Обґрунтування психофізіологічних критеріїв прогнозування професійної придатності військових пілотів до участі у миротворчих операціях

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ МЕДИЦИНИ ПРАЦІ

АМН УКРАЇНИ

Науковий керівник доктор біологічних наук, професор

Кальниш Валентин Володимирович,

Українська військово-медична академія МО України, професор кафедри авіаційної, морської медицини і психофізіології

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Єна Анатолій Іванович,

Українська військово-медична академія МО України, начальник кафедри авіаційної, морської медицини і психофізіології

доктор біологічних наук, професор

Антомонов Михайло Юрійович,

Захист відбудеться 14.12. 2007 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.554.01 Інституту медицини праці АМН України (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 75)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту медицини праці АМН України (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 75)

Автореферат розісланий 08.11.2007 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради А.В. Степаненко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження.

Формування міжнародного миру та стабільності, зокрема, прийняття участі у миротворчих і гуманітарних операціях військовослужбовцями Збройних Сил України обумовлюють підвищену увагу до миротворчого контингенту країни (Біла книга 2005: оборонна політика України, 2006) та вимагають осмислення принципів і заходів щодо збереження здоров'я військовослужбовців, підвищення рівня їх працездатності та надійності професійної діяльності (М.Г. Маслова, О.Г. Шекера, 2005; Д.А. Іванов, 2007 та ін.) в умовах комплексного впливу шкідливих чинників трудового середовища.

Вагомий внесок у вирішення проблеми впливу шкідливих чинників на здоров'я та працездатність людини зроблено рядом вітчизняних гігієністів (Ю.І. Кундієв, 2002; Ю.І. Кундієв, А.М. Нагорна, 2006; І.М. Трахтенберг та ін., 1997). Показано, що нервово-емоційне перевантаження, яке, як правило, обумовлене дією інформаційного чинника, підвищує ризик розвитку функціональних, а згодом і соматичних нервово-психічних розладів (Ю.И. Кундиев, В.И. Чернюк, П.Н. Витте, 1999 та ін.). Загальновідомо, що незвичні клімато-географічні умови праці суттєво впливають на працездатність та надійність професійної діяльності людини (А.С. Габриельян, А.Н. Ажаев 1990; Г.Н. Садиков та ін., 1991; А.С. Шахназаров та ін., 1998; GH. McMillan, 2005) і, зокрема, миротворців (A.J.W. Taylor, 2004 та ін.).

Як відомо, боєздатність частин і підрозділів на 65% обумовлена функціональним станом і психофізіологічними резервами організму військовослужбовців і тільки на 35% залежить від технічних засобів ведення війни (В.С. Новиков, С.В. Литвинцев, 1995 та ін.). Одним з найкращих методів забезпечення високої надійності професійної діяльності поряд із іншими психофізіологічними заходами є професійний психофізіологічний відбір (В.А.Бузунов 1991; В.П. Гребняк та ін., 1998; М.В. Макаренко, 1996; 2001; А.А. Боченков та ін., 1996; Ю.И. Погодин та ін., 1998; T.R. Carretta, 2000; В.В. Кальниш, А.І. Єна, 2001 і ін.), удосконалення якого пов'язано з застосуванням сучасних психофізіологічних підходів з урахуванням якісних та кількісних характеристик інформаційного навантаження (В.В.Кальниш, А.И. Ена, 2004 та ін.).

Таким чином, наукове дослідження, в центрі якого знаходиться вивчення інтегральних психофізіологічних властивостей людини, спрямованих на переробку великого об'єму інформації в умовах дефіциту часу і підвищеної емоційної напруги при дії комплексу шкідливих чинників трудового середовища, є актуальним для прогнозування професійної придатності миротворців.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась у межах науково-дослідних робіт “Особливості дизадаптаційного синдрому у військовослужбовців миротворчих контингентів ЗС України”, шифр “Синдром - 3” (№ держреєстрації 0105U000976) та “Гігієнічний регламент термінів перебування, робочої діяльності та відпочинку військовослужбовців миротворчих підрозділів Збройних Сил України”, шифр “Синдром - 2” (№ держреєстрації 0105U000975), що виконуються у Науково-дослідному інституті проблем військової медицини ЗС України.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є розробка інтегральних психофізіологічних критеріїв для прогнозування професійної придатності військових пілотів до участі у миротворчих операціях на основі виявлення особливостей переробки інформації різного ступеня складності.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

1. Виявити фізіолого-гігієнічні особливості праці вертольотчиків ЗС України, які працюють в умовах миротворчої місії.

