Опосередкованість порушень ембріо- та фетогенезу нітратною інтоксикацією самців і коригувальний вплив мексидолу на ці процеси

Опосередкованість порушень ембріо- та фетогенезу нітратною інтоксикацією самців і коригувальний вплив мексидолу на ці процеси

Проблема поширення неінфекційних захворювань чоловічої репродуктивної системи має велике медичне й соціальне значення. З нею пов'язані збереження сім'ї та народжуваність, оскільки субфертильність чоловіків - причина бездітності в 36-41% безплідних шлюбів. Дослідження патогенезу розладів репродукції, визначення основних факторів ризику, наукова обґрунтованість заходів профілактики є одними з головних завдань Національної програми «Репродуктивне здоров'я 2004-2005» (схваленої указом Президента України від 26 березня 2001 року №203/2001).

Ушкоджувальна дія несприятливих факторів, зокрема неорганічних нітросполук, на статеву і дітородну функції є загальновідомою [1]. Вона призводить як до зниження чоловічої фертильності, так і до неповноцінності нащадків. Токсичні агенти, що вибірково діють на репродуктивну систему, часто спричиняють ушкоджувальну дію не в результаті їхньої високої концентрації, а завдяки наявності в невеликій концентрації протягом тривалого часу. Зміни в репродуктивних органах можуть залишатися непомітними, але бути необоротними [2]. Причому експериментально доведено, що порушення, які виникають у гонадах самців, негативно позначаються на фертильності самок, парованих із ними. Однак зазначені процеси стосовно хронічної нітратної інтоксикації досліджені недостатньо і потребують подальшого вивчення. Особливо це стосується фармакологічної корекції токсичних порушень репродуктивної функції.

Мета роботи - дослідити порушення ембріо- і фетогенезу в самок білих щурів, яких парували з самцями, підданими хронічній нітратній інтоксикації та її фармакологічній корекції.

Дослідження репродуктивної здатності проведено на 16 самцях і 32 самках білих щурів масою 180-200 г. До експерименту і під час нього тварин утримували в стандартних умовах віварію з 2-разовим годуванням і вільним доступом до питної води. У самців відтворювали хронічну інтоксикацію нітратом натрію, який вводили інтрагастрально в дозі 200 мг/ кг маси тіла протягом 3 місяців. Другій групі самців (6 тварин) на фоні хронічного введення нітрату натрію щоденно вводили синтетичний антиоксидант мексидол (2-етил-6-метил-3-оксипіридину сукцинат) у дозі 50 мг/кг. Після 3 - місячної інтоксикації кожного самця парували з 2 інтактними самками. На 20-й день вагітності самок забивали і визначали кількість місць імплантації, місць резорбції, живих і дегенеруючих плодів [3]. Для цього після знеживлення самок виділяли роги матки, переносили їх у чашку Петрі з фізіологічним розчином натрію хлориду. Після цього розтинали роги матки ножицями з тупими кінцями вздовж зовнішнього краю (щоб не пошкодити плоди), видаляли плоди разом із їх плацентами, ретельно оглядали матку та плаценти. Живі плоди реагували на дотик пінцетом. Резорбовані зародки, що загинули на ранніх стадіях розвитку, мали вигляд невеликих (до 1 мм) темних утворень, симетрично розташованих по зовнішньому краю рогів матки. Резорбції, що виникли на більш пізніх стадіях розвитку, мали вигляд округлих гомогенних тіл діаметром до 2,5-3 мм. За допомогою бінокулярної лупи в яєчниках підраховували кількість жовтих тіл вагітності. Контролем слугували самки щурів, яких парували з інтактними самцями. Одержані результати обробляли методами варіаційної статистики.

Показано, що в контрольній групі кількість місць імплантації становить 10,2 ± 0,8; кількість місць резорбції дорівнює 0,56±0,08, а кількість живих плодів - 10,4 ± 1,6. За цих умов загальна ембріональна смертність становить 14,8±1,8%.

Встановлено, що в дослідній групі кількість місць імплантації становить 6,0±1,0, тобто зменшується на 41% у порівнянні з контролем (р<0,01). Водночас кількість місць резорбції дорівнює 1,20±0,1, тобто підвищується в 2,1 разу (р<0,05). Кількість живих плодів у самок, парованих із самцями після хронічної нітратної інтоксикації, поступається такій в контрольній групі на 41% (р<0,01) і становить 5,4±0,8. Загальна ембріональна смертність у цій групі вірогідно перевищує відповідний показник у контролі і дорівнює 20,0±1,4% (р< 0,05).

Причиною виявлених порушень, вочевидь, є зниження запліднювальної спроможності сперми самців із нітратною інтоксикацією. Це може бути наслідком олігоспермії, зниження життєздатності та рухливості сперматозоїдів [4]. Збільшення кількості місць резорбції і показників загибелі плодів може пояснюватися мутагенною дією нітратів на сперматогенний епітелій [5].

У групі самок, яких парували з самцями, котрі одержували мексидол на фоні хронічної нітратної інтоксикації, порушення ембріо- і фетогенезу істотно менші за такі без фармакокорекції. Кількість місць імплантації в даній групі становить 8,4±1,1, що на 40% (р<0,05) більше, ніж у самок, яких парували з самцями, які зазнали нітратної інтоксикації без введення мексидалу. Кількість місць резорбції дорівнює 0,98±0,12 і не відрізняється від такої в групі порівняння. Спостерігається збільшення кількості живих плодів до 8,2±1,4 (р<0,05). За цих умов загальна ембріональна смертність становить 16,2±1,8%, тобто зменшується на 19% (р<0,1) у порівнянні з патологічним фоном.

Як бачимо, введення синтетичного антиоксиданту мексидолу самцям лабораторних тварин на фоні хронічної нітратної інтоксикації позитивно позначається на ембріо- і фетогенезі в самок, парованих із цими самцями. Такий розвиток процесів може означати, що мексидол має протективні властивості при токсигенному ушкодженні гонад, які стосуються підтримання нормальної запліднювальної спроможності сперми і зменшення порушень у спадковому апараті сперматозоїдів. В основі цих властивостей, вочевидь, знаходяться антирадикальна і антигіпоксична дії препарату, а також його центральні механізми, спрямовані на підтримання інтеграції основних регуляторних систем організму [7].

Висновки

Таким чином, пошкоджувальний вплив хронічної інтоксикації нітратом натрію на сперму самців лабораторних тварин відбивається на фертильності самок, парованих із ними, призводячи до суттєвих розладів ембріо- і фетогенезу. Синтетичний антиоксидант мексидол як засіб фармакокорекції нітратної інтоксикації в самців опосередковано поліпшує ембріо- і фетогенез. В подальших дослідженнях передбачається поглиблене дослідження механізмів гонадопротекторної дії мексидолу з урахуванням специфіки ураження гонад нітратами.

Список літератури

1. Доклінічні дослідження лікарських засобів /За ред. О.В. Стефанова. - К.: Авіцена, 2001. - 528 с.

2. Денисенко С.В. Пошкодження сперматогенного епітелію сім'яників, зумовлені хронічною нітратною інтоксикацією // Вісн.пробл. біології і медицини. - 2002.- №6. - С. 76-80.

3. Рубенчик Б.Л. Образование канцерогенов из соединений азота. - К.: Наукова думка, 1990. - 219 с.

4. Воронина Т.А., Смирнов Л.Д. Перспективы применения мексидола в экстремальных ситуациях // Новые технологии, новые лекарственные средства при чрезвычайных ситуациях природного и техногенного происхождения. - М., 1999. - С. 3-9.