Перинатальна охорона плода при внутрішньоутробному E-coli інфікуванні
Перинатальна патологія у загальній смертності населення. Визначення ролі інфікування кишковою паличкою в генезі перинатальних втрат за даними сучасної акушерської літератури. Стан фетоплацентарного комплексу, що забезпечує нормальний розвиток плода.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 23.10.2010 |
| Размер файла | 23,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Перинатальна охорона плода при внутрішньоутробному E-coli інфікуванні
Я.С. Жерновая, д-р мед. наук, проф.
Сумський державний університет
Вступ
Перинатальна патологія відіграє вирішальну роль у загальній смертності населення. Зниження перинатальної захворюваності і смертності є пріоритетним завданням, особливо у країнах з від'ємним приростом населення [1-5, 9]. Оскільки смертність населення в Україні вище, ніж у розвинених країнах, то боротьба за життя кожної дитини є важливою медичною і національною проблемою [1,4,8,10].
Серед репродуктивних втрат материнсько-плодова інфекція посідає особливе місце і має тенденцію до зростання серед вагітних [5-7,11,13]. Перинатальні інфекції залишаються майже некерованою причиною фетоплацентарної недостатності, біохімічної травми головного мозку плода та ретардації плода, перинатальної смертності, захворюваності та ранньої дитячої психоневрологічної інвалідності [13]. Часто названа патологія приховується за діагнозами: “Внутрішньоутробна гіпоксія”, “Асфіксія” або “Пологова травма” [12,11,15].
Мета дослідження
Визначити роль інфікування кишковою паличкою в генезі перинатальних втрат за даними сучасної акушерської літератури.
Результати дослідження
Останніми десятиліттями відбулася зміна збудників генітальніх інфекцій і зросла вірулентність умовно-патогенних інфекцій, таких, як E-coli [5,10,16,17]. В експериментальному дослідженні [18] велика кількість ентеропатогенного штаму кишкової палички О-6 знайдена в крові, стулі, глотці, шлунковому соці, в плевральній порожнині у новонароджених, яка спричиняла діарею через виділення бактеріями ендотоксину. О-6 мала високий ризик виникнення інфекційного хоріоамніоніту та сепсису. Вагінальна колонізація E-coli різко підвищує ризик народження плодів з малою вагою та іншими перинатальними ушкодженнями [17]. У цьому дослідженні (2646 жінок), проведеному в університетській Вашингтонській клініці з жовтня 1992 року по січень 1995 року, доведено зв'язок вагінальної колонізації кишкової палички з народженням плодів з низькою вагою (< 1500 g). Вагінальна колонізація E-coli найчастіше призводила до передчасних пологів між 34-м та 36-м тижнем вагітності або до народження дітей з низькою вагою. Це дало підставу для перинатальної охорони плода та рекомендувати превентивну терапію при вагінальній колонізації кишковою паличкою під час вагітності.
Дані літератури, що стосуються цієї проблеми, не численні та мають переважно експериментальний характер [19-23 ]. Так, Sager M., Remmers C. у своїй роботі на собаках показали [18], що бактеріальна інфекція відіграє провідну роль в перинатальній смертності. Причому вони вперше показали, що генералізацію септичних ускладнень у цуценят спричинив також мастит матері, що викликався патогенними штамами кишкової палички. Проведення гігієнічних заходів та антибіотикотерапії знижувало летальність до 10 відсотків. У ряді інших досліджень [14,24-27] встановлена роль навколоплідних вод як провідного патогенетичного ланцюга у механізмі зараження плода, а внутрішньоматкова інфекція та неонатальна септицемія, що викликана E-coli, призводили до загибелі плода або новонародженого [22,23,28,29]. Наприклад, Pozler O., Zitek M. [30] у 41 немовляти з бактеріальним менінгітом виявили у 31 (72%) із них чинники ризику розвитку перинатальної інфекції. Кишкова паличка була етіологічною причиною у більшості досліджуваних (46,5%). Загальна летальність склала 60,4%.
