Морфологічні особливості реакції кісток скелета у віковому аспекті в ранніх періодах опікової хвороби на фоні вживання солей важких металів

МОРФОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РЕАКЦІЇ КІСТОК СКЕЛЕТА У ВІКОВОМУ АСПЕКТІ В РАННІХ ПЕРІОДАХ ОПІКОВОЇ ХВОРОБИ НА ФОНІ ВЖИВАННЯ СОЛЕЙ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ

О.С.Моїсеєнко, асист.

Сумський державний університет

У роботі вивчались морфофункціональних змін в кістковій тканині при опіковій хворобі у різних вікових категоріях на фоні токсичної дії на організм солей важких металів.

ВСТУП

Кістки скелета активно реагують на зміну внутрішнього гомеостазу та впливу зовнішніх негативних чинників [1,2]. Опікова травма впливає на тканини з подразненням нервової системи, викликає порушення гемодинаміки, мікроциркуляції, що призводять до шоку і подальших порушень функцій у всіх системах і органах [3,4]. Після стадії шоку починається період гострої опікової токсемії, обмежений умовними часовими рамками з третьої до десятої доби після травми і які супроводжуються симптомами ендотоксикозу та ексикозу[5,6]. Спостерігаються порушення функцій у всіх органах і системах, у тому числі в кістковій та хрящовій тканині [7].

МЕТА РОБОТИ

Метою роботи було вивчення морфофункціональних змін в кістковій тканині при опіковій хворобі у різних вікових категоріях на фоні токсичної дії на організм солей важких металів.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Дослідження проводилося на білих щурах-самцях, які протягом одного місяця до початку експерименту та в подальшому вживали воду, насичену солями важких металів. Опікова хвороба моделювалася шляхом нанесення термічних ушкоджень водяною парою під рауш-наркозом. Площа ураження складала 18-20% поверхні тіла. Гістологічне дослідження ушкодженої шкіри свідчило про розвиток опіків ІІІ А-Б ступеня.

Всіх тварин було поділено на групи: І група - молодого віку (1,5 місяця), ІІ група - зрілого віку (5 місяців), ІІІ група - старечого віку ( 15 місяців), ІV група - контрольна, яка складалася з щурів різного віку, що утримувалися в звичайних умовах віварію.

Предметами дослідження були стегнова кістка, грудний хребець, тазова кістка. Проводилася остеометрія кісток і гістологічне дослідження кісткової та хрящової тканин тварин молодого, зрілого та старечого віку. У цій статті викладено виявлені зміни, які спостерігалися в експериментальних тварин в перші 7 днів з моменту термічної травми, що відповідає стадіям опікового шоку та опікової токсемії.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Через 2 дні з початку експерименту (стадія опікового шоку) при вимірюванні поперечних та поздовжніх розмірів кісток піддослідних тварин в порівнянні з контрольною групою суттєвої різниці не виявлено. Лише в тварин молодого віку спостерігалося незначне зменшення поздовжніх та поперечних розмірів досліджуваних кісток, які не перевищують одного відсотка. При гістологічному дослідженні у тварин молодого віку в хрящовій тканині губчастої кістки виявлено зменшення довжини трабекул спонгіозу, кількість остеобластів в первинному спонгіозі знижена. В досліджуваних стегнових кістках спостерігається загальне звуження зони проліферуючих клітин. Також виявлено ознаки венозного застою, що проявляється збільшенням кількості розширених венозних судин. Найбільш помітні зміни виражені біля ростової хрящової пластинки та суглобового хряща. Так, загальна кількість розширених судин збільшується на 11,92%. В мікроциркуляторному руслі кісткової тканини чітко виражений перерозподіл крові між артеріальними та венозними судинами. Прекапіляри, артеріоли спазмовані, діаметр артеріального судинного русла зменшується на 14,85%.

У тварин зрілого віку гістологічно спостерігається незначне послаблення проліферативної активності хондроцитів, що супроводжується несуттєвим зменшенням проліферативної зони. У венозному руслі виявляються ознаки застою, що супроводжується розширенням венозної ланки кісткового мозку, ендостальної зони компактної речовини та в губчастій речовині. Кількість розширених венозних судин в порівнянні з контрольною групою збільшена на 8,14%.

У піддослідних тварин старечого віку відхилень при макроскопічному та гістологічному дослідженнях майже не спостерігається. Виявляються незначні зміни з боку судинного русла. У венозному руслі спостерігаються ознаки застою, які супроводжуються розширенням венозних судин. Загальна площа венозної ланки збільшена на 4,94%, діаметр артеріального судинного русла зменшений на 6,06%.

