Доплерометрія матково-плацентарного і плодово-плацентарного кровоплину у вагітних жінок з герпесвірусною інфекцією

Вивчення особливостей матково-плацентарного і плодово-плацентарного кровоплину у вагітних жінок з герпесвірусною інфекцією. Оптимізування діагностики, лікування та їх корекція з метою зниження перинатальної захворюваності і смертності вагітних жінок.

Рубрика Медицина
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 22.10.2010
Размер файла 24,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

ДОПЛЕРОМЕТРІЯ МАТКОВО-ПЛАЦЕНТАРНОГО І ПЛОДОВО-ПЛАЦЕНТАРНОГО КРОВОПЛИНУ У ВАГІТНИХ ЖІНОК З ГЕРПЕСВІРУСНОЮ ІНФЕКЦІЄЮ

Г.Б. Матейко, канд. мед. наук, доц.

Івано-Франківська державна медична академія

ВСТУП

В патогенезі гемодинамічних порушень маткового, матково-плацентарного, плодово-плацентарного кровоплину значну роль відіграє герпесвірусне інфікування матково-плацентарного комплексу. Доплерографія дозволяє графічно відобразити зміни кровоплину в судинах матки, пуповини і плода [1-5]. Численними дослідженнями встановлено, що хронічна внутрішньоутробна гіпоксія плода, а також затримка його розвитку і росту виникає на тлі порушеного маткового кровоплину [4,5]. Все це є однією із причин перинатальної захворюваності і смертності. Тому рання діагностика порушень матково-плацентарного і плодово-плацентарного кровоплину та об'єктивна оцінка ступеня їх вираженості мають велике значення у виборі раціональної акушерської тактики для зменшення перинатальних втрат [3,4].

МЕТА РОБОТИ

Вивчення особливостей матково-плацентарного і плодово-плацентарного кровоплину у вагітних жінок з герпесвірусною інфекцією.

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ

Ультразвукове і доплерометричне дослідження проведено у 29 жінок із фізіологічним перебігом вагітності та у 57 - із затримкою розвитку і росту плода на тлі герпесвірусної інфекції у другій половині вагітності. Ультразвукове дослідження плода і плацентарного комплексу проводили на апараті “ALOKA SSD - 1700” (Японія) в реальному масштабі часу. За допомогою ехографічного дослідження плода визначали: біпарієтальний розмір, середній діаметр живота і грудної клітки, вимірювали площу, товщину і оцінювали ступінь зрілості плаценти за критеріями P. Grannum, визначали кількість амніонально-плодової рідини. Для оцінки матково-плацентарного і плодово-плацентарного кровоплину проводили реєстрацію кривих швидкостей кровоплину в маткових артеріях, пупковій артерії і аорті плода на апараті сканування, обладнаного дуплексним імпульсним доплерівським блоком пульсуючої хвилі, використовуючи мультичастотний датчик з частотою 3,5 МГц (кут вектора зондування 600 ). Визначали стан кровоплину, систолодіастолічне відношення (СДВ), пульсаційний індекс (ПІ) та індекс резистентності (ІР).

Отримані нами результати піддавали статистичній обробці із застосуванням тесту Стьюдента. Результати вважалися вірогідними в тому випадку, коли коефіцієнт достовірності був меншим або дорівнював 0,05.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

У здорових вагітних жінок (контрольна група) доплерограма кровоплину у матковій артерії мала вигляд двофазної кривої з низькою пульсацією і високим діастолічним компонентом, амплітуда якого поступово збільшувалася з розвитком вагітності (36 - 40 тижнів). Відповідно до цього спостерігалося зниження систоло-діастолічного відношення протягом третього триместру вагітності. При аналізі доплерограм відмічена особливість кровоплину в судинах матково-плацентарного комплексу, що є свідченням формування в кінці вагітності низького гемодинамічного опору у периферичній ланці маткових артерій, які включають систему судин матки і матково-плацентарного комплексу.

У вагітних жінок із герпесвірусною інфекцією відмічали порушення матково-плацентарного та зниження діастолічного кровоплину в маткових артеріях і систолодіастолічного відношення у другій половині вагітності. Необхідно відмітити, що ІР був зниженим (з 34 до 39 тижнів вагітності, р<0,01). Згідно з даними доплерівського дослідження порушення якісних, лінійних параметрів кровоплину в маткових артеріях виявлено у 26 (86,6%) жінок із герпесвірусною інфекцією (таблиця 1).

Нами проведений аналіз доплерограм швидкостей течії крові та вивчені характер і динаміка порушень кровоплину в маткових артеріях в залежності від особливостей і тривалості перебігу хронічної внутрішньоутробної гіпоксії і гіпотрофії плода у вагітних жінок із герпесвірусною інфекцією. Встановлено, що порушення кровоплину в маткових артеріях наявне у більшості обстежених вагітних жінок із затримкою внутрішньоутробного росту плода на тлі герпесвірусної інфекції і було пов'язане із зниженням кінцевої швидкості діастолічного компонента. Такі порушення кровоплину у маткових артеріях залежали від тяжкості і тривалості перебігу даної патології, а їх частота мала слабку лінійну залежність.

