Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПЛАН

Вступ

Розділ 1. Медична термінологія

1.1 Термін, його ознаки. Медична термінологія як система

1.2 З історії розвитку медичної термінології

1.3 Способи та засоби словотвору медичних термінів

Розділ 2. Переклад медичних інструкцій

2.1 Медичний переклад

2.2 Особливості перекладу медичної інструкції

Висновки

Список використаної літератури



ВСТУП

Актуальність проблеми. На даний час науково-технічна термінологія постійно розвивається, що зумовлено прогресом сучасного світу. Термінологічна лексика поширена не лише в науці і техніці, а й проникає у розмовну мову різних соціальних верств, особливо це стосується медицини. Виникнення нової лексики на позначення медичних понять, які відображають розвиток сучасної німецької медичної терміносистеми, складає значну групу новоутворень, що ускладнює процес спілкування фахівців цієї галузі. Сучасна медична термінологія характеризується високим рівнем розвитку та спрямуванням до максимальної стандартизації й уніфікації термінів. Незважаючи на той факт, що нині в медичній науковій комунікації домінує англійська мова, німецька мова як засіб міжнародного наукового спілкування залишається на другому місці, що теж визначає необхідність ґрунтовного дослідження німецької медичної терміносистеми.

Серед досліджень, присвячених питанням медичної термінології, чільне місце належить Г. М. Аксьоновій,Н. Е. Кожуховій,А. А. Шарапі [1], М. В. Васіній [3], Д. Г. Фрейдман [15],висвітленню проблем їхньої етимології (І. М. Гнатишена) [6] та багато інших. Проте деякі особливості медичної термінології на наш час ще досліджені недосконало, існують певні прогалини.

Наприклад, виникає багато проблем та питань при перекладі скорочень та абревіатур, які останнім часом стали дуже популярними серед лікарів та використовуються навіть медичним обладнанням при відображенні результатів обстеження. Не існує єдиних словників медичної термінології через постійне оновлення лексики, яке викликане прогресом в галузі медицини.

Саме тому, дослідження особливостей медичної термінології та лексика медичних інструкцій, є актуальним на даний час, бо будь-яка помилка при перекладі медичної інструкції може призвести до нещасного випадку або ж і до смерті людини.

Предметом дослідження є лексичні особливості медичних інструкцій (в перекладацькому аспекті).

Об'єктом курсової роботи є процес перекладу медичної інструкції.

Метою даної роботи є охарактеризувати особливості німецьких медичних термінів та їх перекладу на основі інструкцій до лікарських препаратів.

Завдання даної роботи такі:

1)розкрити та пояснити поняття ,,медична термінологія";

2)охарактеризувати особливості походження термінів та їх використання;

3)розглянути процес перекладу медичних документів;

4)показати на практиці переклад медичної інструкції.

Матеріалом дослідження слугувала вибірка лексичних одиниць із медичних інструкцій та їх перекладів до наступних препаратів: Cinnabsin® (Цинабсин ®), Engystol® (Енгістол®), Espumisan® L (Еспумізан® L), Essentiale® (Ессенціалє®), Wobenzym (Вобензим) та інших.

Методами даної роботи є теоретичний, лінгвістичний, елементи кількісного аналізу, дефінітивний метод, порівняльно-зіставний, семасіологічний та аналітично-описовий.

Теоретичне значення роботи полягає в тому, що її результати розширюють знання про особливості медичних інструкцій та розкривають проблеми їх перекладу.

Практичне значення дослідження даної теми полягає у тому, що його матеріали й результати можуть бути використані при подальших дослідженнях та процесі перекладу медичної інструкції.



РОЗДІЛ 1. МЕДИЧНА ТЕРМІНОЛОГІЯ

1.1 Термін, його ознаки. Медична термінологія як система

Типовою лексичною ознакою науково-технічної літератури у різних мовах є насиченість тексту спеціальними термінами та термінологічними словосполученнями.

Питанням термінології присвячена велика кількість наукових досліджень, багато проблем залишається на сьогоднішній день актуальними і остаточно не вирішеними. Зокрема, залишається невизначеним і саме поняття терміна.

Більшість лінгвістів, пояснюючи поняття терміна, чітко протиставляє термінологічну лексику лексиці загальновживаній, мовним знакам загалом. Як зазначив академік В.В.Виноградов, «перш за все слово виконує номінативну чи дефінітивну функцію, тобто є засобом чіткого позначення, і тоді воно - простий знак, або є засобом логічного визначення, і тоді воно - науковий термін». В.В.Виноградов особливо наголошував на такій ознаці терміна, як чіткість вираженого ним значення [4,18]. Системність термінів, яка визначається усіма сучасними термінологами, полягає у тому, що термін тієї чи іншої сфери наукового пізнання знаходяться між собою у строго закономірних семантичних зв'язках і утворюють відому систему.

На сучасному етапі в термінознавстві можна виділити два основні підходи до проблеми дослідження терміна. Вчені, що представляють першу точку зору, розглядають терміни як особливі, штучно утворені слова або словосполучення для позначення наукового поняття, які в термінологічній функції вживаються лише в спеціальній літературі та професійному спілкуванні і протиставляються словам загальновживаної лексики. Лінгвісти, які підтримують другий підхід до визначення терміна, спираються на положення про те, що в ролі терміна може виступати будь-яке слово[15, с. 25]. Сучасна мова науки і техніки висуває до термінів кілька вимог:

- термін має відповідати правилам та нормам відповідної мови;

- термін має бути систематичним;

- для терміна характерна дефінітивність, тобто кожен термін співставляється з чітким окремим визначенням, яке орієнтує на відповідне поняття;

- терміну властива відносна незалежність від контексту;

- термін повинен бути точним;

- термін має бути коротким, хоча дана вимога часто виступає в протиріччя з вимогами точності, тобто повноти терміна;

- термін має прагнути однозначності. Але такої однозначності варто добиватися в межах однієї терміносистеми, тому що на рівні декількох підмов доволі розповсюдженою є полісемія термінів;

- для термінології характерна синонімічність, що заважає взаєморозумінню;

- терміни експресивно нейтральні;

- термін повинен бути милозвучним [6, с. 9].

Медична термінологія - це система понять, які позначають стани та процеси, що протікають у людському організмі, хвороби та їхні прояви, методи діагностування, профілактики та лікування захворювань, медичне обладнання, лікарські засоби та ін. Німецька медична термінологія має свої специфічні особливості, а саме:

1) в основі багатьох німецьких медичних термінів лежать латинські та грецькі корені, що робить їх інтернаціональними;

2) медичні терміни характеризуються такими особливостями як наявність дефініції, максимальна абстрактність, моносемічність, відсутність експресії та емоційного забарвлення, стилістична нейтральність, співвіднесеність зі спеціальними поняттями та сувора логічність;

3) для поповнення термінології часто використовуються терміни-епоніми [14, с. 4].

Однією з особливостей є поділ медичної термінології на групи:

1) анатомічні терміни (назви частин людського тіла та складових органів)

der Knochen - кістка, der Fuss - нога.

2) клінічні терміни (назви захворювань та методів обстеження)

3)

die Appendizitis - аппендицит, die Gastritis - гастрит.

4) фармацевтичні терміни - назви хімічних речовин та лікарських препаратів

der Aspirin - аспірин, der Analgin - аналгін [1].

Найголовнішими медичними категоріями є:

– органи тіла та їх опис за системами органів;

– хвороби та їх перебіжний характер, тривалість, інтенсивність, а також модифікації;

– синдроми та симптоми;

– методи обстеження пацієнтів;

– оперативні методи та техніки;

– лікарські інструменти [1, с. 9].

1.2 З історії розвитку медичної термінології

Історія напівпрофесійного і професійного лікування налічує кілька тисячоліть. Деякі відомості про досягнення медицини найдавніших цивілізацій в розпізнаванні і лікуванні хвороб можна почерпнути з вавилонських клинописних записів і з давньоіндійських вед, з єгипетських папірусів і китайських ієрогліфічних рукописів. У першу чергу, вавилоно-ассірійській і єгипетській культурі багатьом зобов'язана давньогрецька медицина, що досягла в давнину найбільш високого ступеня самостійності як область професійного знання, що володіє відомою природничою глибиною. У творах давньогрецьких лікарів міститься звіт знань, накопичених древньою медициною. Найбільш ранніми з них дійшли до нас кілька фрагментів медичних текстів Алкмеона Кротонського (VI ст. до н.е). Понад 100 медичних творів тієї епохи зібрано в так званому Гіппократовому збірнику (Corpus Hippocraticum). Туди увійшли твори не тільки Гіппократа і його учнів, а й лікарів, що представляли інші напрямки давньогрецької медицини. Саме з нього фактично починається історія європейської медицини та медичної термінології. Гіппократ і його наступники успадкували медичну лексику, вживану багатьма поколіннями народних цілителів; про неї до певної міри можна судити вже по "Іліаді" Гомера (IX-VIII ст.до н.е.). У гомерівському епосі представлена ??значна частка тих анатомічних і нозологічних позначень, якими користувався Гіппократ і без яких не обходяться сучасні лікарі. З грецької народної мови головним чином черпалися слова для назв медичних предметів і явищ. Спеціальних медичних слів,які відповідають сучасному поняттю терміну і уживаних тільки лікарями, в Гіппократовому збірнику порівняно небагато. Один і той же предмет позначений у ньому нерідко різними словами. Основне мовне багатство збірки представлено найменуваннями хвороб і їх симптомів, а анатомічна лексика представлена дещо слабкіше.

Від Гіппократового збірника,часто за допомогою латинізації, наукова медицина успадкувала безліч найменувань,наприклад:акроміон, амбліопія, апофіз, бронх, герпес, діапедез, ілеус, кахексія, карцинома, кіфоз, ліхен, нефрит, уретра, холера, екзантема, ектіма, екхімоз, емфізема, епідемія, еритема [16, с.54].

Багато сучасних хвороб, як (нім. Apoplex, Katarrh) можна було знайти уже в Vст. до н.е. У писаннях галлів систематично зображувались відомі медичні теорії, але хоча галли й жили на території Риму, їх твори були написані грецькою. Отже, у німецькій мові, як і в багатьох інших, в основі медичних термінів лежать латинські або грецькі корені:

Латинська мова	Грецька мова
Анатомічні назви	Клінічні назви
80%	20%
Inspektion, Letalitдt, Medikament	Diagnose, Prognose, Дtiologie

Також у медичному жаргоні знаходять слова арабського походження, наприклад: Alkohol, Alchemie, Elixier. Багато понять клінічної мовної хірургії французького походження, наприклад: Lancette - ланцет, Pincette - пінцет, Bandage - бинт, бандаж. Нові назви хвороб мають латино-грецько-англійські гібридні позначення: Attention-Deficit-Hyperactivity Disorder - синдром дефіциту уваги та гіперактивності [16, с. 21]

1.3 Способи та засоби словотвору медичних термінів

Основними шляхами поповнення сучасної медичної терміносистеми як німецької, так і української мов є:

– запозичення термінів із подальшою адаптацією до норм сучасної мови;

– адекватний переклад іншомовних термінів із використанням наявних у мові словотвірних ресурсів;

– термінотворення (термінологізація загальновживаної лексики, словотворення,

– утворення багатокомпонентних термінологічних словосполучень[ 10, с.35].

