Шкідлива дія алкоголю на організм людини

ПЛАН

Вступ

1) Історія алкоголю

2) Що люди п'ють і наслідки цього

3) Причини вживання алкоголю

4) З чого починається пияцтво

5) Стадії і форми сп'яніння й алкоголізму

6) Вплив алкоголю на нервову систему; зміст алкоголю в крові

7) Алкоголізм -- не звичка, а хвороба

8) Алкоголь і материнство

9) Руйнівник зростаючого організму

10) Алкоголізм і суспільство

Вступ

Проблема вживання алкоголю дуже актуальна в наші дні. Зараз споживання спиртних напоїв у світі характеризується величезними цифрами. Від цього страждає все суспільство, але в першу чергу під погрозу ставиться підростаюче покоління: діти, підлітки, молодь, а також здоров'я майбутніх матерів. Адже алкоголь особливо активно впливає на організм, що несформувався, поступово руйнуючи його.

Шкода алкоголю очевидна. Доведено, що при влученні алкоголю усередину організму, він розноситься по крові до всіх органів і несприятливо діє на них аж до руйнування.

При систематичному вживанні алкоголю розвивається небезпечна хвороба - алкоголізм. Алкоголізм небезпечний для здоров'я людини, але він виліковний, як і багато інших хвороб.

Але головна проблема полягає в тому, що велика частина алкогольної продукції, що випускається недержавними підприємствами, містить велика кількість отруйних речовин. Недоброякісна продукція нерідко приведе до отруєнь і навіть смертей.

Усе це наносить велику втрату суспільству, його культурним цінностям.

1. Історія алкоголю

Викрадач розуму -- так іменують алкоголь з давніх часів. Про оп'яняючі властивостях спиртних напоїв люди довідалися не менш чим за 8000 років до нашої ери - з появою керамічного посуду, що дала можливість виготовлення алкогольних напоїв з меду, плодових соків і дикоростучого винограду.

Можливо, виноробство виникло ще до початку культурного землеробства. Так, відомий мандрівник Н.Н. Миклухо-Маклай спостерігав папуасів Нової Гвінеї, що не вміли ще добувати вогонь, але прийоми готування, що знала вже, хмільних напоїв. Чистий спирт почали одержувати в 6-7 століттях араби і назвали його «аль коголь», що означає «одурманюючий». Першу пляшку горілки виготовив араб Рагез у 860 році. Перегонка вина для одержання спирту різко збільшила пияцтво. Не виключено, що саме це послужило приводом для заборони вживання спиртних напоїв основоположником ісламу (мусульманської релігії) Мухаммедом (Магомет, 570-632). Ця заборона ввійшла згодом і в звід мусульманських законів - Коран (7 століття). З тих пір протягом 12 сторіч у мусульманських країнах алкоголь не вживали, а відступники цього закону (п'яниці) жорстоко карали.

Але навіть у країнах Азії, де споживання провина заборонялося релігією (Кораном), культ вина все-таки процвітав і оспівувався у віршах.

У середньовіччя в Західній Європі також навчилися одержувати міцні спиртні напої шляхом сублімації вина й інших цукристих рідин, що бродять. Відповідно до легенди, уперше цю операцію зробив італійський чернець алхімік Валентиус. Испробовав знову отриманий продукт і придя в стан сильного алкогольного сп'яніння, алхімік заявив, що він відкрив чудодійний еліксир, що робить старця молодим, стомленого бадьорої, тужного веселої.

З тих пір міцні алкогольні напої швидко поширилися по країнах світу, насамперед за рахунок постійно зростаючого промислового виробництва алкоголю з дешевої сировини (картоплі, відходів цукрового виробництва і т.п.). Алкоголь настільки швидко ввійшов у побут, що практично не один художник, чи письменник поет не обходив цю тему. Такі картини пияцтва на полотнинах старих голландських, італійських, іспанських і німецьких художників. Злу силу алкоголізму розуміли багато передових людей свого часу. Відомий релігійний реформатор того років Мартін Лютер писав: «Кожна країна повинна мати свого диявола, наш німецький диявол - добра бочка провина».

Поширення пияцтва на Русі зв'язано з політикою панівних класів. Була навіть створена думка, що пияцтво є нібито стародавньою традицією російського народу. При цьому посилалися на слова літопису: «Веселие на Русі - є пити». Але це наклеп на російську націю. Російський історик і етнограф, знавець звичаїв і вдач народу, професор Н.И. Костомаров (1817-1885) цілком спростував цю думку. Він довів, що в Древній Русі пили дуже мало. Лише на обрані свята варили медовуху, чи брагу пиво, міцність яких не перевищувала 5-10 градусів. Чарка пускалася по колу і з її кожний надпивав кілька ковтків. У будень ніяких спиртних напоїв не покладалося, і пияцтво вважалося найбільшою ганьбою і гріхом.

