Клініко-функціональні особливості, діагностика, лікування та реабілітація хворих на ішемічну хворобу серця, ускладнену серцевою недостатністю

Вiдмiченi особливостi дiї сорбентiв у складних розчинах дозволили нам провести визначення доцiльностi поєднаного застосування СГ та ентеросорбентiв, для чого обстежено 46 хворих на IХС з СН IБ-IIА ст.

Отриманi результати засвiдчують високу клiнiчну ефективнiсть поєднаного застосування СГ з ентеросорбцiєю, яка переважає таку в разi окремого застосування СГ, тому упередженiсть щодо можливої надмiрної абсорбцiї СГ на сорбентах не виправдана. Навпаки, iстотне полiпшення функцiонального стану хворих, якi поєднували застосування СГ та ентеросорбцiї, за вiдсутностi ознак глiкозидної iнтоксикацiї дозволяє розглядати у даному випадку ентеросорбент як своєрiдну буферну систему, що пiдтримує концентрацiї фармпрепарату в сприятливому дiапазонi.

Окрiм посилення ефектiв прямої дiї СГ, за допомогою ентеросорбцiї досягається також корекцiя окремих небажаних наслiдкiв глiкозидотерапiї, серед яких заслуговує на увагу вiдновлення рiвнiв калiю та магнiю плазми. Це вiдбувається не за рахунок посиленої руйнацiї клiтин, про що свiдчить стабiльнiсть показникiв морфо-функцiонального стану клiтинних мембран.

Сорбенти за рахунок власної гiполiпiдемiчної та антиоксидантної дiї також значно полiпшують лiпiдний профiль та гальмують процеси лiпопероксидацiї, що, безперечно, позитивно вiдбивається на стабiлiзацiї мембранних структур тощо.

Зазначенi змiни вiдбуваються на тлi полiпшення енергетичного балансу, що є також сприятливим аспектом для СГ, оскiльки цi фармпрепарати реалiзують свою дiю за допомогою енерговитратних механiзмiв.

Отже, за умови поєднаного застосування з СГ ентеросорбцiя спроможна не тiльки усувати глiкозидну iнтоксикацiю, але й запобiгати їй при одночаснiй корекцiї цiлої низки клiнiко - функцiональних параметрiв, що визначає перспективнiсть цього напрямку лiкування хворих на СН.

Позитивнi змiни бiохiмiчних показникiв, що спостерiгаються при застосуваннi ентеросорбцiї, супроводжуються гальмуванням процесiв атеросклеротичного пошкодження, що пiдтверджено результатами експериментальної частини дослiджень, яка проведена на 36 кролях.

Таким чином, ентеросорбцiя здатна впливати на глибиннi механiзми альтерацiї, блокуючи цiлу низку процесiв, якi викликають та посилюють процеси пошкодження в органiзмi.

Проте, окремi чинники патологiчного процесу пiсля блокування тригерних механiзмiв все одно можуть залишатися на попередньому рiвнi за рахунок власної саморегуляцiї.

Наприклад, концентрацiї вiльного карнiтину та iнших продуктiв карнiтинзалежного окислення ЖК за умов формування СН у хворих на IХС неухильно збiльшуються, так як рiвнi ЖК при цьому станi значно пiдвищенi, а для того, щоб скерувати надлишок ВЖК переважно на синтез ТГ, лiпопротеїнiв, ФЛ мембран, необхiдна активацiя альтернативних джерел енергозабезпечення. Проте, наприклад, для компенсаторної активацiї глiколiзу, який при iшемiї мiокарда є фактором, що забезпечує iнтегративну цiлiснiсть його клiтин, попередньо необхiдне iстотне зниження концентрацiї вiльного карнiтину, через що значно обмежується терапевтична ефективнiсть лiкувальних заходiв при СН, так як бiльшiсть фармпрепаратiв неспроможна позитивно впливати на цю ланку патогенезу, а окремi фармпрепарати з ефектами вазодилататорiв прямої дiї самi сприяють накопиченню внутрiшньоклiтинних ВЖК та продуктiв їх метаболiчної активацiї (ацил-КоА, ацил-карнiтин), якi мають самостiйний детергентний вплив на клiтиннi мембрани, пригнiчують мiтохондрiальне дихання, знижують енергетичну стабiльнiсть мiокарда.

Для iнгiбiцiї окислення ВЖК ми застосовували мiлдронат - синтетичний аналог гама-бутиробетаїну, який вiдноситься до важливих метаболiтiв карнiтинового циклу.

Вiдмiчено, що додаткове призначення мiлдронату в складi базисної терапiї виявилось найбiльш ефективним у хворих на СН IА та IIА ст. Конкретно це проявлялось в суттєвому зниженнi процентного спiввiдношення ВЖК (р<0,01) в мембранах еритроцитiв при одночасному збiльшеннi вiдносної частки сумарних ФЛ (р<0,05) пiсля курсового призначення мiлдронату. В той же час пiсля курсу базисної терапiї у хворих на СН IIА ст. цi показники достовiрно погiршувались (р<0,05), що свiдчить про неефективнiсть базисної терапiї стосовно корекцiї процесiв окислення ВЖК..

