Основні принципи будови головного мозку

Маса головного мозку людини та його будова. Кора великих півкуль як вищий орган координації рефлекторної діяльності. Способи розвитку і тренування мозку: розгадування кросвордів, ребусів, логічних задач; гра у шахи, шашки; читання серйозної літератури.

Рубрика Медицина
Вид контрольная работа
Язык украинский
Дата добавления 16.11.2010
Размер файла 19,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІНСТИТУТ ЗАОЧНОГО ТА ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

Контрольна робота з дисципліни

Основи неврології та нейропсихології

На тему: Основні принципи будови головного мозку

Вступ

Головний мозок -- головний відділ центральної нервової системи всіх хребетних та великого числа безхребетних тварин. Деякі примітивні тварини, такі як медузи та морські їжаки, мають децентралізовану нервову систему без мозку, тоді як губки загалом не мають нервової системи. У черепних (хребетних та міксин) мозок розташований в захищеній черепом голові (саме в цьому випадку він називається головним), поруч з головними органами відчуття: зору, слуху, рівноваги, смаку і нюху.

Головний мозок може бути дуже складним. Так, головний мозок людини містить біля 100 млрд. нейронів, кожний зв'язаний з до 10 тис. синоптичних зв'язків. Ці нейрони спілкуються один з одним за допомогою довгих волокон, аксонів, що передають сигнальні імпульси у вигляді потенціалу дії як до інших частин мозку, так і до інших частин тіла.

Мозок є головним органом, що відповідає за поведінку тварини, що у свою чергу забезпечує її добробут. Головний мозок контролює поведінку або за рахунок активації м'язів, або за допомогою секреції хімічних речовин, таких як гормони. Проте головний мозок не є єдиною структурою, що визначає поведінку, навіть одноклітинні організми здатні відповідати на зовнішні стимули, а губки, що не мають нервової системи, здатні до координованого руху частин тіла. У хребетних спинний мозок має нейронні мережі, здатні до генерації рефлекторної відповіді та простих рухових послідовностей, таких як ходьба та плавання. Однак, складніші картини поведінки на основі аналізу складного сенсорного впливу вимагають можливостей головного мозку.

Незважаючи на великий науковий прогрес в дослідженні мозку, багато деталей його роботи залишаються невідомими. Тоді як організація індивідуальних нейронів та синапсів вивчена дуже добре, яким чином здійснюється кооперація тисяч або мільйонів з них визначити дуже важко. Методи спостереження, такі як електроенцефалограма або нейровізуалізація, показують високий рівень організації в роботі мозку, але ці методи не мають роздільної здатності для візуалізації окремих нейронів. Таким чином, навіть деякі найбільш фундаментальні принципи роботи мозку, такі як пам'ять, все ще нерозшифровані та вимагають дослідження.

Головний мозок (еncephalon) людини є не лише субстратом психічної діяльності, а й регулятором усіх процесів, які відбуваються в організмі. Прогресивний розвиток головного мозку у вищих приматів, зумовлений трудовою діяльністю й виразною мовою, дав змогу людині якісно виділитись у тваринному світі.

Серед приматів абсолютна маса мозку людини є найбільшою. Велике значення має відносна маса мозку, тобто відношення абсолютної маси мозку до маси тіла. Відносна маса мозку найбільша в людини (винятки: дрібні співучі птахи та деякі мавпи Нового Світу).

Будова головного мозку

Головний мозок розташований у мозковому відділ черепа. Середня його маса 1300--1400 г. Після народження людини ріст мозку продовжується до 20 років. Складається з п'яти відділів: переднього (великі півкулі), проміжного, середнього, заднього і довгастого мозку.

Півкулі (найбільш нова в еволюційному відношенні частина) досягають у людини високого розвитку, складаючи 80 % маси мозку.

Філогенетичне більш давня частина -- стовбур головного мозку. Стовбур включає довгастий мозок, мозковий (вароліїв) міст, середній і проміжний мозок. У білій речовині стовбура залягають численні ядра сірої речовини. Ядра 12-ти пар черепно-мозкових нервів також лежать у стовбурі мозку. Стовбурна частина мозку покрита півкулями головного мозку.

Довгастий мозок -- продовження спинного і повторює його будову: на передній і задній поверхні тут також залягають борозни. Він складається з білої речовини (провідних пучків), де розсіяні скупчення сірої речовини -- ядра, від яких беруть початок черепні нерви. Зверху і з боків майже весь довгастий мозок покритий великими півкулями і мозочком. У сірій речовині довгастого мозку залягають життєво важливі центри, що регулюють серцеву діяльність, дихання, ковтання, що здійснюють захисні рефлекси (чхання, кашель, блювання, сльозовиділення), секрецію слини, шлункового і підшлункового соку та ін. Ушкодження довгастого мозку може бути причиною смерті внаслідок припинення серцевої діяльності та дихання.

Задній мозок включає вароліїв міст і мозочок. У речовині варолієвого моста знаходяться ядра трійничного, відвідного, лицьового і слухового нервів.

Мозочок -- його поверхня покрита сірою речовиною, під ним знаходиться біла речовина, у якій наявні ядра -- скупчення білої речовини. Основна функція мозочка -- координація рухів, що визначає їх чіткість, плавність і збереження рівноваги тіла, а також підтримка тонусу м'язів. Контролює діяльність мозочка кора великих півкуль.

Середній мозок розташований перед варолієвим мостом і представлений чотирма пагорками та ніжками мозку. У ніжках мозку продовжуються провідні шляхи від довгастого мозку і варолієвого моста до великих півкуль.

Середній мозок відіграє важливу роль у регуляції тонусу й у здійсненні рефлексів, завдяки яким можливі стояння і ходьба.

Проміжний мозок займає в стовбурі найвище положення. Складається із зорових центрів (таламус) і підкіркової області (гіпоталамус). Таламус регулює ритм кіркової активності та бере участь в утворенні умовних рефлексів, емоцій і т. д.

Підкірковий центр пов'язаний з усіма відділами центральної нервової системи і з залозами внутрішньої секреції. Гіпоталамус є регулятором обміну речовин і температури тіла, сталості внутрішнього середовища організму і функцій травної, серцево-судинної, сечостатевої систем, а також залоз внутрішньої секреції.

Великі півкулі головного мозку

Передній мозок у людини складається із сильно розвинутих півкуль і середньої частини, що з'єднує їх. Права і ліва півкулі відділені одна від одної глибокою щілиною, на дні якої лежить мозолисте тіло. Поверхня великих півкуль утворена сірою речовиною -- корою, під якою знаходиться біла речовина з підкірковими ядрами. Загальна поверхня кори великих півкуль становить 2000--2500 см2, товщина її--2,5--3 мм.

У ній нараховується від 12 до 18 млрд. нейронів, розташованих шістьма шарами. Більше 2/3 поверхні кори приховано в глибоких борознах між опуклими звивинами. Три головні борозни -- центральна, бічна і тім'яно-потилична -- поділяють кожну півкулю на чотири частини: лобову, тім'яну, потиличну і скроневу.

Нижня поверхня півкуль і стовбурна частина мозку називається основою мозку.

Найважливіші зони кори -- рухова, чутлива, зорова, слухова, нюхова.

Рухова зона розташована в передній центральній звивині перед центральною борозною лобової частки, зона шкірно-м'язової чутливості -- за центральною борозною, у задній центральній звивині тім'яної частини. Зорова зона зосереджена в потиличній зоні, слухова -- у верхній скроневій звивині скроневої частини, нюхова і смакова -- у передньому відділі скроневої частини.

Кора великих півкуль виконує функцію вищого аналізатора сигналів від усіх рецепторів тіла і синтезу відповідних реакцій у біологічно доцільний акт. Вона є вищим органом координації рефлекторної діяльності й органом набуття тимчасових зв'язків -- умовних рефлексів. Кора виконує асоціативну функцію і є матеріальною основою психологічної діяльності людини -- пам'яті, мислення, емоцій, мови і регуляції поведінки.

Провідні шляхи головного мозку зв'язують його частини між собою, а також зі спинним мозком (висхідні й спадні нервові шляхи), так що вся центральна нервова система функціонує як єдине ціле.

Як поліпшити роботу мозку

В організмі мозок виконує функції «керівника» всіма іншими органами і системами. Зі своїми «підлеглими» мозок знаходиться у взаємному зв'язку, і тому порушення діяльності мозку впливають на весь організм і, навпаки, порушення якої-небудь функції організму впливає на мозок.

Мозок -- «найдорожчий орган» людського тіла. Хоча він складає два відсотки від загальної маси тіла, але споживає 20 % його енергії.

Успішне функціонування мозку прийнято називати інтелектом. Вважається, що інтелект визначається швидкістю розумових процесів. З таким визначенням можна посперечатися, тому що в ньому не враховуються глибина мислення, його гнучкість, краса, нестандартність та деякі інші властивості.

Якщо задатися питанням -- чи можна стати розумним, чи можна розвинути свій мозок, то відповідь буде позитивною -- мозок схожий на м'язи: чим більше його тренуєш, тим краще він працює. Про способи розвитку і тренування мозку ми і поведемо зараз розмову.

Розвитку мозку сприяють:

а) розгадування кросвордів, ребусів, логічних задач, криптограм, загадок;

б) ігри -- шахи, шашки, нарди. Сюди ж можна віднести деякі комп'ютерні ігри: логічні, стратегічні, рольові ігри і тести. Ні в якому разі не стрілялки чи що-небудь подібне;

в) читання серйозної літератури;

г) захоплення філософією, сюди ж, з деякими застереженнями, можна віднести вивчення релігій, езотеричних вчень;

ґ) технічна творчість, винахідництво.

Пропонована мозку діяльність повинна приносити задоволення. Мозок дуже чутливий до позитивних емоцій і любить забезпечене життя. На сприятливі умови він відповідає блискучою роботою і відмінним здоров'ям.

Фактори, що перешкоджають успішному розумовому процесу:

а) відсталість, стереотипність мислення;

б) зайва прихильність до використання звичних методів рішення, що утрудняє можливість подивитися на задачу по-новому;

в) страх помилки, побоювання критики, страх «виявитися дурним», зайва критичність до своїх рішень;

г) психічна і м'язова напруженість.

Методи розвитку мозку

1. Заняття незнайомою діяльністю -- кращий спосіб розвитку мозку. Якщо ви любите літературу, почніть вивчати фізику, якщо ви любите спорт, почніть вивчати астрономію. Повірте, це також цікаво. Знайдіть для себе щось нове, чим би ви із задоволенням зайнялися.

2. Спілкування з тими, хто перевершує вас за інтелектом, є досить ефективним засобом розвитку.

3. Тонка робота пальцями (складання чого-небудь, шиття й ін.) поліпшує кровообіг мозку, перешкоджає відмиранню нервових клітин. Тому, якщо хочете, щоб ваш мозок не старів, частіше те на машинці, грайте на гітарі, фортепіано, паяйте радіоли чи хоча б . тарабаньте по столу.

4. Коли мозок знаходиться в стані повного розслаблення, що відбувається у стані медитації чи безпосередньо перед сном, він випускає хвилі альфа-частинок. Мозок особливо сприйнятливий до ідей, коли він знаходиться в «альфа-стані». Тому уміння входити в такий стан (практика медитації) може збільшити силу розуму.

5. Заняття різними видами мистецтва сприяють поліпшенню діяльності мозку. Дослідження показали, що музика, ритм, колір уяви помітно вигострюють літературні та математичні здібності розвивають інтерес до точних дисциплін.

6. Ставте перед собою важкі задачі. Чим важчі задачі, тим на “Більших обертах” буде працювати мозок, тим сильніше він буде нарощувати свою силу».

7. Розширюйте кругозір. Один із найтрагічніших наслідків технічного прогресу -- вузька спеціалізація. Можна бути гарним фахівцем, але по-справжньому великі відкриття і досягнення -- привілей людей з універсальною підготовкою і широким світоглядом.

Позитивно впливає на мозок будь-який вид фізичної активності. Варто звернути особливу увагу на вправи, що розвивають гнучкість хребта. Дослідження показали, що мозок приймає набагато менше інформації, якщо людина горбиться чи сутулиться.

Винятково благотворно впливають на мозок і різні дихальні техніки.

Для доброї діяльності мозку необхідно і відповідне харчування. Дуже важливо його забезпечення достатньою кількістю жирних кислот, яких багато в лляній, клиновій олії, а також в олії паростків пшениці. З мінеральних речовин мозку необхідні фосфор, сірка, мідь, цинк, кальцій, залізо і магній. Фосфор і фосфорні сполуки сприяють утворенню клітин мозку, сірка потрібна для насичення їх киснем.

Дуже важливо для Інтелектуальної діяльності наявність у районі йоду, необхідного для сірої речовини мозку. Йод міститься в таких продуктах: морська капуста, кальмари, креветки, морська риба, салат-латук, цибуля ріпчаста і порей, дині. Є він також у хлібобулочних виробах, у деяких плодах, і овочах, а також у молоці й молочних продуктах.

Не меншу роль у розвитку інтелекту відіграє і цинк. Експерименти британських фахівців з харчування встановили прямий зв'язок між здатністю до вивчення мов і концентрацією в мозку цього мікроелемента. У дітей, які важко засвоюють прочитаний текст, був виявлений майже 50-процентний дефіцит цинку в організмі. Виявляється, що правильно складена дієта (яка включає продукти, що містять цинк) може впливати на розвиток кмітливості та пам'яті в дітей. Але «цинкова» дієта корисна не тільки дітям, але й дорослим, які вивчають іноземні мови. Найбільше цинку в пророслій пшениці й пшеничних висівках, м'ясі гусей, квасолі, горосі, кукурудзі, яловичині, свинині, курятині, рибі, яловичій печінці. Є цинк також у молоці, яблуках, грушах, сливах, вишні, картоплі, капусті, буряку і моркві.

Висновки

Мозку вкрай необхідні вітаміни Е (цим вітаміном багаті зародки злакових культур, зокрема пшениці; зелені частини овочів і ряду дикоростучих рослин; соняшникова олія. Є вони також в інших рослинних оліях, крім маслинової, яєчному жовтку, печінці, м'ясі, вершковому маслі та молоці), а також вітаміни групи В (особливо B2 В3 І S6). Вітаміни групи В містяться в таких продуктах: бобових овочах, ячмені, вівсі, квасолі, спаржі, картоплі, сирі (в тому числі й твердому), гречаній і вівсяній крупі, м'ясі й субпродуктах, курячому яйці, рибі, хлібі з борошна грубого помелу.

Особливо корисний для інтелектуальної діяльності вітамін С. За розрахунками відомого французького лікаря Марі Бурра, при збільшенні концентрації в організмі вітаміну С на 50 відсотків інтелектуальні можливості зростають на 4 пункти. Тих, хто думає, що для того, щоб стати генієм, досить з'їдати в день велику кількість продуктів, що містять цей вітамін, або ж у великих кількостях споживати таблетки аскорбінової кислоти, доведеться розчарувати, надлишки не засвоюються і вимиваються з організму. Аскорбінова кислота міститься в багатьох свіжих овочах і плодах, але найбільше на неї багаті зелень петрушки і кропу, смородина помідори, порічки, червоний перець, цитрусові й картопля.

Значна частина аскорбінової кислоти руйнується при неправильній кулінарній обробці продуктів. Варити їх треба в закритому посуді, причому закладають овочі в підсолений окріп.

Також мозку необхідна велика кількість кисню. Насиченню мозку киснем сприяють такі продукти харчування: картопля, петрушка, м'ята, хрін, редис, цибуля, помідори.

Література

1. Коляденко Г.І. Анатомія людини: Підручник. - К.: Либідь, 2001. - 384 с.

2. Иваницкий М.Ф. Анатомия человека. М., 1985. - 453 с.

3. Кучеров І.С. Фізіологія людини та тварин: Навч. посібник. - К.: Вища школа, 1991. - 367 с.

4. Практикум по цитологии: Учебное пособие. / Под ред. Ю.С.Ченцова. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1988. - 294 с.

5. Рябов К.П. Гистология с основами эмбриологии: Учебное пособие. - Мн.: Высш. шк.,1990. - 255 с.

6. Сапин М.Р., Билич Г.Л. Анатомия человека. М., 1989. - 546 с.

7.Свиридов В.И. Анатомия человека. - М.: Высшая школа, 1989. - 365


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.