Главная Коллекция "Otherreferats" Медицина Особливості реакції серцево-судинної системи при дозованому психоемоційному стресорному навантаженні у здорових і хворих на ІХС похилого віку і шляхи її корекції

Особливості реакції серцево-судинної системи при дозованому психоемоційному стресорному навантаженні у здорових і хворих на ІХС похилого віку і шляхи її корекції

Підвищення артеріального тиску в результаті зростання периферійного судинного опору як особливість реакції серцево-судинної системи на психоемоційний стрес у людей похилого віку. Фактори, що визначають неадекватну реакцію серцево-судинної системи.

Рубрика Медицина
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 29.08.2013
Размер файла 27,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

Особливості реакції серцево-судинної системи при дозованому психоемоційному стресорному навантаженні у здорових і хворих на ІХС похилого віку і шляхи її корекції

14.01.02 - Внутрішні хвороби

АВТОРЕФЕРАТ ДИСЕРТАЦІЇ

НА ЗДОБУТТЯ НАУКОВОГО СТУПЕНЯ

КАНДИДАТА МЕДИЧНИХ НАУК

Антонюк-Щеглова Іванна Анатоліївна

ІВАНО-ФРАНКІВСЬК, 1998

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті геронтології Академії Медичних Наук України.

Науковий керівник:

Академік АМН України, член-кор. НАН України і АМН Росії, доктор медичних наук, професор Коркушко Олег Васильович, Інститут геронтології АМН України, керівник відділу клінічної фізіології і патології внутрішніх органів

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Бигар Петро Васильович, Івано-Франківська державна медична академія, професор кафедри терапії факультету післядипломної освіти

доктор медичних наук, професор Рудик Борис Іванович, Тернопільська медична академія ім. І.Я. Горбачевського, професор кафедри терапії факультету післядипломної освіти

Провідна установа:

Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, кафедра терапії та сімейної медицини, м. Київ

Захист відбудеться " 28 " грудня 1998 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 20.601.01 Івано-Франківської державної медичної академії (284000, м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, 2)

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Івано-Франківської державної медичної академії (284000, м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, 7)

Автореферат розісланий " 25 " листопада 1998 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук, професор Оринчак М.А.

Загальна характеристика роботи

Актуальність роботи

Бурхливий науково-технічний прогрес, урбанізація, постійне зростання потреб створили умови, сприятливі значному зростанню емоційної напруженості, тобто емоційного стресу.

Емоційні стреси формуються в процесі конфліктних ситуацій, коли суб'єкт не здатний спокійно задовольнити свої домінантні біологічні або соціальні потреби [Т.А. Айвазян, 1991, К.В. Судаков, 1995].

Результатом гострого та хронічного емоційного стресу можуть бути різноманітні порушення вищої нервової діяльності та багато так званих психосоматичних захворювань (вегето-судинна дистонія, гіпертонічна хвороба, ішемічна хвороба серця, аритмії, виразкова хвороба, цукровий діабет та інші) [Н. Е Бачеріков, 1995], оскільки емоційно-стресовий стан супроводжується одночасними глибокими зрушеннями в багатьох фізіологічних системах (кровообіг, апарат травлення, нейроендокринні зрушення і т.д.).

В сучасних умовах збільшується значимість психоемоційного стресу як самостійного чинника ризику розвитку патології серцево-судинної системи (атеросклерозу, ішемічної хвороби серця, артеріальної гіпертензії) [О.С. Копіна, 1996; Б.А. Сидоренко, 1988; Є.І. Соколов, 1991; D. C. Greenwood et al., 1996; D. Lee, 1996].

Ураження серцево-судинної системи, зокрема гострий інфаркт міокарда, що виникає внаслідок ішемічної хвороби, є причиною більше 50% всіх випадків смерті. Встановлено, що ці ураження зумовлені, головним чином, несприятливими для людини формами емоційного навантаження [Л.А. Китаев-Смик, 1983; О.С. Копіна, 1996].

В той же час клінічні спостереження свідчать про підвищення чутливості літніх людей до психогенних чинників [О.В. Коркушко, 1993; В.В. Фролькіс, 1991], на високому рівні залишається частота гострих порушень коронарного та мозкового кровообігу, аритмій та раптової смерті людей старшого віку внаслідок дії психоемоційних чинників.

Індивідуальні реакції обстежуваних на психоемоційний вплив, як свідчать дані літератури, суттєво відрізняються. При цьому вираженість реакції може залежати від наступних факторів:

1) функціонального стану центральної нервової системи;

особливостей вищої нервової діяльності, персональних характеристик обстежуваних;

3) індивідуальних особливостей вегетативної регуляції;

вихідного стану органів ефекторів, зокрема серцево-судинної системи.

Характер стрес-реакції залежить і від особливостей стресорного впливу (тривалості, інтенсивності).

В перспективних дослідженнях, при тривалому спостереженні за великими контингентами людей середнього віку, доведено, що пацієнти з надлишковою реакцією серцево-судинної системи при психоемоційному напруженні, так звані гіперреактори, складають групу осіб підвищеного ризику розвитку серцево-судинних захворювань [A. Steptoe et al., 1996]. В зв'язку з цим вважається важливим завданням відбір людей з високою чутливістю до дії психогенних факторів та застосування у них нефармакологічних та фармакологічних засобів корекції. Проте дослідження у цьому напрямку проводились в основному у людей молодого або середнього віку.

В зв'язку з викладеним вище важливе значення має вивчення особливостей реакції серцево-судинної системи при психоемоційному навантаженні у людей похилого віку і виявлення чинників, що впливають на вираженість гемодинамічної реакції. Актуальним та недостатньо розробленим питанням є пошук засобів, направлених на обмеження надлишкової реакції серцево-судинної системи на вплив психоемоційних стресорів у осіб старшого віку.

Мета і задачі дослідження.

Мета роботи: визначити вікові особливості реакції серцево-судинної системи при експериментальному дозованому психоемоційному стресорному впливі та розробити підходи до обмеження надлишкової реакції серцево-судинної системи при психоемоційному стресорному навантаженні.

В процесі виконання роботи необхідно було вирішити наступні задачі:

1) розробити модель психоемоційного стресорного впливу, адекватну для осіб похилого віку;

2) вивчити особливості реакції серцево-судинної системи при дозованому психоемоційному стресорному впливі у здорових людей та хворих на ІХС похилого віку;

3) вивчити зміни вегетативної регуляції серцево-судинної системи в процесі психоемоційного стресорного впливу;

4) вивчити динаміку психомоторної реакції обстежуваних при стресорному впливі;

5) провести аналіз факторів, що визначають індивідуальні особливості реакції серцево-судинної системи при психоемоційному стресорному навантаженні:

а) вихідного стану серцево-судинної системи;

б) вихідного стану вегетативної регуляції серцево-судинної

системи;

в) персональних особливостей обстежуваних;

6) розробити підходи до медикаментозної корекції надлишкової реакції серцево-судинної системи при психоемоційному стресорному впливі.

Наукова новизна роботи.

Вперше в клініко-фізіологічному дослідженні вивчалися вікові особливості реакції серцево-судинної системи людей похилого віку здорових та хворих на ІХС при експериментальному психоемоційному стресорному навантаженні. Показано, що реакція серцево-судинної системи при психоемоційному стресорному впливі у людей літнього віку характеризується переважанням пресорної реакції, а для людей молодого віку більш характерна хронотропна реакція серця. В цілому гемодинамічна реакція при психоемоційному впливі у літніх людей характеризується менш ефективним гемодинамічним забезпеченням.

Показано, що у людей похилого віку надлишкова пресорна реакція при психоемоційному навантаженні виявляється значно частіше, ніж у здорових людей молодого віку, і це є ще одним доказом зниження стійкості організму до психоемоційного стресорного впливу в старості.

Вперше визначені чинники, що зумовлюють індивідуальну реакцію серцево-судинної системи літньої людини на психоемоційний вплив. Встановлена залежність індивідуальної гемодинамічної реакції на психоемоційне навантаження у людей літнього віку від індивідуальних особливостей вихідного стану вегетативної регуляції та від індивідуальних особливостей психологічного профілю.

На підставі проведених досліджень розроблені шляхи фармакологічної корекції надлишкової реакції серцево-судинної системи при психоемоційному стресорному впливі у людей літнього віку.

Практичне значення роботи.

Розроблений тест для відтворення психоемоційного напруження у людей літнього віку. Застосування розробленого тесту має важливе значення для виявлення людей з надлишковою реакцією серцево-судинної системи при психоемоційному стресорному впливі, так званих гіперреакторів. Оскільки гіперреактори складають групу осіб підвищеного ризику, схильних до розвитку серцево-судинної патології, важливою задачею є відбір таких людей при медичних оглядах з метою диспансерного спостереження за ними.

На підставі вивчення вікових та індивідуальних особливостей реакції серцево-судинної системи при психоемоційному стресорному впливі розроблена багатофакторна модель для прогнозування індивідуальної реакції артеріального тиску при психоемоційному навантаженні, що враховує персональні характеристики обстежуваних та показники вихідного стану вегетативної регуляції.

Розроблений диференційований підхід до обмеження надлишкової реакції серцево-судинної системи при психоемоційному навантаженні у людей похилого віку з допомогою фармакологічних препаратів.

Особистий внесок дисертанта.

Автором самостійно обгрунтовані актуальність та необхідність проведення дослідження, його мета, завдання, проведено аналіз наукової літератури, виконано відбір тематичних хворих. Модель дозованого психоемоційного стресорного навантаження, адекватну для людей похилого віку, розроблено в відділі клінічної фізіології і патології внутрішніх органів Інституту геронтології АМН України. Автором самостійно здійснено постановку експериментів, виконано ряд інструментальних досліджень - дослідження варіабельності ритму серця, гемодинамічної реакції за допомогою тетраполярної реографії, електрокардіографічне дослідження, сформовано комп'ютерну базу даних, проведено статистичну обробку цифрових даних, аналіз отриманих результатів, їх узагальнення, формування висновків, оформлення роботи.

Апробація роботи, практичне втілення.

Результати наукових досліджень впроваджені у практику лікувально-профілактичних закладів України, на що отримано 8 актів впровадження.