Але з 16-го сторіччя почалося масове завезення через границю горілки і провина. При Івані IV і Борисі Годунове засновуються «царьов шинки», що приносять масу грошей у скарбницю. Проте, уже тоді намагалися обмежити споживання спиртних напоїв. Так у 1652 році вийшов указ «продавати горілку по одній чарці людині». Заборонялося видавати вино «питухам» (тобто питущим), а також усім під час посад, по середовищах, п'ятницям і неділям. Однак через фінансові розуміння незабаром було внесене виправлення: «щоб великого государя скарбниці учинити прибуток, питухов із кружечного двору не відганяти», чим фактично підтримувалося пияцтво.

З 1894 року продаж горілки став царською монополією.

Одним з темних плям минулого, сліди якого ще збереглися в нас, є пияцтво й алкоголізм.

Чи треба говорити, що Росія в змісті вживання спиртного країна більш ніж особлива. Отут свої, на жаль, сумні традиції, свої стандарти. Превалює в нас вживання у виді «ударних доз»: велика кількість випитого в стислий термін. Частіше вдень. Інакше кажучи, у Росії домінує самий несприятливий, так називаний «північний» тип пития. І п'ємо ми історично усе більше і більше. Якщо в1913 році продавалося 3,4 літри на людину в рік, то в 1927 - 3,7. До кінця 1940 року госпродажа, правда знизилася до 2,3 літри, а до 1950 упала до 1,9 літра. Але зате потім тільки стрімке зростання, і кожен сплеск рекордний.

Офіційно ми наблизилися до світового «питним стандартам». А неофіційно? Держкомстат СРСР у той час проводив секретні дослідження на предмет самогоноваріння. Самогон, виявляється, давав збільшення ще в розмірі 5 із зайвим літрів. Разом 13,2 літри на кожний.

Чотирнадцятого червня 1985 року ЦК КПРС оголосив війну пияцтву, що потрясла всі основи суспільства. Бюджет утратив 50 мільярдів не нинішніх, а тих ще повновагих карбованців, у два рази зросло споживання самогону. Проте, саме до 1987 року зросла середня тривалість життя. Це відбулося без зменшення смертності від отруєнь і нещасливих випадків. У результаті, як би ми не лаяли кампанію, вона зберегла життя приблизно 700 тисячам росіян, та й захворюваність знизилася.

За даними Госторгинспекции, у 1992 році кожна десята пляшка була фальсифікацією гарячливого напою, у 1993 - кожна четверта.

На сьогодні споживання спиртних напоїв на земній кулі характеризується колосальними цифрами. Які ж саме алкогольні напої споживають у даний час.

2. Що люди п'ють і наслідки цього

У світі мікроскопічних організмів, мабуть, самі всюдисущі - дріжджові грибки.

Залишіть на якийсь час у темному місці виноградний, фруктовий чи ягідний сік. Він забовтає. Це відбудеться тому, що грибки, що знаходилися в соку, почали посилено розмножуватися.

У процесі життєдіяльності вони перетворюють цукор (а також крохмаль) у винний чи етиловий, спирт. Усякий, хто вивчав хімію, знає, що молекула цукру (глюкози) складається з 6 атомів вуглецю, 12 атомів водню і 6 атомів кисню - C6H12O6.

Ферменти дріжджів як би рубають цю складну молекулу на окремі шматки, з'єднуючи їх потім у нові молекули. З C6H12O6 утворяться дві молекули вуглекислого газу - 2 CO2 (це пухирці ми бачимо в рідині, що бродить,). Атоми, що залишилися, з'єднуються в двох молекул спирту (2 C2H5OH). З виснаженням запасу цукру припиняється і процес шумування. Такий спрощено процес перетворення чи цукру крохмалю в алкоголь.

Вихідним продуктом в одержанні етилового спирту є злаки, картопля, буряк, а також деякі покидьки паперового виробництва і деревина, осахаренная хімічним шляхом - дією кислот при високій температурі і тиску. Сирий етиловий спирт (сирець) містить багато домішок, у тому числі отрутних сивушних олій. Спирт очищають шляхом перегонки в особливих апаратах, але й в отриманому в такий спосіб спирті-ректифікаті, однак зберігається частина шкідливих для організму речовин.

Етиловий спирт широко застосовують у різних галузях народного господарства. Його використовують як розчинник, наприклад при виготовленні лаків, політур, у ряді хімічних реакцій для синтезу органічних барвників, фармакологічних препаратів, синтетичного каучуку. Етиловий спирт має дезинфікуючі властивості, його застосовують у медичних цілях. При виготовленні горілки використовують тільки очищений етиловий спирт.

