Техніка проведення кесаревого розтину за паракостальним (боковим) доступом

ВСТУП

Актуальність теми. Собака вважається однією з найкращих та найулюбленіших людиною домашніх тварин, бо являється відданим другом та помічником. Собаки - це єдиний вид серед свійських тварин, що має настільки велику породну різноманітність. Тому в наш час кількість людей, що мають або бажають завести дорогі екзотичні породи собак (мопс, англійський та французький бульдоги та ін.), значно збільшилась.

Тільки в собак, породи відрізняються не просто забарвленням і продуктивністю, довжиною й фактурою шерсті, а ще й ростом, масою тіла, будовою скелета, формою черепа, об'ємом скелетних м'язів і нарешті типом нервової системи - тобто породним характером. Різноманіття їхніх екстер'єрів, безсумнівно, знаходить висвітлення в особливостях фізіології самки конкретної породи й, звичайно, у фізіології її вагітності й пологів, а саме у самок породи англійський бульдог, які мають екстремальну анатомічну будову: укорочений тулуб, потужна мускулатура, відносні розміри серця вище, ніж в інших порід, при цьому невеликий об'єм вентиляції легенів. Парадоксально, але в багатьох собак цієї породи прекрасна родова діяльність, гарна маткова мускулатура з ефективною скорочувальною здатністю, але у високопорідних самок бульдога вступають у протиріччя активна родова діяльність із кисневим голодуванням через невеликий об'єм легенів (коротка грудна клітка). Для потужних скорочень матки й потуг серце працює з підвищеним навантаженням, а легені не справляються із забезпеченням газообміну, у результаті задишка й серцева недостатність, цьому сприяє також вузкість родових шляхів та великі плоди. Іншими словами, самці доводиться вибирати - або дихати, або родити. У результаті пологи затягаються й більшість щенят задихаються не народившись. Подібні проблеми при пологах спостерігаються у французьких бульдогів, мопсів, японських хінів й пекінесів.

Ось чому, щоб запобігти виникненню даних проблем та ускладнень, які виникають при родах та після них, а також, щоб зберегти життя та здоров'я самці та її цуценятам, необхідно проводити кесарів розтин.

Обгрунтування. Кесарів розтин проводять за медіальним та парокостальними доступами, які майже не відрізняються за складністю проведення операції, але за перебігом післяопераційного періоду вони мають відмінності. Після проведення кесаревого розтину за медіальним доступом часто виникають різноманітні ускладення: пошкодження швів цуценятами, евентрація (грижа), запрівання швів, розходження швів, відторгнення шовного матеріалу, як наслідок необхідно буде повторно надавати хірургічну допомогу і заживленя рани буде відбуватися вже за вторинним натягом; а також при розтині черевної стінки по білій лінії можуть бути пошкоджені пакети молочних залоз, що призведе до виникнення маститів. При проведенні кесаревого розтину за паракостальним доступом з дотриманням асептики та антисептики і належним післяопераційним доглядом за твариною таких ускладнень, як правило, не виникає.

Ось тому, щоб довести на практиці те що краще виконувати кесарів розтин за парокостальним доступом, і було вирішено провести дослідження.

Мета роботи: Вивчити методику діагностики вагітності у собак та засвоїти техніку проведення кесаревого розтину за медіальним та паракостальним доступами та провести порівняльну оцінку їх за складністю техніки проведення операції і кількістю післяопераційних ускладнень, а також визначити їх ефективність.

Завдання роботи: Довести те, що проведення операції кесарів розтин за паракостальним (боковим) доступом не вимагає великої складності проведення та не призводить до появи важких післяопераційних ускладнень, і не є економічно не доцільнішим. і тому є більш ефективним методом, навідміну від кесаревого розтину за медіальним доступом (по білій лінії).

ВИСНОВКИ ДО ОГЛЯДУ ЛІТЕРАТУРИ

Черевна стінка складається з таких шарів: шкіра, повехнева фасція тулуба, поверхневий м'яз тулуба, глибока фасція тулуба, прямий м'яз живота, зовнішній косий м'яз живота, внутрішній косий м'яз живота, поперечний м'яз живота, а потіь очеревина.

Статеві органи самки складаються із зовнішніх та внутрішніх. До зовнішніх відносяться вульва, статеві губи, клітор, а до внутрішніх: яєчник, маткова труба, матка, піхва та переддвер'я піхви.

Статева зрілість у собак наступає в середньому в 6-8-місячному, а фізіологічна зрілість організму наступає в 12-14-місячному віці - в цьому віці тварин спаровують.

За А.П. Студенцовим у статевому циклі розглядають три стадії: збудження, гальмування й зрівноваження. Стадія збудження характеризується проявом наступних ознак (феноменів): статева ознака (загальна реакція), тічка, статева охота (рефлекс нерухомості), дозрівання фолікулів у яєчниках і їх лопання (овуляція).

Морфологічні зміни в статевому апараті й клінічні ознаки дозволяють розрізняти чотири фази тічки (класифікація за Вольтером Хіппом): 1) фаза зрівноваження (міжтічка - dіoestrum); 2) фаза підготовча (передтічка - prooestrum); фаза тічки (тічка - oestrum); 4) фаза післятічкова (відновна - metoestrum).

Вагітність - фізіологічний стан організму самки під час плідоношення, тобто з моменту запліднення до народження зрілого плода або плодів. Фізіологічний перебіг вагітності завершується родами. Роди - складний фізіологічний захисно-пристосовний процес, при якому із організму матері виводиться зрілий плід. Родовий акт протаходить в 3-х стадіях: розкриття шийки матки, виведення плоду та виведення посліду (плодових оболонок).

ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Матеріали та методи дослідження

Дослідження були проведені у клініці ветеринарної медицини «Енімал сервіс», що знаходиться у м. Чернігові, під керівництвом хірурга клініки. Було проведено 20 операцій кесаревого розтину на собаках, які поступали в клініку з відповідними показаннями.

Було досліджено 4 собак породи мопс віком від 3 до 6 років, 12 собак породи англійський бульдог віком від 2 до 9 років та 4 собаки породи французький бульдог віком від 3 до 5 років (таб. 1).

Таблиця № 1. Порідне та вікове співвідношення досліджених та прооперованих тварин

Порода собак	Мопс	Англійський бульдог	Французький бульдог
Вік, роки	3	4	5	6	2	3	4	5	6	7	8	9	3	4	5
Кількість, голів	1	1	1	1	2	1	3	2	1	1	1	1	1	1	2
Загальна кількість	4	12	4

При зборі анамнезу встановлювали дату та умови останнього осіменіння, стан самки та самця під час в'язки, перебіг вагітності, хвороби, на які хворіла самка під час вагітності, поява та прояв передвісників родів, початок родів.

