Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Алкоголь робить різноманітний і різнобічний вплив на організм людини і нервової системи зокрема. Воно змінюється в залежності від того, скільки, як часто (епізодично або регулярно), коли, як і які спиртні напої вживаються і навіть від того, хто й у якому стані їх уживає. Але незалежно від усіх перерахованих факторів той або інший ефект впливу алкоголю насамперед обумовлений дією його на нервову систему людини і через її на весь організм.

Щоб перемогти ворога, його потрібно знати. Щоб уникнути негативних наслідків вжитку алкоголю, потрібно знати характер, особливості його впливу на організм і нервову систему.

Вплив алкоголю на здоров'я людини

Надійшовши в організм, - алкоголь швидко всмоктується в кров і розноситься у всі органи і тканини. У шлунку всмоктується 20 % алкоголю, а у верхньому відділі тонкої кишки - біля 80 %. Усмоктування відбувається настільки швидко, що через 5-10 хв. суттєво відчувається його дія, а людина, що не звикнула до алкоголю, починає п'яніти.

Центральна в периферична нервова система. При вжитку спиртних напоїв у першу чергу страждає центральна нервова система. Алкоголь, проникнувши в нервову клітину, розчиняє в ній ліпіди, зменшує кількість кисню і порушує нормальну функцію. При тривалому впливі алкоголю відбувається закупорка дрібних капілярних судин мозку і наступає загибель деякої частини клітин. Руйнація декількох тисяч нервових клітин мозку не призводить до видимих змін його, тому що мозок нараховує від 14 до 17 млрд. клітин. Якщо зловживання алкоголем продовжується, число загиблих клітин може досягати сотень мільйонів. Одночасно порушуються найтонші біохімічні реакції й обмін речовин у нервових клітинах. Це призводить до зниження функції мозку, ослаблення розумових спроможностей, слабовілля, вираженого слабоумства, а потім до деградації особистості.

Внаслідок пригнічення алкогольною отрутою центрів мозку, що відають поведінкою людини, вона втрачає контроль за своїми вчинками, орієнтування в навколишньому оточенні, знижує критичне відношення до своїх дій і вчинків.

Під впливом спиртних напоїв людина стає надмірно пожвавленою, балакучою, а деякі індивідууми - грубими, розв'язними, агресивними. Мова в них стає нечіткою, незв'язною. Нерідко п'яний переоцінює свої можливості, здійснює ризиковані вчинки, ігнорує реальну небезпеку. Недарма говорять, що п'яному море по коліно. Цей вислів дійсний не тільки в переносному значенні, тому що п'яна людина при купанні легко може втопитися. Привести до пам'яті витягнуту з води п'яну людину значно важче, чим тверезу.

Внаслідок впливу алкоголю на мозок іноді навіть дуже делікатна і порядна людина змінюється до невпізнанності: грубіянить, скандалить, знущається з дружини і дітей. При тривалому зловживанні алкогольними напоями в людини виникають різноманітні психози: біла гарячка, депресія, марення ревнощів, галюцинації й інші розлади психіки, надалі наступає алкогольна деградація особистості. Розвитку цих явищ сприяє перенесена раніше черепно-мозкова травма. Внаслідок впливу на периферичну нервову систему виникають алкогольні поліневрити, що характеризуються різноманітної інтенсивності болем або неприємними відчуттями типу «повзання мурашок», оніміння, стягування м'язів переважно нижніх кінцівок. У ряді випадків хворі скаржаться на неможливість ходити через різку слабість нижніх кінцівок («ватяні» ноги).

Кишковий тракт. Дуже поширена думка, ніби алкоголь корисний, тому що підвищує апетит. Дійсно, після вжитку спиртних напоїв (горілки, вина, пива) збільшується виділення шлункового соку й у більшості випадків поліпшується апетит. Проте це спостерігається тільки спочатку, коли організм ще не перевантажений алкогольною отрутою. Шлунковий сік, виділення якого стимулюється алкоголем, якісно відрізняється від нормального соку тим, що містить більше соляної кислоти і менше ферментів, що беруть участь у розщепленні харчових інгредієнтів (білків, жирів і вуглеводів). Крім того, шлунковий сік, змішаний з алкогольними напоями, втрачає стравоварильні властивості. Систематичний ужиток міцних напоїв подразнює слизову оболонку шлунка і призводить до зменшення виробітку шлункового соку і зниженню апетиту. Для підвищення апетиту людина змушена збільшувати кількість і частоту вжитку алкогольних напоїв. Виникає хронічний гастрит - запалення слизової оболонки шлунка. Апетит остаточно пропадає. Відомо, що хронічно хворі алкоголізмом особи їдять мало, п'ють майже не закушуючи.

