Главная Коллекция "Otherreferats" Медицина Діагностика і терапія хронічного простатиту

Діагностика і терапія хронічного простатиту

Простатит як важке захворювання чоловічої статевої сфери, його етіологічні фактори, що призводять до патологічного процесу. Застосування ультразвукового дослідження передміхурової залози з метою об’єктивізації її розмірів та діагностування захворювання.

Рубрика Медицина
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 22.10.2010
Размер файла 21,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

ДО ДІАГНОСТИКИ ХРОНІЧНИХ ПРОСТАТИТІВ

І.Д. Дужий, д-р мед. наук; Маді Мажед Ейса, ордин.; В.М.Пащенко

Сумський державний університет

Вступ

Відомо, що питома вага захворювань простати займає 18-21% серед інших урологічних хвороб 1, 2. Лікування простатитів не завжди дає бажані результати 3, 4. У зв'язку з цим кількість хворих на хронічний простатит (ХП) зростає 5. Здебільшого ефективність лікування залежить від своєчасності встановлення характеру та стадії процесу і застосування адекватної патогенетичної терапії.

Простатит завжди був одним із важких захворювань чоловічої статевої сфери. Етіологічних факторів, що призводять до патологічного процесу відомо багато. Серед них інфекційні та неінфекційні 1. Локалізований процес у передміхуровій залозі, за цим автором, трапляється лише у 12,8% випадків. Значно частіше (87,2%) в процес втягуються інші органи статевої системи. Останнім часом все частіше трапляються хронічні форми захворювання, які поділяються на первинно хронічні та такі, при яких в анамнезі не важко знайти перенесений у минулому гострий простатит. Таку форму називають рецидивуючим, або вторинно хронічним, простатитом. Серед інших захворювань сечостатевої системи хронічний простатит трапляється у 62,1%, тоді як епідидиміт та уретрит у 11,9% та 26% відповідно 6. Якщо 25-30 років тому ХП траплявся у 35-40% випадків хворих після 35 років 1, то в даний час у пацієнтів 20-45 рр. ця цифра зросла до 70% 7. Окрім загальних проявів (температура, озноб) та місцевих (болі, дизурія), захворювання у 82% хворих викликає значні функціональні зміни, головними з яких є порушення копулятивної функції, патоспермія та значна загальна невротизація 1. Останні чинники суттєво впливають на гармонію сімейного життя та дисгармонію соціальних взаємин 8.

Останніми роками все частіше трапляються хворі із неінфекційними простатитами, серед яких також переважають пацієнти на хронічний процес 9. Такому перебігу хвороби сприяють соціальні зміни та професійна переадаптація суспільства, наслідком яких є гіпокінезія, що сприяє розвитку застійних явищ в органах малого таза та призводить до порушення кровопостачання передміхурової залози 4, 5. Зазначене викликає ішемізацію її паренхіми 3 і, як наслідок, - функціональні порушення. Несвоєчасна діагностика незапального простатиту нерідко буває причиною наступних сексуальних розладів. Як правило, гострий простатит (ГП) і хронічні його форми (ХП) супроводжуються зміною форми і розмірів залози. Традиційне її обстеження пальцьовим методом безумовно є якоюсь мірою обєктивним, але значною мірою - відносним.

Поставлення завдання

Враховуючи зазначене, ми застосували ультразвукове дослідження (УЗД) передміхурової залози з метою математичної об'єктивізації її розмірів та вивчення можливості на цій підставі діагностувати стадію простатиту, його перебіг та ефективність терапії.

Результати

Спостерігали 47 хворих у віці 21-49 років. Серед них було 7 (10,6%) пацієнтів із гострим перебігом простатиту (ГП), 11 (23,9%) - із первинно хронічним простатитом (ПХП) і 29 (61,7%) - із рецидивуючим, або вторинно хронічним, простатитом (ВХП).

УЗД передміхурової залози проводили через промежину апаратом Hewlett pachar. Використовувався датчик із частотою 2,5/2,0 МГц. Сканування виконувалося в ділянці промежини між анальним отвором і задньою частиною калитки. Вивчали три розміри залози: довжину, ширину і товщину. На підставі цих показників розраховували її обєм.

Хворі першої групи (ГП) до прийняття у відділення не лікувалися. Процес у них розвинувся гостро і мав інфекційний неспецифічний генез. Розміри залози наведені у таблиці 1. Інтегральний її розмір - обєм - у цих пацієнтів перебував у межах 22,2 см 3 - 30,1 см 3.

Таблиця 1 - Гострий простатит

Пор.

номер

І розм., см

ІІ розм., см

ІІІ розм., см

Обєм, см 3.

1

3,6

4,0

3,9

30,1

2

3,1

3,6

4,6

25,8

3

3,6

3,3

3,4

22,2

4

3,7

3,5

3,8

27,0

5

3,8

4,0

3,4

28,4

6

3,4

3,6

3,9

26,7

7

3,8

3,1

3,7

23,9

Хворі другої групи (ПХП) раніше з приводу генітальних захворювань не лікувалися. Під час прийняття у відділення головними скаргами були функціональні порушення, в тому числі і копулятивні. Температури та ознак інфекційного захворювання практично не було або були мінімальними. Даний процес - первинно хронічний простатит - можна було інтерпретувати як простатоз, тобто хронічний дистрофічний процес. Відомо, що до таких захворювань нерідко приєднується і мікробний фактор, тоді воно має змішаний характер за типом простатоз - інфекція- простатит, або інфекція - простатит - простатоз. Розміри залози цих хворих наведені у таблиці 2. Загальний її розмір - обєм - перебував у межах 32,4 см 3 - 40,1 см 3.

Таблиця 2 - Хронічний простатит у хворих, що звернулися вперше

Пор.

