Патоморфологія гіпотрофії новонароджених поросят в умовах СВАТ АК "Калита"

37,8

38,0

37,8

-

-

-

-

П

206,0-250,0

245

271

270

275

273

254

265

249

-

-

-

-

Д

70,0-90,0

82

92

95

87

81

85

87

91

-

-

-

-

3

Т

38,8-39,0

37,9

38,0

37,9

37,9

37,8

38,0

37,9

37,9

38,1

-

-

-

П

206,0-250,0

261

248

247

253

257

265

263

254

258

-

-

-

Д

70,0-90,0

76

79

81

85

89

83

84

79

91

-

-

-

4

Т

38,8-39,0

38,0

37,9

37,9

37,8

37,9

37,9

37,9

38,0

38,0

-

-

-

П

206,0-250,0

261

268

271

275

253

254

257

261

271

-

-

-

Д

70,0-90,0

93

79

81

85

89

79

81

85

89

-

-

-

5

Т

38,8-39,0

37,9

37,9

37,9

38,0

37,9

37,9

37,9

37,9

38,0

37,8

-

-

П

206,0-250,0

265

248

260

255

256

273

254

265

249

261

-

-

Д

70,0-90,0

87

81

79

81

85

87

81

87

90

94

-

-

6

Т

38,8-39,0

37,9

37,9

37,9

37,9

37,9

37,9

37,9

37,9

37,9

37,9

-

-

П

206,0-250,0

271

275

253

255

256

273

259

261

267

270

-

-

Д

70,0-90,0

87

90

94

87

93

79

81

85

89

-

-

7

Т

38,8-39,0

37,9

37,9

37,9

37,9

37,9

38,1

38,1

37,9

37,9

37,8

-

-

П

206,0-250,0

258

253

271

275

261

248

255

256

273

254

-

-

Д

70,0-90,0

79

81

83

84

79

91

87

90

94

90

-

-

8

Т

38,8-39,0

38,0

37,9

37,9

38,1

37,9

38,0

37,9

37,9

38,0

37,9

37,9

-

П

206,0-250,0

255

256

261

271

275

259

261

267

248

247

253

-

Д

70,0-90,0

87

81

85

87

79

81

85

93

89

91

90

-

9

Т

38,8-39,0

37,9

38,0

37,9

37,9

38,1

38,1

37,9

37,9

38,0

38,0

37,9

-

П

206,0-250,0

259

261

267

270

271

275

253

254

271

248

247

-

Д

70,0-90,0

87

89

90

87

92

79

81

85

89

79

81

-

10

Т

38,8-39,0

37,9

38,0

37,8

37,9

37,8

37,8

38,0

37,9

37,9

38,0

38,1

-

П

206,0-250,0

271

275

253

261

248

261

255

256

273

254

259

-

Д

70,0-90,0

79

81

87

90

89

87

81

85

87

90

94

-

Тварини стояли згорбившись (кіфоз), з опущеною головою.

Кон'юнктива у переважної більшості поросят була анемічна або блідорожева, терморегуляція недостатньо розвинена, тому температура тіла у них субнормальна, тобто менша на 1,0 0С від норми , частота пульсу підвищена.

Приріст живої маси у поросят-гіпотрофіків був майже на третину менше ніж у клінічно здорових(таблиця 3):

Таблиця 3. Середньодобовий приріст живої маси досліджуваних і здорових поросят (M±m, n=10)

№ поросяти	Приріст живої маси досліджуваних поросят, г.	Середньодобовий приріст поросят з ознаками імунної недостатності, г.	Середньодобовий приріст клінічно здорових поросят, г.
1	72,0	130,00 ± 6,10	219,00 ± 0,04
2	105,0
3	114,0
4	93,0
5	113,0
6	89,0
7	124,0
8	117,0
9	88,0
10	121,0

Дослідження морфологічних показників крові мало наступну картину (таблиця 4):

Таблиця 4. Показники крові здорових і хворих на аліментарну анемію поросят (M±m, n=10)

Показник	Здорові поросята	Хворі поросята
Гемоглобін, г/л	84,4±0,84	68,0±1,25
Еритроцити, Т/л	5,61±0,07	4,94±0,10
Колірний показник	0,84±0,02	0,73±0,0І
Гематокрит, л/л	0,3±0,004	0,26±0,003
Ретикулоцити, %	14,6±0,59	11,3±1,30
Лейкоцити, Г/л	8,19±0,12	7,56±0,18

3.2 Патолого-анатомічні зміни

3.2.1 Макроскопічні зміни

Трупи всіх дослідних поросят були виснажені, стегна забруднені фекаліями жовто-коричневого кольору, шкіра в нижніх ділянках тіла почервоніла, спостерігалися гострий катаральний риніт і кон'юнктивіт.

У всіх десяти трупів поросят відмічали повне трупне охолодження. Конфігурації трупів були не змінені.

При огляді природніх отворів та зовнішніх органів чуття було відмічено, що шкіра анального отвору і навколо нього забруднена фекаліями жовто-коричневого кольору.