На 7-й день з початку експерименту при остеометрії у тварин молодого віку поздовжні розміри стегнової кістки, таза та хребця зменшені відповідно на 2,44%, 1,67%, 2,01%. Ширина дистального епіфіза зменшена в порівнянні з контролем на 3,54%, поперечний діаметр тіла хребця - на 1,26%, товщина тазової кістки - на 2,16%. Виявлено зменшення ширини хряща в стегновій кістці та в хребці, що пов'язане з пригніченням проліферативної активності хондроцитів, звуженням зони проліферуючих клітин та дефінітивної зони. У губчастій та плоскій кістках спостерігається зменшення товщини компактної речовини, що зумовлене пригніченням аппозиційних процесів в них. Ознаки венозного застою проявляються розширенням вен на 21,13% та збільшенням їх кількості на 19,79%.

Рисунок 2 - Наростковий хрящ стегнової кістки щурів молодого віку на 7-й день опікової травми. Забарвлення гематоксилін-еозином. Збільшення 360, ок.10, об. 20

У тварин зрілого віку спостерігаються незначні зменшення поздовжніх та поперечних розмірів в порівнянні з контролем. Так, довжина стегнової кістки, таза та хребця зменшені відповідно на 1,26%, 0,93%, 1,09%. Ширина дистального епіфіза зменшена в порівнянні з контролем на 2,98%, ширина середньої третини діафіза стегнової кістки - на 2,57%, поперечний діаметр тіла хребця - на 0,87%, товщина тазової кістки - на 1,26%. При гістологічному дослідженні виявлено звуження хрящової пластинки у стегновій кістці та в хребці. Пригнічення аппозиційних процесів в губчастій та плоскій кістках проявляється зменшенням товщини компактної речовини. З боку кровоносного русла виявлено ознаки венозного застою, вени розширені на 15,49%, кількість їх збільшена на 17,41%. В полі зору відмічаються великі розливи крові. Артерії спорожнілі, кількість їх зменшена.

Рисунок 3 - Наростковий хрящ стегнової кістки щурів зрілого віку на 7-й день. Забарвлення гематоксилін-еозином. Збільшення 360, ок.10, об. 20

У тварин старечого віку різниця поздовжніх та поперечних розмірів в порівнянні з контролем є несуттєвою, становить менше 1%. При гістологічному дослідженні хрящової пластинки виявлено незначне зменшення ширини хряща в стегновій кістці та в хребці. В зоні дефінітивного хряща спостерігаються ознаки сповільнення дозрівання хрящових клітин. З боку кровоносного русла теж має місце посилення порушень кровообігу. Ознаки венозного застою проявляються в розширенні вен на 10,11% і збільшенні їх кількості на 13,18%. З боку артеріального русла спостерігається протилежний ефект - кількість артерій та їх діаметр зменшені.

Рисунок 4 - Наростковий хрящ стегнової кістки старих щурів на 7-й день. Забарвлення гематоксилін-еозином. Збільшення 360, ок.10,об. 20

ВИСНОВКИ

Зміни в кістковій системі при опіковій хворобі на фоні вживання солей важких металів в різних вікових категоріях відрізняються між собою. У молодому віці в кістках та хрящовій тканині порушення остеогенезу виникають вже в перші дні перебігу хвороби, що призводить до пригнічення росту кісток попечених тварин. У тварин зрілого та старечого віку в перші дні опікової травми зміни несуттєві, однак вже через 7 днів спостерігається пригнічення ростових процесів.

Перспектива подальших досліджень: розробити та дослідити можливі шляхи корекції виявлених змін у кістках скелета при термічному ураженні організму на фоні вживання солей важких металів.

SUMMARY

In this work the results of study of morphological changes in bones skeleton of different ages in earlier periods of a thermal trauma and for internal use salts of heavy metals are represented.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Ковешников В.Г. Особенности морфогенеза костной системы при воздействии эндогенных и внешнесредовых факторов // Материалы ІІ Всероссийской конференции «Влияние антропогенных факторов на структурные преобразования органов, тканей, клеток человека и животных», 1993. - Саратов. - С. 25.

Некачалов В.В. Патология костей и суставов. - Санкт-Петербург: СОТИС, 2000.-285 с.

Парамонов Б.А., Поребитский Я.О., Яблонский В.Г. Ожоги. Руководство// Спец.лит., 2000.- 480 с.

Григорьева Т.Г. Ожоговая болезнь // Международный медицинский журнал. - 2000. - №2,Т.6. - С. 53-60.

Кузин М.И. Синдром системного ответа на воспаление //Хирургия.-2000.-№2.- С.54-59.

Козинец Г.П. Слесаренко С.В., Радзиховский А.П., Шейман Б.С. Ожоговая интоксикация. Патогенез, клиника, принципы лечения. - Киев, 2004.-247с.

Ковешников В.Г., Федонюк Я.И., Романюк А.Н. Морфологические изменения костей скелета при ожоговой болезни // Морфология, 1994. - №1-3. - С. 3-17.