Нормалiзацiя спiввiдношення окремих складових мембранних структур та скерованiсть надлишку ВЖК на синтез ФЛ позитивно впливали також на iншi прояви, що зумовленi морфо-функцiональним станом клiтинних мембран, зменшуючи вираженiсть агрегацiї та адгезiї тромбоцитiв, послаблюючи перебiг iмунопатологiчних процесiв, вiдновлюючи резистентнiсть еритроцитiв до дiї пошкоджуючих факторiв.

Особливу увагу привертало дослiдження показникiв енергетичного обмiну. Вiдмiчено, що застосування мiлдронату сприяло пiдвищенню активностi гексокинази (p<0,05), що є пусковим ферментом глiколiзу, практично не змiнюючи продукцiю лактату (p>0,05). В той же час концентрацiї глюкози в плазмi (p<0,05) та пiрувату кровi (p<0,01) досить вiдчутно зменшувались пiсля курсу лiкування мiлдронатом, що є скiсною ознакою покращення утилiзацiї глюкози на клiтинному рiвнi, вiдновленню аеробних процесiв її окислення, внаслiдок чого пiровиноградна кислота, що утворюється з глюкози, бiльш активно пiдлягає окислювальному декарбоксилiруванню з утворенням вуглекислоти та ацетил-КоА.

Важливо, що мiлдронат попереджує накопичення ВЖК в плазмi кровi, що, вiрогiдно, пов'язано з посиленням ефективностi їх утилiзацiї як субстратiв окислення. Стимулюючий вплив препарату на окислювальнi процеси продукцiї енергiї пiдтверджується вiдносно вищим рiвнем макроергiчних фосфатiв: АТФ (p<0,05), креатинфосфату на 1 кг маси тiла (p<0,05). Також покращились показники "кисневого пульсу" та числа метаболiчних одиниць, що є показником головних енерговитрат органiзму та пiдтверджує iнтенсифiкацiю окислювально-вiдновлювальних процесiв на фонi застосуваня мiлдронату.

Зважаючи на те, що застосування еферентної терапiї та мiлдронату не завжди дозволяло iстотно змiнити на краще показники внутрiшньосерцевої гемодинамiки, а її розлади були досить поширеними у хворих на IХС з СН, дослiджувався вплив капотену на об'ємнi показники ЛШ протягом тривалого спостереження.

Виявлено, що через два-три тижнi вживання капотену спостерiгається достовiрне зменшення КДО ЛШ (p<0,05) та КСО ЛШ (p<0,01). Одночасно iстотно збiльшувались максимальнi швидкостi випорожнення та наповнення ЛШ (всi р<0,01).

Тривале спостереження хворих, що увiйшли до дослiдження, дозволило виявити, що наприкiнцi третього мiсяця лiкування КДО ЛШ залишається приблизно на попередньому рiвнi, одночасно спостерiгається подальше зменшення КСО ЛШ, а також пiдвищення максимальних швидкостей випорожнення та наповнення ЛШ (всi р<0,05).

Пiсля курсу лiкування капотеном вiдмiчено суттєве зниження середнiх значень концентрацiй альдостерону плазми, якi майже в двох третинах випадкiв зменшувались до рiвнiв, що вiдмiчались в контролi у практично здорових осiб. Одночасно виявлено тенденцiю до зменшення добової екскрецiї з сечею адреналiну, норадреналiну, ВМК (всi p>0,05) при наявностi корелятивного зв'язку мiж, наприклад, концентрацiєю альдостерону плазми та добовою екскрецiєю ВМК з сечею (r=0,5300,134; p<0,001), що свiдчить про пов'язанiсть процесiв нейрогуморальної активацiї у хворих на СН.

Також виявлено доволi помiтне вiдновлення резистентностi еритроцитiв до дiї пошкоджуючих чинникiв, що разом зі зменшенням вмiсту продуктiв ПОЛ в їхнiх мембранах може розглядатись як додатковий позитивний ефект капотену. Одночасно при застосуванні капотену відмічалось достовірне підвищення ГРТ (р<0,05), СОД (р<0,05) при тенденції до підвищення КТ (р>0,05). Наведені зміни чітко проявились через три тижні від початку лікування капотеном і тривалий час (три місяці) зберігались після його відміни.

В групі хворих, яким призначалась базисна антиангінальна терапія, подібних змін ні на першому, ні на другому етапах дослідження відмічено не було. Динаміка рівнів продуктів ПОЛ, а також антиоксидантних ферментів була рівноспрямованою і статистично недостовірною (всі р>0,05).

З метою виявлення власної антиоксидантної дії капотену досліджували спроможність цього фармпрепарату взаємодіяти з дифенілпікрилгідразином. Константа швидкості реакції склала для капотену 18083 л/моль на І хв., що значно перевищує власну антиоксидантну активність нітропрепаратів, бета-адреноблокаторів, антагоністів кальцію, серцевих глікозидів, сечогінних, константа швидкості реакції жодного з яких не перевищувала 0,901 л/моль на І хв..

Застосування запропонованих терапевтичних заходiв дозволило скоротити термiни тимчасової непрацездатностi порiвняно з контролем на 4,00,7 дiб у хворих на IХС з СН, що мали перенесений IМ в анамнезi, та на 4,20,7 дiб - у хворих, де СН виникала на тлi атеросклеротичного кардiосклерозу.

Курсове призначення ентеросорбцiї додатково до антиангiнальної терапiї у хворих, що перенесли IМ, на етапi визначення залишкової працеспроможностi та вирiшення подальшого трудового прогнозу в 78,36,1% випадкiв сприяло пiдвищенню толерантностi до ДФН у хворих з її низькими вихiдними значенями. При цьому частота пiдвищення переносностi ДФН при вживаннi лише антиангiнальних засобiв коливалась у межах 4,24,1 - 14,76,1%.

Галузеве впровадження запропонованої методики має як соцiально-лiкувальний, так i економiчний ефект, так як хворi, що через низький рiвень переносностi ДФН повиннi були виходити на групу iнвалiдностi, можуть продовжувати свою професiйну дiяльнiсть.

ВИСНОВКИ

1. Формування серцевої недостатностi у хворих на iшемiчну хворобу серця має розглядатись як загальний процес з системними проявами, якi є вiдображенням численних адаптацiйно-компенсаторних механiзмiв, що поступово втрачають пристосувальну скерованiсть та набувають патогенетичних властивостей.

2. У хворих на атеросклеротичний кардiосклероз, ускладнений серцевою недостатнiстю IА стадiї, у 45% спостережень вiдмiчалось переважання недостатностi викиду, у 26% - переважна недостатнiсть притоку i у 29% спостережень була зафiксована рiвнозначна участь обох механiзмiв серцевої недостатностi. У хворих на пiсляiнфарктний кардiосклероз у 53% обстежених переважала недостатнiсть викиду, у 47% - визначалась змiшана форма серцевої недостатностi.

3. Моделювання iшемiї мiокарда при проведеннi велоергометричних стрес-тестiв з дозованим фiзичним навантаженням у хворих на атеросклеротичний кардiосклероз, ускладнений серцевою недостатнiстю IА стадiї, супроводжувалось зниженням загальної фракцiї викиду лiвого шлуночка з 55,6% до 51,1% у разi високої толерантностi до фiзичних навантажень та з 48,3% до 39,2% - при низькiй толерантностi. Вiдповiднi значення загальної фракцiї викиду лiвого шлуночка у хворих на пiсляiнфарктний кардiосклероз, ускладнений серцевою недостатнiстю IА стадiї, складали 49,2% i 39,7% -при високiй та 46,4% i 35,2% - при низькiй толерантностi до фiзичних навантажень.

4. У хворих, що мали зниження фракцiї викиду лiвого шлуночка на висотi навантаження на 20% i бiльше, порiвняно з хворими на iшемiчну хворобу серця з серцевою недостатнiстю, у яких динамiка цього показника була менш суттєвою, достовiрно частiше вiдмiчались епiзоди пiдвищення артерiального тиску, загальна тривалiсть, кiлькiсть та циклiчнiсть епiзодiв iшемiї мiокарда, наявнiсть гiпертрофiї задньої стiнки лiвого шлуночка, кiлькiсть епiзодiв порушень ритму серця.

5. У хворих на атеросклеротичний та пiсляiнфарктний кардiосклероз перебiг серцевої недостатностi визначається наявнiстю суттєвих вiдмiнностей нейрогуморального статусу. Хворi на пiсляiнфарктний кардiосклероз мають достовiрно вищi рiвнi показникiв, що характеризують функцiональний стан симпато-адреналової та ренiн-ангiотензин-альдостеронової систем, якi не пiдлягають належнiй корекцiї при використаннi антиангiнальної терапiї.

6. Прогресивне падiння осмотичної та механiчної резистентностi еритроцитiв при збiльшеннi тяжкостi серцевої недостатностi є свiдченням погiршення морфо-функцiонального стану мембранних структур в органiзмi в цiлому, включаючи серцевий м'яз, i може бути додатковим критерiєм дiагностики серцевої недостатностi.

7. Формування серцевої недостатностi супроводжується змiнами функцiональної активностi ферментiв трансмембранного транспорту iонiв, що дає можливiсть їх застосування, зокрема Са-АТФази, в якостi дiагностичних критерiїв серцевої недостатностi, включаючи її раннi стадiї.

8. За умов холестеринової моделi атеросклерозу у кролiв застосування ентеросорбцiї запобiгає виникненню морфологiчних змiн в артерiальних судинах та порушенню функцiональних властивостей ендотелiю, стримуючи таким чином процес розвитку атеросклеротичних пошкоджень. Антиоксидантна дiя ентеросорбентiв СКН iстотно перевищує подiбну токоферолу ацетату, особливо за умов значної iнтенсифiкацiї вiльнорадикального окислення, так як при цьому сорбенти, на вiдмiну вiд токоферолу ацетату, самi не пiдлягають окисленню.

