народження академіка М.М.Сиротиніна /м. Київ, 1996/, науково-практичній конференції “Досягнення сучасної фармації в медичну практику”/м. Харків, 1996/, науково-практичній конференції “Актуальні проблеми медичного обслуговування працюючих на залізничному транспорті. Екологія та стан здоров'я населення в сучасних умовах. Казуїстика, апаратні та інструментальні методи діагностики та лікування захворювань людини” /м. Ужгород,1996/, на засіданнях обласного наукового товариства фармакологів та фізіологів.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 12 наукових робіт, з них 4 статті в центральних наукових журналах, 1- у збірнику наукових праць.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 146 сторінках машинописного тексту та складається із вступу, огляду літератури, опису матеріалів і методів дослідження, п'яти глав власних досліджень, заключення, висновків та списку використаної літератури. Робота проілюстрована 49 таблицями, 5 рисунками, 6 мікрофотографіями. Бібліографія складає 159 вітчизняних та 50 іноземних джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

мазь дібунол синтоміцин

Матеріали і методи дослідження. Вивчалася мазь , до складу якої входять: антиоксидант фенозан-кислота, протимікробні засоби - стрептоцид та нітазол, водорозчинна основа / суміш пропіленгліколю, проксанолу - 268 та поліетиленоксиду 400/. Експерименти, залежно від поставлених завдань, проведені на статевозрілих білих мишах, щурах, морських свинках та кролях. Розподіл тварин по групах наведений у таблиці 1.



Таблиця 1 - Кількість тварин, використаних для проведення досліджень

Модель ураження	Морські свинки	Білі щурі	Білі миші	Кролі
Термічний опік	-	117	-	-
Площинна рана	-	49	-	-
Променеве ураження	-	48	-	-
Вогнепальне поранення	-	-	-	20
Токсикологічні дослідження	41	86	41	-
Всього	41	300	41	20

Для визначення оптимальної концентрації фенозан-кислоти та антисептиків було проведено досліди на моделях площинної та опікових ран. Для скринінгу були використані мазі, приготовані в ДНЦЛЗ / м. Харків/.

Залежно від мети дослідження мазь вводили всередину або наносили місцево на шкіру.

Вибір методів дослідження визначався його завданнями. В роботі використані токсикологічні, біохімічні, фізіологічні, патофізіологічні, патоморфологічні адекватні сучасні методи досліджень.

При визначенні гострої токсичності мазі МФК-3 використані методи: Літчфільда та Уілкоксона, Прозоровського В.Б. та співавт., Ван дер Вердена. При вивченні впливу мазі на функції життєво важливих органів та систем в умовах тривалого /3 місячного/ введення досліджували загальний стан тварин, масу і температуру тіла, функціональну активність центральної нервової, дихальної, серцево-судинної систем, нирок, печінки, морфологічний склад периферійної крові, архітектоніку внутрішніх органів та їх масові коефіцієнти.

Загальнофармакологічні властивості досліджуваної мазі оцінювали за її впливом на перебіг раневого процесу у піддослідних тварин, показники життєдіяльності організму в умовах травми та лікування.

В якості критеріїв оцінки специфічної активності мазі МФК-3 використовували її репаративну дію стосовно вогнепальних ран, променевих пошкоджень шкіри, термічних опіків та площинних ран. Зокрема відмічали частоту набряків навколо ран, гнійно-некротичних ускладнень, зміни розмірів ран та виразок, час відторгнення струпу та епітелізації, летальність. Також досліджували протиексудативну та антимікробну активність мазі.

Одержані величини представлені в одиницях СІ.

При математичній обробці експериментальних даних використані загальноприйняті методи варіаційної статистики з визначенням ступеню достовірності за критерієм Ст'юдента /р0.05/.

Експериментальні дослідження проведені на базі кафедри фармакології Івано-Франкківської державної медичної академії. Досліди по вивченню осмотичної активності основи мазі та мікробіологічні дослідження виконано в лабораторії колоїдної хімії дисперсних лікарських форм ДНЦЛЗ /м. Харків/.

Експериментальне обґрунтування складу мазі.

