Динаміка показників кровообігу і функціонального стану міокарда під впливом лікування у підлітків з первинним хронічним гастродуоденітом, ускладненим нейроциркуляторною дистонією

Динаміка показників кровообігу і функціонального стану міокарда під впливом лікування у підлітків з первинним хронічним гастродуоденітом, ускладненим нейроциркуляторною дистонією

Н.К. Щебликіна

Запорізький державний інститут удосконалення лікарів

Широке розповсюдження гастродуоденальної патології і нейроциркуляторних розладів у підлітковому віці [1,2,3] ставить завдання більш глибокого вивчення механізмів формування і розвитку нейроциркуляторної дистонії (НЦД). В наукових роботах останніх років [1,2,4,5] відмічаються лише особливості змін кардіогемодинаміки у підлітків з НЦД і відсутні дані про можливості застосування бета-адреноблокаторів і блокаторів АПФ в її лікуванні, що дозволить уточнити механізми формування НЦД і розробити патогенетичні підходи до її ефективного лікування.

МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Під спостереженням перебувало 113 підлітків з первинним хронічним гастродуоденітом (ХГД) в поєднанні з НЦД, які були поділені на три групи в залежності від вихідного вегетативного статусу (амфотонія - 35, ваготонія - 42, симпатикотонія - 36). Контрольну групу склали 45 здорових підлітків (15 - з переважаючою амфотонією, 15 - з переважаючою ваготонією і 15 - з переважаючою симпатикотонією).

Лікування підлітків призначалося, зважаючи на переважання вихідного вегетативного статусу - підліткам з амфо- та ваготонією в комплекс лікування включався периндоприл в добовій дозі 2 мг один раз вранці, підліткам з симпатикотонією - небіволол - 2,5 мг на добу. Окрім того, при переважаючій ваготонії підліткам з НЦД, ускладненою ХГД, в комплекс лікування включався антихолінергічний засіб ізопропамід-йодид в добовій дозі 5мг (по 1/2 таблетки 2 рази на день).

Стан центральної гемодинаміки вивчався за даними ехокардіографії, що проводилася за стандартними методиками [6], а регіонарний кровообіг в пальці - за даними тетраполярної реографії середнього пальця руки [7]. Обстеження проводилося до початку лікування та після проведеного курсу лікування на 16-18-й день.

Статистична обробка отриманих результатів проведена за методами варіаційного і кореляційного аналізу за стандартними програмами.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Як бачимо з поданих в табл. 1 даних, вихідний стан кровообігу для амфотонічного вегетативного варіанта НЦД мав еукінетичний характер, для ваготонічного - гіпокінетичний і для симпатикотонічного варіанта - гіперкінетичний. Водночас в першій і третій групах відмічалася тенденція до зростання частоти серцевих скорочень (ЧСС) (1,4% і 4,0%), а в другій групі даний показник несуттєво знижувався (8,2%). Показники „офісного» систолічного артеріального тиску (АТ) в усіх групах відносно контролю були достовірно підвищені (відповідно: 1-а група - 8,9%; 2-а група - 11,3%; 3-я група - 8,3%), а діастолічного АТ - неістотно відрізнялися від даних контролю.

Таблиця 1 - Особливості змін системної геодинаміки і функціонального стану міокарда під впливом лікування у підлітків з нейроциркуляторною дистонією, ускладненою первинним хронічним гастродуоденітом

Кінцевий діастолічний (КДО) і ударний об'єми (УО) лівого шлуночка (ЛШ) у всіх групах до лікування практично не відрізнялися від даних у здорових. Кінцевий систолічний об'єм (КСО) в третій групі був достовірно підвищеним (9,2%), а вихідні показники хвилинного об'єму (ХО) ЛШ в другій групі відносно контролю достовірно знижувалися, що було обумовлено зниженням ЧСС. Водночас в першій і другій групах відмічалося і зниження вихідних показників УО (відповідно 11,3% і 11,1%) і ХО (11,1% і 17,6%) регіонарного кровообігу в пальці. При вихідній симпатикотонії УО кровообігу в пальці неістотно відрізнявся від даних контролю, а ХО мав тенденцію до зростання (15,8%). Зазначені зміни в усіх групах обстежених супроводжувалися зростанням загального периферичного судинного опору (ЗПСО) (відповідно по групах - 3,7%, 12,1% і 1,8%) і тенденцією до зменшення фракції викиду (ФВ) ЛШ, швидкості циркулярного скорочення волокон міокарда (Vcf ^-1) і середньої швидкості лівошлуночкового вигнання (V cep.).

Проведення курсового лікування показало, що при вихідній амфотонії і симпатикотонії спостерігалося зменшення ЧСС відповідно на 3,0% і 6,3%, а при вихідній ваготонії ЧСС достовірно зростала (на 20,9%). Водночас „офісні» значення систолічного і діастолічного АТ, а також КДО і КСО ЛШ мали тенденцію до зниження. При цьому УО ЛШ в усіх групах зростав (1-ша група - на 8,4%, 2-га група - на 3,3%, 3-тя група - на 3,9%). Динаміка ХО ЛШ під впливом лікування мала різноспрямований характер, тобто в першій і другій групах відмічалося його зростання (відповідно на 5,1% і 23,5%), а в третій - зменшення (на 2,3%), що було обумовлено зниженням ЧСС. Аналіз змін регіонарного кровообігу показав, що на тлі курсового лікування в усіх групах відмічалося зростання УО (1-ша група - на 27,8%, 2-га група - на 13,8%, 3-тя група - на 11,4%), а ХО збільшувався лише в першій і другій групах (відповідно 25,0%, 42,9%), а в третій - мав тенденцію до зменшення (4,5%).

Позитивні зміни системного кровообігу супроводжувалися і покращанням функціонального стану міокарда, що проявлялося зростанням в усіх групах ФВ (11,8%; 5,6%; 7,7%) і Vcf ^-1 (1,9%; 0,9%; 1,8%) на тлі зниження ЗПСО (11,3%; 21,5%; 8,5%).

Таким чином, як свідчать проведені нами дослідження, диференційоване лікування НЦД у підлітків з первинним ХГД призводить до нормалізації показників системного кровообігу та сприяє підвищенню ефективності лікування даних категорій хворих.

ВИСНОВКИ

НЦД у підлітків з первинним ХГД має свої характерні гемодинамічні риси, які обумовлені переважаючим вегетативним статусом: при амфотонії - еукінетичний, при ваготонії - гіпокінетичний і при симпатикотонії - гіперкінетичний.

Включення в комплекс терапії периндоприлу при вихідній амфо- та ваготонії і небівололу - при вихідній симпатикотонії призводить до нормалізації системного кровообігу та сприяє покращанню функціонального стану міокарда.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ПОДАЛЬШИХ РОЗВІДОК В ДАНОМУ НАПРЯМКУ

Зважаючи на залежність системного кровообігу від вихідного вегетативного статусу та на ефективність застосування блокатора АПФ периндоприлу при амфо- та ваготонії і бета-адреноблокатора небівололу - при симпатикотонії, в подальшому доцільно провести дослідження активності ренін-ангіотензинової та симпатико-адреналової систем з врахуванням стану судинного ендотелію.

SUMMARY

113 adolescents with primary chronic gastroduodenit complicated with neurocirculatory dystonia were inspected. All the patients divided into 3 groups in dependnce of their primary vegetative homeostasis. The codition of central and peripherial hemodynamics was investigated by the method of echocardiography and reoplethysmography before and after treatment. All the patients had differencial treatment: with eutonia and vagotonia - Perindopril, with sympaticotonia - Nebivolol, and the patients with vagotonia - isopropamid-jodid. The investigations has shown positive changes of hemodynamic in all groups of the patients under the influence of differencial treatment.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Аббакумов С.А., Маколкин В.И. Проблемы нейроциркуляторной дистонии и экспертизы трудоспособности //Терапевт. арх. - 1996.- №4.- С.19-21.

Аббакумов С.А., Ильина О.В., Сапожникова А.А. Тактика лечения и дифференцированная терапия нейроциркуляторной дистонии //Рос. мед. журн.-1998.-№3.- С.17-20.

Воронков Л., Устименко Е. Опыт применения нового ?-адреноблокатора ІІІ поколения небилета //Ліки України.-2000.-№9.-С.34-36.

Маколкин В.И. Небиволол - представитель нового поколения ?-адреноблокаторов //Кардиология.-2000.-№1.-С.69-71.

Трутяк В.Я. Нейроциркуляторна дистонія:механізми, стан окремих гуморальних регуляторних субстанцій, класифікація, діагностика та прогнозування : Автореф. дис...канд.мед.наук: 14.01.11 /Укр.наук.-дослід. ін-т кардіології ім. акад. М.Д.Стражеска.-1996.-26с.

Бобров В.О., Стаднюк Л.А., Крижанівський В.О. Ехокардіографія. - К.: Здоров'я, 1997. - 152 с.

Фуштей И.М., Поливода С.Н., Доценко Н.Я. Выбор оптимальных методов регистрации гемодинамики у больных с патологией органов пищеварения: Метод. рекомендации. - Запорожье, 1995.- 8с.