9. Сольовi форми ентеросорбентiв СКН стабiлiзують електролiтний обмiн, дисбаланс якого виникає на раннiх етапах серцевої недостатностi, нормалiзуючи спiввiдношення основних електролiтiв як в плазмi кровi, так i еритроцитах. В складних розчинах сорбенти виступають як своєрiднi буфернi системи, першочергово зв'язуючи речовини з найбiльшими концентрацiями та стабiлiзуючи при цьому структуру розчину.

10. При застосуваннi антиангiнальних препаратiв, особливо з ефектом прямої вазодилататорної дiї, посилюється метаболiчна активацiя вiльних жирних кислот. Додаткове призначення до базисної терапiї мiлдронату зумовлює суттєве зниження вмiсту жирних кислот в мембранах еритроцитiв при одночасному збiльшеннi вiдносної частки сумарних фосфолiпiдiв. Нормалiзацiя спiввiдношення окремих складових мембранних структур та скерованiсть надлишку вiльних жирних кислот на синтез фосфолiпiдiв позитивно впливає також на iншi прояви, що обумовленi морфо-функцiональним станом клiтинних мембран, зменшуючи вираженiсть агрегацiї та адгезiї тромбоцитiв, послаблюючи перебiг iмунопатологiчних процесiв, вiдновлюючи резистентнiсть еритроцитiв до дiї пошкоджуючих факторiв.

ПРАКТИЧНI РЕКОМЕНДАЦII

1. Для пiдвищення якостi дiагностики серцевої недостатностi, починаючи з її раннiх стадiй, у хворих на iшемiчну хворобу серця доцiльно додатково використовувати iнформативнi лабораторно-iнструментальнi показники, а саме: визначення активностi Са-АТФази, резистентностi еритроцитiв до дiї основних пошкоджуючих факторiв, добової екскрецiї ванiлiл-мигдалевої кислоти пiсля проведення провокацiйних проб з дозованим фiзичним навантаженням, швидкостей наповнення та випорожнення лiвого шлуночка на фонi стрес-тестiв з дозованим фiзичним навантаженням.

2. Результати стендових дослiджень властивостей сольових форм окислених сорбентiв СКН та експериментальних дослiджень на кролях в процесi формування холестеринової моделi атеросклерозу дозволяють рекомендувати застосування цих модифiкацiй сорбентiв СКН у хворих на iшемiчну хворобу серця з серцевою недостатнiстю, так як при цьому забезпечується не тiльки антиоксидантний та гiполiпiдемiчний ефект, але й стримується розвиток атеросклеротичних пошкоджень судинних стiнок. Для попередження подальшого прогресування серцевої недостатностi у хворих на iшемiчну хворобу серця необхiдне диференцiйоване призначення рiзних модифiкацiй сольових форм окислених сорбентiв СКН вже при серцевiй недостатностi IА стадiї. Наявнiсть певних закономiрностей формування електролiтного дисбалансу при серцевiй недостатностi на фонi iшемiчної хвороби серця зумовлює необхiднiсть рацiонального застосування рiзних модифiкацiй ентеросорбентiв СКН з врахуванням у конкретних хворих особливостей змiн електролiтного профiлю.

3. За умов формування серцевої недостатностi у хворих на iшемiчну хворобу серця доцiльним є призначення мiлдронату, який здатен стримувати транспорт вiльних жирних кислот через мембрани мiтохондрiй i зменшувати таким чином їх накопичення та токсичний вплив на клiтини, запобiгаючи дефiциту АТФ.

4. При вихiдних значеннях переносностi навантаження нижче 75 Вт хворим, якi перенесли iнфаркт мiокарда, доцiльно додатково призначати ентеросорбент СКН по 30-45 г щодоби протягом 10-15 днiв, що у 78,36,1% спостережень сприяє пiдвищенню толерантностi до дозованого фiзичного навантаження. Застосування запропонованого методу пiдвищення толерантностi до дозованого навантаження у хворих, що перенесли iнфаркт мiокарда, на етапi визначення залишкової працеспроможностi та вирiшення трудового прогнозу, дозволяє скоротити термiни реабiлiтацiї у зазначеної категорiї хворих, забезпечує їх повернення до своєї попередньої професiональної дiяльностi без переводу на групу iнвалiдностi.

Список опублiкованих наукових робiт за темою дисертацii

Следзевская И.К., Бульда В.И., Бабов К.Д. Энтеросорбент СКН в комплексном восстановительном лечении больных, перенесших инфаркт миокарда //Врачебное дело.- 1991.- N 9.- C. 87-89.

2. Сахарчук И.И., Денисенко Г.Т., Дудка П.Ф., Скакальская Л.М., Бульда В.И. Применение милдроната в профилактике повторного инфаркта миокарда //Гипертоническая болезнь. Атеросклероз. Коронарная недостаточность. - Киев: "Здоров'я", 1991.- N 23. - С.46-50.

3. Следзевская И.К., Братусь В.В., Бабов К.Д., Бульда В.И., Стрелко В.В., Воронков Г.С., Евстратова И.Н., Сергиенко О.В., Тараненко В.М., Исаечкина И.М., Медведев С.Л. Применение энтеросорбента СКН при гиперлипопротеидемиях (Клинико-экспериментальное исследование) //Тер. архив.-1992.-Т. 64. - N.8. - С. 15-17.