В експериментальних дослідженнях на плодах (миші) Е.Hirsch et al. [31-33] досліджено вплив інфекції на плід в трьох напрямках. У першому з них доведено вплив інфекції на передчасність пологів; в другому - експресію гена в матці, яєчниках, плаценті, у плода. Це дослідження показало вирішальну роль інфекції при церебральних ушкодженнях, дебільності та неврологічних розладах, які виникали під час вагітності. У третьому напрямку досліджень вивчено роль рецепторів антагоністів та агоністів прозапальних цитокінів, що дало їм підставу використовувати їх з терапевтичною метою.
Стан фетоплацентарного комплексу, що забезпечує нормальний розвиток плода, вивчено недостатньо при E-coli інфікуванні. Втім материнсько-плодова інфекція, яка є наслідком як гестаційної, так і екстрагенітальної патології, може викликати порушення у фетоплацентарній системі та призводити до її недостатності. Провідну роль в патогенезі цього стану відіграє зниження рівня ключових гормонів, погіршення матково-плацентарної перфузії та плодово-плацентарної гемоциркуляції [11,34,35]. Це потребує подальшого дослідження стану фетоплацентарного комплексу при E-coli інфікуванні.
Роль імунних механізмів, які опосередковують або індукують розвиток фетоплацентарної недостатності, потребує подальшого вивчення. Дослідження в цьому напрямку мають суперечний характер [8,17,36-42]. До 9-тижневого терміну вагітності відбувається активація рівня прозапальних цитокінів [20,38,43], а в наступних термінах гестації материнська пренатальна інфекція індукує агоністи та антагоністи рецепторів прозапальних цитокінів, від яких залежить ступінь ушкодження органів плода, зокрема головного мозку [8,28,37]. Загальні принципи корекції, які були б спрямовані на різні ланцюги патогенезу фетоплацентарної недостатності при E-coli інфікуванні, відсутні. В основному наведені дослідження із застосування антибактеріального лікування, де E-coli інфекція була стійка до дії ампіциліну та гентаміцину, але чутлива до препаратів цефалоспоринового ряду [7,16,36,44].
Висновки
В літературі наводяться неоднозначні дані відносно E-coli інфікування плода.
Не визначена акушерська та превентивна лікувальна тактика, що призводить до зростання кількості ускладнень та перинатальної патології. Як наслідок, проводяться неповний обсяг необхідних профілактичних заходів, неадекватна тактика ведення та раціональний метод розродження.
Визначення ролі E-coli інфікування в розвитку синдрому фетоплацентарної недостатності, удосконалення його діагностики та диференційованої корекції є актуальними і будуть сприяти покращанню адаптаційних можливостей плода та новонародженого, що дозволить знизити смертність та захворюваність.
Список літератури
1. Венцковський Б.М., Дранник Г.М., Вороненко О.Ю. Сучасні погляди на імунологію вагітності (науковий огляд) // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1997. - №1-2. - С. 31-37.
2. Гойда Н.Г. Стан та перспективи розвитку перинатальної допомоги на етапі реформування охорони здоров'я в Україні // Перинатологія та педіатрія. - 1999. - № 1.- С.3-4.
3. Дашкевич В.Є., Навроцька Г.А., Янюта С.М. Вплив малих доз іонізуючого випромінювання на систему мати-плацента-плід.-Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1997. - № 3. - С. 89-92.
4. Діденко Л.В., Дашкевич В.Є., Коломійцева А.Г. Здоров'я вагітних жінок. В кн.: Чорнобильська катастрофа. - Київ: Наук. Думка, 1996. - С.446-449.
5. Евсюкова И.И. Роль инфекционного фактора в развитии перинатальной патологии плода и новорожденного //Вестник Рос.асс.акуш.-гин. - 1997.-№4.-С.71-74.
6. Жерновая Я., Сміян С., Сухарєв А., Томенко В., Сепик І., Антіпенко І. Стан фето-плацентарного комплексу при внутрішньоутробному інфікуванні плода //Вісник наукових досліджень. -2003, №1(30).- С.190-191.