Одночасно з розвитком гастриту або слідом за ним у тих, хто зловживає спиртним порушується функція кишок і підшлункової залози. З'являються біль у животі, пригноблений настрій. Особливу небезпеку становить панкреатит - запалення підшлункової залози, - яке зустрічається майже в кожного четвертого хворого. Такий хворий скаржиться на раптовий приступ різкого болю у верхній половині живота, що віддає в спину. Іноді біль носить опоясуючий характер. Відзначаються нудота, блювота, зникає апетит. При важкому перебігу хвороби приєднується жовтуха і нерідко виникає необхідність в оперативному втручанні.

Зловживання алкогольними напоями сприяє розвитку виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки, а при наявності цих захворювань ускладнює їх перебіг. Поширена помилкова думка, що при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки корисно вживати чистий спирт або суміш спирту з медом і вершковою олією. Насправді таке «лікування» небезпечно для здоров'я хворих. Вжиток спирту на короткий час може зменшити біль, але в той же час воно сприяє шлунковій або кишковій кровотечі, а в більш важких випадках - прориву виразки. Таким чином, стан хворого значно погіршується, він потрапляє на операційний стіл, і його життя найчастіше залежить від того, наскільки своєчасно він госпіталізований. алкоголь хвороба організм спиртний

При тривалому зловживанні спиртними напоями неминуче страждає печінка. Цей орган є своєрідною лабораторією, у якій відбуваються складні процеси життєдіяльності людини. Печінка відіграє вирішальну роль у засвоєнні білків, жирів і вуглеводів, бере участь у формуванні імунітету (несприйнятливості до інфекційних захворювань). Вона виробляє дуже важливий для організму фермент алкогольдегидрогеназу, що бере участь у розщепленні алкоголю. Саме в печінці окисляється основна маса алкоголю, що надходить організм, (швидкість окислювання складає 100 мг у 1 год. на 1 кг маси людини). Якщо в людини видалити шлунок або селезінку, то вона ще може жити, а без печінки або при значному порушенні її функції життя неможливе.

Печінка чутлива до алкоголю. Під його впливом спочатку виникають малопомітні функціональні зміни, що поки майже нічим не проявляються. Тільки при мікроскопічному дослідженні визначається жирова дистрофія печінки. Обезводнившись у печінці, алкоголь поступово руйнує печінкові клітини. Печінка збільшується в розмірі, стає щільнішою, та хворий поки не почуває цього або скаржиться на невизначене почуття ваги у верхній частині живота. Всі ці порушення поки ще оборотні за умови, що людина цілком припинить пити. Якщо дія алкогольної отрути продовжується, то в печінці розвивається запальний процес, що звичайно протікає хронічно і супроводжується важко зворотними змінами. Частина печінкових клітин атрофується і гине. Значно порушуються усі функції печінки. Вона різко збільшується в розмірі, стає більш щільною, ніж при жировій дегенерації, хворобливою при дослідженні. Хворий худне, підвищується температура його тіла, з'являється легка жовтушність шкіри.

При подальшому прогресуванні запального процесу розвивається важке, що не піддається лікуванню ускладнення - цироз печінки. При цьому печінкові клітини ущільнюються, гинуть і заміняються грубою, щільною сполучної тканиною, яка не бере участь у функціях печінки. Розвитку цирозу печінки сприяє вжиток їжі, що містить недостатню кількість білків і вітамінів. Тим часом алкоголіки харчуються частіше всього саме такою їжею, тому що велика частина їхнього заробітку витрачається на спиртне. Внаслідок цього функція печінки й обмін речовин значно порушуються

Хворий скаржиться на втрату апетиту, нудоту, різке схуднення і швидку стомлюваність. Шкіра в нього стає жовтою і стоншеною. Нерідко крізь неї просвічується локально розширена підшкірна капілярна мережа - так називані судинні зірочки. Тривалість життя при цирозі печінки обчислюється 2-3 роками. Категорична відмова від алкогольних напоїв і повноцінними, багате вітамінами харчування може декілька уповільнити наближення фатального кінця.

Численні спостереження свідчать про те, що цироз печінки розвивається не тільки внаслідок алкоголізму, але і при звичайному побутовому пияцтві, якщо при виявленні початкового порушення функції печінки хворий, незважаючи на категоричну заборону лікаря, продовжує вживати спиртні напої. Особливо чутлива печінка до алкогольних напоїв у людини, що перенесла хворобу вірусним гепатитом або перенесла іншу хворобу печінки.