4. Следзевская И.К., Ильяш М.Г., Бульда В.И., Крыжановский В.А., Карбовничая Н.М. Эффективность реабилитации больных, перенесших инфаркт миокарда, на поликлиническом этапе //Медицинские проблемы физической культуры. - Киев: "Здоров'я". - 1993. - Вып. 12. - С. 22-25.

5. Следзевская И.К., Строганова Н.П., Ильяш М.Г., Головков Ю.Ж., Бульда В.И. Сократительная функция миокарда и толерантность к физической нагрузке у лиц, перенесших инфаркт миокарда //Медицинские проблемы физической культуры. - Киев: "Здоров'я". - 1993. - Вып. 12. - С. 29-32.

6. Кривой М.В., Бульда В.И., Щепотин Б.М. Устройство для поиска структур ЭХО-локации в условиях длительного исследования морфо-функционального состояния сердца //Гипертоническая болезнь, атеросклероз и коронарная недостаточность. Киев:"Здоров'я". -1993. -N.25. -C.136-139.

7. Сахарчук I.I., Бульда В.I. Експериментальне обгрунтування та клiнiчний досвiд застосування мiлдронату в кардiологiчнiй практицi //Укр. кардiол. журнал. -1996. -N.5-6. - С.107-111.

8. Бульда В.I. Особливостi лiкування хворих на серцеву недостатнiсть з iшемiчною хворобою серця //Актуальнi проблеми медицини i бiологiї - Київ. -1997. - Т. 3. - С. 328-330.

9. Бульда В.I. Антиоксидантнi властивостi капотену //Актуальнi проблеми медицини i бiологiї - Київ. - 1997. -Т.3. - С. 325 - 327.

10.Бульда В.I. Парний велоергометричний тест як засiб об'єктивiзацiї ефективностi антиангiнальної терапiї у хворих на iшемiчну хворобу серця //Український кардiологiчний журнал. - 1997. - N 3. - Вип. 11. - С. 18-20.

11.Бульда В.I. Особливостi нейрогуморального та електролiтного профiлю у хворих з рефрактерною серцевою недостатнiстю //Український кардiологiчний журнал. - 1997. - N 3. - Вип. 11. - С. 52-54.

12.Бульда В.I. Корекцiя небажаних наслiдкiв глiкозидотерапiї у хворих на хронiчну серцеву недостатнiсть //Український кардiологiчний журнал. - 1997. - N 5. - Вип. 11. - С. 60 - 63.

13.Бульда В.I. Структурно-функцiональний стан мембран еритроцитiв при серцевiй недостатностi //Український науково-медичний молодiжний журнал. - 1998. - N 1. - С. 3-7.

14.Бульда В.I. Особливостi функцiонування ренiн-ангiотензин-альдостеронової системи за умови формування серцевої недостатностi //Український науково-медичний молодiжний журнал. - 1998. - N 4. - С. 15-20.

15.Бульда В.I. Прогностичне значення факторiв, якi мають вплив на ефективнiсть вiдновлювального лiкування хворих, що перенесли iнфаркт мiокарда //Журнал "Вестник проблем биологии и медицины" - Полтава, Харьков. - 1998. - N 9. - С. 45-54.

16.Бульда В.I. Динамiка балансу кисню в тканинах, його споживання та спорiдненостi гемоглобiну до кисню у хворих на iшемiчну хворобу серця, ускладнену серцевою недостатнiстю //Український науково-медичний молодiжний журнал. - 1999. - N 1-2.- C. 28-30.

17.Сахарчук І.І., Бульда В.І., Губський Ю.І. Глікозидна інтоксикація у хворих на хронічну серцеву недостатність і вплив на неї ентеросорбції //Одеський медичний журнал. - 1999. - N 2 (52). - С.5-8.

18.А.с. 1448462 СССР, МКИ А 61 В 8/00. Устройство для фиксации датчика эхокардиографа /Б.М.Щепотин, М.В.Кривой, В.И.Бульда (СССР). - N 4278956/14. Заявлено 06.07.87; Опубл. 07.08.89, Бюл. N 29. - 6 с.

19.А.с. 1677636 СССР, МКИ GОI В 33/513. Cпособ диагностики сердечной недостаточности при ишемической болезни сердца /И.И.Сахарчук, Ю.И.Губский, В.С.Грушко, В.И.Бульда (СССР). - N 4462324/14. Заявлено 18.07.88; Опубл. 15.05.91, Бюл.N 34.-6с.

20.А.с. 1685453 СССР, МКИ К 31/205.Способ лечения сердечной недостаточности /И.И.Сахарчук, Г.Т.Денисенко, О.И.Бодарецкая, В.С. Грушко, В.Т. Новикова, В.И. Бульда, П.Ф. Дудка, Р.И. Ильницкий (СССР). -N 4458446/14. Заявлено 11.07.88; Опубл. 22.07.91, Бюл. N 39. - 6 с.