2. Виявити професійно важливі якості вертольотчиків-миротворців ЗС України та оцінити ефективність їх професійної діяльності.

3. Виявити особливості дії компонентів інформаційного чинника різної складності на якість розумової діяльності вертольотчиків українських миротворчих контингентів.

4. Розробити інтегральні психофізіологічні критерії для оцінки і прогнозування рівня професійної придатності миротворців із застосуванням рейтингового підходу.

5. Розробити критерії професійного відбору за комплексом особистісних якостей вертольотчиків.

6. Розробити комплексний алгоритм та рекомендації щодо його застосування для прогнозування професійної придатності військовослужбовців льотного складу до участі у миротворчих операціях.

Об'єкт дослідження - професійна діяльність вертольотчиків-миротворців ЗС України.

Предмет дослідження - психофізіологічні та особистісні якості військових пілотів миротворчого контингенту ЗС України, які забезпечують високу ефективність їх професійної діяльності в умовах виконання миротворчої місії.

Методи дослідження - в роботі застосовувалися гігієнічні, психофізіологічні, психологічні, фізіологічні, математичні методи досліджень та контентс аналіз.

Наукова новизна отриманих результатів.

- У роботі вперше проведена оцінка впливу комплексу чинників трудового середовища (емоційного та інформаційного компонентів напруженості праці, важкості праці, параметрів клімату, мікроклімату, а також умов побуту) на вертольотчиків українського миротворчого контингенту в Ліберії.

- Виявлено зв'язок між ступенем пристосування до умов праці (зокрема, рівнем дискомфортних тепловідчуттів) з інформаційними компонентами напруженості праці, що свідчить про значимість психофізіологічних індикаторів для визначення рівня теплового комфорту (коефіцієнти детермінації 42-82%).

- Виявлена факторна структура професійно важливих якостей вертольотчиків українського миротворчого контингенту за комплексом психофізіологічних, психологічних та соціально-психологічних показників.

- Виділено інтегральні фактори, які оцінюють ефективність діяльності вертольотчиків у складі українського миротворчого контингенту.

- Встановлені особливості сполученої дії психофізіологічних компонентів інформаційного чинника “когнітивності” та “темпоральності” на якість переробки інформації.

- Визначено особистісний профіль вертольотчиків українського миротворчого контингенту.

Практичне значення отриманих результатів.

Оцінено працю українських вертольотчиків миротворчих контингентів згідно з “Гігієнічною класифікацією праці... 2001 р.”. За показниками шкідливості та небезпечності праця вертольотчиків-миротворців належить до класу 3.3 (за показниками напруженості до класу 3.3, за показниками важкості до класу 2, за показниками мікроклімату до класу 3.2).

Розроблено багаторівневий алгоритм здійснення професійного психофізіологічного відбору, який складається з двоступеневої методики психофізіологічного тестування, інтеграції отриманих локальних оцінок за допомогою рейтингового підходу, побудови та використання розв'язувальних правил для прогнозування рівня професійної придатності.

Розроблено критерії професійного відбору за особистісними характеристиками вертольотчиків-миротворців ЗС України.

Розроблено методичні рекомендації “Удосконалення системи психофізіологічного контролю за льотним складом, який залучається до міжнародних миротворчих операцій”. Впровадження методології застосування інтегральних рейтингових показників психофізіологічних характеристик дозволяє покращити якість прогнозування професійної придатності військовослужбовців льотного складу до миротворчих контингентів та підвищити його ефективність у 2,7 рази у порівнянні з застосуванням окремих психофізіологічних показників.