Алкогольний цироз - настільки характерне ураження печінки, що по частоті і динаміці цього захворювання можна судити про рівень зловживання алкогольними напоями і поширеності алкоголізму в тій або іншій країні при відсутності інших обліково-статистичних даних).

Серцево-судинна система. Згубно діють спиртні напої і на серцево-судинну систему. Особливо чутливі до алкогольної отрути хворі з пороком серця, що перенесли інфаркт міокарда й особи з порушенням ритму серцевої діяльності. У таких хворих перша ж чарка горілки може викликати раптову смерть.

У осіб із практично здоровою серцево-судинною системою при зловживанні спиртним також виникають різноманітні негативні явища. Добре відомо, наприклад, що при сп'янінні червоніє обличчя (за рахунок швидкого розширення судин шкіри); частішає до 100-200 уд. за хв. пульс (у нормі 70-76 за 1 хв.). У деяких людей порушується ритм роботи серця. Всі ці ознаки свідчать про негативну реакцію серцево-судинної системи на вжитий алкоголь.

У інших випадках унаслідок погіршення роботи серця і кисневого голодування синішають губи і ніс. Артеріальний тиск може значно коливатися: різко підвищуватися або, навпаки, знижуватися. Алкоголь порушує нервову регуляцію судинного тонусу (у нормі судини перебувають у визначеній постійній фізіологічній напрузі), у зв'язку з чим можливі судинні кризи.

Безсумнівно, що алкоголь негативно впливає на плин гіпертонічного кризу - ускладнення гіпертонічної хвороби. Гіпертонічний криз характеризується раптовим різким підвищенням артеріального тиску, головною біллю, нудотою і блювотою. Такий стан може ускладнитися інсультом або інфарктом міокарда.

Під впливом спиртних напоїв кровоносні судини мозку втрачають властиву їм еластичність, свій тонус, і нерідко різке коливання артеріального тиску обумовлює виникнення інсульту (розриви кровоносних судин з крововиливом у тканину мозку), внаслідок чого паралізуються кінцівки і втрачається мова - іноді безповоротно. Цілком зрозуміло, що хворому гіпертонічною хворобою категорично забороняється вжиток спиртних напоїв.

Не тільки міцні спиртні напої шкідливі для серцевої діяльності. При тривалому і систематичному вжитку великої кількості пива розвивається так зване пивне серце. Воно характеризується значним збільшенням розмірів серця за рахунок товстого жирового прошарку, що покриває його, сковує й утрудняє роботу цього найважливішого органу. Одночасно в серцевому м'язі між м'язовими волокнами відкладається жир. Серцевий м'яз стає в'ялим, скорочується мляво і функція серця знижується. У людини з'являються слабість, задишка навіть при незначному фізичному навантаженні, а незабаром - і в стані спокою.

Наслідком алкогольної інтоксикації (отруєння) є також інше захворювання серцевого м'яза - кардіоміопатія. Розвивається воно поступово в практично здорових людей - любителів випити, що поки не є ні п'яницями, ні алкоголіками. Це захворювання характеризується збільшенням розмірів серця, втратою еластичності серцевого м'яза з поступовим розвитком серцевої недостатності. При цьому хворий звичайно скаржиться на серцебиття, порушення ритму роботи серця, задишку (навіть у спокійному стані), неможливість виконувати фізичну роботу, а в пізнішій стадії він не може підніматися по східцях або швидко йти по рівній місцевості. Поступово серцева недостатність прогресує, набрякають нижні кінцівки, а в черевній порожнині збирається рідина (розвивається водянка) - людина стає інвалідом. Іноді ці симптоми не встигають розвитися через виникле порушення ритму серцевої діяльності і раптової смерті.

При своєчасній відмові від вжитку алкогольних напоїв і відповідного лікування ознаки кардіоміопатії можуть зникнути.

Алкоголь сприяє передчасному розвитку атеросклеротичного враження судин. Хвороба ця характеризується підвищеним вмістом холестерину в крові, що відкладається на внутрішній стінці крупних кровоносних судин - артерій. Згодом у цих місцях відкладаються солі кальцію, розвивається сполучна тканина і з'являються так звані атеросклеротичні бляшки. Внутрішня поверхня судин стає нерівною, шорсткуватою, стінки втрачають еластичність. За рахунок атеросклеротичних бляшок звужується калібр артерій і порушується нормальний кровообіг. Крім того, такі змінені артерії схильні до спазмування. Всі ці фактори значно порушують кровообіг, живлення і постачання киснем органів і тканин. Особливо сприяє розвитку атеросклеротичного процесу вжиток алкогольних напоїв у сполученні з надмірною їжею, що характеризується високою енергетичною цінністю.

