Досвід лікування кістозних утворень підшлункової залози

Хірургічне лікування захворювань підшлункової залози як одна з найважливіших проблем сучасної хірургії. Основні симптоми та найбільш інформативні методи діагностики кіст підшлункової залози. Вплив кісти підшлункової залози на імунний статус хворого.

Рубрика Медицина
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 22.10.2010
Размер файла 18,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

ДОСВІД ЛІКУВАННЯ КІСТОЗНИХ УТВОРЕНЬ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ

В.В. Шимко; С.М. Кобилецький

Сумська обласна клінічна лікарня

ВСТУП

Хірургічне лікування захворювань підшлункової залози являє собою одну з найважливіших проблем сучасної хірургії [1-3]. Високий ступінь травматичності оперативних втручань на підшлунковій залозі, висока летальність хворих із запальними процесами цього органа [4,5] вимагають неодноразово повертатися до цієї проблеми.

Одним з актуальних питань оперативної панкреатології є хірургічне лікування кістозних утворень підшлункової залози [5-9]. За останніми даними, ця частота кіст 3% серед усіх гострих хірургічних захворювань [8,10] та продовжує зростати в основному за рахунок збільшення захворюваності деструктивними формами гострого панкреатиту [6,1,8,].

Актуальність лікування кіст підшлункової залози зумовлена ще й тим, що на це захворювання страждають переважно люди працездатного віку (30-45 років).

АНАЛІЗ ОСТАННІХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ПУБЛІКАЦІЙ

За даними різних авторів, частіше всього причиною розвитку кіст підшлункової залози є перенесені деструктивні форми гострого панкреатиту. Останні ускладнюються кістоутворенням у 30-50% випадків. На другому місці як причина утворення кіст є травма підшлункової залози - 20-25%. Хронічний панкреатит як етіологічний фактор кістоутворення виявляється у 18-21% хворих. Доброякісні пухлини підшлункової залози кістозного типу виявляють у 4,8-15%. Уроджений характер кістозних утворень спостерігається у 5-12% хворих [1-3,5 -8].

Однією з основних умов ефективного лікування кіст підшлункової залози є рання їх діагностика. Найбільш інформативним методом є ультразвукове сканування, комп'ютерна і магнітно резонансна томографія, лапароскопія, фіброгастродуоденоскопія, ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія [1,3,9,10].

НЕВИРІШЕНІ РАНІШЕ ЧАСТИНИ ПРОБЛЕМИ

Оптимальні методи та терміни оперативних втручань, від яких залежить результат лікування при кістозних ураженнях підшлункової залози, залишаються дискутабельними. Характер та об'єм операції залежать від етіології, наявності зв'язку з протоковою системою, перебігом і часом захворювання, розвитком ускладнень.

Виконуються різноманітні втручання: малоінвазивні технології (через шкірні пункційно-катетеризаційні методи дренування під контролем ультразвукового дослідження та комп'ютерної томографії, ендоскопічне дренування) [7,9,10], операції дренування кіст, резекції залози, можливі панкреатодуоденальні резекції [1,3,6,8].

МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

Метою дослідження було визначення частоти кістоутворення при ураженні підшлункової залози останніми роками у порівнянні з попередніми. Вивчалася вікова характеристика хворих із цими процесами. Визначався вплив кісти підшлункової залози на імунний статус хворого. Проаналізовані результати хірургічного лікування кіст підшлункової залози.

МАТЕРІАЛИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Нами проведено аналіз хірургічного лікування кіст підшлункової залози за матеріалами хірургічного відділення Сумської обласної клінічної лікарні.

Починаючи з 1990 року, на базі хірургічного відділення СОКЛ накопичено досвід оперативного лікування 75 хворих з непаразитарними кістами підшлункової залози. 37 ( 49% ) з них - за останні чотири роки. В 75% спостережень це були чоловіки, у 25% - жінки.

Вік оперованих хворих був таким: до 20 років - 2; 21-30 - 8; 31-40 - 19; 41-50 - 28; 51-60 - 7; понад 60 - 11.