Основні положення і результати дисертації були обговорені на конференції молодих учених (Інститут геронтології, Київ, 1994), II Національному конгресі геронтологів і геріатрів України (Київ, 1995), I Російському Конгресі по патофізіології (Москва, 1996), конференції молодих учених (Харків, 1997), науково-практичній конференції "Реабілітація хворих похилого віку з захворюваннями серцево-судинної системи та церебрально-судинною патологією" (Київ, 1997), засіданні клінічного сектора Інституту геронтології АМН України.

серцевий судинний психоемоційний стрес

Публікації За матеріалами дисертації опубліковано 3 статті, 8 робіт в матеріалах конференцій, інформаційний лист.

Обсяг та структура роботи. Робота викладена на 132 сторінках, ілюстрована 20 таблицями і 10 рисунками. Дисертація складається з вступу, огляду літератури, розділу "Об'єкт та методи обстеження”, трьох розділів власних досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку літератури, який включає 206 джерел.

Об'єкт та методи дослідження

В основу даної роботи покладені результати обстеження 160-ти людей літнього (60-74) та старечого (старших 75 років) віку та 20-ти людей молодого віку (20-29 років). Серед обстежених літнього і старечого віку 79 людей складали групу практично здорових людей. Група хворих на ІХС (клінічні форми - стабільна стенокардія напруги I-II-III функціонального класу, атеросклеротичний кардіосклероз без порушення серцевого ритму і без серцевої недостатності) - включала 59 хворих віку від 60 до 74 років та 22 хворих віку від 75 років і старших.

Для відтворення стану психоемоційного напруження була спеціально розроблена модель дозованого психоемоційного впливу, адекватна для осіб літнього віку. Ця модель являє собою комп'ютерне завдання вибору, при виконанні якого обстежуваному потрібно працювати в умовах зростаючого дефіциту часу. Завдання полягало в тому, щоб максимально швидко погасити зображення квадрату зеленого кольору, що з'являється на екрані монітору, шляхом натиску певної клавіші. Комп'ютерна програма автоматично виводила на екран квадрат заданих розмірів (1 см х 1см) зеленого або червоного кольору в випадковій послідовності, в різних (випадкових) позиціях екрану. Швидкість подання квадратів збільшувалася з кожним етапом тесту, що слідували один за другим без перерви, причому тривалість етапів була однакова (2 хв), а кількість пред'явлень на кожному етапі збільшувалася з 70 (на 1-му етапі) до 120 (на 5-му етапі). Таким чином, обстежуваний змушений був працювати в умовах зростаючого дефіциту часу. Натиск на клавішу при появі зображення червоного квадрату розцінювався як помилка. При помилках подавався звуковий сигнал і на екрані з'являвся спалах червоного кольору.

Дослідження проводилося в першій половині дня в положенні сидячи в ізольованому від сторонніх звуків приміщенні.

Артеріальний тиск крові вимірювали аускультативним методом по Короткову. Для визначення параметрів центральної гемодинаміки використовували метод тетраполярної реографії, дослідження проводилося на апараті "Медіана-1”.

Стан вегетативної регуляції серцево-судинної системи вивчали методом спектрального аналізу серцевого ритму з використанням програмного забезпечення розробленого в Каунаському НДІ серцево-судинної системи ім. З.І. Янушкевичуса [Каукенас Й., 1986].

Профіль особистості оцінювали за допомогою методики Міннесотського багатопрофільного персонального опитувача (ММPI), в адаптованому його варіанті, розробленому в психоневрологічному інституті ім. В.М. Бехтєрева (С-Петербург), впровадженому в нашому інституті співробітником відділення клінічної фізіології та патології нервової системи к. м. н. Н.Ю. Бачинською.

Для обмеження надмірної гемодинамічної реакції у відповідь на психоемоційний стресорний вплив використовували бета-адреноблокатор пропранолол в різних дозах: 10, 20, 40 мг та препарати з периферійною вазодилатуючою дією: антагоністи кальцію (коринфар в дозі 10 мг, верапаміл в дозі 80 мг) та інгібітор ангіотензинперетворюючого ферменту - капотен в дозі 12,5 мг. Дослідження з препаратами проводилися попарно: перше дослідження до прийому препарату, друге на висоті дії препарату (2 - 2,5 години). Проміжки між дослідженнями складали 2-3 доби.

Отримані дані оброблені методами варіаційної статистики за допомогою комп'ютерної програми "ЕXEL”. Розраховували середні арифметичні величини показників (М), їх середньоквадратичні відхилення і похибки середніх величин (м) до і після проведення фармакологічної проби, величини зсуву, їхня вірогідність у відповідності з критеріями Стьюдента [О.П. Минцер, 1992]. Проводилися кореляційний та дискримінантний аналіз отриманих даних.

Результати досліджень

Зміни показників гемодинаміки та вегетативної регуляції при експериментальному психоемоційному навантаженні у людей різного віку

Для відтворення психоемоційного навантаження звичайно використовують методику арифметичної лічби. Але така методика у літніх не завжди здійсненна. І тому для виконання поставлених в роботі мети і задач була розроблена експериментальна модель психоемоційного навантаження, що була апробована у осіб різного віку. Запропонована модель є адекватною для всіх обстежених, в тому числі для осіб літнього віку. Всі літні люди після попереднього навчання змогли успішно виконати запропоноване їм комп'ютерне завдання. Під час проби виникали характерні для стрес-реакції зрушення показників серцево-судинної системи та вегетативної регуляції, порівняні з даними інших дослідників, отриманими у осіб молодого віку при моделюванні умов психоемоційної напруги.

