Дія алкоголю на організм людини

РЕФЕРАТ

Тема: Дія алкоголю на організм людини

ПЛАН

1) Чому я вибрав цю тему.

Історія алкоголю.

Що люди п'ють і наслідки цього.

Причини вживання алкоголю.

З чого починається пияцтво.

Стадії і форми сп'яніння і алкоголізму.

Вплив алкоголю на нервову систему; вміст алкоголю в крові.

8) Алкоголізм -- не звичка, а хвороба.

9) Руйнівник організму, що росте.

10) Алкоголізм і суспільство.

1.Чому я вибрав цю тем

Проблема вживання алкоголю дуже актуальна в наші дні. Зараз споживання спиртних напоїв в світі характеризується величезними цифрами. Від цього страждає все суспільство, але в першу чергу під загрозу ставиться підростаюче покоління: діти, підлітки, молодь, а також здоров'я майбутніх матерей. Адже алкоголь особливо активно впливає на організм, що не сформувався, поступово руйнуючи його.

Шкода алкоголю очевидна. Доведено, що при попаданні алкоголю всередину організму, він розноситься по крові до всіх органів і несприятливо діє на них аж до руйнування.

При систематичному вживанні алкоголю розвивається небезпечна хвороба - алкоголізм. Алкоголізм небезпечний для здоров'я людини, але він виліковний, як і багато інших хвороб.

Але головна проблема полягає в тому, що велика частина алкогольної продукції, що випускається недержавними підприємствами, містить велику кількість отруйних речовин. Недоброякісна продукція нерідко приводить до отруєнь і навіть смертей.

Все це наносить велику утрату суспільству, його культурним цінностям.

2.Історія алкоголю

Викрадач розуму -- так іменують алкоголь з давніх часів. Про п'янкі властивості спиртних напоїв люди дізналися не менше чим за 8000 років до наший ери - з появою керамічного посуду, що дав можливість виготовлення алкогольних напоїв з меду, плодових соків і дикорослого винограду. Можливо, виноробство виникло ще до початку культурного землеробства. Так, відомий мандрівник Н.Н. Міклухо-маклай спостерігав папуасів Нової Гвінеї, що не уміли ще здобувати вогонь, але що знали вже прийоми приготування хмільних напоїв. Чистий спирт почали отримувати в 6-7 століттях араби і назвали його «аль коголь», що означає «одурманюючий». Першу пляшку горілки виготовив араб Рагез в 860 році. Перегонка вина для отримання спирту різко посилила пияцтво. Не виключено, що саме це послужило приводом для заборони вживання спиртних напоїв основоположником ісламу (мусульманській релігії) Мухаммедом (Магомет, 570--632). Ця заборона увійшла згодом і в зведення мусульманських законів - Коран (7 вік). З тих пір впродовж 12 сторіч в мусульманських країнах алкоголь не вживали, а відступники цього закону (п'яниці) жорстоко каралися.

Але навіть в країнах Азії, де споживання вина заборонялося релігією (Кораном), культ вина все ж таки процвітав і оспівувався у віршах.

У середньовіччі в Західній Європі також навчилися отримувати міцні спиртні напої шляхом сублімації вина і інших бродячих цукристих рідин. Згідно легенді, вперше цю операцію зробив італійський чернець алхімік Валентіус. Випробувавши знов отриманий продукт і прийшовши в стан сильного алкогольного сп'яніння, алхімік заявив, що він відкрив чудодійний еліксир, що робить старика молодим, стомленого бадьорим, такого, що сумує веселим.

З тих пір міцні алкогольні напої швидко розповсюдилися по країнах світу, перш за все за рахунок постійного промислового виробництва алкоголю, що росте, з дешевої сировини (картоплі, відходів цукрового виробництва і тому подібне). Алкоголь настільки швидко увійшов до побуту, що практично не один художник, письменник або поет не обходив цю тему. Такі картини пияцтва на полотнах старих голландських, італійських, іспанських і німецьких художників. Злу силу алкоголізму розуміли багато передових людей свого часу. Відомий релігійний реформатор тих років Мартін Лютер писав: « Кожна країна повинна мати свого диявола, наш німецький диявол - добра бочка вина».

Розповсюдження пияцтва на Русі пов'язане з політикою пануючих класів. Було навіть створено думку, що пияцтво є нібито старовинною традицією російського народу. При цьому посилалися на слова літопису: «Веселіє на Русі - є пити». Але це наклеп на російську націю. Російський історик і етнограф, знавець звичаїв і вдач народу, професор Н.І. Костомаров (1817--1885) повністю спростував цю думку. Він довів, що в Стародавній Русі пили дуже мало. Лише на вибрані свята варили мед, брагу або пиво, фортеця яких не перевищувала 5-10 градусів. Чарка пускалася по кругу і з неї кожен відпивав декілька ковтків. У будні ніяких спиртних напоїв не вважалися, і пияцтво вважалося найбільшою ганьбою і гріхом.

Але з 16-го сторіччя почалося масове завезення з-за кордону горілки і вина. При Івані IV і Борисі Годунове фундирувалися «царевы шинки», що приносять масу грошей в казну. Проте, вже тоді намагалися обмежити споживання спиртних напоїв. Так в 1652 році вийшов указ «продавати горілку по одній чарці людині». Заборонялося видавати вино «питухам» (тобто що п'є), а також всім під час постів, по середовищах, п'ятницях і воскресіннях. Проте із-за фінансових міркувань незабаром була внесена поправка: «щоб великого государя казні чинити прибуток, питухов з кухлевого двору не відгонити», ніж фактично підтримувалося пияцтво.

З 1894 року продаж горілки став царською монополією.

Однією з темних плям минулого, сліди якого ще збереглися у нас, є пияцтво і алкоголізм.

Чи треба говорити, що Росія в сенсі вживання спиртного країна більш ніж особлива. Тут свої, на жаль, сумні традиції, свої стандарти. Превалює у нас вживання у вигляді «ударних доз»: велика кількість випитого в стислі терміни. Частіше вдень. Інакше кажучи, в Росії домінує найсприятливіший, так званий «північний» тип пиття. І п'ємо ми історично все більше і більше. Якщо в1913 року продавалося 3,4 літра на людину в рік, то в 1927 - 3,7. До кінця 1940 року госпродажа, правда знизилася до 2,3 літра, а до 1950 впала до 1,9 літра. Та зате потім тільки стрімке зростання, і кожен сплеск рекордний.

Офіційно ми наблизилися до світових «питущих стандартів». А неофіційно? Держкомстат СРСР у той час проводив секретні дослідження на предмет самогоноваріння. Самогон, виявляється, давав надбавку ще в розмірі 5 з гаком літрів. Разом 13,2 літра на кожного.

Чотирнадцятого червня 1985 року ЦК КПРС оголосив війну пияцтву, яка потрясла всі основи суспільства. Бюджет втратив 50 мільярдів не нинішніх, а тих ще повновагих рублів, в два рази зросло споживання самогону. Проте, саме до 1987 року зросла середня тривалість життя. Це відбулося без зменшення смертності від отруєнь і нещасних випадків. В результаті, як би ми не лаяли кампанію, вона зберегла життя приблизно 700 тисячам росіян, та і захворюваність знизилася.

За даними Госторгинспекциі, в 1992 році кожна десята пляшка була фальсифікацією міцного напою, в 1993 - кожна четверта.

На сьогодні споживання спиртних напоїв на земній кулі характеризується колосальними цифрами. Які ж саме алкогольні напої споживають в даний час.

3.Що люди п'ють і наслідки цього

В світі мікроскопічних організмів, мабуть, самі усюдисущі - дріжджові грибки.

Залиште на деякий час в темному місці виноградний, фруктовий або ягідний сік. Він заграє. Це відбудеться тому, що грибки, що знаходилися в соку, почали посилено розмножуватися. В процесі життєдіяльності вони перетворюють цукор (а також крохмаль) на винний або етиловий, спирт. Всякий, хто вивчав хімію, знає, що молекула цукру (глюкози) складається з 6 атомів вуглецю, 12 атомів водню і 6 атомів кисню - C6H12O6. Ферменти дріжджів як би рубають цю складну молекулу на окремі шматки, сполучаючи їх потім в нові молекули. З C6H12O6 утворюються дві молекули вуглекислого газу - 2 CO2 (це бульбашки ми бачимо в бродячій рідині). Атоми, що залишилися, з'єднуються в дві молекули спирту (2 C2H5OH). З виснаженням запасу цукру припиняється і процес бродіння. Такий спрощено процес перетворення цукру або крохмалю в алкоголь.

Початковим продуктом в отриманні етилового спирту є злаки, картопля, буряк, а також деякі покидьки паперового виробництва і деревина, оцукрена хімічним шляхом - дією кислот при високій температурі і тиску. Сирий етиловий спирт (сирець) містить багато домішок, зокрема отруйних сивушних масел. Спирт очищають шляхом перегонки в особливих апаратах, але і в отриманому таким чином спирті-ректифікаті, проте зберігається частина шкідливих для організму речовин.

Етиловий спирт широко застосовують в різних галузях народного господарства. Його використовують як розчинник, наприклад при виготовленні лаків, політур, у ряді хімічних реакцій для синтезу органічних фарбників, фармакологічних препаратів, синтетичного каучуку. Етиловий спирт володіє дезинфікуючими властивостями, його застосовують в медичних цілях. При виготовленні горілки використовують тільки очищений етиловий спирт.

Слід зупинитися на вживанні отруйних технічних рідин - різних сурогатів алкоголю. Їх вживають або помилково приймаючи за етиловий спирт, або навмисно нехтуючи небезпеками, як це роблять іноді завзяті п'яниці.

Так, метиловий спирт і етилгліколь входять до складу антифризів. Володіючи низькою температурою замерзання, вони використовуються в системах охолоджування різних двигунів. Подібно до звичайного спирту ці рідини здатні викликати сп'яніння, але через 10-12 годин після їх вживання з'являються ознаки важкого отруєння: головний біль, нудота, блювота, хистка хода, слабкість (або короткочасне збудження), затемнення або навіть повна втрата свідомості. Смерть наступає від мозкових розладів (через 1-2 діб) або ураження нирок (через 1-2 тижні). Метиловий спирт - нервово-судинна отрута, і його доза 100 грам смертельна для людей. Навіть невелика кількість цього спирту вражає зоровий нерв і систему оболонок ока (зокрема сітківку). Ще небезпечніший дихлоретан (хлористий етилен), 10-15 грам якого викликають необоротні зміни в печінці і нирках.

Втім, шкідливі домішки містяться і в продажному спиртному. Патофізіологічний вплив їх на організм обумовлено не тільки фортецею (відсоток спирту), але і численними, значно шкідливішими домішками. Одним з супутників спиртних напоїв є метиловий спирт. Вживаний для обробки спиртного сірчистий ангідрид також далеко не нешкідливий. Зокрема, він руйнує необхідні організму вітаміни групи В.

Як бачите алкоголь і його сурогати далеко не нешкідливі, а наслідки їх вживання небезпечні і потворні.

4.Причини вживання алкоголю

Напевно, Ви неодноразово чули вираз: «вип'ємо, зігріємося». Вважається в ужитку, що спирт є хорошим засобом для зігрівання організму. Недаремно спиртне часто називають «міцними напоями». Вважається, що спирт володіє лікувальною дією не тільки при простудних, але і при цілому ряду інших захворювань, зокрема шлунково-кишкового тракту, наприклад при виразці шлунку. Лікарі ж навпаки вважають, що виразковому хворому категорично не можна приймати алкоголь. Де істина? Адже невеликі дози спиртного дійсно порушують апетит.

Або інше, переконання, що існує серед людей: алкоголь порушує, підбадьорює, покращує настрій, самопочуття, робить бесіду жвавішою і цікавішою, що важливо для компанії молодих людей. Недаремно спиртне приймають «проти втоми», при нездужаннях, і практично на всіх святкуваннях.

Більш того, існує думка, що алкоголь є висококалорійним продуктом, що швидко забезпечує енергетичні потреби організму, що важливе, наприклад, в умовах походу і тому подібне А в пиві і сухих виноградних винах до того ж є цілий набір вітамінів і ароматичних речовин. У медичній практиці використовують бактеріостатичні властивості спирту, вживаючи його для дезинфекції (при уколах і тому подібне), приготування ліків, але зовсім не для лікування хвороб.

Отже, алкоголь приймають для підняття настрої, для зігрівання організму, для попередження і лікування хвороб, зокрема як дезинфікуючий засіб, а також як засіб підвищення апетиту і енергетично цінний продукт. Де тут правда і де помилка?

Один з пироговских з'їздів російських лікарів прийняв резолюцію про шкоду алкоголю: «...нет жодного органу в людському телі, який би не піддавався руйнівній дії алкоголю; алкоголь не володіє жодним такою дією, яка не могла бути досягнуте іншим лікувальним засобом, що діє корисно, безпечніше і надійніше, немає такого хворобливого стану, при якому необхідно призначати алкоголь на скільки-небудь тривалий час».

Отже міркування про користь алкоголю - досить поширена помилка. Узяти хоч би очевидний факт - збудження апетиту після стопки горілки або вина. Але це тільки на короткий час, поки спирт викликав «запальний сік». Надалі прийом алкоголю, зокрема пиво, тільки шкодить травленню. Адже спиртне паралізує дію таких важливих органів як печінка і підшлункова залоза.

Видатний психіатр і громадський діяч, борець з алкоголізмом, академік Володимир Михайлович Бехтерев (1857--1927) так охарактеризував психологічні причини пияцтва: «Вся річ у тому, що пияцтво є віковим злом, воно пустило глибоке коріння в нашому побуті і породило цілу систему диких питущих звичаїв. Ці звичаї вимагають пиття і пригощання вином при всякому випадку».

Потреба в алкоголі не входить до числа природних життєвих потреб людини, як, наприклад, потреба в кисні або їжі, і тому сам по собі алкоголь не має спонукальної сили для людини. Потреба ця, як і деякі інші «потреби» людини (наприклад, куріння) з'являється тому, що суспільство, по-перше, проводить даний продукт і, по-друге, «відтворює» звичаї, форми, звички і забобони, пов'язані з його споживанням. Зрозуміло, що ці звички не властиві всім однаковою мірою.

5.З чого починається пияцтво

Приводи першого залучення для алкоголю різноманітні. Але простежуються їх характерні зміни залежно від віку.

До 11 років перше знайомство з алкоголем відбувається або випадково, або його дають «для апетиту», «лікують» вином або ж дитина сама з цікавості пробує спиртне (мотив, головним чином властивий хлопчикам). У більш старшому віці мотивами першого вживання алкоголю стають традиційні приводи: «свято», «сімейне торжество», «гості» і так далі З 14-15 років з'являються такі приводи, як «незручно було відстати від хлоп'ят», «друзі умовили», «за компанію», «для хоробрості» і так далі Хлопчиськам властиві всі ці групи мотивів першого знайомства з алкоголем. Для дівчаток типова в основному друга, «традиційна» група мотивів.

Зазвичай це буває, так би мовити, «безневинна» чарочка на честь дня народження або іншого торжества. І хоча це відбувається з відома батьків, в крузі сім'ї, все ж таки і таке залучення дітей до вина небезпечно. Адже стоїть раз доторкнутися до спиртного, як вже знімається психологічний бар'єр і підліток рахує себе має право випити з товаришами або навіть одному, якщо з'являється така можливість. Недаремно в народі говорять: «річки починаються із струмочка, а пияцтво з чарочки».

В цілому мотиви вживання спиртного підлітками діляться на дві групи. У основі мотивів першої групи лежить бажання слідувати традиціям, переживати нові відчуття, цікавість і тому подібне Формуванню цих мотивів сприяють деякі властивості психіки неповнолітніх, відчуття дорослості, що прокидається в них, бажання бути як все, прагнення наслідувати старшим і тому подібне Віковими особливостями підлітків до певної міри можна пояснити і вживання ними спиртних напоїв «для хоробрості». Цей мотив пов'язаний з відсутністю у неповнолітніх життєвого досвіду, знань, що дозволяють їм вільно вступати в спілкування з тими, що оточують (наприклад, з особами більш старшого віку, дівчатами).

Особливої уваги заслуговує друга група мотивів споживання алкоголю, які формують пияцтво як тип поведінки правопорушників. До числа цих мотивів входить прагнення позбавитися від нудьги. У психології нудьгою називають особливий психічний стан особи, пов'язаний з емоційним голодом. У підлітків цієї категорії істотно ослаблений або втрачений інтерес до пізнавальної діяльності. Підлітки, що вживають спиртне майже не займаються суспільною діяльністю. Істотні зрушення спостерігаються у них у сфері дозвілля. Ці хлоп'ята менше цікавляться художньою літературою, рідко беруть участь в самодіяльності, майже не бувають в театрі, втрачають інтерес до серйозної музики, живопису. Нарешті, деякі підлітки споживають спиртне, щоб зняти з себе напругу, звільнитися від неприємних переживань. Напружений, тривожний стан може виникнути у зв'язку з певним положенням їх в сім'ї, шкільному колективі.

Проведення вільного часу переважне з друзями характерний для підлітків. І хоча підліткові групи складаються стихійно, їх складають хлоп'ята, близькі по рівню розвитку, запитам і інтересам. Але якщо підліткова група не об'єднана якоюсь корисною діяльністю, в ній переважає «порожнє» проведення часу нудьгуючих неповнолітніх і така група ставати сприятливим грунтом для розпивання спиртних напоїв.

6.Стадії і форми сп'яніння і алкоголізму

Як часто деякі люди з гордістю відзначають у себе і своїх товаришів підвищену стійкість до спиртного, вважаючи, що це пов'язано з фізичним здоров'ям. А насправді підвищена стійкість до спиртного - перша ознака алкоголізму, що починається, симптом серйозного захворювання. Для алкоголіка що чарка, що стакан, що пляшка вина - все єдино. Вже від чарки спиртного він приходить в своєрідний стан ейфорії - збудження, яке тільки підсилює його прагнення випити, а потім подальші дози мало міняють його зовнішній вигляд, хоча в організмі відбуваються помітні зрушення. Спочатку алкоголік проявляє надзвичайну активність, намагаючись «поза чергою» випити чергову стопку, починає буйствувати або дуріти. Але остання крапля переповнює межі стійкості, алкоголік «відключається» від зовнішнього світу, впадаючи в забуття. Втрата контролю за кількістю випитого, непомірна жадність до спиртного і супроводжуюче це неконтрольована, розв'язана, нерідко цинічна поведінка - стійкі ознаки алкоголізму.

У п'яниці ослаблена воля - і не тільки до обмеження прийому алкоголю, але і по відношенню до інших, діловим сторонам повсякденного життя.

Нерідко під час святкових застолий можна спостерігати, як люди після випитих спиртних напоїв поводяться розв'язано, їх рухи стають незграбнішими. Відразу помітно дія на них алкоголю. І якщо запитати його учасників як часто вони випивають, більшість відповість, що нерегулярно. Проте навіть після одноразового прийому алкоголю у людей ніч проходить неспокійно, а на ранок вони встають розбитими, з опухлою особою і хворою головою. Робочий день, як правило, виявляється зіпсованим, а якщо людина по роботі пов'язана з механізмами, наприклад з верстатом або автомашиною, вважай, що цього дня у нього різко підвищений ризик аварії або навіть катастрофи. У працівників розумової праці після прийому алкоголю грунтовно погіршуються розумові процеси, падає швидкість і точність обчислень, як то кажуть, робота валиться з рук.

Отже, навіть після нерегулярного, випадкового вживання алкоголю наступають серйозні неполадки в організмі, що свідчать про важке його отруєння. Якщо ж вживання алкоголю приймає систематичний характер, людина п'є по будь-якому випадку, вишукуючи будь-який привід, щоб напитися, то це вже називається побутовим пияцтвом. Для п'яниці не має значення сенс святкової події, йому байдуже чи схвалюють його поведінку інші. У цій стадії залучення до спиртного значною мірою змінюється відношення що п'є до тих, що оточують, до загальноприйнятих і допустимих норм поведінки. Для п'яниці найближчими людьми стають товариші по чарці, нехай навіть вони вперше опинилися за одним столом. Час, місце і обстановка, в якій люди п'ють, втрачають значення. Таким чином, різниця між епізодичним прийомом спиртного і пияцтвом полягає не тільки в кількості випитого за один раз, але і в психологічній установці того, що п'є. У першому випадку чоловік відзначає яка-небудь урочиста або значна подія, а в другому - п'є тільки щоб привести себе в стан сп'яніння. Якщо вчасно утримати людину від пияцтва, це попереджає його падіння і розвиток алкоголізму. Щоб зрозуміти розвиток алкоголізму потрібно знати вплив алкоголю на нервову систему.

7.Вплив алкоголю на нервову систему; вміст алкоголю в крові

Алкоголь з шлунку потрапляє в кров через дві хвилини після вживання. Кров розносить його по всіх клітках організму. В першу чергу страждають клітки великих півкуль головного мозку. Погіршується умовно-рефлекторна діяльність людини, сповільнюється формування складних рухів, змінюється співвідношення процесів збудження і гальмування в центральній нервовій системі. Під впливом алкоголю порушуються довільні рухи, чоловік втрачає здатність управляти собою.

Проникнення алкоголю до кліток лобової частки кори розкріпачує емоції людини, з'являються невиправдана радість, дурний сміх, легкість в думках. Услід за збудженням, що посилюється, в корі великих півкуль мозку виникає різке ослаблення процесів гальмування. Кора перестає контролювати роботу нижчих відділів головного мозку. Чоловік втрачає стриманість, соромливість, він говорить і робить те, чого ніколи не сказав і не зробив би будучи тверезим. Кожна нова порція спиртного все більше паралізує вищі нервові центри, немов зв'язуючи їх і не дозволяючи втручатися в діяльність нижчих відділів мозку: порушуються координація рухів, наприклад рух очей (предмети починають двоїтися), з'являється незграбна хода, що хитається.

Порушення роботи нервової системи і внутрішніх органів спостерігається при будь-якому вживанні алкоголю: одноразовому, епізодичному і систематичному.

Відомо, що порушення роботи нервової системи безпосередньо пов'язані з концентрацією алкоголю в крові людини. Коли кількість алкоголю складає 0,04-0,05 відсотка, вимикається кора головного мозку, чоловік втрачає контроль над собою, втрачає здатність розумно міркувати. При концентрації алкоголю в крові 0,1 відсотка пригноблюються глибші відділи головного мозку, контролюючі рухи. Рухи людини стають невпевненими і супроводжуються безпричинною радістю, пожвавленням, метушливістю. Проте у 15 відсотків людей алкоголь може викликати смуток, бажання заснути. У міру збільшення змісту алкоголю в крові ослабляється здібність людини до слухових і зорових сприйнять, притупляється швидкість рухових реакцій.

Концентрація алкоголю, що становить 0,2 відсотка, впливає на області мозку, контролюючі емоційну поведінку людини. При цьому прокидаються низовинні інстинкти, з'являється раптова агресивність.

При концентрації алкоголю в крові 0,3 відсотка чоловік хоча і знаходиться в свідомості, але не розуміє того, що бачить і чує. Цей стан називають алкогольним отупінням.

Концентрація алкоголю в крові 0,4 відсотка веде до втрати свідомості. Людина засипає, дихання його стає нерівним, відбувається мимовільне спорожнення сечового міхура. Чутливість відсутня.

При концентрації алкоголю в крові 0,6-0,7 відсотка може наступити смерть. В результаті епізодичного прийому алкоголю часто розвивається хвороблива пристрасть, нестримний потяг до алкоголю - алкоголізм.

8.Алкоголізм не звичка, а хвороба

Алкоголізм - важка хронічна хвороба, в більшості випадків важковиліковна. Вона розвивається на основі регулярного і тривалого вживання алкоголю і характеризується особливим патологічним станом організму: нестримним потягом до спиртного, зміною ступеню його переносимості і деградацією особи. Для алкоголіка сп'яніння представляється якнайкращим психічним станом. Цей потяг не піддається розумним доводам припинити пити. Алкоголік направляє всю енергію, засоби і думки на добування спиртного, не зважаючи на реальну обстановку (наявністю грошей в сім'ї, необхідність виходу на роботу і тому подібне). Раз випивши, він прагне напитися до повного сп'яніння, до безпам'ятності. Як правило, алкоголіки не закушують, у них втрачається блювотний рефлекс і тому будь-яка кількість випитого залишається в організмі. У зв'язку з цим говорять про підвищену переносимість алкоголю. Але насправді це патологічний стан, коли організм втратив здатність боротьби з алкогольною інтоксикацією шляхом блювоти і інших механізмів захисту.

На пізніх етапах алкоголізму переносимість спирту раптово знижується і у завзятого алкоголіка навіть малі дози вина викликають той же ефект, що великі кількості горілки у минулому. Для цієї стадії алкоголізму характерне важке похмілля після прийому алкоголю, погане самопочуття, дратівливість, злісність. Під час так званого запою, коли людина п'є щодня, впродовж багатьох днів, а то і тижнів, патологічні явища настільки виражені, що для їх ліквідації потрібна медична допомога.

Алкоголізм не звичка, а хвороба. Звичка контролюється свідомістю, від неї можна позбавитися. Пристрасть до алкоголю подолати складніше із-за отруєння організму. Близько 10 відсотків людей, що вживають алкоголь, стають алкоголіками. Алкоголізм - хвороба, що характеризується психічними і фізичними змінами в організмі. Алкоголізм розвивається по такій схемі:

Початкова фаза: сп'яніння з випаданням пам'яті, «затьмарення». Людина постійно думає про спиртну, йому здається, що випив недостатньо, він п'є «про запас», у нього розвивається жадність до алкоголю. Проте він зберігає свідомість своєї провини, уникає розмов про свою тягу до спиртного.

Критична фаза: втрата контролю над собою після першого ж ковтка алкоголю. Прагнення знайти виправдання своєму пияцтву, опір всім спробам запобігти його бажанню випити. У людини розвивається зарозумілість, агресивність. Він звинувачує тих, що оточують в своїх бідах. У нього починається запій, його друзями стають випадкові товариші по чарці. Він вимушений піти з постійної роботи, втрачає інтерес до всього, що не має відношення до спиртного.

Хронічна фаза: щоденне похмілля, розпад особи, помутніння пам'яті, плутаність думки. Людина п'є сурогати алкоголю, технічні рідини, одеколон. У нього розвиваються безпідставні страхи, біла лихоманка, інші алкогольні психози.

Одним з характерних ускладнень під час запою є біла лихоманка.

Біла лихоманка - найбільш алкогольний психоз, що часто зустрічається. Вона виникає зазвичай в стані похмілля, коли у п'яниці з'являються несвідомий страх, безсоння, тремтіння рук, кошмари (гонитва, напади і тому подібне), слухові і зорові обмани у вигляді шумів, дзвінків, руху тіней. Симптоми білої лихоманки особливо виражені вночі. У хворого починаються яскраві переживання страхітливого характеру. Він бачить комах, що повзають навколо, щурів, нападаючих на нього чудовисьок, бандитів, відчуває біль від укусів, ударів, чує погрози. Він бурхливо реагує на свої галюцинації: обороняється або біжить, рятуючись від переслідування. Вдень галюцинації декілька затухають, хоча хворий залишається збудженим, у нього трясяться руки, він метушливий і не може спокійно сидіти на одному місці.

Іншою формою психозу є алкогольне марення. Він виникає і після короткочасного пияцтва, але на відміну від білої лихоманки не супроводжується галюцинаціями. Таких хворих переслідують нав'язливі думки. Найчастіше це марення підозрілості, переслідування, ревнощів. П'яниці, наприклад, здається, що проти нього влаштована змова. Не бачивши виходу з положення, що створилося, він може кінчити життя самогубством.

9.Алкоголь і материнство

Необхідно розповісти про те, як впливає алкоголь на жінок, оскільки жінками, продовжувачами роду, що є, людського, закладається здоров'я майбутніх поколінь. Полягання здоров'я дитини, підлітка в якійсь мірі визначає майбутні можливості дорослої людини.

Алкоголь, негативно позначаючись на здоров'ї жінки, порушує і нормальне функціонування її статевих органів. Ось декілька цифр. Відомий російський дослідник С.З. Пащенков спостерігав протягом 5 років 3300 пацієнток, що лікувалися від хронічного алкоголізму. У 85,3 відсотка з них були хронічні захворювання, причому 40,6 відсотка жінок страждали захворюваннями статевої сфери. В цілому, у жінок, що зловживають спиртним, в 2,5 разу частіше, ніж у непитущих, наголошуються різні гінекологічні захворювання. Зловживання алкоголем, руйнуючи організм жінки, виснажує її нервову і ендокринну системи і врешті-решт приводить до безпліддя. Крім того, жінки, що зловживають алкоголем, нерідко ведуть безладне статеве життя, що неминуче супроводжується запальними захворюваннями статевих органів і закінчується безпліддям.

Стан сп'яніння у момент зачаття може украй негативно позначитися на здоров'ї майбутньої дитини, оскільки алкоголь небезпечний не тільки для дозріваючих статевих кліток, але може зіграти свою фатальну роль і у момент запліднення цілком повноцінних (нормальних) статевих кліток. Причому сила ушкоджувальної дії алкоголю у момент зачаття непередбачувана : можуть бути як легкі порушення, так і важкі органічні поразки різних органів і тканин майбутньої дитини.

Період від моменту зачаття до 3 місяців вагітності лікарі називають критичним в розвитку плоду, оскільки в цей час відбувається інтенсивна закладка органів і формування тканин. Вживання алкоголю може привести до спотворюючої дії на плід, причому пошкодження буде тим сильніше, чим на ранішому етапі критичного періоду впливав алкоголь.

У медичній літературі з'явився спеціальний термін, що позначає комплекс пороків у дітей, викликаних ушкоджувальною дією алкоголю в період внутріутробного розвитку, - алкогольний синдром плоду (АСП) або синдром алкогольної фетопатии. Для АСП характерні природжені аномалії розвитку серця, зовнішніх статевих органів, порушення функції центральної нервової системи, низька маса тіла при народженні, відставання ребен6нка в зростанні і розвитку. У дітей з синдромом алкогольної фетопатии характерні риси обличчя : маленька голова, особливо особа, вузькі очі, специфічна складка вік, тонка верхня губа.

Вживання спиртних напоїв небезпечне на всьому протязі вагітності, оскільки алкоголь легко проникає від матери через плаценту по кровоносних судинах, що живлять плід. Дія алкоголю на плід в подальші місяці вагітності приводить до недоношеності, зниження маси тіла, народжених дітей, мертвонародженню.

Годуюча мати повинна пам'ятати, що алкоголь надає украй шкідлива дія на організм немовляти і в першу чергу на його нервову систему. Навіть нікчемні дози алкоголю, матери, що потрапляють з молоком, в організм немовляти можуть викликати серйозні порушення в діяльності центральної нервової системи, а в окремих випадках навіть мати необоротні наслідки. Дитина під впливом алкоголю стає неспокійною, погано спить, у нього можуть спостерігатися судоми, а в подальшому і відставання в психічному розвитку. Якщо ж годуюча мати страждає хронічним алкоголізмом, і в організм немовляти регулярно потрапляє алкоголь, то, крім вищезазначених ускладнень, у дитини може виникнути «синдром алкогольної залежності грудного віку». Подібні випадки описані вченими минулого і сучасними дослідниками.

10.Руйнівник організму, що росте

Учені всього світу впродовж майже сорока років все голосніше і тривожніше заявляють про небезпеку, яка підстерігає підростаюче покоління - дітей, підлітків, молодь. Мова йде про все зростаючому розмаху споживання спиртних напоїв неповнолітніми. Так в США (штат Нью-Йорк) 91 відсоток 16-річних учнів вживають алкогольні напої. У Канаді близько 90 відсотків учнів 7-9 класів вживають спиртні напої. У ФРН 1 відсоток дітей 8-10 років в стані алкогольного сп'яніння затримується поліцією.

Мабуть, не треба володіти особливою уявою, щоб уявити собі утрату, яку здатне викликати у підлітка хоч би одноразове вживання вина або навіть пиво. Сучасні дослідження дозволяють обгрунтовано стверджувати, що в тілі людини немає таких органів і тканин, які не вражалися б алкоголем. Потрапивши в організм, він достатньо поволі (із швидкістю 0,1 г на 1 кг маси тіла в годину) розщеплюється в печінці. І лише 10 відсотків від загальної кількості прийнятого алкоголю виводиться з організму в незмінному вигляді. Алкоголь, що залишився, циркулює разом з кров'ю по всьому організму, поки не розщепнеться весь. Висока проникність «молодих» тканин, їх насиченість водою дозволяє алкоголю швидко розповсюджуватися по організму, що росте.

Токсична дія алкоголю перш за все позначається на діяльності нервової системи. Якщо вміст алкоголю в крові прийняти за 1 (одиницю), то в печінці воно буде рівне 1,45, а в головному мозку - 1,75. Навіть невеликі дози алкоголю впливають на обмін в нервовій тканині, передачу нервових імпульсів. Одночасно порушується робота судин головного мозку : відбувається їх розширення, збільшення проникності, крововилив в тканину мозку. У підлітковому віці мозкова тканина бідніше фосфором, багатше водою, знаходиться у стадії структурного і функціонального вдосконалення, тому алкоголь особливо небезпечний для неї. Навіть одноразові вживання спиртного можуть мати найсерйозніші наслідки.

Неодноразове або часте вживання алкоголю надає буквально спустошуюча дія на психіку підлітка. При цьому затримується не тільки розвиток вищих форм мислення, вироблення етичних і етичних категорій і естетичних понять, але і втрачаються вже розвинуті здібності. Підліток, що називається «тупіє» і інтелектуально, і емоційно, і етично.

Другою «мішенню» алкоголю є печінка. Саме тут, під дією ферментів відбувається його розщеплювання. Якщо швидкість надходження алкоголю в клітки печінки вища за швидкість його розпаду, то відбувається накопичення алкоголю, що веде до поразки кліток печінки. Алкоголь порушує структуру кліток печінки, приводячи до переродження її тканин. При систематичних вживаннях спиртних напоїв жирові зміни в клітках печінки приводять до омертвляння печінкової тканини - розвивається цироз печінки, вельми грізне захворювання, майже завжди супроводжуюче хронічний алкоголізм. Дія алкоголю на печінку підлітка ще більш руйнівно, оскільки цей орган знаходиться у стадії структурного і функціонального формування. Поразка кліток печінки приводить до порушення білкового і вуглецевого обміну, синтезу вітамінів і ферментів. Спиртні напої, можна сказати, «роз'їдають» слизисту оболонку стравоходу, шлунку, порушують секрецію і склад шлункового соку, що утрудняє процес травлення і, кінець кінцем, несприятливо позначається на зростанні і розвитку підлітка.

Таким чином, алкоголь ослабляє організм, гальмує формування і дозрівання його органів і систем, а в деяких випадках, наприклад при зловживанні, і зовсім зупиняє розвиток деяких функцій вищої нервової системи. Чим молодше організм, тим губительнее діє на нього алкоголь. Крім того, вживання алкогольних напоїв підлітками значно швидше, ніж у дорослих, веде до формування у них алкоголізму.

11.Алкоголізм і суспільство

Алкоголь «б'є» не тільки що самого п'є, але і людей, що оточують його. Часто чоловіки або жінки, схильні до алкоголізму, нехтують своїми обов'язками, друзями, сім'єю і дітьми, для того, щоб задовольнити свою потребу. Пристрасть до алкоголю - причина різних злочинів. Відомо, що 50 відсотків всіх злочинів пов'язано з вживанням алкоголю.

За алкоголізм батьків часто розплачуються діти. Дослідження нервовохворих дітей показали, що причиною їх хвороби часто є алкоголізм батьків.

Боротьба з алкоголізмом - найбільша соціальна і медична проблема будь-якої держави. Шкода алкоголю доведена. Навіть малі дози його можуть стати причиною великих неприємностей або нещасть : травм, автокатастроф, позбавлення працездатності, розпаду сім'ї, втрати духовних потреб і вольових рис людиною.

ЛІТЕРАТУРА :

«Підступний ворог» Л.Ф. Петренко, «Знання» 1981 рік

«Коли людина собі ворог» Г.М. Ентін, «Знання» 1973 рік

Газета «Праця» 25 листопада 1995 рік