Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

Дніпропетровська державна медична академія

«Затверджено»

На ЦМК Дніпропетровської

Державної медичної академії

Протокол № ____від ____________2007 р.

«Рекомендовано»

На методичній нараді кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб

Зав. кафедри

професор ____________________

Хомазюк Т.А.

Протокол № ____

від ____________2007 р.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

Навчальна дисципліна	Сестринська виробнича практика “Основні обов'язки та професійні дії медичної сестри терапевтичного відділення”
Модуль №	1
Змістовний модуль №	2
Тема заняття	Тема 3. Обов'язки і дії постової та маніпуляційної медичної сестри терапевтичного відділення
Курс	3
Факультет	медичний

Дніпропетровськ 2008

1. Актуальність теми

Поглиблення та систематизація знань і умінь з догляду за хворими у відповідності до принципів медичної етики та деонтології, а також набуття та удосконалення професійних навичок медичної сестри є невід'ємною складовою частиною учбового процесу, завдяки який формуються засади вивчення студентом подальших клінічних дисциплін - внутрішньої медицини, педіатрії, хірургії, анестезіології та інтенсивної терапії, що передбачає інтеграцію з цими дисциплінами "по вертикалі" та формування умінь застосовувати знання з сестринської справи в процесі подальшого навчання та у професійній діяльності.

2. Конкретні цілі

– Визначати зміст та основні засади професійної діяльності медичної сестри

– Демонструвати володіння навичками організації роботи медичної сестри приймального та загальнотерапевтичного відділення

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Відповідно до навчального плану, проходження сестринської практики передбачено у VI семестрі, коли студентом набуті відповідні знання з основних базових дисциплін: медичної біології, медичної та біологічної фізики, анатомії людини, фізіології, біоорганічної та біологічної хімії, мікробіології, вірусології та імунології, розпочато вивчення клінічних дисциплін - пропедевтики внутрішньої медицини, пропедевтики педіатрії та загальної хірургії, з якими інтегрується програма виробничої практики. У свою чергу, сестринська практика формує засади вивчення студентом подальших клінічних дисциплін - внутрішньої медицини, педіатрії, хірургії, анестезіології та інтенсивної терапії, що передбачає інтеграцію з цими дисциплінами "по вертикалі" та формування умінь застосовувати знання з сестринської справи в процесі подальшого навчання та у професійній діяльності.

Назви попередніх дисциплін	Отримані знання
1. Медична етика 2. Догляд за хворими	Знання основ медичної етики. Моральна та правова відповідальність медичного персоналу перед суспільством. Гарантія та захист законних прав медичного персоналу. Знання особливостей та призначення терапевтичної клініки, структури лікарні та терапевтичного відділення стаціонару і задач медичного догляду за хворими. Ознайомлення з найважливішими функціональними обов'язками лікаря, медичної сестри, молодшого медичного персоналу.

4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття

4.1 Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття

Термін	Визначення
1. Гарячка 2. Гіпертензія 3. Гіпотензія 4. Гомеостаз 5. Колапс 6. Кризис 7. Лізис 8. Непритомність 9. Пульс 10.Термометрія 11. Порційна термометрія 12. Ректальна термометрія 13. Асептика 14. Стерилізація	Підвищення температури понад 370С при патологічних процесах. Підвищення гідростатичного тиску рідини (крові) в порожнинах (судинах). Зменшення гідростатичного тиску рідини (крові) в порожнинах (судинах). Відносна динамічна постійність внутрішнього середовища організму. Гостра судинна недостатність, яка проявляється змушенням судинного тонусу, гіпоксією головного мозку і пригниченням життево важливих функцій організму. Раптове зниження температури. Повільне зниження температури. Раптова короткочасна втрата свідомості, зумовлена зменшенням кровонановнення мозку і зниженням судинного тонусу. Періодічне коливання судинної стінки, спричинене ударом у неї струменю крові внаслідок систоли серця. Вимірювання температури. Вимірювання температури через кожні 2-3 години. Вимірювання температури у прямій кишці. Метод попередження інфекційного забруднення тканин і інструментів мікробами або вірусами при виконанні лікувальних і діагностичних процедур. Кип'ятіння ін'єкційних засобів у воді. Використовують дистильовану воду з доданням 0,5 чайної ложки на 1 л води натрію гідрокарбонату. терилізацію проводять в стерилізаторах. Тривалість перебування інструментів в стерилізаторі - не менш 45 хвилин.

4.2 Теоретичні питання до заняття:

Треба знати:

1. Організація роботи поста медичної сестри.

2. Документація, що заповнюється постовою сестрою, та правила її ведення. Реєстрація пацієнтів, що поступають у відділення.

3. Термометрія, вимірювання артеріального тиску, дослідження пульсу із внесенням даних до температурного листка.

4. Робота з листком призначень.