номер

І розм., см

ІІ розм., см

ІІІ розм., см

Обєм, см 3.

1

4,8

3,7

4,6

39,6

2

3,9

3,6

4,2

32,4

3

4,2

3,9

3,9

35,1

4

4,1

3,8

4,2

35,9

5

4,6

3,7

4,1

38,4

6

4,0

3,9

4,3

36,9

7

4,3

4,1

3,7

35,8

8

4,4

4,1

3,8

37,7

9

4,5

3,6

4,1

36,6

10

4,8

3,7

3,9

40,1

11

4,0

4,2

4,3

39,7

Хворі третьої групи (ВХП) лікувалися багаторазово (від 2 до 5 разів) у різних лікувальних закладах. І ми це підкреслюємо: у різних лікувальних закладах. Чому? Тому що процес рецидивував, а хворі шукали і шукали лікаря, який нарешті зміг би їм допомогти. Чому процес рецидивував? - Коротка відповідь могла б бути такою: через неефективність попереднього лікування. Але це повинно бути предметом спеціальної розмови. Наразі ж потрібно підкреслити, що всім без винятку хворим цієї групи на попередніх етапах лікування обовязково проводили масаж передміхурової залози. Отже, цей метод у хворих даної групи був універсальним. Розміри залози наведені у таблиці 3. Її загальний розмір - обєм - сягав від 40,5 см3 до 67,0 см3.

Таблиця 3 - Хронічний простатит у хворих, що звернулися повторно

Пор.

номер

І розм. см

ІІ розм. см

ІІІ розм. см

Обєм см3

Пор.

номер

І розм. см

ІІ розм. см

ІІІ розм. см

Обєм см3

1

4,5

4,2

4,2

43,7

16

4,5

3,9

4,2

40,5

2

4,9

4,1

4,0

44,2

17

5,2

4,7

4,8

64,5

3

4,6

4,0

4,3

45,7

18

4,2

4,5

4,7

48,8

4

4,2

4,4

4,7

53,5

19

4,9

4,8

4,6

58,2

5

4,5

4,6

4,3

48,9

20

4,0

5,2

3,6

41,2

6

4,8

4,0

4,7

49,6

21

4,4

4,8

5,2

60,4

7

5,1

4,2

4,6

54,1

22

4,7

4,7

3,9

47,4

8

4,8

4,6

4,9

59,5

23

3,9

4,5

4,3

41,5

9

5,2

4,1

4,6

53,9

24

4,8

4,2

4,5

49,8

10

4,7

4,9

4,6

55,9

25

5,3

4,6

5,0

67

11

4,1

4,3

4,8

46,6

26

4,5

4,8

4,1

48,7

12

4,9

4,3

4,9

56,8

27

4,3

4,7

4,9

54,4

13

4,9

4,6

5,0

61,9

28

4,1

4,8

4,6

49,8

14

4,2

4,8

4,4

48,8

29

4,7

4,6

4,2

49,9

15

4,0

4,7

4,5

46,5

Висновки

З наведених цифр видно, що і мінімальні, і максимальні розміри залози перевищували попередні у кожній наступній групі щонайменше на 10 мм3. Це дає можливість математично точно відрізнити обєм передміхурової залози при гострих і хронічних простатитах. Разом із цим можна передбачити, що методики лікування можуть суттєво впливати на процес збільшення залози впродовж її попереднього лікування. Це стосується, головним чином, пацієнтів із вторинно хронічним простатитом, у яких було застосовано масаж залози.

Отже, УЗД передміхурової залози із замірами її розмірів є обєктивним методом діагностики хронізації хвороби. Сам процес хронізації простатиту залежить не стільки від тривалості хвороби, скільки від методів його лікування. Для остаточних висновків у цьому напрямі потрібно продовжувати подальші дослідження. Більше того, за розмірами передміхурової залози встановленим зазначеним методом можна говорити про характер її запалення: ГП, ПХП, ВХП, але для остаточного висновку потрібно набрати більший за обсягом статистичний матеріал, що буде предметом нашого вивчення.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Аркотов А.В., Кривицкий В.А., Панасовский И.А. Антибактериальная и иммунокорригирующая терапия у больных ХП//Врачебная практика.-2002.-№ 2.-С.69-70.

2. Raboch J., Bezek A. Mechanis-men des Versagens eine Studie on 334 Patienten mit Sexual Sto`rungen // Sexualmedizin.-1977.-V.6.-P.289-292.

3. Афонин А.В. //Ложноположительная реакция на сифилис у больных с ХП. Инфекции, передаваемые половым путем.-2002.-№ 5.-С.44-45.

4. Айламазан Э.Е., Устинкина Т.И. Генитальные воспалительные заболевания при бесплодии в семье // Вопросы охраны материнства и детства.-1991.-Т.36, № 6.-С.35-38.

5. Шевченко В.П., Мажед Ейса Маді, Пащенко В.М. та ін. До проблеми сучасного простатиту //Вісник СумДУ. - 2003. - № 7(53). - С.72-75.

6. Тиктинский О.Л., Новиков И.Ф., Михайличенко В.В. Заболевания половых органов у мужчин.-Л.:Медицина, 1985.-296 c.

7. Юнда И.Ф. Болезни мужских половых органов.-К.:Здоровье.-1989.-272 с.

8. Алляев Ю.Г., Винаров А.З., Локишин К.Л. и др. Кардура в лечении ХП//Научно-практический журнал «Здоровье».-2003.-№ 1.-С.32-34.

9. Неймарк А.И., Ломшаков А.А. Цветовая ультразвуковая ангиография в оценке результатов лечения ХП. - М.:Медицина // Урология.-2000.-№6.-С.21-23.


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены