Вплив антибактерiальних засобiв на карієсогеннi властивостi зубного нальоту

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

ВПЛИВ АНТИБАКТЕРIАЛЬНИХ ЗАСОБIВ НА КАРІЄСОГЕННI ВЛАСТИВОСТI ЗУБНОГО НАЛЬОТУ

Кучеренко Олександр Миколайович

Полтава 1998

Анотацiя

Кучеренко О.М. "Вплив антибактерiальних засобiв на карієсогеннi властивостi зубного нальоту". Рукопис.

Дисертацiя на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спецiальністю 14.01.22 - Стоматологiя. Українська медична стоматологічна академiя МОЗ України, м. Полтава, 1998.

Вивчена роль антибактерiальних препаратiв хлоргексидiну, фурагiну i А-бактерину в профiлактичних заходах карієсу зубiв у дiтей 5-10 рiчного вiку в зiставленнi. В аналiз взятi результати п'ятирiчного спостереження над 1205 дiтьми. Встановлено, що всi дослiднi антибактерiальнi засоби пригнiчують рiст Streptococcus, причому дослiдний комплекс застосування А-бактерину та фурагiну має бiльш високi характеристики такого впливу. Випробуванi в клiнiцi засоби дозволили iстотно знизити захворюванiсть на карієс зубiв, причому комплекс фурагiну i А-бактерину знизив прирiст iнтенсивностi карієсу удвічі в порівнянні з використанням хлоргексидіну.

Ключовi слова: карієс зубiв, антибактерiальнi засоби, зубний налiт, карієсогеннi властивостi, профiлактика.

Аннотация

Кучеренко А.Н. "Влияние антибактериальных средств на кариесогенные свойства зубного налета". Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 - Стоматология. Украинская медицинская стоматологическая академия МЗ Украины, г. Полтава, 1998.

Изучена роль антибактериальных препаратов хлоргексидина, фурагина и А-бактерина в профилактических мероприятиях кариеса зубов у детей 5-10 летнего возраста в сопоставлении. В анализ взяты результаты пятилетнего наблюдения над 1205 детьми. Установлено, что все исследуемые антибактериальные средства подавляют рост Streptococcus, причем испытываемый комплекс применения А-бактерина и фурагина имеет более высокие характеристики такого подавления. Испытанные в клинике средства позволили существенно снизить заболеваемость кариесом зубов, причем комплекс фурагина и А-бактерина снизил прирост интенсивности кариеса вдвое по сравнению с использованием хлоргексидина.

Ключевые слова: кариес зубов,антибактериальные средства, зубной налет, кариесогенные свойства, профилактика.

Annotation

Kucherenko A. N. Influence of antibacterial means on the cariois characteristics of dental plaque. Manuscript.

Dissertation for the scientific degree of candidate of medical sciences on the Dentistry (14.01.22) Ukrainian medical Stomatological academy, the MPH, Poltava, 1998.

The possibilities of preparations type chlorhexidin,furagin and complex of furagin and A-bacterin in prophylaxis of children's caries have becn studied.

The paper deals with the analys of results of 5 year period of examinihg 1205 children at the age of 5-10 years old.

It is stated that all the examining antibacterial preparations supress growth of Streptococcus; and as for complex of furagin and A-bacterin, it has higher results of bacteria's suppression.

The preparations which are examined in clinic give the opportunity to reduce disease of caries and we must take into consideration that complex of furagin and A-bacterin have reduced growth caries doubly (twice) in comparison with using chlorgexidin.

Key words: antibacterial means, prophylaxis, dental plaque, cariois characteristics.

