Український медичний календар на 2013 рік

Жовтень

1773, 1 жовтня - 240 років тому у Львові під владою Австро-Угорщини відбулося урочисте відкриття при Духовній Академії Collegium medicum - Медико-хірургічної школи, першої такого типу школи на західноукраїнських землях та другої (після Замойської Академії) медичної школи; організатором її був доктор медицини, протомедик (державний начальний лікар) Андрій (Анджей) Крупіньскі; колегіум отримав від уряду функції державного управління медико-санітарною справою на території Галичини, його вважали малим медичним факультетом або Медичною академією. Колегіум мав двохрічний курс, на першому році викладали анатомію, загальну патологію, загальну та спеціальну хірургію, вчення про ліки та рецептуру; на другому - клінічну медицину, спеціальну терапію та хірургію, десмургію, акушерство; проводились заняття біля ліжка хворого. Викладали також філософію і теологію. Кількість учнів досягала 100 осіб. Основним викладачем та керівником був доктор А. Крупіньскі, великий гуманіст, лікар за покликом серця. Серед слухачів були українці, поляки, австрійці, німці, чехи, угорці, італійці, французи. Навчання було безкоштовним, слухачі перебували на повному утримання землевласників, які скеровували їх на навчання, та отримували кошти з губернаторського фонду. Викладачами були переважно випускники Віденського університету, але також Сорбони та інших університетів Європи. Навчання велося німецькою та польською мовами. Колегіум знаходився біля теперішньої церкви св. Лазара на вул Коперника, проіснував як окрема школа до відкриття медичного факультету (1784).

1903, 1 жовтня - 110 років тому у Львові за ініціативою д-ра Є.Озаркевича при підтримці митрополита Андрея Шептицького українськими лікарями відкрито амбулаторію "Народна лічниця", призначенням якої було "несення дарової лікарської помочі мешканцям Львова і цілої Галичини без різниці віросповідання і народності". Спочатку лічниця мала 4 відділи: внутрішніх і дитячих хвороб, хірургічний, окулістичний та жіночий. З часом розширена до 8 відділів, в рік надавала допомогу понад 3000 хворих. Існувала до 1939 р., коли була ліквідована більшовиками.

1913, 2 жовтня - 100 років тому у Львові крайове товариство Червоного Хреста відкрило першу державну школу світських доглядачок хворих; одночасно Червоний Хрест відкрив безплатний інтернат для доглядачок. Час навчання в школі тривав 2 роки; після державного іспиту учениці отримували звання "Дипломована доглядачка".

1773, 3 жовтня - 240 років тому в м. Йоганнесберґ (Австрія) народився Франц Бабель де Фронсберґ - професор, керівник кафедри патології і терапії (1808-41), ректор (1814-15, 1839-40) Львівського університету. Закінчив філософський і медичний факультети Львівського університету (1795). Працював лікарем (1795-1824), директором (1824-34) та головним лікарем (1834-41) Львівського загального шпиталю. Заснував музей шпиталю. Мав широку загальну практику і славу одного з найкращих лікарів Галичини того часу. Помер у Львові 13 квітня 1841 р.

1908, 9 жовтня - 105 років тому у с. Форпост Шумяченського повіту на Смоленщині народився Пилип Миколайович Сєрков - радянський фізіолог, академік АН УРСР (1978). Закінчив Смоленський медінститут, працював у Києві, Вінниці, Одесі. З 1966 р. завідувач відділу електрофізіології нервової системи Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця АН УРСР, реорганізованого пізніше у відділ фізіології головного мозку. Заступник директора з наукової роботи (1966-88) та завідувач відділу фізіології кори головного мозку Інституту, довголітній редактор "Фізіологічного журналу" (1979-97), засновник школи нейрофізіологів. Основні праці присвячені вивченню діяльності головного мозку. Автор 250 наукових праць, 5 монографій, публікацій з історії радянської науки. Серед його учнів 16 докторів і 64 кандидати наук Лауреат Державних премій УРСР і України, отримав багато нагород. У 2008 р. відбулася врочиста сесія Загальних зборів НАН України, присвячена 100-річчю вченого. Помер 1 серпня 2011 р.

1913, 21 жовтня - 100 років тому у м. Тлумач Івано-Франківської обл. народився Дмитро Павлович Луцик - професор-терапевт. Закінчив Львівський медичний інститут (1941), працював асистентом клініки внутрішніх хвороб, лікарем у містах Надвірна, Радом, Тренчин, Мартін (1943-45), асистентом (1945-53), доцентом кафедри факультетської терапії Львівського медичного інституту (1953-68). Докторська дисертація "Ретикулози (клініко-цитологічні варіанти)" (1965). Завідувач кафедри терапії Івано-Франківського медичного інституту (1968-71), завідувач лабораторії електронної мікроскопії (1974-81), лікар консультативної поліклініки Львівського науково-дослідного інституту гематології і переливання крові (1981-97). Автор близько 60 наукових праць: дослідження в галузы клінічної гематології, світлової та електронної мікроскопії різних форм лейкозів, нативного та кріоконсервованого кісткового мозку, питання лікування лейкозів та гематологічної діагностики. Помер 25 квітня 2004 р.

1903, 22 жовтня - 110 років тому у м. Маріуполі Донецької обл. народився Олександр Федорович Макарченко - нейролог і нейрофізіолог, професор, дійсний член АН УРСР (1961),віце-президент АН УРСР (1962-63).Закінчив 2-й Харківський медичний інститут(1933), працював інспектором Харківського облздороввіділу і аспірантом кафедри неврології (1933-35), заступником завідувача Київським облздороввідділом (1935-37), директором Харківського інституту удосконалення лікарів (1937-39). Організував на базі медичного факультету Львівського університету Львівський медичний інститут і очолював його (1939-41), сприяв впровадженню української мови, залученню до викладання місцевих українців. В роки війни був заступником міністра охорони здоров'я Таджицької УРСР, Української РСР, СРСР (1942-53); завідувач відділу неврології і нейрофізіології (1953-79) директор інституту фізіології АН УРСР (1956-66). Доктор медичних наук (1954), лауреат премії ім. О.О.Богомольця (1954), заслужений діяч науки УРСР (1961). Досліджував нормальну і патологічну фізіологію нервової системи, вплив кори великих півкуль головного мозку на склад крові та азотистий обмін речовин в організмі, вплив інтоксикації марганцем, вплив гамма-випромінювання на функції нервової системи, філософію і методологію науки. Автор близько 200 наукових праць, 5 монографій. Прийняв на роботу репресованого Івана Дзюбу. Помер в Києві 5 липня 1979 р.