Щоби виконати медичний переклад,потрібно знати про способи та засоби словотвору. Медична термінологія має тенденцію до інтернаціоналізації і визначаться специфічною рисою - наявністю переважної кількості складних термінів та термінів іншомовного походження, тобто афікси можуть мати іншомовне походження.

Для словотвірної архітектоніки термінологічних одиниць характерні в цілому ті ж принципи, що й для загальновживаних одиниць. Ось, наприклад одна із класифікацій словотвірних типів термінів(за Т.Р. Кияком):

1. Терміни-кореневі слова:

а) власна непохідна лексика:

Arzt - лікар, Schmerz - біль

б) запозичена лексика:

Tablette - таблетка, Talkum - тальк, Natriumcarbonat - карбонат натрію, Asthma - астма,Rezidiv - рецидив.

2. Похідна лексика:

а) терміни, утворені шляхом суфіксації:

Krankheit - захворювання,Giftigkeit - отруєння, Schwindel - запаморочення, Dosierung - дозування.

б) терміни, утворені шляхом префіксації:

Durchfall - пронос, Unterbauch - низ живота, Gewicht - вага.

3. Терміни-складні слова:

Lebererkrankung - захворювання печінки, Einnahmezeitpunkt - час прийому (ліків), Pulsfrequenz - частота пульсу.

4. Терміни-словосполучення: 

symptomatischer Haarausfall - симптоматична алопеція, vorzeitiger Haarschwund - пресенильна алопеція.

5. Терміни-абревіатури:

EKG - Elektrokardiogramm - електрокардіограма

6. Символи (знаки) - наприклад, математичні, хімічні, астрономічні та інші: СO2, H2O, H2SO4.

7. Номенклатура.

Основними способами словотворення, спільними для німецької і української мов, є: безафіксне (імпліцитне) словотворення, афіксальний слововивід (префіксація і суфіксація), словоскладання, творення складнопохідних слів (зрощення), абревіація.

Засобами словотворення є словотвірні морфеми - префікси і суфікси, а також фонетичні зміни у структурі кореня: чергування голосних (у німецькій мові - аблаут, умлаут, переломлення), значно рідше - приголосних. Словотвірні афікси використовуються в афіксальному слововиводі; фонетична зміна у корені (голосних чи приголосних звуків) може супроводжувати як безафіксне словотворення, так і афіксальний слововивід [7, с. 43.]

Існує дві основні класифікації способів словотворення:

- за лексико-граматичним характером твірної бази та словотворчих засобів. Це традиційна класифікація, за якою усі способи словотворення поділяються на морфологічні і неморфологічні (морфолого-синтаксичний, лексико-семантичний, лексико-синтаксичний). До морфологічних відносять усі способи творення слів, при яких похідне слово утворюється за допомогою морфем. Сюди належать суфіксальний, префіксальний, суфіксально-префіксальний та ін.

– за видом основних компонентів твірних формантів виділяються такі способи: суфіксальний, префіксальний, суфіксально-префіксальний, основоскладання, абревіація та інші[ 10, с.12].

Центральне місце в системі словотвору німецької медичної термінології займає афіксація. Серед афіксальних способів словотворення найпоширенішою є суфіксація[ 14, с. 4].

Суфіксальний спосіб словотвору - це творення нових слів за допомогою суфіксів, наприклад:

pharmazeut-isch - фармацевтичний, Schwell-ung - пухлина, Prell-ung - контузія, Schwanger-schaft - вагітність, Heil-ung - лікування, Blut-ung - кровотеча.

Префіксальний спосіб словотвору, або префіксація - це творення похідних слів шляхом приєднання префікса до твірної бази. Цим способом творяться іменники:

Ge-wicht - вага, Unter-bauch - низ живота.

Особливістю префіксації є те, що префікс приєднується не до основи, а до граматично оформленого слова, тому похідні слова, утворені префіксальним способом, належать до однієї й тієї ж частини мови, що й мотивуючі.

Суфіксально-префіксальний спосіб словотвору полягає в тому, що похідні слова утворюються одночасним приєднанням до твірної основи префікса і суфікса, наприклад:

Neben-wirk-ung - побічна дія, Ьber-dos-ierung - передозування.

Формантом виступає суфікс із префіксом.

Складання (осново- і словоскладання) - різновид морфологічного словотворення, при якому нове слово утворюється шляхом об'єднання в одне ціле двох чи більше основ або слів. У межах складання розрізняють основоскладання та словоскладання. [10, с. 48]

Результатом основоскладання є складні слова, або композити. Основоскладання - це поєднання кількох основ слів (основи та цілого слова). Наприклад:

Pferde-schwanz-alopezie - гренландська алопеція, Blut-egel - п'явка.