Удосконалена комплексна методика для системи психофізіологічного контролю за льотним складом миротворців впроваджена в діяльність лікувально-профілактичних закладів ЗС України (що здійснюють лікарсько-льотну експертизу під час комплектування українських миротворчих підрозділів) та включена в цикл лекцій УВМА.

Особистий внесок здобувача. Автором здійснено аналіз наукової літератури за напрямом дисертаційних досліджень, відпрацьовані мета та завдання роботи, підібрані методи досліджень, організовано і проведено дослідження, здійснена статистична обробка, аналіз і узагальнення отриманих результатів.

Апробація результатів дисертації.

Основні результати роботи доповідались та обговорювались на таких наукових конференціях:

Науковій конференції молодих вчених Української військово-медичної академії (14-15 травня 2004 р., м. Київ), науковій конференції молодих вчених Української військово-медичної академії (26-27 травня 2006 р., м. Київ), конференції молодих вчених “Актуальні проблеми медицини праці” присвяченій 78-й річниці утворення Інституту медицини праці АМН України (12 грудня 2006 р., м. Київ), циклі наукових семінарів та конференцій “Питання медичного забезпечення миротворчих операцій” (12-15 грудня 2006 р., м. Ірпінь), І Всеукраїнській науково-практичній конференції “Актуальні проблеми психології діяльності в особливих умовах” (16-17 лютого 2006 р., м. Київ), ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції “Актуальні проблеми психології діяльності в особливих умовах” (15 лютого 2007 р., м. Київ), науковій конференції молодих вчених Української військово-медичної академії (24-25 травня 2007 р., м. Київ), науково-практичній конференції (з міжнародною участю) “Медичне забезпечення миротворчих операцій” (9-11 жовтня 2007 р., м. Ірпінь).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 19 робіт. Із них 12 статей у журналах та збірниках наукових праць, затверджених ВАК України, 2 статті в інших наукових виданнях, 4 тези доповідей, а також 1 методичні рекомендації.

Структура і об'єм дисертації. Дисертація складається з вступу, 4 розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Дисертацію викладено на 166 сторінках машинописного тексту. Список використаних джерел включає 211 вітчизняних та 50 іноземних найменувань. Дисертація ілюстрована 16 таблицями і 15 рисунками. Додатки наведено на 11 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Аналіз сучасного стану проблеми (Розділ 1). Прогнозування професійної придатності миротворців показало актуальність даного дослідження для розвитку теоретичних і практичних аспектів гігієни та фізіології праці. За даними літературних джерел, основна увага науковців приділяється дослідженням шкідливих наслідків перебування військовослужбовців в умовах здійснення миротворчих операцій. Проте недостатньо висвітлена проблема виявлення особливостей впливу умов миротворчої діяльності на працездатність військових пілотів, зокрема, для комплексного прогнозування їх професійної придатності на етапі відбору до українських миротворчих підрозділів. Окреслене питання потребує розробки нової парадигми проведення професійного відбору за інтегральними психофізіологічними критеріями, що дає змогу підвищити надійність прогнозування шляхом значного розширення діагностичної шкали.

Методи, об'єм і організація досліджень (Розділ 2). Для досягнення поставленої в роботі мети були використані гігієнічні (вивчення посадових інструкцій, гігієнічна оцінка умов професійної діяльності методом анкетування, оцінка ефективності професійної діяльності); психофізіологічні (визначення психофізіологічного статусу за допомогою батареї тестів), психологічні (опитування - для дослідження психологічних, психофізіологічних та особистісних професійно важливих якостей) та математичні (методи варіаційної статистики, кластерний, кореляційний, факторний, дисперсійний, дискримінантний, множинний регресійний аналізи та аналіз альтернативних показників) методи дослідження.