7. Кира Е.Ф. Бактериальный вагиноз. Клиника, диагностика, лечение: Автореф. дис… д-ра мед.наук.-СПб., 1995.-44с.
8. Козлова И.Н., Логинова И.М., Бердюгина И.Ю. Изучение уровня цитокинов у беременных женщин с TORCH-инфекцией //Иммунология репродукции.-2002, Т.4, №2.-С.277.
9. Коломійцева А.Г., Діденко Л.В., Черненко Т.С. Прогнозування і профілактика ускладнень вагітності // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1998. - № 1. - С. 52-53.
10. Липовская В., Савинова Е., Дяченко А. Selective properties of the pathogenic enterobacteries and their importance as epidemiologic markers // PNAS Ukraine. - 2000, No 6. - P. 176 - 180.
11. Паращук Ю.С., Грищенко О.В. та ін. Ведення вагітності та пологів при фетоплацентарній недостатності // За ред. Ю.С. Паращука, О.В.Грищенко. - Харків:Торнадо, 2001. - 116 с.
12. Рожковська Н.М. Перинатальна охорона плода при синдромі хронічної плацентарної недостатності:Автореф. дис…д-ра мед.наук.-Одеса, 1999.-35 с.
13. Попов С.В. The interrelations cerebral blood flow indexes with intracardiac hemodynamics at newborns with hypoxemic-ischemic hypoxia// Rossiyski vestnyc perinatologii I pediatriy.- 2003. - V. 48, N 2. - S. 51-52.
14. Стрижаков А.Н., Осипова Е.Н. Внутриутробные инфекции В кн.: Клинические лекции по акушерству и гинекологии /Под ред. А.Н.Стрижакова, А.И.Давыдова, Л.Д.Белоцерковцевой.-М.:Мед.-С.122-138.
15. Шунько Є.Є. TORCH-інфекції - погляд перинатолога (клінічна лекція) // Поетапна спеціалізована медична допомога при TORCH-інфекціях //Перинатальні втрати та TORCH-інфекції. - Київ, 2000.-С.23-28.
16. Friedman S., Shah V., Ohisson A., Matlow A.G. Neonatal escherichia coli infections: concerns regarding resistance to current therapy // Acta Paediatr.- 2000. - N 89(6). - P. 686-689.
17. Krohn M.A., Thwin S.S., Rabe L.K., Brown Z., Hillier S.L. Vaginal colonization by Escherichia coli as a risk factor for very low birth weight delivery and other perinatal complications // J. Infect Dis. - 1997. - N175(3). - P. 606 - 610.
18. Suzuki Y., Shikada T., Yamamoto T. et al. Does amniotomy influence the prognosis of babies in cases with severe chorioamnionitis? Report of a twin pregnancy with varying outcome // Fetal Diagn Ther.- 2000. - N 15(1). - P. 50-53.
19. Hagberg H., Peebles D., Mallard C. Models of white matter injury: comparison of infectious, hypoxic-ischemic, and excitotoxic insults // Ment Retard Dev Disabil Res Rev.- 2002.- N8 (1). - P. 30-38.
20. Lembet A., Gaddipati S., Hozman I.R. et al. Meconium enhances the growth of perinatal bacterial pathogens // Mt. Sinal. J. Med. - 2003.- N 70 (2). - P. 126-129.
21. Levy O., Martin S., Eichenwald E. et al. Impaired innate immunity in the newborn: newborn neutorhils are deficient in bactericidal/permeability-increasing protein // Pediatrics. - 1999. - N104(6). - P. 1327-1323.
22. Remington OJ.S., Klein J.O. (eds.). Infectious Diseasesof the foetus and Newborn Infant (3rd ed.). Philadelphia: Saunders, 1990. - P. 89 - 195.
23. Sager J., Remmera C. Perinatal mortality in dogs. Clinical, bacteriological and pathological studies // Tierarztl Prax. - 1990. - N18(4). - P. 415-419.
24. Eidelman A.L., Nevet A., Rudenskiy B. et al. The effect of amniotic fluid on the growth of Escherichia coli and group streptococcus // J. Perinatol. - 2002. - N 22 (6). - P. 467-471.
25. Lappas M., Permezel M., Gergiou H.M., Rice G.E. Regulation of proinflamatory cytokines in human gestational tissues by peroxisome proliferator-activated-receptor-gamma: effect of 15-deoxy-Delta (12,14)-PGJ (2) an troglitazone//J.Clin.Endocrinol. Metab. - 2002. - Oct. -№87(10). - P.4667-72.
26. Omene JA. Neonatal septicaemia in Benin City, Nigeria. A review of 74 cases. // Trop Geogr Med. - 1979. - N 31(1). -P. 35-39.
27. Schmidt B., Cao L., Mackensen-Haen S., Kendziorra H. еt al. Choroamnionitis and iflammation of the fetal lung //Am. J.Obstet. Gynecol. - 2001. - Jul. - № 185(1).- P.173-177.
28. Pozler O., Zitek M. Bacterial meningitis in neonates. Retrospective study 1977-1991 // Cesk pediatr. - 1993. - N48(6). - P. 318-322.
29. Reilly K., Clemenson N. Infections complicating pregnancy // Primary Care 20:665, 1993. - № 20. - Р. 665.
30. Muhle R.A., Pavlidis P., Grundy W.N., Hirsch E. A high throughout study of gene expression in pretern labor with a subtrctive microarray approach // Am. J. Obstet Gynecol. - 2001. - № 185. - Р. 716-724.
31. Hirsch E. Functions of interleukin 1receptor antagonist in gene knockout and overproducing mice // Proc Natl Acad Sci USA (1996) 93:11008-13.
32. Hirsch E., Mehta S.P., Blanchard R.K. Differential ettal and maternal contributions to the cytokine milieu in a murine model of infection-induced pretern birth // Am. J. Ostet Gynecol (1999) 180 (2 Pt 1): 429-434.
33. Irikura V.M., Hirsch E.,. Hirsch D. Effects of interleukin 1 receptor antagonist overexpression on infection by Listeria monocytogenes. Infect Immun (1999) 67: 1901-1909.
34. Радзинский В.Е., Смалько П.Я. Биохимия плацентарной недостаточности. - Москва: Изд-во „РУДН”, 2001. - 273 с.
35. Trudinger B., Wang J., Athayde N., Beutler L., Wang X. Association of umbilical placental vascular disease with feta acute inflammatory cytokine responses // J.Gynecol.Investig. (2002) May-Jun; 9(3).-P.152-157.
36. Cai Z., Pan Z.I., Pang Y. et al. Cytocine induction in fetal rat brains and brain injury in neonatal rats after maternal lipopolysaccharide administration // Pediatr Res. - 2000. - № 47(1).-P.64-72.
37. Fortunato S.J., Menor R., Lombardi S.J., Lafleur B. Interleucin-10 inhibition of gelatinases in fetal membranes: therapeutic implications in preterm premature rupture of membranes // Obstet Ginecol.- 2001. - N 98(2). - P.284-288.
38. Lappas M., Permezel M., Georgiou H.M., Rice G.E. Nuclear factor kappa B regulation gestational tissues in vitro //Biol.Reprod. - 2002. - Aug. - № 67(2).-P.668-673.
39. Martius J.A., Roos T., Goga B. et al. Risk factors associated with early-onset sepsis in premature infants // Eur J. Obstet Gynecol Reprod Biol. - 1999. - N85(2). - P. 151-158.
40. Young A.,Thompson A.J., Ledingham M. et al. Immunolocalization of proinflammatory cytokines in myometrium, cervix, and fetal membranes during human parturition at term //Biol. Reprod. - 2002. - Feb. - № 66(2).-P445-449.
41. Wang X.S., Diener K., Manthey C.L. et al. Molecular cloning and characterisization of a novel p38 mitogen-activated proten kinase // J.Biol. Chem (1997) Sep 19; 272(38): 23.- P.668-674.
42. Wilmott R.W., Harris M.C., Haines K.M., Douglas S.D. Interleukin-1 activity from human cord blood monocytes // Diagn. Clin. Immunol.- 1987. - N5(4). - P. 201-204.
43. Пелевина М.И., Сотникова Н.Ю., Посисеева Л.В., Кудряшова А.В. Корреляция показателей активации цитотоксических лимфоцитов, моноцитов и естественных киллеров с клиническими проявлениями острого инфекционного процесса в ранние сроки беременности //Цитокины и воспаление, 2002.-С.153.
44. Cukrowska B., Lodinova-Zadnikova R., Sokol D., Tlaskalova-Hogenova H. In vitro immunoglobulin responce of fetal B-cells is influenced by perinatal infections and antibiotic treatment: a study in preterm infants// Eur. J. Pediatr. - 1999. - N158 (6). - P. 463-468.
Подобные документы
Фактори ризику розвитку внутрішньоутробного інфікування плода. Особливості перебігу вагітності і пологів, стану плода і новонародженого у жінок з внутрішньоутробним інфікуванням плода. Рівень простагландинів та хемокінів в крові вагітних з інфікуванням.
автореферат [41,8 K], добавлен 12.03.2009Аліментарно-дефіцитні фактори і порушення розвитку ембріона чи плода. Антенатальна патологія, внутрішньоутробні гіпотрофія та інфікування плоду. Методика транспельвіального аланто- і амніонентезу, отримання амніотичної чи алантоїсної рідини у корів.
реферат [17,4 K], добавлен 12.09.2009Стадии кровообращение плода в период внутриутробного развития. Анатомические особенности сердечно-сосудистой системы плода. Развитие порока сердца у плода при употреблении матерью алкоголя и табака. Открытое овальное окно в сердце у новорожденного.
презентация [864,5 K], добавлен 21.11.2016Особенности врожденных пороков развития центральной нервной системы плода. Оценивание позвоночника плода на всем протяжении в продольной и поперечной плоскостях. Характеристика пренатальной диагностики энцефалоцеле во II и III триместрах беременности.
реферат [23,7 K], добавлен 24.06.2010Применение доплеровского аппарата для исследования кровотока у плода. Циркуляторные нарушения плода, вызванные хронической частичной внутриматочной гипоксией. Гипертензивные нарушения во время беременности, методы предупреждения асфиксии плода.
статья [21,2 K], добавлен 18.03.2012Классификация сердечной деятельности плода. Патофизиологические процессы у плода. Суточные ритмы его физиологических функций. Факторы, влияющие на его оксигенацию. Кардиомониторный контроль и характеристики кардиотокограммы. Оценка биофизического профиля.
презентация [2,4 M], добавлен 26.10.2017Функциональная система: мать-плацента-плод, компенсаторно-приспособительный механизм кислородного снабжения у плода. Показатели перинатальной смертности и основные факторы, на них влияющие. Причины и типы гипоксии плода, этиология и патогенез процесса.
контрольная работа [654,4 K], добавлен 10.12.2011Сердечная деятельность плода. Изменения кровообращения после рождения. Факторы, способствующие развитию гипоксии плода. Фето-плацентарная недостаточность, причины возникновения, классификация. Основные формы хронической недостаточности плаценты.
презентация [1,4 M], добавлен 19.05.2012Частота возникновения лицевого, лобного или подбородочного предлежания плода, требующего предоставления медицинской помощи матери. Отличия переднеголовного от заднего вида затылочного предлежания. Тактика ведения родов при гипоксии и травме плода.
презентация [4,4 M], добавлен 01.02.2015Размеры таза, высота стояния дна матки, положение плода, предполагаемый вес плода. Раскрытие шейки матки. Вскрытие плодного пузыря. Поступательные движения плода. Основные периоды родов. Защита промежности в родах. Первичный туалет новорожденного.
история болезни [26,3 K], добавлен 29.03.2017