Словоскладання, або юкстапозиція - це поєднання кількох слів в одному складному слові, найчастіше в німецькій медичній термінології це терміни-епоніми:

Zollinger-Ellison-Syndrom - синдром Елісона Цолінгера.

Існує декілька структурних моделей німецьких епонімічних термінів:

– власна назва та базове слово можуть поєднуватися за допомогою дефісу:

Marseille-Fieber - марсельська лихоманка;

Menghini-Funktion - функція Менгіні;

– власна назва може набувати вигляду прикметника і отримувати суфікс -sch:

Schottmыllersche Krankheit - хвороба Шотмюллера,

Schultzesches Syndrom - синдром Шульца,

Whitemorsche Bakterien - вітеморські бактерії.



Така форма створена за аналогією з латини.

– у назвах технік операцій, методів, тестів тощо можливий зв'язок за допомогою прийменників:

Magenresektion nach Billroth II - резекція шлунку за Більротом ,

Leberblindpunktion nach Menghini - біопсія печінки за Менгіні.

Скорочені форми вживаються насамперед в усній комунікації лікарів, але останнім часом зустрічаються також і в друкованих текстах.

Існує цілий ряд одноосновних термінів-епонімів. Вони, як правило, містять грецький словотворчий суфікс -itis, що характеризує назви запальних захворювань:

Bartholinitis - бартолініт.

або грецький суфікс -ismus, що означає хворобливий cтан або теорію:

Darwinismus - дарвінізм,

Parkinsonismus - синдром Паркінсона.

Терміни з власними назвами можна також класифікувати за типом саме власної назви. Найчастіше вживається ім' я людини, котра описала метод, операцію, синдром тощо:

Назви синдромів можуть носити імена пацієнтів, що їх перенесли:

Hartnusches Syndrom - синдром Гартнуша, Rademarsches Syndrom - синдром Радемарша

Використання географічних назв приводить до утворення синонімічних конструкцій, оскільки одне і те ж саме захворювання може бути типовим для різних місцевостей:

Marseille - Fieber - марсельська лихоманка (в Центральній та Південній Америці).

У сучасну медичну термінологію увійшли також терміни, що пов'язані з іменами відомих грецьких лікарів, а також міфологічних персонажів:

Galenika - galenische Mittel - галенові препарати (Галенос - грецький лікар у Римі (131-201 рр.н.е.).

У сучасній німецькій мові медицини існує також багато скорочень, про структуру яких варто сказати декілька слів, тим більше, що процес утворення нових скорочень діє безупинно. Ясна річ, це пояснюється розвитком медичної науки. І хоча медична термінологія - одна з найстабільніших, хоча процес її формування в основному завершений, все ж до неї надходять поодинокі нові терміни, і більша їх частина - саме мовні скорочення, абревіатури.

У підмові медицини можна виділити такі структурні моделі скорочень:

– ініціальні скорочення, що вимовляються заназвами перших букв:

FS - Fettsucht - ожиріння

NP - Nukleoprotein - нуклеопротеін

Саме ініціальні скорочення викликають найбільшу складність для розуміння та мають велике число омонімів.

– скорочення, утворені злиттям двох слів; прицьому з'єднуються перший склад першого слова та останній склад другого слова. Таким чином утворена левова частка номенклатурних назв ліків. Вони у своїй більшості стали семантично однорідними, і лише деякі з них сприймаються як скорочення:

Aldol = Aldehyd + Alkohol. - алдол



– абревіатури, утворені частковим скороченням лише кількох слів вихідного сполучення:

EKG - Elektrokardiographie - електрокардіограма

Вживання скорочень безумовно призводить до раціоналізації фахової комунікації. Скорочується, як правило, багатоосновні терміни. Утворені короткі форми полегшують виникнення комплексних синтагматичних одиниць і підвищують «читабельність» наукового тексту (але тільки для фахівця, який знайомий з цими скороченням). Спробуємо пояснити дану тезу на прикладі використання скорочення НКК замість повного терміна Herz- Kreislauf-Krankheit - захворювання циркуляції серця [17, с. 66].

У першому реченні тексту читаємо:

Die Zunahme von Herz-Kreislauf-Erkrankungen HKK in den industrialisierten Staaten…

У подальшому тексті використовуються паралельно дві синтагматичні одиниці НКК та НК:

Kranke mit НКК, Befundtrдger einer НКК, Frыherkennung von НКК, НК-Leiden, НК-pathologisch, НК-Kontrolle.

Завдяки використанню скорочених форм постає проблема розуміння. При цьому велику роль відіграє те, чи є дане скорочення узуальним, чи воно використовується тільки даним автором.

Можна сміливо стверджувати, що у багатьох медичних публікаціях мають місце скорочення, абревіації тощо, котрі не будуть зрозумілі для спеціалістів. Деякі автори заходять так далеко, що дозволяють собі утворювати абревіатури навіть для тих фахових виразів, котрі зустрічаються лише в даній конкретній статті.

Серйозну проблему становить полісемічний характер коротких форм. У німецькому словнику "Аbkыгzungen in der Medizin und ihren Ranggebieten" існує 33 скорочення, котрі мають декілька відповідників:

LG

– Lebendgewicht - жива вага;

– Leuzylglyzin - лейцигліцин;

– Lipidgranuloitt - ліпід гранульома;

– Lymphogranulomatose - лімфогранулематоз.