Методи і схема досліджень для визначення показань проведення оперативного втручання

1. Зовнішній огляд. Отримана інформація надає можливість оцінити загальний стан тварини, її конституцію, об'єм та форму живота, молочної залози, зовнішніх статевих органів, вираженість перейм та потуг.

2. Термометрія, підрахунок пульсових ударів та дихальних рухів. Термометрію проводять ректально. Пульс підраховують на внутрішній стороні стегна, приклавши пальці руки до стегнової артерії. Частоту дихання визначають за рухом грудної клітки й живота або крил носа тварини.

3. Пальпація черевної стінки. Визначають наявність, положення та стан плодів, розміри матки, наповнення та її тонус. Дослідження проводять в лежачому та стоячому положеннях, пальпуючи черевну стінку двома руками, кладучи їх посередині між передньою частиною таза та останнім ребром. Обидві руки одночасно стискають живіт, а потім рухаються дорсально так, щоб внутрішності сковзали між пальцями. Також для ідентифікації серцебиття плодів можно провести аускультацію живота за допомогою стетоскопа (частота серцебиття плодів значно перевищує частоту серцебиття матері).

4. Піхвове дослідження є критерієм оцінки родового шляху. Його проводять пальцями чи за допомогою піхвового дзеркала (великим породам собак). Визначають на скільки відкрита шийка матки.

5. Проведення ультразвукових досліджень (УЗД) надає можливість отримати об'єктивну картину - наявність плодів, їх розміщення, рухливість та наявність серцебиття у плодів. Також можливе проведення рентгенографії.

Характеристика ветеринарної клініки

Я, Талалаєва Я.І., працюю фельшером ветеринарної медицини у ветеринарній клініці «Чотири лапи». Що знаходиться за адрессою: Київ. вул. Драйзера 8. Клініка знаходиться у напівпідвальному приміщенні, має окремий вихід з вулиці. Складається клініка з таких кімнат: приймальня та оглядова, операційна, лабораторія, санвузол та кімната відпочинку персоналу. В даній клініці надаються такі послуги: терапевтичні, хірургічні, протиінфекційні щеплення, лабораторні дослідження (біохімічні та загальні дослідження крові, дослідження мазків на бабезіоз і дирофіляріоз, цитологічні дослідження, аналізи сечі та калу, зішкріби на грибкові та акарозні захворювання), УЗД, виклик ветеринарного лікаря на дім. Клініка забезпечена всіма необхідними медикаментами, вакцинами та сироватками, перев'язувальним матеріалом та хірургічними інструментами. Все це зберігається у відповідних місцях. Вакцини та сироватки зберігаються в холодильнику, що розміщений в оглядовій.

В операційній розміщена на стіні кварцева лампа. Кварцевання проводять не менше 1 раза на день після прийому інфекційно хворої тварини тривалістю 20-30 хв. Також столи та підлогу миють розчином хлористих препаратів із вмістом 5%-го активного хлора.

Клініка забезпечена легковим автомобілем. Клініка працює з 9:00 до 20:00 без вихідних.

Штат працівників: головний лікар, 2 лікарі ветеринарної медицини, 2 фельдщери ветеринарної медицини.

В клініці ведеться наступна документація : журнал реєстрації хворих тварин, журнал запису протиепізоотичних заходів, журнал лабораторних досліджень, журнал реєстрації вакцинацій, журнал про знищення патологічного матеріалу, журнал температурного режиму холодильника.

Результати власних досліджень

Досліджувані тварини були на 59 - 65 днях вагітності, це було встановлено при зборі анамнезу. Із слів власників вагітнось у тварин проходила добре без ускладнень. Майже у всіх тварин спостерігались передвісники родів - занепокоєння, поява витікань із піхви слизу, набряк молочних залоз та поява молозива. Також у багатьо тварин це була вже не перша вагітність, а 2, 3, 4 і т.д., і цим тваринам вже робили кесарів розтин, тому для даних тварин ця операція є плановою.

При загальному дослідженні у собак відмічали сильне збільшення розмірів живота. Родова діяльність у багатьох досліджуваних тварин або повністю відсутня (немає перейм і потуг) або спостерігали слабкі перейми та потуги. Тварина дещо занепокоєна, спостерігається зниження температури.

Таб. 2 Клінічні параметри досліджуваних тварин

Порода собак	Мопс	Англійський бульдог	Французький бульдог
Вік, роки	3	4	5	6	2	3	4	5	6	7	8	9	3	4	5
Кількість, голів	1	1	1	1	2	1	3	2	1	1	1	1	1	1	2
t°, °С	37,5	37,0	37,3	37,2	37,2; 37,1	38,5	37,7; 38,1; 37,0	37,4; 38,3	38,0	37,7	37,6	38,3	37,7	37,5	37,5; 38,0
Пульс, уд.\ хв.	99	112	108	115	103,110	95	98,100,112	98,106,114	100	97	116	106	99	108	113,105
Дихання, вдих.\хв.	20	18	23	24	23,25	19	18,20,21	23,22	24	22	17	18	21	23	17,21
Загальна кількість	4	12	4

Як ми бачимо із таблиці температура тіла у тварин в межах норми (37,5 39,0 °С) або дещо знижена до 37,0 °С, що свідчить про початок першої стадії родів. Пульс та дихання в межах норми (70 - 120 уд.\ хв., 14 - 24 вдохів за хвилину).

При пальпації черевної стінки визначили наявність плодів, положення та стан плодів. При піхвовому дослідженні шийка матки у багатьох самок відкрита приблизно на 1 см, у деяких 2 - 5 см. У 5 тварин спостерігали заклинювання плода в родових шляхах (в шийці матки): найчастіше заворот голови і кінцівок, поперечне передлежання. Також у 4 самок спостерігали невідповідність розміру родових шляхів і плодів.

Проведення ультразвукових досліджень (УЗД) дало можливість визначити наявність плодів, їх розміщення, рухливість та наявність серцебиття у плодів. - Голова, спинний хребет та ребра дають інтенсивне ехо, завдяки цьому стають добре помітними. Плоди дуже рухливі, як правило, спостерігаються часті рухи кінцівок або всього тіла.

Всі результати проведених дослідженнь вагітних собак являються показаннями до проведення операції кесаревого розтину.

Показання

Показання для проведення кесаревого розтину - це переважно слабкість, а інколи і відсутність родової діяльності (особливо у англійських бульдогів), спонтанне порушення скорочувальної здатності матки й м'язів черевної стінки, невідповідність розміру родових шляхів і плодів, які часто спостерігаються у сук - брахіоцефалів та при міжпородному схрещуванні, а також вроджений або набутий, внаслідок перенесення рахіту в молодому віці, вузький таз; вузькість піхви; заклинювання плода у родових шляхах (найчастіше заворот голови і кінцівок, поперечне передлежання, муміфікація плода), невідкриття шийки матки, новоутворення чи кісткові аномалії родових шляхів, спотворення та аномалії розвитку плода.