На першому етапі роботи дослідження були скеровані на визначення впливу антиоксидантів на накопичення продуктів перекисного окислення ліпідів. Для порівняння використали відомий препарат лінімент дібунолу 5% та мазь з 4% вмістом фенозан-кислоти на водорозчинній основі. Антиоксидант фенозан-кислота - це сполука, що належить до класу екранованих фенолів, хімічна назва - 3,5- ді-трет.бутил-4-гідроксифенілпропіонова кислота. Другий антиоксидант - дібунол - належить до того ж класу сполук, хімічна назва - 2,6-ді-трет-бутил-4-метилфенол. В даній серії експериментів було використано 40 білих щурів. Після моделювання опіків тваринам робили аплікації лініменту дібунолу 5% та мазі МФК-3, для порівняння використовували дані досліджень груп щурів з опіками не лікованими та інтактних тварин/Табл.2/. Через 1 добу після нанесення опіків спостерігали зростання рівнів активності ПОЛ у всіх групах піддослідних тварин. Так в групі з використанням МФК-3 рівень тканинних ДК та МДА зріс відповідно на 48 та 73%, а рівень цих же показників в сироватці крові збільшився на 65 та 64%.В групі тварин, лікованих лініментом дібунолу відмічене зростання вмісту тканинних ДК і МДА відповідно на 62 та 101%, а в сироватці крові - вміст ДК і МДА збільшився в середньому на 67-66%, порівняно з інтактними тваринами. В контрольній групі не лікованих тварин ріст активності процесів ПОЛ був значно інтенсивніший. Зокрема, кількість ДК в м'язевій тканині була більшою ніж відповідний показник інтактних тварин в 2.22 рази, вміст тканинного МДА зріс в 1.82 рази. В той же час, в сироватці крові спостерігали зростання кількості ДК на 96%, а МДА - на 162%.

Таблиця 2 - Вміст продуктів ПОЛ в м'язевій тканині та сироватці крові щурів через 1 добу після нанесення термічного опіку

Групи тварин	ДК м. /мкмоль/г/	МДА м. /ум. Од./	ДК сир. /ммоль/л//	МДА сир. /ум. Од./
інтактні	0.44 0.017	0.202 0.007	0.533 0.013	0.249 0.009
Опік терм. +МФК-3	0.65 0.03*	0.349 0.017*	0.882 0.02	0.409 0.019*
Опік терм. +Дібунол	0.713 0.039*	0.407 0.013*	0.894 0.024	0.414 0.02*
контроль опік терм.	1.42 0.058	0.57 0.033	1.047 0.09	0.654 0.023

Примітка: *- різниця достовірна з контролем (р<0.05)

Отримані результати свідчать про достовірне зниження активності процесів ПОЛ в м'язевій тканині при використанні мазей з антиоксидантами для лікування опікових пошкоджень на 1 добу після нанесення опіків, порівняно з відповідними показниками контрольних тварин. Зменшення росту показників ДК і МДА сироватки крові, можливо, пов'язані з протизапальною та антиоксидантною місцевою дією мазей.

Важливе практичне значення для забезпечення лікувального ефекту в рані має швидкість вивільнення з мазевої основи лікарських речовин. Для препаратів, котрі наносять місцево на рану, важливо, щоб вивільнення відбувалось достатньо повно і з визначеною швидкістю, що забезпечить в тканинах рани створення тривалих бактерицидних концентрацій. При цьому, всмоктування лікарської речовини в системний кровоток повинно або пригнічуватись для більш тривалого збереження в рані, або швидко виводитись з організму, щоб не викликати побічних явищ.

Всім вищевказаним вимогам відповідає комбінація ПГ, ПЕО-400 та проксанолу-268 розроблена і досліджена в ДНЦЛЗ /Ляпунов М.О. і співавт. 1985,1991/. Мазь МФК-3 володіє сильною і тривалою до 24 годин /NaCl-2год./ осмотичною активністю. Протягом доби вона поглинає до 400% води, тобто за силою осмотичної дії перевершує гіпертонічний розчин натрію хлориду більше ніж у 20 разів.Це пояснюється тим, що основа мазі МФК-3 містить 41% пропіленгліколю - розчинника з низькою молекулярною масою 76. Таким чином, мазь МФК-3 володіє вираженою і тривалою осмотичною дією. Це дає можливість використати її в 1 та на початку 2 фазах раневого процесу при ранах із значною гнійною ексудацією.

Для профілактики гнійно-некротичних ускладнень в 1 і 2 фазах раневого процесу до складу мазей необхідно вводити протимікробні засоби. Вітчизняний протипротозойний препарат нітазол, що володіє протимікробними та протизапальними властивостями /Маят К.Е., Ляпунов М.А.,1990/ включений до складу мазі тому, що антибактеріальна дія його поширюється не тільки на облігатні анаероби /спороутворюючі та аспорогенні/, але й на факультативні анаероби- стафілококи, кишечну паличку, стрептококи і ентеробактерії. Крім того, нітазол - дешевий препарат, що виробляється в Україні.