Неморфологічні способи словотворення не виявляють зв'язку з морфологічними засобами, а є наслідком тривалих процесів, які змінюють семантику і граматичну природу мотивуючого слова чи словосполучення[8, с.34].

Розрізняють три неморфологічні способи:

– морфолого-синтаксичний;

– лексико-синтаксичний;

– лексико-семантичний.

Морфолого-синтаксичний спосіб охоплює похідні, які виникають унаслідок переходу слів або словоформ з однієї частини мови до іншої.

«Цей спосіб називається морфолого-синтаксичним тому, що в процесі його реалізації новоутворене слово набуває нових морфологічних категорій і як таке виконує нові синтаксичні функції у реченні» (І.І.Ковалик).

У мовознавчій літературі цей спосіб ще називають семантико-морфологічним (за Шанським), конверсією (за Смирницьким).

Конверсія - спосіб словотворення, при якому словотворчим засобом виступає лише парадигма слова.

Процеси конверсії виникають у певних синтаксичних умовах спонтанно; супроводжуються такими основними змінами:

– зміною лексичного значення;

– граматичних значень;

– синтаксичних функцій;

– структури слова.

Цей спосіб має кілька різновидів:

1) субстантивація - явище переходу слів з різних частин мови в іменники:

Beschwerde - ускладнення; Kranke - хворий.

2) ад'єктивація - перехід у прикметники:

weh - болючий, entzыndet - запальний.

Отже, німецька медична термінологія, як і українська має багато особливостей і насичена скороченнями, епонімами, багатозначними словами, що і призводить до труднощів перекладу.



РОЗДІЛ 2. ПЕРЕКЛАД МЕДИЧНИХ ІНСТРУКЦІЙ

2.1 Медичний переклад

За класифікацією медичного перекладу, наведеною кандидатом філологічних наук Васіною В. М., медичний переклад, як і будь-який інший, поділяється на письмовий та усний. Саме до письмового і належить переклад інструкцій [3, с.15].

До медичних текстів, які підлягають перекладу, можна віднести і наступні:

– епікризи;

– протоколи діагностичних досліджень або проведених операцій;

– результати лабораторних тестів;

– лікарські рекомендації;

– публікації і наукові статті.

Квебекський лінгвіст М. Руло [16, с. 125] на матеріалі англійської та французької мов виділяє шість основних проблем перекладу медичного тексту: - особливості узусу, включаючи метонімічне вживання термінів і переважне вживання певних частин мови; - мінливість термінології; - термінологічна синонімія; - проблеми перекладу епонімів; - розбіжність афіксів в словах загального походження; - недостатньо висока якість спеціалізованих дво- і багатомовних словників. Х. Лі-Янке [16, с.128] пропонує класифікацію труднощів медичного перекладу, яку можна застосувати до будь-яких мовних пар: 1) термінологічні проблеми; 2) труднощі перекладу скорочень; 3) труднощі перекладу епонімів; 4) допустимість застосування англіцизмів;

5) особливості сполучуваності мовних одиниць і структури тексту.



2.2 Особливості перекладу медичної інструкції

Інструкція - самостійний тип тексту з особливим способом викладу змісту, за допомогою якого дається точне (покрокове) розпорядження з виконання технічних або інших дій, що приводять до конкретного результату. Інструкція складається з різних пунктів, порядок і кількість яких не регламентовані, а також деякі з структурних елементів, кількість яких варіюється від 8 до 25.

Г.М. Петрова визначає інструкцію як “список об'єднаних однією комунікаційною установкою ціленаправлених дій, які необхідно здійснити адресатові для реалізації поставленого завдання” [12, c. 14]. Л. І. Погорєльська відзначає, що текст-інструкція “має в своїй основі значення зобов'язання відповідних дій ситуації та виражені імперативними конструкціями” [13, с. 419]. На основі проведених досліджень можна виділити різні групи термінів, що зустрічаються в інструкціях. Наприклад, можна виділити такі тематичні групи: лікарські трави і рослини; мінерали, вітаміни; цукориди; кислоти; терміни, що позначають захворювання; терміни, що позначають лікарську форму; терміни, що позначають фармакологічну групу; хімічні елементи і з'єднання; терміни, що позначають органи і частини людського тіла [1, с. 28]. Будь-який текст-інструкція характеризується певною повторюваністю термінів. Тому для правильної передачі значення незнайомого і відсутнього у словниках терміна або термінологічного сполучення дуже важливо врахувати і співставити всі випадки його вживання в даному тексті і лише після цього спробувати вияснити значення терміну шляхом ознайомлення із спеціальною літературою з даного питання. Велику допомогу перекладачеві може надати уже існуюча перекладна література з даного питання, особливо якщо є можливість порівняти оригінал і переклад.

У перекладацькій практиці редакторам вже доводилося стикатися з надмірним приростом тексту перекладу, який був викликаний наступними причинами:

1) перекладач вдається до надмірно розгорнених перекладацьких еквівалентів через недостатнє володіння термінологією або свідомого прагнення збільшити об'єм перекладу;

2) перекладач вставляє в переклад текстові фрагменти власного твору, дискутуючи з автором оригіналу[2, с.48].

Разом з тим, можлива і зворотна ситуація: значне зменшення текстового об'єму перекладу в порівнянні з текстом оригіналу, що може служити сигналом пропуску значних фрагментів тексту і, відповідно, втрати інформації [2, c. 82-89].