Варто зупинитися на вживанні отрутних технічних рідин - різних сурогатів алкоголю. Їх чи вживають помилково приймаючи за етиловий спирт, чи навмисно зневажаючи небезпеками, як це роблять іноді запеклі п'яниці.

Так, метиловий спирт і этиленгликоль входять до складу антифризів. Володіючи низкою температурою замерзання, вони використовуються в системах охолодження різних двигунів.

Подібно звичайному спирту ці рідини здатні викликати сп'яніння, але через 10-12 годин після їхнього вживання з'являються ознаки важкого отруєння: головний біль, нудота, блювота, хибка хода, слабість (чи короткочасне порушення), чи затемнення навіть повна утрата свідомості. Смерть настає від мозкових розладів (через 1-2 доби) чи поразки бруньок (через 1-2 тижні). Метиловий спирт - нервово-судинна отрута, і його доза 100 грам смертельний для людей. Навіть невелика кількість цього спирту уражає зоровий нерв і систему оболонок ока (зокрема сітківку). Ще більш небезпечний дихлорэтан (хлористий этилен), 10-15 грам якого викликають необоротні зміни в печінці і бруньках.

Утім, шкідливі домішки містяться й у продажному спиртному. Патофізиологічний вплив їх на організм обумовлено не тільки міцністю (відсоток спирту), але і численними, значно більш шкідливими домішками. Одним із супутників спиртних напоїв є метиловий спирт. Застосовуваний для обробки спиртного сірчистий ангідрид також далеко не нешкідливий. Зокрема, він руйнує необхідні організму вітаміни групи В.

Як бачите алкоголь і його сурогати далеко не необразливі, а наслідку їхнього вживання небезпечні і потворні.

3. Причини вживання алкоголю

Напевно, Ви неодноразово чули вираження: «вип'ємо, зігріємося». Вважається в побуті, що спирт є гарним засобом для зігрівання організму. Недарма спиртне часто називають «гарячливими напоями».

Вважається, що спирт має лікувальну дію не тільки при простудних, але і при цілому ряді інших захворювань, у тому числі шлунково-кишкового тракту, наприклад при виразці шлунка. Лікарі ж навпаки вважають, що виразковому хвор категорично не можна приймати алкоголь. Де істина? Адже невеликі дози спиртного дійсно збуджують апетит.

Чи інше, існуюче серед людей переконання: алкоголь збуджує, підбадьорює, поліпшує настрій, самопочуття, робить бесіду більш оживленої і цікавий, що немаловажно для компанії молодих людей. Недарма спиртне приймають «проти утоми», при нездужаннях, і практично на усіх святах.

Більш того, існує думка, що алкоголь є висококалорійним продуктом, що швидко забезпечує енергетичної потреби організму, що важливо, наприклад, в умовах походу і т.п. А в пиві і сухих виноградних винах до того ж є цілий набір вітамінів і ароматичних речовин. У медичній практиці використовують бактериостатические властивості спирту, уживаючи його для дезінфекції (при уколах і т.п.), готування лік, але аж ніяк не для лікування хвороб.

Отже, алкоголь приймають для підняття настрою, для зігрівання організму, для попередження і лікування хвороб, що зокрема як дезінфікує засіб, а також як засіб підвищення апетиту й енергетично коштовний продукт. Де тут правда і де омана?

Один з пироговских з'їздів російських лікарів прийняв резолюцію про шкоду алкоголю: «...немає жодного органа в людському тілі, який би не піддавався руйнівній дії алкоголю; алкоголь не володіє жодним такою дією, що не могло бути досягнуте іншим лікувальним засобом, що діє корисніше, безпечніше і надійніше, немає такого хворобливого стану, при якому необхідно призначати алкоголь на скільки-небудь тривалий час».

Так що міркування про користь алкоголю - досить розповсюджена омана. Узяти хоча б очевидний факт - порушення апетиту після стопки чи горілки провина. Але це тільки на короткий час, поки спирт викликав «запальний сік». Надалі прийом алкоголю, у тому числі пива, тільки шкодить травленню. Адже спиртне паралізує дія таких важливих органів як печінка і підшлункова залоза.

Видатний психіатр і суспільний діяч, борець з алкоголізмом, академік Володимир Михайлович Бехтерев (1857-1927) так охарактеризував психологічні причини пияцтва: «Уся справа в тім, що пияцтво є віковим злом, воно пустило глибокі корені в нашому побуті і породило целую систему диких питних звичаїв. Ці звичаї вимагають пития і частування вином при усякому випадку».