Внутрішні органи були зменшені в розмірах, виражена в'ялість скелетної і серцевої мускулатури, підшкірний жир відсутній, у легенях часто виявляли ділянки ателектазу, підвищений вміст транссудату в перикардіальній порожнині, шлуночки серця були розширені.

3.2.2 Гістологічні зміни

Гістологічна картина тимуса поросят-гіпотрофіків була наступною: часточкова будова виражена, проте розмір часточок значно зменшений. У кірковій речовині кількість тимоцитів зменшена, а бластних форм - збільшена. Внаслідок цього добре проглядається ретикулярна строма. Межа між корковою і мозковою речовиною стерта. Тимічні тільця, в більшості випадків у полі зору не виявлялися, за вийнятком поодиноких випадків.

У селезінці більшу частину площі становить червона пульпа. А лімфоїдні вузлики без центрів розмноження виявляються переважно по периферії селезінки у вигляді ледь помітних округлих контурів.

У більшості досліджених лімфовузлів у кірковій речовині виявляли помірну кількість малих лімфоцитів, які інколи утворювали слабкі скупчення фолікулів без реактивних центрів.

Характерна будова печінки з поділом її на окремі часточки не диференціюється. У печінці в усіх трупах тварин зміни були подібними і характеризувалися відсутністю балочної будови, атрофією, глибокою зернистою і інколи жировою дистрофією гепатоцитів.

У нирках кровоносні судини містять гіпохромні еритроцити. Епітелій звивистих канальців атрофований і перебуває у стані глибокої зернистої дистрофії, в просвіті багатьох канальців виявляли білкову речовину, яка фарбувалася еозином у червоний колір.

У серцевому м'язі сполучнотканинна строма набрякла, міокардіоцити атрофовані і перебувають у стані глибокої зернистої дистрофії. Ядра руйнуються через каріолізис.

У легенях значні ділянки тканини знаходяться у стані ателектазу. Стінка альвеол в таких ділянках значно потовщена за рахунок просочення набряковою рідиною.

У різних відділах кишечника, як тонкого так і товстого зміни були більш-менш подібними. Ворсинки тонкого відділу і крипти товстого майже без змін, судини підслизової основи на всьому протязі кишечника містять незначну кількість гіпохромних еритроцитів, скупчені лімфатичні вузлики без світлих центрів, клітини м'язової оболонки атрофовані з ознаками зернистої дистрофії.

4. Обговорення результатів власних досліджень

Вивчення захворюваності молодняка свиней в СВАТ АК „Калита” за 2008 рік показало, що основною причиною захворюваності і падежу поросят в ранній період життя є знижена життєздатність їх при народженні, або природжена гіпотрофія. Згідно даних документації причин падежу поросят-сисунів за 2008 рік у господарстві від гіпотрофії загинуло 9,6 % тварин від загальної кількості падежу неінфекційної етіології (дод. Д).

Клініка природженої гіпотрофії в перші дні життя поросят характеризується наступними показниками:

а) незадовільний непропорційний загальний розвиток, знижена вгодованість і жива вага;

б) запізнення проявів рухово-харчових рефлексів і статичних функцій;

в) ослаблення нервово-м'язового тонусу і реакції на подразники довкілля;

г) температура тіла схильна до значних коливань і частіше знаходиться на нижній межі норми або нижче за неї;

д) кількість дихальних рухів і частота пульсу залежать від ступеня прояву гіпотрофії і коливаються в широких межах.

У крові гіпотрофіков знижена кількість гемоглобіну, еритроцитів і відповідно кольорового показника, що свідчить про наявність гіпохромної анемії.

Отже, недорозвинені поросята мають неповноцінну секреторну і моторну функції органів травлення, знижену дихальну функцію легенів, ослаблену скорочувальну здатність міокарду, що веде до розвитку гіпоксії, порушення обмінних процесів. Саме гіпоксія та інтоксикація є безпосередніми причинами смерті тварин в перші години і дні життя.

У новонароджених тварин відношення товщини правого шлуночку до лівого коливається від 1 : 1 до 2 : 3 (у дорослих 1:3). Є і певні гістологічні особливості в будові міокарду. Так, волокна його короткі, тонкі. Дуже слабо розвинені еластичні волокна клапанів серця. У всіх внутрішніх органах і м'язовій тканині виявляються явища дистрофії.

Внаслідок слабкого розвитку колагенових волокон у новонароджених тварин, що розвиваються, знижена еластичність легеневої тканини. Слизова оболонка верхніх дихальних шляхів і легенів ніжна, епітелій її легко ушкоджується. Кількість альвеол в легенів молодняка менше, ніж у дорослих, при цьому переважають однокамерні альвеолярні ходи, що зменшує загальну дихальну поверхню. Разом з тим процес дихання у молодняка інтенсивніший, ніж у дорослих. Отже, зменшена вентиляційна функція легенів зберігає стан гіпоксії, що часто служить безпосередньою причиною загибелі недорозвиненого новонародженого молодняку в перші години і дні життя.