Оскільки нітазол не впливає на синьогнійну паличку, то до складу мазі було введено стрептоцид, що пригнічує її ріст /Ляпунов М.О, Калініченко Н.Ф., Грішина І.А.,1989/. Активність стрептоциду порівняно з активністю мафеніду ацетату, який широко використовується для лікування інфекцій, викликаних паличкою синьо-зеленого гною є набагато вищою/ Падейська В.Н., 1986/. Концентрація нітазолу в мазі МФК-3 становить 2.5%. Це зумовлено тим, що при вираженій ексудації /в 1 та частково 2 фазі раневого процесу/ відбувається розведення мазі ексудатом і зменшення концентрації лікарських речовин. Концентрація стрептоциду складає 5%.

Для порівняння протимікробних властивостей обрана мазь “Стрептонітол”, що має такий же вміст стрептоциду і нітазолу, але гідрофобну основу і мазь мафеніду ацетату 10%. Результати досліджень, проведених на культурах Staphylococcus aureus, Pseudomonas aeruginosa, Clostridium perfringens, Streptococcus pyogenes, Proteus mirabilis, Peptococcus, Escherichia coli показали,що в межах допустимих інтервалів антибактеріальні властивості мазі МФК-3 та Стрептонітолу ідентичні. Обидві мазі за ефективністю антибактеріальної дії та за її спектром мають переваги перед 10% маззю мафеніду ацетату, до котрої не чутливі пептококи. Найменш чутливий до МФК-3 протей.

Для вивчення специфічної дії мазі з антиоксидантною активністю використані моделі площинної рани, термічного опіку, вогнепального поранення та променевого ураження шкіри. Попередні дослідження з мазями, що містили фенозан-кислоту та різні основи показали, що оптимальною концентрацією для неї є 3-4%, крім того, у відомих лікарських засобах, що містять речовини-антиоксиданти з групи екранованих фенолів, лінімент дібунолу, “Альгімаф-пов'язка”, концентрація їх складає 1-5%.

В серіях дослідів з термічним опіком та площинною раною був проведений фармакологічний скринінг /таблиця 3/.

Таблиця 3 - Склад мазей, що були використані для скринінгу

Склад	м.№2	м.№3	м.№4	м.№6	м.№7	Основа мазі
Стрептоцид	5.0	5.0	-	5.0	5.0	-
Нітазол	2.5	2.5	-	2.0	2.0	-
Проксанол-268	20.0	20.0	20.0	-	-	21.62
Пропіленгліколь	42.0	41.0	45.6	29.0	29.0	47.03
Поліетиленоксид400	28.5	27.5	30.4	-	-	31.35
Препарат ОС-20	-	-	-	1.2	1.2	-
Спирти первинні вищі фракцій С16 - С21	-	-	-	6.8	6.8	-
Олія вазелінова	-	-	-	20.0	20.0	-
Вода очищена	-	-	-	34.0	32.0	-
Фенозан-кислота	2.0	4.0	4.0	2.0	4.0	-

В серії дослідів з модельованими площинними ранами одержали наступні результати Оскільки згідно з методикою для моделювання ран витинали шматочки шкіри розмірами 1см х 1см, то початкові розміри ран у всіх групах тварин дорівнювали 100 мм2. На 3 добу після початку експерименту розміри ран збільшувались у всіх групах піддослідних тварин, хоч в групах з використанням мазей №№ 3 та 4 були достовірно меншими, ніж в контрольній групі не лікованих тварин. На 7 добу площа ран в групах з використанням мазей №3, №4 та №7 була меншою за початкову і відповідно складала 84.04.2, 97.43.8 та 93.66.4 мм2, в той час як у всіх інших групах тварин ці величини перевищували початкові показники. На 10 добу спостерігали значне зменшення розмірів ран у всіх групах лікованих тварин, але в групі, лікованих маззю № 3 вони достовірно відрізнялись не тільки від контрольних не лікованих та лікованих основою мазі тварин, але й від показників групи з використанням мазі №7. На 15 добу у всіх групах піддослідних тварин, що отримували аплікації мазей з фенозан-кислотою відмічене повне загоєння ран з епітелізацією,в той час як у контрольній групі /не лікованих тварин/ рани все ще не загоїлись і їх площа в середньому дорівнювала 43.84.6 мм2, а у тварин, лікованих основою мазі - 21.33.3 мм2. Запальний процес навколо рани на 3 добу спостерігали тільки в контрольній групі не лікованих тварин у 85%, гнійно-серозні виділення на 4 добу - у 48% тварин. Повну епітелізацію на 15 добу спостерігали у всіх тварин в групах, лікованих мазями з фенозан-кислотою і тільки у 28 % не лікованих тварин та 56% лікованих основою мазі.

Результати досліджень гематологічних і біохімічних показників крові на 15 добу експерименту вказують на нормалізацію їх в усіх групах тварин, лікованих мазями з антиоксидантом фенозан-кислотою, а також групі з використанням основи мазі та контрольній.

В групах тварин з термічними опіками, котрим проводили аплікації мазей з фенозан-кислотою, протягом перших 7 днів зовнішній вигляд ран практично не відрізнявся від контрольної групи, але запальний процес навколо рани на 3 добу спостерігали тільки в серії тварин, лікованих маззю №2 /14%/. У 25% тварин вже на 12 добу відбувалось повне відторгнення струпу,а в групі з використанням мазі №3 на 14 добу - у 62% тварин. На 14 добу площа ран у тварин, лікованих маззю №3 зменшилась в 3,3 рази, мазями №2 і №4-- 2,77 рази, №6 і №7 - 2,9. На 28 добу тільки в контрольній групі спостерігали не загоєні опікові рани, при чому більше ніж у половини дослідних тварин /58% /. На 28 добу у всіх групах тварин результати біохімічних досліджень практично не відрізнялись від інтактних тварин і були в межах норм, передбачених для даного виду тварин.

На основі одержаних даних для подальшого дослідження була відібрана мазь №3, яка отримала робочу назву “МФК-3” - мазь з фенозан-кислотою № 3.

Керуючись теоретичним обгрунтуванням механізму дії антиоксидантів в корекції порушень вільнорадикального окислення, були виконані експериментальні дослідження по вивченню впливу МФК-3 на перебіг місцевого променевого ураження шкіри /табл. 4/. В досліді було використано 48 білих щурів. Під впливом рентгенівського опромінення в дозі 70 Гр у тварин виникає гостре радіаційне пошкодження шкіри і прилеглих тканин 3-4 ступеня важкості.

Для порівняння специфічної активності мазі МФК-3 були використані відомі лікарські засоби - лінімент синтоміцину 10% та мазь “Нітацид”, що має аналогічний склад протимікробних засобів та основи.



Таблиця 4 - Динаміка розвитку місцевого променевого ураження шкіри у білих щурів в умовах локального опромінення в дозі 70 Гр і використання медикаментозних засобів

Показники	Контроль /опромінення/	Опромінення + + МФК-3	Опромінення +лін.синтомі- цину 10%	Опромінення + мазь “Нітацид”
Частота гіперемії на 9 добу , %	83,3	0*/**	33,3	16.6*
Частота сухого дерматиту на 10 добу, %	50	33,3	41,6	41.6
Частота вологого дерматиту на 15 добу, %	83,3	50	75	58.3
Частота ерозій на 20 добу,%	66,6	25*/**	58,3	33.3*
Частота виникнення променевих виразок,%	60	25*	54,5	25*
Частота гнійно-некротичних ускладнень, %	60	0*/**	18	0*/**
Терміни загоєння виразок /доби/	немає	559*/**	немає	766*/**
Терміни загоєння без виразок /доби/	682	241	542	403
Повне відновлення на 90 добу, %	30	100*/**	50	100*/**

Примітка: * - різниця достовірна з контролем;**- різниця достовірна порівняно з контролем та групою з використанням лініменту синтоміцину (р0.05).

Результати, одержані в групі тварин, лікованих МФК-№3 показали, що частота виникнення сухого дерматиту на 10 добу була меншою ніж у нелікованих тварин, лікованих лініментом синтоміцину та “Нітацидом”. У тварин, котрим наносили досліджувану мазь, відмічено зменшення частоти виникнення ерозій в 2,5 рази порівняно з лікованими лініментом синтоміцину і в 1,3 рази порівняно з групою, де було використано мазь “Нітацид.

Променеві виразки виникли в приблизно такі ж терміни, як і в інших серіях і були відмічені у четвертої частини тварин дослідної групи, а площі їх були в середньому в 3 рази менші ніж в контрольній нелікованій групі, в 2,3 рази менші, ніж в групі з використанням лініменту синтоміцину і на 7% менша, ніж в групі лікованих “Нітацидом” /Рисунок 2/. Практично не спостерігали набряку навколо вогнища опромінення та гнійно-некротичних ускладнень.

На час закінчення експерименту на 90 добу - у всіх тварин дослідної групи,що мали виразки, відмічено повне їх загоєння і відновлення шкіри та шерсті у вогнищі опромінення, що достовірно відрізняє цю серію від контрольних груп. Скоротились також терміни загоєння без виразок - в 2,8 рази порівняно з контрольною групою нелікованих тварин, 2.25 рази порівняно з групою лікованих лініментом синтоміцину та 1.6 рази із серією з використанням мазі “Нітацид”.