Підготовка до операції

Тварину фіксували на операційному столі у спинному положенні (якщо операцію проводять по білій лінії), або в боковому положенні (якщо операцію проводять по боковій лінії). Підготовлювали операційне поле: вибривали шерсть (брити треба по ходу шерсті, не проводячи повторно по одному місцю забрудненим лезом), дворазово змащували спиртовим розчином йоду шкіру і обкладували поле стерильними серветками або шматком полотна з овальним отвором.

Місцеве знеболення

Інфільтраційна анестезія. На місці наміченого оперативного доступу просочували тканини розчином новокаїну для блокади кінцевих частин нервових розгалужень та нервових закінчень, внаслідок чого ці тканини знеболюються. Застосовували розчин новокаїну найнижчої концентрації (переважно 0,25--0,5 %), їх вводили пошарово тонкими довгими голками. Голку вколювали спочатку в товщу шкіри паралельно її поверхні і впорскують 2--3 мл розчину до появи незначного здуття. Просовуючи голку далі, продовжували ін'єкцію до утворення інфільтраційного валика необхідної довжини. Потім кінчик голки просовували під шкіру і знову так само ін'єктують розчин новокаїну. Таким чином здійснювали лінійну інфільтраційну анестезію просочуванням тканин по лінії їх майбутнього розтину. Якщо шкіра товста, груба, інфільтрацію починали безпосередньо з підшкірної клітковини. В цьому випадку нечутливість шкіри настає дещо пізніше.

Наркоз

Операцію проводили на тваринах, що перебували під загальним наркозом. Призначаючи наркоз, завжди враховують вік і стан роділлі. Тварині, що знаходяться у тяжкому стані, перед виконанням операції бажано ввести внутрішньовенно 5%-ий розчин глюкози, 10%-ий розчин кальцію глюконату, кордіамін.

При виборі препаратів для премедикації слід враховувати особливості стану тварини в кінці вагітності. Треба звертати увагу на те, щоб усі анестезуючі засоби не проходили плацентарний бар'єр. Слід принципово відмовитись від застосування засобів, які пригнічують дихальну функцію, особливо тих, до яких немає антагоністів (барбітурати). Також можно виконувати наркоз відповідно до таб. 6.

На сьогодні найбільш поширеними засобами для наркозу собак і котів є:

- ксилазин 2%-ий розчин з розрахунку 0,1 мл/кг;

- каліпсовет 5%-ий розчин з розрахунку 0,08 мл/кг;

На практиці встановлено, що даний наркоз в основному не дає побічних ефектів (окрім індивідуальної реакції організму на один з застосованих препаратів). Тварина швидко входить в наркоз (протягом 10 - 15 хвилин), і досить швидко виходить з нього. Якщо доза препаратів розрахована правильно, то вже через 15 - 20 хвилин після закінчення операції тварина починає вставати.

Після задавання наркозу, в тому випадку коли тварина не витримувалась на голодній дієті перед операцією, можливе настання блювоти через 5 - 10 хвилин після введення препаратів.

Ксилазин і каліпсовет дозволяється змішувати в одному шприці і колоти внутрішньом'язево. Це досить зручно, тому що відпадає потреба в постановці внутрішньовенного катетера.

Також дуже гарним препаратом для наркозу є пропофол або рекофол.

Вводити його потрібно внутрішньовенно по 1 - 2 мл, але через кожні 15 хвилин введення потрібно повторювати в таких же дозах. Потребує постановки внутрішньовенного катетера.

Техніка проведення операції та оперативні доступи

Sectio caesarea conservativa - проводиться коли цуценята ще живі, або якщо це планові роди. Залежно від того, чи живі плоди, оперативні доступи обирають різні: медіальний або паракостальний.

Проводили дослідження на 20 собаках. З них 9-тьом робили кесарів розтин за медіальним доступом, а 11-тьом - за паракостальним доступом.

Таб. 3. Кількість тварин прооперованих за різних методик

Породи собак Оперативні доступи	Мопс	Англійський бульдог	Французький бульдог	Загальна кількість
	голів	%	голів	%	голів	%	голів	%
медіальний	2	22,22	4	44,44	3	33,33	9	100
паракостальний	2	18,18	8	72,73	1	9,09	11
Загальна кількість	4	20	12	60	4	20	20

Оперативний доступ до матки здійснюють по білій лінії живота (медіальна лапаротомія) або через бічну черевну стінку. Медіальна лапаротомія відрізняється нескладною технікою виконання, супроводжується мінімальною кровотечею, дозволяє легше наблизитися до матки (особливо в ожирівших собак). Однак цей оперативний доступ може викликати реакцію з боку молочної залози. Оперативний доступ через бічну черевну стінку (паракостальний доступ) виключає небезпеку поранення лактуючої молочної залози, рідше спостерігаються випадки розходження швів, рана швидше гоїться. При живих плодах, особливо у великих собак, медіальним розрізом краще не користуватись, тому що виникають утруднення при смоктанні молока; шви можуть запрівати, можуть травмуватись цуценятами.

Медіальний оперативний доступ починається на 2 см від пупка і продовжується по білій лінії на довжину 10 - 20 см у собаки приблизно до рівня останніх пакетів молочної залози. При цьому розсікали шкіру, підшкірну жирову клітковину, апоневрози косих і поперечного м'язів живота. Якщо при виведенні матки довжина розрізу виявляється недостатньою, то його продовжували у краніальному напрямку вбік в обхід пупка.

Очеревину обережно захоплювали двома пінцетами в складку (не прихопивши кишку) і між ними робили її розріз, через який вводили у черевну порожнину два пальці й під їхнім контролем ножицями подовжували розріз очеревини.

Паракостальний (паралюмбальний) оперативний доступ проходить у ділянці правої здухвини зверху вниз і вперед паралельно до ходу м'язових волокон внутрішнього косого м'яза (m. obliquus abdominis internus) з таким розрахунком, щоб лінія розрізу проходила на 2 - 3 см попереду колінної складки і була паралельна останньому ребру. Довжина розрізу в залежності від величини оперуємої самки варіює від 8 до 25 см. Поперечний черевний м'яз роз'єднували тупим способом за ходом його волокон. За поперечним м'язом розсікали поперечну фасцію живота і брюшину. Для того, щоб не травмувати матку або кишечник, перитонеальну оболонку разом з фасцією перед розтином захоплювали двома пінцетами, відтягували доверху і розрізали ножицями або скальпелем між пінцетами.