Дослідження проводились в однакових умовах під час проходження вертольотчиками лікарсько-льотної комісії на базі Військово-медичного центру Повітряних Сил МО України у м. Вінниці (психофізіологічні дослідження до участі у миротворчій операції), а також на базі НДІ ПВМ ЗС України (м. Ірпінь) у період з 2004 по 2006 роки (дослідження миротворців після місії: гігієнічна оцінка умов та характеру праці, оцінка професійно важливих якостей (ПВЯ).

Дослідження здійснювалось за однаковими методиками, в один і той же час - з 9 до 14 години дня. Функціональний стан досліджуваних перебував на сталому рівні завдяки однаковим умовам і режимам перебування на місці проведення досліджень. Висока вмотивованість до виконання тестових завдань визначалася великим прагненням військовослужбовців потрапити до елітних миротворчих підрозділів з відповідним матеріальним та іншим заохоченнями.

Професіографічна оцінка діяльності вертольотчиків-миротворців за показниками шкідливості, важкості та напруженості праці з використанням “Гігієнічної класифікації...” (2001) здійснювалася методом експертної оцінки (20 осіб віком 25-35 р.) за допомогою розробленого опитувальника.

З метою отримання даних щодо виявлення професійно важливих психофізіологічних та психологічних якостей вертольотчиків-миротворців, було застосовано: “Модифіковану карту особистості” К.К. Платонова (Карпіловська С.Я. та ін., 1997), обстежено 33 особи віком 25-35 р. та стандартизоване багатофакторне дослідження особистості (Собчик Л.Н., 2003), обстежено 157 осіб віком 25-35 р.

Оцінка функціонального стану миротворців для визначення їх готовності до проведення психофізіологічного тестування проводилася за допомогою опитувальника “САН” (Доскин В.А. та ін. 1975), обстежено 39 осіб віком 25-30 р.

Визначення психофізіологічного статусу майбутніх вертольотчиків-миротворців здійснювалося за допомогою спеціально створеного комплексу тестів з пред'явленням тестових завдань з різними параметрами їх складності, що включав методики: дослідження реакцій на рухомий об'єкт; встановлення якості динамічного запам'ятовування; дослідження якості концентрації уваги та обсягу короткочасної пам'яті (39 осіб віком 25-30 р.). У якості контрольної групи за психофізіологічними характеристиками були взяті фахівці інших військових спеціальностей (47 чоловік віком 25-30 р.).

Оцінка ефективності професійної діяльності вертольотчиків проводилась після їх повернення з місії групою експертів (командири підрозділів обстежених військовослужбовців) за допомогою спеціально розробленої анкети, в основу якої був покладений міжнародний експертний звіт “International Evaluation Report”, що застосовується в країнах НАТО (32 анкети). Загальна кількість обстежених 328 осіб.

Результати власних досліджень (Розділ 3). На основі вивчення особливостей праці вертольотчиків миротворчих підрозділів розроблена професіографічна характеристика їх діяльності. Визначено цілий комплекс фізіологічно незвичних та шкідливих фізичних факторів польоту, які обумовлені клімато-географічними умовами зовнішнього середовища, пересуванням літального апарату у повітряному просторі та перебуванням пілота у кабіні вертольоту. Вивчення специфіки діяльності миротворців показало, що на них впливають декілька чинників зовнішнього середовища, близьких до екстремальних. Це, перш за все, висока напруженість праці, яка за своїм рівнем містить різноманітні компоненти інформаційного чинника, чинники зовнішнього середовища (підвищена температура, вологість, запиленість) тощо. Аналіз умов праці миротворців за допомогою чинної “Гігієнічної класифікації праці...” 27.12.2001, № 528 дав можливість оцінити їх діяльність за показниками шкідливості та небезпечності праці як клас 3.3 (за показниками напруженості - клас 3.3, за показниками важкості - клас 2, за показниками мікроклімату - клас 3.2).

За рівневими характеристиками отримана інформація про вплив на організм параметрів середовища і напруженості праці. Однак організм людини, як цілісна система, сприймає ці впливи дуже специфічно, вибудовуючи свої пріоритети трансформації відчуттів, що формуються за певних умов трудової діяльності. Оцінка цих пріоритетів проведена за допомогою кореляційного аналізу. В результаті дослідження сформовано “портрет” взаємозв'язків окремих параметрів, що певним чином характеризує взаємозалежність компонентів умов праці.