У 33 чоловік кісти з'явилися після перенесеного гострого панкреатиту, у 41 - стали наслідком хронічного панкреатиту. Травма підшлункової залози була причиною утворення кісти у 1 хворого. У 8 спостереженнях кіста підшлункової залози поєднувалася з жовчнокам'яною хворобою, у 4 хворих - з цирозом печінки, у 2- із спайковою хворобою органів черевної порожнини, у 1 - з кістозним ураженням печінки.

Симптоми кіст підшлункової залози зумовлені як основним захворюванням, на тлі якого вони виникли, так і їх ускладненнями. Загалом клінічна картина складалася з трьох груп симптомів.

Перша група пов'язана з больовим синдромом - типовий для панкреатиту біль, локалізується в епігастрії та лівій підреберній ділянці і має колючий характер, постійно іррадіюючий в поперекову ділянку та ліве плече. Больовий синдром зумовлений як захворюванням самої залози, так і тиском кісти на сусідні органи. Характерно для всіх хворих.

Друга група симптомів пов'язана із зовнішньосекреторною та інкреторною функціями підшлункової залози і характеризувалася таким: нудота спостерігалася у 25% пацієнтів; зниження маси тіла - 24%; порушення апетиту - 20,8%; діарея - 8,3%.

Третя група симптомів зумовлювалася стисненням кістою вихідного відділу шлунка, гепатодуоденальної зв'язки, кровоносних судин. Вони проявлялися механічною жовтяницею у 5 (6,7%) хворих, порушенням евакуації із шлунка у 6 (8%) хворих та гепатолієнальним синдромом у 2 (2,7%) хворих.

При ускладненні кіст (розрив, нагноєння, кровотеча в кісту) визначалася висока температура, що супроводжувалася ознобами, підсиленням болю, збільшенням в розмірах кісти та ознаками внутрішньочеревної кровотечі або перитоніту, наростаючою анемією.

Пальпаторно кістозне утворення визначалося практично у половини хворих.

Лабораторні дослідження виявили у 45,8% пацієнтів підвищення амілази крові, у 29,2% - підвищення вмісту лейкоцитів крові більше 8·109/л та зсув лейкоцитарної формули вліво.

Практично у всіх хворих було відмічено зниження рівня Т- і Б-лімфоцитів та їх субпопуляцій, у більшості знизився вміст Ig M, Ig G, Ig A і ЦІК.

Для інструментальної діагностики були застосовані УЗ-сканування та комп'ютерна томографія, які дозволили виявити локалізацію кісти, її розміри та товщину стінок.

Передопераційна підготовка хворих з кістами підшлункової залози передбачала корекцію порушень обміну речовин, білкового, водно-електролітного балансів. Проводили обов'язкову профілактику загострень панкреатиту, антибіотикотерапію, імунокорекцію. Всі хворі оперовані під загальним знеболенням. Операційним доступом була верхньо-серединна лапаротомія. Операцію починали з пункції кісти. При ускладнених кістах з її порожнини отримували гній або геморагічну рідину (54%), при неускладнених кістах - прозору рідину (46%). Кількість вмісту кісти складала від 100 до 3500 мл. Розміри кіст коливалися від 5 до 30 см у діаметрі. Здебільшого траплялися однокамерні кісти, рідше - багатокамерні. У 3 хворих виявлено полікістоз підшлункової залози, у 2 випадках було 2 кісти, в 1 - 3 кісти. Локалізація кіст була такою: головка підшлункової залози - 23; головка-тіло - 9; тіло - 22; тіло-хвіст- 11; хвіст - 7; полікістоз - 3.

Розмір кіст, локалізація, наявність ускладнень, ступінь запальних змін визначали індивідуальний підхід до вибору тактики, обсягу та характеру оперативного втручання.

Метод зовнішнього дренування кіст застосували у 28 (37,7%) хворих. Показаннями до цієї методики була наявність одного з ускладнень кісти та несформована капсула кісти.

