Антропометричні методи досліджень

Размещено на http://www.allbest.гu/

Антропометричні методи досліджень

У перше відвідування пацієнта відбитковою масою отримують відбитки щелепу до перехідної складки, для того щоб чітко було видно альвеолярні відростки, апікальні базиси й піднебінне склепіння, під'язикову ділянку, вуздечки язика та губ. Моделі відливають з гіпсу або супергіпсу.

Основи моделей можна оформити за допомогою спеціальних приладів, гумових форм або обрізати так, щоб кути цоколя відповідали лінії іклів, основи були паралельні жувальним поверхням зубів. На моделях помічають прізвище, ім'я пацієнта, вік і дату отримання відбитків. Такі моделі називають контрольними, або діагностичними. Для вивчення розмірів зубів, зубних рядів, апікальних базис щелеп доцільно використовувати вимірник або спеціальний штангенциркуль, а також різні пристосування типу ортохреста, симетроскопа, ортометра.

Вивчення моделей проводять у трьох взаємноперпендикулярних площинах: сагітальній, оклюзійній, туберальній (фронтальній) і відповідних Їм напрямках: сагітальному, трансверзальному і вepтикальному.

Вимірювання зубів

Вимірюють ширину, висоту й товщину коронкової частини зуба. Ширину визначають у найширшій частині зуба у всіх зубів на рівні eкватора, у нижніх різців на рівні ріжучогo краю. Для передньої гpупи зубів це як вітчизняній, так і іноземній, про ширину коронкової частини всіх зубів говорять як про мезіодистальний його розмір. Висоту коронкової частини постійних зубів вимірюють від ріжучого краю зуба до його межі з ясенним краєм: передніх по середині вестибулярної поверхні, бокових по середині щічного горбика.

Товщина коронкової частини зуба це його мезіодистальний розмір для різців та іклів і мезіолатеральний розмір для премолярів та молярів. Дані середніх значень нормальних розмірів коронкової частини молочних зубів показані в таблиці за Ветцелем, а постійних в таблиці за Устименко.

Сагітальні розміри зубних рядів

Сагітальні розміри зубних рядів у дітей у віці від 3 до 6-7 років (у період прикусу молочних зубів) вимірюють за. нетодом З.І. Долгополової. При цьому визначають довжину переднього відрізка й загальну сагітальну довжину зубного ряду. Довжину переднього відрізка зубного ряду вимірюють від середини відстані між мезіальними кутами центральних різців з Їхньої вестибулярної поверхні по сагітальній площині до точки перетину з лінією, що з'єднує дистальні поверхні коронок молочних іклів; загальну сaгітальну довжину зубного ряду до точки перетину з лінії.

Середні дані сагітальних розмірів зубних рядів у дітей з молочними зубами при фізіологічній оклюзії.

У період прикусу постійних зубів У caгiтальному напрямку довжину переднього відрізка верхнього й нижнього зубних рядів вимірюють за допомогою методу Коркгауза. Коркгауз доповнив метод Пона, запропонувавши визначати довжину переднього відрізка зубного ряду залежно від суми мезіодистальних розмірів 4x верхніх різців.

Вимірювання проводяться від контактної точки на губній поверхні ріжучих країв центральних різці в до точки перетину з ліні {:ю, проведеною через точки Пона в ділянці перших премолярів.

Коркгауз склав таблицю значень довжини переднього відрізка верхнього зубного ряду при різних сумах ширини 4x верхніх різців. Ці цифри, зменшені на 2 мм (відповідно до товщини верхніх різців), можуть бути використані для визначення довжини переднього відрізка нижнього зубного ряду.

Вивчення ceгментів зубних рядів за Герлахом

Герлах запропонував вивчати пропорційність зубних рядів верхньої та нижньої щелеп за співвідношенням виділених ним ceгментів (S): передній, що включає 4 різці, і два бокових (лівий і правий), що включають ікло, премоляри й перший постійний моляр. Передній верхній ceгмент (SI) і передній нижній ceгмент (Si) визначаються по сумі мезіодистальних розмірів верхніх та нижніх різців. Бокові сегменти як верхньої (Loг і Lol), так і нижньої (Luг і Lul) щелеп ліворуч та праворуч вимірюються величиною хорди лінії, що з'єднує мезіальну поверхню іклів у точці контакту з боковими різцями з дистальною поверхнею перших молярів у точці їх контакту з другими молярами.

Вимірювання піднебінного склепіння

На гіпсових моделях верхньої щелепи визначають такі параметри піднебінного склепіння: глибину (висоту), ширину, довжину й кут піднебіння.

