Професійний погляд на підготовку до народження дитини, пологи, АФО та догляд за дитиною

Размещено на http://www.allbest.ru/

Професійний погляд на підготовку до народження дитини, пологи, АФО та догляд за дитиною

м. Луганськ

Запланована, бажана вагітність

Турботу про здоров'я майбутньої дитини слід починати ще до її зачаття. Дуже важливо, щоб вагітність була бажаною як для жінки, так і для чоловіка, щоб вона була запланованою та очікуваною. Це означає, що сім'я завчасно готується до народження дитини у психологічному, матеріальному та побутовому сенсі, створює вдома найкращі можливі умови та вирішує, хто і як буде допомагати в догляді за дитиною. Запланована і бажана вагітність має найбільше шансів завершитись народженням здорового немовляти.

Кілька важливих порад перед зачаттям

Якщо Ви з чоловіком вирішили народити дитину, пам'ятайте, що піклуючись про власне здоров'я, споживаючи повноцінну їжу, якісну воду, дотримуючись вимог гігієни та безпечної поведінки ще до зачаття, Ви робити важливі кроки до того, щоб Ваша дитина народилась здоровою. Жінці, яка планує народження дитини бажано пройти медичний огляд. Якщо є відповідне призначення або рекомендація лікаря, потрібно пройти лікування існуючих або профілактику можливих захворювань. У цей період подружжю слід використовувати засоби запобігання вагітності. Кожна сім'я індивідуально вибирає ті засоби, які для неї є прийнятними, безпечними та ефективними, але для цього необхідно проконсультуватися з лікарем, оскільки тільки він знає особливості їхньої дії, переваги та недоліки. Припинити використання цих засобів можна тоді, коли Ви впевнені що Ваше здоров'я у доброму стані, і Ви маєте необхідні умови для виношування дитини. Ваш організм прекрасно впорається з вагітністю, оскільки вона є абсолютно нормальним та природним процесом. Сприймайте вагітність як велику радість.

Діагностика вагітності

Сьогодні завдяки гормональним і ультразвуковим методам дослідження можлива діагностика вагітності на самих ранніх термінах. Гормональні методи засновані на виявленні в крові чи в сечі жінки гормону вагітності - хоріонічного гонадотропіну. Це речовина сучасними методиками виявляється в крові жінки починаючи з 6-8 дня після овуляції (тобто приблизно з 20-22 дня циклу, у якому відбулося зачаття). Зараз у продажу є різні діагностичні тести, що дозволяють самостійно установити наявність вагітності в домашніх умовах. Найчастіше такий тест являє собою індикаторну смужку, що поринає в сечу на 1-2 хвилини. По кількості пофарбованих смуг судять про наявність вагітності. Чутливість тесту достатня для діагностики вагітності на 1-й день затримки очікуваних місячних, а часто це можливо і на 3-5 днів раніш затримки. За допомогою такого тесту в багатьох випадках виявляється і позаматкова вагітність. Домашній тест показує тільки наявність гормону вагітності в організмі, але не дозволяє відрізнити маткову вагітність від позаматкової. Тому, якщо тест дав позитивний результат, необхідно негайно звернутися до лікаря для подальшого обстеження. Ультразвукове дослідження (УЗД) дозволяє виявити вагітність приблизно на 5-6 день затримки місячних. При огляді спеціальним вагінальним датчиком (який вводиться в піхву) це вдається зробити на 1-3 дня раніш. У ці терміни можна побачити в матці плодове яйце діаметром 4-6 мм. Крім того, УЗД не тільки констатує факт наявності вагітності, але і дозволяє визначити її термін, допомагає відрізнити маткову вагітність від позаматкової і виявляє багато видів патології. До можливих ознак вагітності відносять: зміну апетиту, смаку, нудоту, блювання частіше вранці, слинотечу, слабість, дратівливість і ін., що нерідко зустрічаються в ранній термін вагітності. Спостерігається пігментація шкіри обличчя, сосків. Більш надійними є ймовірні ознаки: затримка місячних, збільшення молочних залоз і виділення молозива, і ряд ознак, що виявляються при гінекологічному огляді, у першу чергу, збільшення розмірів матки. Усі названі ознаки можуть зустрічатися й у невагітних жінок при різних гінекологічних і загальних захворюваннях. Затримка місячних може бути зв'язана і зі зміною клімату, зміною часу року, серйозним стресом. Якщо Ви підозрюєте що вагітні необхідно звернутися до лікаря для обстеження.

Необхідні дослідження

З появою перших ознак вагітності необхідно звернутися в жіночу консультацію за місцем проживання. У жіночій консультації Вам запропонують необхідний комплекс обстежень для оцінки Вашого здоров'я:

клінічні і біохімічні аналізи крові і сечі;

визначення групи крові і резус-фактора;

обстеження на ВИЧ (двічі за вагітність);

обстеження на сифіліс та інші інфекції, передані статевим шляхом (у тому числі гепатит В);

обстеження на TORCH-інфекції (токсоплазмоз, краснуха, цитомегаловірусну інфекцію, герпес), що можуть викликати внутрішньоутробне інфікування плоду.

для спостереження за станом плоду протягом вагітності тричі проводять планове ультразвукове обстеження в термінах до 12, 26 і 36 тижнів вагітності.

для виявлення пороків розвитку плоду і спадкоємних хвороб необхідно пройти обстеження в медико-генетичному центрі.

також необхідні консультації терапевта, стоматолога, отоларинголога, окуліста, дерматолога Усім членам Вашої родини, що проживають з Вами в одній квартирі необхідно пройти обстеження на туберкульоз (дорослим - флюорографія грудної клітки, дітям - реакція Манту).

Обмінна карта

В один з перших візитів у жіночу консультацію лікар заповнює так називану обмінну карту, куди відтепер будуть вносити всі дані, що стосуються вагітності, результати аналізів, що ви здасте за час спостереження, та й висновки лікарів-фахівців. Після 20 тижня вагітності обмінна карта видається вам на руки. Виходячи з будинку, ви повинні завжди брати її із собою.