У гніздах свиноматок, незалежно від умов годівлі та утримання, разом з нормально розвиненими новонародженими народжуються також і поросята-гіпотрофіки, що пояснюється індивідуальними порушеннями трофіки плоду. Із збільшенням поросят (понад 12) у посліді наростає і число гіпотрофіков. Недорозвиненими в основному бувають поросята, що народилися останніми.

5. Розрахунок економічних збитків

Витрати при проведенні патологоанатомічних досліджень (ЗПА) трупів загиблих тварин і відібраного під час розтину патматеріалу включали витрати на патологоанатомічний розтин (ЗР) і витрати на проведення гістологічних досліджень (ЗГі):

ЗПА = ЗР+ЗГі (1)

Витрати на проведення патологоанатомічного розтину трупа однієї тварини, згідно прейскуранту цін клініки ветеринарного факультету Національного університету біоресурсів і природокористування України, складали 80,00 грн. Проведення розтину 10 трупів загиблих поросят коштувало 800,00 грн (80,00 х 10).

Для проведення гістологічних досліджень патологічного матеріалу, відібраного від 10 трупів тварин, використовували наступні речовини і реактиви:

Таблиця 5

Перелік речовин і реактивів для проведення гістологічних досліджень

№ п/п	Реактив	Кількість	Одиниці вимірювання	Ціна, грн
1.	парафін	200,00	г.	24,60
2.	формалін (10% розчин )	1,00	л.	46,00
3.	етанол	1,00	л.	62,20
4.	розчин гематоксиліну	100,00	мл.	8,50
5.	розчин еозину	100,00	мл.	5,25
6.	ксилол	500,00	мл.	90,60
7.	бальзам Канадський	30,00	г.	10,85
7.	предметні скельця	40,00	шт.	10,00
8.	покривні скельця	40,00	шт.	8,00

Загальна вартість використаних реактивів і речовин склала 266,00 грн.

Виготовлення гістопрепаратів для гістологічних досліджень з патологічного матеріалу, одержаного від 10 трупів тварин, вимагало 44 години робочого часу. З розрахунку оплати роботи лаборанта патогістологічної лабораторії (2,80 грн. за 1 годину), загальна сума його зарплати за цей період склала 125,00 грн.

Вивчення гістопрепаратів, одержаних від 10 трупів тварин, тривало 2 дні. Заробітна плата лікаря-патологоанатома (4,00 грн. за 1 годину) за ці дні склала 64,00 грн.

Таким чином, затрати на проведення гістологічних досліджень патологічного матеріалу, відібраного від 10 трупів тварин (ЗГі), склали 455 грн. (266,00 + 125,00 + 64,00).

Звідси загальні витрати на проведення патологоанатомічних досліджень трупів загиблих тварин і відібраного під час розтину патматеріалу (ЗПА) згідно з формулою (1) склали:

ЗПА = 800,00 + 455,00 = 1255,00 грн.

6. ОХОРОНА ПРАЦІ

Охорона праці - це система законодавчих актів, соціально-економічних, організаційних, технічних, гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на створення безпечних умов, збереження здоров'я та працездатності людини в процесі праці.

Основні положення з охорони праці в Україні встановлені та регламентовані Конституцією України, кодексом законів про працю, законом «Про охорону праці», а також розробленими на їх основі нормативно-правовими актами (укази Президента, постанови уряду, правила, норми, інструкції, стандарти та інші документи). Складовими частинами охорони праці являються законодавство про працю, виробнича санітарія та безпека застосування різних технічних засобів на виробничих процесах у сільському господарстві, включаючи і протипожежну безпеку.

Конституційне право громадян нашої держави на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності відображено у законі України «Про охорону праці», прийнятому Верховною Радою України 14 жовтня 1992 року (Н.Р.2002). Дія даного закону поширюється на всі підприємства, установи і організації незалежно від форм власності і виду їх діяльності, на всіх працюючих незалежно від їх посади і рівня кваліфікації.

Велика увага в СВАТ «АК «Калита» приділяється охоронно-карантинним заходам. Весь обслуговуючий персонал систематично проходить медичний огляд. На територію господарства можна потрапити лише через санітарний пропускник, що обладнаний душовими та параформаліновою камерою. На ветсанпропускнику персонал перевдягається в спецодяг, який після прання обробляється в пароформаліновій камері. Через санпропускник на території комплексу в'їжджає транспорт, для обробки коліс обладнано наливну дезінфекційну ванну розміром 12 х 3 м., в якій знаходиться 3% розчин їдкого натру.

Відвідування комплексу особами, не пов'язаними з обслуговуванням тварин, вкрай обмежене. Вхід на територію промислової зони здійснюється за перепустками. Одноразові перепустки видаються відвідувачам лише з дозволу голови правління і головного лікаря ветеринарної медицини.