Таблиця 1 - Показники кровоплину в маткових артеріях у жінок з фізіологічним перебігом вагітності і з герпесвірусною інфекцією (M+m)

Показник кровоплину

Термін вагітності (тижні)

29-32

33-36

37-40

У жінок з фізіологічним перебігом вагітності

Систолодіастолічне відношення

1,730,02

1,710,02

1,680,01

Індекс резистентності

0,410,005

0,390,007

0,370,006

У жінок з герпесвірусною інфекцією

Систолодіастолічне відношення

1,710,01

р>0,05

1,670,02

р>0,05

1,640,03

р>0,05

Індекс резистентності

0,380,05

р>0,05

0,370,001

р<0,01

0,350,005

р<0,001

Примітка. р - достовірність різниці даних у здорових вагітних і у вагітних з герпесвірусною інфекцією

Стан гемодинамічної адаптації плода при порушенні матково-плацентарного кровоплину у жінок із затримкою внутрішньоутробного розвитку і росту плода на тлі герпесвірусної інфекції оцінювався за плодово-плацентарним кровоплином та змінами його показників в аорті.

Доплерівський спектр і швидкість кровоплину в артерії пуповини вимірювали в середній частині, а в аорті плода - у грудному відділі її низхідної частини за загальноприйнятими методиками (таблиця 2).

Таблиця 2 - Показники кровоплину в артерії пуповини у жінок з фізіологічним перебігом вагітності і з герпесвірусною інфекцією (Мm)

Показник кровоплину

Термін вагітності, тижні

29-32

33-36

37-40

У жінок з фізіологічним перебігом вагітності

Систолодіастолічне відношення

2,730,03

2,240,01

2,030,03

Пульсаційний індекс

1,010,02

0,820,02

0,710,03

Індекс резистентності

0,580,01

0,530,02

0,510,01

У жінок з герпесвірусною інфекцією

Систолодіастолічне відношення

2,700,002 р>0,05

2,220,01 р>0,05

2,010,01 р>0,005

Пульсаційний індекс

1,300,11р<0,001

1,270,06 р<0,001

1,250,10 р<0,001

Індекс резистентності

0,540,001 р<0,001

0,510,001 р<0,05

0,470,02 р<0,05

Примітка. р - достовірність різниці показників у жінок з фізіологічним перебігом вагітності і з герпесвірусною інфекцією

Аналіз доплерограм здорових вагітних жінок дозволив нам виявити, що в артерії пуповини, аорті плода доплерівська крива швидкостей кровоплину мала вигляд двофазної кривої, яка складалася із систолічного високочастотного піку і поступового зниження кровоплину в діастолі, зв'язаних з пульсацією течії крові. Також відмічена відсутність нульового або негативного діастолічного компонента, що свідчить про поступальний рух крові протягом усього серцевого циклу. У третьому триместрі вагітності спостерігалося поступове підвищення діастолічного компонента, в результаті чого зменшилися значення всіх якісних індексів (С/Д, ПІ, ІР) доплерівського спектру швидкості кровоплину в пупковій артерії і в аорті плода. Лінійна швидкість кровоплину в аорті плода в період з 32-го по 40-й тиждень вагітності залишалася стабільною, тому збільшення об'ємного кровоплину в грудному відділі низхідної аорти плода майже в 1,7 разу відбувалося за рахунок збільшення діаметра судин з 1,7 ± 0,1 мм на 20 - 24-му тижні до 6,8 ±0,1 мм під кінець вагітності, як наслідок росту і збільшення маси плода. Таке збереження адекватної пропорції збільшення діаметра аорти і маси плода в останньому триместрі вагітності достатньою мірою забезпечувало постійний необхідний кровоплин в аорті плода з 32 тижнів і до кінця вагітності.
У вагітних жінок із затримкою розвитку і росту плода на тлі герпесвірусної інфекції швидкість кровоплину в артеріях пуповини, аорті були дещо зниженими в порівнянні з аналогічними показниками в контрольній групі (таблиця 3).

Таблиця 3 - Показники кровоплину в аорті плода у жінок з фізіологічним перебігом вагітності і з герпесвірусною інфекцією (Мm)

Група вагітних

Показник

Термін вагітності (тижні)

29-32

33-36

37-40

Контрольна група

Діаметр судини, мм

4,00,1

5,30,1

6,50,1

Систоло-діастолічне відношення

5,410,16

5,120,17

4,910,13

Пульсаційний індекс

1,700,03

1,620,03

1,610,04

Індекс резистентності

1,030,07

0,870,06

0,820,07

Основна група

Діаметр судини, мм

3,80,2 р>0,05

5,10,2 р>0,05

5,10,1 р<0,001

Систоло-діастолічне відношення

5,610,7 р>0,05

5,470,6 р>0,05

6,570,7 р<0,05

Пульсаційний індекс

2,060,03 р<0,001

2,250,04 р<0,001

2,130,05 р<0,001

Індекс резистентності

1,10,1 р>0,05

1,510,05

р<0,001

1,500,07 р<0,001

Примітка. р - достовірність між показниками у жінок контрольної і основної груп

Такі зміни кровоплину свідчать про морфофункціональну адаптацію системи фетоплацентарної гемодинаміки у вагітних жінок з герпесвірусною інфекцією до швидких темпів росту плода в третьому триместрі вагітності. У функціональному плані це проявляється зниженням периферичного судинного опору в басейні плодово-плацентарного кровоплину, особливо в мікроваскулярній сітці плодової частини плаценти, яка є єдиним периферичним руслом для пупкової артерії.