Сальник відтягували набік і, обережно, ввівши вказівні пальці під матку у ділянці розміщення плода і захопивши найдоступнішу передню частину рога матки, повільно витягували його назовні та клали на стерильну підстилку в стороні від рани. Виведенний з черевної порожнини ріг вкладали великою кривизною догори. По цій кривизні (рис. ) біля тіла матки (біфуркації) і робили повздовжню гістеротомію (розсікали стінку рога матки на 5 - 15 см в залежності від величини плодів - приблизно половини довжини пальпуюмого плоду). Розсікали ножицями, дуже обережно, щоб не травмувати плід.

Мал. 1. Місце розтину матки

Плоди виймали з матки в оболонках однією рукою, підводячи їх до розрізу і видавлюючи ззовні через стінку матки другою рукою. Разом з плодом після рівномірного натягування за пупковий канатик відходить і плацента. Пупковий канатик розривали і передавали плід асистенту. Спочатку асистент розриває плодові оболонки і звільняє дихальні шляхи плода від слизу. Пупковий канатик на довжині 1 - 2 см від черева щеняти пережимали гемостатичним пінцетом та отривали або перев'язували. Культю пупкового канатика обробляли спиртовим розчином йоду. При необхідності видаляє рідину з верхніх дихальних шляхів за допомогою шприца з ризиновою трубочкою або шляхом встряхування цуценя. Потім новонародженого насухо витирають. Перев'язувати пуповину не обов'язково, іноді буває достатньо лише притиснути на декілько секунд пальцями або гемостатичним пінцетом, але якщо кровотеча не зупиняється, то на пуповину накладають лігатуру. При великих втратах крові підшкірно вводять теплий фізіологічний розчин натрію хлориду. Для збудження дихального центру вводять підшкірно 0,5 мл 1 %-го розчину лобеліну; для підтримання серцевої діяльності -- 0,5 мл 20 %-го розчину кофеїну. Рекомендоване застосування відповідних стимулюючих засобів центральної дії (перорально 1 - 2 краплі Respirot). Застосування налоксону показано тоді, коли для наркозу матері використовували препарати в склад яких входить морфій.

Цуценят клали на теплу підстилку або, навіть, грілку (температура приблизна 30 °С). Віддали їх матері тільки тоді, коли вона повністю прокинеться від наркозу (неконтролюємі рухи при пробуджені можуть привести до травмування цуценят).

Після видалення усіх плодів, порожнину матки обмивали теплим розчином фурациліну, видаляли залишки плацент. При кровотечі зі слизової оболонки корисно легко здавити матку марлевими компресами. Після звільнення матки від плодів і плодових оболонок необхідно проводили дослідження краніальної частини піхви на випадок можливого заклинювання там плода. Потім матку промивали теплим фізіологічним розчином (розчином етакридину лактату, фурациліном та ін.) і занурювали у черевну порожнину, залишивши зовні область розрізу для зашивання.

Краї рани матки зшивали пошарово. Перший шов - шов Шмідена накладали кетгутом № 4 - 5. Цим швом захоплювали всі оболонки. Другий шов - серозно-м'язовий вузлуватий шов Ламбера або непереривний шов за Плахотіним або Садовським накладали таким самим кетгутом на серозну і м'язову оболонки, не проколюючи слизову. Перший шов занурюється в другий, тим самим забезпечуючи герметичність. Шви слід затягували сильніше ніж звичайні. Після зашивання рани матки в товщу її стінки вводили 2 - 10 ОД окситоцину (або вводять після операції підшкірно або внутрішньом'язево).

Черевну порожнину промивали теплим фізіологічним розчином. А потім у черевну порожнину після вправлення і розправлення матки і кишечника вводили собаці 50 000 - 500 000 ОД пеніциліну чи іншого антибіотика, розчиненого у 0,5% - му розчині новокаїну.

Черевну стінку закривали роздільними петлеподібними стібками синтетичними нитками (лавсан і т.п). На шкіру накладали вузлуватий шов з лавсану або шовку.

Часто залишають краї рани змазували 5%-м спиртовим розчином йоду. Кінчики ниток розводили у протилежні від рани боки, на рану клали марлеву серветку і прив'язували її нитками шкірного шва.

Післяопераційний догляд

Ослаблений вагітністю та родами організм тварини потребує спеціального догляду. Насамперед його необхідно захистити від простуди. Під роділлю постійно має бути суха й чиста підстилка. Щодня треба проводити ветеринарний огляд роділлі вранці й увечері (до припинення виділення лохій), періодично вимірювати у неї температуру.

Після операції тварина повинна знаходитись у спеціально підготовленому бандажі. Для цього беруть чистий шматок марлі, роблять отвори для кінцівок, одягають його породіллі знизу і фіксують на спині тасьмами, гудзиками або липучками. Один раз на день цей бандаж знімають і оглядають рану. Рану присипають трициліном, а її краї змазують йодом. Якщо до рани прив'язана серветка, то її змочують два рази на день соком каланхое або 0,05% - м розчином хлоргексидину.

Бандаж доводиться знімати також для годівлі новонароджених. Слідкують, як годує мати новонароджених у перші дні і при відсутності материнського інстинктів (це інколи спостерігається у самок з першими родами, які були піддані кесаревому розтину), переводять новонароджених на штучне вигодовування.

Протягом 5 - 7 днів після операції проводять антибіотикотерапію. На даний час широко користуються цефалоспоринами першого або третього поколінь (цефазолін, цефтріаксон).

Також показане застосування 1 - 2 ОД окситоцину протягом 1 - 2 днів.

Післяопераційні ускладнення

Після проведення операцій у собак спостерігалися такі ускладнення:

- запрівання швів;

- пошкодження швів цуценятами;

- розходження швів;

- кила (грижа);

- відторгнення шовного матеріалу .

Таб. 4. Процентне відношення різних видів післяопераційних ускладнень до різних видів оперативного доступу при кесаревім розтині

Оперативні доступи	Післяопераційні ускладнення	Всього	Загальна кількість тварин
	Запрівання швів	Пошкод-ження швів цуценятами	Розходже-ння швів	Кила	Відторг-нення шовного матеріалу
	голів	%	го-лів	%	го-лів	%	го-лів	%	голів	%
Медіальний	1	11,1	2	22,2	1	11,1	1	11,1	0	0	5	9
Паракоста-льний	0	0	0	0	0	0	0	0	1	9,1	1	11

За даними таблиці видно, що при проведенні кесаревого розтину за паракостальним доступом ускладнення були лише в однієї тварини (це складає 9,1 % від загальної кількості прооперованих тварин за даним методом), а за медіальним доступом ускладнення були у п'яти тварин (це 55,5 %).

Обговорення результатів власних досліджень

КЕСАРІВ РОЗТИН (Sectio caesarea) - операція, яка полягає в розтині брюшної стінки і матки для видалення плодів через рану.

Техніка проведення цієї операції за останні 15 років була суттєво вдосконалена, тому показань до кесаревого розтину зараз більше, а консервативні методи рододопомоги втрачають своє значення. Операція частіше представляє менший ризик для матері і цуценят, ніж довготривалі маніпуляції.