1908, 28 жовтня - 105 років тому у Києві в приміщенні Університету св. Володимира з ініціативи 46 лікарів було засновано Київське хірургічне товариство. Головою товариства обрано проф. Миколу Маркіяновича Волковича, професора кафедри шпитальної хірургії і вихованця університету, який очолював його до кінця життя; секретарями обрано українців Григорія Іваницького та Євгена Черняхівського. Товариство було центром наукової хірургічної думки того часу, видавало збірники праць, організувало наукові з'їзди. Діяло до 1928 р., коли було реорганізоване під тиском влади.

1803, 29 жовтня - 210 років тому у Києві на Кудрявській горі в бувшому митрополичому дворі Кудрявець відкрито першу соматичну (для незаразних хвороб) лікарню "для лікування людей різного стану крім заразних недуг", на 20 ліжок; убогих хворих при представленні довідки магістрату приймали на лікування за державний рахунок, інші оплачували по 10 коп. в день.

Листопад

1843, 1 листопада - 170 років тому у Києві проф. О.П.Матвєєв в Університеті св. Володимира відкрив факультетську клініку акушерства і жіночих хвороб на 20 ліжок.

1883, 2 листопада - 130 років тому в Києві в сім'ї офіцера із давнього українського роду народився Борис Матюшенко - доктор медицини, професор-гігієніст і український громадський діяч. Закінчив Університет св. Володимира (1909), зазнав переслідувань царської влади. В 1917 р. організував медично-санітарну службу в Україні, очолював Головну медико-санітарну управу в УНР, за Гетьманату і Директорії - Міністр народного здоров'я і опікування, директор медичного департаменту. У 1919 р. - член української делегації на світову конференцію в Парижі, голова Закордонного бюро Українського Червоного Хреста. На еміграції в Празі - професор кафедри гігієни Українського вільного університету і Української господарської академії, організатор Спілки українських лікарів Чехословаччини та її голова, засновник і редактор журналу "Український медичний вістник" (1922-25). Автор численних праць з суспільної гігієни, демографії, медичної генетики, проблеми старіння; співредактор Медичного латинсько-українського словника. Помер 25 березня 1944 р. В УРСР його замовчували.

1898, 4 листопада - 115 років тому в с. Бібшани Поморянського повіту на Львівщині народився Дмитро Макогонський - лікар, активний громадський діяч. Навчався у Львівському українському (таємному) університеті, за участь у студентських виступах був арештований польською поліцією; закінчив Празький університет (1929). Повернувся в Галичину в містечко Нові Стрілища (Львівщина). Формував молодіжний осередок "Пласту", очолював "Просвіту"; як актор і режисер створив драматичний гурток, їздив з виступами. Організував святкування пам'яті Січових стрільців і вояків УГА, був арештований. В період Другої світової війни надавав допомогу воякам УПА, був арештований НКВС (1945), засуджений на 10 років. Після звільнення повернувся у Львівську область, був переслідуваний за зв'язок з дисидентами Івано-Франківщини. Помер 10 червня 1983 р., реабілітований у 1993 р.

1833, 8 листопада - 180 років тому після довголітніх домагань професора М.О.Максимовича (пізнішого першого ректора) цар Микола 1 видав указ про заснування Київського імператорського університету святого Володимира з філософським і юридичним факультетами; відносно медичного факультету було написано "..по собственному усмотрению..".

1908, 22 листопада - 105 років тому у с. Кукезові на Львівщині народився Михайло Іванович Дубовий - лікар-дерматолог Львівського загального шпиталю (1933-39), клініки Львівського університету (1939-40). Заарештований НКВД, перебував в концтаборах Воркути, зазнавав утисків тоталітарного режиму. Працював в Узбецькій РСР, Запорізькій обл. (1940-45). Асистент (1946-67), доцент (1967-73), завідувач кафедри дерматології Львівського медичного інституту (1974 - 85), голова Львівського товариства лікарів-дерматологів. Тричі захищав докторську дисертацію. Звання професора в УРСР так і не отримав, лише в Україні (1992). Автор біля 90 наукових праць, насамперед з профілактики та клініки професійних захворювань та про значення стероїдних гормонів для шкіри. Досліджував клініку і профілактику професійних дерматологічних захворювань у робітників Львівсько-Волинського вугільного басейну. Лекції читав завжди українською мовою. Відзначався високою ерудицією, скромністю, працьовитістю. В незалежній Україні став членом НТШ, брав участь в редагуванні "Лікарського збірника". Помер 13 квітня 1995 р.

1898, 27 листопада - 115 років тому у м. Архангельску (Росія) народилася Софія Іванівна Фудель-Осипова - доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри Київського стоматологічного інституту (1953-56), лабораторій Інституту геронтології АМН СРСР (1959-64) та Інституту гігієни і токсикології пестицидів і пластичних мас в Києві (1964-82); працювала радником радянського Червоного Хреста у Делі (Індія), автор понад 130 наукових публікацій. Померла у 1987 р.

1888, 27 листопада -125 років тому в с. Хотова (розділена Польща) народився Тадеуш Вільчиньскі - професор фармакогнозії і ботаніки Львівського медичного інституту. Закінчив природниче відділення філософського факультету Львівського університету (1912) і Львівську рільничу академію (1920). Працював науковим співробітником, членом Ради охорони природи, членом географічної комісії Польської АН в Кракові (1927), доцентом Львівського інституту сільського господарства (1924-29). Завідувач кафедри лікарського факультету/Львівського медичного інституту, керівник саду лікарських рослин (1929-64), декан фармацевтичного факультету (1946-50). Створив ботанічний сад лікарських рослин, що налічує близько 1,5 тис. видів, музей лікарської рослинної сировини, зібрав унікальну герботеку. Вивів оригінальні сорти деревовидних півоній, які занесені в ботанічні каталоги світу. Помер 4 квітня 1981 р.

1858, 28 листопада - 155 років тому в м. Городні на Чернігівщині народився Микола Маркіянович Волкович - видатний хірург-отоларинголог, професор, завідувач кафедри шпитальної (1903), пізніше (1911-23) - факультетської хірургії Університету св. Володимира, академік ВУАН (1928). Закінчив Київський університет (1882). Завідувач хірургічного відділення Київської Олександрівської лікарні (1893-1903), кафедр госпітальної і факультетської хірургії (1903-23) медичного факультету Київського університету. З 1923 р. завідувач науково-дослідної кафедри медицини при Київському відділі Укрголовнауки. Першим читав курс оториноларингології (1889-1903), об`єднав отіатрію і ларингологію в єдину клінічну дисципліну. Один із основоположників хірургії в Україні, автор більше 80 праць, в тому числі з риносклероми; відкрив і вивчив збудника риносклероми (паличка Волковича-Фріша), винайшов "шину Волковича", запропонував ряд нових методів пластичних операцій. Вперше успішно здійснив операцію з приводу типової базедової хвороби, одним з перших в країні провів ламінектомію (1894). Заснував (1908) і до кінця життя очолював Київське наукове товариство хірургів, створив школу хірургів і ортопедів. У 1922 р. виступав проти української лектури в КМІ. Помер 11 липня 1928 р.