Метою текстів-інструкцій є показати читачеві порядок дій, які необхідно виконати, щоб отримати певний результат. Вивчення синтаксису текстів-інструкцій дозволяє визначити їх особливості. Оскільки інструкція спонукає читача виконувати визначену послідовність дій, в текстах даного типу широко використовуються дієслова у формі наказового способу: переконайтеся, вийміть, виберіть, виконайте, зробіть.

Аналіз лексико-синтаксичних конструкцій простих і складних речень, характерних для текстів типу інструкція показав, що найчастіше зустрічаються лексико-синтаксичні конструкції, предикативний центр яких представлений дієсловом у формі інфінітива та імператива. У текстах типу інструкція використовується велика кількість дієслів і віддієслівних іменників. Деякі дієслова можна згрупувати в семантичні кола, які включають, з одного боку, дієслова недоконаного і доконаного виду. Також є властивим використання віддієслівних іменників.

Кожен з етапів перекладу технічної документації має свою специфіку та свої особливості, які необхідно враховувати для правильної організації процесу перекладу.

Основними способами перекладу медичних інструкцій є:

1) конкретизація (конкретизація - процес набуття терміном більш вузького значення; перекладач також використовує конкретизацію для ширшого і повнішого розкриття змісту);наприклад:

В оригіналі:

Anwendungsgebiete

Zur unterstыtzenden Behandlung bei:

- Thrombophlebitis

- Postthrombotischem Syndrom einschlieвlich des Ulcus cruris und des Odems

- Traumatisch bedingten Schwellungen, Entzыndungen oder Schmerzen

- Prophylaxe und Therapie postoperativer Entzыndungs- und Schwellungszustande

- Wirbelsaulen-Syndrom, rheumatoider Arthritis, aktivierter Gelenksarthrose

- Adnexitis

Переклад:

Показання для застосування. Препарат застосовують для лікування і профілактики у складі комбінованої терапії при: запаленнях ЛОР-органів та дихальних шляхів, при синуситах, бронхітах, бронхопневмонії; панкреатиті, виразковому коліті, хворобі Крона; розсіяному склерозі, ішемічній хворобі серця, інфаркті міокарда, вторинній профілактиці ре інфаркту; ревматоїдному артриті, несуглобовомуревматизмі, остеоартрозі, хворобі Бехтерева, хворобі Шегрена; запальних процесах в хірургії, пост травматичних набряках, в тому числі після операційних, пластичних і реконструктивних операцій; тромбофлебітах, посттромботичномусиндромі, васкулітах, облітеруючому тромбангіїті, профілактиці рецидивуючихфлебітів, лімфедемі, вторинному лімфатичному набряку; запаленні сечовивідних шляхів, циститі, цистопієліті, простатиті; хронічній інфекції у гінекології, аднекситі, мастопатії; переломі, запальних процесах м'яких тканин, дисторзії, вивихах, хронічному пост травматичному процесі, травмі у спортивній медицині.

2) транскодування (транскодування - це такий спосіб перекладу, коли звукова та/або графічна форма слова вихідної мови передається засобами абетки мови перекладу); наприклад:

Merz Pharma GmbH&Co. KGaA, D- 60318 Frankfurt -Мерц Фарма ГмбХ і Ко. КГаА, 60318 Франкфурт-на-Майні; Bayer HealthCare AG, Leverkusen - Байєр Хелскер АГ, Леверкузен

3) калькування (під терміном калькування розуміється дослівний або буквальний переклад);

Wobenzym darf nicht angewendet werden:

- bei Ьberempfindlichkeit gegen einen der Bestandteile des Praparates. - Протипоказання. Індивідуальна гіперчутливість до компонентів препарату.

4) описовий переклад або експлікація (описовий переклад - це такий прийом перекладу, коли слово замінюється в мові перекладу словосполученням, яке адекватно передає зміст цього слова, при цьому опис не повинен бути надто докладним і складним);наприклад:

Cinnabsin® ist eine weiвliche Tablette zum Einnehmen. - білого до сіро-білого кольору, можливо з легким відтінком жовтo- жовтогарячого кольору, іноді злегка плямисті, круглі, двопласкі таблетки зі скошеним краєм;

5) переклад еквівалентом (постійним рівнозначним відповідником певному слову або словосполученню, який в абсолютній більшості випадків не залежить від контексту) та ін.. 

Wechselwirkungen mit anderen Arzneimitteln und sonstige Wechselwirkungen - Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

Через деякі розбіжності у граматиці, синтаксичній та морфологічній будовах двох мов дуже часто доводиться при перекладі використовувати різного роду трансформації. Перетворення, що здійснюються у процесі перекладу, поділяються на 4 елементарні типи:

1) перестановка (при перекладі лексичні елементи міняються місцями (тобто, змінюють позицію на протилежну);

2) заміна (наприклад, іменник замінюється у перекладі на прикметник, а прикметник - на дієслово тощо);

3) додавання (додавання полягає у введені в переклад лексичних елементів, що відсутні в оригіналі з метою правильної передачі змісту речення (оригіналу), що перекладається, та/або дотримання мовленнєвих i мовних норм, що існують в культурі мови перекладу);

4) вилучення (усунення в тексті перекладу тих плеонастичних або тавтологічних лексичних елементів, які за нормами мови перекладу є частинами імпліцитного змісту тексту).

