Наслідки алкоголізму та наркоманіі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Наслідки алкоголізму та наркоманіі

Поняття про алкоголізм та наркоманію

алкоголізм наркоманія залежність захворювання

Власні ендорфіни організму добре локалізовані у своїх депо і після звільнення швидко дезактивуються ферментами. Подібні за структурою речовини-алкалоїди, добуті з рослинного матеріалу (наприклад, листя коки чи насіння коноплі), повністю резистентні до дії ферментів тваринного організму, поводять себе, як сильні нейротоксини (нервові отрути).

Серед наркотичних речовин, що використовуються наркоманами, є традиційні натуральні -- морфін і його сполуки, опій, кокаїн тощо, і штучні, наприклад, синтетичний супергалюциноген -- діетиламін лізергіну (ЛСД).

У механізмі розвитку наркоманії певну роль відіграє бажання повторно відчути ейфорію, пережиту від першого наркотичного сп'яніння. В результаті розвивається потяг до вживання наркотиків щоденно для досягнення «психічного комфорту».

Поняття наркотична залежність має подвійне тлумачення. По-перше, це психічна залежність -- стан, коли наркотична отрута викликає відчуття патологічного задоволення і хворобливого психічного піднесення. По-друге, це фізична залежність, виражена в «толерантності» -- здатності організму до пристосування і послабленні реакції на ту саму кількість речовини. Ось чому для одержання того самого фармакологічного ефекту потрібно весь час збільшувати дозу.

Захворювання на наркоманію має свої форми, які можна розглядати як етапи розвитку хвороби:

цікавість;

ініціація;

3)задоволення;

4)групова ідентифікація;

груповий престиж;

ізоляція від сім'ї;

психопатична поведінка;

залежність;

ритуалістична поведінка;

загальне погіршення фізичного стану;

серйозна соціопатична деструкція особистості.

Хворі-наркомани, як правило, негативно ставляться до офіційних загальнолюдських цінностей. У них часто виникає орієнтація на інтереси релігійного характеру, головним чином на містицизм і культуру Сходу. Змінюється духовний світ, звужується коло інтересів. Людина стає брехливою, егоїстичною. Поступово всі думки зводяться до одного -- де добути наркотики.

Тривале вживання наркотиків сприяє розвитку психозів. Наприклад, характерні мікропсїї (видіння жуків, пацюків, червів), параноїдальні стани з різними зоровими, слуховими, смаковими оманами, сексуальною індиферентністю, агресивністю. Хоч повне знешкодження нервової отрути в організмі відбувається за 10--12 год, такі стани можуть продовжуватися кілька днів. Це пояснюється необоротними змінами у корі великих півкуль мозку.

Наркомани страждають на так званий абстинентний синдром, який виникає вже на третій день після припинення приймання наркотичних речовин. Далі він або ускладнюється іншими порушеннями, або поступово загасає. Розгорнутий абстинентний синдром має такі ознаки: роздратованість, медріаз (розширення зіниць), гіпергідроз (виділення липкого поту, озноб), зростаюча слабкість. Ці симптоми спостерігаються у перші дні. Потім до них приєднуються ненавмисні скорочення м'язів, м'язовий біль, запаморочення, порушення зорового сприймання. Ще через деякий час виникають нудота і блювання, біль у великих суглобах, безсоння, втрата маси, падіння кров'яного тиску, послаблення серцевої діяльності, епілептоморфні конвульсії, галюцинації та марення, схожі на білу гарячку.

Слід зазначити, що дівчата починають вживати наркотики раніше, ніж хлопці. Зокрема, це стосується ін'єкцій. У цілому ж спостерігається тенденція до зниження віку наркомана-початківця до 12--14 років.

У зв'язку з величезною небезпекою наркоманії, законодавством України передбачена сувора кримінальна відповідальність за порушення правил зберігання, виготовлення, продаж та застосування наркотичних засобів.

Токсикоманія -- одна з розбещених форм навмисного отруєння власного організму, яка виявляється у вживанні токсичних речовин, що не кваліфікуються як наркотичні.

Схильність до зловживання такими речовинами (наприклад, препаратами побутової хімії) спостерігалася у хворих-наркоманів за відсутності звичного наркотику, душевно хворих тощо.