Біля входу в підземні коридори встановлені дезковрики для обробки взуття і рукомийники з дезрозчинами для обробки рук, біля кожного входу в тваринницькі приміщення також обладнані дезковрики. Крім того вони є в кожному секторі в свинарниках для опоросу.

У секторах розміщені також ємкості з дезінфікуючим розчином для зберігання віників, швабр, скребел. Після видалення гною з однієї клітки і переходу до іншої оператор з догляду обробляє предмети догляду дезрозчином.

Відповідно до закону України «Про охорону праці» і наказу №226 від 11 вересня 2000 року в СВАТ «АК «Калита» створена служба з охорони праці в кількості 3-х чоловік та покладено відповідальність з ОП на посадових осіб (70 чол.).

В своїй роботі спеціалісти з ОП керуються діючими законодавчими актами, положеннями про охорону праці, квартальними планами-графіками.

Службою ОП господарства розроблені положення про систему управління ОП, посадові інструкції для працівників служби ОП та інших спеціалістів агрокомбінату, а також ряд заходів для досягнення встановлених норм безпеки, гігієни праці й виробничої санітарії.

Постійно ведеться контроль за виконанням спеціалістами і посадовими особами своїх функціональних обов'язків з ОП, проводиться перевірка цехів і дільниць щодо усунення недоліків і порушень з ОП. Стан охорони праці в господарстві постійно аналізується на спільних засіданнях адміністрації і профкому, а також на нарадах головних спеціалістів.

Відповідно до типового положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань ОП, всі працівники і спеціалісти зайняті на важких роботах з шкідливими умовами праці проходять навчання і перевірку знань.

Згідно додатку до колективного договору всі працівники виробничих підрозділів забезпечуються спецодягом та індивідуальними засобами захисту, а також мийними засобами.

На кожного із працюючих 108 операторів з догляду за поголів'ям навантаження за технологічними групами тварин складає по 1200-1800 гол. свиней. Система мікроклімату в робочих зонах автоматична і регулюється за температурою повітря, його вологістю, швидкістю руху за допомогою систем вентиляції і опалення.

Від виробничої лабораторії ветеринарної медицини господарства лаборант з мікроклімату щоденно вибірково контролює забруднення повітря, а також швидкість його руху в робочих зонах, де фактично наявність аміаку утримується на рівні 0,17-0,21 мг./м.3 (при ГДК 0,20), сірководень 2,70-6,00 мг./м.3 (при ГДК 10,00), швидкість руху повітря 0,35-0,40 м./с., від норми 0,50 м./с.

3 квітня 2006 року Броварською санітарно-епідеміологічною станцією проведено лабораторно-інструментальні дослідження для атестації робочих місць.

Всього в господарстві 207 робочих місць з яких 87 із шкідливими та підвищеної небезпеки умовами праці. Працюючих в шкідливих та підвищеної небезпеки умовах праці 408 осіб, з яких 203 жінки (в основному це оператори з догляду за поголів'ям). З цих 408 осіб 132 отримують безкоштовне спецхарчування, за скороченим робочим днем працюють 20 осіб, з них 11 жінок, доплату за умови праці отримують 126 осіб, з них 29 жінки.

Щорічно служба охорони праці господарства розробляє комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища (табл. 6).

Таблиця 6. План комплексних заходів з охорони праці в СВАТ «АК «Калита » на 2008р.

№ п/п	Найменування заходів	Од. вим.	Потреба На рік	Фактично виконано	% виконання
1.	Навчання: - посадових осіб (1 раз / з роки) - з працівниками професій з підвищеної небезпеки умовами праці - поступаючих на роботу, стажування	чол. чол. чол.	62 17 -	70 10 228	112 59 -
2.	Медогляд: - щорічний - квартальне обстеження працівників спецпрофесій - медикаменти на комплектування аптечок цехів	чол. чол. компл.	0 41 71	0 39 50	0 95 70
3.	Забезпечення молоком працюючих в шкідливих умовах праці	чол.	132	121	91
		кг.	15011	11000	73
4.	Спецодяг: - костюми робочі х/б - костюми брез. звар. - костюми прогум. Л-1 - халати х/б - куртки ватні зим. - плащі брез.	компл. компл. компл. шт. шт. шт.	458 21 20 151 215 24	352 0 20 69 161 9	76 0 100 46 74 36
5.	Спецвзуття: - чоботи кирзові - чоботи гумові - черевики «Омон «7»	пар. пар. пар.	521 68 34	441 24 6	84 35 18
6.	Засоби індивідуального захисту: - рукавиці робочі брез. - рукавички гум. - фартухи прогум. - окуляри захисні - респіратори	пар. пар. шт. шт. шт.	1432 266 83 86 34	1015 130 38 18 85	74 49 45 21 250
7.	Мийні засоби: - мило господарське - мило туалетне - пральний порошок - мийна паста - чистячі засоби	брус. брус. кг. кг. кг.	9099 224 2151 82 19	2170 149 996 41 -	24 67 46 50 -
8.	Перевірка приладів контролю	шт.	47	1 об'єкт	-
9.	Опосвідчення вантажопіднімальних машин	шт.	6	6	100
10.	Комплексні вимірювання опору ізоляції	точок	1240	0	0
11.	Атестація робочих місць	місць	51	38	74
12.	Страхування працюючих	чол.	77	40	52
13.	Забезпечення водного режиму працюючих	точок	2	1	50
14.	Опосвідчення приладів, що працюють під тиском	шт.	3	3	100
15.	Засоби пожежної безпеки	шт.	31	30	96
Виконання, %	74

До виконання робіт допускаються працівники, які не мають медичних протипоказань, пройшли вступний і первинний інструктажі з охорони праці, інструктаж з пожежно-технічного мінімуму. При допуску працівників до різних видів робіт керуються «Переліком робіт з підвищеною небезпекою», затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці від 30.11.93 № 123, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.12.93 за № 196 (ДНАОП 0.00-8.02-93), «Переліком робіт, де є потреба у професійному доборі», затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України та Держнаглядохоронпраці України від 23.09.94 за № 263/121, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.01.95 за № 18/554 (із змінами) (ДНАОП 0.03-8.06-94), «Переліком важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх», затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31.03.94 № 46, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.07.94 за № 176/385 (ДНАОП 0.03-8.07-94), «Переліком важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок», затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 29.12.93 № 256, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.03.94 за № 51/260 (ДНАОП 0.03-8.08-93), «Правилами пожежної безпеки в Україні», затвердженими Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій 19.10.2004 за №126, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за № 1410/10009 (НАПБ А.01.001-2004). Відповідно до ДНАОП 0.00-1.21-98, працівники, які працюють на електрифікованих технологічних установках або з електроінструментом допускаються до роботи після проходження інструктажу з електробезпеки під час роботи на даній електроустановці з оформленням у журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці.

Лікар ветеринарної медицини проводить консультації для працівників господарства з таких питань як фіксація тварин, правильний підхід до тварин, поведінка працівників при роботі безпосередньо з тваринами, а також консультує працівників господарства з питань техніки безпеки при роботі з хворими тваринами.

Адміністрація господарства разом із профспілковою організацією складає угоду на проведення заходів з охорони праці в подальшому.

Всі працівники господарства щорічно проходять медичний огляд, про що в індивідуальній санітарній книжці робляться відповідні записи.

Медичні огляди проводять відповідно до вимог «Положення про медичний огляд працівників певних категорій», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31.03.94 № 45, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 21.06.94 за № 136/345 (із змінами) (ДНАОП 0.03- 4.02-94), та «Інструкції про застосування переліку професійних захворювань», затвердженої спільним наказом Міністерства охорони здоров'я України, Академії медичних наук України, Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2000 за № 374/68/338, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.01.2001 за № 68/5259.

Медичні огляди проводять для осіб, які зайняті на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці відповідно до «Перечня вредных веществ, неблагоприятных производственных факторов и работ, для вьшолнения которых обязательны медицинские осмотры работников, (приложения 1, 2 к приказу Министерства здравохранения СССР от 29.09.89 № 555 «Про усовершенствование системы медицинских осмотров работников и водителей индивидуальных транспортних средств»), а для осіб віком до 21 року - відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я СРСР від 10.04.81 № 387 «О мерах по усовершенствованию медико-санитарной помощи подросткам». Всі працівники дотримуються правил особистої гігієни. Тривалість робочого часу працівників в господарстві не перевищує тривалості, встановленої «Кодексом законів про працю України». Час початку й закінчення роботи (зміни), початок і закінчення перерви для відпочинку встановлюється «Правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства». Графік змінності затверджується головою правління за погодженням із профспілкою. Для санітарно-побутового забезпечення працівників обладнані спеціальні приміщення відповідно до будівельних норм й правил «Административные и бытовые здания» (із змінами) (СНиП 2.09.04-87). Засоби захисту працівників, які застосовуються під час виконання виробничих процесів відповідають вимогам державного стандарту «Средства защиты для работающих. Общие требования и классификация» (ГОСТ 12.4.011-89) та іншим відповідним стандартам ССБП. Працівники свинокомплексу забезпечені спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими ЗІЗ. Забезпечення ЗІЗ здійснюється за рахунок господарства відповідно до «Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту», затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 29.10.96 № 170 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 18.11.96 за № 667/1692 (ДНАОП 0.00-4.26-96) і «Типових норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам сільського та водного господарства», затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 10.06.98 № 117 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 14.07.98 за № 449/2889 (ДНАОП 0.00-3.01-98). Працівники навчені правилам користування і найпростішим методам перевірки справності ЗІЗ (респіраторів, протигазів).

