Вплив алкоголю на основні системи організму людини
Дія алкоголю на центральну нервову систему та на головний мозок. Дослідження з вивчення нейрохімічних механізмів впливу алкоголю на нервову систему. Руйнування еритроцитів алкоголем, зниження вмісту гемоглобіну. Ураження органів дихання алкоголем.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | реферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 22.12.2011 |
| Размер файла | 28,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Вплив алкоголю на основні системи організму людини
1. Нервова система
Алкоголь потрапляє з шлунка в кров уже через дві хвилини після вживання. Кров розносить його по всіх клітинах організму. Найважчу, найбільш вибіркову, «ударну» дію алкоголь має на центральну нервову систему, особливо на головний мозок. Порушується робота кори головного мозку й найближчої до неї підкоркової області, тобто вищої нервової діяльності. Відбувається часткове або повне розбалансування взаємодії відділів мозку й організму, коли верхні відділи мозку не управляють нижче розміщеними. Під впливом алкоголю людина втрачає здатність керувати собою. Як писав І. П. Павлов: «П'яні подібні до тварин, у яких видалені півкулі головного мозку».
Не дивно, що насамперед на вживання спиртних напоїв реагує нервова система. Пов'язано це з тим, що так звані ліпіди (жирові утворення), які містяться в клітинах нервової системи у великому обсязі, легко розчиняються спиртом. Алкоголь, проникаючи в нервові клітини, знижує їхню реактивність, при цьому порушується діяльність клітин кори великих півкуль, а потім його дія поширюється на клітини підкоркових центрів і спинного мозку. Ці порушення мають ще зворотний характер при одноразовому й нечастому вживанні спиртних напоїв. При тривалій дії алкоголю відбувається закупорка найдрібніших капілярних судин мозку й настає втрата деякої частини клітин. Руйнування декількох тисяч нервових клітин мозку не приводить до видимих змін його, оскільки мозок налічує від 14 до 17 млрд. клітин. Але якщо ж зловживання алкоголем триває, кількість загиблих клітин може досягати сотень мільйонів.
Відомо, що за нормальних умов у корі головного мозку відбуваються два протилежні процеси - збудження й гальмування. Проте, навіть невеликі дози спиртного порушують злагоджену роботу кори головного мозку. Алкоголь, насамперед, пригнічує процес гальмування в корі великих півкуль головного мозку й посилює процес збудження. Внаслідок пригнічення процесів гальмування в нервових клітинах кори відбувається розгальмування підкіркових центрів головного мозку. Саме цим пояснюється такий типовий для картини алкогольного сп'яніння стан збудження.
Процеси збудження й гальмування в нервових клітинах здійснюються за допомогою біогенних амінів (біологічно активних речовин), які синтезуються в мозку і є хімічними передавачами збудження з одного нервового закінчення клітини на інше. Кожна нервова клітина має відростки, за допомогою яких клітини з'єднуються одна з одною за посередництвом синапсів. Синапси є своєрідними регуляторами, які мають здатність або пропускати нервовий імпульс збудження далі, або блокувати його (гальмувати), перериваючи процес передачі.
Значна частина біогенних амінів, забезпечуючи безперервність передачі процесу збудження від клітини до клітини, руйнується під впливом спеціальних ферментів. У звичайних умовах запаси біогенних амінів у нервовій клітині або в її закінченнях відновлюються, система постійно перебуває в рівновазі: біогенних амінів виробляється достатньо, щоб повністю забезпечити нормальне функціонування нервових клітин, які регулюють обмін речовин й поведінкові реакції людини. Ця рівновага під впливом алкоголю порушується.
Тонко збалансована система рівноваги біогенних амінів мозку порушується навіть при одноразовому прийомі невеликих доз спиртних напоїв. Ці порушення ще більшою мірою зростають при регулярному або систематичному прийомі спиртних напоїв.
Велику роль у хімічній регуляції передачі нервових збуджень відіграють ендогенні (виробляються організмом) опіоіди.
Дослідження з вивчення нейрохімічних механізмів впливу алкоголю на нервову систему показали, що прийом алкоголю приводить до порушення взаємодії систем ендогенних опіоідів і пов'язаних з ними нейромедіаторних та ендокринних систем, яке, зрештою, призводить до порушення нормальної і збалансованої діяльності різних систем організму, що забезпечують стійкість його функціонування в зовнішньому середовищі.