Під час прийому токсичних речовин спочатку виникає щось подібне до ейфорії з ознаками деякого оглушення. Далі можуть спостерігатися зорові омани, психоз. Вживання атропіно-подібних препаратів спричинює появу неприємних відчуттів, пов'язаних з отруєнням. Розчинники, лаки та інші подібні речовини найчастіше призводять до тяжких уражень внутрішніх органів (нирок, печінки). У разі збільшення дози починаються конвульсії, настають кома і смерть.

Одним з наслідків, пов'язаних з вдиханням летких розчинників, є смерть від задухи. Якщо під час вдихання речовини, налитої у пакет, особа непритомніє, то задуха настає у момент, коли обличчя закрите поліетиленом.

Серед симптомів токсикоманії -- вкрай пригнічений стан, порушення сну, смердюче дихання, червоні запалені очі, постійний нежить, бронхіт. Також можливий абстинентний синдром.

Як одну з форм токсикоманії можна розглядати явище тютюнопаління. Основу тютюну складає нікотин, що є слабким наркотиком і дуже токсичною речовиною. У разі першого вдихання тютюнового диму спостерігаються різні неприємні явища: нудота, блювання, спазми у горлі, спрага тощо.

Коли організм звикає до тютюну, токсичні явища слабшають і відчувається тільки приємна збуджувальна дія тютюну. Але це явище обманне. У диму міститься велика кількість отруйних речовин: нікотин, чадний газ, аміак, формальдегід, ціанід гідрогену, оксиди нітрогену тощо. Особливо небезпечними вважаються канцерогенні речовини, які спричинюють злоякісні пухлини: бензопірен, акролеїн, гідразин, 5-метилхризен, уретан, хінолін, хлористий вініл, 2-нітропропан, Полоній-210 (частіше радіоактивний) тощо. Курці хворіють на рак легенів у 10 раз частіше, на рак гортані -- у 6 раз, на рак стравоходу -- у 4 рази . Для них звичайні такі захворювання, як бронхіальна астма, хронічні запалення легенів, туберкульоз та інші.

Слід зауважити, що хімічний склад тютюнового диму також залежить від місцевості, де тютюн ріс. Тривалий час для обробки рослин тютюну застосовувався пестицид -- арсенат плюмбуму. Оскільки солі плюмбуму та арсену в ґрунті не розкладаються, їх виявляють усюди. Таким чином, вміст Плюмбуму в одній цигарці може досягати 13 мкг, а двадцять цигарок щодня збагачують організм людини на 30 мкг цих солей. Близько третини даної кількості всмоктується у кров. Плюмбум, як відомо, має різносторонню шкідливу дію на організм.

Арсен -- кумулятивна отрута, тобто протягом тривалого часу його малі дози можуть накопичуватися, доки не досягнуть рівня, за якого можливе отруєння.

Кадмій і Нікол містяться у кожній пачці сигарет по 30-- 40 мкг. їх дія спричинює ряд патологічних явищ. Вони порушують використання Кальцію організмом, сприяють підвищенню артеріального тиску, а також розвиткові захворювань серця.

Жінкам паління загрожує передчасним старінням, різними ускладненнями під час вагітності. Це зумовлено недостатньою кількістю кисню у крові. Так, оксид карбону здатний частину гемоглобіну інактивувати, що втричі знижує здатність крові до перенесення 0₂. За статистичними даними, куріння матерів підвищує смертність немовлят на 40 %, ускладнення під час пологів зростають на 50 % .

Нікотин спричинює спазми судин і переродження їх внутрішньої оболонки. При цьому зменшується просвіт судини, утруднюється кровообіг. Дуже розповсюдженим захворюванням курців є стенокардія, під час якої виникають спазми судин серця, що супроводжуються болем у серці, слабкістю й інколи призводять до смерті внаслідок розвитку інфаркту міокарда -- тяжкого ураження серця.

Друга типова хвороба -- ендартериїт -- спазми судин кінцівок. У такому стані судини кінцівок здатні забезпечувати кров'ю тканини тільки у стані спокою. Будь-які фізичні навантаження протипоказані, оскільки рухи посилюють процеси обміну речовин, потребують швидкого надходження кисню і поживних речовин. їх недостатність і накопичення продуктів життєдіяльності тканин зумовлюють виникнення болю. Кінцівки, особливо нижні, постійно мерзнуть і синіють. Якщо не вжити радикальних заходів, починається некротизація тканин.