Спочатку проблему вибору методів надання акушерської допомоги собаці слід обговорити з власником тварини. При цьому слід уточнити, чи хоче господар щоб кесарів розтин був проведений консервативно (без видалення матки), або бажане видалення матки і яєчників.

Кесарів розтин у м'соїдних проводять набагато частіше ніж у інших видів домашніх тварин. Це пояснюється простотою і швидкістю операції, високим відсотком видужування і складністю видужування і складністю виконання звичайної рододопомоги у цих тварин з причини вузькості родових шляхів і великої довжини рогів матки.

Успіх оперативного втручання при наданні акушерської допомоги залежить від:

1) постановки правильного діагнозу;

2) своєчасного втручання;

3) вибору методу операції і його швидкого і вмілого виконання.

Правильний діагноз (визначення стадії родів, причини патологічних родів) може бути встановлений на основі даних анамнезу і результатів дослідження роділлі.

Анамнестичні дані: дозволяють виявити первинну і вторинну вагітність, її тривалість, час початку родів, розрив плодових оболонок, відходження навколоплідних вод, особливості поведінки тварини до і під час родів, дають можливість передбачати ускладнення родового акту.

Дослідження складається з оцінки загального стану роділлі (температури, пульсу, дихання, загальної реакції на навколишнє) і визначення стану її родових шляхів.

Важке протікання процесу видужування частіше за все є наслідком занесення мікробів в організм матері ззовні. В цьому відношенні дуже небезпечні руки лікаря і непідготовлені інструменти. Потрібно також мати на увазі, що і тварина може бути джерелом збудника хвороби для акушера (бажано користуватись стерильними резиновими рукавичками одноразового використання).

При проведенні кесаревого розтину слід ретельно виконувати правила асептики і антисептики. Для проведення операції необхідна операційна із спеціальними столами, але на практиці часто приходиться пристосовуватись до різних умов (часто приходиться оперувати на дому у власника тварини). Для операції підбирають по можливості просторе, тепле і світле приміщеня.

Показання

Показання для проведення кесаревого розтину - це переважно слабкість, а інколи і відсутність родової діяльності (особливо у англійських бульдогів), спонтанне порушення скорочувальної здатності матки й м'язів черевної стінки, невідповідність розміру родових шляхів і плодів, які часто спостерігаються у сук - брахіоцефалів та при міжпородному схрещуванні, а також вроджений або набутий, внаслідок перенесення рахіту в молодому віці, вузький таз; вузькість піхви; заклинювання плода у родових шляхах (найчастіше заворот голови і кінцівок, поперечне передлежання, муміфікація плода), невідкриття шийки матки, новоутворення чи кісткові аномалії родових шляхів, спотворення та аномалії розвитку плода, а також при недотепному й передчасному втручанні людини.

Для таких порід, як англійський і французький бульдог, найчастіше кесаревий розтин це єдиний вихід. Операцію варто проводити вчасно. У фізіології її вагітності й пологів, а саме у самок породи англійський бульдог, які мають екстремальну анатомічну будову: укорочений тулуб, потужна мускулатура, відносні розміри серця вище, ніж в інших порід, при цьому невеликий об'єм вентиляції легенів. Парадоксально, але в багатьох собак цієї породи прекрасна родова діяльність, гарна маткова мускулатура з ефективною скорочувальною здатністю, але у високопорідних самок бульдога вступають у протиріччя активна родова діяльність із кисневим голодуванням через невеликий об'єм легенів (коротка грудна клітка). Для потужних скорочень матки й потуг серце працює з підвищеним навантаженням, а легені не справляються із забезпеченням газообміну, у результаті задишка й серцева недостатність, цьому сприяє також вузкість родових шляхів та великі плоди. Іншими словами, самці доводиться вибирати - або дихати, або родити. У результаті пологи затягаються й більшість щенят задихаються не народившись. Подібні проблеми при пологах спостерігаються у французьких бульдогів, мопсів, японських хінів й пекінесів.

Також проблеми з родами виникають як у дуже великих порід собак (маститів), так і серед дуже маленьких декоративних порід собак (йоркширський тер'єр, той-тер'єр, чіхуа-хуа та ін.). Мастифам властиві затяжні роди, що пов'язане із їхнімі гігантськими розмірами тіла та внутрішніми органами, які мають слабку м'язеву діяльність (все це може призвести до атонії матки). У карликових порід проблеми при родовому процесі пов'язані із розміром їх тіла, який поєднується малоплідністю, а як наслідок співвідношення між плодом і розміром тварини зростає (1:10), на відміну від великих тварин (1:50); а ще вони мають ніжну нервову систему та згладжені родові інстинкти.

Скручування матки у м'ясоїдних зустрічається відносно рідко і буває сегментарним, тому виявляється тільки при лапаротомії і не є показанням для кесаревого розтину.

Якщо у тварини вже відмічалися проблеми з родами (атонія матки, вузький таз та ін.), або якщо це собака породи англійський бульдог, то бажано робити кесарів розтин планово на 62 - 64 день. Точний час виникнення родів, а значить, і встановлення оптимального часу для проведення кесаревого розтину, можна визначити за допомогою термометрії. Термометрію починають проводити з 59 - 60 дня після першої в'язки. Оптимальним часом для проведення кесаревого розтину є послідуючі 8 - 10 годин після того, як температура у тварини знизилась до 37 °С.

Слабкі перейми і потуги (hypodynamia uteri) -- нетривалі, рідкі, слабкі скорочення матки й черевного преса, що виникають з самого початку родів (первинні) або після попередніх нормальних чи навіть бурхливих переймів і потуг (вторинні слабкі перейми та потуги).

Первинна форма може виникнути на ґрунті неповноцінної годівлі вагітних тварин, відсутності моціону, виснажливих захворювань, а вторинна через перевтому м'язів матки та черевного преса при невідповідності розмірів плода та родових шляхів або неправильних розміщеннях у них плода.

Вузькість вульви і піхви (vulva et vagina angusta) спостерігається переважно у первісток внаслідок недорозвиненості, а також через непідготовленість їх до родів, що буває при передчасному осіменінні, а також при вроджених вадах розвитку. У старших тварин вузькість вульви та піхви є наслідком недостатньої їх інфільтрації чи рубцевих стягувань на основі запальних процесів.

Звуження шийки матки або неповне її розкриття (stenosis cervicis uteri) буває внаслідок недостатньої інфільтрації її тканин у передродовий період або сповільненого розкриття її під час родів. Іноді воно зумовлюється стійким рубцевим переродженням тканин шийки матки внаслідок запальних процесів. Оглядаючи роділлю у таких випадках, виявляють, що роди затягуються і, незважаючи на наявність переймів і потуг, плід не народжується.