1. Загальна характеристика роботи

Iз численних проблем сучасної стоматологiї найбiльш суттєвим i значимим зберiгається питання самого поширеного серед населення захворювання - карiєсу зубiв. Науковi дослiдження в значнiй мiрi дозволили розкрити його етiологiю i патогенетичні ланки, обгрунтувати дiагностику i сучасні лiкувальні заходи, а також методи корекції на етапах попередження. Проте дані моніторингів свідчать, що висока поширеність і інтенсивність карієсу, нажаль, зберігається як у дорослих, так і особливо у дітей (Т.Ф. Виноградова,1988; О.В. Удовицька, В.П. Неспрядько,1989; Л.О. Хоменко i спiвавт, 1993). Подібна ситуація зумовлена цілою низкою факторів, які в останні роки набувають все більшого розвитку. Погіршення матеріального стану значної частини населення, обмеження в характері харчування, його незбалансованість та надмірне вживання рафінованих вуглеводів, тривалі стреси та погіршення соматичного здоров'я дітей приводять до зрісту показників захворювання на карієс (Г.М. Варава i спiвавт, 1984; В.М. Беланов, 1988; О.П. Авцин i спiвавт, 1991). Окрім того, негативні фактори навколишнього середовища стають або чинниками, або умовами, що підтримують розвиток цієї патології (В.П. Зеновський, 1985; I.П. Горзов, 1989; Н.I. Смоляр i спiвавт, 1994).

Виходячи iз значимостi глiколiтичної теорiї карiозного процесу, слiд визнати провiдну роль мiкроорганiзмiв зубного нальоту, котрi продуктами життєдiяльностi провокують демiнералiзацiю емалi (І.В. Боровський i спiвавт, 1985). При цьому пiдкреслюється значимiсть карієсогенної активностi бактерiй роду Streptoсоссus, особливо Str. mutans, якi за своїми характерологiчними якостями здатнi приймати участь в запуску механiзму карієсу (с. Олейник i спiвавт, 1986).

Дослiдження показали, що найбiльш чутливою до демiнералiзації є емаль тимчасових i постiйних зубів, які знаходяться в фазi дозрiвання в перші роки пiсля їх прорiзування. Саме в цей час резистентнiсть твердих тканин до карієсу рiзко знижена (В.К. Леонт'єв, 1986). І саме в цей період найбільш чітко виявляються "слабкi" зони емалi, які піддатні карієсу (I.А. Баранникова, 1978, Г.М. Пахомов, 1986). Недосконала структура емалi легко пiддається дії продуктiв життєдiяльностi кислотоутворюючих бактерiй, в тому числi молочної кислоти, котру виробляють стрептококи i лактобактерії (Л.В. Морозова,1970).

Особливо вразливий вiк дiтей в змiнному прикусi на протязi двох рокiв з моменту прорiзування зубiв. В цей перiод спостерiгається значне збiльшення числа тимчасових карiозних зубiв у дiтей i, як наслiдок, пiдвищення засiву порожнини рота карієсогенними бактерiями. Визнаючи провiдне значення кислотоутворюючих бактерiй зубного нальоту у виникненнi карієсу, не викликає сумнiву доцiльнiсть використання антибактерiальних засобiв в попереджувальних заходах. За даними лiтератури увага до антибактерiальної стоматологiчної профiлактики нiколи на затихала, а iнтенсивний пошук в цьому напрямку постiйно проводиться, так як кiнцевi результати не завжди повнiстю задовольняють i можливi ускладнення, пов'язанi з медикаментозною дією у порожнинi рота.

Отриманий достатнiй як позитивний так і негативний досвiд протикарiозного використання антибiотикiв, ферментiв, поверхнево-активних речовин, фторидiв та iнших засобiв.

Пошук найбiльш досконалих антибактерiальних препаратiв, їх комбiнацiй i способiв використання в превентивнiй стоматології дитячого вiку має гостру актуальнiсть i в нинiшнiй час, особливо з позицiй збереження природного бiоценозу порожнини рота дитини.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота є фрагментом планової наукової теми кафедри дитячої стоматології Дніпропетровської державної медичної академії "Розробка та удосконалення методів лікування, профілактики і реабілітації при стоматологічних захворюваннях у дітей, що мешкають в умовах інтенсивної промислової зони". № державної реєстрації 01.89.0008873.

Мета дослiдження. Метою дослiдження є пiдвищення ефективностi профiлактики карієсу у дiтей в перiод змiнного прикусу з використанням антибактерiальних засобiв фурагіна та А-бактерина у комплексі.