Ці види перетворень можуть поєднуватися один з одним, набуваючи при цьому характеру складної, комплексної трансформації [2].

Переклад медичних термінів вимагає від перекладача достатнього рівня обізнаності у відповідній галузі знань та чіткого дотримання норм української мови. Найбільш прийнятними для функціонування в медичній термінології вважаються ті слова, які визнані більшістю спеціалістів, зрозумілі всім та які відображають суть явища або предмета. Смислове значення терміна в медицині лише тоді стає загальним надбанням, коли воно зафіксовано за допомогою чіткого терміна, що не припускає різних тлумачень, є простим та однозначним.

У ході дослідження виявлено, що для оригінальних текстів інструкцій, у більшості випадків, не існує шаблонної структури, а кожна з досліджуваних інструкцій містить свій специфічний виклад інформації.Лексичні особливості полягають у насиченості термінологією, майже 52% усього тексту інструкцій становлять терміни, вузькоспеціалізовані терміни, загально медичні, загальнонаукові та термінологізовані загальновживані слова.

Граматичні особливості полягають у наявності імперативних речень.

У досліджуваних інструкціях виявлена не співвідносність оригіналу та перекладу: не збережена структура, лексичний склад не співпадає. Виявлені не співвідносності класифіковано як наступні перекладацькі трансформації: додавання або вставка, опущення та семантичні трансформації. Зазвичай подібні трансформації є закономірними якщо вони визначені різницею у системі мови, традиціями тієї чи іншої держави, та в даному випадку трансформації можна назвати невиправданими. У 70% інструкцій при перекладі повністю замінена структура тексту.

Найбільш частотною трансформацією у перекладі текстів інструкцій є вставка. Виділено декілька видів вставок: вставка слова, вставка речення, цілого відрізку тексту, та так звана обов'язкова або вимушена вставка, тобто інформація від МОЗ України, яка повинна міститися у кожній інструкції до ліків випущених у продаж на території України. У 50% інструкцій зустрічається вставка цілого відрізку тексту. При цьому неможливо виявити звідки походить ця інформація. У складі даних інструкцій лише частина тексту відповідає оригіналу, а уся інша частина - це вставка. У складі спочатку перераховуються речовини, які є у даному препараті, що і містить оригінальний текст, потім дається детальне роз'яснення кожної з цих речовин, а саме: їх специфіка, сфера використання. Це стосується і протипоказань, показань до застосування.

У 20% інструкцій у перекладі міститься опущення. При описі показань у перекладі збережена тільки перша фраза, все інше опускається.Семантичні трансформації, де у реченні повністю замінений зміст, містить 10% досліджуваних інструкцій. В даному випадку під виглядом науковості подається рекламний текст, тобто спостерігається прагматична ціль - вплинути на підсвідомість потенційного споживача. Такі трансформації, на мій погляд, несуть суб'єктивний характер та їх використання в даних ситуаціях може призвести до трагічних результатів, оскільки з невідомих причин, замінюється інформація щодо застосування препарату, дозування, побічних ефектів.

Серед особливостей медичних інструкцій можна назвати такі:

- підзаголовки деяких німецьких медичних інструкцій сформульовані у вигляді питальних речень, на відміну від українських, наприклад:

Was ist Cinnabsin® und wofыr wird es angewendet? - Показання для застосування.

Wie ist Essentiale® Kapsel 300 MG einzunehmen? - Спосіб застосування та дози.

– використання наказового способу:

Informieren Sie bitte Ihren Arzt oder Apotheker, wenn eine der aufgefьhrten Nebenwirkungen Sie erheblich beeintrдchtigt oder wenn Sie Nebenwirkungen bemerken, die nicht in dieser Gebrauchsinformation angegeben sind.- В окремих випадках можливі реакції підвищеної чутливості, як, наприклад, шкірні реакції. У цьому випадку варто відмовитися від прийому препарату і звернутися до лікаря.

– використання пасиву, який при перекладі здебільшого замінюється активом:

Deshalb kann es notwendig sein, dass die Dosierung dieser Arzneimittel angepasst werden muss. - У випадку передозування зверніться до лікаря.



– наявність абревіатур:

DHU-Arzneimittel - “Deutche-Homoeopathic Union” - Німецький Гомеопатичний Союз

Отже, переклад медичної інструкції потребує наявність, як лінгвістичних, так і медичних знань і є досить складним для виконання, оскільки насичений не тільки термінами, а й абревіатурами та складними граматичними конструкціями.



ВИСНОВКИ

Науково-технічний переклад має велике значення для формування та розвитку кожної галузі, причому провідну роль відіграють правильно перекладені й застосовані терміни. Це стосується і галузі медицини, для якої особливо важливим є правдиве відтворення та адекватний переклад тексту.

Згідно з метою та завданнями, які були поставлені перед нами, було опрацьовано близько 30 німецькомовних медичних інструкцій та їх перекладів; також ми розглянули теоретичну літературу з цього питання, як українських дослідників, так і німецьких; розкрили поняття “медична термінологія” та охарактеризували особливості утворення медичних термінів.