В процесі досліджень встановлені вікові особливості реакції серцево-судинної системи при психоемоційному навантаженні (таблиця 1): у молодих людей переважала позитивна хронотропна реакція; у людей похилого віку здорових і хворих на ІХС спостерігалося більш значне підвищення периферійного судинного опору і артеріального кров'яного тиску.

Таблиця 1

Зміни показників гемодинаміки при психоемоційному навантаженні у людей різного віку

Показники

Здорові молоді

Здорові похилого віку

Хворі на ІХС похилого віку

Абс. зсув

Зсув,%

Абс. зсув

Зсув,%

Абс. зсув

Зсув,%

Систолічний АТ, мм рт. ст

10,0+2,0

9

27,0+1,6***

21

25,0+1,5***

19

Діастолічний АТ, мм рт. ст

6,3+1,0

7,7

11,6+0,8*

15,5

10,0+0,8*

13

ЧСС, хв-1

15,0+1,5

22

7,0+0,7*

10

7,5+0,5*

9,8

Ударний об'єм крові, мл

7,0+0,3

12

5,0+1,0

10

5,7+1,8

11

Хвилинний об'єм крово-обігу, л. хв-1

0,8+0,3

20

0,49+0,06

15

0,46+0,1

15

Периферійний судинний опір,

Кпа. с. л-1

-115+9

-6

55+5

5

58+12

3

Подвійний добуток, ум. од.

24+3

28

31+2

34

29+4

31

Примітка: * - вірогідність відмінності в порівнянні з групою молодих людей, р<0, 05. ** - те ж, р<0, 01.

Було відмічено, що після психоемоційної проби відновлення показників гемодинаміки у молодих людей відбувалося значно швидше, ніж у осіб літнього віку.

У літніх людей при психоемоційному навантаженні виявлено значно більше підвищення симпатичного впливу на серцево-судинну систему на фоні ослаблення барорефлекторного механізму регулювання. У молодих підвищення симпатичної активності було менш значним, у них не відзначалося значного зниження барорефлекторних впливів на серцево-судинну систему (таблиця 2).

Таблиця 2

Зміни показників хвильової структури серцевого ритму при психоемоційному навантаженні у людей різного віку

Показники

Здорові молоді

Здорові похилого віку

Хворі на ІХС похилого віку

Вихідний рівень

Зсув,%

Вихідний рівень

Зсув,%

Вихідний рівень

Зсув,%

Потужність VLFC СР, мс

29,7+4,9

12,5

17,6+1,0

18

17,1+1,0

21

Потужність LFC СР, мс

27,4+3,0

- 8

6,8+0,8

-19

7,3+0,8

- 28

Потужність HFC СР, мс

23,0+2,0

18

12,8+1,0

48

13,6+1,0

31

Де VLFC - низькочастотна компонента варіабельності серцевого ритму (СР), показник симпатичної активності. LFC - середньочастотна компонента варіабельності серцевого ритму, показник барорефлекторної активності. HFC - високочастотна компонента варіабельності серцевого ритму, показник парасимпатичної активності.

Характеристика індивідуальних реакцій серцево-судинної системи при психоемоційному стресорному навантаженні у людей похилого віку

Аналіз індивідуальних змін артеріального тиску при психоемоційному стресорному навантаженні дозволив встановити два типи реакцій. Перший тип (нормореактивний) характеризувався збільшенням систолічного АТ менше ніж на 20 мм рт. ст., діастолічного АТ - менше ніж на 10 мм рт. ст. Другий тип (гіперреактивний) характеризувався підвищенням артеріального тиску систолічного більш ніж на 20 мм рт. ст. і діастолічного більш ніж на 10 мм рт. ст.

У людей похилого віку (здорових і хворих на ІХС) надлишкова пресорна реакція на психоемоційний вплив виявляється значно частіше, ніж у здорових людей молодого віку, що є одним із доказів зниження стійкості серцево-судинної системи до психоемоційного стресорного впливу в старості. Так, в групі здорових молодих людей по критерію приросту АТ гіперреактори виявлені тільки в 5% випадків, в той час як в групах літніх здорових людей і літніх хворих на ХІХС - відповідно 63% і 55% від загального числа обстежених.

Структура гемодинамічного забезпечення при психоемоційному навантаженні у людей похилого віку була різною в залежності від типу гемодинамічної реакції (таблиця 3): у гіперреакторів при психоемоційній пробі відбувалося підвищення периферійного судинного опору, у нормореакторів спостерігалося зниження периферійного судинного опору поряд з менш значним збільшенням серцевого викиду. Отже, літні гіперреактори мали менш ефективну перебудову діяльності серцево-судинної системи при психоемоційному навантаженні.