Задачi дослiдження:

1. Вивчити поширенiсть та iнтенсивнiсть карієсу зубiв у дiтей у вiцi 5-10 рокiв, що мешкають в умовах промислового Приднiпров'я.

2. Вивчити кiлькiсний та якiсний склад мiкрофлори зубного нальоту у дiтей контрольної та дослiдних груп.

3. Вивчити in vitro ефективнiсть антибактерiальної дії на мiкробну флору зубного нальоту при використаннi фурагiну розчинного та А-бактерину у комплексi.

4. Вивчити вплив запропонованих антибактеріальних препаратів на приріст інтенсивності карієсу у дiтей віком 5-10 років та встановити відсутність негативних наслідків використання комплексу фурагіну та А-бактерину в порожнині рота.

5. Запровадити в практику дитячої стоматології ефективний засiб антибактерiальної профiлактики з використанням фурагіну та А-бактерину.

Наукова новизна одержаних результатів.

Отримані нові дані стосовно частоти карієсу зубів у дітей віком від 5 до 10 років, що мешкають в складних екологічних умовах Придніпров'я.

Вперше виявлена особливість засіву карієсогенною мікрофлорою зубного нальоту спостерігаємих дітей даного регіону, встановлений ії кількісний та якісний склад.

Доведена роль Aerococcus viridans, як представника нормальної мікрофлори організму, в нейтралізації молочної кислоти, яка виробляється Str. mutans.

Доведена висока антибактеріальна дія комплексу фурагіну та А-бактерину in vitro на мікрофлору зубного нальоту у дітей, які мешкають в Придніпров'ї.

Підтверджено припущення, що комплексне використання в клініці фурагіну розчинного та А-бактерину володіє високою протикаріозною ефективністю.

Розроблений ефективний профілактичний засіб використання фурагіну та А-бактерину при карієсогенній ситуації у дітей в період змінного прикусу та дозріванні емалі постійних зубів.

Практичне значення одержаних результатiв

Використання отриманих даних по захворюваності на карієс та ступеня засіву мікроорганізмами зубного нальоту у дітей Придніпров'я дозволяє планувати обсяг лікувальних та профілактичних заходів у цьому регіоні. Застосування запропонованого антибактеріального комплексу при проведенні профілактичних заходів знизить приріст інтенсивності карієсу удвічі і дасть значний економічний ефект.

Особистий внесок здобувача у розробку наукових результатів, що виносяться на захист.

Дисертацiйна робота являє собою самостiйне наукове дослiдження. Виконана в умовах кафедр дитячої стоматології та мiкробiології Днiпропетровської медичної академії.

Всi положення, що виносяться до офiцiйного захисту, розробленi автором самостiйно, як i добiр клiнiчного матерiалу, проведення лабораторних i клiнiчних дослiджень, аналiз результатiв дослiдження.

Статистична обробка отриманих результатiв i тлумачення результатiв клiнiко-лабораторних дослiджень проведенi самостiйно.

Апробацiя результатів дисертації

Матерiали дисертації викладенi та обговоренi на пiдсумкових науково-практичних конференцiях Днiпропетровської медичної академії (1993-1997), засiданнi обласного науково-практичного товариства стоматологiв (1993 - 1997). Основнi положення працi представленi в друкованих статтях. Дисертацiйна робота пройшла апробацiю на розширеному засiданнi ДДМА у жовтні 1997 року, та УМСА у січні 1998 року.

За темою дисертації опублiковано 6 робiт, три з яких - у наукових фахових виданнях.

Матерiали дисертації впровадженi в лiкувально-профiлактичних закладах дитячого профiлю м.м. Днiпропетровська, Новомосковська, Кривого Рогу, в учбовий процес стоматологiчного факультету Днiпропетровської медичної академії.

Дисертацiя складається iз вступу, огляду лiтератури, матерiалу та методик дослiдження, результатiв експериментальних та клiнiчних дослiджень, заключення, висновкiв, практичних рекомендацiй, списку лiтератури (всього 125 сторiнок машинопису). Робота iлюстрована 29 таблицями. Бiблiографiя включає 256 джерел, з яких 155 вiтчизняних та 101 іноземних авторів.

Вирiшення поставлених задач здiйснювалось в клiнiчному експериментi та в клiнiцi з використанням комплексу клiнiко-лабораторних, бiохiмiчних та мiкробiологiчних методiв дослiдження.

Об'єктами дослiдження стали дiти дошкiльного та молодшого шкiльного вiку, якi з дня народження постiйно мешкали в умовах великого промислового мiста та знаходились в адекватних екологiчних та соцiальних умовах. Всього було обстежено 1205 дiтей у вiцi вiд 5 до 10 рокiв. В залежностi вiд використання профiлактичних заходiв дiти були розподiленi на чотири приблизно рiвнi по кiлькостi групи. Окрiм того, 33 дитини були видiленi в групу для спостереження i здiйснення загальногiгієнiчних навичок, а також для визначення показникiв, характерних для здорових дiтей. Для зіставлення вмісту Aerococcus viridans в зубному нальоті були одноразово обстежені 35 дітей екологічно чистого району Придніпров'я.

Однак в детальний аналiз по основним методикам дослiдження та результатiв дії профiлактичних заходiв на карієсогеннi властивостi зубного нальоту з кожної групи великого масиву дiтей було взято не менш, ніж 33 особи для зiставлення якостей препаратiв, що вивчалися, методiв профiлактичної дії, бiльш глибокого аналiзу отриманих даних.

Отриманi результати заносилися в розроблену карту стоматологiчних дослiджень.

Стоматологiчне дослiдження проводилось за рекомендацiями ВООЗ (Є.В. Боровський, П.А. Леус, 1985).

Визначалась поширенiсть та iнтенсивнiсть карiозного процесу, прирiст інтенсивності карієсу. Для оцiнки гiгієнiчного стану порожнини рота використовувався iндекс Федорова i Володкiної (1971). Для оцiнки ступеня зрiлостi емалi та структурно-функцiональної карієсрезистентностi був використаний прискорений ТЕР (В.Р. Окушко i спiвавт, 1989).

При дослiдженнi показникiв ротової рiдини визначали в'язкiсть слини, швидкiсть слиновидiлення та показники рН-метрії. В'язкiсть слини та швидкiсть слиновидiлення визначались за методикою В.К. Леонтьєва та Ю.А. Петровича (1976). рН слини визначали на унiверсальному iономiрi ЕВ-74.

Бактерiологiчнi методи дослiдження проводилися за методикою Г. Д. Овруцького та спiвавт, (1987) та згiдно методичних вказiвок "Про унiфiкацiю мiкробiологiчних (бактерiологiчних) методiв дослiдження, що використовуються клiнiко-дiагностичними лабораторiями лiкувально-профiлактичних закладiв" (наказ №535 МОЗ СРСР вiд 22.04.85 р.). Проводилося також визначення антагонiстичної активностi аерококiв за методикою Г.М. Кременчуцького (1989). Автор висловлює щиру подяку Г.М. Кременчуцькому та співробітникам кафедри мікробіології ДДМА за суттєву допомогу в проведенні досліджень.

Лабораторнi методи дослiдження включали в себе визначення вмiсту лiзоциму в ротовiй рiдинi за методикою К.А. Каграманової та В.Г. Дорофейчук (1968), та визначення молочної кислоти в ротовiй рiдинi методом лактатоксидазного сенсора з використанням клiтин Aerococcus viridans (Г.М. Кременчуцький, 1989).

З метою визначення ефективностi дії рiзних антибактерiальних засобiв на карієсогеннi якостi зубного нальоту, були розробленi i використанi методи профiлактичної дії антибактерiальними препаратами. Дiти були розподiленi на чотири групи.

В першiй дослiднiй групi (n=33) дiти виконували лише контрольовану гiгієнiчну чистку зубiв 2 рази на рік.