Потреба в алкоголі не входить у число природних життєвих потреб людини, як, наприклад, потреба в чи кисні їжі, і тому сам по собі алкоголь не має спонукальної сили для людини. Потреба ця, як і деякі інші «потреби» людини (наприклад, паління) з'являється тому, що суспільство, по-перше, робить даний продукт і, по-друге, «відтворює» звичаї, форми, звички і забобони, зв'язані з його споживанням. Зрозуміло, що ці звички не присущи усім в однаковому ступені.

4. З чого починається пияцтво

Приводи першого прилучення до алкоголю різноманітні. Але просліджуються їхні характерні зміни в залежності від віку.

До 11 років перше знайомство з алкоголем відбувається або випадково, або його дають «для апетиту», «лікують» чи вином же дитина сам з цікавості пробує спиртне (мотив, головним чином властивим хлопчикам). У більш старшому віці мотивами першого вживання алкоголю стають традиційні приводи: «свято», «сімейне торжество», «гості» і т.д.

З 14-15 років з'являються такі приводи, як «незручно було відстати від хлопців», «друзі умовили», «за компанію», «для хоробрості» і т.д. Хлопчиськам властиві всі ці групи мотивів першого знайомства з алкоголем. Для дівчинок типова в основному друга, «традиційна» група мотивів.

Звичайно це буває, так сказати, «безневинна» рюмочка на честь дня чи народження іншого торжества. І хоча це відбувається за згодою батьків, у колі родини, все-таки і таке прилучення дітей до вина небезпечно. Адже коштує раз доторкнутися до спиртного, як уже знімається психологічний бар'єр і підліток вважає себе вправі випити з чи товаришами навіть одному, якщо з'являється така можливість. Недарма в народі говорять: «ріки починаються зі струмочка, а пияцтво з рюмочки».

У цілому мотиви вживання спиртного підлітками поділяються на двох груп. В основі мотивів першої групи лежить бажання випливати традиціям, випробувати нові відчуття, цікавість і т.п. Формуванню цих мотивів сприяють деякі властивості психіки неповнолітніх, що пробуджується в них почуття дорослості, бажання бути як усі, прагнення наслідувати старшим і т.п. Віковими особливостями підлітків у визначеній мері можна пояснити і вживання ними спиртних напоїв «для хоробрості». Цей мотив зв'язаний з відсутністю в неповнолітніх життєвого досвіду, знань, що дозволяють їм вільно вступати в спілкування з навколишніми (наприклад, з обличчями більш старшого віку, дівчинами).

Особливої уваги заслуговує друга група мотивів споживання алкоголю, що формують пияцтво як тип поводження правопорушників. У число цих мотивів входить прагнення позбутися від нудьги. У психології нудьгою називають особливий психічний стан особистості, зв'язаний з емоційним голодом. У підлітків цієї категорії істотно ослаблений чи втрачений інтерес до пізнавальної діяльності. Підлітки, що вживають спиртне майже не займаються суспільною діяльністю. Істотні зрушення спостерігаються в них у сфері дозвілля. Ці хлопці менше цікавляться художньою літературою, рідко беруть участь у самодіяльності, майже не бувають у театрі, втрачають інтерес до серйозної музики, живопису. Нарешті, деякі підлітки споживають спиртне, щоб зняти із себе напруга, звільнитися від неприємних переживань. Напружений, тривожний стан може виникнути в зв'язку з визначеним положенням їх у родині, шкільному колективі.

Проведення вільного часу переважно з друзями характерно для підлітків. І хоча підліткові групи складаються стихійно, їх складають хлопці, близькі за рівнем розвитку, запитам і інтересам. Але якщо підліткова група не об'єднана якоюсь корисною діяльністю, у ній переважає «порожнє» времяпровождение нудьгуючих неповнолітніх і така група ставати сприятливим ґрунтом для распития спиртних напоїв.

5. Стадії і форми сп'яніння й алкоголізму

Як часто деякі люди з гордістю відзначають у себе і своїх товаришів підвищену стійкість до спиртного, вважаючи, що це зв'язано з фізичним здоров'ям. А насправді підвищена стійкість до спиртного - перша ознака алкоголізму, що починається, симптом серйозного захворювання.

Для алкоголіка що чарка, що склянка, що пляшка провина - усе єдино. Уже від чарки спиртного він приходить у своєрідний стан ейфорії - порушення, що тільки підсилює його прагнення випити, а потім наступні дози мало змінюють його зовнішній вигляд, хоча в організмі відбуваються помітні зрушення. Спочатку алкоголік виявляє надзвичайну активність, намагаючись «позачергово» випити чергову стопку, починає чи буйствувати дуріти. Але от остання крапля переповняє межі стійкості, алкоголік «відключається» від зовнішнього світу, впадаючи в забуття. Утрата контролю за кількістю випитого, непомірна жадібність до спиртного і супровідне це неконтрольоване, розв'язане, нерідко цинічне поводження - стійкі ознаки алкоголізму.

У п'яниці ослаблена воля - і не тільки до обмеження прийому алкоголю, але і стосовно інших, ділових сторін повсякденного життя.

Нерідко під час святкових застіль можна спостерігати, як люди після випитих спиртних напоїв поводяться розв'язано, їхні рухи стають більш незграбними. Відразу помітний вплив на них алкоголю. І якщо запитати його учасників як часто вони випивають, більшість відповість, що нерегулярно. Однак навіть після однократного прийому алкоголю в людей ніч проходить неспокійно, а на ранок вони встають розбитими, з опухлим обличчям і хворою головою. Робітник день, як правило, виявляється зіпсованим, а якщо людина по роботі зв'язаний з механізмами, наприклад з чи верстатом автомашиною, вважай, що в цей день у нього різко підвищений ризик чи аварії навіть катастрофи. У працівників розумової праці після прийому алкоголю ґрунтовно погіршуються розумові процеси, падає швидкість і точність обчислень, як говорять, робота валиться з рук.

Отже, навіть після нерегулярного, випадкового вживання алкоголю настають серйозні неполадки в організмі, що свідчать про важке його отруєння. Якщо ж вживання алкоголю приймає систематичний характер, людина п'є по будь-якому випадку, вишукуючи будь-який привід, щоб напитися, то це вже називається побутовим пияцтвом. Для п'яниці не має значення зміст святкової події, йому байдуже чи схвалюють його поводження інші. У цій стадії прилучення до спиртного значною мірою змінюється відношення питущого до навколишніх, до загальноприйнятих і припустимих норм поводження. Для п'яниці найближчими людьми стають собутыльники, нехай навіть вони уперше виявилися за одним столом. Час, місце й обстановка, у якій люди п'ють, утрачають значення.

Таким чином, різниця між епізодичним прийомом спиртного і пияцтвом полягає не тільки в кількості випитого за один раз, але й у психологічній установці питущого. У першому випадку людин відзначає яка-небудь урочиста чи значна подія, а в другому - п'є тільки щоб привести себе в стан сп'яніння. Якщо вчасно удержати людини від пияцтва, це попереджає його падіння і розвиток алкоголізму. Щоб зрозуміти розвиток алкоголізму потрібно знати вплив алкоголю на нервову систему.

6. Вплив алкоголю на нервову систему; зміст алкоголю в крові

Алкоголь зі шлунка попадає в кров через двох хвилин після вживання. Кров розносить його по всіх клітках організму. У першу чергу страждають клітки великих півкуль головного мозку. Погіршується умовно-рефлекторна діяльність людини, сповільнюється формування складних рухів, змінюється співвідношення процесів порушення і гальмування в центральній нервовій системі. Під впливом алкоголю порушуються довільні рухи, людина втрачає здатність керувати собою.

Проникнення алкоголю до кліток лобової частки кори розкріпачує емоції людини, з'являються невиправдана радість, дурний сміх, легкість у судженнях.

Слідом за порушенням, що підсилюється, у корі великих півкуль мозку виникає різке ослаблення процесів гальмування. Кора перестає контролювати роботу нижчих відділів головного мозку. Людина втрачає стриманість, соромливість, він говорить і робить те, чого ніколи не сказав і не зробив би будучи тверезим. Кожна нова порція спиртного усе більше паралізує вищі нервові центри, немов зв'язуючи їх і не дозволяючи втручатися в діяльність нижчих відділів мозку: порушуються координація рухів, наприклад рух око (предмети починають двоїтися), з'являється незграбна хитка хода.

Порушення роботи нервової системи і внутрішніх органів спостерігається при будь-якім вживанні алкоголю: одноразовому, епізодичному і систематичному.

Відомо, що порушення роботи нервової системи прямо зв'язані з концентрацією алкоголю в крові людини. Коли кількість алкоголю складає 0,04-0,05 відсотка, виключається кора головного мозку, людина втрачає контроль над собою, утрачає здатність розумно міркувати.

При концентрації алкоголю в крові 0,1 відсотка гнітяться більш глибокі відділи головного мозку, що контролюють рухи. Руху людини стають невпевненими і супроводжуються безпричинною радістю, пожвавленням, метушливістю. Однак у 15 відсотків людей алкоголь може викликати зневіру, бажання заснути.

