Імунокорегуючий ефект трансплантації культур тканин ендокринних залоз
Включення трансплантації культур ендокринних клітин та тканин в лікування ендокринопатій - один із методів лікування цукрового діабету, гормонозалежної бронхіальної астми, ревматоідного артриту. Вплив трансплантації на склад лімфоцитів периферичної крові.
Рубрика | Медицина |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 19.10.2010 |
Размер файла | 17,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Імунокорегуючий ефект трансплантації культур тканин ендокринних залоз
Включення трансплантації культур ендокринних клітин та тканин в комплексне лікування ендокринопатій є одним із сучасних методів лікування цукрового діабету, гормонозалежної бронхіальної астми, ревматоідного артриту з вторинною наднирниковою недостатністю та інших захворювань [1-5].У хворих на цукровий діабет та інші ендокринопатії, як наслідок основного захворювання, виникають значні ураження імунної системи, іноді подібні до вторинного імунодефіциту.
Досліджувались імунологічні показники у хворих на цукровий діабет, ревматоідний артрит з вторинною наднирниковою недостатністю (викликаною тривалим вживанням глюкокортикоідів), дівчат-підлітків з дізгенезією гонад та естрогенною недостатністю. Корекція перебігу захворювання виконувалась за допомогою трансплантації відповідних культур тканин ендокринних органів (підшлункової залози, наднирників та оваріальної тканини).
Мета роботи: дослідження впливу трансплантації культур фетальних тканин (підшлункової залози, наднирників та яєчників) на популяційний та субпопуляційний склад лімфоцитів периферичної крові у хворих на цукровий діабет, дівчат- підлітків з дізгенезією гонад та естрогенною недостатністю, хворих на ревматоідний артрит з вторинною наднирниковою недостатністю після відповідної трансплантації, що виконувалась у прямий м'яз живота [4-5] та у спеціальну капсулу, підготовлену за власним методом [6] у великому сальнику в процесі попередньої лапаротомії.
Матеріали та методи
На протязі від одного до п`яти років провадились дослідження показників системи імунінтету у 45 осіб у віці 15-47 років, хворих на цукровий діабет, у двох дівчаток-підлітків та у 10 хворих на ревматоідний артрит з наднирниковою недостатністю, в комплексній терапії яких використовувалась трансплантація культур відповідних фетальних тканин.
Для трансплантації використовувались флотуючі органоспецифічні культури тканин підшлункової залози плодів людини, виготовлені за звичайною методикою [4-5] у власній модифікації, культури тканин наднирників [ 7 ]), оваріальної тканини [ 8 ].
Культури готувались з підшлункових залоз, наднирників, яєчників плодів людини 17-22 тижнів гестації, отриманих після штучного переривання небажаної вагітності (штучних пологів) у здорових вагітних.
У хворих на протязі дослідження аналізували гемограму периферичної крові та вміст основних популяцій та субпопуляцій лімфоцитів периферичної крові - вивчали методом непрямої імунофлюоресценціїї у власній модифікації. Для визначення популяцій і субпопуляцій лімфоцитів використовували вітчизняну панель моноклональних антитіл для реєстрації антигенних рецепторів аналогічних CD3+, CD4+, CD8+, CD22+, CD25+, CD16+, CD38+, HLA, HLA-Dr виробництва Київського НДІ експериментальної патології, онкології та радіобіології ім. Р.Є. Кавецького АМН України. Як вторинні антитіла використовувались Fab (ab`)- фрагменти козячої антимишиної сироватки, міченої ізоционатом флуоресцеїну (FITC) виробництва Київського НДІ експериментальної патології, онкології та радіобіології ім. Р.Є. Кавецького АМН України.
Рівні естрадіолу та прогестерону у сироватці крові досліджували в динамиці за допомогою імуноферментного методу з використанням реагентів фірми «Bio Rad» (США).
Результати та обговорення
Поруч з клінічними ефектами, що спостерігаються після трансплантації культур ендокринних тканин, зареєстровано корегуючий вплив тканинних трансплантацій на імунологічні показники, рівень аутосенсибілізації та неспецифічної резистентності. Корегуючий вплив пересадок відмічали незалежно від різновидності культур, що пересаджувались. В той же час напрямок змін імунологічного стану та показників аутосенсибілізації скоріше залежав від попереднього стану (вихідних імунологічних показників до трансплантації) реципієнтів.
Поліпшення імунологічних показників відмічали вже на 2-3 місяць після трансплантації (абсолютний вміст головних популяцій та субпопуляцій лімфоцитів).
Імунологічні показники хворих на цукровий діабет - майбутніх реципієнтів трансплантатів культур тканин підшлункової залози вірогідно відрізнялись від таких у умовно-здорового населення відповідного віку.
Після трансплантації культур тканини підшлункової залози вже через два тижні було зареєстровано вірогідне збільшення вмісту Т-клітин (СD3+). Вміст популяції Т-лімфоцитів утримувався протягом 12 місяців після трансплантаційного періоду і навіть через 2 роки, знизившись, був значно вищий, ніж показники до операції. Різко знижений, у порівнянні з контролем (умовно-здоровим населенням регіону), абсолютний вміст регуляторних Т-лімфоцитів-хелперів вірогідно виріс після трансплантації.