В другiй групi спостереження (n=34) дiтям поряд з гiгієнiчними заходами проводили аплiкації зубних рядiв 0,02% розчину хлоргексидiну бiглюконату, двiчi на рiк, курсом 10 процедур через день. Третя група (n=35) дiтей проводила гiгієнiчну чистку зубiв, а також iм проводили аплiкації розчином 0,2% фурагiну розчинного двiчi на рiк за розробленою нами методикою, курсом 10 процедур через день. Дiтям четвертої (n=33) групи нарiвнi з гiгієнiчним доглядом проводилися послiдовнi аплiкації комплексу фурагiну розчинного та А-бактерину за розробленою нами методикою, курсом один раз в пiврiччя, курсом 10 процедур через день.

Отриманi цифровi данi були статистично опрацьованi з використанням методик та керiвництва по статистицi (Д. Сепетлієв, 1968; П.Ф. Рокитський, I.Є. Єнюков, 1986), з розрахунками критерiю Стьюдента.

Експериментальний та клiнiчний матерiал був опрацьований на ПЕВМ IВМ РС/АТ з використанням стандартних програм.

У вiдповiдностi з зазначеною метою та задачами дослiдження були обстежені діти віком 5-10 років та визначені основні показники захворюваності на карієс за даними поширеності та інтенсивності. Встановлено, що в умовах промислового навантаження, яким є Придніпров'я, поширеність карієсу у дітей 5-7 років склала 92,8%, а у дітей 8-10 років - 90,3%. Інтенсивність карієсу за даними КПВ+кп склала 5.62+/-0.40 у дітей 5-7 років, та 6.33+/-0.50 у дітей віком 8-10 років.

Проведено клiнiко-експериментальне вивчення засiву мiкроорганiзмами порожнини рота дослiдного контингенту дiтей. При цьому вивчено роль кислотоутворюючих бактерiй у процесах демiнералiзації емалi зубiв, а також випробувані вiдомi (хлоргексидiн) та маловивченi (фурагiн та комплекс А-бактерину i фурагiну) препарати в пригнiченнi кислотоутворюючих бактерiй.

Як вiдомо, шляхом ферментації внутрiшньоклiтинного характеру ряд бактерiй (особливо роду Streptococcus) зубного нальоту перетворює залишки вуглеводiв в кiнцевi продукти - органiчнi кислоти (Є. В. Боровський, І. І. Олейник, 1991). Процес ферментації рафiнованих вуглеводiв в значнiй мiрi активується iонами важких металiв, а саме залiзом, цинком, кобальтом, що знаходяться в надмiрнiй кiлькостi в органiзмi дiтей, якi мешкають в умовах iнтенсивних промислових розробок (О.Г. Корепанов, 1993). Тому можна очiкувати не тільки значних змiн бiоценозу порожнини рота у дiтей екологiчно несприятливого промислового регiону, де висока вiрогiднiсть зайвого надходження до органiзму рiзних важких металiв, але й найбільш швидкого зниження концентрації кислот під шаром зубного нальоту до критичного значення pH 4.5-5.5, що різко прискорює демінералізацію емалі. В значнiй мiрi цi припущення були пiдтвердженi нашими клiнiко-експериментальними дослiдженнями характеру бактерiального засiву в порожнинi рота дiтей груп спостереження. Даними спецiальних бактерiологiчних дослiджень встановлено, що зубний налiт у дiтей 5-10 рiчного вiку iнтенсивно засiяний такими бактерiями як Streptococcus, Staphylococcus, Diphteroidum, Lactobacterium, Aerococcus viridans. При цьому частота висiвання бактерiй роду стрептокока, як основного кислотопродуцента на поверхнi зуба, складає 100%. Однак, слiд зазначити, що у дiтей з високою iнтенсивністю карієсу кількість Streptococcus в абсолютних значеннях була достовірно вищою, ніж у практично здорових дітей (Р<0.05). Поряд з цим визначенi бiльш низькi абсолютнi значення концентрації Aerococcus viridans у дiтей дослiдних груп.

У дiтей з високою інтенсивнiстю карієсу вiрогiдно пiдвищений вмiст прямих продуцентiв органiчних кислот в зубному нальотi, котрими є St.mutans i salivarius (табл. 1).