В міру збільшення змісту алкоголю в крові послабляється здатність людини до слуховым і зорових сприйнять, притупляється швидкість рухових реакцій.

Концентрація алкоголю, що складає 0,2 відсотки, впливає на області мозку, що контролюють емоційне поводження людини. При цьому пробуджуються низинні інстинкти, з'являється раптова агресивність.

При концентрації алкоголю в крові 0,3 відсотки людин хоча і знаходиться у свідомості, але не розуміє того, що бачить і чує. Цей стан називають алкогольним отупінням.

Концентрація алкоголю в крові 0,4 відсотки веде до утрати свідомості. Людина засинає, подих його стає нерівним, відбувається мимовільне спорожнювання сечового міхура. Чутливість отсутствует.

При концентрації алкоголю в крові 0,6-0,7 відсотка може наступити смерть. У результаті епізодичного прийому алкоголю часто розвивається хвороблива пристрасть, невтримний потяг до алкоголю - алкоголізм.

7. Алкоголізм не звичка, а хвороба

Алкоголізм - важка хронічна хвороба, у більшості випадків трудноизлечимая. Вона розвивається на основі регулярного і тривалого вживання алкоголю і характеризується особливим патологічним станом організму: нестримним потягом до спиртного, зміною ступеня його переносимости і деградацією особистості. Для алкоголіка сп'яніння представляється найкращим психічним станом. Це потяг не піддається розумним доводам припинити пити. Алкоголік направляє всю енергію, засоби і думки на добування спиртного, не зважаючи на реальну обстановку (наявністю грошей у родині, необхідність виходу на роботу і т.п.). Раз випивши, він прагне напитися до повного сп'яніння, до безпам'ятства. Як правило, алкоголіки не закушують, у них утрачається блювотний рефлекс і тому будь-яка кількість випитого залишається в організмі. У зв'язку з цим говорять про підвищений переносимости алкоголю. Але насправді цей патологічний стан, коли організм утратив здатність боротьби з алкогольною інтоксикацією шляхом блювоти й інших механізмів захисту.

На пізніх етапах алкоголізму переносимость спирту раптово знижується й у запеклого алкоголіка навіть малі дози вина викликають той же ефект, що великі кількості горілки в минулому. Для цієї стадії алкоголізму характерно важке похмілля після прийому алкоголю, погане самопочуття, дратівливість, злостивість. Під час так називаного занапуваючи, коли людина п'є щодня, протягом багатьох днів, а те і тижнів, патологічні явища настільки виражені, що для їхньої ліквідації потрібно медична допомога.

Алкоголізм не звичка, а хвороба. Звичка контролюється свідомістю, від її можна позбутися. Пристрасть до алкоголю перебороти складніше через отруєння організму. Близько 10 відсотків людей, що вживають алкоголь, стають алкоголіками. Алкоголізм - хвороба, що характеризується психічними і фізичними змінами в організмі. Алкоголізм розвивається за такою схемою:

Початкова фаза: сп'яніння з випаданням пам'яті, «затьмарення». Людина постійно думає пр спиртний, нього здається, що випив недостатньо, він п'є «взапас», у нього розвивається жадібність до алкоголю. Однак він зберігає визнання своєї провини, уникає розмов про свою тягу до спиртного.

Критична фаза: утрата контролю над собою після першого ж ковтка алкоголю. Прагнення знайти виправдання своєму пияцтву, опір усім спробам запобігти його бажання випити. У людини розвивається зарозумілість, агресивність. Він обвинувачує навколишніх у своїх лихах. У нього починається запій, його друзями стають випадкові собутыльники. Він змушений піти з постійної роботи, втрачає інтерес до усьому, що не має відносини до спиртного.

Хронічна фаза: щоденне похмілля, розпад особистості, помутніння пам'яті, плутаність думки. Людина п'є сурогати алкоголю, технічні рідини, одеколон. У нього розвиваються безпідставні страхи, біла гарячка, інші алкогольні психози.

Одним з характерних ускладнень під час занапуваючи є біла гарячка.

Біла гарячка - найбільше що часто зустрічається алкогольний психоз. Вона виникає звичайно в стані похмілля, коли в п'яниці з'являються беззвітний страх, безсоння, тремтіння рук, кошмари (погоні, нападу і т.п.), слуховые і зорові обмани у виді шумів, дзвоників, руху тіней. Симптоми білої гарячки особливо виражені вночі. У хворого починаються яскраві переживання застрашливого характеру. Він бачить плазуючих навколо комах, пацюків, що нападають на нього чудовиська, бандитів, відчуває біль від укусів, ударів, чує погрози. Він бурхливо реагує на свої галюцинації: чи обороняється біжить, рятуючи від переслідування. Удень галюцинації трохи загасають, хоча хворий залишається збудженим, у нього трясуться руки, він метушливий і не може спокійно сидіти на одному місці.