Таблиця 3

Вихідні значення та абсолютні зміни показників гемодинаміки при психоемоційному навантаженні у нормо- і гіперреакторів

Показники

Здорові похилого віку

Хворі на ХІХС похилого віку

Вихідний рівень

Абс. зсув

Вихідний рівень

Абс. зсув

Систолічний АТ, мм рт. Ст

Н

Г

123+3 132+2

14,4 +1,7

34+1,6

130+2

132+3

14+1,4

34+2*

Діастолічний АТ, мм рт. Ст

Н

Г

76+ 1,6

77+1

6,6+0,9 14,4+1*

77+1

77+1,3

5,5+1 13,5+0,9

Частота серцевих скорочень, хв-1

Н

Г

72+2

71+1,3

5+0,9

8,4+0,9

72+1,3

70+1,2

6,0+0,6

8,9+0,6

Ударний об'єм крові, мл

Н

Г

45+5

52,8 +2

7,7+2

4,1+1

46+2,6

48+1,8

6,8+3,0

4,9+1,5

Хвилинний об'єм кровобігу, л. хв-1

Н

Г

2,9+0,2

3,6+0,1*

0,56+0,1

0,53+0,08

3,1+0,1

3,2+0,1

0,5+0,2

0,4+0,1

Периферійний судинний опір,

кПа. с. л-1

Н

Г

273+22

222+9

-18+10

15+4*

276+20

263+16

-27+13

20+12*

Примітки:

Н - група нормореакторів, Г - група гіперреакторів,

* - вірогідність відмінності між групами нормо - та гіперреакторів, р<0, 05.

Зміни показників вегетативної регуляції частково пояснюють механізм надлишкової пресорної реакції при психоемоційному стресорному впливі (таблиця 4). У здорових літніх людей надмірне підвищення АТ при психоемоційному навантаженні зв'язане з ослабленням барорефлекторних впливів на серцево-судинну систему. У літніх хворих на ІХС надмірне підвищення АТ при психомоторному тесті в основному зумовлене значним підсиленням симпатичної активності на фоні ослаблення барорефлекторних впливів на серцево-судинну систему.

Додатковим чинником, що визначає надлишкове підвищення АТ, як показали дослідження, є менш значне компенсаторне підсилення парасимпатичних впливів на серцево-судинну систему. У нормореакторів підсилення парасимпатичних впливів на серцево-судинну систему при психоемоційному навантаженні було більш значним і, можливо, це зіграло певну роль в обмеженні пресорної реакції.

Таблиця 4

Вихідні значення та абсолютні зміни показників хвильової структури серцевого ритму при психоемоційному стресорному навантаженні у нормо - і гіперреакторів похилого віку

Показники

Здорові похилого віку

Хворі на ІХС похилого віку

Вихідний рівень

Абс. зсув

Вихідний рівень

Абс. зсув

Потужність низькочастотної компоненти (VLFC), мс

Н

Г

18,4+2,0

17,8+1,8

2,7+4,0

2,3+2,0

17,3+1,5

17,0+1,3

2,3+1,6

4,5+2,0*

Потужність

середньочастотної компоненти (LFC),

Мс

Н

Г

7,6+1,5

9,0+1,6

-0,97+2,0

2,3+2,0

6,3+0,9

6,2+0,8

-1,2+1,2

1,6+0,8

Потужність високочастотної компоненти (HFC), мс

Н

Г

16,0+1,8

14,2+1,8

4,0+2,0

1,2+2,0

11,4+1,0

13,1+1,0

7,2+2,0*

2,8+2,0

Примітки:

Н - група нормореакторів, Г група гіперреакторів,

* - вірогідність зрушення показника у порівнянні з вихідним рівнем, p < 0.05.

Фактори, що зумовлюють тип гемодинамічної реакції при психоемоційному навантаженні

Люди з надлишковою пресорною реакцією (гіперреактори) у вихідному стані мали значне ослаблення парасимпатичних (12,3 +0,6 проти 15,1 +1,1 мс) і барорефлекторних (6,3 +0,6 проти 8,5 +1 мс) механізмів регулювання серцево-судинної системи у порівнянні з групою літніх нормореакторів. Порушення барорефлекторного регулювання на фоні ослаблення впливу парасимпатичного відділу вегетативної системи, можливо, є фактором, що сприяє надлишковій реакції артеріального тиску при психоемоційній пробі у значної частини осіб літнього віку. Наявність у обстежуваних симпатикотонічного типу вегетативної регуляції та ослаблення барорефлекторного механізму сприяє розвитку надлишкової пресорної реакції при психоемоційному навантаженні. Так, в стані спокою більшість гіперреакторів мали симпатикотонічний тип вегетативної регуляції (70% спостережень). В той же час більше половини нормореакторів мали нормотонічний (35% спостережень) або парасимпатикотонічний (21% спостережень) варіанти вегетативної регуляції.

Було встановлено, що гіперреакторам літнього віку притаманні певні персональні особливості психологічного профілю. Порівняння показників психологічного тестування у обстежених з нормальною та надлишковою реакцією серцево-судинної системи при стресорному навантаженні показало, що надмірна гемодинамічна реакція частіше виявляється у осіб з більш вираженими невротичними розладами, в основному тривожно-депресивними. Так, серед показників профілю особистості найбільший зв'язок з надмірним підвищенням артеріального тиску при психоемоційному стресі мають високі рівні 1-ї, 2-ї та 8-ї шкал тесту MMPI, що свідчить про підвищену невротизацію обстежуваного, наявність тривожно-депресивних і іпохондричних розладів.