Таблиця 1. Характеристика видів Streptococcus зубного нальоту у дітей з високою інтенсивністю карієсу в lg/мл (Mm)

Негативним явищем слiд вважати виявлене нами вiрогiдне зниження рівня одного з iнактиваторiв органiчних кислот - Aerococcus viridans у дітей з високим ступенем активності карієсу зубів в порівнянні з контрольною групою. Таке зниження в зiставленнi з особами екологiчно чистого регiону склало 50%, що розцінено, як певне ослаблення захисних механізмів порожнини рота. Все це є свiдченням суттєвої напруги карієсогенної ситуації в порожнинi рота, яка залежить як вiд ступеня бактеріального засіву, так і від високої здібності ряду бактерій до кислотоутворення та зниження iншими бактерiями здiбностi до нейтралiзації кислот. Визначенi явища в зубному нальотi особливо важливi в перiод дозрiвання емалi зубiв пiсля iх прорiзування.

Для обгрунтування використання продукту Aerococcus viridans - А-бактерину для профілактики карієсу зубів проведенi модельнi дослiди вивчення здiбностей аерококiв окисляти молочну кислоту (табл. 2).

Встановлено, що всi штами Streptococcus зубного нальоту (mutans, sanguis, salivarius) однаково чутливi до дії бактерiй - перекис-продуцентiв, так як продукцiя молочної кислоти усiма штамами стрептококiв знижується в 20-30 разiв.

Таблиця 2. Показники окислення молочної кислоти (МК) кислотопродукуючими клітинами Aerococcus viridans в млрд. (Mm)

Це пiдтверджує високу здiбнiсть A. viridans, як перекис-продуцента порожнини рота, в нейтралiзації молочної кислоти, а значить і в зниженні здібності зубної бляшки до демiнералiзації емалi. Таким чином, нейтралiзацiя одного з метаболiтiв рафiнованих вуглеводiв має для гомеостазу порожнини рота вiдверто коригуюче значення, так як втручається в тонкi механiзми патогенезу карієсу зубiв.

Згiдно з задачами нами вивчена здатнiсть рiзних антибактерiальних засобiв впливати на рiст штамiв стрептококiв, видiлених з порожнини рота (табл. 3).

Встановлено, що пригнiчення росту всiх штамiв стрептокока найбiльш виразне при використаннi комплексу розчину фурагiна та А-бактерину. Є пiдстави думати, що фурагiн та А-бактерин вдало пiдсилюють дiю одне одного.

Вiдповiдно нашим спостереженням в кiнцi п'ятирiчного перiоду кiлькiсть мiкроорганізмів усiх штамiв стрептокока найбiльш виразно зменшилась пiд дією цього комплексу в порiвняннi з iншими препаратами.

Пiдтвердженням позитивного впливу запропонованого нами антибактерiального комплексу на формування емалі в період дозрівання у сполученні з контрольованою гiгієною являється динамічна змiна

Таблиця 3. Середні розміри зон гальмування росту Streptococcus біля штрихового нальоту різних антибактеріальних засобів в мм (Мm)

Примітка: Достовірність визначена в порівнянні з 0,02% розчином хлоргексидіну показникiв захворюваностi зубiв на карієс у дiтей віком 5-10 років. Динаміка простежена на протязі п'яти років на чотирьох дослідних групах (табл. 4).

При цьому перша група дiтей проводила лише контрольовану гiгієну порожнини рота, друга - сполучала контрольовану чистку з аплiкацією на зубнi ряди розчину хлоргексидiну, в третiй проводили аплiкації розчином фурагiну, а в четвертiй використали аплiкації на зубнi ряди комплексу розчинiв фурагiну i А-бактерину на фонi контрольованої чистки зубiв.

Проведенi спостереження у дiтей першої групи з усією вiдвертiстю свiдчили про деяку результативнiсть гiгієнiчних заходiв в порожнинi рота дiтей, як складової первинної стоматологiчної профiлактики.

Отриманi данi вказують на певні зміни показників захворюваності на карієс як у дітей молодшого дошкільного віку, так і у школярів. Приріст інтенсивності карієсу у дітей 5-7 років склав за даними КПВ 0.39 (Р>0.05), а у дітей 8-10 років - 0.59(Р>0.05). Оцiнюючи в цiлому позитивне значення гiгієнiчних заходiв в порожнинi рота необхiдно згодитись з тим, що вони можуть служити твердим грунтом для використання бiльш iнтенсивних заходiв первинної стоматологiчної профiлактики.

Пiдтвердженням такої думки стали результати, отриманi на дiтях другої дослiдної групи, в якiй крiм контрольованої чистки зубiв використана аплiкацiя на зубнi ряди розчину хлоргексидiну. На основi аналiзу динамiки iнтенсивностi та приросту iнтенсивностi карієсу зубiв доведена бiльш висока профiлактична ефективнiсть розчину хлоргексидiну. В цiлому слiд визнати, що використання стандартного антибактерiального засобу в сполученнi з контрольованою чисткою зубiв на протязi тривалого перiоду здатне позитивно змiнювати цiлу низку умов в порожнинi рота, що забезпечують оптимальну мiнералiзацiю твердих тканин. Таке явище позитивним чином вiдтворилось на показниках приросту, поширеностi i iнтенсивностi карієсу зубiв бiльш виразно, нiж у дiтей першої дослiдної групи. У спостерігаємих дітей дошкільного віку приріст інтенсивності карієсу склав 0.32 (Р>0.05), а у дітей шкільного віку 0.49 (Р>0.05).

Разом з тим отриманi результати профiлактичного ефекту в цiлому не виходили за межi, вiдомi в науковiй лiтературi.

Ось чому виникла зацiкавленiсть вивчити ефективнiсть використання розчину фурагiну в протикарiознiй профiлактицi. Як i слiд було очiкувати, динамiка захворюваностi зубiв на карієс пiсля п'ятирiчного впливу гiгієни порожнини рота та аплiкацiй розчином фурагiну стала бiльш виразною, нiж в першiй та другiй дослiдних групах. Дiти третьої групи мали прирiст iнтенсивностi у дошкільнят - 0.31 (Р>0.05), а у дітей 8-10 років - 0.39 (Р>0.05).

Вивчення характеру динамiки захворювання на карієс зубiв у дiтей четвертої дослiдної групи, в якiй використали аплiкації на зубнi ряди комплексу розчинiв фурагiну i А - бактерiну, показали найбiльш високу кiнцеву результативнiсть. Пiсля п'ятирiчного термiну спостережень прирiст iнтенсивностi карієсу зубiв складав у дітей 5-7 років - 0.27 (Р>0.05), а у дітей 8-10 років - 0.24 (Р>0.05).

Антибактеріальний вплив на карієсогенні властивості зубного нальоту при якісному проведенні заходів здатний взагалі поліпшити гомеостаз ротової порожнини. Це було підтверджено нашими спостереженнями. При використанні хлоргексидіну, фурагіну, та послідовного комплексу фурагіну та А-бактерину у дітей всіх чотирьох груп була простежена тенденція до покращення показників властивостей ротової рідини та неспецифічної резістентності в порожнині рота. Суттєво поліпшились показники швидкості слиновиділення, pH ротової рідини та її в'язкості.

Таблиця 4. Динаміка показників захворюваності на карієс зубів у дітей під впливом антибактеріальної профілактики (Мm)

Примітки: 1. чисельник - показник інтенсивності до проведення заходів, знаменник - показник інтенсивності після п'ятирічного спостереження; 2. Р₁ - визначено в динамиці у групах спостереження, Р₂ - визначено у порівнянні з даними першої дослідної групи.

За даними досліджень використання послідовного комплексу фурагіну та А-бактерину сприяло покращенню ступеня мінералізації твердих тканин зубів, особливо у дітей шкільного віку.

Без перебiльшення можна сказати, що медична ефективнiсть комплексу фурагiну та А-бактерину на фонi систематичної чистки зубiв володіє найбiльш високою перевагою в порiвняннi з iншими засобами, особливо у вiдповiдальний перiод дозрiвання емалi зубiв.

Слiд зазначити, що за весь перiод п'ятирiчного спостереження великої групи дiтей не було негативного впливу як в цiлому на органiзм дитини, так i мiсцево в порожнинi рота при використаннi розчинiв фурагiну i А-бактерину.