Іншою формою психозу є алкогольне марення. Він виникає і після короткочасного пияцтва, але на відміну від білої гарячки не супроводжується галюцинаціями. Таких хворих переслідують нав'язливі думки. Найчастіше це марення підозрілості, переслідування, ревнощів. П'янице, наприклад, здається, що проти нього улаштований змова. Не бачачи виходу з положення, що створилося, він може скінчити життя самогубством.

8. Алкоголь і материнство

Необхідно розповісти про те, як впливає алкоголь на жінок, тому що жінками, що є продовжувачками роду людського, закладається здоров'я майбутніх поколінь. Стан здоров'я дитини, підлітка якоюсь мірою визначає майбутні можливості дорослої людини.

Алкоголь, негативно позначаючись на здоров'я жінки, порушує і нормальне функціонування її полових органів. От кілька цифр. Відомий російський дослідник С.З. Щеняти спостерігав протягом 5 років 3300 пацієнток, що лікувалися від хронічного алкоголізму. У 85,3 відсотки з них малися хронічні захворювання, причому 40,6 відсотка жінок страждали захворюваннями полової сфери. У цілому, у жінок, що зловживають спиртним, у 2,5 рази частіше, ніж у непитущих, відзначаються різні гінекологічні захворювання. Зловживання алкоголем, руйнуючи організм жінки, виснажує її нервову й ендокринну системи і зрештою приводить до безплідності. Крім того, жінки, що зловживають алкоголем, нерідко ведуть безладне полове життя, що неминуче супроводжується запальними захворюваннями полових органів і закінчується безплідністю.

Стан сп'яніння в момент зачаття може вкрай негативно позначитися на здоров'я майбутньої дитини, тому що алкоголь небезпечний не тільки для полових кліток, що дозрівають, але може зіграти свою фатальну роль і в момент запліднення цілком повноцінних (нормальних) полових кліток. Причому сила впливу алкоголю, що ушкоджує, у момент зачаття непередбачена: можуть бути як легкі порушення, так і важкі органічні поразки різних органів і тканин майбутньої дитини.

Період від моменту зачаття до 3 місяців вагітності лікарі називають критичним у розвитку плоду, тому що в цей час відбувається інтенсивна закладка органів і формування тканин. Вживання алкоголю може привести до впливу, що спотворює, на плід, причому ушкодження буде тим сильніше, ніж на більш ранньому етапі критичного періоду впливав алкоголь.

У медичній літературі з'явився спеціальний термін, що позначає комплекс пороків у дітей, викликаних впливом алкоголю, що ушкоджує, у період внутрішньоутробного розвитку - алкогольний синдром плоду (АСП) чи синдром алкогольної фетопатии. Для АСП характерні уроджені аномалії розвитку серця, зовнішніх полових органів, порушення функції центральної нервової системи, низька маса тіла при народженні, відставання ребен6нка в росту і розвитку. У дітей із синдромом алкогольної фетопатии характерні риси обличчя : маленька голова, особливо обличчя, вузькі очі, специфічна складка століття, тонка верхня губа.

Уживання спиртних напоїв небезпечно на всьому протязі вагітності, тому що алкоголь легко проникає від матері через плаценту по кровоносних судинах, що харчує плід. Вплив алкоголю на плід у наступні місяці вагітності приводить до недоношенности, зниженню маси тіла , породжених дітей, мертворождению.

Мати, що годує, повинна пам'ятати, що алкоголь робить украй шкідливий вплив на організм грудної дитини й у першу чергу на його нервову систему. Навіть незначні дози алкоголю, що попадають з молоком матері в організм дитини, можуть викликати серйозні порушення в діяльності центральної нервової системи, а в окремих випадках навіть мати необоротні наслідки. Дитина під впливом алкоголю стає неспокійним, погано спить, у нього можуть спостерігатися судороги, а в наступному і відставання в психічному розвитку. Якщо ж годує мати страждає хронічним алкоголізмом, і в організм дитини регулярно попадає алкоголь, то, крім вищезгаданих ускладнень, у дитини може виникнути «синдром алкогольної залежності грудного віку». Подібні випадки описані вченими минулого і сучасних дослідників.