Виявлено, що діяльність вертольотчиків українського миротворчого контингенту, яка відбувається в умовах жарко-вологого клімату, характеризується тісним зв'язком (коефіцієнт детермінації 42-82%) комплексу дискомфортних тепловідчуттів (температури, вологості та рівня пристосування до умов праці) з інформаційними компонентами праці, що свідчить про значимість цих показників для визначення рівня теплового комфорту. Тому деякі параметри інформаційного фактору можна використовувати в професійному відборі для врахування дії не тільки напруженості праці, але й дії кліматичних чинників.

На наступному етапі було проведено дослідження виразності професійно важливих психофізіологічних, психологічних та соціально-психологічних якостей вертольотчиків-миротворців. Дослідження показали наявність двох полярних груп оцінок, що істотно розрізняються. Необхідно відзначити, що “високі” оцінки якостей наближаються до максимально можливих, а “низькі” - до середніх значень цих характеристик. До якостей з “високими” оцінками в категорії психофізіологічних характеристик можна віднести: мовні (люди з логічною, змістовною, виразною мовою), атенційні (зосереджені, уважні) і вольові (рішучі, напористі, стабільні, дисципліновані). “Низькі” рівні мають імажинативні (пов'язані з уявою), емоційні й комунікативні якості.

Для поглибленого аналізу ПВЯ миротворців (отриманих за опитувальником К.К. Платонова) додатково виявлені приховані фактори, що комплексно враховують не тільки рівні окремих якостей, але й їхню взаємодію. Розроблені оригінальні факторні моделі (ФМП) дозволили встановити важливу закономірність. У всіх випадках перші, найбільш вагомі фактори: “динамічного формування уваги” (31%), “ефективності колективної праці” (33%), “активної життєвої позиції” (33%), в основному, належать до групи “високих” оцінок відповідних якостей, наприклад, психофізіологічних.

Наступні за значимістю фактори об'єднують дію групи “низьких” оцінок відповідних характеристик функцій вертольотчика. Для осмислення цього феномену був проведений змістовний (contents) аналіз компонентів отриманих факторів. Він дав можливість встановити важливість порівняно “низьких” рівнів характеристик виділених компонентів факторів (тому що, наприклад, високий рівень емоційності, уяви, схильності до ризику тощо можуть заважати пілоту чітко виконувати завдання).

Позитивними сторонами запропонованого нами підходу щодо дослідження ПВЯ з використанням факторних моделей є одержання прихованих комплексних, інтегративних характеристик діяльності вертольотчиків миротворчого контингенту. Ці якості є ключовими в формуванні високого потенціалу ефективності в роботі пілота. Вони враховують представництво ПВЯ в ієрархічно підпорядкованих рівнях (психофізіологічному, психологічному, соціально-психологічному) організації діяльності людини. Такий підхід дозволяє не тільки виявляти, а потім за багаточисельними методиками оцінювати окремі ПВЯ миротворця, але й визначати вагу кожної комплексної властивості особистості. Таким чином, був зроблений крок до більш чіткої інтеграції отриманого матеріалу, що дав можливість підвищити якість подальшої розробки критеріїв прогнозування професійної придатності вертольотчиків до миротворчої діяльності.

Оцінка ефективності професійної діяльності вертольотчиків є необхідним заходом для розробки критеріїв професійного відбору. Попередній контентс аналіз характеристик розробленої з цією метою анкети показав змістовну близькість деяких використаних в анкеті понять. Тому для більш детальної характеристики ефективності діяльності вертольотчиків-миротворців були побудовані відповідні факторні моделі ефективності діяльності (ФМЕД) за даними отриманих експертних оцінок. Цей прийом дозволив виявити існування трьох незалежних прихованих інтегральних факторів, які достатньо повно (на 62,2%) пояснюють дисперсію оцінок ефективності професійної діяльності вертольотчиків-миротворців (рис 1.).