Отже, навіть невеликі дози алкоголю впливають на обмін і процеси в нервовій тканині, на передачу нервових імпульсів. Одночасно порушується робота судин головного мозку: відбувається їхнє розширення, збільшення проникності, що приводить до крововиливу в тканину мозку. У підлітковому віці мозкова тканина бідніша фосфором, багатша водою, перебуває у стадії структурного й функціонального вдосконалення, тому алкоголь особливо небезпечний для неї. Навіть одноразові вживання спиртного можуть мати найсерйозніші наслідки.
Токсичне ураження головного мозку (алкогольна снцефалопатія) виявляється розвитком алкогольних психозів - біла гарячка, депресія, марення ревнощів, манія переслідування (алкогольний параноїд), галюцинації (слухові, зорові); призводить до алкогольної деградації особи.
На психіку підлітка неодноразове або часте вживання алкоголю справляє буквально руйнівний вплив. При цьому затримується не тільки розвиток вищих форм мислення, вироблення етичних, моральних категорій та естетичних понять, але й утрачаються вже розвинуті здібності. Підліток «тупіє» інтелектуально, емоційно та морально.
Алкогольна деградація особи виявляється в тому, що особа стає усе більш грубою, більш примітивною, погіршується пам'ять. Розлад пам'яті може досягти такого ступеня, що хворий практично стає повним інвалідом, який потребує постійного догляду.
При систематичному пияцтві та алкоголізмі виражені зміни настають не тільки в центральній, але і в периферичній нервовій системі. Можуть розвинутися алкогольні поліневрити, які характеризуються болем різної інтенсивності або неприємними відчуттями типу «повзання мурашок», оніміння, судом м'язів, переважно нижніх кінцівок, неможливість ходити через різку слабкість нижніх кінцівок («ватні» ноги).
Запальні зміни міжреберних, сідничного та інших нервів приводять до тяжких наслідків - невралгій, невритів, що супроводжуються постійним болем, обмеженням рухів. Людина практично стає інвалідом.
Таким чином, алкоголь ослаблює організм, гальмує формування й дозрівання його органів і систем, а в деяких випадках, наприклад при зловживанні, і зовсім зупиняє розвиток деяких функцій вищої нервової діяльності.
2. Серцево-судинна система
До отруйної дії спиртного не залишається байдужою і серцево-судинна система. Алкоголь та шкідливі продукти його обміну, всмоктуючись у кров і проходячи через печінку, потрапляють у загальний кровотік і здійснюють шкідливий вплив на кров, судини та серце. Алкоголь руйнує еритроцити, а також знижує вміст гемоглобіну й понижує імунобіологічні властивості крові. Навіть невеликі дози спиртних напоїв (60-120 г.) зумовлюють короткочасне прискорення ритму серцевої діяльності, підвищення артеріального тиску, іноді незначний біль у ділянці серця. При гострому сп'янінні обличчя червоніє (за рахунок швидкого розширення судин шкіри), пульс прискорений до 100-120 ударів за хвилину (в нормі 60-80 уд./хв.). У деяких людей порушується ритм роботи серця. Тиск крові то підвищується, то знижується (чистіше). Ці ознаки свідчать про негативну реакцію серцево-судинної системи на вжитий алкоголь.
Внаслідок сильного сп'яніння погіршується робота серця, може виникнути слабкість судин, у результаті чого синіють губи й Ніс, з'являється задишка. Пульс прискорюється вже до 120-150 ударів за хвилину. Знижується артеріальний тиск крові, порушується постачання кисню тканинам (кисневе голодування). Від різкого падіння тиску й зупинки серця може раптово настати смерть.
Судини різного калібру в здорових людей перебувають у псиному тонічному напруженні. Якщо тонус артерій піднімається, їхній просвіт звужується, а артеріальний тиск підвищується. Зниження тонусу судин супроводжується падінням артеріального тиску. Робота серця, його ритм і тонус артерій регулюються нервовою системою і нервовими центрами. При гострому сп'янінні нервова регуляція судинного тонусу порушується, капіляри (дрібні судини), яким належить вирішальна роль у підтриманні на певному рівні артеріального тиску, розширюються. Збільшується проникність капілярів. Це веде до застійних явищ у внутрішніх органах й утворення крововиливів. Під впливом спиртного артеріальні судини спочатку розширюються, тиск понижується, а потім тонус артерій та артеріальний тиск підвищуються, і в результаті виникають судинні кризи.