В обмінній карті указані:

Перенесені захворювання

Особливості течії колишніх вагітностей, пологів, післяпологового періоду

Аборти

Передчасні пологи

Остання нормальна менструація

Термін вагітності при першому відвідуванні консультації

Кількість відвідувань

Перше ворушіння плоду

Розміри таза, ріст, маса (вага)

Положення плоду, передлежання, серцебиття

Лабораторні дослідження:

RW (реакція Васермана) - аналізи крові на сифіліс Резус (позитивний, негативний), тип крові і група крові Резус та група крові чоловіка

Аналізи: крові, сечі, калу, піхви (мазок),

Збільшення у вазі під час вагітності

Дані ультразвукового дослідження Друга частина обмінної карти заповнюється в пологовому будинку і містить зведення про плин пологів і післяпологового періоду, а також дані про немовля:

Стать, ріст, маса (вага) (при народженні і при виписці)

Оцінка стану дитини

День першого додатка до грудей і день відпадання пуповини

Проведення протитуберкульозної вакцинації

Відвідування жіночої консультації ПЕРШИЙ РАЗ ви повинні піти в жіночу консультацію до 12-й тижня вагітності - у ці терміни зважується, чи припустима вагітність. До 28-й тижня вам запропонують приходити раз на місяць. Пізніше візити стануть частіше: двічі на місяць - до 36-й тижня, перед родами - щотижня.

Пологи

До провісників пологів відносять нерегулярний переймоподібний біль внизу живота і ниючий біль у попереку, виділення з піхви слизу, що тягнеться (слизова пробка з каналу шийки матки), зменшення маси тіла при щоденному зважуванні, опушення й притиснення до входу в малий таз передлежачої частини плода, деяке розм'якшення й укорочення шийки матки (ознака "зрілості"), Найбільш очевидні провісники пологів - нерегулярні скорочення матки і виділення з піхви слизу (слизиста пробка). Початком пологів вважають:

1) появу регулярних скорочень м'язів матки - перейм, які на початку полог бувають кожні 10-12 хв, потім стають дедалі частішим і сильнішими;

2) згладжування шийки матки і розкриття маткового зіва;

3) відходження слизу, дещо забарвленого кров'ю;

4) утворення плідного міхура. З початком родової діяльності і до закінчення пологів жінку називають роділлею. Родовий акт забезпечується в основному родовими зганяючими силами, які включають:

1) скорочення м'язів матки, що періодично повторюються, - перейми;