Електробезпека в господарстві відповідає вимогам ДНАОП 0.00-1.21 98, «Правилам захисту від статичної електрики», затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 22.04.97 за № 103 (ДНАОП 0.00-1.29-97), державних стандартів «Пожаровзрывобезопасность статического электричества. Общие требования» (ГОСТ 12.1.018-93), ГОСТ 12.1.019-79, «Электробезопасность. Предельно допустимые значення напряжений прикосновения и токов» із змінами в 1988 році (ГОСТ 12.1.038-82), «Средства защиты от статического электричества. Общие технические требования» (ГОСТ 12.4.124-83), ПДЗ. Всі електроустановки - нові і реконструйовані, що приєднуються, підлягають приймально-здавальним випробуванням згідно з ПДЗ. Всі електродвигуни мають відповідний захист від коротких замикань і перевантажень згідно з ГОСТ 12.1.030-81.

Пожежна безпека в господарстві відповідає вимогам нормативних актів з пожежної безпеки НАПБ А.01.001-2004, НАПБ Б.07.005-86, державних стандартів «Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание» із змінами в 1989 році (ГОСТ 12.4.009-83), ГОСТ 12.1.004-91, протипожежним вимогам чинних будівельних норм та інших нормативних документів. Відповідно до Закону України «Про пожежну безпеку» забезпечення пожежної безпеки підприємства покладено на адміністрацію господарства.

Для покращення умов праці рекомендуємо:

ь провести паспортизацію робочих місць за умовами праці;

ь організувати медичні заннятя з надання першої допомогипри виробничих травмах і отруєннях;

ь контролювати проходження працівниками комплексу медичного обстеження не менше одного разу в шість місяців;

ь покращити забезпечення працюючих агрокомбінату спецодягом, спецвзуттям, засобами індивідуального захисту та гігієни;

ь покращити забезпечення засобами пожежної безпеки;

ь впровадити обов'язкове страхування працівників;

ь провести комплексну перевірку приладів контролю.

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Антенатальна (природжена) гіпотрофія поросят є наслідком комплексу несприятливих чинників, що впливають на організм вагітних тварин. Найважливішим з них слід рахувати недостатнє, неповноцінне годування або часткове голодування свиноматок у період поросності, гіподинамія, а також незадовільні умови утримання.

2. Ступінь вираженості ознак гіпотрофії у новонароджених залежить від тривалості і тяжкості впливу патогенних чинників у період внутріутробного розвитку.

3. Гіпотрофіки разом з недорозвиненістю мають знижену опірність до захворювань в ранньому постнатальному періоді. Особливо часто вони захворюють на шлунково-кишкові та респіраторні інфекції.

4. Особливістю природженої гіпотрофії від гіпотрофії, що виникла в постнатальному періоді і виражається в затримці росту повноцінних поросят, є морфофункціональна незрілість органів і тканин, що виникає на стадії внутріутробного розвитку. Тому в прогностичному відношенні природжена гіпотрофія менш сприятлива, чим придбана.

5. Разом з проведенням загальних лікувально-профілактичних заходів і забезпеченням маткового поголів'я повноцінним годуванням різноманітними, якісними кормами, вітамінно-мінеральними добавками, систематичними прогулянками, для профілактики природженої гіпотрофії необхідно:

· а) оскільки в господарстві практикуються цілорічні опороси свиноматок, особливо звернути увагу тваринників на створення досконаліших свинарників і утримання свиноматок з поросятами в умовах регульованого мікроклімату;

· б) для збереження гіпотрофіков необхідно здійснювати заходи з профілактики імунодефіцитного стану із застосуванням препаратів замінної дії (специфічні імуноглобуліни тощо) та створювати оптимальні умови вирощування молодняку;

· в) для попередження виникнення природженої гіпотрофії необхідна правильна організація злучної кампанії, раціональний підбір кнурів-плідників, своєчасне вибраковування неповноцінних у племінному відношенні маток, недопущення в злучку фізіологічно незрілих молодих самок.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Скибенко І. Раціонально використати виробничі потужності свинарських господарств // Тваринництво України. - 2001. - № 8. - С. 2 - 4.

2. Виноградський А.І. Раннє відлучення поросят. - К., 1970. -22-38 с.

3. Медведев В.О., Ткачук М.М. Вирощування поросят. - К.: Урожай, 1990. - 112 с.

4. Криштофорова Б.В. Неонатология телят.- Симферополь: Таврия, 1999. - 196 с.

5. Криштофорова Б.В. Жизнеспособность и утробная недоразвитость продуктивных животных неонатального периода // Наук. вісн. НАУ. - Вип. 11. - К., 1998. - С. 133 - 138.

6. Урбан В.П., Найменов И.Л. Болезни молодняка в промышленном животноводстве. - М.: Колос, 1984. - 228с.

7. Болдырева Н.В. Влияние иммуномодулятора миелопида и лазерного облучения молочной железы свиноматок на профилактику гипотрофии поросят// Зоотехния. - 2007. - №11. - С.20-21.

8. Профилактика незаразних болезней молодняка / С.С. Абрамов, И.Г. Арестов, И.М. Карпуть и др. -- М.: Агропромиздат, 1990. -- 176 с.

9. Левченко В.І., Надточій В.П. Антенатальна гіпотрофія телят // Ветеринарна медицина України. - 1998. - №8. - С. 38-40.