Зловживання спиртними напоями частіше призводить до зниження артеріального тиску (гіпотонії). Але в певної частини хворих хронічне алкогольне отруєння супроводжується гіпертонією.
Без сумніву, алкоголь негативно впливає на перебіг гіпертонічної хвороби. Гіпертонічні кризи - ускладнення гіпертонічної хвороби, виникають усе частіше, характеризуються раптовим різким підвищенням артеріального тиску, головним болем, нудотою та блюванням. Такий стан може ускладнитись інсультом або інфарктом міокарда, нирковою недостатністю.
Під дією алкоголю кровоносні судини мозку втрачають властиву їм еластичність, свій тонус, і часто різке коливання артеріального тиску зумовлює виникнення інсульту (розрив кровоносної судини з крововиливом у тканину мозку), внаслідок чого паралізуються кінцівки й втрачається мова - іноді беззворотньо.
Для серцевої діяльності шкідливі будь-які спиртні напої: чи то міцні, чи слабоалкогольні. Наше серце переганяє кров по кровоносній системі і день, і ніч. У середньому серце скорочується 60 - 80 разів за хвилину, при кожному скороченні викидається в кровоносне русло до 100 мл крові. За 1 хвилину серце перекачує 7 - 8 л крові, за добу - близько 12 тонн. Найважливіше завдання збереження здоров'я людини - не обтяжувати серце надмірним навантаженням.
Однак хворі, які страждають хронічним алкоголізмом, часто скаржаться на біль (здавлюючий), що виникає у ділянці серця. Це пов'язано зі специфічними змінами у м'язі серця в більшості хворих. Річ у тому, що під впливом алкоголю серцевий м'яз у них перероджується, між м'язовими волокнами відкладається жир. Змінені стінки серця втрачають свою пружність, стають в'ялими, порушується функція серця. При довгому й систематичному вживанні великої кількості пива розвивається так зване «пивне» серце. Воно характеризується значним збільшенням розмірів серця за рахунок товстого жирового шару, який покриває його, сковує й утрудняє роботу цього найважливішого органа. У хворого з'являються слабкість, задишка навіть при незначному фізичному навантаженні, а згодом - і в стані спокою.
Хронічна алкогольна інтоксикація супроводжується порушенням обміну речовин у міокарді, зменшується кількість білків і вітамінів. Особливо значним буває дефіцит тіаміну (вітаміну В,). Порушення обміну речовин врешті призводить до морфологічних змін. Розвивається так звана алкогольна кардіопатія, або міокардіопатія - захворювання серцевого м'яза. Виникає воно поступово в практично здорових людей, які схильні випити, але які поки ще не є ні п'яницями, ні алкоголіками. Характеризується це захворювання збільшенням розмірів серця, втратою пружності серцевого м'яза з поступовим розвитком серцевої недостатності, виникненням аритмії. Як правило, хворий скаржиться на серцебиття, порушення ритму роботи серця, задишку (навіть у стані спокою), неможливість виконувати фізичну роботу, а в більш пізній стадії він не може підніматися сходами чи швидко йти по рівній місцевості. Серцева недостатність поступово прогресує, нижні кінцівки набрякають, а в черевній порожнині накопичується рідина (розвивається водянка) - людина стає інвалідом. Іноді ці симптоми не встигають розвитися через виникнення порушення ритму серцевої діяльності та раптової смерті.
Алкогольних змін зазнають і стінки судин. У людей молодого віку (20-40 років) часто розвивається атеросклеротичне ураження коронарних судин й гостра коронарна недостатність. Ці серйозні зміни призводять до передчасного розвитку атеросклерозу. При зловживанні спиртним тонус судин знижується. Порушення окислення жирів призводить до підвищення концентрації холестерину в крові, який відкладається на внутрішній стінці артерій. З часом у цих місцях відкладаються солі кальцію, розвивається сполучна тканина й з'являються так звані атеросклеротичні жирові бляшки. Внутрішня поверхня судин стає нерівною, шорсткою, судини втрачають здатність до розширення. Діаметр артерій звужується, і порушується нормальний кровообіг. Крім того, такі змінені артерії здатні до спазмування. Усі ці фактори значно порушують кровообіг, викликають недостатнє постачання кисню до органів і тканин. Розвитку атеросклерозу особливо сприяє вживання спиртних напоїв у поєднанні з їжею, багатою жирами, яку часто вживають п'яниці.