Середній термін перебування в стаціонарі хворих цієї групи склав 27,97 л/днів; після операції - 22,5 л/днів. Помер 1 хворий внаслідок прогресування флегмони позаочеревинного простору, поліорганної недостатності. При кістах зі сформованою капсулою підшлункової залози виконували один з видів внутрішнього дренування кісти. Таких втручань виконано 44: цистоєюностомія за Шалімовим - 16; цистогастростомія - 23; цистодуоденостомія - 4; цистогастро + цистоєюностомія - 1.

Перебіг післяопераційного періоду у всіх хворих цієї групи був без особливостей. При контрольному ультразвуковому дослідженні констатовано зменшення порожнини кісти. Середній л/день цієї групи склав 15,7; післяопераційний л/день - 11,7. Рецидивів кіст не спостерігалося. У 3 хворих була виконана резекція підшлункової залози з кістою. Ускладнень не спостерігалося. Середній л/день - 14.

ВИСНОВКИ. ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

У результаті проведеної роботи було виявлено значне зростання кількості кіст підшлункової залози за останні роки в порівнянні з попередніми. Особливу увагу привертає той факт, що більшість хворих - люди працездатного віку.

Наявність кістозного утворення призводить і до порушення імунного стану організму.

Основними методами для виявлення кіст підшлункової залози є УЗ - дослідження і комп'ютерна томографія.

Аналізуючи результати хірургічного лікування кіст підшлункової залози, треба відмітити, що методи зовнішнього, а особливо внутрішнього дренування є ефективними для санації кістозних утворень підшлункової залози, мають добрі результати і тому є методом вибору при лікуванні кіст підшлункової залози. Перспективним подальшим дослідженням може стати розроблення нових методик накладання цистогастро- та цистоентероанастомозів, стандартизованого підходу до лікування деструктивних панкреатитів.

SUMMARY

The authors of the article have analyzed a treatment experience of 75 patients with a cyst of pancreas. The majority of the people (63 %) is 30-50 years old. More often cysts were located in the head and the body of a pancreas. At all of the patients was observed an infringement of the immune status of an organism. The most effective was realization of surgical treatment.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Данилов М.В., Федоров В.Д. Хирургия поджелудочной железы // Хирургия. - 1991. - №2. - С.113-116.

2. Соколов В.Ю. Хирургические заболевания поджелудочной железы. - М.: Медицина, 1998. - 143 с.

3. Тимошин А.Д., Мовчун А.А., Шереметьева Г.Ф. и др. Доброкачественные кистозные опухоли поджелудочной жедезы // Хирургия. - 1993. - №6. - С. 39-45.

4. Брискин Б.С., Яровая Г.А., Савченко З.И., Рыбаков Г.С. и др. Иммунные и ферментативные нарушения у больных острым панкреатитом // Хирургия. - 2001. - №7. - С.21-24.

5. Павловський М.П., Уклін С.М., Переяслав А.А. Псевдокісти підшлункової залози. - Львів, 1997. - 150 с.

6. Альперович Б.И., Цхай В.Ф. Хирургическое лечение кист поджелудочной железы // Хирургия. - 1991. - №2. - С. 113-116.

7. Ваккасов М.Х., Мамадуров Т.С. Хирургическое лечение кист и кистозных образований поджелудочной железы // Клінічна хірургія. - 2002. - №11-12. - С.94-97.

8. Курыгин А.А., Смирнов А.Д., Перегудов С.Н. Хирургическое лечение кист и кистоподобных образований поджелудочной железы // Хирургия. - 1998. - №3 - С.10-13.

9. Русін В.І., Болдіжар О.О., Русін А.В., Румянцев К.Є., Болдіжар П.О. Хірургічне лікування псевдокіст підшлункової залози // Шпитальна хірургія. - 2002. - №4. - С. 29-33.

10. Поташов Л.В., Васильев В.В., Емельякова Н.П. и др. Диагностика и выбор метода хирургического лечения кист поджелудочной железы с использованием ультразвукового исследования // Вестник хирургии. - 2002. - №6. - С. 35-38.


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.