2) ритмічні скорочення м'язів черевного преса, які приєднуються до перейм, - потуги. Перейми є основною зганяючою силою під час пологів Завдяки ним розкривається шийка матки, без чого неможливе зганяння плода і посліду з порожнини матки. Після розкриття шийки матки до перейм приєднуються потуги (скорочення поперечносмугастих м'язів черевного преса і діафрагми). Процес зганяння плода є результатом одночасної дії обох родових сил. Перейми також сприяють відокремленню від стінок матки плаценти і зганянню посліду. Перейми виникають мимовільно, роділля не може керувати ними за власним бажанням. Вони настають періодично, проміжки між переймами називають паузами. Скорочення матки починаються в ділянці дна і незабаром поширюються на всі м'язи тіла матки аж до нижнього сегмента. Скорочення матки бувають звичайно болючими. але вираженість больових відчуттів у різних жінок є неоднаковою. Потуги настають рефлекторно внаслідок подразнення передлежачою частиною плода нервових елементів, закла-дених у шийці матки, параметральній клітковині і м'язах тазового дна. Потуги виникають мимовільно, проте роділля до певної міри може регулювати їх (посилювати або гальмувати). Вони відіграють певну роль лише в період зганяння плода і посліду. Під час потуг підвищується внутрішньочеревний тиск. Одночасне підвищення внутрішньоматкового тиску (перейми) і внутрішньочеревного тиску (потуги) сприяє тому, що вміст матки спрямовується в бік найменшого опору, тобто малого таза. Є три періоди пологів: перший - період розкриття, другий - період зганяння, третій - послідовий. Період розкриття починається з першими регулярними переймами і закінчується повним розкриттям зовнішнього зіва шийки матки. Період зганяння - з моменту повного розкриття шийки матки до народження дитини. Послідовий період - з моменту народження дитини до зганяння посліду. Початок першого періоду (розкриття) настає, коли перейми стають регулярними, з інтервалами 10-12 хв, тривалістю до 10-15 с. Поступово інтервали між переймами скорочуються і наприкінці першого періоду доходять до 2-3 хв. Тривалість перейм збільшується до 1-1,5 хв. У порожнині плідного яйця виникає підвищений тиск (його називають внутрішньоматковим), який зростає під час перейм. Внаслідок притиснення голівки до входу у малий таз створюється "смуга стикання" голівки плода з шийкою матки, що розкривається. Навколоплідні води у зв'язку з цим поділяються на передні у вигляді клиновидного соска і задні - основний об'єм навколоплідних вод (мал. 28). Через скорочення м'язових волокон тіла матки циркулярні волокна шийки розтягуються, що зумовлює її згладжування і розкриття. Згладжування шийки матки у первородящих відбувається послідовно, починаючи з внутрішнього зіва, поступово переходячи на всю шийку, а в повторнородящих - одночасно, у зв'язку з деяким розкриттям шийки матки на початку першого періоду. Перший період пологів закінчується повним розкриттям шийки матки. Розкриття вважають повним, якщо зів розширився на 11-12 см. При такому розкритті зів пропускає голівку і тулуб зрілого плода. Плідний міхур заповнений передніми водами, під впливом перейм він дедалі більше зростає. На кінець періоду розкриття напруження плідного міхура в паузах між переймами не слабне - він готовий до розриву. Найчастіше плідний міхур розривається при повному або майже повному розкритті зіва під час перейм (своєчасне відходження навколоплідних вод). Після розривання плідного міхура відходять передні води (100-200 мл). Задні води відходять відразу після народження дитини. Рідше плідний міхур розривається при неповному розкритті зіва, іноді навіть до настання пологів. Якщо плідний міхур розривається при неповному розкритті зіва, говорять про раннє відходження вод; відходження навколоплідних вод до початку родової діяльності називають передчасним. Раннє і передчасне відходження навколоплідних вод несприятливо позначається на перебігу пологів. У разі несвоєчасного розривання оболонок плідний міхур, який відіграє важливу роль у згладжуванні шийки матки і розкритті зіва, не діє. У другий період пологів (період зганяння) відбувається зганяння плода з матки через родові шляхи. Після відходження вод перейми на кілька хвилин припиняються, стінки матки внаслідок ретракції м'язів стають товстішими і тісніше прилягають до плода. Нижній сегмент і згладжена шийка матки з розкритим зівом утворюють з піхвою родовий канал, який відповідає розмірам голівки і тулуба плода. Після нетривалої паузи перейми поновлюються і посилюються. Незабаром до них приєднуються потуги. Приєднання потуг до зганяючих перейм означає початок процесу зганяння плода. Внаслідок внутрішньоматкового і внутрішньочеревного тиску, що зростає, здійснюються поступальні рухи плода родовим каналом і його народження. Період зганяння супроводиться великим напруженням усіх сил роділлі, посиленням діяльності серцево-судинної системи. Під впливом зганяючих сил - перейм і потуг - голівка плода опускається в малий таз, проходить через його порожнину до виходу. Коли голівка доходить до дна таза і починає дедалі сильніше тиснути на нього, потуги стають невтримними, посилюються і прискорюються. Проміжки між потугами зменшуються до 1,5-2 хв (при тривалості 60-80 с). З моменту наближення голівки до виходу з малого таза промежина починає випинатися. У подальшому при поступальному русі голівки починає розкриватися статева щілина, з'являється голівка плоду. Напруження промежини в цей час досягає найбільшої сили. При потугах, що тривають, відбувається народження плечового пояса, тулуба і ніжок. Після народження плода починається третій період пологів - послідовий. У цей період плацента й оболонки відокремлюються від стінок матки і з родових шляхів зганяється послід, який відшарувався. Після народження дитини матка скорочується, набуваючи круглої форми, дно її розташовується на рівні пупка, через кілька хвилин починаються ритмічні скорочення матки - послідові перейми. Завдяки цьому порушується зв'язок між плацентою і стінкою матки. Кров із судин накопичується між плацентою і стінкою матки, сприяючи подальшому відокремленню плаценти від місця прикріплення. Відходженню посліду, що відокремився від стінок матки, окрім перейм, сприяють потуги. Середня маса посліду становить 500-600 г, діаметр плаценти звичайно не перевищує 18-20 см. Послідовий період характеризується виділенням крові з матково-плацентарних судин, які ушкоджуються під час відшарування плаценти. При нормальному перебігу послідового періоду втрата крові досягає 150-300 мл (у середньому 250 мл). Таку втрату крові називають фізіологічною, і вона не позначається негативно на організмі жінки. Після зганяння посліду матка скорочується, кровотеча припиняється. З моменту закінчення пологів жінку називають породіллею. Після народження посліду починають обстеження родових шляхів. Виявлені розриви ретельно зашивають зі знеболюванням. За породіллею наглядають у пологовому залі протягом не менше як 2 год. Якщо скарг немає, стан задовільний, пульс и АТ у межах норми, матка щільна, виділення незначні, то породіллю переводять до післяпологового відділення, а новонародженого до дитячого відділення або до спільної з матір'ю палати, якщо така є. Тривалість пологів залежить від різних причин, здебільшого від характеру родових сил. Тривалість перших пологів звичайно більша, аніж повторних. У середньому в первородящих нині тривалість родового акту становить 10- 14 год, у повторнородящих - б-8 год. Найтривалішим є період розкриття: у первородящих він дорівнює в середньому 9-13 год, у повторнородящих- 5-7 год. Період зганяння в первородящих становить від З0 хв до 1 год, у повторнородящих від 5-10 до З0 хв. По-слідовий період у перво- і повторнородящих триває від 5-10 до З0 хв.

Підтримка жінки в пологах

Є багато доказів позитивного впливу присутності і допомоги близьких людей на перебіг пологів та протікання післяпологового періоду. Такими людьми можуть бути батько дитини, мама сестра, свекруха чи подруга. Добре, якщо вони пройшли попереднє навчання і знають, як саме підтримати Вас у пологах фізично (масаж спини і попереку, обтирання лиця, прогладжування рук) та морально (підбадьорювання, заспокоювання). Підтримка сім'ї чи друзів в пологах має такі переваги:

- скорочує тривалість пологів;

- зменшує потребу в обезболюванні переймів;

- зменшує потребу в хірургічних втручаннях;

- покращує стан немовляти при народженні;

- значно покращує психологічний та емоційний стан жінки, сприяє сприйняттю пологів як очікуваної радості;

- зміцнюєродинні відносини та робить їх гармонійними;

- сприяє більшому фізичному та емоційному зв'язку між батьком і дитиною.

Грудне вигодовування

Годування грудьми - одна з найбільших винагород у догляді за дитиною. Ви зможете забезпечити її найліпшим харчуванням, яке дає природа, тож не лякайтеся, якщо зіткнетеся з деякими проблемами на початку. Ви і дитина повинні опанувати це вміння разом. Якщо дитина спочатку не вміє споживати, або смокче недовго, то будьте терплячі до неї. Дитині не треба багато їжі відразу після народження, а Ваші пипки повинні зміцніти і звикнути до смоктання. Подолавши перший тиждень (або більше), ви можете бути впевнені в успішності грудного вигодування. Грудне молоко - ідеальна їжа для новонародженого - натуральна , стерильна, нета. Ця їжа:

- легко засвоюється і повноцінно використовується організмом дитини.

