Санаторно-курортні підприємства та їх значення

Зміст процесу планування на підприємстві полягає у пошуку відповідей на три ключових запитання:

де організація знаходиться у даний момент (який стан, яка ситуація)?

чого організація прагне досягти (куди вона прямує)?

як організації потрапити звідти, де вона є, туди, де вона прагне опинитися?

Схематично процес планування в організації можна представити як послідовність таких етапів:

Встановлення цілей діяльності організації, які визначають очікуваний або бажаний стан організації.

Розробка стратегії діяльності організації - безпосереднє опрацювання шляхів, якими організація досягатиме очікуваних результатів.

На практиці існує багато критеріїв класифікації планів організації. Найчастіше з них використовують такі:

за критерієм широти охоплюваної сфери розрізняють стратегічні й оперативні плани;

за критерієм часового горизонту планування плани поділяють на довгострокові й короткострокові;

за ступенем конкретизації виділяють завдання й орієнтири.

Стратегічні плани - це плани, які визначають головні цілі організації, стратегію придбання та використання ресурсів для досягнення цих цілей.

Оперативні плани - це плани, у яких стратегія деталізується у розрахованних на короткий термін рішеннях щодо того:

-що конкретно треба зробити,

-хто повинен це зробити,

- це має бути зроблено.

Короткострокові плани - це плани, які складаються на період до 1 року. Вони, як правило не мають змінюватися.

Довгострокові плани - це плани розраховані на перспективу 3-5 років. Ці плани мають враховувати зміни у зовнішньому середовищі організації та вчасно реагувати на них.

Завдання - це плани, що мають чіткі, однозначні, конкретно визначені цілі. Їх не можна тлумачити двозначно (збільшити виробництво на 3% за рік).

Орієнтири - це плани, що носять характер напрямку дій. Їх використання доцільне за умов невизначенності середовища, великої ймовірності непередбачуванних змін, які вимагають гнучкості управління. Вони визначають курс дій, але не прив'язують управління до жорстких конкретних цілей, тобто вони надають у певних межах свободу для маневру (збільшити обсяги виробництва на 3-4% за рік).

У зв`язку з нестабільною ситуацією в Україні, на підприємстві використовують лише перспективне та поточне планування.

Перспективні плани є носіями й виразниками стратегії підприємства. Тому в них формулюються основна мета підприємства, провідні ідеї, визначаються пріоритети, напрями та сфери його діяльності, існуючі можливості й ресурси.

Перспективне планування, як правило, доповнюється оперативним, яке передбачає розробку конкретних завдань на найближчий період у різних сферах діяльності підприємства .

Як правило, для досконалого вивчення фінансового забезпечення на підприємстві застосовується така модель економічного аналізу, що базується на даних фінансової звітності.

Фінансова звітність

Таким чином, аналіз результатів діяльності готелю включає такі обов'язкові елементи:

1. Дослідження змін кожного показника за поточний період, що аналізується. Це - «горизонтальний» аналіз фінансових результатів за звітний період.

2. Дослідження структури відповідних показників і їх змін. Це - «вертикальний» аналіз показників.

3. Дослідження в загальному вигляді динаміки показників фінансових результатів за ряд звітних періодів. Це - «трендовий» аналіз.

Розрахунки, наведені в таблиці 4.1 свідчать про те, що за звітний період ТОВ “Сузір`я” збільшив виручку від реалізації на 12114,4 тис. грн. (з 15147,8 до 27262,2 тис. грн.), тобто на 80 %;

Таблиця 4.1 Звіт про фінансові результати ТОВ «Сузір'я» на 01 січня 2009 року (тис. грн..)

[Додаток Ж1, Ж2]

Чистий дохід також збільшився на 10105,3 тис. грн. (з 12613,2 тис. грн.. до 22718,5 тис. грн.) тобто на 80%.

Для здійснення послуг підприємство ТОВ "Сузір'я" використовує трудові, матеріальні та фінансові ресурси. Вони находять відображення у витратах.

На прибуток підприємства впливає багато факторів. До тих факторів, що залежать від підприємницької активності та рівня керування, найбільше належать поточні витрати. Тому аналізу поточних витрат, виявленню тенденцій та закономірностей їх змін потрібно приділяти найбільшу увагу.

Для виконання аналізу змін в обсязі та рівні змінних та умовно-постійних витрат готелю проводиться групування витрат залежно від їх еластичності до виручки від реалізації послуг. Отримана інформація надає можливість визначити зміни в обсязі та рівні змінних та умовно-постійних витрат, знання яких необхідне для управління не тільки витратами, а й обсягом виручки від реалізації послуг та товарів у ресторані та готелі.

На рівень собівартості послуг та товарів великий вплив має виручка від реалізації послуг. Усі витрати по відношенню до обсягу виручки можна поділяти на дві групи: умовно-постійні та змінні.

Умовно-постійними називаються витрати, сума яких не змінюється при зміні виручки від реалізації послуг. Це орендна плата, амортизаційні відрахування, знос нематеріальних активів, знос малоцінних та швидкозношуваних предметів, утримання приміщень, послуги сторонніх підприємств та організацій, витрати на перекваліфікацію робітників та затрати некапітального характеру, поточний ремонт, відрахування на обов'язкове страхування майна та інші види витрат. Умовно-постійні витрати аналізуються по абсолютній сумі.

Змінні - це виграти, сума яких змінюється пропорційно зміні виручки від реалізації послуг та товарів. Ця група включає: витрати на сировину, транспортні витрати, заробітну плату, паливо, газ, електроенергію, відрахування на соціальне страхування, у пенсійний фонд та інші.

Заробітна плата у кожному підприємстві повинна розподілятися на змінні та умовно-постійні виграти. Тому що заробітна плата працівників, які отримують оклад (директора, бухгалтера, прибиральниці, вахтера) є незмінною в основній своїй частині.

Оплата праці (поварів, офіціантів) тісно пов'язана з виробництвом та реалізацією товарів та послуг, ці витрати треба вважати змінними.

Змінні витрати аналізуються шляхом співставлення рівня витрат у відсотках до обсягу виручки.

Поділ витрат на умовно-постійні та змінні дозволяє показати залежність між виручкою від реалізації послуг, собівартістю та розміром прибутку від реалізації послуг.

Готельний маркетинг

Готельний маркетинг націлений на вирішення таких завдань:

* обгрунтування необхідності надання послуг шляхом виявлення існуючого або потенційного попиту на них;

* організацію дослідних робіт зі створення послуг, що відповідають потребам споживачів;

* координація і планування надання послуг, збутової і фінансової діяльності готелю;

* вдосконалення методів збуту і просування послуг на ринку;

* регулювання і направлення усієї діяльності готелю для досягнення генеральних цілей у сфері надання послуг.

Маркетингова діяльність готелю передбачає:

1) вивчення кон'юнктури і динаміки попиту на дані готельні послуги;

2) аналіз зміни цін на дані готельні послуги та їхні замінювачі;

3) прогноз зростання доходів споживачів і їхніх потреб у даних послугах;

4) використання реклами, як головного інструмента недійової боротьби з конкуруючими готелями;

5) стимулювання збуту готельних послуг (залучення споживачів за допомогою надання пільг, розширення гарантованих прав споживачів, організація лотерей і ін.);

6) планування асортименту послуг з урахуванням соціально-психологічних установок споживачів (громадської думки про престижність проживання в даному готелі, придбанні даної послуги, коливань моди);

7) спеціальна організація обслуговування споживача, заснована на принципі: готельна послуга шукає потенційного споживача.

Управління маркетингом (Marketing Management), як системою маркетингової діяльності передбачає планування, виконання і контроль маркетингової програми та індивідуальних обов'язків кожного працівника, оцінку ризику і прибутків, ефективності маркетингових рішень.

Управління маркетингом передбачає побудову системи збирання інформації, досліджень ринку, реклами, збутових операцій і обслуговування, яка була б здатна забезпечити максимум ефекту при раціональному мінімумі витрат на маркетинг.

Управління маркетингом як процес складається з аналізу, планування, виконання, координації, а також програми контролю всіх елементів маркетингового комплексу. Основою сучасного управління маркетингом є концепція маркетингу. Процес управління маркетинговою діяльністю готелю представлено у табл. 4.2

Ключовою метою управління маркетингом є розробка стратегічних маркетингових програм, від правильності вибору яких залежить ефективність діяльності будь-якого готелю.

Маркетингові дослідження ринку готельних послуг повинні забезпечити систему управління готелю:

* інформацією для прийняття стратегічних рішень (чи варто виходити на ринок?);

* інформацією для прийняття тактичних рішень (планування обсягів продажів);

* інформацією для забезпечення банку даних, що знаходяться в розпорядженні готелю.

Таблиця 4.2. Послідовність заходів з управління маркетинговою діяльністю готелю

Кінцевою метою маркетингових досліджень є виявлення цільового ринку, на якому готель може реалізувати свої послуги з найбільшою ефективністю.

Організація маркетингових досліджень на підприємстві побудована таким чином, щоб забезпечити їм комплексний і системний характер, а також науковий підхід.

Загалом процес маркетингового дослідження складається з таких етапів:

1 етап: визначення проблеми і постановка цілей маркетингових досліджень;

2 етап: підбір джерел інформації;

3 етап: збір і аналіз вторинної інформації;

4 етап: отримання первинної інформації;

5 етап: аналіз даних, розробка висновків і рекомендацій;

6 етап: представлення і використання отриманих результатів.

Визначення проблеми і постановка цілей досліджень є головним, визначальним етапом маркетингових досліджень, оскільки вчасно і правильно сформульована проблема значною мірою скорочує час пошуку шляхів її вирішення, сприяє економії матеріальних і фінансових ресурсів.

Підбір джерел інформації здійснюється для полегшення пошуку необхідної інформації, яка поділяється на первинну і вторинну.

Збір і аналіз вторинної інформації, яка являє собою дані, зібрані раніше для різних цілей і що існують незалежно від досліджуваної проблеми, -- це відправна точка маркетингових досліджень. Вторинна інформація знаходиться у швидкому і відносно легкому доступі, її джерела можуть містити дані, що готель самостійно одержати не в змозі, вона відрізняється широким вибором джерел і порівняно невисокою ціною. Однак ця інформація може бути неповною, застарілою, недостатньо достовірною, крім того, методологія збору даних може бути невідомою.

Джерела вторинної інформації можна розділити на дві групи: внутрішні і зовнішні. Внутрішні джерела інформації мають безпосереднє відношення до готелю. Внутрішня інформація міститься в таких матеріалах: бюджетах, даних про прибуток і збитки, рахунках клієнтів, результатах інших досліджень, звітах з продажів тощо. Це -- клієнтська база даних, договори з клієнтами, транспортними організаціями, що надають додаткові послуги, дані аналізу діяльності готелю по позиціях: рівень середньорічного завантаження, сезонний розподіл потоків, середні ціни; статистична інформація, дані по взаєморозрахунках з турфірмами, інформація про клієнтів (кількість, терміни проживання тощо).

Зовнішня вторинна інформація може бути отримана з офіційних публікацій урядових і державних установ, комерційних дослідницьких організацій, Інтернету, книг, газет, журналів, монографій, довідників, телебачення і радіо. Ця інформація міститься також у статистичних збірниках, законодавчих і нормативних даних.

Отримання первинної інформації здійснюється спеціально для вирішення конкретної досліджуваної проблеми шляхом спостереження, експерименту, імітації, опитування. Первинні дані збираються відповідно до точних цілей, така інформація має досить повну достовірність, однак збір і обробка її вимагають значних матеріальних і трудових витрат.

Серед методів збору первинних даних на підприємстві слід виділити такі:

1. Спостереження -- дослідження поведінки об'єкту в реальній обстановці. Спостереження може бути польовим і лабораторним, за участю спостерігача і без його участі. Польове спостереження -- це спостереження в природній обстановці, лабораторне спостереження проводиться в штучно створеній обстановці.

2. Експеримент -- дослідження впливу одного фактора на інший при одночасному контролі сторонніх факторів. Цей метод дозволяє знайти причинно-наслідкові зв'язки досліджуваного явища.

3. Імітація полягає в побудові і використанні економіко-математичної імітаційної моделі, що дозволяє відтворювати та оцінювати використання різних маркетингових факторів не в реальних умовах, а за допомогою комп'ютерної техніки.

4. Опитування -- усне або письмове звернення до споживачів з питаннями, зміст яких містить проблему дослідження. Цей метод використовується для отримання даних, що ніяким іншим способом отримати неможливо.

Для раціонального та ефективного ведення господарської діяльності в умовах ринкової економіки необхідне отримання своєчасної і надійної інформації про зміни ринкової ситуації, динаміки внутрішнього і зовнішнього середовища.

Саме тому різноманітна діяльність зі збору, обробки, збереження, передачі та аналізу інформації займає провідне місце в практиці роботи великих готелів.

Активна інформаційно-дослідницька діяльність є необхідною умовою для ефективної реалізації маркетингових планів. Тому маркетингові дослідження повинні розглядатися не як епізодичні заходи, а як частина постійно діючого комплексного інформаційного процесу. Готелі повинні розробляти і використовувати системи постійного спостереження за навколишнім середовищем, обробляти і зберігати дані, щоб вони могли використовуватися в майбутньому.

Інформаційна система маркетингу -- це заснована на використанні комп'ютерної техніки сукупність процедур і методів, розроблених для створення, аналізу і поширення інформації для випереджальних маркетингових рішень на регулярній постійній основі.

Завдання маркетингових досліджень підприємства на ринку готельних послуг:

1) вивчення характеристик ринку готельних послуг (готелі, споживачі, конкуренти);

2) оцінка ринкового потенціалу готелю та його частки на ринку;

3) аналіз продажів, існуючих каналів збуту;

4) вивчення тенденцій ділової активності;

5) оцінка фінансово-економічної ситуації;

6) поточні спостереження за цільовими ринками;

7) ступінь ринкового насичення готельними послугами, введення нових послуг;

8) прогнозування довгострокових тенденцій розвитку ринку;

9) вивчення діяльності конкурентів;

10) аналіз ступеня задоволеності споживачів послугами.

Размещено на Allbest.ru