Слід також відмітити,що у всіх тварин, у яких виразковий процес не розвинувся, на 90 добу відбулось повне відновлення опроміненої поверхні, в той час як у контрольній групі нелікованих тварин тільки у 33%, в групі лікованих лініментом синтоміцину - у 50%.

Рисунок 1



Суттєві відмінності спостерігали також в розмірах ран та термінах їх загоєння /рис.1/.

Дані досліджень біохімічних показників сироватки крові та активності процесів ПОЛ дещо відрізнялись в дослідній групі та контрольних групах тварин. Зокрема в контрольній групі /не ліковані тварини/ спостерігали достовірне збільшення активності АсАТ, тимолової проби - в 1.94 рази більше ніж в групі з використанням МФК-3, та в 1.5 рази більше, ніж в групі з використанням нітациду. Достовірно вищими в групі нелікованих тварин були і показники активності ПОЛ - вміст ДК сироватки крові - в 1.8 рази, рівень МДА сироватки крові- на 22% порівняно з лікованими МФК-3.

Отже, враховуючи одержані результати слід відмітити, що мазь МФК-№3 суттєво полегшує перебіг гострого місцевого променевого пошкодження шкіри і м'яких тканин, сприяє зменшенню частоти виникнення променевих виразок, запобігає гнійно-некротичним ускладненням і зменшує терміни загоєння уражень, не викликає змін з боку форменних елементів крові.

Вивчення специфічної дії мазі МФК-3 на моделі вогнепального поранення проведене на кролях. В експерименті використано 20 тварин. Ефективність лікування оцінювали враховуючи клінічні показники,наявність проявів запалення навколо ран, частоту гнійних ускладнень, терміни загоєння ран.

У всіх не лікованих тварин значною була частота гнійно-некротичних ускладнень, а повна епітелізація не відмічена в жодному випадку. В контрольній групі з використанням лініменту синтоміцину частота гнійно-некротичних ускладнень була меншою ніж у попередній групі і становила 40%, а повна епітелізація наступила на 21 добу від початку експерименту. В дослідній групі та в контрольній, де використовували мазь “Нітацид” частота проявів запального процесу навколо ран та гнійно-некротичні ускладнення практично не спостерігались, що,очевидно, пов'язано з присутністю в складі обох мазей стрептоциду і нітазолу. Однак, в дослідній групі відмічено прискорення регенерації пошкоджених тканин / час відторгнення струпу і повної епітелізації ран/, порівняно з контрольною групою з використанням “Нітациду”, що можна пояснити присутністю в складі досліджуваної мазі МФК-3 антиоксиданту,котрий зменшує об'єм некротизованих тканин навколо раневого каналу, сприяє швидшому очищенню та загоєнню ран.

Дані лабораторних досліджень підтверджують клінічну оцінку перебігу раневого процесу. Зокрема, вміст гемоглобіну в периферичній крові помітно зменшувався на 3 добу у всіх групах дослідних тварин /до 65-85% порівняно з початковим рівнем/. Кількість лейкоцитів та ШОЕ на 3 день у контрольних групах збільшувались в декілька разів / у не лікованих та з використанням лініменту синтоміцину- в 2.18 рази /, що свідчило про виражений запальний процес в рані. Лейкоцитоз і підвищення ШОЕ спостерігали до 7 доби від початку експерименту. В дослідній групі вищезгадані показники не значно зростали на 3 добу / ШОЕ на 24%, кількість лейкоцитів - на 41%/. На 14 добу кількість лейкоцитів збільшилася в 2 рази, ШОЕ - на 54%, а вміст гемоглобіну та еритроцитів у всіх групах тварин починав відновлюватися. Аналіз одержаних даних свідчить про те, що вогнепальне ураження супроводжується значною активацією процесів ПОЛ в сироватці крові піддослідних тварин. Так на 1 добу експерименту рівень перекисного гемолізу еритроцитів в контрольній групі не лікованих тварин зріс з 18.970.223 % до 39.560.85% (р< 0.05) і становив 208% від початкового рівня. Майже в 2 рази цей показник був вищий за початкові дані і у тварин , лікованих синтоміциновою емульсією, і відповідно на 69% i 63% у тварин, лікованих нітацидом та МФК-3. Одночасно спостерігали також високий вміст ДК в сироватці крові всіх груп тварин, що відповідно перевищував вихідні дані на 87% у не лікованих тварин, на 72% у лікованих лініментом синтоміцину та нітацидом, і на 63% у дослідних тварин, лікованих маззю МФК-3.В той же час рівень МДА сироватки суттєво не змінювався і в середньому був на 10-14% вищий за початковий рівень.