Паління також є головною причиною розвитку емфіземи легенів -- захворювання, під час якого альвеоли бронхів не здатні витискувати повітря під час видиху.

Вибір сигарет з фільтром істотно не знижує загрозу виникнення перелічених захворювань, оскільки фільтри можуть затримувати тільки 10 % смолистих речовин, а решту ж не затримують взагалі. Крім того, тютюновий дим може підвищити чутливість до інших канцерогенних факторів.

Ви отримали об'єктивну інформацію про наслідки свідомого вживання більшості токсичних речовин, тепер повинні самі вирішувати, до чого прагнете -- чи до повноцінного багатогранного життя, чи до передчасної смерті.

Кожній віковій категорії населення притаманна підвищена схильність до певних груп захворювань. Це відображають статистичні звіти установ і закладів охорони здоров'я України. Не є винятком і підлітки. Серед соматичних захворювань цієї вікової категорії перше місце посідають хвороби органів дихання, друге -- хвороби нервової системи та органів чуття, третє -- хвороби органів травлення тощо. Саме у такій послідовності і розглядатимемо соматичні захворювання основних систем органів людини Хвороби дихальної системи

Задуха, або асфіксія, може виникнути з багатьох причин, основними з яких є потрапляння в дихальні шляхи сторонніх предметів, пошкодження легенів, отруєння чадним газом, ураження електричним струмом, напади астми, бронхіту.

Під час астматичного нападу виникають спазми м'язів навколо дихальних шляхів, що утруднює дихання. Одночасно з цим стінки дихальних шляхів набрякають та вкриваються густим і липким слизом. У хворого спостерігається шумне, хрипле дихання, він задихається, хапає ротом повітря. Обличчя набуває блакитно-сірого кольору. Спостерігається сильне потовиділення.

Захворювання небезпечне тим, що найчастіше напади астми відбуваються вночі під час сну і часто немає поруч нікого, хто міг би вчасно подати допомогу.

Якщо ви помітили у людини напад астми, слід негайно відчинити вікна для доступу свіжого повітря, але слідкувати, щоб хворому не було холодно. Посадити його на стілець чи у крісло з прямою спинкою (важливо, щоб спина у хворого була прямою). Найефективнішим у цьому випадку є застосування інгалятора.

Після тяжких застудних хвороб, а також у результаті сильного переохолодження може виникнути ускладнення, відоме як бронхіт. Він являє собою запалення бронхів, під час якого спостерігається біль у горлі, сильний кашель, підвищена температура. Часто супроводжується нападами бронхіальної астми. Для попередження виникнення останніх необхідний суворий постільний режим і вживання відхаркувальних настоїв трав -- мати-й-мачухи, багна. Лікар, як правило, призначає хворому курс антибіотиків.

Ще одним ускладненням застудних захворювань є пневмонія, або запалення легенів, яке триває у середньому близько 1--2 тижнів. Це захворювання характеризується різким підвищенням температури (до 40 °С), болем у грудях, сильним ознобом, задишкою. Шкіра навколо губів набуває синюшного відтінку, щоки нерідко вкриваються рум'янцем. Під час перебігу хвороби хворому необхідне свіже повітря для насичення крові киснем. Тому слід кілька разів на день провітрювати приміщення, але уникати протягів. Сильні задишки можна зняти шляхом інгаляцій препаратами, призначеними лікарем. Найкраще положення для хворого -- напівсидяче. Годувати хворого слід часто, невеликими порціями висококалорійної їжі.

Хвороби нервової системи

Серед захворювань нервової системи варто окремо виділити епілепсію, яка характеризується раптовими нападами, що можуть призвести до тяжких наслідків. Під час таких нападів хворий раптово непритомніє і падає, часто з криком. Одночасно з непритомністю починаються сильні судоми, під час яких м'язи тулуба і кінцівок різко напружуються, голова повертається убік. На кілька секунд, чи на довше може зупинитися дихання. Обличчя хворого стає блідим, потім багрово-синім. З рота починає виділятися спінена слина, спостерігається мимовільне сечовиділення. Часто хворий прикушує собі язика, у результаті чого рот заповнюється кров'ю. Після закінчення нападу хворий найчастіше деякий час перебуває у стані непритомності.

Подаючи допомогу, не треба держати хворого. Слід тільки звільнити простір навколо нього від меблів чи інших предметів для того, щоб він не поранився. Звільнити його від одягу, що утруднює дихання. Під голову слід покласти подушку. Коли конвульсії закінчаться, перевернути хворого на живіт для полегшення дихання.

Хвороби органів травлення

Усі захворювання травної системи так чи інакше супроводжуються болем у різних відділах живота і мають ще деякі додаткові ознаки, що можуть і не свідчити про захворювання саме органів травлення. Так, біль у нижній частині живота з різних боків скоріше вказує на захворювання сечовидільної системі! чи на гінекологічні хвороби. У цьому разі, звичайно, не допоможе вживання ліків, призначених для лікування хвороб кишково-шлункового тракту. Тому у всіх випадках потрібна термінова консультація лікаря, тільки він може правильно встановити діагноз і призначити відповідне лікування. У випадках сильних нападів не потрібно вживати ніяких ліків, приймати їжу, прогрівати живіт і робити клізми. Це може призвести до тяжких ускладнень або «розмити» картину захворювання. Краще негайно викликати швидку допомогу і постійно слідкувати за станом хворого.

Найчастіше зустрічаються такі захворювання органів шлунково-кишкового тракту:

хронічний гастрит, чи виразка шлунка, що характеризується частим ниючим болем у верхній частині живота, нудотою;

виразка 12-палої кишки супроводжується болем, що виникає натщесерце або через 1--2 год після приймання їжі;

гострий холецистит викликає біль у правому підребер'ї, що віддає у праву лопатку. Може спостерігатися підвищення температури;

панкреатит викликає оперізуючий біль у верхній половині живота, що віддає у поперек;

метеоризм -- накопичення газів у кишечнику. Спостерігається відчуття важкості у животі, відрижка, інтенсивний переймоподібний біль. Ця хвороба є ускладненням, що спричинюється іншими хворобами шлунково-кишкового тракту.

Серед можливих нападів захворювань органів травлення слід також виділити гострий апендицит -- запалення (інколи гнійне) червоподібного відростка сліпої кишки. Симптомами його виникнення можуть бути тупий біль у правій частині живота нижче пупка (інколи у верхній частині живота), нудота і блювання, білий наліт на язиці. Часто підвищується температура. Біль загострюється, якщо натиснути на живіт в районі пупка і різко відпустити.

У дітей, як правило, напад апендициту починається як кишковий розлад. Тому, якщо навіть невеликий розлад супроводжується підвищенням температури, слід негайно викликати лікаря.

До приходу лікаря не вживати ніяких знеболювальних, по-слаблювальних засобів. Хворому можна тільки пити. На місце болю покласти пузир з льодом.

Якщо усі симптоми зникають і хворому не була зроблена операція, гострий апендицит перетворюється на хронічний. Його лікування -- тільки хірургічне.

Порушення обміну речовин

Серед хронічних захворювань, пов'язаних з порушенням обміну речовин, найнебезпечнішим для життя слід вважати цукровиіі діабет, початком якого є безмірна спрага, часте сечовиділення і швидка втрата маси. У хворих на цукровий діабет у разі недодержання строгої дієти, перевтоми може розвинутися небезпечне ускладнення -- діабетична кома.

Вона настає за двох основних причин. По-перше, це різке зниження концентрації глюкози у крові. Симптоми такого ускладнення зовнішньо нагадують алкогольне сп'яніння, і часто така помилка стає причиною смерті хворого через невчасне подання допомоги. Але ж відрізнити діабетичну кому можна легко за відсутності запаху алкоголю. У хворого раптово виникають порушення в діяльності вестибулярного апарату і втрата орієнтації у просторі та часі. Обличчя бліде, пульс прискорений. Спостерігається головний біль, спрага, нудота. Дихання стає поверховим і може статися запаморочення.

Допомога полягає у тому, щоб хворому дати з'їсти те, що містить цукор: цукерку, шоколад, дати випити якогось солодкого напою. Але якщо хворий знепритомнів, слід покласти його так, щоб він міг вільно дихати. Негайно викликати швидку допомогу.

По-друге, кома може бути пов'язана з надлишком глюкози у крові, тоді розвивається вона повільніше. У цьому разі хворий сам встигає подати собі допомогу, оскільки пам'ятає про свою хворобу і вимушений суворо додержувати заходів щодо попередження коми. Але якщо за якихось причин він це зробити не встиг і у нього спостерігається почервоніння обличчя й відчувається запах ацетону з рота, необхідна негайна ін'єкція інсуліну. Допоможіть йому ввести інсулін. Як правило, на упаковці проставлена доза для введення, але, якщо ви не впевнені, зробіть половинну ін'єкцію і викликайте швидку допомогу.

У разі тяжких травм і захворювань серцево-судинної, дихальної та інших систем організму неодмінно виникають ознаки термінального стану, про які йшлося вище. Добре, якщо потерпілий не потребує заходів негайної реанімації і є час викликати кваліфіковану допомогу. Але доволі часто трапляються випадки, коли слід негайно вжити заходи рятування, оскільки смерть може наступити ще до приїзду швидкої допомоги.

Хвороби системи кровообігу

Гостра серцево-судинна недостатність -- одне з найтяжчих і найпоширеніших порушень кровообігу. Вона може розвинутися в результаті тривалого кисневого голоду (гіпоксії), травматичного шоку, отруєнь токсичними речовинами, крововтрати, розладів

дихання у людей, які мають хронічні захворювання серцево-судинної системи. Дуже часто серцева недостатність виникає як ускладнення після перенесеної інфекційної хвороби. Це захворювання умовно можна поділити на гостру судинну і гостру серцеву недостатність.

Гостра серцева недостатність виникає внаслідок втрати серцем здатності до скорочень. В результаті цього різко порушується кровообіг. Ще за кілька тижнів до нападу хворий може скаржитися на порушення травлення, сильну втомлюваність, але серцевий напад завжди трапляється раптово. Симптомами є сильна задишка, прискорення пульсу. У хворого в цей час виникає різкий біль у грудях, що віддає у шию, лопатку, одну чи обидві руки. Він вкривається холодним потом, непокоїться.

Якщо хворий зберігає притомність, його треба покласти у зручне положення, підклавши щось під голову й плечі. Зігнути трохи його коліна і так само підкласти під них подушку, згорнутий одяг тощо. Зняти з хворого краватку, розстебнути комір чи застібку бюстгальтера, послабити пояс. Не дозволяти йому робити зайві рухи. Необхідний повний спокій. Давати їсти та пити не можна. З ліків можна застосувати валідол, нітрогліцерин.

Якщо хворий знепритомнів, але зупинки серця не сталося, не варто намагатися робити непрямий масаж серця, оскільки це може збільшити ділянку ураження. А слід перевернути його на груди у зручне для дихання положення. Такий хворий потребує постійного нагляду. Найбільш ефективне лікування серцевої недостатності може бути проведене тільки у стаціонарних умовах, тому потрібно негайно організувати доставку хворого у лікарню.

Найнебезпечнішим випадком гострої серцевої недостатності є Інфаркт міокарда. Це -- явище некротизації тканин серцевого м'яза внаслідок утворення тромбу в коронарних судинах серця чи стенокардії.

Напади стенокардії виникають через спазм коронарних судин серця, внаслідок чого порушується кровообіг і живлення серцевого м'яза. Це, в свою чергу, призводить до гострої серцевої недостатності. Стенокардія виникає у разі перевтоми, нервового напруження, тривалого паління. Найчастіше вона спостерігається у похилому віці і нерідко збігається з гіпертонічною хворобою. Може проявлятися як ускладнення загострення жовчнокам'яної хвороби, захворювань шлунка і кишечнику.

Тривалість нападу, як правило, не перевищує 20--30 хв, але можливі і затяжні процеси. Для профілактики стенокардії, по-перше, слід використовувати методи профілактики атеросклерозу, додержувати правильного режиму роботи і відпочинку, відмовитися від тютюну й алкоголю, приймання їжі на ніч.

Размещено на Allbest