У групі вагітних з герпесвірусною інфекцією, де масоростові параметри плода свідчили про початкові прояви гіпотрофії першого ступеня, зниження діастолічного компонента швидкості кровоплину в пупковій артерії відмічено у всіх вагітних, при цьому у трьох (5,2%) із них спостерігалося одночасно зменшення діастолічного кровоплину і в аорті плода. Найбільш виражені зміни фетоплацентарного і плодового кровоплину відмічалися у вагітних із значною затримкою розвитку і росту плода. Фізіологічний кровоплин в пупковій артерії і аорті плода в основній групі практично не визначався. Відсутність діастолічного компонента в пупковій артерії виявлено у 1 (1,7%) вагітної, а в поєднанні із зниженим діастолічним компонентом в аорті плода - у 2 (3,5%) і його відсутністю - також у 2 (3,5%). У цих вагітних одночасно спостерігався негативний діастолічний кровоплин в пупковій артерії і в аорті (відповідно у 1 і 2 пацієнток, що складало 1,7% і 3,5%).

Таким чином, адаптація матково-плацентарної перфузії і фетоплацентарної гемодинаміки, яка забезпечує збільшення кровоплину в останньому триместрі вагітності, відіграє вирішальну роль в забезпеченні фізіологічного розвитку і росту плода. Обстеження вагітних жінок із затримкою внутрішньоутробного розвитку і росту плода на тлі герпесвірусної інфекції дозволяє виявити гемодинамічні порушення адаптаційних реакцій в системі мати-плацента-плід. Первинне підвищення периферичного судинного опору в маткових артеріях призводить до зниження плацентарної перфузії. Відповідні адаптаційно-компенсаторні гемодинамічні реакції плода мали послідовний характер. Рівень і ступінь їх вираженості залежать від зрілості плода, терміну вагітності і тривалості перебігу патології.

ПЕРСПЕКТИВИ ВИВЧЕННЯ

Перспективи вивчення доплерометрії матково-плацентарного і плодово-плацентарного кровоплину у вагітних жінок з герпесвірусною інфекцією дозволять оптимізувати діагностику, лікування та їх корекцію з метою зниження перинатальної захворюваності і смертності.

ВИСНОВКИ

1 Проведені нами дослідження дають підстави стверджувати, що доплерометричний метод обстеження маткового, матково-плацентарного і плодово-плацентарного кровоплину має велике діагностичне і прогностичне значення для оцінки внутрішньоутробного розвитку, росту і тяжкості стану плода у вагітних жінок з герпесвірусною інфекцією.

2 Вивчення показників кровоплину в маткових артеріях, артеріях пуповини і в аорті плода дозволяє своєчасно поставити діагноз затримки внутрішньоутробного розвитку і росту плода на тлі герпесвірусної інфекції. Враховуючи високу інформативність доплерометрії, її широке застосування в клінічній практиці є можливість значно знизити показники перинатальної захворюваності і смертності.

SUMMARY

On the basis of the estimation of the our own clinical obervations the estimation of the uteroplacental and fetoplacental bloodstream in pregnant women with the arrest of intrauterine development and growth of fetus on the background of the herpesviral infection, has been performed by means of the doplerometrical method of investigation.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Бунин А.Т., Стрижаков А.Н., Медведев М.В., Агеева М.И. Диагностические возможности доплерометрии при синдроме задержки развития плода //Акуш. и гинек. - 1989. - №12. - С. 41 - 44.

2. Михеенко Г.А. Особенности кровообращения в системе мать-плацента-плод при артериальной гипотензии //Акуш. и гинек. - 1999. - №5. - С. 28 - 31.

3. Савельева Г.М., Шалина Р.И., Керимова З.М. и др. Внутриутробная задержка развития плода. Ведение беременности и родов // Акуш. и гинек. - 1999. - №3. - С. 10 - 15.

4. Медведев М.В., Григорян Г.А. Изучение особенностей кровотока в аорте плода и артерии пуповины во 2-м триместре беременности // Акуш. и гинек. - 1989. - №1. - С. 17 - 21.

5. Логвиненко А.В. Доплерометрия сосудов матки, пуповины и плода в 3-м триместре нормально развивающейся беременности // Акуш. и гинек. - 1990. - №9. - С. 18 - 22.


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.