У дітей 3-7 років вивчення параметрів твepдого піднебіння проводиться за методом З.І. Долгополової. Контури піднебіння одержують за допомогою симетрографа Коркгауз а з ріжучими фатами.

У трансверзальному напрямку одержують контури піднебінного склепіння на рівні молочних бокових різців, іклів, перших і других молочних молярів, на яких вивчають ширину й глибину піднебіння. У сагітальному напрямку визначають контури піднебінного склепіння від вершини міжрізцевого сосочка по піднебінному шву до точки перетину з дотичною, що з'єднує дистальні поверхні молочних молярів, і вимірюють довжину піднебіння. Середні значення параметрів піднебінного склепіння для дітей З 7 років з фізіологічною оклюзією зубних рядів.

У період зміни зубів, у період прикусу постійних зубів контури піднебінного склепіння в caгiтальному і трансверзальному напрямках одержують також за допомогою симетрогpафа Коркгауза. Значення параметрів піднебінного склепіння (довжину, висоту, ширину й кут піднебіння) визначають за наступною методикою:

довжину піднебінного склепіння вимірюють від вершини міжрізцевогo сосочка (латеральні апроксимальніповерхні центральних різців) по серединному піднебінному шву до лінії, що з'єднують дистальні поверхні перших постійних молярів;

глибину піднебінного склепіння визначають по величині перпендикуляра від найглибшої точки на накресленому контурі піднебіння на лінію, що з'єднує вершини міжзубних сосочків між другими премолярами й першими молярами;

ширину піднебінного склепіння вимірюють по лінії, що з'єднує вершини міжзубних сосочків між другими премолярами й першими молярами;

кут піднебіння (кут «а») визначають за методикою Л.С. Персіна та І.Г. Єрохіної (1981), основуючись при його побудові на наступних положеннях: вихідною площиною (» площина, паралельна туберальній. Вона проходить через вимірювальні точки Пона в ділянці перших премолярів; у місці ї перетину з сагітальною площиною на серединному піднебінному шві (точка 1) будується кут, складовими якого (лінія, паралельна основі площини симетрогpафа, і лінія до вершини міжрізцeвoгo сосочка (точка 2). У дітей віком 46 років кут «а» дорівнює З5-45 градусів (І.Г.Єрохіна). Значення параметрів піднебінного склепіння у дітей у віці 7 12 років з фізіологічною оклюзію визначені Н.В. Панкратовою.

Індекс висоти піднебіння визначається за методикою П. Берцбаха. Відповідно до методики, на гіпсових моделях щелеп вимірювали необхідні параметри (висоту піднебіння й ширину зубного ряду) і потім робили розрахунок за формулою. Індекс висоти піднебіння у дітей у віці 7-12 років з фізіологічною оклюзією дорівнює 31-32 (за даними Н.В. Панкратової).

Вимірювання апікального базису

Апікальний базис це умовна лінія, що проходить на рівні верхівок коренів зубів на верхній і нижній щелепах. У присінку порожнини рота вона проектується на перехідну складку. Розміри апікального базису вивчають у трансверзальному (ширина) і сагітальному (довжина) напрямках за методом Хауса у модифікації Н.Г. Снагіної.

Ширина апікального базису верхньої щелепи визначається на гіпсовій моделі по прямій між найглибшими точками в ділянці fossa саnіnа у поглибленні між верхівками іклів і перших пре молярів), а на моделі нижньої щелепи вимірювання проводиться між цими ж зубами, відступаючи від рівня ясенного краю на 8 мм. Довжина апікального базису вимірюється на верхній щелепі від точки А (місце перетину серединного піднебінного шва з лінією, що з'єднує центральні різці в області шийки з піднебінної поверхні) по серединному піднебінному шву до лінії, що з'єднує дистальні поверхні перших постійних молярів. На нижній щелепі від точки Б (передня поверхня ріжучих країв центральних різці в) по перпендикуляру до перетину, що з'єднує дистальні поверхні перших постійних молярів.

Залежність довжини й ширини апікального базису від суми мезіодистальних розмірів 12 ти постійних зубів. У нормі ширина апікального базису верхньої щелепи становить 44%, нижньої 40% від суми мезіодистальних розмірів 12 ти постійних зубів кожної щелепи. З цим же параметром пов'язана ширина зубних рядів у ділянці премолярів (39,2%) і молярів (50,4%). Так, наприклад, якщо сума мезіодистальних розмірів 12-ти зубів становить 100 мм, то ширина апікального базису верхньої щелепи становить 44 мм, нижньої 40 мм, а ширина зубного ряду в ділянці премолярів дорівнює 39,2 мм і в ділянці молярів 50,4 мм.

щелеп відбиток зубний піднебінний

Размещено на Allbest.ru