Висновки

1. В умовах екологiчно забрудненого промислового Приднiпров'я з переважно металургiйним виробництвом, спостерiгається зростання показникiв поширеностi (до 92,8%) та iнтенсивностi (до 6,33+/-0,50 за даними КПВ+кп) карієсу у дiтей 5-10 рiчного вiку.

2. Особливiстю засiву карієсогенною флорою зубного нальоту у дiтей 5-10 рiчного вiку, якi мешкають в умовах промислового Приднiпров'я, є зниження представникiв роду Aerococcus та переважання кислотоутворюючих мiкроорганiзмiв роду Streptococcus (видiв mutans та salivarius).

3. Встановлена висока антибактерiальна ефективнiсть дії на мiкрофлору зубного нальоту (особливо кислотопродукуючу) 5-10 рiчних дiтей при використаннi розчинiв фурагiну та А-бактерину, при цьому комплексне використання цих препаратiв має найбiльш виразний ефект, який перевищує дiю хлоргексидiну у 2 рази.

4. Доведена висока протикарiозна ефективнiсть комплексного використання розчину фурагiну та А-бактерину в клініці, що вiдобразилось в низьких цифрових показниках приросту iнтенсивностi карієсу зубiв у дiтей, а також відсутність негативного впливу місцевого та загального характеру під час проведення профілактичних заходів.

5. Розроблений та впроваджений в практику засiб використання комплексу розчинiв фурагiну та А-бактерину спрямований на зниження активностi карієсогенної мiкрофлори (роду Streptococcus), та пiдвищення активностi перекис-продуцентiв (роду Aerococcus), що в цілому оптимизує умови ремiнералiзації емалi зубiв, а як наслiдок, i попереджує виникнення карієсу.

Практичнi рекомендацiї

В екологiчно складному промисловому Приднiпровському регiонi мешкання дiтей 5-10 рiчного вiку веде до змiни бiоценозу в порожнинi рота у бiк зниження рiвня мiкроорганiзмiв роду Aerococcus, як одного з мiсцевих факторiв неспецифiчного захисту, що сприяє загостренню карієсогенної ситуації та потребує цiлеспрямованих втручань.

Дітям з високою інтенсивністю карієсу та незадовільним гігієнічним станом порожнини рота необхідно призначати послідовний антибактеріальний комплекс аплікацій фурагіну та А-бактерину двічі на рік, особливо в період дозрівання емалі постійних зубів.

Використання складного комплексу фурагiну та А-бактерину дозволяє у пiдсумку значно знизити прирiст iнтенсивностi карієсу зубiв у 5-10 рiчних дiтей при трьох-п'ятирічному проведенні профілактичних заходів.

карієс зуб антибактерiальний фурагін

Список опублiкованих наукових праць

1. Антибактерiальна профiлактика карієсу зубiв у дiтей //Вестник проблем биологии и медицины. - Полтава-Харьков, 1998. - №2. - С. 46-53.

2. Особливостi засiву бактерiальною флорою зубного нальоту у дiтей 5-10 рiчного вiку //Вестник проблем биологии и медицины. - Полтава-Харьков, 1998. - №5. - С. 96-102.

3. Значення перекисвиробляючих бактерiй в порожнинi рота у дiтей //Вестник проблем биологии и медицины. - Полтава-Харьков, 1998. - №5. - С. 103-110.

4. Состояние молочных зубов у шестилетних детей г. Днепропетровска //Аннот. прог. науч. прак. конф. "Спид и другие инфекции, передающиеся половым путем". - Днепропетровск, 1991. - С. 104-104.

5. Воздействие препаратов нитрофуранового ряда на микрофлору зубного налета у детей дошкольного возраста /Актуальнi питання стоматології дитячого вiку i ортодонтії // Респ. наук. конф. - Полтава, 1993. - С. 26-26.

6. Залежнiсть iнтенсивностi карієсу вiд рiвня фiзичного розвитку дiтей дошкiльного та шкiльного вiку//Актуальнi проблеми сучасної стоматології та загальної медицини. - Днiпропетровськ, 1993. - С. 88-90.

Размещено на Allbest.ru