- захищає немовля від різноманітних інфекцій, сприяє нормуванню власної системи імунітету.

- забезпечує ріст і розвиток малюка, завдяки наявності в жіночому молоці комплексу біологічно активних речовин (гормони, ферменти, ростові, імунні фактори та інше).

- Забезпечує вам емоційний контакт із малюком, основу правильної психологічної поведінки дитини в сім'ї та колективі, її соціалізацію. Сприяє інтелектуальному та пізнавальному розвитку.

- допомагає запобігати непланованій вагітності після пологів.

- захищає ваше здоров'я - сприяє нормативному перебігу післяпологового періоду, здійснює профілактику виникнення мастопатії, пухлин молочної залози, матки та яєчників.

- Значно дешевше, ніж штучні суміші.

Вироблення та виділення молока

Молочна залоза складається із залозистої, опірної та жирової тканин. Розмір грудей не впливає на процес і якість грудного вигодовування. Жінки як маленькими, так і з великими грудьми можуть чудового годувати своє маля молоком. У залозах виробляється молоко, яке через протоки рухається до соска. Не доходячи до соска, протоки розширюються і утворюють молочні синуси, в яких тимчасово збирається молоко. Молочні синуси розташовані під так званою ареолою - темними кружечками навколо соска. Придивіться добре - на поверхні ареоли помітні маленькі пухирці, які виробляють рідину, що пом'якшує та дезінфікує шкіру, соска та ареоли. В ділянці соска, а особливо ареоли. В ділянці соска, а особливо ареоли, є багато дуже чутливих нервових закінчень, подразнення яких під час смоктання “запускають” і підтримують лактаційні рефлекси - молоко утворення, тобто пролактиновий, і виведення молока, або акситоциновий. Таким чином лактація (виділення молока молочною залозою) складається з двох фаз: продукції та виведення молока. У перші дні після пологів груди виробляють молозиво, спеціальне молоко, багате на білки, що забезпечую дитину цінними антитілами проти інфекцій. Молоко починає виділятись десь на четвертий день. Дитина стимулюватиме виробництво достатньої кількості їжі для неї. Щоб молоко прибувало, дитину треба годувати з два-або тригодинним інтервалом. Утворення грудного молока ґрунтується на принципі постачання і попиту: чим частіше дитина їсть і більше молока випиває, тим більше його виробляється. Додаткове штучне підгодовування підриватиме цю систему: якщо дитина задовольнить свій голод їжею х пляшечки, вона не буде добре смоктати, ваші груди не отримають потрібної стимуляції. Грудне молоко не завжди однакове за складом: на початку годування воно водянисте і добре тамує спрагу і тільки під кінець дитина отримує ситну висококалорійну їжу. Тому важливо, щоб вона смоктала принаймні 10-15 хв з однієї груді під час кожного годування, інакше знову швидко зголодніє.

Підготовка до вигодування груддю

По-перше, треба бути глибоко впевненим в необхідності природного вигодування для майбутньої дитини, мати бажання обов'язково годувати її грудьми, а також отримати підтримку з боку рідних, чоловіка та медичного персоналу. Звичайно починати готуватися до цього потрібно із своєчасного нагляду в жіночій консультації і ретельного обстеження під час вагітності. Зверніть увагу на регулярний контроль за масою тіла, активізація гімнастичних вправ для грудних м'язів носінні бюстгальтера з простої щільної тканини, достатнього за об'єктом для того, щоб не здавлювати молочну залозу. При огляді молочних залоз може бути встановлена плоска або тескувата форма сосків. Не хвилюйтесь, це не перешкодою для повноцінного грудного вигодовування. Справа в тому, що дитина під час смоктання захоплює і частину груді навколо соска, не тільки сам сосок, потрібно лише правильно її прикласти до грудей. Вже під час вагітності майбутній мамі потрібно отримати інформацію, як відбувається вироблення і виділення молока, навчитися правильному прикладанню дитини до грудей, методом зціджування грудного молока. Дуже суттєвою умовою успішності грудного є ваш позитивний емоційний стан, велике бажання годувати грудьми. І навпаки, якщо ви хвилюєтесь, збентежені, невпевнені в собі, не розумієте, чому важливе природне вигодування, або відчуваєте біль, то навіть при достатньому вироблені молока грудною залозою воно може не виділитися. Це відбувається в зв'язку з тим, що при вищезгаданих умовах гальмується рефлекс виведення молока (акситоциловий). У свою чергу, відсутність запиту на молоко гальмує його продукування, і кількість молока в жінки зменшиться. Тому спробуйте не звертати увагу на негаразди, сконцентруйтеся на тому, що тільки ви можете дати потрібне годування дитині, думайте про щось приємне, переконайте себе в можливості все здолати. А для кращого спрацювання аситицилового рефлексу треба заспокоїтися, прийняти теплий душ, випити теплого напою (молоко, сік, неміцний чай), зробити масаж шиї, спини. Від чого залежить тривала і стійка лактація, успіх грудного вигодування в цілому.

Практично кожна жінка спроможна годувати свою дитину грудьми тривалий час. Та для цього треба виконувати певні умови.

Головними з них є

- раннє, тобто в перші 30-60 хвилин після пологів прикладання новонародженого до грудей матері.

- часте, активне смоктання, яке визначається не якимось розкладом, а тільки індивідуальною вимогою дитини та ступнем її ситності.

- правильна техніка годування, яка забезпечує ефективне смоктання (добре випорожнення молочної залози, отримання молока дитиною).

- позитивний емоційний стан жінки, яка годує грудьми.