Температура тіла вище 39,5 °С - ознака розвитку запалення в матці, яке може виникати внаслідок загибелі плодів та гнійного розпаду плаценти, пошкодження матки. виникнення перитоніту.

Оцінка кольору виділень із родових шляхів самки надає можливість визначити стан плодів, плаценти та приблизну тривалість родів: зелений колір їх свідчить про передчасне відокремлення плаценти або тривалий перебіг родів із можливою загибеллю плодів; брудно-бурі, зеленуваті - про загибель плодів, розкладання плодів та плаценти.

При живих плодах, особливо у великих собак, медіальним розрізом краще не користуватись, тому що виникають утруднення при смоктанні молока; шви можуть запрівати, можуть травмуватись цуценятами.

Розріз зручно робити по білій лінії між двома останніми сосками. Однак цей оперативний доступ викликає більш або менш значну реакцію зі сторони молочної залози, що негативно впливає на годівлю приплоду.

Парамедіальний розріз не допускається, так як при його застосуванні розсікається частина паренхіми дольок молочної залози, що не тільки порушує секрецію молока, але може призвести до важких форм маститів.

Фіксувати собак у лежачому положенні можна на операційному столі для дрібних тварин. Собаку легко фіксувати на будь-якому станку в будь-якій позі, для цього під боки тварини підкладають валики із повсті, обшиті клейонкою, а стіл нахиляють у потрібний бік.

В.А.Карпов рекомендує проводити операцію за наступною схемою. Операцію проводять під загальним наркозом. Для собак загальний наркоз викликають внутрім'язовим введенням кетамина 0,05 - 0,02 г/кг у сполученні з ромпуном у дозі 0,1 - 0,2 мл.

Оперативний доступ. Кесаревий розтин собак роблять по білій лінії живота. Хід операції. Розріз по білій лінії починають на відстані шириною у два-три пальців від лонного зрощення й ведуть у напрямку до пупка. Довжина розрізу 8 - 20 см. Розсікають шкіру й підшкірну клітковину. Останню відшаровують черешком скальпеля від підшкірної фасції й розсовують у сторони на 2 см. Кровотечу зупиняють торзированием або перев'язуванням посудин кетгутовой ниткою. Очеревину розсікають скальпелем, у черевну порожнину вводять палець і під його контролем подовжують розріз. Матку із плодом захоплюють пальцями, витягають назовні через лапаротомну рану й укладають на стерильне простирадло. Після цього свіжими стерильними серветками ізолюють краї рани й черевну порожнину. Ріг матки кладуть осторонь лапаротомної рани, щоб при розкритті її плодові води не потрапили в черевну порожнину. Матку розкривають поблизу біфуркацій по великій кривизні рога поздовжнім розрізом довжиною 7 - 10 см і більше. Не слід робити розріз у плацентарній зоні, тому що це може викликати сильну кровотечу. Плоди витягають разом з оболонками й утримують на долоні, а більшим і вказівним пальцями тієї ж руки фіксують пуповину обережно її відтягаючи. Іншою рукою роблять натискування, масажуюючи, на плацентарну зону. Це сприяє відділенню плаценти. Наступний плід підтягують також до рани давлячими рухами пальців, по поверхні матки, і потім видаляють разом з оболонками. У витягнутих плодів помічник розриває плодові оболонки протирає голову, звільняє рот і ніздрі від слизу, перев'язує (відриває) пуповину. Після цього цуценят вкутують, зігрівають. Через цей же розріз матки видаляють плоди з оболонками з іншого рога або розкривають його таким же способом по великій кривизні. Послід у матці не можна залишати, тому що це може привести до важких післяпологових захворювань. Порожнину матки висушують стерильними тампонами й присипають антимікробними препаратами (тетрациклін 2 - 3 мг і ін.) Серозний покрив матки зрошують 0,1%-ным розчином етакридина лактата або ізотонічним розчином натрію хлориду. Матку вправляють у черевну порожнину. На рану накладають безперервний двоповерховий шов кетгутовими нитками № 1 або 2, використовуючи круглі, прямі або кишкові голки. Починають зашивати з каудального кута рани матки. Перший шов накладається по Шмідену (ялинкою), на серозну й м'язову тканини або на всі шари матки, другий - заглибний серозно-м'язовий по Садовському - Плахотіну. У м'язи стінки матки вводять окситоцин або пітуїтрин (2-10Од) і занурюють її в черевну порожнину. У порожнину матки вводять 100 - 300 тис. ОД пеніциліну й така ж кількість стрептоміцину в 3 - 10 мл 0,5%-ного розчину новокаїну. Краї очеревини разом з м'язами з'єднують кушнірським швом, застосовуючи шовкову нитку № 36 (для молодих тварин використають кетгут №2 - 4). На підшкірну клітковину накладають безперервний шов з кетгуту. Краю шкірної рани з'єднують вузлуватим швом із шовкових ниток № 24. Лінію кожного шва присипабть антибіотиками або складним порошком. Шов закривають ватно-колоїдною наклейкою. З існуючих методів операційного втручання, немає єдиної думки по виконанню операції, що спонукало провести експериментальне дослідження з порівняльної ефективності хірургічних прийомів.

Медіальний оперативний доступ починається на 2 см від пупка і продовжується по білій лінії на довжину 10 - 20 см у собаки приблизно до рівня останніх пакетів молочної залози. При цьому розсікають шкіру, підшкірну жирову клітковину, апоневрози косих і поперечного м'язів живота. Якщо при виведенні матки довжина розрізу виявляється недостатньою, то його продовжують у краніальному напрямку вбік в обхід пупка.

Паракостальний (паралюмбальний) оперативний доступ проходить у ділянці правої здухвини зверху вниз і вперед паралельно до ходу м'язових волокон внутрішнього косого м'яза (m. obliquus abdominis internus) з таким розрахунком, щоб лінія розрізу проходила на 2 - 3 см попереду колінної складки і була паралельна останньому ребру. Довжина розрізу в залежності від величини оперуємої самки варіює від 8 до 25 см. Поперечний черевний м'яз роз'єднують тупим способом за ходом його волокон. Однак пошарове роз'єднання тканин, не дивлячись на значні розміри рани в кожному шарі, дозволяє отримати лише отвір, який затрудняє виведення матки назовні. Тому іноді розсікають волокна впоперек. За поперечним м'язом розсікають поперечну фасцію живота і брюшину. Для того, щоб не травмувати матку або кишечник, перитонеальну оболонку разом з фасцією перед розтином захоплюють двома пінцетами, відтягують доверху і розрізають ножицями або скальпелем між пінцетами.

Сальник відтягують набік і, обережно, ввівши вказівні пальці під матку у ділянці розміщення плода і захопивши найдоступнішу передню частину рога матки, повільно витягують його назовні та кладуть на стерильну підстилку в стороні від рани. Виведенний з черевної порожнини ріг вкладають великою кривизною догори. По цій кривизні біля тіла матки (біфуркації) і роблять повздовжню гістеротомію (розсікають стінку рога матки на 5 - 15 см в залежності від величини плодів - приблизно половини довжини пальпуюмого плоду). Розсікати бажано ножицями, дуже обережно, щоб не травмувати плід. При цьому слід пам'ятати, що маткові витікання не повинні потрапляти у черевну порожнину. Для попередження сильної кровотечі не слід розсікати матку збоку і особливо поблизу малої кривизни рогу матки та в плацентарній зоні. Останню легко встановлюють по великому об'єму і товщині стінки, а також за кольором (широка темна колова смуга). Рана рогу повинна знаходитись біля тіла матки: це дає можливість через один розріз вивести всі плоди з обох рогів. У випадку, коли матка містить багато плодів, роблять два розрізи приблизно посередині кожного рога.

Плоди виймають з матки в оболонках однією рукою, підводячи їх до розрізу і видавлюючи ззовні через стінку матки другою рукою. Разом з плодом після рівномірного натягування за пупковий канатик відходить і плацента. Пупковий канатик розривають і передають плід асистенту. Спочатку асистент розриває плодові оболонки і звільняє дихальні шляхи плода від слизу. Пупковий канатик на довжині 1 - 2 см від черева щеняти пережимають гемостатичним пінцетом та отривають або перев'язуюють. Культю пупкового канатика обробляють спиртовим розчином йоду. При необхідності видаляє рідину з верхніх дихальних шляхів за допомогою шприца з ризиновою трубочкою або шляхом встряхування цуценя. Потім новонародженого насухо витирають. Перев'язувати пуповину не обов'язково. Іноді буває достатньо лише притиснути на декількох секунд пальцями або гемостатичним пінцетом. Але якщо кровотеча не зупиняється, то на пуповину накладають лігатуру. При великих втратах крові підшкірно вводять теплий фізіологічний розчин натрію хлориду.

Цуценят слід покласти на теплу підстилку або, навіть, грілку (температура приблизна 30 °С). Вони віддаються матері тільки тоді, коли вона повністю прокинеться від наркозу (неконтролюємі рухи при пробуджені можуть привести до травмування цуценят).

Для збудження дихального центру вводять підшкірно 0,5 мл 1 %-го розчину лобеліну; для підтримання серцевої діяльності -- 0,5 мл 20 %-го розчину кофеїну. Рекомендоване застосування відповідних стимулюючих засобів центральної дії (перорально 1 - 2 краплі Respirot). Застосування налоксону показано тоді, коли для наркозу матері використовували препарати в склад яких входить морфій.

Після видалення усіх плодів, порожнину матки обмивають теплим розчином фурациліну, видаляють залишки плацент, особливо у випадку пізнього кесаревого розтину. При кровотечі зі слизової оболонки корисно легко здавити матку марлевими компресами. Після звільнення матки від плодів і плодових оболонок необхідно провести дослідження краніальної частини піхви на випадок можливого заклинювання там плода. Потім матку промивають теплим фізіологічним розчином (розчином етакридину лактату, фурациліном та ін.) і занурюють у черевну порожнину, залишивши зовні область розрізу для зашивання. У порожнину кожного рога матки вносять по 1-2 мл трициліну.

Краї рани матки зшивають пошарово. Перший шов - шов Шмідена накладають кетгутом. Якщо це дрібна собака (йоркширський тер'єр, той - тер'єр), то беруть кетгут № 3, якщо собака середніх і великих розмірів - № 4 5. Цим швом захоплюють усі оболонки. Другий шов - серозно-м'язовий вузлуватий шов Ламбера або непереривний шов за Плахотіним або Садовським накладають таким самим кетгутом на серозну і м'язову оболонки, не проколюючи слизову. Перший шов занурюється в другий, тим самим забезпечуючи герметичність. Шви слід затягувати сильніше ніж звичайні: не тугі шви при інволюції матки швидко послаблюються і не утворюють бажаного контакту країв рани. Після зашивання рани матки в товщу її стінки вводять 2 - 10 ОД окситоцину (або вводять після операції підшкірно або внутрішньом'язево). Черевну порожнину промивають теплим фізіологічним розчином. А потім у черевну порожнину після вправлення і розправлення матки і кишечника вводять собаці 50 000 - 500 000 ОД пеніциліну чи іншого антибіотика, розчиненого у 0,5% - му розчині новокаїну. Для попередження утворення спайок використовують олійні розчини антибіотиків (мастисан, мастицид і т. ін.) або фібринолітики м'якої дії.

Черевну стінку закривають кетгутовим безперервним швом. Але краще черевну стінку закривати роздільними петлеподібними стібками синтетичними нитками (лавсан і т.п.), так як кетгут може розсмоктуватись швидше ніж регенерує очеревина, внаслідок чого може утворюватьсь таке ускладнення як кила. На шкіру накладають вузлуватий шов з лавсану або шовку.

Часто залишають рану відкритою, змазавши її краї 5%-м спиртовим розчином йоду. Інколи рану присипають зверху порошком трициліну, кінчики ниток розводять у протилежні від рани боки, на рану кладуть марлеву серветку і прив'язують її нитками шкірного шва. Практикується також накладання клейової (колодій або БФ - 6) пов'язки.[19,27,46,47]

Ускладнення після операції та їх лікування

Можуть розвиватись такі явища як шок, розгризання швів і евентрація, токсемія, перитоніт, метрит - перитоніт, передчасне розсмоктування швів черевної стінки, в результаті чого утворюється грижа або евентрація.

Субінволюція матки (subinvolutio uteri) -- сповільнений її зворотний розвиток після родів, гіпо- та атонія, затримання в матці лохій довше 14 - 15 днів після родів внаслідок сильного перерозтягу під час вагітності, зниження нервово-м'язового тонусу при важких родах, затримання посліду, загальна слабість організму.

Прогноз

Успіх операції залежить від часу її проведення. Чим швидше зроблений кесарів розтин від початку патологічних родів, тим сприятливіший прогноз. Виділення темно - зеленого кольору з вульви у суки свідчить про те, що роди почались уже кілька годин тому; вони указують на відокремлення плаценти і можливу загибель плодів. Шанси на одужання зменшуються при енфіземі плодів. У цьому випадку важливо встановити життєздатність тканин матки; при наявності у них некробіотичних змін проводять гістеректомію.

Плід, затиснений у піхві, рідко залишається живим більше 8 годин від початку другої стадії родів з причини відшарування плаценти. Напроти, плоди, що знаходяться у матці, можуть залишатись живими до 36, а іноді і до 48 годин. Зазвичай, кесарів розтин може виконуватися без небезпеки через 12 24 години від початку стадії виведення плода. При виконанні операції пізніше 24 годин від початку плодової стадії родів, ймовірна загибель плодів з інфікуванням матки. У цьому разі виконують гістеректомію з видаленням матки на рівні піхви за шийкою матки для зменшення можливості інфікування черевної порожнини/

Розрахунок економічної ефективності

Економічний аналіз ефективності ветеринарних заходів у сучасних умовах набуває важливого значення, оскільки характеризує кінцевий результат праці спеціалістів ветеринарної медицини. Він дозволяє, застосовуючи систему економічних показників, розробити більш ефективні заходи по зменшенню захворюваності та загибелі тварин, підвищенню їх продуктивності, скороченню строків перехворювання, підвищенню якості продукції та сировини тваринного походження.

1. Ветеринарні витрати визначаються за формулою:

В_в = М_з +О_пр +О_пф + О_сс

М_з (матеріальні затрати):

М_з1(матеріальні затрати на операції за паракостальним доступом):

- кетамін 1 флакон - 10 мл коштує 15 грн., використано 25 мл - 37,5 грн.; - - ксилазін 1 флакон - 50 мл коштує 50 грн., використано 25 мл - 25 грн.;

- 0,5 % розчин новокаїну у флаконах по 200 мл за 2,74 грн., використано 55 мл - 0,75 грн.;

- 5% спиртовий розчин йоду 50 мл по 3 грн, використано 100 мл - 6 грн.;

- 0,5 флакон хлоргексидину - 2,75 грн.;

- цефазолін 1 флакон - 0,5 гр по 3,7 грн. використано 110 ампул - 407 грн.; - кетгут 0,5 упаковки - 3,5грн.;

- поліамід 1 упаковка - 10 грн.;

- шприци на 5 мл по 0,43 грн. використано 22 - 9,46 грн.;

- перчатки стерильні використано 22 пари по 1,5 грн - 33 грн.;

Отже М_з1 = 534,96 грн.

М_з2 (матеріальні затрати на операції за медіальним доступом та затрати на лікування післяопераційних ускладнень):

- кетамін 1 флакон - 10 мл коштує 15 грн., використано 25 мл - 37,5 грн.;

- ксилазін 1 флакон - 50 мл коштує 50 грн., використано 25 мл - 25 грн.;

- 0,5 % розчин новокаїну у флаконах по 200 мл за 2,74 грн., використано 45 мл - 0,62 грн.;

- 5% спиртовий розчин йоду 50 мл по 3 грн, використано 170 мл - 10,2грн.;

- 1 флакона хлоргексидину - 5,5 грн.;

- сік каланхоє 4 флакони (по 20 мл) - 14 грн.;

- цефазолін 1 флакон - 0,5 гр по 3,7 грн. використано 90 ампул - 333 грн.; - кетгут 0,5 упаковки - 3,5грн.;

- поліамід 1,5 упаковка - 15 грн.;

- шприци на 5 мл по 0,43 грн. використано 17 - 7,31 грн.;

- перчатки стерильні використано 17 пар по 1,5 грн - 25,5 грн.

Отже М_з2 = 477,13 грн.

О_пр (оплата праці) ставка ветеринарного лікаря 3000 грн. за місяць, за робочий день (3000 : 15) - 200 грн., за годину (200 : 11) - 18,19 грн.; на проведення операції було витрачено 1 годину, а операцій було проведено 11 та 9 + 4 години на лікування післяопераційних ускладнень, тому затрати на оплату праці склали в сумі 200,09 грн. та 236,47 грн.

Пенсійний фонд (О_пф) - (34%) - 200,09 х 34 \ 100 = 68,03 грн. та 236,47 х 34 \ 100 = 80,4 грн.

Фонд соціального страхування (О_сс) - (3,5%) - 200,09 х 3,5 \ 100 = 7,0 грн. та 236,47 х 3,5 \ 100 = 8,28 грн.

Ставка асистента 1500 грн. за місяць, за робочий день (1500 : 15) -100 грн., за годину (100 : 11) -9,1 грн.; на проведення операції було витрачено 1 годину, а операцій було проведено 11 та 9 + 4 години на лікування післяопераційних ускладнень, тому затрати на оплату праці склали в сумі 100,1 грн. та 118,3грн.

Пенсійний фонд (О_пф) - (34%) - 100,1 х 34 \ 100 = 34,0 грн. та 118,3 х 34 \ 100 = 40,2 грн.

Фонд соціального страхування (О_сс) - (3,5%) - 100,1 х 3,5 \ 100 = 3,5 грн. та 118,3 х 3,5 \ 100 = 4,14 грн.

В_в1 = 534,96 + 200,09 + 68,03 + 7,0 + 100,1 + 34,0 + 3,5 =947,68 грн.

В_в2 = 477,13 + 236,47 + 80,4 + 8,28 + 118,3 + 40,2 + 4,14 = 964,92 грн.

2. Збиток, попереджений внаслідок хірургічної операції тварин (Пз) визначають за формулою:

Пз = Мп х Ц,

де Мп - кількість прооперованих тварин; Ц - середня вартість тварин (балансова або за закупівельними цінами), грн.

Пз1 = 11 х 3091 = 34000 грн.

Пз2 = 9 х 2500 = 22500 грн.

3. Економічний ефект, одержаний внаслідок здійснення профілактичних, оздоровчих і лікувальних заходів (Ее) визначають за формулою:

Ее = Пз - Вв,

де Пз - попереджений економічний збиток, грн.;

Вв - витрати на ветеринарні заходи, грн.

Ее1 = 34000 - 947,68 = 33052,32 грн.

Ее2 =22500 - 964,92 = 21535,08 грн.

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

ВИСНОВКИ

1. Обробивши літературні джерела та апробувавши зазначені в них методи дослідження ми склали власну схему дослідження вагітних сук.

2. Визначили перелік показань до проведення оперативного розрішення пологів.

3. Визначили частоту післяопераційних ускладнень за медіального методу проведення кесаревого розтину, що становить 55,5 %, і за паракостального методу - 9,09 %.

ПРОПОЗИЦІЇ ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА

1. Використовувати алгоритм запропонованої нами схеми при дослідженні вагітних сук.

2. Користуватись переліком показань до проведення оперативного розрішення пологів у собак.

3. Використовувати паракостальний метод проведення кесаревого розтину у собак великих і середніх розмірів, тому що відсоток післяопераційних ускладнень за даним методом менший, ніж за медіальним.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Анатомія свійських тварин / Рудик С.К., Павловський Ю.О., Криштофорова Б.В. та ін / За ред. С.К. Рудика. - К.:Аграрна освіта, 2001. - 575 с.

2. Анатомия собаки и кошки / Амзельгрубер В., Беме Г., Фревейн Й. и др. / Пер. с нем. Е. Болдырева, И. Кравцев. - М.: Аквариум, 2003. - 580с.