9. Руйнівник зростаючого організму

Вчені усього світу протягом майже сорока років усе голосніше і тривожніше заявляють про небезпеку, що підстерігає підростаюче покоління - дітей, підлітків, молодь. Мова йде про всі зростаючому розмахуу споживання спиртних напоїв неповнолітніми. Так у США (штат Нью-Йорк) 91 відсоток 16-літніх учнів вживають алкогольні напої. У Канаді близько 90 відсотків учнів 7-9 класів уживають спиртні напої. У ФРН 1 відсоток дітей 8-10 років у стані алкогольного сп'яніння затримується поліцією.

Мабуть, не треба мати особливе уявлення, щоб уявити собі втрата, що здатна викликати в підлітка хоча б однократне вживання чи вина навіть пива. Сучасні дослідження дозволяють обґрунтовано затверджувати, що в тілі людини немає таких органів і тканин, що не уражалися б алкоголем. Потрапивши в організм, він досить повільно (зі швидкістю 0,1 м на 1 кг маси тіла в годину) розщеплюється в печінці. І тільки 10 відсотків від загальної кількості прийнятого алкоголю виводиться з організму в незмінному виді. Алкоголь, що залишився, циркулює разом із кров'ю по всьому організмі, поки не розщепиться весь. Висока проникність «молодих» тканин, їхня насиченість водою дозволяє алкоголю швидко поширюватися по зростаючому організму.

Токсическое вплив алкоголю, насамперед, позначається на діяльності нервової системи. Якщо зміст алкоголю в крові прийняти за 1 (одиницю), то в печінці воно буде дорівнює 1,45 , а в головному мозку - 1,75. Навіть невеликі дози алкоголю впливають на обмін у нервовій тканині, передачу нервових імпульсів. Одночасно порушується робота судин головного мозку: відбувається їхнє розширення, збільшення проникності, крововилив у тканину мозку. У підлітковому віці мозкова тканина бідніше фосфором, богаче водою, знаходиться в стадії структурного і функціонального удосконалювання, тому алкоголь особливо небезпечний для неї. Навіть однократні вживання спиртного можуть мати самі серйозні наслідки.

Кількаразове чи часте вживання алкоголю робить буквально спустошуючий вплив на психіку підлітка. При цьому затримується не тільки розвиток вищих форм мислення, вироблення етичних і моральних категорій і эстетических понять, але і утрачаються вже розвинені здібності. Підліток, що називається «тупіє» і інтелектуально, і емоційно, і морально.

Другою «мішенню» алкоголю є печінка. Саме тут, під дією ферментів відбувається його розщеплення. Якщо швидкість надходження алкоголю в клітки печінки вище швидкості його розпаду, то відбувається нагромадження алкоголю, що веде до поразки кліток печінки. Алкоголь порушує структуру кліток печінки, приводячи до переродження її тканин. При систематичних уживаннях спиртних напоїв жирові зміни в клітках печінки приводять до омертвляння печіночної тканини - розвивається цироз печінки, дуже грізне захворювання, що майже завжди супроводжує хронічний алкоголізм. Дія алкоголю на печінку підлітка ще більш руйнівно, тому що цей орган знаходиться в стадії структурного і функціонального формування. Поразка кліток печінки приводить до порушення білкового і вуглецевого обміну, синтезу вітамінів і ферментів. Спиртні напої, можна сказати, «роз'їдають» слизувату оболонку стравоходу, шлунка, порушують секрецію і склад шлункового соку , що утрудняє процес травлення і, у кінцевому рахунку, несприятливо позначається на росту і розвитку підлітка.

Таким чином, алкоголь послабляє організм, гальмує формування і дозрівання його органів і систем, а в деяких випадках, наприклад при зловживанні, і зовсім зупиняє розвиток деяких функцій вищої нервової системи. Ніж моложе організм, тим губительнее діє на нього алкоголь. Крім того, вживання алкогольних напоїв підлітками значно швидше, ніж у дорослих, веде до формування в них алкоголізму.

10. Алкоголізм і суспільство

Алкоголь «б'є» не тільки самого питущого, але і людей, що оточують його. Часто чи чоловіки жінки, схильні до алкоголізму, зневажають своїми обов'язками, друзями, родиною і дітьми, для того, щоб задовольнити свою потребу. Пристрасть до алкоголю - причина різних злочинів. Відомо, що 50 відсотків усіх злочинів зв'язано з вживанням алкоголю.

За алкоголізм батьків часто розплачуються діти. Дослідження нервовохворих дітей показали, що причиною їхньої хвороби часто є алкоголізм батьків.

Боротьба з алкоголізмом - найбільша соціальна і медична проблема будь-якої держави. Шкода алкоголю доведена. Навіть малі дози його можуть стати причиною великих чи неприємностей нещасть: травм, автокатастроф, позбавлення працездатності, розпаду родини, утрати духовних потреб і вольових рис людиною.