Кількість СD8+ (Т-супресорів/цитотоксичних клітин), що була зниженa до операції, мала тенденцію до збільшення вже через 2 тижня після операції та вірогідно зростала через 3 місяці. Навіть в наступні віддалені строки спостереження, коли абсолютний вміст клітин, що експресують на своїх мембранах рецептори СD8+ та СD4+, поступово починає знижуватись, їх кількість все ж перевищує початковий дотрансплантаційний рівень.
Співвідношення субпопуляцій лімфоцитів СD4+/СD8+, вірогідно знижене до трансплантації (1,33±0,25), в порівнянні з показниками умовно здорового населення регіону (1,87±0,07,р<0.05) мало тенденцію до підвищення, найбільш виражену у 9-12 місяців, коли величина цього показника збільшилась до 1,5±0,25 Г в 1 л.
Трансплантація культур тканини підшлункової залози призвела до вірогідного підвищення вмісту клітин, що експресують на своїй поверхні антигени гістосумісності I класу (HLA) вже з трьох місяців. Спостерігалась нормалізація вмісту клітин з єкспресією НLА антигенів: з 0,36±0,05 напередодні трансплантації до 0,92 ±0,18 Г в 1 л через три місяця (р<0.05 ) і зберігалась такою на протязі 12 місяців. Навіть через два роки після трансплантації експресія HLA антигенів перевищувала вихідний рівень .
Абсолютна кількість В-клітин була вірогідно знижена напередодні трансплантації (0,41±0,03 в порівнянні з 0,91±0,02 Г в 1 л, р<0.05). Вже через 2 тижні після операції з'явилась тенденція до збільшення кількості В-лімфоцитів, особливо виражена у 3 місяці післяопераційного періоду (0,91±0,38 Г в 1 л), але цей показник досить сильно коливався у різних хворих. Навіть після двох років від трансплантації показник кількості В-клітин зберігав позитивну тенденцію і перевищував доопераційний рівень. Концентрація імуноглобулінів основних класів у обстежуваних до трансплантації вірогідно не відрізнялась від такої у контролю і, не зважаючи на деякі коливання, суттєво не змінювалась на протязі всіх строків обстеження.
Таким чином, трансплантація культур тканини підшлункової залози плодів людини хворим на цукровий діабет призводить до вірогідного поліпшення і нормалізації показників як Т, так і В-ланки імунітету, зниження токсичності сироватки крові, рівня ЦІК вже в найближчі строки після операції (2-3 місяці) і навіть через півтора - два роки обстеження більшість показників зберігають тенденцію до нормалізації і перевищують вихідні дотрансплантаційні показники.
Суттєве покращення імунологічних показників у реципієнтів культур ендокринних тканин спостерігається в порівнянні з їх дотрансплантаційними даними. В той же час не можна вважати, що під впливом трансплантації відбувається покращання імунологічного стану до рівня показників умовно-здорового населення регіону.
Імунокорегувальний ефект трансплантацій культур ендокринних тканин спостерігали також при трансплантації культур тканин наднирників хворим на ревматоїдний артрит (Рис.3) та у дівчаток-підлітків з дізгенезією гонад та естрогенною недостатністю при трансплантації культур оваріальної тканини (Рис.4). У всіх випадках спостерігався корегуючий вплив трансплантації, в першу чергу на показники Т-ланки імунітету. Після трансплантації поступово на протязі півроку-року покращувались показники вмісту основних популяцій та субпопуляцій лімфоцитів (в порівнянні з дотрансплантаційними), що наближало, а іноді і доводило ці показники до відповідних у умовно-здорового населення регіону.
Висновки
1.Встановлено наявність імунокорегуючого впливу трансплантації культур ендокринних тканин. Імунокорегуючий ефект трансплантацій культур ендокринних тканин спостерігали при трансплантації культур підшлункової залози хворим на цукровий діабет, тканин наднирників хворим на ревматоїдний артрит та у дівчаток-підлітків з дізгенезією гонад та естрогенною недостатністю при трансплантації культур оваріальної тканини.
2.У всіх випадках спостерігався корегуючий вплив трансплантації в першу чергу на показники Т-ланки імунітету. Після трансплантації поступово на протязі півроку-року покращувались показники вмісту основних популяцій та субпопуляцій лімфоцитів (в порівнянні з до трансплантаційними), що наближало, а іноді і доводило ці показники до відповідних у умовно-здорового населення регіону.
3.Зареєстровано певний позитивний зв`язок між покращанням імунологічних показників у реципієнтів трансплантатів культур ендокринних тканин та клінічним ефектом.
Література
1. Турчин І.С. Проблеми трансплантації культур клітин і тканин залоз внутрішньої секреції хворим з різними формами ендокринопатії // Ендокринол. -1996. -Т.1, № 2, -С.6-13.
2. Шумаков В.И., Блюмкин В.Н., Скалецкий Н.Н. и др. Двадцатилетний опыт разработки Проблемы клинической трансплантации островковых клеток поджелудочной железы больным сахарным диабетом: гипотезы, новые перспективы // Трансплантология и искусственные органы. -1998. -№ 2-3. -С. 35-43.