21.А.с. 1725123 СССР, МКИ G 01 33/53. Способ дифференциальной диагностики стабильной стенокардии и острого инфаркта миокарда /А.И.Грицюк, В.Н.Федорич, Т.В.Пищикова, Л.Н. Барташевич, В.С. Терно, Л.И. Скрипка, В.И. Бульда, Халед Сааб (СССР). -N 4712859/14. Заявлено 03.07.89; Опубл. 08.12.91, Бюл. N. 13. -10 с.

22.А.с. 1769888 СССР, МКИ А 61 К 33/14. Способ повышения толерантности к дозированной физической нагрузке у больных, перенесших инфаркт миокарда /И.К.Следзевская, В.И.Бульда, Т.Д.Никула, К.Д.Бабов (СССР). -N 4744500/14. Заявлено 11.07.89; Опубл. 23.10.92, Бюл. N 39. - 6 с.

23.Патент UA МПК 6 А 61 В 8/02. Спосіб діагностики серцевої недостатності / Бульда В.І. (UA), НМУ; № 98020641, заявл. 05.02.98, рішення про видачу патенту на винахід від 30.10.98р.

24.Патент UA МПК 6 А 61 К 31/00. Спосіб лікування глікозидної інтоксикації / Бульда В.І. (UA), НМУ; № 98031210, заяв. 10.03.98, рішення про видачу патенту на винахід від 08.12.98р.

25.Патент UA МПК 6 А 61 В 10/00; G 01 N 33/16. Спосіб діагностики серцевої недостатності. / Бульда В.І., Сахарчук І.І., Губський Ю.І. (UA), НМУ; № 98031458, заявл. 24.03.98, рішення про видачу патенту на винахід від 05.02.99р.

26.Патент UA МПК 6 А 61 К 31/395. Антиоксидантний засіб / Бульда В.І. (UA), НМУ; № 98020638, заявл. 05.02.98, рішення про видачу патенту на винахід від 05.02.99р.

27.Патент UA МПК 6 А 61 В 10/00; G 01 N 33/48. Спосіб виявлення рефрактерних до кардіотропних засобів форм хронічної недостатності кровообігу / Бульда В.І. (UA), НМУ, № 98031457, заявл.24.03.98, рішення про видачу патенту на винахід від 05.02.99р.

28.Патент UA МПК 6 А 61 10/00; G 01 N 33/16. Спосіб діагностики прихованої серцевої недостатності / Бульда В.І., Губський Ю.І., Сахарчук І.І. (UA), НМУ, № 98073842; заявл.16.07.98, рішення про видачу патенту на винахід від 23.03.99р.

29.Федорич В.Н., Пищикова Т.В., Барташевич Л.Н., Бульда В.И. Этапы гуморальной иммунологической реактивности к лактатдегидрогеназе /ЛДГ/ и креатинфосфокиназе /КФК/ при инфаркте миокарда //Мат. 3-го съезда кардиологов УССР. -Киев, 1988. -С. 181-182.

30.Боднар П.Н., Приступюк А.М. Бульда В.И. Применение углеродных сорбентов как антиоксидантных препаратов //Мат. VI Всесоюзного съезда фармакологов.- Ташкент, 1988.- C. 52-53.

31.Сахарчук И.И., Губский Ю.И., Грушко В.С., Бульда В.И. Способ диагностики сердечной недостаточности при ишемической болезни сердца //Мат. VI съезда Республиканского научного общества врачей-лаборантов. -Ворошиловоград, 1988. -C. 30.

32.Сахарчук И.И., Денисенко Г.Т., Грушко В.С., Бодарецкая О.И., Бульда В.И. Вторичная профилактика сердечной недостаточности при ИБС //Мат. Всесоюзного симпозиума "Многофакторная профилактика ишемической болезни сердца". -Томск, 1989. Ч. 2.- С.264.

33.Бульда В.И., Бабов К.Д., Вятченко-Карпинская Е.В., Кравцова Л.А., Щербак Я.Ю. Применение энтеросорбции в комплексном лечении и профилактике ИБС //Мат. Всесоюзного симпозиума "Многофакторная профилактика ишемической болезни сердца".-Томск, 1989. Ч. 2.-С. 174.

34.Следзевская И.К., Бульда В.И., Бабов К.Д., Щербак Я.Ю. Применение энтеросорбента СКН для коррекции перекисного окисления липидов у больных, перенесших инфаркт миокарда //Мат. республиканской научно-практической конференции "Санаторно- курортное лечение больных с заболеваниями сердечно-сосудистой системы". -Одесса, 1989. -С. 156-157.

35.Сахарчук И.И., Грушко В.С., Бульда В.И. Способ оценки эффективности лечения сердечной недостаточности при ИБС //Мат. республиканской научно-практической конференции "Санаторно-курортное лечение больных с заболеваниями сердечно-сосудистой системы". -Одесса, 1989. -С. 165-166.

36.Следзевская И.К., Бульда В.И., Бабов К.Д., Вятченко-Карпинская Е.В., Кравцова Л.А., Щербак Я.Ю. Энтеросорбция в восстановительном лечении больных инфарктом миокарда //Мат. пленума республиканского общества терапевтов "Неотложные состояния в клинике внутренних болезней". -Полтава, 1989. -С. 155-156.