Найчастіше атеросклеротичним процесом уражаються судини головного мозку, серця й нижніх кінцівок. Помічено, що в п'яниць та алкоголіків атеросклерозом уражаються переважно коронарні судини серця, по яких кров тече до серцевого м'яза. При ураженні судин головного мозку погіршується пам'ять, порушується сон і працездатність. Хворі скаржаться на головний біль, запаморочення, постійний шум у голові, неможливість зосередитись. Іноді погіршується слух та зір. Атеросклероз судин мозку створює сприятливі умови для розвитку інсульту (крововиливу в мозок).
Атеросклеротичний процес судин серця локалізується у вінцевих судинах, які забезпечують серцевий м'яз киснем та необхідними поживними речовинами. Атеросклеротичні бляшки у вінцевих судинах перешкоджають нормальному кровообігу і є найбільш частою причиною приступів грудної жаби. Якщо атеросклеротичний процес буде прогресувати, то може раптово розвитися інфаркт міокарда.
Ураження нижніх кінцівок атеросклеротичним процесом може привести до гангрени (омертвіння) кінцівок. Ризик виникнення цієї хвороби значно підвищується у курців.
3. Система дихання
алкоголь руйнування мозок гемоглобін
При алкоголізмі часте ураження органів дихання пов'язане з наркотичною дією алкоголю. Так, невеликі дози спиртного через центральну нервову систему посилюють акт дихання, збільшується споживання кисню. При вживанні великої кількості спирту дихання пригнічується і може зовсім припинитися.
Легені беруть активну участь у видаленні алкоголю з організму людини. Пари, які виділяються легенями, містять сліди незміненого алкоголю й продуктів його розпаду. Вони здійснюють безпосередній токсичний вплив на легеневу тканину, а також на слизову оболонку верхніх дихальних шляхів. Особливо страждають при цьому дрібні легеневі пухирці - альвеоли, у яких відбувається газообмін. їхня тканина під впливом алкоголю втрачає пружність, розширюється, на внутрішній поверхні виділяється слиз, що викликає кашель.
Голос в алкоголіків стає грубий, сиплий («пропитий»), із своєрідним тембром, оскільки від парів алкоголю запалюються голосові зв'язки, що призводить до їхнього потовщення та ущільнення.
Після кожного гострого сп'яніння легені переповнюються кров'ю, спостерігаються крововиливи в легеневу тканину, вогнища запалення. Просвіт судин розширюється, підвищується їхня проникність. Порушуються газообмін і живлення легеневої тканини. Створюються умови для проникнення інфекції і запалення легень.
Гостре запалення легень (пневмонія) в алкоголіків і п'яниць найчастіше виникає після сп'яніння і переохолодження. Перебіг його важкий, з ускладненнями: абсцесом (нагноєнням), бронхоектазами (розширення бронхів), кровотечами. Видужання від пневмонії при алкоголізмі затягується іноді до кількох місяців.
Тривалий вплив на організм алкоголю у поєднанні з переохолодженням та інтенсивним курінням досить-таки часто викликає хронічне запалення бронхів і легень. Запальний процес знищує епітелій легень, сприяє відмиранню деяких ділянок легеневої тканини з подальшим заміщенням цих ділянок сполучною тканиною. При цьому зменшується дихальна поверхня легень. Пневмонія потребує тривалого лікування антибіотиками, сульфаніламідними препаратами, фізіотерапевтичними методами.
Хронічний бронхіт і хронічне запалення легень у подальшому сприяють виникненню невиліковних захворювань - емфіземи (розширення) легень та пневмосклерозу. Порушується дихальна функція легень, з'являються задишка й постійний кашель, часто з виділенням гнійного харкотиння. Смертність від гострої пневмонії з ускладненнями серед п'яниць та алкоголіків у 10 разів вища порівняно з людьми, які не п'ють. Алкоголіки порівняно з людьми, які не зловживають спиртними напоями, частіше хворіють (анальними захворюваннями бронхів, трахеї, гортані, плеври, раком глотки й гортані. При сп'янінні в холодну погоду організм охолоджується, чого п'яний не відчуває, а це посилює можливість загострення хронічних запальних процесів, які мають млявий і тяжкий перебіг. Переохолодження може призвести до трагічних наслідків.
Спирт руйнує еластичну тканину легень, що спричиняє розвиток пневмосклерозу, при якому порушується кровообіг, створюються умови для розмноження туберкульозних паличок.
Систематичне зловживання алкоголем не лише значно полегшує зараження туберкульозом, а й значно ускладнює його перебіг. Насамперед це відбувається через різке ослаблення захисних сил організму на ґрунті п'янства. Перебіг туберкульозу легень в алкоголіків і п'яниць важкий, у них швидше настає генералізація процесу, й утворюються туберкульозні каверни.
Хворих алкоголізмом дуже важко вилікувати від туберкульозу легень. Смертність серед них від цієї хвороби в 27 разів вища, ніж серед тих людей, що не п'ють.
Отже, у людей, які тривалий час зловживають спиртними напоями, кров у легенях застоюється, ускладнюється кровообіг і порушується газообмін (збагачення крові киснем). У таких хворих з'являється синюшність губ і задишка навіть при незначному фізичному навантаженні. У кінцевому результаті вони втрачають працездатність і стають інвалідами.
4. Система травлення
Існує думка, ніби алкоголь корисний, оскільки він підвищує апетит. 1 дійсно, після вживання спиртних напоїв (пива, вина, горілки та ін.) виділення шлункового соку збільшується, і апетит у більшості випадків поліпшується. Однак, відбувається це лише спочатку, коли організм ще не переобтяжений алкогольною отрутою. За якістю шлунковий сік, виділення якого стимулюється алкоголем, відрізняється від нормального тим, що містить більше соляної кислоти й менше пепсину - ферменту, який бере участь у розщеплюванні харчових інгредієнтів (білків, жирів і вуглеводів). Змішаний з алкогольними напоями шлунковий сік утрачає травні властивості. Постійне вживання міцних напоїв подразнює слизову оболонку шлунка, що приводить до зменшення вироблення шлункового соку й зниження апетиту. Людина змушена збільшувати кількість і частоту вживання алкогольних напоїв для підвищення апетиту. При систематичному вживанні спиртних напоїв у людей з'являється відрижка, печія, вони переживають неприємні відчуття і біль у ділянці шлунка. Виникає гострий гастрит - запалення слизистої оболонки шлунка. Апетит зникає повністю. У хворого в роті з'являється неприємний присмак, язик обкладений сірим або коричневим нальотом, обличчя опухле, шкіра бліда, вранці спостерігається нудота й блювання з великою кількістю слизу в блювотних масах, іноді - пронос. Одночасно порушується координація рухів, бувають головні болі.
Тривале вживання спиртних напоїв поступово призводить до зниження секреції і кислотності. Виникає хронічне запалення шлунка - хронічний гастрит. При пияцтві та алкоголізмі в більшості випадків кислотність знижена або ж взагалі в шлунковому соку відсутня вільна соляна кислота.
Хронічний алкогольний гастрит виникає при систематичному вживанні спиртних напоїв упродовж декількох років. Для нього характерна ранкова блювота ще до сніданку, яка залежить від супутнього запалення горла. Хворого турбує відрижка повітрям або тухлим яйцем, гіркота в роті, нудота. Апетит поганий і для того, щоб його викликати, хворий вживає соління, маринади, а це підсилює запальний процес в шлунку. Якщо шлункові залози перестають виробляти соляну кислоту, то розвивається анацидний гастрит. При цьому в шлунку часто утворюються поліпи, які можуть переродитися в рак.
В осіб, які зловживають спиртним, надалі запальний процес поширюється і на слизову оболонку кишечника, що порушує травлення ще більшою мірою. Алкоголь, впливаючи на стінку тонкого кишечника, приводить до змін структури клітин, і вони втрачають здатність повноцінно всмоктувати поживні речовини й мінеральні компоненти. Закрепи й проноси стають постійними, що закінчується виснаженням організму алкоголіка. При цьому тривалий запальний процес у шлунково-кишковому тракті призводить до розвитку виразкової хвороби шлунка й дванадцятипалої кишки. Ці розлади травлення і шлунково-кишкові хвороби приводять до різкого схуднення, швидкої стомлюваності навіть при нетривалій роботі. Разом з цим посилюється можливість порушення функцій підшлункової залози.
Дія спиртного на підшлункову залозу починається з подразнення епітелію дрібних панкреатичних протоків, внаслідок чого підвищується секреція, збільшується виділення підшлункового соку. Закупорка протоків залози слизовими пробками приводить до набухання і відмирання клітин. Як відомо, сік підшлункової залози багатий на ферменти, котрі розщеплюють білки, жири, вуглеводи. Тривале вживання алкоголю приводить до ураження залозистих клітин підшлункової залози, крововиливів у її паренхіму. Процес розщеплення білків, жирів і вуглеводів порушується. Настає самоперетравлювання тканин власними ферментами. Так виникає реальна небезпека для виникнення запалення підшлункової залози - панкреатиту. Найчастіше на панкреатит хворіють чоловіки молодого віку (25 - 45 років). Серед хворих на панкреатит близько 12% становлять п'яниці й алкоголіки. Алкогольний панкреатит швидше й частіше розвивається при вживанні сурогатів алкоголю.
Перші симптоми захворювання з'являються через декілька років зловживання спиртним. Хворі скаржаться на раптовий приступ різкого болю у верхній частині живота. Цей біль віддає у спину. Іноді він має оперізуючий характер. Відмічаються нудота, блювота, проноси. Зникає апетит. Перебіг алкогольного панкреатиту досить тяжкий, хвороба прогресує. При важкому перебігу хвороби часто приєднується жовтяниця, виразка дванадцятипалої кишки з кровотечами. Хворі, які страждають алкоголізмом, у 10 разів більше схильні до вірогідності захворіти цукровим діабетом, ніж непитущі, оскільки алкоголь руйнує підшлункову залозу - орган, що продукує інсулін. Грізним ускладненням хронічного панкреатиту є рак підшлункової залози.
Прогноз при алкогольному панкреатиті завжди серйозний, лікування малоефективне. Хворі втрачають працездатність, стають інвалідами.
При тривалому зловживанні спиртним неминуче страждає печінка. Наші далекі предки вважали, що печінка - найважливіший орган у людському організмі. І дійсно, цей орган є своєрідною «хімічною лабораторією», у якій відбуваються складні процеси життєдіяльності людини. Головна роль печінки в тому, що вона регулює в організмі три головні обміни - вуглеводів, білків і жирів. Крім того, вона постійно знешкоджує токсичні речовини, які надходять з шлунково-кишкового тракту; бере участь у формуванні імунітету (несприйнятливості до інфекційних захворювань). Печінка виробляє дуже важливий для організму фермент - алкогольдегідрогеназу. Саме в печінці під дією цього ферменту відбувається розщеплення основної маси алкоголю, що надходить до організму (швидкість окислення становить 100 мг за одну годину на 1 кг маси людини).
Під впливом алкоголю в печінці спочатку виникають малопомітні функціональні зміни, які поки майже нічим не виявляються. Тільки при мікроскопічному дослідженні можна визначити жирову дистрофію печінки. Якщо швидкість надходження алкоголю в клітини печінки вища за швидкість його розпаду, то відбувається накопичення алкоголю. Внаслідок цього порушується окислення жирів, збільшується синтез жирних кислот, підвищується вміст жиру в крові. Одночасно в печінкових клітинах знижується вміст тваринного крохмалю, накопичується жир. Це приводить до розвитку алкогольної жирової дистрофії печінки. При цьому орган збільшується в розмірі, ущільнюються і порушуються його функції.
З часом алкогольна дистрофія печінки переходить у хронічне запалення - алкогольний гепатит. Клітини зневоднюються, зморщуються, ущільнюються і поступово гинуть. Відбувається часткова заміна цих клітин грубою, щільною сполучною тканиною - рубцями, які не беруть участі у функціях печінки. Таким чином, алкогольний гепатит переходить у важке, практично невиліковне захворювання - цироз печінки.
Для ранньої стадії захворювання характерні загальна слабкість, зниження працездатності, втрата апетиту, схуднення, здуття (метеоризм) живота. Згодом у черевній порожнині накопичується рідина (водянка), живіт збільшується. Температура і їла піднімається, шкіра стає жовтою, з'являються носові кровотечі, проноси. Зменшується виділення сечі, з'являється набряк нижніх кінцівок. У хворого випадає волосся, згладжуються сосочки язика («лакований язик»).
Внаслідок розростання сполучної тканини здавлюються вени печінки, що приводить до підвищення венозного тиску у венах стравоходу й шлунка. При розриві розширених вен виникають рясні кровотечі, інколи смертельні. Людина гине або від печінкової недостатності, або від кровотечі з вен стравоходу.
5. Сечостатева система
У процесі життєдіяльності в організмі накопичуються шлаки й отруйні речовини. Значна кількість їх видаляється нирками. Нирки беруть участь у виведенні незміненого алкоголю й продуктів його розпаду, які викликають подразнення та відповідні зміни в нирках, сечоводах і сечовому міхурі. Під впливом значних доз алкоголю порушується видільна функція нирок, збільшується вихід води з клітин, затримуються солі в тканинах, уповільнюється виведення із організму відпрацьованих продуктів обміну, що приводить до отруєння організму. Тому алкоголь дуже небезпечний для здоров'я тих, у кого є захворювання нирок і сечового міхура. У таких хворих навіть невелика доза алкоголю може викликати загострення хвороби: нефриту (запалення нирок), пієлонефриту (запалення ниркових мисок). У період запоїв виникають набряки на обличчі, руках, ногах, які тримаються 2-3 дні. Під впливом хронічного отруєння алкоголем збільшується нічне виділення сечі, у якій знаходять кров, білок, лейкоцити, еритроцити, що свідчить про серйозне пошкодження нирок. Тривале вживання алкоголю в деяких людей призводить до утворення каменів у нирках. Відмічено, що в людей похилого віку, які страждають аденомою передміхурової залози, пиятика може привести до тяжкого ускладнення - порушення сечовипускання аж до гострої затримки сечі, що потребує негайного втручання хірурга.
Таким чином, хронічна інтоксикація алкоголем викликає різноманітні й досить-таки глибокі порушення функцій внутрішніх органів і систем організму. Між цими зрушеннями існує певний взаємозв'язок і взаємозалежність. Як правило, ураження однієї функціональної системи спричиняє за собою ураження другої.
Під впливом алкоголю порушується й статева функція. У деяких чоловіків алкоголь викликає тимчасове гальмування ерекції і зниження потягу до статевих зносин. Але в більшості випадків алкогольні напої спочатку діють збудливо.
Дія спиртного на статеву функцію залежить від типу нервової системи, стану ендокринних залоз і внутрішніх органів, індивідуального перенесення алкоголю й швидкості його окислення. Статеві розлади рано виникають в осіб, хворих на невроз. Такі люди дуже дратівливі, невпевнені в собі, підозріливі. В осіб урівноважених, із здоровою нервовою системою вживання великих доз алкоголю протягом деякого часу може не позначитися на статевій функції. Але поступово патологічні зміни в сексуальній сфері починають виявлятися, статева здатність неухильно знижується.
Серед людей, які зловживають спиртними напоями, існує думка, ніби алкоголь посилює статеву спроможність. Але це помилка. Часто люди, у яких з будь-яких причин статева здатність слабшає, п'ють спиртне, щоб поліпшити її. Дійсно, алкоголь, порушуючи в людини гальмівні процеси, деякою мірою збуджує примітивний статевий інстинкт, люди досягають бажаного ефекту, але на дуже короткий час. Однак це відмічається лише у тих, хто п'є не так давно.
Алкоголь згубно діє на клітини головного й спинного мозку, зокрема й на клітини, що регулюють статеву функцію. Також він проникає у статеві залози. Внаслідок алкогольного переродження тканини статевих залоз зменшується кількість статевих гормонів. Часто ці зміни виявляються і в зовнішньому вигляді людини: випадає волосся, обличчя в чоловіка стає подібне до жіночого.
У стані алкогольного сп'яніння чоловіки й жінки легше вступають у випадкові статеві зв'язки, котрі часто є джерелом різних захворювань: гонореї, сифілісу, СНІДу, вірусного гепатиту. Особливо великого лиха завдає алкоголь молодому організму, оскільки його захисні механізми розвинені ще недостатньо.
Значні зміни алкоголь викликає у жіночому організмі, який більш тендітний, менш стійкий до зовнішніх шкідливих впливів, має дещо інші, ніж чоловічий організм, нейроендокринні, біохімічні й фізіологічні процеси. У жінок, які зловживають спиртними напоями, часто спостерігаються розлади діяльності залоз внутрішньої секреції, порушується вироблення статевих гормонів та дозрівання яйцеклітини, викидні, клімактеричний період настає на 5-15 років раніше, ніж у нормі. Алкоголь руйнує організм жінки: виснажує нервову й ендокринну системи та, зрештою, може призвести до безплідності. Те ж саме стосується і чоловіків: часто трапляються випадки повної нерухомості сперматозоїдів.
Нерідко в жінок, які п'ють, народжуються мертві, недоношені, нежиттєздатні або неповноцінні діти, з алкогольним синдромом плоду (із затримкою у збільшенні маси тіла й зросту, потворністю обличчя, суглобів, кінцівок і т. п.).
Не лише тривале зловживання, але навіть і зачаття в стані сп'яніння, здійснене людьми, які взагалі мало п'ють, може вкрай негативно позначитися на здоров'ї майбутньої дитини. Ризик народження неповноцінної дитини в подібних випадках збільшується.
Отже, алкоголь не тільки підриває основи повноцінного статевого життя. За помилки батьків, пов'язані з уживанням алкоголю, доводиться розплачуватися здоров'ям дітей.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Алкоголь - отрута, яка негативно впливає на весь організм людини: в першу чергу на центральну нервову систему. Навіть мінімальні дози алкоголю погіршують розумові здібності, ведуть до послаблення пам'яті.
реферат [5,0 K], добавлен 07.06.2006Згубний вплив куріння, алкоголю та наркотиків на здоров'я людини. Наслідки отруєння та залежність від нікотину. Вплив алкоголю на нервову систему та поведінку людини, наслідки його вживання. Причини вживання наркотиків, формування залежності від них.
презентация [7,5 M], добавлен 21.03.2013Види спиртних напоїв, ступені сп'яніння в залежності від ужитої дози алкоголю. Особливості алкогольного ураження травної, серцево-судинної, видільної і нервової системи, органів дихання, імунного захисту організму. Вплив етанолу на ембріогенез людини.
курсовая работа [47,0 K], добавлен 08.11.2010Вплив алкоголю на серцево-судинну та нервову системи, мозок, шлунок, підшлункову залозу та печінку. Смертельні результати, токсичний еквівалент. Вплив наркотиків на людину, її розум та здібності. Шкідливість куріння. Смертельна доза нікотину для людини.
презентация [24,8 M], добавлен 28.01.2012Алкоголізм, його наслідки для серця. Жирова дистрофія печінки при вживанні алкоголю. Посилена робота легенів під впливом алкоголю. Зниження репродуктивних функцій при зловживанні спиртними напоями. Біла гарячка - важка форма алкогольної інтоксикації.
презентация [10,5 M], добавлен 18.05.2015Оцінка сучасної проблематики підліткового алкоголізму. Злоякісний вплив алкоголю на стан печінки, нирок, імунної системи і гормонального балансу підлітків. Формування алкогольної залежності і токсикологічне отруєння репродуктивної системи підлітків.
реферат [24,0 K], добавлен 21.10.2014Історичні факти появи наркоманії в Європі: використання гашишу і опіуму як болезаспокійливих засобів. Ознаки наркозалежної людини. Згубний вплив на людський організм наркотиків: збіднення емоційних реакцій, рухові порушення, зниження інтелекту та пам'яті.
презентация [599,9 K], добавлен 17.03.2014Дослідження впливу ферментів і різних високоактивних речових шлунково-кишкового тракту, складу і температури їжі, алкоголю, тютюну та інших ліків на терапевтичну ефективність дії лікарських речовин, що потрапили до організму людини пероральним шляхом.
реферат [263,9 K], добавлен 06.09.2011Основні збудники запалення головного і спинного мозку, викликаного вірусами. Вплив на центральну нервову систему. Симптоми хвороби у дітей при зараженні менінгококом та ригідність потиличних м'язів. Діагностика і лікування менінгіту в амбулаторних умовах.
презентация [462,4 K], добавлен 12.02.2011Лікування когнітивних порушень з урахуванням змін функціонування піруватдегідрогеназної системи і циклу Корі при розладах психіки і поведінки внаслідок вживання алкоголю. Вплив препаратів нейрометаболічної дії та гепатопротекторів на когнітивну сферу.
автореферат [49,9 K], добавлен 12.03.2009