Грудень

1863, 1 грудня - 150 років тому у м. Комарне на Львівщині народився Михайло Кос - перший в Галичині українець лікар-окуліст, військовий лікар у Перемишлі (1888-1918), автор перших наукових праць з офтальмології українською мовою, що друкувалися у Львові та Києві, дійсний член НТШ. Спеціалізувався за кордоном, багато подорожував. Публікував статті на науково-популярні теми, про лікарську етику, написав статтю "Медицина перед чотирма тисячами літ". Помер 12 лютого 1930 р.

1913, 6 грудня - 100 років тому у с. Ольхово у Вологодській губернії (Росія) народився Микола Михайлович Амосов - видатний радянський хірург, член-кор. АМН СРСР (1961), академік АН УРСР (1969). Заслужений діяч науки УРСР. Лауреат трьох Державних премій України в галузі науки і техніки (1978, 1988, 1998). Закінчив Архангельський медінститут (1939) та Заочний індустріальний інститут (1940), росіянин. У роки Великої Вітчизняної війни - провідний хірург польового шпиталю, опісля хірург в Брянську. Доктор медичних наук (1952). За збігом обставин у 1952 р. переїхав за дружиною до Києва, організував і очолив в Інституті вдосконалення лікарів першу в країні кафедру грудної хірургії (1955-70), згодом - засновник і директор Київського НДІ серцево-судинної хірургії МОЗ УРСР (1983-88), завідувач відділу біокібернетики Інституту кібернетики АН УРСР (1959-90). Засновник резекційної хірургії легенів, створив першу в Україні клініку серцевої хірургії (1955), розробив і впровадив у медичну практику оригінальні апарати штучного кровообігу, вперше в країні провів протезування мітрального клапана (1963), вперше в світі створив і впровадив у практику протитромбічні протези серцевих клапанів (1965). До 80 років оперував хворих. Автор і співавтор понад 400 праць, біля 20 монографій, заклав основи школи біологічної та медичної кібернетики, підготував ряд українців-фахівців. Відомий як літератор-публіцист, автор спогадів, книги "Роздуми про здоров`я", нерідко висловлювався критично про порядки за тоталітарного режиму. виступив із своїм баченням ідеології для України, прихильник її незалежності. Писав і виступав російською мовою, деякі видання українською мовою. Помер на 90-му році життя 12 грудня 2002 р.

1913, 7…8 грудня - у Львові відбувся щорічний з'їзд делегатів австрійських лікарських палат; делегати-чехи відвідали голову УЛТ д-ра Євгена Озаркевича.

1868, 8 грудня - 145 років тому у Львові засновано товариство "Просвіта"; публікувало, зокрема, книжки та матеріали з медицини.

1873, 11 грудня - 140 років тому у Львові засновано Товариство ім. Шевченка; австро-угорська влада Галичини затвердила статут Товариства, складений Дмитром Пильчиковим та Михайлом Драгомановим. При матеріальній допомозі українських меценатів з Наддніпрянщини і Галичини закуплено два будинки, влаштовано бібліотеку, друкарню, музеї. Почалася просвітницька і наукова діяльність товариства, яке пізніше (1892) було реорганізоване в Наукове Товариство ім. Шевченка та стало, по-суті, українською академією наук. З самого початку в організації його та діяльності брали участь лікарі, працювала лікарська комісія, до якої входили Є.Озаркевич, І.Горбачевський, Ф.Щасний-Сельський, О.Дакура, О.Черняхівський (Київ), В.Бєхтєрев (Петербург), С.Морачевська, М.Кос, пізніше М.Музика, М.Панчишин, С.Балей, Т.Бурачинський та ін. Комісія відіграла значну роль в розвитку української медицини. Товариство розпущене більшовиками на початку 1940 р. Відновлене на еміграції у 1947 р., в Україні - у 1989 р.

1888, 20 грудня - 125 років тому в с. Мишків на Тернопільщині народився Амброзій Кібзей - один із українських лікарів-піонерів та громадських діячів у Канаді та США. У 1905 р. емігрував з родиною в Канаду, закінчив медичний факультет в Монреальському університеті (1922). Приватну лікарську практику почав у Детройті (1924). Пройшов практику з гінекології у Віденському університеті (1929), відвідував Львів, виступав з доповідями в УЛТ. В 1945 р. перейшов у Канаді на спеціалізацію з психіатрії, працював у шпиталях, був першим секретарем Інституту ім. Петра Могили, секретарем та директором Інституту ім. Михайла Грушевського. Видавав часопис "Українська газета" (1926), часто дописував до українських та англомовних часописів, організував українські клуби та народні доми. Секретар Контрольної комісії Українського народного союзу (18 років). Автор популярного в діаспорі лікарського порадника "Український лікар" (734 стор.), виданого Українським демократичним клубом в Йорктоні (Канада) у 1945 р. та перевиданого 1954 р. (невідомий в Україні). Помер 25 квітня 1954 р.

1903, 21 грудня - 110 років тому в Таганрозі в родині вчителя народився Микола Іванович Зазибін - професор гістології та ембріології, член-кор. АМН СРСР (1952), заслужений діяч науки УРСР (1954). Закінчив медичний факультет Донського університету (1925), доктор медичних наук (1936). З 1944 р. завідувач кафедри гістології та ембріології Дніпропетровського, а з 1954 р. - Київського медичного інституту, з 1976 - професор кафедри. Автор понад 70 наукових праць, присвячених вивченню мікро-морфології периферичної нервової системи, аналізу іннервації клітин, тканин та органів. Відкрив низку закономірностей процесів регенерації нервових волокон при загоєнні ран, трансплантації та ін. Під його керівництвом захищено 65 дисертацій, в т.ч. - 26 докторських, вважали його романтиком гістології. Помер 10 лютого 1982 р.

1903, 21 грудня (3 січня 1904) - у м. Єревані (нині Вірменія) народився Олександр Іванович Арутюнов - видатний радянський нейрохірург, академік АМН СРСР (1967), завідувач кафедри нейрохірургії Київського інституту вдосконалення лікарів (з 1945), організатор і директор Київського науково-дослідного інституту нейрохірургії (1951-64). Пізніше очолював Інститут нейрохірургії в Москві. Помер 5 червня 1975 р.

1838, 22 грудня - 175 років тому у Харкові народився Олександр Якович Данилевський - доктор медицини, основоположник біохімії в країні, професор медичної хімії Харківського університету, пізніше член-кореспондент Петербурзької академії наук; працював також у Казані та Петербурзі. Вивчив структуру білкових тіл, вперше довів можливість синтезу білковоподібних речовин за участю ферментів, відкрив антиферменти антипепсин і антитрипсин (1901). Разом з братом В.Я.Данилевським заснував у Харкові перше в країні фізіологічне видання "Фізіологічний збірник". Помер 18 червня 1923 р.

1908, 22 грудня - 105 років тому в с. Корчівка на Волині народився Іван Мосійчук - лікар-інтерніст в Україні, Німеччині, Тунісі та США. Закінчив медичний інститут в Одесі. Працювати почав у Херсоні, Києві. З 1939 р. асистент проф. М.Панчишина у Львові в клініці внутрішніх недуг, завідував педагогічною частиною фельдшерсько-акушерської щколи. Під час німецької окупації був ординатором клініки інфекційних хвороб, надавав допомогу членам українського підпілля і євреям. З 1944 р. в Німеччині, лікар в амбулаторії ІРО. Лікар групи українців, які будували гідроелектростанцію в Тунісі (1948-54). Переїхав у США, працював в Буффало, був табірним лікарем в оселі Спілки української молоді "Холодний яр", брав активну участь в діяльності УЛТПА. Помер 12 травня 1979 р.

1833, 25 грудня (за нов. стил. 6 січня 1834) - 180 років тому в с. Хомутинцях Жмеринського повіту на Вінничині в сім'ї священика народився Степан Руданський - лікар, поет і перекладач, палкий прихильник рідної мови. Навчаючись в Петербурзькій медико-хірургічній академії дуже бідував, захворів на туберкульоз, закінчив її 1861 р. Працював в Ялті як міський лікар та домашній лікар графа Воронцова, швидко здобув широку популярність, особливо серед бідних верств населення, брав активну участь у ліквідації епідемії холери в Криму (1872). Писав вірші, балади, співомовки, широко використовував фольклор, перекладав українською мовою твори світової літератури. Оспівував ідеї відродження України, закликав інтелігенцію "орати рідну ниву, сіяти зерна науки і просвіти". Помер під час епідемії холери 3 травня 1873 р., похований на Массандрівському кладовищі.

1848, 25 грудня - 165 років тому в с. Устиниці Миргородського повіту на Полтавщині народився Овксентій Трохимович Богаєвський - хірург-новатор, земський дільничний лікар в Миргороді, а пізніше старший лікар Кременчуцької земської лікарні. Одним з перших став проводити "на провінції" найскладніші операції резекції шлунку, опублікував понад 80 наукових праць. В його лікарню прагнули потрапити на вдосконалення лікарі й студенти. Мав багато учнів, створив школу хірургів-практиків. Рада професорів медичного факультету Університету св. Володимира присвоїла йому звання доктора медицини honoris causa (1911). Помер 5 грудня 1930 р.

Визначні персоналії та події, відомі за роками

983 - 1030 років тому в Київській Русі народився Антоній Печерський, засновник Києво-Печерської лаври (1051), займався лікуванням хворих. Помер 1073 р.

988 - 1025 років тому при дворі київського князя Володимира Великого був лічець Іоан (Іван) Смера - перший учений медик слов'янського походження, прибув з Візантії.

1108 - 905 років тому у київського князя Мстислава народилася донька Євпраксія, онука князя Володимира Мономаха. Одержала добру освіту, з молодих років вивчала народну медицину і лікувала хворих, за що в народі одержала назву "Добродія". Вийшла заміж (1122) за візантійського царя Олексія Комніна, під час коронації прийняла ім'я Зоя. З переїздом до Візантії поглиблювала знання медицини, в 30-х роках популяризувала (на думку деяких авторів - написала сама) працю "Allima" ("Мазі"), в якій подані гігієнічні поради, дані картини різних захворювань, описані ліки і лікувальні поради, говориться про сприятливий вплив повітря і руху на здоров'я людини, висвітлюється гігієна вагітних жінок, питання опіки над новонародженими і немовлятами, описуються конституціональні типи людини. Померла 1172 р.

1063 - 950 років тому Ігумен Києво-Печерської Лаври Феодосій Печерський (1036-74) запровадив перший в Київській державі монастирський статут, який передбачав, зокрема, організацію при монастирях опіки хворими та каліками; усіх хворих, що приходили до монастиря, спочатку дивився настоятель, який скеровував їх до одного з ченців-лічців, залежно від характеру хвороби.

1073 - 940 років тому з ініціативи князя Чернігівського та Київського Святослава, сина Ярослава Мудрого, переписано перекладений на початку Х ст. в Болгарії з грецької мови на старослов'янську "Ізборник Святослава" - першу рукописну писемну пам'ятку Київської Русі енциклопедичного характеру, збірник знань того часу з різних галузей, містить відомості з медицини та гігієни, писав про медицину як "майстерність вищого порядку", відзначав, що лічець повинен в першу чергу бути добрим хірургом, вміти розрізати тканини, ампутувати кінцівки, припікати рани. Одна з найпопулярніших книг Х1 ст.

1088 - 925 років тому засновано один з перших Болонський університет в Італії, в якому пізніше здобув докторський диплом перший наш професор медицини Ю. Дрогобич.

1113-1118 - 900 років тому в Київській Русі почали писати найвидатніший і найбільш відомий літопис "Повесть временних лет", автором якого був талановитий літописець, монах Києво-Печерського монастиря Нестор; описано санітарне очищення населених пунктів і поля бою, захоронення тих, що загинули в бою та померлих від епідемій.

1253 - 760 років тому у Дорогичині на Берестейщині (в Малопольщі) представник Папи Римського коронує князя Данила Галицького - видатного полководця і будівничого української державності, у Галицько-Волинському князівстві дбав про культуру й освіту, зведення церков, монастирів і лічниць при них, про медичне забезпечення війська; його ім'я надане (1999) Львівському державному медичному університетові.

1263 - 750 років тому вийшла візантійська книга з медицини Івана Болгарського "Шестоднів", в якій приведено дані про будову тіла людини, дані про будову головного мозку, серця, інших органів; містила описання лікарських рослин, ванн, лікування деяких хвороб, кровопускання. Була поширена в Київській Русі, сприяла складанню місцевих "зільників" та "травників".

1348 - 665 років тому Галицьке князівство, як і всю Європу, вразила жахлива епідемія "чорної смерті" - чуми, від якої загинула майже четверта частина населення.

- у Празі, вперше у слов'янській країні, відкрито Карловий університет, в якому, серед інших, вивчали медицину студенти з українських земель.

1423 - 590 років тому перекладено з німецької мови на польську книгу "Вертоград" ("Сад здоров'я"), містила відомості про лікарські рослини та їх застосування при різних хворобах; нею стали користуватися українські лічці.

1483 - 530 років тому у Римі Вийшла перша відома друкована праця українського вченого доктора медицини Болонського університету Юрія Дрогобича: "Iudicium prognosticon Anni MCCC1XXX111 currentis Magistri Georgii Drohobicz de Russia almi studii Bononiensis artium e medecine doctoris. Romae, 1483" (Прогностична оцінка поточного 1483 року), латинською мовою, у 10 частинах містить відомості з астрономії, географії та медицини, обговорює причини і перебіг чуми.

1488 - 525 років тому Ю.Дрогобич переїхав з Італії до Кракова і очолив кафедру медицини в Краківському університеті.

1538 - 475 років тому у Львові засновано один з перших притулок-шпиталь при церкві св. Богоявлення.

1578 - 435 років тому шпиталь, створений під литовсько-польською владою в Черкаському полку поблизу православного чоловічого монастиря біля с. Трахтемирова (нині Канівський район) переданий реєстровому козацькому Запорізькому війську і перетворений на шпиталь-притулок для поранених і старих козаків; під час визвольних селянсько-козацьких повстань в Україні в кінці XVI - першій половині XVII ст. Трахтемирівський шпиталь-притулок неодноразово грабували польсько-шляхетські каральні загони, остаточно зруйнований він під час придушення селянсько-козацьких повстань у 1664-65 рр.

- в книзі "Буквар" вперше описано засновану (1576) в Острозі на Волині князем Костянтином Острозьким греко-латинську Острозьку колегію, яку Гальшка Острозька назвала вперше в тестаменті Острозькою академією (пізніше - "Волинські Афіни"); перша українська школа вищого типу, мала шпиталь і медичний клас (факультет), в якому вивчали медицину. Українські магнати захищали свою віру, національність і культуру, починалася козацька доба, зароджувалася козацька медицина. Академію матеріально обмежено 1624 р., онука князя Острозького Анна Алоїза Ходкевичева заснувала на місце Академії єзуїтську колегію. Остаточно ліквідовано Острозьку академію 1636 р.

- в Луцьку відкрито першу приватну аптеку.

- відомий варшавський лікар Войцех Очко у книзі "Теплиці" вперше описав цілющі мінеральні джерела в Шкло біля Яворова (Львівщина), подав рекомендації до лікування цими мінеральними водами (купелями); згадував також про сірчані джерела в Городку, Микулинцях, Любені-Великому.

1583 - 430 років тому у Києві під литовсько-польською владою засновано окремий цех цирульників.

1588 - 425 років тому єпископ володимирський Феодосій заснував соборну церкву, при ній школу, богадільню і шпиталь, який розташовано в приміщенні старої школи; на утримання шпиталю призначено дохід з одного села.

- перекладено з польської мови на українську книжку Стефана Фалімира (С.Русина) Могунцький гербарій - травник-лікувальник "Про трави та їх дію", містить описання понад 500 лікарських засобів, лікувальних трав, настоїв, олій, заморських рослин, мінералів, а також способи діагностики, лікування і попередження хвороб. Її використовували українські лікарі та лічці як популярну енциклопедію. Польський примірник книги зберігається у відділі рідкісної книги Львівської наукової бібліотеки ім. В.Стефаника НАН України.

1593 - 420 років тому - у місті Замості (тепер не існує) на захід від Львова польський магнат Ян Замойський заснував Замойську Академію - першу вищу школу на пограниччі українських земель, що входили до складу Польcької держави. При ній відкрито шпиталь на 40 ліжок. На початку 17 ст. уродженець Львова доктор медицини Ян Урсин організував в ній окремий медичний клас (факультет). В медичному класі, що складався з "катедри філософії натуральної", як тоді писали: "медичні знання викладалися на найвищому рівні". На 4-му році викладали натуральну історію, фізику та медицину. Загальна кількість студентів медицини не перевищувала 40 осіб. В Академії була спеціальна "руська (українська) група", в ній охоче вчилися кияни, здобували дипломи українці - випускники Братських шкіл Києва, Львова, Луцька. Вчилися в Академії поляки, литовці, білоруси. Закрита розпорядженням австрійського уряду 19 липня 1784 р.

- вийшов трактат професора Замойської Академії Яна Урсина (Урсинуса) про скелет людини "De ossibus humani tractatus", автор зробив спробу запровадження польської медичної термінології.

- польський король Зиґмунт виданим документом встановив остаточну регламентацію цеху цирульників; цехи були найбільш поширеною школою медичної майтерності, встановлено термін навчання 5 років. Цирульник-підмайстер складав перед цехмістром і членами цеху екзамен, він повинен був вміти приготовити пластир, мазі, порошки, наточити ланцет і ножиці, знати молитви. Найбільший цех цирульників був у Львові, статут його служив взірцем для цілого краю.

1613 - 400 років тому помер Ян Урсин (Урсин-Недзвецький) - доктор медицини, організатор медичного класу в Замойській академії (1595), професор і ректор академії, автор першого на західноукраїнських землях трьохтомного посібника з анатомії, уродженець Львова; медичну освіту здобув у Краківському університеті. Дата народження невідома.

1618 - 395 років тому у Ковелі цех кравців отримав привілей польського короля на влаштування свого шпиталю.

- заснована одна з найвідоміших в Україні Почаївська друкарня.

1623 - 390 років тому галицькі землі та Львів охопила одна з найбільших епідемій чуми; за відомостями літопису Львівського братства тоді загинуло до 20 тисяч мешканців. Львівський лікар І.Альнпек опублікував описання цієї епідемії: "Про морову епідемію".

1648 - 365 років тому неподалік с. Соснівки на Глухівщині засновано монастир - Глинська пустинь, де функціонувала велика лікарня, а при ній - аптека, сюди за зціленням та консультацією приїжджали люди з усієї країни.