37.Следзевская И.К., Ильяш М.Г., Бабов К.Д., Кравцова Л.А., Вятченко Е.В., Бульда В.И., Щербак Я.Ю., Карбовничая Н.М. Опыт проведения реабилитации больных, перенесших инфаркт миокарда //Мат. научно-практической конференции "Актуальные проблемы амбулаторно-поликлинической помощи на современном этапе". -Киев, 1989. -С. 98-100 .

38.Кривой М.В., Щепотин Б.М., Бульда В.И. Способ нахождения сегментов ЭХО-локации при исследовании внутрисердечной гемодинамики у больных гипертонической болезнью и ишемической болезнью сердца //Информационное письмо. - Киев, 1989.

39.Сахарчук И.И., Скакальская Л.М., Дудка П.Ф., Бордонос В.Г., Бульда В.И. Лечение сердечной недостаточности у больных ишемической болезнью сердца милдронатом и Т-активином //Мат. 3 съезда кардиологов Литвы. -Каунас, 1990. -С. 183-184.

40.Кривой М.В., Бульда В.И., Щепотин Б.М. Устройство для изучения морфо-функционального состояния сердца //Мат. Всесоюзной конференции "Современные способы лучевой диагностики в кардиологии". -Томск, 1990. -С. 173.

41.Кривой М.В., Бульда В.И., Щепотин Б.М. Устройство для анализа эхопараметров сердца //Мат. I республиканской конференции "Новые физические методы в медицине". -Ворошиловоград, 1990. -С. 258-259.

42.Хмелевский Ю.В., Поберезкина Н.Б., Осинская Л.Ф., Левина О.А., Корницкая А.И., Борисенко А.В., Бульда В.И. Антиоксидантные процессы как защитные реакции организма при патологии //Мат. Всесоюзной научной конференции “Функциональные резервы и адаптация", 1991. - C. 395-397.

43.Бульда В.I. Взаємозв'язок дiастолiчної дисфункцiї мiокарда та функцiонального стану еритроцитiв у хворих на iшемiчну хворобу серця, ускладнену серцевою недостатнiстю //Мат. VI Конгресу свiтовоi федерацiї українських лiкарських товариств (СФУЛТ).- Одеса, 1992. -С. 87.

44.Бульда В.И. Влияние энтеросорбции на функциональное состояние билиарной системы у больных ишемической болезнью сердца //Мат. научно-практической конференции "Новое в медицине". -Краснодар, 1992. -С. 80-81.

45.Кривой М.В., Бульда В.И., Щепотин Б.М. Устройство для исследования внутрисердечной гемодинамики при артериальной гипертензии и ИБС //Материалы межобластной конференции-ярмарки "Изобретательство и рационализация в медицине". -Днепропетровск, 1992. -С. 29-32.

46.Бульда В.И. Толерантность к физической нагрузке до и после применения энтеросорбентов у больных, перенесших инфаркт миокарда //Мат. V международной научно-практической конференции "Наука и производство - здравоохранению". -Киев.-1993. -т. II. - С. 30.

47.Сахарчук И.И., Серебровская Т.В., Денисенко Г.Т., Бульда В.И. Повышение неспецифической резистентности организма при патологии органов системы кровообращения //Мат. V международной научно - практической конференции "Наука и производство - здравоохранению". -Киев. -1993. -т. I. -С. 68.

48.Сахарчук И.И., Котович Е.Ф., Лукасевич Л.М., Бульда В.И., Дудка П.Ф., Бодарецкая О.И., Гребенюк В.В. Пути оптимизации работы блока реанимации и интенсивной терапии инфарктного отделения //Мат. научной конференции, посвященной 20-летию организации отделения неотложной терапии Главного военного клинического госпиталя МО Украины "Cовременные проблемы неотложной терапии в клинике внутренних болезней".-Киев, 1993. С. 13-14.

49.Сахарчук I.I., Дудка П.Ф., Скакальська Л.М., Лукасевич Л.М., Тарченко I.П., Бодарецька О.I., Бульда В.I. Внутрiшньосудинне лазерне опромiнення кровi в комплексному лiкуваннi хворих на хронiчну iшемiчну хворобу серця //Мат. IV з'їзду кардiологiв України. -Днiпропетровськ, -1993. -С. 30.

50.Бульда В.I. Засоби корекцiї перекисних процесiв у хворих на iшемiчну хворобу серця //Мат. IV з'їзду кардiологiв України. -Днiпропетровськ, 1993. -С. 6.

51.Бульда В.I. Розробка iндивiдуалiзованих реабiлiтацiйних програм для хворих, що перенесли iнфаркт мiокарда //Мат. V научно-практической конференции "Наука и производство - здравоохранению". -Киев, 1993. - Т. 11. - С. 31.

52.Бульда В.I. Застосування мiлдронату в комплексному лiкуваннi хворих, якi перенесли iнфаркт мiокарда, з проявами серцевої недостатностi //Мат. I Конгресу свiтової федерацiї українських фармацевтичних товариств. -Львiв, 1994. -С. 402-403.