На 3 добу спостерігали значне зменшення вмісту ДК в сироватці крові тварин дослідної групи (на 23%). В сироватці інших груп він продовжував залишатись на високих рівнях. При цьому відмічено зростання вмісту МДА в сироватці крові дослідної групи на 20,4% порівняно з початковим рівнем. В контрольних групах тварин цей показник теж дещо зростав у цей термін - в середньому на 12-24%. Показники перекисного гемолізу еритроцитів достовірно знизилися в дослідній групі, лікованій МФК-3, і залишались на високих рівнях в контрольних групах тварин, як не лікованих так і лікованих лініментом синтоміцину.

На 7 добу спостерігали поступову нормалізацію показників ПОЛ в контрольних групах лікованих тварин і не значне зменшення рівня ДК сироватки крові в контрольній серії не лікованих тварин.

На 21 добу ( при забої тварин) спостерігали нормалізацію показників ПОЛ в сироватці крові, тканинах печінки та серця дослідної групи. В контрольних групах лікованих тварин теж виявлено тенденцію до нормалізації показників ПОЛ. В групі не лікованих тварин на 21 добу ці показники залишались високими. Так рівень перекисного гемолізу еритроцитів перевищував початковий на 43%, а вміст ДК в сироватці був вищий на 25%. Дещо підвищеними були також величини ДК в гомогенаті печінки та серця.

Отримані нами результати свідчать про здатність мазі МФК- 3 покращувати клінічний перебіг раневого процесу при вогнепальних пораненнях, зменшувати накопичення продуктів ПОЛ, проявляти протизапальну та протимікробну дію, що виявилось у відсутності гнійних ускладнень та тривалості запального процесу навколо рани.

Беручи до уваги антифлогістичну дію нітазолу був проведений експеримент по вивченню протизапальної дії мазі МФК-3, до складу якої він входить. В роботі експериментально встановлено, що при використанні досліджуваної мазі на фоні термічного опіку стопи лікувальний ефект препарату проявляється вже через 2 години після нанесення мазі на пошкоджену ділянку. Мазь МФК-3 має виражену протизапальну дію, зменшує набряк в середньому на 36.8%. Порівняно із “Стрептонітолом”, що має такий самий вміст нітазолу, але гідрофобну основу, протизапальна дія МФК-3 дещо вища. Більш виражена протизапальна дія досліджуваної мазі МФК-3, можливо, пов'язана із дегідратуючою дією основи.

В процесі створення нової лікарської форми - мазі МФК-3 була вивчена безпечність препарату, зокрема гостра токсичність, вплив на функціонування життєво важливих органів та систем в умовах тривалого введення, алергізуючі та місцево-подразнюючі ефекти.

При цьому встановлено ,що середньолетальні дози МФК-3 для різних видів тварин перевищують 5000 мг/кг. Це дає можливість віднести препарат до класу практично не токсичних сполук.

Препарат не має алергізуючої та місцевоподразнюючої дії. При тривалому введенні не спричиняє негативного впливу на загальний стан тварин, масу тіла та температуру шкіри, товщину шкірної складки, стан центральної нервової та серцево-судинної систем, печінки, нирок та масові коефіцієнти внутрішніх органів.



ВИСНОВКИ

Обґрунтовано склад нової комбінованої мазі для лікування ран з врахуванням фізико-хімічних та фармакологічних властивостей інгредієнтів (протимікробних середників - нітазолу і стрептоциду, антиоксиданта фенозан-кислоти та гідрофільної основи, що складається із суміші проксанолу-268, пропіленгліколю і поліетиленоксиду 400).

Створена нова мазь МФК-3 є ефективною при різних варіантах експериментального раневого процесу.

Мазь МФК-3 володіє високою протинабряковою, осмотичною і дегідратаційною активністю, прискорює дозрівання грануляційної тканини, має виражену протизапальну дію та широкий спектр антибактеріальної дії стосовно основних збудників гнійно-запальних процесів в хірургії та комбустіології.

Механізм дії МФК-3 на основні патогенетичні ланки раневого процесу полягає в протизапальному, протинабряковому, протимікробному та антиоксидантному впливі.

Нова комбінована мазь МФК-3 не поступається за протимікробною, протизапальною та репаративною активністю мазі “Нітацид” та лініменту синтоміцину 10 %. Принциповою відмінністю досліджуваної мазі від препаратів порівняння є притаманні їй антиоксидантні властивості, що значно зменшують пошкоджуючий вплив активних продуктів вільно-радикального окислення на рану та прилеглі до неї тканини, запобігають утворенню вторинних некрозів і прискорюють репаративні процеси.