Для прогнозування типу гемодинамічної реакції при психоемоційному навантаженні розроблена математична модель, яка включає показники психологічного профілю особистості (тест MMPI) та показники вихідного стану вегетативної регуляції:

Дискримінантний коефіцієнт = - 21,8 + 0,22* (I) + 0,39* (II) + 0,54* (III) - 0,06* (DRR),

де І - шкала іпохондрії; II - шкала депресії; III - шкала істерії; DRR - загальна варіабельність серцевого ритму, мс.

Середнє значення дискримінантного коефіцієнта для гіперреакторів дорівнює 22,1+1, для нормореакторів - 12,9+1,3. У 58% обстежених гіперреакторів дискримінантній коефіцієнт перевищував 22,1, у решти 42 % - був нижчий, але не менше 12,9. А у нормореакторів 73 % обстежених мали дискримінантний коефіцієнт нижче 12,9 і тільки у 23 % обстежених нормореакторів він був вищий, але не перевищував 22,1. Ці дані характеризують високу інформативність приведеної формули. Серед обстежених нами гіперреакторів тільки у одного дискримінантний коефіцієнт був нижчий за 12,9, що характерно для нормореакторів. Серед нормореакторів не було жодного з дискримінантним коефіцієнтом вищим за 22,1. Ці дані характеризують специфічність приведеної формули.

Можливості медикаментозної корекції реакції серцево-судинної системи при психоемоційному стресорному навантаженні у людей похилого віку

Для обмеження неадекватної гемодинамічної реакції при психоемоційному стресорному впливі у хворих на ІХС похилого віку вивчена дія препаратів різних груп: бета-адреноблокаторів, антагоністів кальцію, інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту.

Прийом анаприліну в різних дозах (10, 20, 40 мг) обмежував тільки приріст частоти серцевих скорочень при психоемоційному стресорному навантаженні, але не виявляв впливу на приріст артеріального тиску. Тому прийом анаприліну рекомендується тим хворим, у яких психоемоційне навантаження викликає значне підвищення ЧСС. Бета-адреноблокатор доцільно застосовувати завчасно, за 1-2 години до очікуваного стресорного впливу, а якщо стрес виник раптово - приймати препарат сублінгвально. Оптимальними разовими дозами препарату для літніх людей слід вважати 10 мг або 20 мг анаприліну.

Антагоніст кальцію коринфар в дозі 10 мг обмежував приріст систолічного та діастолічного АТ, а також приріст периферійного судинного опору при стресорному впливі. В той же час приріст ЧСС під впливом коринфару не змінювався. Дія іншого представника групи антагоністів кальцію верапаміла в дозі 80 мг характеризувалась обмеженням приросту систолічного артеріального тиску і частоти серцевих скорочень. В той же час ефективність коринфару спостерігалася у 85% випадків, а верапаміл обмежував надлишкову пресорну реакцію при стресорному навантаженні тільки у 54% випадків.

У 53% обстежених після прийому капотену в дозі 12,5 мг психоемоційне навантаження викликало менший приріст систолічного артеріального тиску, частоти серцевих скорочень, ударного об'єму крові, що свідчить про деяке обмеження серцево-судинної реакції при психоемоційному навантаженні.

Одночасний прийом анаприліну (10мг) та коринфару (10мг) призводив до вірогідного зменшення приросту не тільки систолічного та діастолічного АТ, але також і частоти серцевих скорочень у 95 % обстежених.

Враховуючи отримані результати, розроблена схема диференційованого застосування медикаментозних засобів, що обмежують реакцію серцево-судинної системи при психоемоційному стресорному навантаженні у людей похилого віку.

Схема диференційованого призначення медикаментозних антистресорних препаратів

Гемодинамічна реакція при психоемоційному стресорному впливі

Препарати

Доза

Приріст ЧСС більше ніж на 10 уд. за хв

Анаприлін

10-20 мг

Приріст систолічного АТ білше ніж на 30 мм рт. ст,

приріст діастолічного АТ

більше ніж на 15мм рт. ст

Коринфар

10 мг

Приріст ЧСС більше ніж на 10 уд за хв і приріст систолічного АТ більше ніж на 30 мм рт. ст.

Анаприлін + коринфар

10 мг+ 10 мг

Висновки

1. Віковою особливістю реакції серцево-судинної системи на психоемоційний стресорний вплив у літніх людей є більш значна пресорна судинна реакція та більший приріст артеріального тиску поряд з менш значною, у порівнянні з молодими, позитивною хронотропною реакцією серця. У людей літнього віку збільшений період відновлення гемодинамічних показників після припинення психоемоційного впливу.

2. З віком збільшується частота виявлення надмірної пресорної судинної реакції (5% гіперреакторів в групі молодих людей; 63% і 55% - в групах практично здорових та хворих на ІХС похилого віку відповідно), що свідчить про зниження стійкості до психоемоційного стресорного впливу в старості.