3.Слюсарев О.А., Ракша-Слюсарева О.А.,.Алексієнко О.О, Нестеров М. А. Імунокорегувальний ефект трансплантації культур інсулінпродукуючих тканин підшлункової залози людини // Трансплантологiя - 2000.-Т.1.-№1-.С.-149-151
4. Шумаков В.И., Блюмкин В,Н,,Шальнев Б.И. и др. Трансплантация культуры островковых клеток поджелудочной железы больным сахарным диабетом //Пробл. Эндокринол.-1981.-№1.-С.25-30.
5. Шумаков В.И.,Скалецкий Н.Н. Трансплантация островковых и других эндокринных клеток // Трансплантология .Руководство/ Под ред. В.И.Шумакова.- Москва,: Медицина;Тула: Репроникс Лтд, 1995.- С.317-331.
6. Гринцов А.Г., Алексеенко А.А., Варенко Ю.С. и др. Особенности трансплантации островковых клеток поджелудочной железы в капсулу из большого сальника при сахарном диабете // Арх. клинич. эксперим. мед. -1997. -Т.6, №1. -С. 94-96.
7. Лечение хронического гипокортицизма методом трансплантации культур клеток коры надпочечных желез.Методические рекомендации / Тронько Н.Д., Рыбаков С.И., Комисаренко И.В., Турчин И.С. и др.-Киев.-1990.-24с.
8. Cultures of the Ovarian Tissues in gynecoendocrinologic Transplantology /A.A.Slusarev, V.K.Chaika, L.A. Matisina, A.A.Alecseenko, E.А.Raksha-Slusareva,Y.S.Varenko //Abstr of 6th World Congress of Gynecological Endocrinology.Crans Montana, Switzerland, March 18-21,1988. J. of Cynecolocycal Endocrinology.- 1998.-V.12.sup.N 2 .-P.58.
Подобные документы
Вплив трансплантації культур клітин підшлункової залози і стовбурових гемопоетичних клітин на патогенез експериментального цукрового діабету на підставі вивчення особливостей вуглеводного, жирового обміну і морфологічних змін підшлункової залози.
автореферат [41,1 K], добавлен 09.03.2009Особливості трансплантації як методу лікування. Легенда про її виникнення, втілення у медицині кінця другої половини XIX ст. Переливання крові як перший крок у цьому напрямку. Трансплантація шкіри та органів людини. Правове забезпечення трансплантації.
доклад [11,1 K], добавлен 14.12.2009Дослідження дії специфічних і неспецифічних модифікаторів гормонопоезу на гормональну активність органотипових культур щитоподібних залоз. Вплив експлантатів гіпофізу на гормональну активність та життєздатність тироцитів при комбінованому культивуванні.
автореферат [32,5 K], добавлен 18.03.2009Походження, ботанічна характеристика, хімічний склад та перспективи використання хризантеми. Кількісне визначення вмісту біологічно активних речовин у квітках рослини. Етіологія, патогенез, клініка цукрового діабету. Принципи лікування захворювання.
дипломная работа [1,6 M], добавлен 07.06.2014Загальне поняття про раціональне, диференціальне, індивідуальне харчування та основу лікування цукрового діабету – дієту №9. Вплив простих та складних вуглеводів на діабетика. Поняття про глікемічний індекс. Правила підбору харчових продуктів і солодощів.
курсовая работа [239,6 K], добавлен 14.06.2013Психологічні особливості дітей, хворих на бронхіальну астму і методи психологічної допомоги. Методика фізичної реабілітації дітей, хворих на бронхіальну астму. Вплив спеціальної освітньої програми на перебіг захворювання та ефективність лікування.
автореферат [59,2 K], добавлен 09.03.2009Відновлення функції спинного мозку пов’язане із компенсаторною трансформацією структури рухової системи, регенерацією аксонів провідних шляхів, із відтворенням нейрональних популяцій на рівні ушкодження. Патоморфологічні зміни у тканині спинного мозку.
автореферат [44,9 K], добавлен 09.03.2009Анамнез про хворобу тварини. Найважливіші показники стану здоров’я собаки. Кон’юнктиви і видимі слизові оболонки. Шерстний, волосяний покрив, шкіра, лімфатичні вузли. Скелетно-м’язова система. Класифікація цукрового діабету, причини, методи лікування.
курсовая работа [33,3 K], добавлен 02.06.2014Дослідження методів досягнення ефективної компенсації цукрового діабету. Сутність захворювання на цукровий діабет. Фактори, які негативно впливають на досягнення компенсації цукрового діабету, на ремісію та унеможливлюють нормалізацію стану пацієнта.
статья [27,9 K], добавлен 07.02.2018Визначення впливу фізичних навантажень на популяційний склад та метаболічний статус лімфоцитів периферійної крові спортсменів, які займаються боротьбою дзюдо. Процес перекисного окиснення ліпідів та ферментативної системи антиокислювального захисту.
автореферат [30,7 K], добавлен 27.04.2009