- вийшов літопис Самовидця - рукописна книга староукраїнською мовою, в якій приведені окремі відомості з медицини того часу про хвороби і деякі способи їх лікування, епідемії. В роки Визвольної війни в Україну з півдня через Молдавію проникла епідемія чуми, почастішали випадки тифів, холери, які вражали армію Богдана Хмельницького і польські війська. Літопис Самовидця писав: "Барзо приморки великие были в Корсуню и по иных городах и тых поветах також на Заднепровье и Переяславлю и в пригородах его… много вымерло людей, же пусте застали дворе".

1653 - 360 років тому в козацько-гетьманській державі вийшов Чернігівський літопис, який містив окремі відомості з медицини того часу про хвороби і деякі способи їх лікування, про епідемії, писав: "Великий мор был по всей Украине, вельми много померло людей светских и духовных". За наказом Богдана Хмельницького поражені епідемією населені пункти були ізольовані, на дорогах до них поставлені загороджувальні пости; чумні епідемії поражали і Запорізьку Січ.

- в Кутеїнській друкарні (біля Орші) перевидано "Лексикон словенороський" Памва Беринди (з 1627 р.), в якому подано тлумачення термінів тодішньою українською літературною мовою, містив біля 7000 слів, в т.ч. анатомічні та фізіологічні терміни і назви хвороб.

1658 - 355 років тому після Переяславської ради і приєднання Гетьманщини до Російської імперії Єпифаній Славинецький, випускник і професор Києво-Могилянського колегіуму, переклав з латинської і видав староукраїнською (церковнослов'янською) мовою найвидатніший медичний твір того часу - видану в Базилеї 1543 р. працю Андреа Везалія "De humani corporis fabrica libri septem" ("Про будову людського тіла") під назвою "Врачевська анатомія", який згодом став одним із перших найвагоміших підручників спудеїв (студентів) Києво-Могилянського Колегіуму, пізніше - Академії.

1678 - 335 років тому після руйнувань Чигирина і Трахтемирова турецькими яничарами Трахтемирівський монастир з одним із найбільших шпиталів того часу припинив своє існування. Основним шпиталем Запорізьких козаків став шпиталь Межигірського монастиря; при шпиталі, який утримували за козацькі кошти, була церква Благовіщення. Існував до часу зруйнування царизмом Січі в 1775 р., знищений пожежею.

1703 - 310 років тому в Любліні видано польською мовою книгу "Compendium medicum…", в якій Й.П.Вижицкі, київський хоронжий, подав обширні (на 525 с.) відомості з медицини та інших галузей; перевидавалася кілька разів протягом століття.

- по Україні пройшла епідемія чуми.

1718 - 295 років тому пожежа повністю знищила бібліотеку Києво-Печерського монастиря, яка зберігала книги з XII ст.

1728 - 285 років тому у Києві аптекар Бунге відкрив одну з перших приватну аптеку для цивільного населення.

1733 - 280 років тому - в містечку Домантове Полтавської губернії в родині козака народився Хома Трохимович Тихорський - доктор медицини, старший лікар Петербурзьких госпіталів. Навчався в КМА, закінчив медичну школу при Петербурзькому адміралтейському госпіталі (1758). В Лейдені захистив дисертацію "Про справжню чи безпосередню причину подагри" (1765). Один з перших професорів в Петербурзьких медичних школах, вчитель Д.С.Самойловича та ін., першим читав лекції російською мовою. Автор першого посібника з судової медицини (1744), низки наукових праць, Почесний член Російської АН (1798), член Медичної колегії, Медичної ради міністерства внутрішніх справ. Помер 1814 р.

- населення Києва становило 10 - 11 тисяч осіб.

1738 - 275 років тому в Лівобережній Україні під владою Російської імперії видані інструкції, як поводитися лікарям під час епідемії чуми; у Харкові створено спеціальний лазарет для ізоляції хворих на чуму; в Очакові з п'яти полків тисячного складу уціліли від епідемії 300 осіб.

1743 - 270 років тому у м. Глухові Яків Андрійович Маркович (уродженець Прилук, навчався в Києво-Могилянській академії) відкрив разом з Казимиром Майєром одну з перших в місті приватну аптеку.

1748 - 265 років тому в с. Яківці (Малі Будищі, тепер територія Полтави) в козацькій сім'ї народився Олександр Михайлович Шумлянський - доктор медицини Страсбурзького університету, професор патології і терапії медико-хірургічного училища в Москві, професор акушерської школи. Навчався в Києво-Могилянській академії та Петербурзькій госпітальній школі. Вивчав систему медичної освіти та клінічний досвід в Парижі, Відні, Марбурґу. Один із засновників вітчизняної гістології. Він першим у світі найдосконаліше дослідив гістологічну будову нирок, описав судинний клубочок і капсулу, яка отримала назву капсули Шумлянського-Боумена. Його дисертаційна праця "De structura renum" ("Про структуру нирок", 1783) була відома і високо оцінена в Європі. Автор ряду праць з акушерства, брав участь в реорганізації шпитальних шкіл, формуванні чотирьох кафедр. Опублікував книгу "Думка одного істиннолюбця про поправлення найкориснішої для людей науки" (1787). Помер 1795 р.

1753 - 260 років тому царським урядом видано Указ про заборону викладання українською мовою в Києво-Могилянській академії.

1763 - 250 років тому під Києвом лікар Іван Полетика, уродженець м. Ромни на Сумщині, доктор медицини Лейденського університету (1754), організував протиепідемічні заходи, створив взірцевий у країні Васильківський карантин, який очолював 20 років.

- в умовах залишків Гетьманської автономії України гетьман Кирило Розумовський та козацька старшина зробили спробу перетворити Києво-Могилянську академію в університет та заснувати університет в Батурині і зазнали невдачі, наступного року вийшов царський указ про ліквідацію залишків Гетьманської автономії.

- в Лівобережній Україні, як і в усій Російській Імперії, управління медичними справами перейшло від Медичної канцелярії до Медичної колегії.

- цариця Катерина II видала повторний Указ про заборону викладання українською мовою у Києво-Могилянській Академії, де навчалися також медицині.

1768 - 245 років тому на Чернігівщині народився Хома Барсук-Мойсеєв, навчався в Києво-Могилянській академії, першим захистив в Московському університеті докторську дисертацію з фізіології дихання "Dissertatio medico-practica de respiratione" (1794), став професором університету (1795). Помер 1811 р.

- в місті Копенгаген в сім'ї данців народився Іван (Йоганн-Христіан) Матвійович Даль - доктор медицини, генерал-штаб-лікар Чорноморського флоту. Закінчив богословський факультет Єнського університету (1778), досконало володів грецькою, латинською, древньоєврейською мовами. Захистив дисертацію доктора медицини (1791), працював лікарем кірасирського полку в Гатчинській волості, лікарем гірничого відомства в Лугані (Луганськ). Створив перший лазарет для робітників, став засновником лікувальних закладів на шахтах Луганщини, одним з перших заводських лікарів Донбасу. Згодом переведений до м. Миколаєва у морське відомство. Помер 1821 р. Його син - Володимир Іванович Даль.

- засновано Харківську медичну колегію.

- уродженець Київщини Петро Погорецький, працюючи викладачем в Московській шпитальній школі, переклав з німецької на латинську мову один з найбільш відомих тоді в Європі медичний підручник І. Шрайбера, додавши до нього опис жіночих та дитячих хвороб і дуже цікаву передмову.

1773 - 240 років тому після розпаду Польської Речі Посполитої (1772) Правобережна Україна перейшла під владу Росії, Галичина відійшла до Австро-угорської монархії; у Львові при уряді Намісника Австро-Угорщини створено Крайову санітарну колегію (комісію); намісник видав "Санітарний патент", який забороняв лікарям і аптекарям виконувати професійні обов'язки без наявності відповідних дипломів. Лікарям заборонялося виготовлення ліків, а аптекарям - самостійне лікування хворих.

- у Львові на базі монастирської лікарні Терезіанського медичного колегіуму вердиктом австрійського монарха Йосифа ІІ відкрито загальнодоступний міський шпиталь, мав акушерський відділ та відділ для душевнохворих; в кінці Х1Х ст. збудовано спеціальні хірургічний, терапевтичний і акушерський корпуси, в яких пізніше розташовано кафедри лікарського факультету університету.

- у Львові протомедик Анджей Крупіньскі зорганізував перші курси з основ медицини для цирульників і акушерок; в них взяли участь 78 чоловік.

- у Львові в місті на 25 тисяч мешканців було 6 лікарів; з них 2 французи, 2 поляки, 1 італієць, 1 чех; в цей час до цеху львівських цирульників належало 7 майстрів і 33 помічники; лікувальною практикою поза цехом займалися 28 чоловік "партачів-приватників", які не пройшли підготовки в цехових майстрів; в декретах міської влади підкреслено право "русинів" вступати в члени цеху.

1778 - 235 років тому в с. Жуки поблизу Полтави в родині священика народився Семен Федорович Гаєвський - доктор медицини, професор патології і терапії. Закінчив філософський клас Катеринославської семінарії, Петербурзьку медико-хірургічну академію (1800). Удосконалювався в університетах та медичних закладах міст Ґалле, Лейпціґ, Єна, Ґеттінген, Бамберґ. Захистив дисертацію "Глисти в кишках людини і давні засоби проти них" (1805). Ад'юнкт і екстраординарний професор клініки внутрішніх хвороб Петербурзької медико-хірургічної академії, вчений секретар Медичної ради (1811-31), лікар шляхетного пансіону при Петербурзькому університеті, директор Медичного департаменту Міністерства внутрішніх справ (1837-42), Почесний лейб-медик (1833). Опублікував низку праць про чуму, холеру, "гнилу нервову гарячку". Помер 1862 р.

- у м. Харкові відкрито першу в Слобідській Україні державну "губернську кам'яну аптеку з лабораторією".

- у Петербурзі українець Никон Карпинський здійснив епохальне видання латинською мовою першої оригінальної фармакопеї у Росії. Цю фармакопею перевидали в роках 1782, 1788 та 1799.

- у містечку Цєханові (Польща) видано старовинний підручник з ботаніки "Про рослини та їх склад", укладений священиком Кшиштофом Клюком; містив відомості про лікарські рослини; використовувався в Україні.

1783 - 230 років тому український вчений медик Степан Андрієвський, випускник КМА, директор Медико-хірургічної академії в Петербурзі, склав перший в Україні медико-топографічний опис Чернігівської губернії, який став зразком для багатьох наступних праць цього роду.

- український лікар Нестор Максимович-Амбодик, який заснував і очолював Клінічний акушерський інститут в Петербурзі, уклав один з перших "Анатомо-фізіологічний словник"; два роки пізніше видав "Медико-патолого-хірургічний словник"; ці книги стали енциклопедіями медичних знань ХVІІІ ст.

- у Чернівцях під владою Австрії доктор І. Глабах заснував першу школу акушерок.

1788 - 225 років тому за пропозицією Д.С.Самойловича в Єлисаветграді при військовому госпіталі відкрито першу на Лівобережній Україні Медико-хірургічну школу (в тодішніх документах називали її медичним факультетом), вела підготовку лікарів для армії, що діяла на турецькому фронті, проіснувала до 1797 р., за цей час зі школи випущено 250 лікарів і підлікарів.

- в часописі „Державні вісті" у Львові відзначалося, що на медичному факультеті Львівського університету вчиться дуже мало студентів, на всіх курсах навчалося тільки 7 осіб.

1793 - 220 років тому після другого поділу Польщі і приєднання Поділля до Росії в Житомирі створено лікарську управу, до складу якої входили лікарняний інспектор, лікар-оператор, лікар-акушер, які надавали медичну допомогу людям і тваринам, заготовляли лікарські трави, виявляли вогнища інфекційних захворювань, здійснювали контроль за санітарним станом населених пунктів.

1798 - 215 років тому у с. Пологи Переяславського повіту на Полтавщині в сім'ї священика народився Яким Олексійович Чаруківський (Чаруковський) - доктор медицини, військовий лікар і науковець, один із засновників військової медицини в країні. Автор фундаментальної праці в п'яти томах - "Військово-похідна медицина" (1836-37). Останні роки служив у Воронежі. Помер 1848 р.

- у повітах Київської губернії було 9 лікарів; за їхніми даними найчастішими захворюваннями були хвороби кишок з кривавими проносами, венеричні хвороби, цинга.

- у Петербурзі створено Медико-хірургічну академію, в якій українські вчені медики відгравали одну з перший ролей, із восьми заснованих катедр в ній українці посідали п'ять. Першим професором катедри анатомії та фізіології був видатний український вчений медик Нікон Карпинський, професором хірургії -- видатний український хірург, вихователь великої кількості хірургів імперії, член Медичної Державної Колегії Яків Саполович; професором патології та терапії --- Григорій Базилевич, який довгий час студіював медицину закордоном; професором ботаніки -- видатний український ботанік та фармаколог, почесний член Державної Медичної колегії, Григорій Соболевський; акушерство та судову медицину викладав Григорій Сухарев. Вони відступили свої катедри на користь своїх учнів, теж українських вчених -- Петра Загорського, Івана Сміловського, Тимофія Сміловського та Петра Логінова.

- в Одесі на Приморському бульварі відкрито Тимчасовий міський шпиталь.

1803 - 210 років тому у Києві покладено початок стаціонарній родопомочі - відкрито перший пологовий будинок ("акушергауз") на 2 ліжка зі штатною акушеркою; на Кудрявській горі відкрито першу соматичну лікарню; душевнохворих з будинку на Подолі переведено до богоугодних закладів при Кирилівській церкві, чим продовжено формування Київської Кирилівської психіатричної лікарні.

- засновано бібліотеку Львівської фельдшерської школи (тепер Львівський державний медичний коледж ім. А.Крупинського).

- у Києві Опанас Масловський уродженець Чернігівщини, професор медичного класу Києво-Могилянської Академії, видав підручник під назвою „Поучення як лікувати хворих найдешевшими домашніми засобами", дуже вартісний для того часу.

- у Петербурзі видано посібник Йосипа Каменецького, уродженця Чернігівщини - "Короткий порадник про лікування хвороб простими способами" - широко відомий також в Україні; став дуже популярним, до 1864 р. його перевидавали 8 разів, переклали також на вірменську та грузинську мови.

1808 - 205 років тому уряд Австро-Угорщини поклав керівництво щепленням віспи в Галичині на окружних лікарів.

1813- 200 років тому в Києві під управою "Приказу громадського опікування" були: лікарня для інфекційних хворих (30 осіб), для незаразних хворих (30 осіб), дім для психічних хворих (21 особа), пологовий будинок (2 ліжка), богадільня (50 осіб), друга міська богадільня (100 осіб), Кирилівський інвалідний будинок (50 осіб).

1818 - 195 років тому - в Одесі для лікарні (існуючої з 1801 р.) побудовано новий будинок, кількість ліжок збільшена до 150, при лікарні відкрито хірургічний відділ, відділ для підкинутих дітей, дім для інвалідів, аптеку.

- у Буковині лютувала епідемія холери (також в 1848, 1868, 1883 рр.), важкі матеріальні та побутові умови населення, низький рівень санітарної культури зумовили в кінці 19 ст. смерть майже половини населення від різних епідемій, туберкульозу, венеричних хвороб.

1823 - 190 років тому у Києві для лікування і утримування хворих і немічних існували Кирилівський дім інвалідів, Кирилівська богадільня, Виховний дім, "Акушергауз", Венерична лікарня, Шпиталь непричепливих недуг.

- в Єлисаветграді (тепер Кіровоград) відкрито міську лікарню на 54 ліжок, за лікування в ній треба було платити 30 копійок на день для місцевого населення і 50 для приїжджих.

- у м. Полтаві відкрито лікарню.

- у м. Одесі засновано уряд "Приказ громадського опікування", на Куяльницькому (Андреєвському) лимані відкрито першу грязелікарню.

1828 - 185 років тому в Одесі народився Федір Федорович Ергардт - доктор медицини, професор, декан медичного факультету Університету св. Володимира. Закінчив медичний факультет університету (1853), захистив докторську дисертацію "De articulationibus inter trucum et extremitatem superiorem intercedentibus" (1854). Працював ад'юнктом і екстраординарним професором (1857-79), з 1879 - заслуженим ординарним професором кафедри "врачебноведения". декан медичного факультету (1865-68 та 1875-83). Ординатор та консультант Кирилівських богоугодних закладів Київського військового госпіталю, що виконували функції науково-допоміжного закладу кафедри судової медицини. Заклав підвалини судової медицини як самостійної дисципліни. Автор 26 наукових праць та 26 судово-медичних досліджень, присвячених анатомії та аспектам судово-психіатричної експертизи, а також історії вітчизняної судової медицини. Помер 1895 р.

1833 - 180 років тому у Харкові народився Іван Петрович Щолков - лікар-фізіолог, професор (1863-90) та ректор (1884-90) Харківського університету. Працював в галузі фізіології у Карла Людвіга у Відні. Створив першу в Україні експериментальну лабораторію при кафедрі фізіології, автор підручника з фізіології (1871). Вивчав фізіологію нервової системи, сечовиділення, газообміну. Його учнями були І.Мечников та В.Данилевський. Помер 1909 р.

- у Петербурзі засновано Товариство російських лікарів, до якого входили лікарі-українці.

- Московські солдати за наказом з Петербурга в один і той же день в усіх мечетях Криму конфіскували всі письмові документи, книги, історичні манускрипти татарською, турецькою та арабською мовами, серед яких було багато матеріалів, що стосувалися Руси-України та її відносин з південними народами, охорони здоров'я; на центральних площах спалили папери в багаттях.

- у повітових містах Київщини існували шпиталики по 14 ліжок. В Києві на території Кирилівського монастиря був шпиталь, дім для божевільних і богадільня.

- при Одеській міській лікарні відкрито психіатричний відділ.

1838 - 175 років тому німецький вчений і мандрівник, основоположник антропогеографії Й.Г.Коль в книзі "Die Ukraine", виданій в Дрездені, привів дані про гігієнічні заходи та попередження хвороб у нашого народу; писав: "Українець, що старанно робить туалету, плекає своє тіло та вбирає козацький або гвардійський однострій, виходить своїм виглядом ніжно-виробленіший і ближчий до досконалості, як росіянин, а також шляхетніший і кращий (від нього)".

1843 -170 років тому - на медичному факультеті Університету св. Володимира призначено вперше декана, ним став відомий київський хірург професор В.А.Караваєв, перший професор медичного факультету. В числі перших професорів були анатом М.І.Козлов, терапевт Ф.С.Цицурин, хірург І.Ф.Леонов, фізіолог Е.Е.Мірам, терапевт В.В.Беккер, анатом А.П.Вальтер.

- в Одесі на Хаджибейському лимані відкрито перше лиманне відділення міської лікарні.

- при кафедрі жіночих хвороб Університету св. Володимира відкрито клініку на 20 ліжок, її організатором та керівником став О.П. Матвєєв.

- в Чернівцях з українським і румунським населенням, які стали адміністративним центром Буковини (1779) у новому приміщенні шпиталю перебувало понад 660 хворих, при цьому шпиталі пізніше (1853) відкрито пологовий будинок.

- у Петербурзі видано книжку Булгакова М. "Исторія Кіевской Академіи".

1848 -165 років тому на медичному факультеті Університету св. Володимира навчалося 299 студентів - 46% всіх студентів університету; в умовах обмеження царатом вищої освіти для жителів України збільшення числа студентів-медиків було зумовлене цивільними та військовими потребами.