3. Пацієнти похилого віку з надмірною реакцією серцево-судинної системи при психоемоційному стресорному навантаженні (гіперреактори) у порівнянні з пацієнтами з нормальною гемодинамічною реакцією (нормореактори) характеризуються менш ефективним гемодинамічним забезпеченням при психоемоційному навантаженні. Про це свідчить:

а) підвищення у гіперреакторів периферійного судинного опору (у нормореакторів - зниження показника);

б) більш значний приріст систолічного, діастолічного артеріального тиску та частоти серцевих скорочень в групі гіперреакторів;

в) менш значне збільшення ударного об'єму крові в групі гіперреакторів.

4. Гіперреактори у порівнянні з нормореакторами у вихідному стані мали значне ослаблення парасимпатичних та барорефлекторних механізмів регулювання серцево-судинної системи. Наявність у обстежуваних симпатикотонічного типу вегетативної регуляції припускає високу імовірність розвитку надлишкової пресорної реакції при психоемоційному навантаженні.

5. Надмірна гемодинамічна реакція при психоемоційному стресі частіше виявляється у осіб з більш вираженими невротичними розладами, в основному тривожно-депресивними.

6. Розроблена багатофакторна модель (що враховує показники вихідного стану вегетативної регуляції та персональні особливості обстежуваних) дозволяє з високою точністю прогнозувати вираженість реакції артеріального тиску при очікуваному психоемоційному навантаженні, що має важливе значення для відбору гіперреакторів, що вимагають спостереження та проведення реабілітаційних заходів.

7. Використання фармакологічних препаратів дозволяє диференційовано обмежувати надлишкову реакцію серцево-судинної системи при психоемоційному стресорному навантаженні. Так показано, що:

а) одноразовий прийом бета-адреноблокатора анаприліну обмежує приріст ЧСС при психоемоційній напрузі, але не виявляє впливу на приріст кров'яного артеріального тиску;

б) одноразовий прийом коринфару в дозі 10 мг обмежує приріст артеріального тиску при психоемоційній напрузі, але не виявляє впливу на приріст частоти серцевих скорочень;

в) одноразовий прийом верапамілу в дозі 80 мг обмежує приріст систолічного артеріального тиску та частоти серцевих скорочень;

г) при одноразовому прийомі, капотен в дозі 12,5 мг обмежував приріст систолічного артеріального тиску, а також уповільнював ритм сердцевих скорочень.

д) одночасний прийом анаприліну (10 мг) і коринфару (10 мг) обмежує як хронотропну, так і пресорну реакцію при психоемоційному стресорному навантаженні у 95% обстежених похилого віку.

Список друкованих робіт

1. Антонюк-Щеглова И.А., Шатило В.Б., Писарук А.В. Особенности реакции сердечно-сосудистой системы на кратковременное экспериментальное психоэмоциональное стрессорное воздействие у людей пожилого возраста // Пробл. старения и долголетия. - 1994. - 4, № 2. - С.220-226.

2. Шатило В.Б., Антонюк-Щеглова И.А. Зависимость реакции сердечно-сосудистой системы на психоэмоциональное стрессорное воздействие от исходного состояния вегетативной регуляции у людей пожилого возраста // Пробл. старения и долголетия. - 1994. - 4, № 3-4. - С.347-355.

3. Антонюк-Щеглова И.А. Влияние различных доз бета-адреноблокатора анаприлина на реакцию сердечно-сосудистой системы при психоэмоциональном стрессорном воздействии у больных хронической ИБС пожилого возраста // Пробл. старения и долголетия. - 1995, 5, № 3-4. - С. 200-207.

4. Антонюк-Щеглова И.А., Шатило В.Б. Возрастные изменения реакции сердечно-сосудистой системы при психоэмоциональном стрессорном воздействии (ПСВ) у людей пожилого возраста // Труды II Национального конгресса геронтологов и гериатров Украины. - Киев. - 1994. - С.21.

5. Korkushko O. V., Polyukhov A. M., Shatilo V. B., Antonyuk-Scheglova I. A., GrebelnikV.I. Personality peculiarities and response to mental stress in the aged // Prog.7th IPA Congress ”Spirit in Ageing. - Sydney (Australia). - 1995. - P.132.

6. Коркушко О.В., Шатило В.Б., Антонюк-Щеглова И.А. Особенности реакции сердечно-сосудистой системы на психоэмоциональное стрессорное воздействие у людей пожилого возраста // Труды первого российского конгресса по патофизиологии с международным участием. - Москва. - 1996. - С.212.

7. Антонюк-Щеглова И.А. Ограничение реакции сердечно-сосудистой системы на психоэмоциональное стрессорное воздействие (ПСВ) у больных ХИБС пожилого возраста с помощью медикаментозных антистрессорных препаратов // Материалы республиканской научно-практической конференции молодых ученых и специалистов. - Харьков, 1997. - с.4

8. Шатило В.Б., Антонюк-Щеглова И.А. Возможности медикаментозной коррекции сердечно-сосудистой реакции при психоэмоциональном стрессорном воздействии у больных пожилого возраста // Материалы V конгресса кардиологов Украины. - Киев: Український кардіологічний журнал (додаток до 3/96). - 1997. - С.68.