Частіше всього атеросклеротичним процесом вражаються судини головного мозку, серця і нижніх кінцівок. При ураженні судин головного мозку погіршується пам'ять, порушуються сон і працездатність, особливо в осіб розумової праці. Хворі скаржаться на головну біль, запаморочення, постійний шум у голові, неможливість зосередитися. Іноді погіршуються слух і зір. Атеросклероз судин мозку створює сприятливі умови для розвитку інсульту (крововиливу в мозок).

Атеросклеротичний процес судин серця локалізується у вінцевих судинах, тобто в тих судинах, що постачають серцевий м'яз киснем і необхідними поживними речовинами. Атеросклеротичні бляшки у вінцевих судинах перешкоджають нормальному кровообігу і є найбільш частою причиною приступів грудної жаби. При прогресуванні атеросклеротичного процесу і приєднанні інших негативних факторів може раптово розвитися інфаркт міокарда. (Ураження атеросклеротичним процесом судин нижніх кінцівок може призвести до гангрени (омертвіння) кінцівок. Ризик виникнення цієї хвороби значно підвищується в курців.

Органи дихання. Легені приймають активну участь у видаленні алкоголю з організму людини. Видихуване повітря містить сліди незміненого алкоголю і продуктів його розпаду. Виділяючись з організму, алкоголь подразнює легеневу тканину, слизову оболонку бронхів і голосових зв'язок. Голос стає грубим, сиплим («пропитим»). Тривалий вплив на організм алкоголю в сполученні з переохолодженням і інтенсивним палінням досить часто викликає хронічне запалення бронхів і легень. Запальний процес знищує епітелій легень, сприяє загибелі ділянок легеневої тканини з наступним заміщенням цих ділянок сполучною тканиною. При цьому зменшується дихальна поверхня легень. Хронічний бронхіт і хронічне запалення легенів сприяють надалі виникненню невиліковних захворювань - емфіземи легких і пневмосклерозу. Порушується дихальна функція легень, з'являються задишка і постійний кашель, що нерідко супроводжується виділенням гнійної мокроти.

Через знижену опірність організму особи, що зловживають спиртним, у 4 разу частіше хворіють на гостре запалення легенів у порівнянні з непитущими людьми. Запальний процес у них важче піддається лікуванню. Запалення легень у хворих алкоголізмом, незважаючи на сучасне інтенсивне лікування новітніми антибіотиками, часто дає ускладнення, що супроводжується завзятим кашлем із виділенням гнійної мокроти, тривалим підвищенням температури і втратою працездатності. Нерідко в цім випадку потрібно хірургічне втручання.

Хворих алкоголізмом дуже важко вилікувати від туберкульозу легень, а смертність серед них від цієї хвороби в 27 разів вище, ніж серед непитущих людей.

У людей, що довгостроково зловживають алкогольними напоями, застоюється кров у легенях, утрудняється кровообіг і порушується газообмін (збагачення крові киснем). У таких хворих з'являються синюшність губ і задишка навіть при незначній фізичній напрузі. Остаточно вони втрачають працездатність і стають інвалідами.

Значна кількість шлаків і отруйних речовин, що утворяться в процесі життєдіяльності організму, віддалиться нирками. Нирки беруть участь у виведенні незміненого алкоголю і продуктів його розпаду. Під впливом алкоголю деякі клітини гинуть, порушується видільна функція нирок і сповільнюється виведення з організму відпрацьованих продуктів обміну. Тому алкоголь дуже небезпечний для здоров'я тих, у кого хворі нирки. У таких хворих навіть невеличка доза алкоголю може викликати загострення захворювання. Тривалий вжиток алкоголю в деяких людей призводить до виникнення нирковокаменевої хвороби.

Алкоголь шкідливо впливає на ендокринну систему, кров і шкіру. Внаслідок токсичної дії алкоголю значно знижується опірність організму інфекційним захворюванням.

При вжитку спиртних напоїв у сполученні з палінням пошкоджуються всі органи і системи, пришвидшується старіння і загибель людини. Всім добре відомо, що зовнішній вигляд алкоголіка не відповідає його віку. Він завжди виглядає старше своїх років: обличчя порізане старечими зморшкуватими складками, шкіра суха і в'яла, рано псуються зуби, сивіє і випадає волосся. Статистика свідчить, що в середньому тривалість життя хворого алкоголізмом зменшується на 20 років. У капіталістичних країнах страхові компанії відмовляються страхувати життя хворих алкоголізмом або встановлюють їм великі страхові внески.

Размещено на Allbest.ru