5. Правила забезпечення пацієнтів таблетованими та розчинними лікарськими препаратами.

6. Організація роботи сестри маніпуляційного кабінету.

7. Основна документація маніпуляційного кабінету.

8. Правила зберігання та обліку медикаментозних засобів і медичного інструментарію у маніпуляційному кабінеті.

9. Виписування, облік та зберігання сильнодіючих, наркотичних та отруйних речовин згідно з діючим наказом.

10. Методика і техніка взяття загального аналізу крові, аналізу крові на вміст цукру, на біохімічні та бактеріологічні дослідження.

11. Підготовка маніпуляційного стола до роботи.

12. Техніка виконання підшкірних, внутрішньом'язових, внутрішньовенних ін'єкцій.

13. Розрахунок дози розчинного антибіотика.

14. Правила заповнення систем для трансфузії та проведення внутрішньовенних вливань.

15. Основні вимоги до проведення дезінфекції, передстерилізаційного очищення інструментарію.

16. Контроль якості передстерилізаційного очищення інструментарію на наявність крові та миючих засобів.

17. Стерилізація інструментарію для багаторазового використання.

4.3 Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті

Треба вміти:

1. Виписування та облік сильнодіючих та наркотичних речовин

2. Визначення життєво-важливих функцій організму хворого: вимірювання артеріального тиску, дослідження пульсу, термометрія, дослідження функції зовнішнього дихання

3. Забезпечення пацієнтів лікарськими засобами згідно листа призначень

4. Виконання підшкірних та внутрішньом'язових ін'єкцій

5. Виконання внутрішньовенних ін'єкцій та інфузій

6. Розрахунок дози розчинної форми препарату для ін'єкції

7. Проведення дезінфекції та передстерилізаційного очищення інструментарію

8. Виконання контролю якості передстерилізаційної обробки інструментарію

9. Забір крові на дослідження

5. Зміст теми

5.1 Організація роботи поста медичної сестри

Пост медсестри розрахований на обслуговування 25-30 хворих. Розміщують пост біля палат з тим, щоби хворі могли постійно перебувати під наглядом медсестри. Найчастіше його розташовують в коридорній ніші.

Оснащення поста складають:

· Стіл з висувними шухлядами, які обов'язково замикаються. У столі зберігається медична документація - історії хвороби, листки лікарських призначень, температурні, процедурні листки, порціонники.

· Спеціальні шафи для зберігання медикаментів: окремо для груп «А» (отруйні) і «Б» (сильнодіючи).

· Металічний столик для розміщення стерильних матеріалів (вата, бинт), ємкості з дезінфікуючими розчинами.

· Столик для розміщення біксів із стерильними шприцами.

· Столик для розміщення ліків хворими.

· Холодильник, в якому зберігаються рідкі засоби, яки швидко псуються - настої, відвари, вакцини, сироватки.

· Пульт світлової сигналізації.

· Телефон.

· Засоби аварійного освітлення.

· Засоби індивідуальної гігієни: умивальник, мило, рушник

5.2 Документація, що заповнюється постовою сестрою, та правила її ведення. Реєстрація пацієнтів, що поступають у відділення

медичний сестра термометрія документація

Документація постової медичної сестри:

а) листок лікарських призначень, який підписується медичною сестрою після їх виконання

б) температурні листки, де сестра проставляє дані вимірювання ранкової та вечірньої температури

в) журнал передачі чергувань

г) журнал руху хворих у відділенні

д) журнал обліку наркотиків

е) журнал обліку хворих з високою температурою тіла

є) порційні вимоги до харчоблока лікарні (у двох примірниках)

ж) журнал вимог медикаментів

з) журнал зі списками хворих, яким необхідно провести те чи інше лабораторне або інструментальне дослідження

и) журнал для реєстрації списку хворих, які потребують консультації лікарів-фахівців.

5.3 Термометрія, вимірювання артеріального тиску, дослідження пульсу із внесенням даних до температурного листка

МЕТОДИКА І ТЕХНІКА ВИМІРЮВАННЯ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ПУЛЬСУ

Предмети та обладнання:

тонометр або сфігмоманометр

фонендоскоп

карта динамічного спостереження за хворим

Послідовність дій:

А. Дослідження артеріального тиску:

забезпечити фізичну та психологічну адаптацію пацієнта до дослідження впродовж 5-15 хв

звільнити праве плече пацієнта від одягу

накласти манжет так, щоб нижній край його був на 1 см вище ліктьової ямки

розмістити руку пацієнта на м'якій підстилці (м'язи її повинні бути розслаблені)

визначити артерільний пульс

визначити величину систолічного артеріального тиску по пульсу (його зникнення)

нагнітати повітря у манжету до тиску, що не перевищує 20 мм. рт. ст. після зникнення пульсу

проводити зниження тиску в манжеті не швидше ніж 2 мм.рт.ст. за сек

вимірити тиск двічі з інтервалом в 1-2 хв.

визначити середнє арифметичне з показників двох вимірів

прийняти за систолічний тиск перший тон, що з'явився над судинами

прийняти за діастолічний тиск зникнення тонів

внести значення артеріального тиску до листа динамічного спостереження за хворим

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Б. Дослідження артеріального пульсу:

забезпечити фізичну та психологічну адаптацію хворого до дослідження

взяти кисть руки хворого в свою однойменну

скласти в лінію пальці другої руки

розмістити подушечки пальців на променевій артерії

визначити методом пошуку оптимальне відчуття пульсових ударів

визначити характеристики пульсу: регулярність, частоту, наповнення, напругу, величину, форму

· внести одержані результати до листа динамічного спостереження за хворим

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Примітка:

ь дослідження пульсу на сонній артерії проводять в точці, що знаходиться на передній поверхні шиї на рівні верхнього краю щитовидного хряща

ВИМІРЮВАННЯ ТЕМПЕРАТУРИ ТІЛА

Вимірювання температури тіла в пахвинній ямці або в паховій складці

Предмети та обладнання:

термометр медичний максимальний

волога серветка

суха серветка або рушник

лист динамічного спостереження за хворим.

Послідовність дій:

протерти пахвинну ямку або пахову складку серветкою, змоченою теплою водою, а потім витерти насухо

провести вимірювання в положенні хворого сидячи або лежачи, в стані спокою

витерти термометр сухою серветкою від залишків спирту або хлораміну

проконтролювати рівень ртуті у термометрі

розмістити термометр так, щоб увесь ртутний резервуар з усіх боків щільно прилягав до тіла у глибині пахвинної ямки (пахової складки)

провести вимірювання на протязі 10 хвилин.

визначити показники термометра

внести результат до листа динамічного спостереження за хворим

продезінфикувати термометр в лоточці з повним зануренням його в 1% розчин хлораміну впродовж 30 хвилин

промити термометр проточною водою

витерти насухо

помістити в стакан, на дно якого покладено вату

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ш Вимірювання температури тіла в ротовій порожнині:

використати індивідуальний термометр

розмістити ртутний резервуар термометра під язиком хворого

провести вимірювання на протязі 5 хвилин

Ш Вимірювання температури тіла в прямій кишці:

змастити термометр вазеліновою олією

надати хворому положення на лівому боці

вставити термометр у пряму кишку до середини його довжини

провести вимірювання на протязі 5 хвилин

Примітка:

ь проводити вимірювання температури тіла 2 рази за добу між 7 і 9 та 17 і 19 годинами, при окремих захворюваннях - кожні 2 години

ь термометрія може бути виконана за допомогою електричного термометра або термочутливої полімерної плівки на рідких кристалах

ь показники температури тіла при такому вимірюванні можуть бути зняті негайно з різних частин тіла та використовуються для порівняння.

ТЕМПЕРАТУРНИЙ ЛИСТ

Історія хвороби № 0572 Палата № 6

П.І.Б. хворого: Іванов Петро Михайлович

Дата	20.02.	21.02.	22.02	23.02	24.02	25.02	26.02
День хвороби	3	4	5	6	7	8	9
День перебування	1	2	3	4	5	6	7
П	АТ	Т0С	р	в	р	в	р	в	р	в	р	в	р	в	р	в
140	200	41
120	175	40
100	150	39
90	125	38
80	100	37
70	75	36
60	50	35

Мал.5. Лист динамічного спостереження за хворим

Рєстрація температури тіла та визначення температурних кривих

внести значення температури з точністю до 0,1°С до листа динамічного спостереження за хворим

зафіксувати ранковий та вечірній результати вимірювання в окремих графах листа

сполучити точки на листі ламаною лінією

визначитись у типі лихоманки хворого:

- постійна (continua) висока, різниця між ранковою і вечірньою температурою в межах 0,5-1,0°С (крупозна пневмонія, тиф черевний, ревматизм)

- послаблююча (remittens) - висока, різниця між ранковою і вечірньою в межах 1-2°С; вранці температура знижується до 38°С (гноячкові захворювання, вогнищеве запалення)

- переміжаюча (intermittens) - гіперпіретична, спостерігається періодично, через 1-3 доби (малярія)

- гектична (hectica) - гіперпіретична, коливання на протязі доби 4-5°С, з падінням вранці до нормальних показників (сепсис)

- зворотна (inversa) - субфебрильна, максимальний підйом вранці, ввечері нормальні показники (сепсис, туберкульоз)

- поворотна (recurrens) - гіперпіретична, чергування гарячкових періодів з безгарячковими (поворотний тиф)

- хвилеподібна (undulans) - висока, поступове підвищення температури з наступним літичним падінням (лімфогранульоматоз, бруцельоз)

- неправильна (irregularis, atipica) - помірно висока, різноманітніші добові коливання, поєднання різних температурних кривих (ревматизм, бронхіт, холецистит)

визначитись у ступеню підвищення температури тіла за висотою:

- субфебрильна (не вище 380С)

- помірно висока (38 - 390С)

- висока (39 - 400С)

- надтовисока (40 - 410С)

- гіперпіретична (вище 410 С)

5.4. Правила забезпечення пацієнтів таблетованими та розчинними лікарськими препаратами.

Існує чітко регламентований порядок забезпечення ліками хворого, він складається із кількох послідовних етапів:

1. призначення лікарем хворому необхідних ліків.

2. запис лікарем в історію хвороби і в лист лікарських призначень з визначенням доз і методів їх застосування.

3. заповнення палатною (постовою) медсестрою замовлення на необхідні ліки і передача його старший медсестрі відділення.

4. формування загального замовлення по відділенню і відправлення його старшою медсестрою до аптеки та отримання відповідних ліків.

5. отримання ліків постовою медсестрою від старшої медсестри.

6. доставка палатною медсестрою ліків хворому.

5.5 Організація роботи сестри маніпуляційного кабінету

Їх має бути декілька:

- для підшкірних та внутрішньом'язових ін'єкцій

- для внутрішньовенних ін'єкцій, переливань крові, взяття крові з вени для дослідження

- для проведення спеціальних лікувальних та діагностичних процедур - плевральної пункції, парацентезу

- процедурні кабінети для промивання шлунку, постановки клізм.

Стіни маніпуляцій них кабінетів повинні бути обкладені кахлями, підлога - кахлями або лінолеумом. Площа - не меншою за 15 м2. В кабінеті має бути таке обладнання:

- шафа для зберігання інструментарію та медикаментів

- бікси зі стерильними шприцами, голками, системами для переливання крові та рідини

- набори стерильних інструментів для проведення парацентезу, плевральної пункції

- штативи для крапельних уведень ліків

- штативи для чистих пробірок

- набори для визначення групи крові

- холодильник для зберігання крові, стерильних розчинів, сироваток, вакцин

- бактерицидна лампа

- декілька кушеток

- електровідсос

5.6 Основна документація маніпуляційного кабінету

- журнал реєстрації внутрішньовенних вливань та ін'єкцій, переливання крові, плазми, кровозамінників та білкових препаратів, взяття крові для біохімічних досліджень, визначення групи крові, резус-фактора, взяття крові для визначення інфекційних захворювань (НвsAg, СНІД, РВ)

- журнал обліку шприців, голок систем, флаконів з кров'ю, плазмою

- різні інструкції, що стосуються санітарної обробки приміщення, стерилізації інструментарію, надання невідкладної допомоги при виникненні анафілактичного шоку, різних протиепідемічних заходів

- таблиця протиотрут

5.7 Правила зберігання та обліку медикаментозних засобів і медичного інструментарію у маніпуляційному кабінеті

В залежності від фармакологічних особливостей ліків, на посту вони зберігаються у різних умовах.

Лікарські засоби з обмеженим терміном придатності (мікстури, настої, відвари, вакцини, очні краплі) зберігають у холодильнику.

Медсестра повинна стежити за терміном зберігання ліків. Вона повинна перевіряти аптечні етикетки, на яких зазначені терміни зберігання кожного ліку.

- настої і відвари зберігаються у холодильнику до 3-х діб

- мікстури - до 5-ти діб

- очні краплі - до 3-х діб

- розчин пеніциліну для ін'єкцій - до 1 доби

- стерильні розчини у флаконах - до 10 діб

- таблетовані та порошкоподібні форми - у спец. шафах на відповідних полицях

- ампельні препарати - в металічних шафах з маркіруванням за їх механізмом дії на організм.

Для зберігання отруйних та наркотичних засобів (група А) та сильнодіючих препаратів (група Б) використовують спеціальні шафи, які мають відповідні відділи. На внутрішній частині дверцят , які повинні закриватися на ключ, розміщують перелік препаратів, які знаходяться у шафі. Ключ знаходиться у постової медсестри і передається по зміні під розписку. Також передаються дані стосовно кількості використаних і невикористаних наркотичних ті сильнодіючих засобів - на посту ведеться книга обліку цих речовин, яка повинна бути прошнурованою і пронумерованою. Книгу підписує головний лікар і скріплює печаткою лікувальної установи.

5.8 Техніка виконання підшкірних, внутрішньом'язових, внутрішньовенних ін'єкцій

Предмети та обладнання:

- стерильні шприці необхідного об'єму

- гумовий джгут

- етиловий спирт

- ватні стерильні кульки

- голки

- клейончата подушечка

Послідовність дій:

Внутрішньошкірна ін'єкція:

Мета її проведення:

- місцеве знеболювання

- проведення діагностичних проб (передня поверхня передпліччя

Місце проведення підшкірної ін'єкції:

- зовнішня поверхня плеча та стегна

- підлопаткова ділянка

- передня черевна стінка

1.обробити місце ін'єкції спиртом, роблячи мазки в одному напрямку

2.розтягнути шкіру лівою рукою

3.ввести в шкіру тільки кінець голки, тримаючи її' зрізом догори, майже паралельно поверхні передпліччя

4.перенести на поршень ліву руку і, натискуючи на нього, ввести лікарський засіб

5.витягти голку, притиснувши місце ін'єкції стерильною ватою, яка змочена спиртом



Техніка внутрішньошкірної ін'єкції

Підшкірна ін'єкція:

* обробити шкіру в місці ін'єкції послідовно двома ватними тампонами, змоченими спиртом:

спочатку більшу зону

безпосередньо місце ін'єкції

взяти лівою рукою шкіру в складку в місті ін'єкції

ввести голку під основу шкірної складки під кутом 45°до шкіри зрізом догори на глибину 2/3 довжини голки(вказівний палець притримує канюлю голки)

перенести ліву руку на поршень і ввести ліки

витягги голку, продовжуючи притримувати її за канюлю

притиснути місце уколу стерильною ватою, змоченоюспиртом

провести легкий масаж місця ін'єкції, не віднімаючивати від шкіри

Втрішньом'язова ін'єкція:

· визначити правильно місце ін'єкції

· обробити ватою, змоченою спиртом верхньозовнішнійквадрант сідниці:

· спочатку більшу площу

· потім безпосередньо місце ін'єкції

· взяти шприц у праву руку: V палець на канюлі голки,інші охоплюють циліндр шприца

· розтягнути шкіру в області ін'єкції лівою рукою

· ввести голку в м'яз на глибину 50 мм, тримаючи шприц перпендикулярно до шкіри

· перевести ліву руку на поршень і ввести ліки

· витягти голку, притиснувши місце уколу стерильноюватою, змоченою спиртом

· зробити легкий масаж місця ін'єкції, не віднімаючи ватувід поверхні шкіри

Техніка внутрішньом'язової ін'єкції:

а, б - вибір місця ін'єкції; в, г - власне ін'єкція

Внутрішньовенна ін'єкція:

· покласти під лікоть хворого клейончату подушечку (длямаксимального розгинання кінцівки в ліктьовому суглобі)

· накласти гумовий джгут (на сорочку або серветку, алене на тіло хворого!) у середній третині плеча, при цьому пульс на променевій артерії не повинен змінюватись

· зав'язати джгут і простежити, щоб його вільні кінцібули спрямовані догори, а петля -- униз (якщо наповнення пульсу на променевій артерії погіршилося, варто послабити натяг джгута)

· попросити хворого декілька разів стиснути і розтиснути кулак

· обробити область ліктьового згину стерильною ватою,змоченою спиртом, в напрямку від периферії до центра

· визначити наповнення вени (треба знайти найбільш наповнену вену)

· взяти шприц: вказівний палець фіксує канюлю голкиінші пальці охоплюють циліндр шприца

· перевірити прохідність голки і відсутність повітря ушприці (якщо у шприці багато дрібних пухирців, струснути його, дрібні пухирці зливаються в один великий,який легко витискується через голку)

· натягнути лівою рукою шкіру в області ліктьового згину, дещо зміщуючи її до периферії, щоб зафіксувативену

· проколоти шкіру, не змінюючи положення шприца вруці, тримаючи голку зрізом догори, майже паралельно шкірі

· ввести голку на 1/3 довжини так, щоб вона була паралельною вені

· змінити злегка напрямок голки і обережно ввійти у вену,

· продовжуючи лівою рукою фіксувати її

· переконатися, що голка у вені, потягнувши поршень насебе (у шприці повинна з'явитися кров)

· розв'язати джгут лівою рукою, потягнувши за один звільних кінців

· натиснути лівою рукою на поршень і, не змінюючи положення шприца, повільно ввести лікувальний розчин,залишивши в шприці 1 --2 мл

· притиснути до місця ін'єкції ватну кульку, змоченуспиртом, та витягнути голку; попросити хворого зігнути руку в ліктьовому суглобі на 5 хвилин (ватку зі спиртом залишити на місці ін'єкції)



Порядок накладання венозного джгута

Техніка венопункції:

а - прокол вени;

б - контроль положення голки;

в - знятгя джгута;

г - введення ліків

5.9 Розрахунок дози розчинного антибіотика

визначити дозу антибіотика, призначену лікарем

визначити вміст антибіотика у флаконі

ввести у флакон розчинник пропорційно вмісту антибіотика

відібрати об'єм розчину, в якому міститься одноразовадоза, маючи на увазі, що антибіотик розчинився у розчиннику рівномірно

ЅПримітка:

препарат розчиняють безпосередньо перед вживанням (ехіетроге!);

разову дозу препарату призначає лікар;

багато антибіотиків випускаються у вигляді порошку у флаконах;

флакони з лікувальними засобами заводського виготовлення закриті гумовою або пластмасовою пробкою і закріплені металевою кришкою;

для парентерального введення препарат розчиняють, додаючидо вмісту флакона 1--3 мл води для ін'єкцій, ізотонічного розчину натрію хлориду або 0,5%-ного розчину новокаїну.

5.10 Правила заповнення систем для трансфузії та проведення внутрішньовенних вливань

МЕТА: вміти підготувати систему до внутрішньовенного крапельного введення ліків

ПРЕДМЕТИ ТА ОБЛАДНАННЯ:

стерильна система одноразового використання

гумовий джгут

штатив для закріплення системи

стерильні гумові рукавички

спирт, вата

лейкопластир

3. ПОСЛІДОВНІСТЬ ДІЙ:

перевірити герметичність упаковки і термін використання системи

розкрити пінцетом центральну частину металевої кришки флакона з лікувальним препаратом

обробити пробку флакона ватою, змоченою спиртом(якщо препарат знаходиться в целофановому пакеті,зняти спеціальну заглушку з вихідної трубки)

розкрити упаковку та дістати систему (працювати наробочому столі)

зняти ковпачок із голки повітроводу (коротка голка зкороткою трубочкою, закритою фільтром) і ввести голку через пробку флакона

закріпити вільний кінець повітроводу на флаконі аптечною резинкою або пластирем

закрити затискач



Збирання і заповнення системи для внутрішньовенного крапельного введення ліків

зняти ковпачок з голки на короткому кшці системи таввести цю голку через пробку флакона

перевернути флакон та закріпити його на штативі

надати крапельниці горизонтального положення та відкрити затискач

заповнити повільно крапельницю до половини об'єму

закрити затискач

повернути крапельницю у вихідне положення (фільтрповинен бути цілком занурений у рідину)відкрити затискач

заповнити повільно систему (довгу трубку) до повного витіснення повітря і появи суцільного струменярідини

перевірити відсутність пухирців повітря в довгій тру-
бці системи -- система заповнена

покласти в стерильний лоток голку для ін'єкції, закри-
ту стерильним ковпачком, ватні кульки, змочені спиртом, стерильну серветку

приготувати 2 смужки вузького (1 см) лейкопластирудовжиною 4--5 см

виконати венопункцію та зафіксувати голку лейкопластиром

відкрити затискач, відрегулювати швидкість витікан-ня рідини

5.11 Основні вимоги до проведення дезінфекції, передстерилізаційного очищення інструментарію. Контроль якості передстерилізаційного очищення інструментарію на наявність крові та миючих засобів

Асептика (asepticos) - метод попередження інфекційного забруднення тканин і інструментів мікробами або вірусами при виконанні лікувальних і діагностичних процедур.

З метою підготовки для ін'єкції шприців та голок застосовують різні методи стерилізації, основані на обеззараженні мікробів, вірусів і продуктів їх життєдіяльності. Знешкодження цих чинників може бути здійснене шляхом впливу на них фізичних або хімічних факторів.

Стерилізація - кип'ятіння ін'єкційних засобів у воді. Використовують дистильовану воду з доданням 0,5 чайної ложки на 1 л води натрію гідрокарбонату. Стерилізацію проводять в стерилізаторах. Тривалість перебування інструментів в стерилізаторі - не менш 45 хвилин.

Передстерилізаційна підготовка:

1. Механічно - за допомогою щітки видаляють залишки крові, кусочки вати. Внутрішній просвіт голок прочищають ман дреном.

2. Шприці та голки замочують на 15-20 хв. У 10% миючому розчині: 950 мл воді + 20 мл перекису водню + 30 г миючого порошку «Лотос».

3. Промивання під струменем холодною води та прополіскування у дистильованої воді.

Наявність капель крові перевіряють за допомогою бензидинової проби. Декілька крапель розчину із бензидину, оцтової кислоти і перекису водню пропускають через голку, поява зелених плям свідчить про неякісну очистку інструментів.

Залишки миючих засобів виявляють за допомогою 1% розчину фенолфталеїну. Поява рожевого забарвлення свідчить про залишки миючих засобів, що вимагає повторного миття інструментів.

Провіряють герметичність шприців рухами його поршня при закритій канюлі і прохідність голки по наявності шуму виходження повітря. Потім шприц розбирають і поміщають у стерилізатор.

Для профілактики вірусного гепатиту перед кип'ячинням голки занурюють на 15 хв. у 10% розчин магнію сульфату, підігрітий до 50 0С. Після чого промивають під струменем спочатку теплої, а потім холодної води.

До стерилізатору разом зі розібраним шприцом поміщують два анатомічних пінцети і два пластмасових крючки для піднімання кришки стерилізатора. Разом кип'ятять ниркоподібний лоток.

Збирають шприц після миття рук та обробки їх 70% розчином етилового спирту.

Автоклавування - стерилізація нагрітою водяною парою до 115-130 0С та тиском 1,5 атм. Тривалість 30-40 хвилин. Контроль стерилізації проводять за допомогою сірки, температура плавлення якої 110-120 0С, або бензольної кислоти, яка при 120 0С набуває фіолетового забарвлення.

Сухожарові шафи - при 180 0С 1 час.

Інструменти загортають у крафт-пакети, які заклеюють з обох сторін.

6. Засоби контролю

6.1 Контрольні питання

1. Організація роботи поста медичної сестри.

2. Документація, що заповнюється постовою сестрою, та правила її ведення. Реєстрація пацієнтів, що поступають у відділення.

3. Термометрія, вимірювання артеріального тиску, дослідження пульсу із внесенням даних до температурного листка.

4. Робота з листком призначень.

5. Правила забезпечення пацієнтів таблетованими та розчинними лікарськими препаратами.

6. Організація роботи сестри маніпуляційного кабінету.

7. Основна документація маніпуляційного кабінету.

8. Правила зберігання та обліку медикаментозних засобів і медичного інструментарію у маніпуляційному кабінеті.

9. Виписування, облік та зберігання сильнодіючих, наркотичних та отруйних речовин згідно з діючим наказом.

10. Методика і техніка взяття загального аналізу крові, аналізу крові на вміст цукру, на біохімічні та бактеріологічні дослідження.

11. Підготовка маніпуляційного стола до роботи.

12. Техніка виконання підшкірних, внутрішньом'язових, внутрішньовенних ін'єкцій.

13. Розрахунок дози розчинного антибіотика.

14. Правила заповнення систем для трансфузії та проведення внутрішньовенних вливань.

15. Основні вимоги до проведення дезінфекції, передстерилізаційного очищення інструментарію.

16. Контроль якості передстерилізаційного очищення інструментарію на наявність крові та миючих засобів.

17. Стерилізація інструментарію для багаторазового використання.

6.2 Тестові завдання:

1. Яке зниження температури тіла називається літичним?

А) Каскадоподібне

Б) Хвилеподібне

В) Поступове

Г) Раптове

2. Яка система першочергове страждає при кризисному зниженні температури?

А) Нервова

Б) Серцево-судинна

В) Травлення

Г) Виділення

Д) Ендокринна

3. З якою метою пе5ред вимірюванням температури ртутним термометром очищують від поту пахвинну ділянку?

А) Забезпечення гігієнічних умов процедури

Б) Застерегти організм від переохолодження

В) Забезпечення вищої точності вимірювання

Г) З метою кращої фіксації термометра

4. Яка тривалість вимірювання температури тіла у пахвинній западині?

А) До 5 хвилин

Б) До 10 хвилин

В) До 15 хвилин

Г) Понад 20 хвилин

5. Який рівень температури характеризує гіперпіретичну реакцію організму?

А) 38,5-38 0С

Б) 38-39 0С

В) 39,5-40 0С

Г) Понад 41 0С

6. Для якого типу лихоманки характерні добові коливання температури в межах понад 1 0С?

А) Постійна

Б) Гектична

В) Послаблююча

Г) Мінлива

7. З'явлення додаткової пульсової хвилі характерно для:

А) Малого пульсу

Б) Парадоксального пульсу

В) Повільного пульсу

Г) Дикротичного пульсу

8. Яки характеристики відображають наповнення пульсу:

А) Повний і порожній

Б) Великий і малий

В) Напружений і м'який

9. Назвіть цифри нормального діастолічного тиску дорослої людини у стані спокою:

А) 120-110 мм.рт.ст.

Б) 80-89 мм.рт.ст.

В) 90-99 мм.рт.ст.

Г) 100-109 мм.рт.ст.

10. Які клінічні ознаки зниження артеріального тиску?

А) Ядуха

Б) Головний біль, нудота

В) Відчуття жару, пітливість

Г) Потемніння в очах, загальмованість, блідість шкіряних покровів

11. Вибірка призначень із медичних карток проводиться постовою медичною сестрою в такі терміни:

А) Щоденно

Б) Через день

В) 1 раз на 3 дні

Г) 1 раз на тиждень

12. Вкажіть місце зберігання сильнодіючих ліків:

А) У сейфі для збереження ліків групи А і В

Б) У сейфі на посту медичної сестри

В) У процедурному кабінеті

13. Наркотичні анальгетики необхідно зберігати в сейфі, що знаходиться:

А) У старшої медичної сестри

Б) На посту медичної сестри

В) У процедурному кабінеті

14. До переваг парентерального введення ліків не належить:

А) Швидке введення

Б) Точність дозування

В) Зручність способу

Г) Швидке всмоктування ліків

6.3 Сітуаційні завдання

1. Що має зробити медпрацівник, перш ніж дати пацієнту лікарський засіб?

а) уважно прочитати листок призначення

б) перевірити назву лікарської речовини, її дозу і спосіб застосування

в) переконатися, що перед вами той пацієнт, прізвище якого вказано на листку призначень

2. Які шляхи парентерального введення лікарських засобів?

а) внутрішньошкірно

б) підшкірно

в) внутрішньом'язово

г) внутрішньовенно

3. Про що необхідно проінформувати пацієнта перед уведенням лікарського засобу?

Про точну назву препарату, мету вживання лікарського засобу, про час появи ефекту, як коли і як довго вживати препарат, про взаємодію препарату з їжею, алкоголем, лікарськими засобами, про побічні ефекти препарату.

4. Хворому 80 років Під час термометрії термометр не тримається у пахвинній ділянці. Ваші дії? Виміряти температуру у ротової порожнині, або ректальне вимірювання, або притримати термометр в пахвинній ділянці.

5. У хворого К. у температурному листі добові коливання температури в межах 1 0С, висока лихоманка тримається приблизно 3 доби. Для якого типу лихоманки притаманні так зміни? Охарактеризуйте цей тип лихоманки. Постійна лихоманка, добові коливання температури не перевищують 1 0С, висока лихоманка тримається від де кількох діб або тижнів.

6. У хворого різке зниження температури тіла, яке супроводжується потовиділенням, різкою слабкістю, падінням АТ. Для якого стану це характерно? Яка допомога? Кризис. Обкласти тіло грілками, підняти ножний кінець ліжка, міняти натільну та постільну білизну, дати міцний чай.

7. Хворому призначені краплі. Медсестра, спираючись на малу кількість часу, відлила невелику кількість ліків із флакона в чайну ложку та дала випити хворому. В чому груба помилка медсестри?

Медсестрою допущена груба помилка, краплі необхідно суворо дозувати за допомогою піпетки.

8. Вдень, перед застосуванням хворим ліків, він звернув увагу медсестри на те, що після ранкового застосування ліків у нього на шкірі з'явився сверблячий висип та відчуття жару. Про що повинна подумати медсестра та які її дії в цій ситуації?

Ліки хворому не давати, докласти лікарю в негайному порядку.

9. Під час роздачі ліків на одній з пляшок відсутня етикетка. Як повинна вчинити медсестра в даному випадку?

Ліки, які знаходяться в пляшці без етикетки, повинні бути вилучені з вжитку.

10. Після закапування в око крапель, хворий відчув сильний свербіж та жар в очі. Медсестра, яка виконувала маніпуляцію, виявила, щохворому випадково закапаний розчин борного спирту. Яка тактика медсестри?

Негайно промити око струменем води та повідомити про це лікаря. Перед закапуванням крапель в очі медсестра повинна звірити етикетку на флаконі з листком призначень.

7. Рекомендована література:

Основна:

1. Пропедевтика внутрішніх хвороб з доглядом за терапевтичними хворими - під ред. А.В.Єпішина - Тернопіль - Укрмедкнига, 2001- С. 19-51.

2. Пропедевтика внутрішніх хвороб /Децик Ю.І., Нейко Є.М., Пиріг Л.А. та інш. за ред. Ю.І.Децика. К.: Здоров'я, 1998. С.4-9.

3. Щуліпенко І.М. Загальний і спеціальний медичний догляд за хворими з основами валеології. - К.:”КИЙ”, 1998. - С. 6-22.

4. Нетяженко В.З., Сьоміна А.Г., Присяжнюк М.С. Загальний та спеціальний догляд за хворими. К.:Здоров'я, 1993. - С. 5-24

Додаткова:

5. Мухина С.А., Тарновская И.И. Общий уход за больными. - М.: Медицина, 1989. - С. 3-17.

6. Пауткин Ю.В. Элементы общего ухода за больными. М.,1988. С. 3-5.

7. Шкляр Б.С.Диагностика внутренних болезний. К.:Вища школа, 1972. - С. 7-13.

8. Пропедевтика внутренних болезней - под ред. В.Х. Василенко, А.Л. Гребенева. М.: Медицина, 1989. - С. 5-19.

9. Смирнова З.М., Алтинбекова З.Б. Основи сестринської справи. Посібник з мед сестринського процесу.- К.:"Здоров'я".-2002.-С. 121-158.

Размещено на Allbest.ru