9. Антонюк-Щеглова И.А. Факторы, определяющие индивидуальные особенности реакции сердечно-сосудистой системы на дозированное экспериментальное психоэмоциональное стрессорное воздействие у больных ХИБС пожилого возраста // Матеріали науково-практичної конференції (Київ, 22-24 жовтня 1997року) ”Реабілітація хворих похилого віку із захворюваннями серцево-судинної системи і церебральною судинною патологією. - Київ. - 1997. - С.31-33.

10. Шатило В.Б., Антонюк-Щеглова И.А. Фармакологическая модификация сердечно-сосудистого ответа на психоэмоциональное напряжение у пожилых больных с хронической ишемической болезнью сердца // Матеріали науково-практичної конференції (Київ, 22-24 жовтня 1997року) ”Реабілітація хворих похилого віку із захворюваннями серцево-судинної системи і церебральною судинною патологією. - Київ. - 1997. - С.65-66.

11. Шатило В.Б., Антонюк-Щеглова І.А. Особливості реакції серцево-судинної системи на дію психоемоційного стресорного чинника у людей похилого віку та фактори, що їх визначають // Фізіологічний журнал. - 1998. - №3. - С.325-326.

Анотації

Антонюк-Щеглова І.А. Особливості реакції серцево-судинної системи при дозованому психоемоційному стресорному впливі у здорових і хворих на ІХС похилого віку та шляхи її корекції. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.02 - внутрішні хвороби. - Івано-Франківська Державна медична академія, Івано-Франківськ 1998.

Дисертацію присвячено вивченню особливостей реакції серцево-судинної системи при психоемоційному стресорному впливі у людей похилого віку. Виявлено, що при старінні знижується стійкість організму до психоемоційного стресорного впливу. Показано, що особливістю реакції серцево-судинної системи на психоемоційний стрес у людей похилого віку є надмірне підвищення артеріального тиску в результаті зростання периферійного судинного опору. Факторами, що визначають неадекватну реакцію серцево-судинної системи при психоемоційному стресі у людей похилого віку є певні персональні особливості обстежуваних, порушення барорефлекторної регуляції, зменшення впливу парасимпатичної ланки і відносне домінування симпатичного відділу вегетативної нервової системи. Розроблена методика прогнозування реакції серцево-судинної системи на психоемоційний стрес у людей похилого віку. Запропонована схема показань для призначення медикаментозних антистресорних препаратів з профілактичною метою.

Ключові слова: психоемоційний стрес, серцево-судинна система, літній вік, персональні особливості, вегетативна регуляція, варіабельність серцевого ритму, гіперреактори.

Антонюк-Щеглова И.А. Особенности реакции сердечно-сосудистой системы при дозированном психоэмоциональном стрессорном воздействии у здоровых и больных ИБС пожилого возраста и пути ее коррекции. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.02 - внутренние болезни. - Ивано-Франковская Государственная медицинская академия, Ивано-Франковск 1988.

Диссертация посвященна изучению особенностей реакции сердечно-сосудистой системы при психоэмоциональном стрессорном воздействии у людей пожилого возраста. Выявлено, что при старении снижается устойчивость организма к психоэмоциональному стрессорному воздействию. Показано, что особенностью реакции сердечно-сосудистой системы на психоэмоциональный стресс у людей пожилого возраста является чрезмерное повышение артериального давления в результате роста периферического сосудистого сопротивления. Факторами, определяющими неадекватную реакцию сердечно-сосудистой системы при психоэмоциональном стрессе у людей пожилого возраста являются определенные личностные особенности обследованных, нарушение барорефлекторной регуляции, уменьшение влияния парасимпатического звена и относительное преобладание симпатического отдела вегетативной нервной системы. Разработана методика прогнозирования реакции сердечно-сосудистой системы на психоэмоциональный стресс у людей пожилого возраста. Предложена схема показаний для назначения медикаментозных антистрессорных препаратов с профилактической целью.

Ключевые слова: психоэмоциональный стресс, сердечно-сосудистая система, пожилой возраст, личностные особенности, вегетативная регуляция, вариабельность сердечного ритма, гиперреакторы.

Antonyuk-Shcheglova I.A. Peculiarities of cardio-vascular system's response to a graded psychoemotional stressor impact in elderly healthy subjects and patients with ischemic heart disease and ways to its correction. - Manuscript.

Thesis for a candidate's degree by speciality 14.01.02. - internal deseases. Ivano-Frankivsk Medical Academy, Ivano-Frankivsk 1998.

The dissertation is devoted to studying the peculiarities of cardio-vascular system's response to psychoemotional stressor impact in elderly peopl. The resistance of organism to stressor effects was found to decrease with aging. An excessive elevation of arterial blood pressure due to an increase of peripheral vascular resistance was shown to be a characteristic of cardio-vascular system's response to a psychoemotional stress in elderly peopl. The factors determining an inadequate cardio-vascular system's response to the psychoemotional stress in elderly peopl are: specific personality traits of the persons investigated, the deterioration of baroreflex control, a decrease in parasympathetic link's influence, and a relative preponderance of the sympathetic part of autonomic nervous system. The method of prediction the cardio-vascular system's response to the psychoemotional stress in elderly peopl was developed. The scheme of indication for prescribing the antistressor drugs for prophylactic purpose was suggested.

Key words: psychoemotional stress, cardio-vascular system, old age, personality traits, autonomic control, heart rate variability, high responders.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены