Пероксид бензоїлу в медицині

Пероксид бензоїлу – ініціатор полімеризації при синтезі кісткового цементу і зубних смол. Застосування цього препарату при місцевому призначенні при лікуванні вугрів. Пероксид бензоїлу – активатор пухлин. Отримання полімерів для офтальмологічної оптики.

Рубрика Медицина
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 21.09.2010
Размер файла 22,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Пероксид бензоїлу в медицині

Пероксид бензоїлу (ПБ) з 60_х років нашого століття широко використовується в різних галузях медицини попри те, що в певних умовах він потенційно здатний активувати розвиток пухлин. Його загальновідома здатність ініціювати радикальну полімеризацію використовується в стоматології при виготовленні смол для пломбування зубів та в ортопедії для виробництва кісткового цементу. Інший прикладний аспект місцевого застосування ПБ в медицині пов'язаний з його використанням для лікування ряду шкіряних захворювань. Відомо, що ПБ діє на вугреві пошкодження, викликані анаеробними мікроорганізмами Propionibacterium acne. Також він значно покращує стан при лікуванні вугрів небактеріального походження, які з'являються, напр., після променевої терапії.

Наведені факти зумовлюють науковий інтерес до ПБ як до лікарського препарату та спонукають до його вивчення. В даній роботі розглянуто окремі питання медичного використання пероксиду бензоїлу.

Пероксид бензоїлу - ініціатор полімеризації при синтезі кісткового цементу і зубних смол

Застосування пероксиду бензоїлу в цій галузі засноване на тому, що при наявності каталізатора ПБ розкладається з утворенням вільних радикалів [1], які ініціюють полімеризацію. При виробництві кісткового цементу як каталізатори застосовуються ароматичні третинні аміни N, N_диметиланілін [1], N, N_диметил_4_толуїдин [2-5], а також 4_диметиламінобензиловий спирт [5] і 4_диметиламінобензилметакрилат, які є втричі менш токсичними, ніж класичний N, N_диметил_4_толуїдин.

Заслуговує на увагу ініційований ПБ синтез кісткового цементу, що складається з поліпропіленглікольфумаратметилметакрилатної матриці, змішаної з CaCO3 та Ca3(PO4)2, здатного біорозкладатися [6]. Ця система, за попередніми даними, є потенційно придатною до клінічних застосувань, серед яких є структурне закріплення кісткових дефектів, фіксація вікових надламів, передача антибіотиків при лікуванні остеомієлітів.

Однак відомо, що вільні радикали, які взаємодіють з мономерними молекулами, можуть провокувати пошкодження і навіть смерть клітин [1]. Дослідження впливу вільних радикалів [1] показали, що вивільнення радикальних частинок з кісткового цементу є тривалим процесом, який призводить до зміни кісткових клітин і їх сусідів. Було доведено два цитотоксичних механізми: а) полімерні пластівці вивільняють стабільний токсичний компонент, який може бути видалений інтенсивним промиванням; б) полімерні пластівці вивільняють частинки, які можна визначити ще кілька днів після кінця полімеризації.

При виробництві зубних замазок, які використовують у вигляді пломб, виявлено, що елюат із зубних дисків, які містять ПБ разом з каталізатором полімеризації або без нього, призводить до підвищення рівня дигліцеридів. Це свідчить про те, що компоненти, використовувані у виробництві зубних смол, зокрема ПБ, можуть проникати у ближнє середовище зуба і змінювати метаболічні процеси [7].

Дані про те, що хімічні компоненти багатьох матеріалів, застосовуваних у стоматологічній практиці, можуть проникати в локальну біофазу і викликати там сприятливі або шкідливі наслідки, підтверджуються і у [8]. Так, ПБ може проникати у водне середовище із зони смолистих зубних матеріалів, що прикладаються до зубу як частина догляду. Але нема даних про те, що загальна токсичність пов`язана з якимось із цих матеріалів.

Пероксид бензоїлу - препарат місцевого призначення при лікуванні вугрів

Пероксид бензоїлу - найбільш розповсюджений місцевий агент проти вугрів з 1960_х років. Він значно покращує стан пацієнтів через зниження числа запальних і незапальних пошкоджень шкіри [9]. Клінічну ефективність у лікуванні від слабких до помірних запальних вугрів проявляє місцеве застосування таких антибіотиків як еритроміцин, кліндаміцин і тетрациклін [10]. Але показано, що більш ефективним є комбіноване застосування цих антибіотиків із пероксидом бензоїлу [10,11]. Основним механізмом дії місцевих антибіотиків на вугри є припинення запалення, спричиненого бактеріями, так само як і прямий бактерицидний ефект [10]. При самостійному застосуванні антибіотиків сторонні ефекти незначні, але великий ризик розвитку стійких до антибіотиків Propionibacterium acne [10-12] та еритроміцин-стійких видів стафілококів [13]. В такому випадку неспецифічна антибактеріальна дія ПБ може бути застосована у коротких лікувальних курсах проти стійких до антибіотиків мікроорганізмів [14].

Популярним і ефективним є місцеве застосування еритроміцину і ПБ. Сумісна комбінація 5% ПБ і 3% еритроміцину має більшу активність проти Propionibacterium acne, ніж просто 3% еритроміцин [13]. Хоча комбінація ПБ і еритроміцину діє не синергічно на більшість стійких до еритроміцину стафілококів та пропіонових бактерій, супутнє терапевтичне застосування обох ліків протистоїть селекції еритроміцин-стійких штамів і зменшує число організмів, наявних на шкірі пацієнтів [11]. Порівняння ефективності гелю 5% ПБ і 3% еритроміцину та розчину 4% еритроміцину і 1,2% Zn при лікуванні вугрів свідчить на користь гелю ПБ-еритроміцин у загальному фізичному покращенні, зменшенні запальних пошкоджень і комедонів [15]. При застосуванні комбінованого гелю клідаміцин-ПБ показано, що в лікуванні вугрів його дія є кращою, ніж кожного індивідуального компоненту окремо [16]. Цікавим є той факт, що застосування 5%-ного гелю ПБ з 2% кремом еритроміцину виявляється ефективним і при лікуванні вугрів, які є наслідком променевої терапії після видалення карциноми [17].

Ефективним у лікуванні вугрів є і застосування ПБ з системними антибіотиками [18, 19]. Характерно, що при лікуванні вугрів із застосуванням ПБ не утворюється стійких до останнього видів бактерій [12]. Сам ПБ і його комбінації з іншими ліками добре переносяться [19-21].

Вважається, що механізм дії ПБ є, в основному, антибактеріальний. Останні непрямі докази дають підставу, що додатковою фармакологічною мішенню ПБ є протеїнкіназа С. Але дослідження впливу ПБ на вивільнення з людських нейтрофілів регульованих протеїнкіназою С та кальмодуліном кисневих видів (потенційно важливий крок у запаленні) показали, що клінічна протизапальна активність ПБ малоімовірно передається протеїнкіназою С та кальмодуліном [22]. Для водорозчинних органічних пероксидів хлориду 4 - [[(трет-бутилперокси) - карбоніл] бензил] триетиламонію та броміду [10 - (трет-бутилперокси) децил] триметиламонію показано, що за їх антибактеріальну активність відповідають окисні властивості їх діоксигруп [23]. Використання ПБ приводить до утворення різних форм активного кисню [19], який пригнічує розмноження Propionibacterium acne, тобто ПБ має бактеріостатичний ефект. Завдяки антимікробній дії, зменшується виділення жирних кислот, які провокують захворювання в інфікованих фолікулах. Препарат є кератолітичним, оскільки його застосування сприяє видаленню клітинної маси навколо комедонів. Передбачають і комедолітичну дію препарату. На відміну від антибіотиків, до нього не розвивається стійкість [19]. ПБ дає позитивний ефект при лікуванні легкої форми запальних та незапальних вугрів [19, 24].

Разом з тим треба відмітити, що ПБ здатний викликати розвиток карцином із епідермальних папілом. Препарат може викликати подразнення шкіри сильніше, ніж місцеві форми антибіотиків. Він є людським контактним алергеном [25], але не має мутагенної активності [26]. ПБ часто викликає сенсибілізацію.

Зараз для лікування вугрів застосовується ряд препаратів на основі ПБ (табл. 1).

Таблиця 1. Лікарські препарати на основі пероксиду бензоїлу [24, 27]

Назва

СПБ, %

Лікарська форма

Фірма і країна-виробник

Бензакне

5, 10

Гель

Polfa (Польша)

Десквам

5,10

Лосьон, гель, лікувальне мило

Bristol-Myers Squibb (США)

OXY5, OXY10

5,10

Лосьон, гель, рідина, лікувальне мило

SmithKline Beecham (Великобританія)

Угресол*

10

Водний розчин

Канада-США

* - препарат містить добавки діізопропіламіну,

** - препарат містить солі четвертинного амонію (алкілсульфати або алкілсульфонати), які посилюють дію ПБ.

Пероксид бензоїлу - активатор пухлин

В організмі розпад ПБ може активуватися металами змінної валентності з утворенням арильних радикалів. Ці радикали беруть участь у реакціях, що приводять до окиснення чи алкілювання, ліпідного пероксиокиснення та/або руйнування ДНК. Показано, що такі взаємодії займають проміжне положення у цитотоксичному та мітогенному ефекті ПБ. Пероксиди, і ПБ зокрема, приводять до очевидного генного перепрограмування за рахунок подібності молекулярних сигнальних процесів між різними класами активаторів [27]. ПБ, як і активатори пухлин взагалі, індукує широкі зміни в експресії деяких генів [28]. Роль біотрансформації у пухлинно-активаційній активності ПБ досліджено в роботі [29]. Досліджується механізм, за яким оксидантний активатор пухлин - ПБ - впливає на сигнальну трансдукцію [30-31]. Показано, що ПБ змінює активність антиоксидантних ферментів CuZn_супероксиддисмутази і каталази, підвищує активність полі-АДФр-полімерази, що супроводжується падінням рівнів НАД+, але не впливає на активність протеїнкінази С. Припускається, що ПБ впливає через генетичні та епігенетичні механізми.

Аспекти механізму хімічно-активованого розпаду пероксиду бензоїлу

Одним із сучасних та перспективних шляхів отримання полімерів для офтальмологічної оптики (контактні лінзи, кришталики ока, лінзи окулярів) є низькотемпературна радикальна полімеризація, ініційована органічними пероксидами, які ефективно генерують вільні радикали в інтервалі 20-40С. Такі пероксидні ініціатори відомі та достатньо широко використовуються - це пероксикарбонати. Вони виробляються переважно фірмами «Interox, Peroxid-Chemi GmbH», «Akso Chemi», «PPG Industries», «Lucidol Division Pennwalt Corp.» та «Nippon Oil and Fats Co.». Перспективною є заміна цих пероксидних сполук бінарними ініціювальними системами на основі четвертинних онієвих солей та більш доступного ПБ.

ПБ в присутності онієвих солей та амінів ініціює полімеризацію метилметакрилату вже за 30 0С. Виявлено суттєвий вплив природи аніона онієвих солей на швидкість перетворення мономера.

Радикальний механізм даного процесу доведено методом інгібіторів [32] та ЯМР-дослідженнями отриманого поліметилметакрилату [33] з використанням статистики Бернулі. ПБ в присутності онієвих хлоридів дозволяє одержати шляхом низькотемпературної полімеризації оптично прозорі матеріали. Т.ч., можна замінити вибухонебезпечний діізопропілпероксикарбонат - основний ініціатор низькотемпературного синтезу матеріалів для полімерної оптики.

Швидкість стадії ініціювання значною мірою залежить як від швидкості розпаду пероксидних ініціаторів, так і від їх ефективності. Термічна нестабільність пероксидів, зумовлена наявністю слабкого зв'язку - О-О-, та сильна залежність часу термолізу від їх структури дозволяють використовувати пероксидні сполуки як ініціатори у широкому інтервалі температур - від ~40 до ~200 °С. Хімічно активований розпад пероксидів, у тому числі розпад пероксидів за участю третинних амінів та онієвих солей, забезпечує ініціювання радикально-ланцюгових реакцій навіть при 20-30 °С.

Встановлення механізму хімічно активованого розпаду пероксидних сполук в модельних реакціях поглибить наші знання і про механізм дії ряду сучасних лікарських препаратів. Базуючись на експериментальних результатах кінетичних [34-36], ЯМР [37], електрохімічних досліджень та на результатах квантовохімічного моделювання [38-41], запропоновано модель супрамолекулярного механізму розпаду органічних пероксидів в присутності онієвих солей.


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.