10. Болезни молодняка свиней. Под общ. ред. Никольского В.В. - К.: Урожай, 1978. - 143-145 с.

11. Болезни молодняка свиней / Никольский В.В., Божко В.И., Бортнийчук В.А. и др. - К.: Урожай, 1989. - 192 с.

12. Смиян И.С., Лобода В.Ф., Федорцив О.Е. Гипотрофия. - К.: Здоровье, 1989. - 160 с.

13. Криштофорова Б.В., Лемещенко В.В., Гаврилін П.М. Критерії визначення зрілонародження, незавершення і недорозвинення продуктивних тварин та їх біологічне обґрунтування // Вісник Білоцерківського ДАУ. - Вип.13. - Ч.2.- Біла Церква, 2000. - С 89-94.

14. Оліяр А.В. Особливості морфогенезу органів кровотворення у поросят. Автореф. дис....канд. вет. наук: 16.00.02 - Біла Церква, 2003. - 21 с.

15. Лютинский С.И. и др. Иммунологические аспекты гипотрофии поросят // Весник с.-х. науки. - М.: Агропромиздат, 1989. - №10. - С. 96 - 98.

16. Валиев М.В. Клинико-гематологические исследования при антенатальной гипотрофии поросят. Автореф. дисс. ... канд. вет. наук: 16.00.01 - Казань, 1974. - 28 с.

17. Липатов А.М. Клинико-морфологическая диагностика антенатальной гипотрофии поросят в условиях комплекса. Автореф. дисс. ... канд. вет. наук: 16.00.01 - Л., 1974. - 27 с.

18. Дубровин М. И. Некоторые вопросы этиологии, клиники, профилактики и лечения врожденной гипотрофии телят: Автореф. дисс. ... канд. вет. наук: 16.00.02 - Казань, 1971. - 21 с.

19. Незаразные болезни. Справочник по болезням свиней / Под ред. А.И.Собко. - К.: Урожай, 1988. - С. 215 - 268.

20. Сухин К.А., Федотов Н.И., Пустовит Г.Л. Изучение некоторых сторон обмена веществ у супоросных и подсосных свиней // Пути улучшения ведения животноводства и повышения качества продукции: Тезы докл. науч.-техн. конфер. - Одесса, 1982. - С. 105 - 106.

21. Карвацкая Г.П. Возрастные становления некоторых физиологических показателей у поросят в подсосный период развития: Автореф. дисс. ... канд. биол. наук: 030.102. - Белая Церковь, 1971. - 22 с.

22. Данчук В. Профілактика анемії у новонароджених поросят // Тваринництво України. - 2002. - №2. - С. 23.

23. Шульга Н. Выживаемость новорожденных поросят// Свиноводство. - 2009. - №1. - С.25-26.

24. Данчук А.В. и др. Особенности профилактики анемии новорожденных поросят / Ветеринарный консультант. - 2003. - №16. - С. 14.

25. Данчук А.В. и др. Профилактика анемии у поросят с низкой живой массой при рождении / Ветеринарный консультант. - 2004. - №10. - С. 26.

26. Вель Л.П. Особенности морфологии иммунной системы поросят-гипотрофиков Пути улучшения ведения животноводства и повышения качества продукции: Тезы докл. науч.-техн. конфер. - Одесса, 1982. - С. 105.

27. Оліяр А.В. Особливості тканинних структур селезінки у поросят в ранньому постнатальному онтогенезі // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. Вип. 18. - Біла Церква, 2001. - С. 97-103.

28. Олияр А.В. Особенности морфологии стромальных компонентов тимуса у поросят новорожденного и молочного периодов // Актуальные вопросы вет. медицины: Науч. тр. Крым. гос. аграр. ун-та. - Вып. 71. - Симферополь, 2002. - С. 79-82.

29. Криштофорова Б.В., Олияр. Морфофункциональный статус соматических и висцеральных лимфоузлов новорожденных поросят // Актуальные вопросы вет. медицины: Науч. тр. Крым. гос. аграр. ун-та. - Вып. 74. - Симферополь, 2002. - С. 66-70.

30. Бабанин Н.А., Рязанский М.П., Осипов А.И. Патоморфологические данные у новорожденных поросят, погибающих в первые дни жизни // Физиолого-морфологические особенности животных в хозяйствах промышленного типа: Сб. науч. тр.. - Воронеж, 1986. - С. 41-46.

31. Кабиш В.П., Кадієвська Л.Н. Годівля, догляд та утримання поросят. -К.: Урожай, 1982. - 4-18 с.

32. Нетеса А.И. Получение и выращивание поросят. - М.: Россельхозиздат, 1972. - 46 с.

33. Надточій В.П. Клінічний статус і неспецифічна резистентність телят при антенатальній гіпотрофії: Автореф. дис… канд. вет. наук: 16.00.01 - Біла Церква, 1999. - 18 с.

34. Б. Криштофорова, О. Прокушенкова. Імунокомпетентні структури шлунка як прояв природної резистентності організму в поросят // Ветеринарна медицина України. - № 9. - 2008. - С. 20 - 23.

35. Криштофорова Б.В. Приоритетные направления исследований в морфологии во взаимосвязи с решением проблемы повышения жизнеспособности новорожденных животных // Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. - 2005. - С. 190 - 192.

36. Соколов В.Г. Особливості морфофункціонального статусу і гематологічні показники поросят новонародженого та молочного періодів // Вісн. БДАУ - Біла Церква: БДАУ, 2001. - Вип. 18. - С 136-141.

37. Бамбуляк М.Ф. Особливості деяких екстер'єних показників новонароджених поросят залежно від пренатального розвитку // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Біла Церква. -Вип.8, ч.І. - 1999. - С.11- 14.

38. Добин М.А., Кокуричев П.И. Практикум по ветеринарной патологической анатомии и вскрытию. - Ленинград: колос, 1975. - 295 с.

39. Горальський Л.П., Хомич В.Т., Кононський О.І. Основи гістологічної техніки і морфофункціональні методи дослідження у нормі та при патології. Житомир: Полісся, 2005. - 275 с.

ДОДАТКИ

Додаток А

Схема виробничої зони СВАТ «АК «Калита »

1 -- промислова ферма з комбікормовим заводом; 2 -- ремонтно-механічний двір; 3 -- трансформаторна підстанція; 4 -- водоочисні споруди; 5 -- каналізаційні очисні споруди; 6 -- племрепродуктор; 7 -- карантинний табір; 8 -- ставок-накопичувач; 9 -- селище; 10 -- водозабірні споруди

Додаток Б

ЗАТВЕРДЖУЮ

Начальник управління ветеринарної

медицини Броварського району

В.А. Дядюк

ПЛАН ПРОТИЕПІЗООТИЧНИХ ЗАХОДІВ СВАТ «АК «КАЛИТА» НА 2009 РІК

Найменування	Один. вимір.	Річний план	В тому числі поквартально
			1	2	3	4
1. Діагностичні дослідження поголів'я
На туберкульоз	гол.	10810	2400	1830	2530	4050
На бруцельоз	гол.	5370	1280	1530	1230	1330
На лептоспіроз	гол.	5370	1280	1530	1230	1330
Копрологічні дослідження	проб	6200	1530	1560	1560	1560
Огляд на ІАР	гол.	84000	21000	21000	21000	21000
2. Щеплення свинопоголів'я
Проти чуми
в.т.ч. дорослі	гол.	6067	0	4993	0	1074
молодняк	гол.	99837	24319	25737	24730	25051
Проти лептоспірозу
в.т.ч. дорослі	гол.	12071	6051	0	6020	0
молодняк	гол.	4550	1200	1200	1100	1050
Проти бешихи
в.т.ч. дорослі	гол.	12071	0	6020	0	6051
молодняк	гол.	100042	24319	25737	25004	24982
Проти колібактеріозу, клостридіозу	гол.	17090	4282	4253	4374	4181
Дегельмінтизація	гол.	158024	51875	53560	53013	53136
3. Ветеринарно-санітарні потреби
Обробка проти ектопаразитів	гол.	42000	6000	10000	20000	6000
Дезінфекція	м2.	300000	75000	75000	75000	75000
Дезінсекція	м2.	150000	0	75000	0	75000
Дератизація	м2.	160000	40000	40000	40000	40000

Розшифровка 2008 р. причин падежу на дільниці №3 (дільниця опоросу, де утримуються поросята-сисуни (0 35дн.) і підсисні свиноматки)

№ п/п	Причини падежу	січень	лютий	березень	квітень	травень	червень	липень	серпень	вересень	жовтень	листопад	грудень	Всього
1.	Асфіксія	124	87	63	56	63	69	39	33	65	66	131	145	941
2.	Аліментарна анемія	86	56	52	46	45	48	45	46	43	57	100	129	753
3.	Бронхопневмонія													0
4.	Гастро ентероколіти													0
5.	Гіпотрофія	80	53	19	34	36	19	30		19	21		80	397
6.	Гастроентерит	220	104	81	83	94	74	99	102	69	100	180	144	1350
7.	Дистрофія печінки													0
8.	Дистрофія (загальна)	48	23	55	47	54	47	53	60	45	56	137	40	665
9.	Інвагінація кишечника													0
10.	Крововилив в кишечник													0
11.	Крововил. в черев. порож.													0
12.	Метеоризм кишечника													0
13.	Перитоніт													0
14.	Про ляпсус													0
15.	Плеврит													0
16.	Пат роди													0
17.	Розрив печінки													0
18.	Серцево-судин. недостат.	3	3	3	1	2	0	1	5		2			20
19.	Загальна травматизація											3		3
20.	Защемлена грижа													0
21.	Цироз печінки													0
22.	Післякастрац. ускладнен.													0
23.	Всього	561	332	273	267	294	257	267	246	241	302	551	538	4129

Размещено на Allbest.ru