Дослідивши лексичні особливості медичних інструкцій, можна констатувати наступне:

1) моделі німецьких та українських термінів дуже відрізняються;

2) відповідність між структурними моделями німецьких та латинських термінів є абсолютною,вона повністю підпорядкована загальним правилам запозичення лексики з давніх мов;

3) однією з особливостей сучасної медичної термінології є те, що дієслова зустрічаються дуже рідко;

4) для словотвору термінологічних одиниць характерні в цілому ті ж принципи,що й для загальновживаних одиниць;

5) існування медичних термінологічних скорочень значно ускладнює процес взаєморозуміння у фаховій галузі медицини;

6) переклад медичної інструкції потребує певних знань в галузі медицини та глибокого вивчення;

7) у досліджуваних інструкціях виявлена не співвідносність оригіналу та перекладу: не збережена структура, лексичний склад не співпадає.

8) у 70% інструкцій при перекладі повністю замінена структура тексту.

Таким чином, мною проведено аналіз німецькомовних медичних інструкцій і показано їх особливості. Труднощі під час перекладу термінології є однією з головних перешкод для комунікації у сфері науки, тому дослідження в даній сфері мають актуальне значення, оскільки медицина постійно розвивається та удосконалюється.

Можна констатувати, що увагу перекладач повинен акцентувати на високій частотності вживання абревіатур у практичній роботі лікаря і проводити роботу з трансформаціями багатокомпонентних словосполучень у ємніші і зручніші терміни.

Виявлення розбіжностей в системі понять, що виражаються термінами вихідної мови та мови перекладу, - важливий крок на шляху міжмовної гармонізації терміносистем, що забезпечує вирішення проблем перекладу термінів у сферах їх функціонування.

медична термінологія лікарський інструкція



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аксьонова Г.М., Кожухова Н.Е., Шарапа А.А. Особливості лінгвістичного та логіко-понятійного аспектів вивчення медичних термінів - Москва, 2002 р.- 45 с.

2. Бреус Е. В. Основы теории и практики перевода - Москва 2000 р. - 207 с.

3. Васина М. В. Акцентное оформление терминологических словосочетаний в английском медицинском дискурсе (к проблеме русской интерференции), Иваново, 2004, стр. 15.

4. Виноградов В. С. Общие лексические вопроси - Москва 2004 р. - 236 с

5. Волощук Т.Н. Лексикологические проблемы. Учебное пособие. -Кемерово,1992.-с.25

6. Гнатишена І.М. Сучасна німецька медична термінологія: аспекти етимології, структури, інтернаціоналізації (автореферат). - К., 1996. - С. 21.

7. Горпинич В.О. Будова слова і словотвір. - К., 1977. - С. 97.

8. Д'яков А.С., Кияк Т.Р., Куделько З.Б. Основи термінотворення. - К., 2000. - С. 9-16,98-112.

9. Кияк Т.Р., Науменко А.М., Огуй О.Д. Теорія і практика перекладу. -Вінниця, 2006. - С. 37-53.

10. Ковалик І. І. Вчення про словотвір. - Львів, ЛДУ, 1961. - 82 с

11. Корунець І. В. Вступ до перекладознавства / Корунець І. В. - Вінниця:Нова книга, 2008. - 512 с.

12. Петрова Г.М. Моделирование технических текстов инженерного профиля как методологическая проблема: Автореф. дис. … канд. пед. наук. - М.,2002. - 23 с.,c. 14-18

13. Погорельская Л.И. Вопросы изучения некоторых особенностей текста по специальности на занятии по русскому языку//Международное сотрудничество в образовании и науке: Материалы Международной конференции. Санкт-Петербург, 21-25 июня 2006 года. - Спб.: Изд-во Политехн. ун-та, 2006. - 450 с.

14. Сологор І.М. Словотворчі функції твірних основ суфіксальних дієслів у сучасній німецькій медичній термінології (автореферат). - К., 2004.

15. Фрейдман Д.Г. Учебное пособие по переводу немецкой медицинской литературы /Изд. 3-е./. - Казань, 1967г. - С. 135-137.

16. Skript fыr das Praktikum der Medizinischen Terminologie, hrsg. vom Institut fыr Geschichte der Medizin im ChariteCentrum fыr Human- und Gesundheitswissenschaften der Charite - Universitatsmedizin Berlin (CC1). Redaktion: Th. Beddies, E. Brinkschulte, M. Brumme, V. Hess, I. Marz, Th. Muller unter Mitarbeit von A. Scholl. 10.Auflage 200814.- S. 276.

17. Stepanova I.I. Lexikologie der deutschen Gegenwartssprache.- M., Vyssaya Skola, 1986 - 136.

Словники

1. Duden. Deutsches Universalwцrterbuch. - Mannheim, Leipzig, 2002. - S. 893.

2. Goldhahn J. Kleines medizinisches Wцrterbuch. - Leipzig, 1967.- S.135.

3. Sprдnger U. Abkыrzungen in der Medizin und ihren Randgebieten. - Berlin, 1980.

Інтернет джерела

1. Гавріченкова І.В., Пилипенко О.П. Лінгвістичний аналіз фахових мов (на матеріалі німецької медичної фахової мови). - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://elibrary.nubip.edu.ua/10655/3/медицина_гавріченкова.pdf

2. Кучеренко І.В., Адаменко М.М. особливості перекладу медичних термінів. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://intkonf.org/kucherenko-iv-adamenko-mm-osoblivosti-perekladu-medichnih-terminiv/

3. Проблема перевода фармакологических текстов (на материале аннотаций к лекарственным препаратам). - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://stud24.ru/foreign-language/problema-perevoda-farmakologicheskih-tekstov-na/78597-246855-page8.html

Размещено на Allbest.ru