Аналіз спадкових факторів схильності до розвитку хронічних обструктивних захворювань легень

Запорізький державний медичний університет

Аналіз спадкових факторів схильності до розвитку хронічних обструктивних захворювань легень

І.І. Токаренко, канд. мед. наук

У статті визначені спадкові фактори та їх значення в діагностиці схильності до розвитку хронічних обструктивних захворювань легень і виразкової хвороби дванадцятипалої кишки у працівників металургійних підприємств.

Ключові слова: хронічні обструктивні захворювання легень, спадкова схильність, металургійні підприємства.

Захворюваність полігенними захворюваннями, із яких найбільш поширеними серед працівників металургійних підприємств є хронічні обструктивні захворювання легень (ХОЗЛ), продовжує зростати [2, 3, 4]. Широке застосування комплексних санітарно-гігієнічних заходів, а також здійснення лікувально-профілактичних робіт виявляються недостатньо ефективними для розв'язання цієї проблеми [1]. Тоді як застосування такого підходу до профілактики полігенних захворювань, що ґрунтується на виявленні маркерів генетичної схильності, було б високоефективним у запобіганні розвитку ХОЗЛ та інших полігенних захворювань. Перспективність застосування такого підходу до профілактики полігенних захворювань внутрішніх органів показана у багатьох працях з дослідження ризику їх розвитку [3, 5, 6, 8]. При цьому показано, що розвиток полігенних захворювань, крім наявності генетичної схильності, значною мірою залежить і від факторів зовнішнього середовища. Тому обмеження контакту з шкідливими виробничими факторами працівників металургійних підприємств, які мають генетичну схильність до розвитку полігенних захворювань, дозволить зменшити ризик їх розвитку [7].

Мета роботи полягала у визначенні спадкових факторів і їх значення в діагностиці схильності до розвитку хронічних обструктивних захворювань легень і виразкової хвороби дванадцятипалої кишки у працівників металургійних підприємств.

Для вирішення поставленої мети, нами було обстежено 97 працівників металургійних підприємств, хворих на ХОЗЛ II стадії, середній стаж роботи на підприємстві яких становив 15 років. Середній вік хворих був 425 років. Контрольну групу склали 70 практично здорових працівників металургійних підприємств. Діагноз ХОЗЛ ставився хворим на підставі суб'єктивних і об'єктивних клінічних симптомів та даних інструментальних досліджень. Клініко-генетичне обстеження хворих і практично здорових працівників передбачало визначення таких спадкових факторів, як фенотипічні морфологічні показники (тип конституції, колір очей, наявність зубної діастеми, розміщення вушних раковин), поліморфізм еритроцитарних білків за системами груп крові АВО, Рh, MN, Льюїс методом гемаглютинації, поліморфізм білків плазми крові за системами трансферину (Tf), гаптоглобіну (Hp), 1-антитрипсину (1-АТ), імунохімічним методом.

Для статистичної обробки даних застосовували метод 2 з обчисленням достовірності різниці показника у групах порівняння, також розраховували показник відносного ризику розвитку захворювання (RR) [5].

Аналіз результатів розподілу морфологічних показників у групі хворих на ХОЗЛ показав, що за типом конституції, кольором очей, наявністю зубної діастеми і типом вушної сірки вони не відрізнялися достовірно від групи практично здорових працівників металургійних підприємств. При цьому значення 2 цих показників для порівнюваних груп були менші за 0,6. Разом з тим розподіл такого морфологічного показника, як розміщення вушних раковин, показав, що у групі хворих на ХОЗЛ достовірно часто, у 52,87%, трапляється проміжний тип розміщення вушних раковин (2 =2,48; р0,042). Значення RR при цьому дорівнювало 1,16. У групі хворих, порівняно з групою практично-здорових осіб, достовірно низькою була частота притиснутого розміщення вушних раковин, що складала 21,84% (2 =2,77; р0,040) із значенням RR, що дорівнювало 0,58.

Аналізуючи розподіл частот фенотипів еритроцитарних білків і білків плазми крові, було показано, що за частотою розподілу окремих систем, таких, як Rh, Льюїс, Tf, Hp, у групах хворих на ХОЗЛ і практично-здорових осіб не було виявлено достовірної різниці. Розподіл частот фенотипів еритроцитарних білків і білків плазми крові, що мають достовірні відмінності у обстежених нами групах, подані в табл. 1.

Таблиця 1 - Розподіл фенотипів еритроцитарних білків і білків плазми крові у групі хворих на ХОЗЛ і практично здорових осіб

Подані в табл. 1 фенотипи можна вважати маркерними показниками у визначенні схильності або стійкості до розвитку ХОЗЛ. Спираючись на значення показника RR бачимо, що наявність фенотипів O(I), MN, M1M1і M2M3 свідчить про наявність високого ризику розвитку ХОЗЛ, тоді як наявність фенотипів A(II), MM і М1М2 свідчить про стійкість до розвитку даної патології, що збігається з даними інших досліджень [7].

У результаті проведеної роботи були визначені морфологічні показники і фенотипічні варіанти еритроцитарних білків і білків плазми крові, значущі для діагностики схильності до розвитку хронічних обструктивних захворювань легень у працівників металургійних підприємств. Встановлено, що про високий ризик розвитку хронічних обструктивних захворювань легень свідчить наявність проміжного типу розміщення вушних раковин (RR=2,48), фенотипів O(I) (RR=3,84), MN (RR=4,96), M1M1 (RR=6,85) і M2M3 (RR=5,12), тоді як про стійкість до розвитку даних захворювань у працівників металургійних підприємств свідчить наявність фенотипів A(II) (RR=4,25), MM (RR=5,22) і M1M2 (RR=7,38).

У подальшій роботі з дослідження факторів спадкової схильності до розвитку хронічних обструктивних захворювань легень та інших полігенних захворювань, крім розподілу фенотипічних варіантів білкових молекул, важливою є оцінка генотипу з визначенням частот алелів окремих генів. Такий підхід сприятиме удосконаленню критеріїв працевлаштування на підприємствах металургійної промисловості.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Антонов Н.С., Чучалин А.Г., Стулова О.Ю. Заболевания органов дыхания у работников металлургических и текстильных промышленных предприятий // Пульмонология.-1996.-№3.-С.20-25.

Артамонова В.Г., Кузнецов Н.Ф., Гаджиев А.С. Генетический скрининг факторов риска развития заболеваний органов дыхания при действии стекловолокнистой пыли // Мед. труда и пром. экология.-1995.-№10.-С.28-31.

Кузьмина Л.П. Генетико-биохимические исследования в медицине труда // Вестник РАМН.-2001.-№10.-С.89-91.

Кундиев Ю.И. Медицина труда на Украине на пороге XXI века // Медицина труда и пром. экология.-1998.-№1.-С.9-13.

Макаров С.В., Спицин В.А., Кравчук О.И. Генетические факторы предрасположенности к развитию профессионального флюороза // Мед. труда и пром.экология.-2000.-№6.-С.17-21.

Мхеидзе М.О., Ивчик Т.В., Кокосов А.Н., Фридлянд А.К. Генетические маркеры и хронические болезни органов дыхания // Пульмонология.-1994.-№3.-С.42-46.

Песков С.А., Потерева Е.Л., Никифорова Н.Г. О прогностическом значении некоторых фенотипических маркеров групп крови, реактивности нейтрофилов и перекисного окисления липидов при пневмокониозе // Мед. труда и пром.экология.-2002.-№1.-С.12-15.

Barnes P.J. Chronic obstructive pulmonary disease // New Engl. J. Med.-2000.-Vol.343.-P.269-280.