10 основних принципів успішного грудного вигодування ВООЗ та ЮНІСЕФ, які втілюються в життя з ініціативою “Лікарня, доброзичлива до дитини”. Заклад такого типу повинен:

1. Мати зафіксовану в письмовому вигляді політику стосовно практики грудного вигодування і регулярно доводити її до відома всього медико-санітарного персоналу.

2. Навчити весь медико-санітарний персонал необхідним навичкам для здійснення цієї політики.

3. Інформувати всіх вагітних жінок про переваги і методи грудного вигодування.

4. Допомагати матерям починати грудне вигодування протягом 30 хвилин після пологів.

5. Показувати матерям, як годувати грудьми і як зберегти лактацію, навіть якщо вони повинні бути відокремлені від своїх дітей.

6. Не давати новонародженим ніякої іншої їжі або пиття, окрім грудного молока за винятком випадків медичних показань.

7. Практикувати цілодобове спільне розміщення матері та новонародженого в одній палаті.

8. Заохочувати грудне вигодування за вимогою дитини.

9. Не давати новонародженим, які знаходяться на грудному вигодуванні, ніяких штучних засобів (імітуючи грудь або заспокійливе).

10. Заохочувати створення груп підтримки грудного вигодування і направляти матерів у ці групи після виписки із лікарні або клініки.

Правила годування

Одним із вирішальних чинників успіху лактації є також і забезпечення відповідного положення дитини біля грудей та правильної техніки грудного вигодування.

Ознаки правильного прикладання дитини до грудей:

- підборіддя дитя торкається груді;

- ротик малюка широко розкритий;

- нижня губа вивернута;

- щічки округлені;

- більшу частину ареоли не видно (о основному нижню її частину);

- ви не відчуєте болю навіть при тривалому смоктанні;

- чути, як дитина ковтає молоко.

Дотримування гігієни при грудному вигодуванні

Годування вимагає від матері певних гігієнічних заходів. Потрібно підтримувати чистоту тіла, щоденно приймати душ, міняти білизну. Особливо важливо ретельно мити руки з милом перед кожним годуванням. Разом з тим, чисте (до і після годування) миття грудей, особливо з мило, непотрібне бо воно призводить до видалення з ареоли природної пом'якшувальної змазки, також відбувається пересушування шкіри ареоли і сосків та утворення тріщин.

вагітність пологи пригодовування дитина

Харчування матері під час годування груддю

Для того, щоби лактація була повноцінною, мама повинна правильно харчуватися. Період годування груддю не потребує дотримуватися спеціальних дієт. Тим не менше, необхідно пам'ятати, що на продукування молока організм жінки використовує свої внутрішні ресурси. Тому харчування повинно бути достатньо калорійним і збалансованим з складом всіх харчових речовин; білків, незамінних амінокислот, жирів, незамінних жирних кислот, вуглеводів, вітамінів, мінеральних солей і мікроелементів.

Пригодовування. Годувати дитину грудьми бажано як можна довше - до однорічного віку, а якщо є можливість і старше року. Унікальні біологічні властивості вашого молоко корисні малюкам і цього віку. Але виключно “молочний” період життя дитини, коли грудне молоко повністю задовольняє усі харчові та енергетичні потреби, триває не більше 4,5-5 місяців. До цього віку малюки помітно підростають, у них подвоюється маса тіла, збільшується рухова активність і відповідно збільшуються затрати енергії їх організмом. Виключно молочна їжа вже не може задовольнити потреби, що збільшуються. З цього віку діти потребують додаткового харчування - пригодовування. Зміни відбуваються і в самому організмі дітей - травна система стає все більш зрілою, здатною до перетравлювання і засвоєння не тільки рідкої, молочної, але й іншої, твердішої їжі. А через 2-3 місяці з'являються перші, а згодом наступні молочні зуби, отже, поступово виробляється навичка спочатку подрібнювати, перетирати їжу і тільки потім ковтати її.

Правила ведення пригодовування

Введення будь-яких продуктів і страв пригодовування - це перші кроки до переходу дитини на якісно нове харчування, до якого вона повинна звикнути. Ці кроки потрібно робити, обережно, терпеливо, не поспішаючи, щоб уникнути небажаних реакцій, удосконалень і навіть відмови дитини приймати нову для неї їжу, яка відрізняється від грудного молока за запахом, смаком і консистенцією.

Тому при введенні пригодовування рекомендуємо дотримуватися таких загальних правил.

1. Пригодовування дається перед годуванням грудьми.

2. Будь-які нові для дитини продукти і страви починають давати з невеликих кількостей (соки - з крапель, пюре і каші - з 1 чайної ложки) і поступово, через 5- днів збільшують до повної порції.

3. Нове, чергове пригодовування можна вводити тільки після того, як маля звикне до попереднього, з'їдаючи повну порцію, і добре себе почуває (звичайно, не раніше ніж через два тижні).

4. Щоразу після того, як малюк отримав порцію пригодовування, прикладіть його до грудей. Це продовжить у вас лактацію, а дитина буде задоволеною, спокійною і краще захищеною в період адаптації до повного харчування від порушень перетравлювання і алергічних реакцій. Коли малюк отримує всі види пригодовування в повному обсязі і буде почувати себе нагодованим, то він сам поступово відмовиться від грудей.

5. Пригодовування давайте не з пляшечки через сосочку, а чайною ложечкою маленькими порціями (на кінчику ложки) і обережно класти дитині на середину язика, тоді воно легко проковтне її. Навичку їсти ложкою потрібно виробляти тепер, щоб потім не мати проблем з іншою, більш твердою їжею через соску може призвести до травматизації ясен, формування неправильного прикусу карієс зубів.

6. Ніколи не годуйте дитину в ліжечку. В положенні лежачи вона може захлинутися або вдавитися грудочкою їжі. Під час годування дитина повинна знаходитись у вертикальному положенні, в зручній позі у вас на руках, колінах або сидіти в спеціальному дитячому стільчику.

7. Їжа для пригодовування завжди повинна бути свіжо приготовленою, мати ніжну, помочену (без грудочок) консистенцію - спочатку вершкоподібну, а потім густішу - сметаноподібну. Перед тим, як давати пригодовування дитині остудіть його до температури тіла (36-37 градусів Цельсія), добре перемішайте і ще раз перевірте, чи рівномірно воно остудилося.

8. Не можна дитину годувати насильно. Уважно потрібно слідкувати за її поведінкою під час годування. Якщо маля виштовхує їжу з рота, “випльовує” її, відвертає обличчя від ложки з їжею, годування продовжувати марно. Причини такої поведінки можуть бути різними: дитя не голодне, їжа йому не знайома на смак або дуже тепла, ви завдали малюку болю та багато інших причин. Наступного разу вона більш охоче з'їсть запропоновану їжу.

9. Під час годування рухи дитини повинні бути вільними. Малюку потрібно дати праву руку “його” ложку, хай він звикне до неї. Прийде час і дитина сама почне їсти цією ложкою.

Програма пригодовування

Існує спеціальна програма, яка передбачає поступове введення в раціон харчування дітей окремих продуктів і страв пригодовування замість грудного молока. Звичайно, у віці раніше 3-3,5 місяці починають давати харчову добавку у вигляді фруктового, ягідного або овочевого соку, а через 1,5-2 тижні ,якщо в дитини не має яких-небудь небажаних реакцій, вводить наступну харчову добавку - фруктове, або ягідне пюре без дрібних кісточок і грудочок. Потім починають включати в раціон почергово більш густе пригодовування: перше - з 4-4,5 місяців, друге - з 5,5,5 місяців, третє - 7-8 місяців. Поступово всі види пригодувань ускладнюються, за рахунок введення в раціон інших харчових продуктів: сиру, жовтка курячого, рослинного, вершкового масла, рибного пюре, хліба, сухарів, печива. Під час споживання дитиною нових продуктів і страв пригодовування завжди береться до уваги її стан здоров'я, апетит, маса тіла, наявність явних або потенційних (сімейних) алергічних реакцій на ті чи інші продукти, схильність до порушень зі сторони органів травлення (зригування, здуття живота), частота і температура випорожнень. Тому програма, враховуючи індивідуальні особливості дитини, «молочний» період життя дитини, коли грудне молоко повністю задовольняє усі харчові та енергетичні потреби, триває не більше 4,5-5 місяців. До цього віку малюки помітно підростають, у них подвоюється маса тіла, збільшується рухова активність і відповідно збільшуються затрати енергії їх організмом. Виключно молочна їжа вже не може задовольнити потреби, що збільшуються. З цього віку діти потребують додаткового харчування - пригодовування. Зміни відбуваються і в самому організмі дітей - травна система стає все більш зрілою, здатною до перетравлювання і засвоєння не тільки рідкої, молочної, але й іншої, твердішої їжі. А через 2-3 місяці з'являються перші, а згодом наступні молочні зуби, отже, поступово виробляється навичка спочатку подрібнювати, перетирати їжу і тільки потім ковтати її.

Штучне вигодовування

Штучне вигодовування - це вимушений засіб годування, коли всі спроби годувати грудьми виявилися безрезультатними.

Штучне вигодовування:

- перешкоджає встановленню емоційного зв'язку між вами і малюком

- сприяє частим захворюванням дитини: діарей ним, респіраторним, інфекційним

- є фактором виникнення алергічних реакцій та захворювань (екзема, бронхіальна астма)

- збільшує ризик розвитку хронічних захворювань органів травлення, щеплення, стоматологічних та ортопедичних порушень

- сприяє появі в майбутньому ожиріння, цукрового діабету в дитини

- породжує труднощі в навчанні, вихованні інтелектуальному розвитку маляти Перехід дітей на штучне вигодовування має бути суворо зумовлений і здійснюватися під контролем педіатра. Особливо небажаним є штучне вигодовування в перші 3-4 місяці, так як цей найбільш незрілий період життя дитини вважається “критичним” для збереження її здоров'я, а грудне молоко матері допомагає малятам, навіть недоношеним чи тим, що народилися хворими, подолати недуги і труднощі цього періоду. Тому, з метою відстрочки раннього чи занадто форсованого переведення на штучне вигодовування ми рекомендуємо не відміняти дитині і грудному молоці, якщо у матері є молоко у грудях, то хоча б в малих кількостях. А у випадку повної відсутності молока, можна використовувати надлишки грудного молока інших матерів (після його кип'ятіння).

У чому різниця між жіночим і коров'ячим молоком? Не дарма мудрість говорить “жіноче молоко створила природа для дитини, а коров'яче - для теляти”. Між цими двома видами молока існують великі відмінності за складом усіх поживних речовин: у коровячому молоці в 3 рази більше білка і майже в стільки ж разів - мінеральних солей за рахунок надмірної кількості кальцію, калію, натрію, фосфору, жиру. Разом з тим, у ньому мало вуглеводів (молочного цукру - лактози), найважливіших незмінних жирних кислот і цілої низки вітамінів (А, В, Е, С) а також важливої сірковохімічної амінокислоти - таурину, заліза та інших необхідних компонентів. Вона також не містить власних жіночому молоку біологічно активних і захисних факторів. Тому в молоці під час штучного вигодовування “непідготовленим” коров'ячим молоком або звичайними сумішами, в зв'язку з надлишком одних і нестачею інших харчових компонентів, виникають несприятливі зміни в обмінних процесах і порушується їх розвиток. Вони проявляються в формі хронічних розладів харчування: гіпотрофії або паратрофії, хвороб вітамінної недостатності, рахіту, анемії а також інших недуг, пов'язаних із порушенням захисних сил дитячого організму.

Для успішного проведення штучного вигодовування дитини необхідно дотримуватись правил і рекомендацій:

- молочна суміш, яка змінює грудне молоко, повинна гарантовано відповідати всім вимогам щодо поживних цінностей і гігієнічної чистоти дитячого харчування. Такі особливості на даний час властиві адаптованим молочним сумішам промислового виробництва. Але вибираючи молочну суміш для дитини, все-таки треба проконсультуватись з лікарем.

- будь-яку молочну суміш потрібно вводити в раціон молока методом “тренування і проби”, тобто починати її давати дитині малими порціями поступово впродовж 4-5 днів доводячи до потрібної кількості в кожному годуванні протягом доби. Це полегшить адаптацію травної системи і обмінних процесів немовляти до чужорідної їжі й дасть можливість з'ясувати, чи не має на цей продукт алергічної реакції.

- кількість годувань, на відміну від грудного вигодовування, повинна бути фіксованою за часом і відповідати віку дитини.

- треба годувати дитину з врахуванням її віку і апетиту, але для запобігання перегодовування об'єм молочної суміші не повинен перевищувати вікову потребу малюка в їжі.

- Правила годування з пляшечки із соскою при штучному вигодовуванні такі ж самі, як і при змішаному.

Фізичний розвиток дитини в перший рік життя

Турбота про здоров'я дитячих зубів починається задовго до їх появи. З перших місяців після народження малюка важливо дотримувати гігієнічні процедури і ... вчасно відучити дитину від пляшечки, щоб уникнути появи «пляшкового карієсу». Статура одного з батьків або їх середній показник. Приводом для консультації лікаря служить помітне порушення пропорцій. Наприклад, нижня половина тіла набагато коротше або довше верхньої. Фізичний розвиток дитини в перший рік життя - тема статті. Вага Дитина не повинна бути занадто дебелим або дуже худим. З появою складок на боках, животі, округлих щік і збільшення у вазі (особливо за кілька тижнів, місяців) потрібно переглянути раціон малюка і дати йому можливість більше рухатися. Якщо ситуація не зміниться, зверніться до фахівця. Втрата ваги без видимої причини (дитина добре харчується, не хворів, не було операцій), особливо швидка, зажадає обов'язкової консультації лікаря. Зростання Кінцеві значення зростання малюка складаються з показників батьків, хоча дитина може їх обігнати. Поцікавитися у лікаря, нормальний чи у малюка зростання, варто, якщо він відстає від своїх однолітків чи випереджає їх. Відмінності в зростанні дітей одного віку можуть бути істотними. Так, нормою для дитини 3 років вважається показник 88-102 см. І чим старша дитина, тим більше поправок робиться на підлогу: наприклад, дівчатка починають витягуватися раніше хлопчиків. Якщо виявиться, що проблема викликана порушенням виділення гормону росту, дитині призначать лікування, і чим швидше це відбудеться, тим вище він буде в майбутньому. Крім того, гормон росту важливий і для нормального формування більшості органів. Але відставання в рості далеко не завжди пов'язане з якоюсь хворобою, найчастіше мова йде про сімейну межі і не потребує лікування. Шкіра В основному вона має однакову забарвлення. Більш темний колір набуває шкіра статевих органів, навколососкової області, але не раніше часу початку статевого розвитку. Випередження цих термінів - обов'язковий привід для візиту до лікаря. Ендокринолога зацікавить також поява пігментації в пахвових западинах, складках шиї, паху, а ще там, де одяг щільно прилягає до тіла і на ліктях і колінах. Найчастіше шкіра на цих ділянках стає більш темною при порушеннях жирового і вуглеводного обміну. Поява на шкірі стрий (смужок білого, червоного або синюватого кольору) може бути пов'язано з різними хворобами, в тому числі ендокринними, а ще - швидким зростанням, збільшенням або зниженням ваги. Показати дитини ендокринолога потрібно, якщо стрий багато чи їх число зростає. Статеві органи Перші ознаки розпочатого статевого розвитку відзначаються у дівчаток старше 8 років, а у хлопчиків - старше 9. Поява волосся на статевих органах, білої лінії живота, пахвових западинах, на обличчі у хлопчиків, а ще кров'янистих виділень у дівчаток, збільшення молочних залоз і виділення з сосків у дітей обох статей до цього віку потребують консультації ендокринолога. Якомога раніше показати дитину лікарю потрібно, якщо у хлопчика в мошонці відсутній один або обидва яєчка, отвір сечівника розташоване не на вершині голівки статевого члена а, наприклад, на рівні вуздечки. А у дівчаток тривожною ознакою стане великою або збільшується клітор. А тепер - обстеження На прийомі ендокринолог оглядає дитину, вимірює точний зріст, вага, окружність грудної клітини, голови та інші показники. Доктору потрібно знати ріст і вагу-малюка при народженні і пізніше, тому захопите на консультацію його карту з поліклініки та виписку з дитячого саду. Детально розкажіть лікар про хвороби ендокринних органів усіх родичів. А якщо дитина раніше обстежувався у ендокринолога, ще й результати аналізів. Потім, залежно від передбачуваного діагнозу, лікар призначить обстеження: аналізи крові і сечі, УЗД, рентген кистей (для визначення кісткового віку, що вказує на ступінь дозрівання скелета, адже він може відрізнятися від паспортного і потрібен для кінцевого росту і підбору лікування), рентген черепа, якщо лікар підозрює проблеми в роботі та/або будову гіпофіза і гіпоталамуса, томографію.

Вакцінація та імунізація

Вакцинація та імунізація - процеси, що забезпечують активну або пасивну біологічну стійкість організму до певних інфекційних захворювань. Штучна активна імунізація - стимуляція імунної системи шляхом введення вакцини або анатоксину (знешкоджених бактеріального токсину, що зберігає свої антигенні властивості); при штучній пасивної імунізації в організм вводять вже готові антитіла - імуноглобуліни. Природна активна імунізація організму відбувається в результаті його інфікування, а природна пасивна імунізація - при перенесенні материнських антитіл у плід через плаценту або в організм новонародженого з молозивом. У результаті штучної імунізації виробляється високоспецифічний імунітет, тобто вакцина, анатоксин або готові антитіла дають організму часткову або повну стійкість до даного захворювання. Вакцини та анатоксини тривало захищають організм, іноді до кінця життя. Готові антитіла забезпечують лише тимчасовий захист; у разі повторної інфекції їх потрібно вводити знову. Вперше вакцинацію (щеплення) стали практикувати для боротьби з віспою - захворюванням, яке лютувало багато століть, несучи незліченну кількість життів. Було відмічено, що у людей, що перехворіли віспою, вироблявся імунітет, тобто вони не хворіли повторно. Тому перші віспяні вакцинації населення здійснювалися шляхом введення (інокуляції) невеликої кількості рідини з пухирців на шкірі хворих. Подібні щеплення проводилися в Китаї, Туреччині і Європі. У 1717 з ініціативи Мері Монтегю, дружини англійського посла в Туреччині, подібна практика була введена в Англії. Під час епідемії віспи в Новій Англії Джордж Вашингтон наказав провести вакцинацію своєї армії. Як правило, у вакцинованих виникала віспа в легшій формі, проте бували випадки, коли після щеплення люди тяжко хворіли і помирали. Поворотний момент в історії вакцинації пов'язаний з ім'ям англійського лікаря Е. Дженнера (1749-1823), який першим помітив, що зараження коров'ячою віспою оберігає від воістину страшної хвороби - натуральної віспи. Дженнер прищепив восьмирічному хлопчику рідина з пухирців на руці доярки, і хлопчик придбав імунітет до натуральної віспи. Після успішної і масової перевірки цього методу імунізація як засіб боротьби з інфекційними захворюваннями стала поширюватися повсюдно. Завдяки широкій кампанії, проведеної під егідою Всесвітньої організації охорони здоров'я, в даний час віспа практично зникла з нашої планети. Успіхи імунології дозволили ввести в медичну практику щеплення проти багатьох дитячих хвороб - коклюшу, поліомієліту, кору, свинки, краснухи і грипу В (головної причини менінгіту в дитячому віці). Однак оскільки в менш розвинених країнах дитяча смертність визначається головним чином інфекційними захворюваннями, вчені прагнуть розробити нові вакцини, які при одноразовому введенні могли б захистити дитину відразу від декількох збудників хвороб. Вже отримані імуноглобуліни, здатні швидко захистити організм від зміїних укусів, правця, ботулізму і дифтерії. В даний час в США є більше 40 різних вакцин, анатоксинів та імуноглобулінів, які дозволено використовувати для імунізації. Особливу увагу вчених привертає проблема створення вакцин для боротьби з вірусними захворюваннями, так як більшість вірусних інфекцій не піддається лікуванню хіміотерапевтичними засобами. Зокрема, імунологи намагаються розробити вакцину проти вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ) - збудника СНІДу. Пасивна імунізація - запровадження антитіл до будь-яких антигенів. За допомогою пасивної імунізації можна створити тільки тимчасовий імунітет тривалістю 1-6 тижнів. Хоча пасивна імунізація викликає короткочасне підвищення стійкості до збудника, її дія виявляється негайно. Повторна пасивна імунізація не підсилює імунітет і часто супроводжується ускладненнями. Її зазвичай проводять після контакту зі збудником і при неможливості активної імунізації. До пасивної імунізації вдаються для створення тимчасового імунітету після контакту зі збудником інфекції в тих випадках, коли активна імунізація з тих чи інших причин не проводиться заздалегідь (наприклад, проти цитомегаловірусу, проти сказу). Пасивну імунізацію застосовують також для лікування захворювань, викликаних бактеріальними токсинами (зокрема, дифтерії), укусів отруйних змій, укусів павуків і для специфічної (анти-Rh0 (D)-імуноглобулін) і адресною (антилимфоцитарного імуноглобулін) імуносупресії. Для пасивної імунізації користуються трьома видами препаратів: - Нормальними людськими імуноглобулінами (застаріла назва - гаммаглобулін) для в / м або в / в введення; - Специфічними людськими імуноглобулінами з високим вмістом антитіл проти певних збудників (наприклад, проти вірусу гепатиту В або проти вірусу varicella-zoster); - Специфічними сироватками, в тому числі антитоксичними, отриманими від імунізованих тварин.

Програма імунізації

Вік дитини	Призначення вакцини	Вид щеплення
1-3й день життя 3 місяці 4 місяці	Гепатит В, туберкульоз Коклюш, дифтерія, правець, гепатит В, Поліомієліт Дифтерія, правець, коклюш, Поліомієліт	Ін'єкція Ін'єкція Перорально Ін'єкція Перорально
5 місяців 12-15 місяців	Коклюш, дифтерія, правець, гепатит В, Поліомієліт Кір, краснуха, паротит (свинка)	Ін'єкція Перорально Ін'єкція
18 місяців 3 роки	Дифтерія, правець, коклюш, Поліомієліт Поліомієліт	Ін'єкція Перорально Перорально
6 років	Дифтерія, правець, Кір, краснуха, паротит (свинка)	Ін'єкція Ін'єкція
7 років 11 років	Туберкульоз Дифтерія, правець, паротит Кір, краснуха,	Ін'єкція Ін'єкція Ін'єкція
14 років	Туберкульоз Дифтерія Правець Поліомієліт	Ін'єкція Ін'єкція Ін'єкція Перорально
15 років 18 років	Краснуха Паротит Дифтерія, правець	Ін'єкція Ін'єкція Ін'єкція

Література

1. Журнал “Моя дитина”.

2. Практичний порадник для батьків “Мати і дитина”.

3. Посібник для батьків

Размещено на Allbest.ru