Мазь МФК-3 при порівнянні з лініментом синтоміцину та маззю “Нітацид” володіє більш вираженим лікувальним ефектом, що підтверджується скороченням термінів загоєння ран (при вогнепальних пораненнях - на 4 -5 діб), зменшенням частоти утворення вторинних променевих уражень шкіри та їх тривалості, відсутністю гнійно-некротичних ускладнень, прискоренням епітелізації раневих дефектів.

На відміну від мазі “Нітацид” досліджувана мазь МФК-3 підвищує загальний антиоксидантний захист організму, що підтверджується зменшенням вмісту дієнових кон'югатів, малонового диальдегіду та перекисного гемолізу еритроцитів в сироватці крові піддослідних тварин.

Мазь МФК-3 належить до малотоксичних сполук - ЛД50 для різних видів тварин перевищує 5000 мг/кг.

Виявлена в експерименті висока лікувальна ефективність комбінованої мазі з вираженою протимікробною та антиоксидантною дією, свідчить про доцільність її клінічного вивчення з метою раціонального використання в лікуванні ран різної етіології із значною гнійною ексудацією в першій та на початку другої фази раневого процесу, а також променевих уражень шкіри.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ ПРАЦЬ

1. Шеремета Л.М. Експериментальне вивчення нової мазі з антиоксидантом при місцевому променевому ураженні шкіри // Галицький лікарський вісник.- 1996.-Т.3, № 1.- С.64-68.

2. Шеремета Л.М., Гудивок Я.С. Експериментальне вивчення нової мазі з антиоксидантом для лікування опіків // Ліки.- 1998.-№2.- С.69-72.

3. Шеремета Л.М. Вивчення ефективності багатокомпонентної мазі МФК-3 з протимікробною та антиоксидантною дією при вогнепальних пораненнях // Галицький лікарський вісник.-1998.-Т 5,№ 3.-83-86 с.

4. Шеремета Л.М. Експериментальне дослідження мазі з антиоксидантом для лікування вогнепальних ран// Фармакологічний вісник.-1998.-№2.-С.74-75.

5. Шеремета Л.М. Вплив нової комбінованої мазі з антиоксидантною дією на перекисне окислення ліпідів у тварин з ранами різної етіології// Фізіологічний журнал.-Том 44.-№3.-1998.-С.341-342

6. Шеремета Л.М. Вплив нової комбінованої мазі з антиоксидантом на розвиток і перебіг променевих уражень шкіри // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки і практики.- Зб. Науков. Праць.-Запоріжжя.-1998.- Т.2. вип.2.-С.93-96.

7. Шеремета Л.М. Вивчення протизапальних та регенеруючих властивостей мазі “Поліферон” // Праці Міжнародного Конгресу Молодих Вчених Українців “Актуальні питання медицини”.-Івано-Франківськ.-1995.-С.111-112.

8. Шеремета Л.М., Гудивок Я.С. Вивчення впливу мазі з антиоксидантними властивостями на загоєння ран та стан процесів перекисного окислення в організмі // Праці Першого національного з'їзду фармакологів України “Сучасні проблеми фармакології”.- Київ.-1995.-С. 186-187.

9. Новое в фармакологии нитазола / Шеремета Л.Н., Ляпунов Н.А., Чайка Л.А., Безуглая Е.Н., Фадейкина А.Г., Калиниченко Н.Ф., Тамм Т.И. // Праці Першого національного з'їзду фармакологів України “Сучасні проблеми фармакології”.-Київ.-1995.-С. 104.

10. Шеремета Л.М., Гудивок Я.С. Пероксидація ліпідів при ранах різної етіології // Матеріали ІІ конгресу патофізіологів України присвяченого 100-річчю від дня народження академіка М.М. Сиротиніна.-Фізіологічний журнал.- 1996.-Том 42, №3-4.- С. 86.

11. Шеремета Л.М., Гудивок Я.С., Ляпунов М.О. Вивчення нової мазі з антиоксидантом в умовах експерименту при локальних променевих ураженнях шкіри // Праці науково-практичної конференції, присвяченої 75-річчю Української Фармацевтичної академії “Досягнення сучасної фармації в медичну практику”.- Харків.-1996.- С.374-375.

12. Шеремета Л.М. Дослідження нової комбінованої мазі з антиоксидантною дією для лікування ран // Праці науково-практичної конференції “Актуальні проблеми медичного обслуговування працюючих на залізничному транспорті. Екологія та стан здоров'я населення в сучасних умовах. Казуїстика, апаратні та інструментальні методи діагностики та лікування захворювань людини”.- Ужгород.-1996.-С.214-215.



АНОТАЦІЇ

Шеремета Л.М. Фармакологічне обґрунтування розробки та вивчення ефективності мазі з протимікробною та антиоксидантною дією при експериментальному раневому процесі.-Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.05 - фармакологія. - Інститут фармакології та токсикології АМН України, Київ, 1998.

Дисертацію присвячено проблемі створення та дослідження нової комбінованої мазі з протимікробною та антиоксидантною дією для лікування ран різної етіології. Будь-які раневі пошкодження супроводжуються активацією процесів ПОЛ, що, в свою чергу, сприяє накопиченню перекисних сполук,подальшому пошкодженню клітинних мембран, розвитку запального процесу, погіршенню кровопостачання і сповільненню очищення раневої поверхні, приєднанню інфекційних агентів,подовженню термінів загоєння. Патогенетично обгрунтована і експериментально доведена доцільність і ефективність місцевого використання мазі з протимікробною та антиоксидантною дією при термічних опіках, площинних ран, а особливо, при променевих пошкодженнях, де має місце ефект “післядії” радіоактивного опромінення та вогнепальних пораненнях, що супроводжуються значним об'ємом некротизованих тканин навколо раневого каналу. Використання комбінованої мазі,до складу якої входять протимікробні засоби /нітазол і стрептоцид/, антиоксидант фенозан-кислота та водорозчинна основа , дозволяє зменшити об'єм пошкодження тканин,запобігти запальним та гнійно-некротичним ускладненням, стимулювати розвиток грануляційної тканини, і ,в кінцевому результаті, прискорити загоєння ран.

Ключові слова: нова комбінована мазь, антимікробна і антиоксидантна дія, модельовані рани шкіри, загоєння ран.



АННОТАЦИЯ

Шеремета Л.Н. Фармакологическое обоснование розработки и изучение эффективности мази с противомикробнм и антиоксидантнм действием при экспериментальном раневом процессе.-Рукопись.

Диссертация на соскание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14. 03. 05 - фармакология.- Институт фармакологии и токсикологии АМН Украины, Киев ,1998.

Разработана и исследована новая комбинированная мазь с антимикробным и антиоксидантным действием для лечения ран различной этиологии. Все раневые повреждения сопровождаются активацией процессов ПОЛ, что приводит к накоплению перекисных соединений, дальнейшему повреждению клеточных мембран, развитию воспалительного процесса, ухудшению кровоснабжения и замедлению очищения раневой поверхности, присоединению инфекции, продлению сроков заживления. Патогенетически обоснована и экспериментально доказана целесообразность и эффективность местного применения мази с антиоксидантным и противомикробным действием при термических ожегах, плоскостных ранах, и, особенно, радиационных повреждениях, для которых характерен эффект “последействия” радиоактивного облучения и огнестрельных ранениях, сопровождающихся значительным по обьему некрозом прилежащих к раневому каналу тканей. Применение комбинированной мази, в составе которой противомикробные средства /нитазол и стрептоцид/, антиоксидант фенозан-кислота и водорастворимая основа, позволяет уменьшить обьем поврежденных тканей, предупредить воспалительные и гнойно-некротические осложнения, стимулировать развитие грануляционной ткани, и, в конечном счете, ускорить заживление ран.

Ключевые слова: новая комбинированная мазь, антимикробное и антиоксидантное действие, моделированные раны кожи, заживление ран.



SUMMARY

Sheremeta L.M. Farmacological substantiation of elaboration and study of efficiancy of a new compound lotion with an antimicrobial and antioxidant action on experimental wound healing.- Manuscript. Thesis for a candidate's degree by speciality 14.03.05 - pharmacology. The Institute of Pharmacology and Toxycology of the Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kiev, 1998.

The new compound lotion with an antimicrobial and antioxidant action was elaborated and studied on various wounds. All wound lesions cause the generation of free oxygen radicals ,and they are accompanied by accumulation of peroxides, subsequent damage of cells membranes, development of inflammation, blood supply and wound surface clearance worsening,infectious addition, and extension of the healing terms. The expediency and efficiency of local application of a lotion with antioxidant and antimicrobial action on burns and insiced wounds, and especially in radiation lesions, that have a radiation after- action effect and gunshot wounds with their much amount of necrotic tissues nearby wound canal were pathogenically substantiated and exsperimentaly proved. The application of compound lotion with antimicrobial agents such as Nitazol and Streptocid, Phenosan-acid as antioxidant and water-soluble base makes the least amount of damaging tissues, prevents pyo-inflammatory disoders and stimulates granulations, finally accelerates wound healing.

Key words: new compound lotion, аntimicrobial andantioxidant action, modelling skin wounds, wound healing.

Размещено на Allbest.ru