53.Бульда В.I. Вплив капотену на перекисне окислення лiпiдiв та стан систем антиоксидантного захисту //Мат. наукової конференцiїцiї, присвяченої 100-рiччю з дня народження академiка О.I.Черкеса. -Київ, 1994. -С.122-123.

54.Бульда В.I. Дослiдження властивостей ентеросорбенту СКН в умовах експерименту на холестериновiй моделi атеросклерозу //Мат. наукової конференцiї, присвяченої 100-рiччю з дня народження академiка О.I.Черкеса. - Київ, 1994. - С. 65.

55.Бульда В.I. Надання iнтенсивної медичної допомоги хворим на гострий iнфаркт мiокарда //Мат. II Української науково-практичної конференцiї "Актуальнi питання невiдкладної допомоги". - Одеса, 1994. - С. 119.

56.Бульда В.I. Особливостi дiагностики та лiкування хворих на iшемiчну хворобу серця з серцевою недостатнiстю //Мат. мiжнародного симпозiуму, присвяченного 150-рiччю кафедри факультетської терапiї Українського державного медичного унiверситету. -Київ, 1994. -C.41.

57.Бульда В.I., Федорич В.М. Новi пiдходи до ранньої дiагностики iнфаркту мiокарда //Мат. пленуму правлiння наукового товариства кардiологiв України "Невiдкладнi стани в кардiологiї". -Український кардiологiчний журнал.-1994. -N.4. -С. 38.

58.Бульда В.I. Взаємозв'язок порушень ритму серця з серцевою недостатнiстю //Мат. пленуму правлiння наукового товариства кардiологiв України "Невiдкладнi стани в кардiологiї".- Український кардiологiчний журнал. -1994. -N.4. -С.72.

59.Бульда В.I. Особливостi перебiгу iнфаркту мiокарда у осiб похилого вiку //Мат. II з'їзду геронтологiв i герiатрiв України. -Київ, 1994. -С. 37.

60.Бульда В.И. Состояние эритроцитарных мембран в процессе развития сердечной недостаточности //Мат. 3-го Республиканского съезда кардиологов Беларуси совместно с Ассоциацией кардиологов СНГ "Актуальные вопросы кардиологии". -Минск, 1994. - Т. 2. -С. 208.

61.Бульда В.I. Функциональное состояние эритроцитов у больных ишемической болезнью сердца, осложненной сердечной недостаточностью //Тр. Первого конгресса Ассоциации кардиологов стран СНГ. - Москва, 1997. - С. 83.

62.Бульда В.И. Новые аспекты применения каптоприла //Тр. Первого конгресса кардиологов стран СНГ. -Москва, 1997. - С. 195.

63.Бульда В.I., Губський Ю.I. Визначення антиоксидантних властивостей каптоприлу //Мат. VII з'їзду бiохiмiкiв України. - Київ, 1997. - С. 108.

64.Бульда В.I., Сахарчук I.I., Губський Ю.I. Визначення резистентностi еритроцитiв до дiї рiзних пошкоджуючих факторiв у хворих на серцеву недостатнiсть //Мат. XIV з'їзду терапевтiв України. - Київ, 1998. - С. 31.

65.Бульда В.I. До проблеми ранньої дiагностики серцевої недостатностi при iшемiчнiй хворобi серця //Мат. XIV з'їзду терапевтiв України. - Київ, 1998. - С. 51.

66.Бульда В.I., Губський Ю.I., Сахарчук I.I. Особливостi мiкроциркуляторних порушень та кисневого забезпечення тканин у хворих на iшемiчну хворобу серця в залежностi вiд вираженостi серцевої недостатностi //Мат. Української наукової конференцiї з мiжнародною участю "Мiкроциркуляцiя та її вiковi змiни".- Київ, 1999. - С. 18-19.

АНОТАЦIЯ

Бульда В.I. Клiнiко-функцiональнi особливостi, дiагностика, лiкування та реабiлiтацiя хворих на iшемiчну хворобу серця, ускладнену серцевою недостатнiстю. Рукопис.

Дисертацiя на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спецiальнiстю 14.01.11 - кардiологiя.

Нацiональний медичний унiверситет iм.О.О.Богомольця, Київ,1999.

Дисертацію присвячено питанням поліпшення якості діагностики та підвищення ефективності лікування хворих на ішемічну хворобу серця, ускладнену серцевою недостатністю. На основі вивчення особливостей перебігу серцевої недостатності на різних етапах її формування встановлено діагностичні критерії, грунтуючись на яких розроблено нові способи діагностики серцевої недостатності, що сприяє виявленню цього патологічного стану, починаючи з ранньої доклінічної стадії. Своєчасна діагностика серцевої недостатності у хворих на ішемічну хворобу серця дозволяє більш ефективно проводити у них корегуючі заходи на початковому етапі, для чого запропоновані но-ві способи лікування з врахуванням відмінностей проявів серцевої недостатності на різних етапах її розвитку.

Ключові слова: iшемiчна хвороба серця, серцева недостатнiсть, дiагностика, лiкування.

АННОТАЦИЯ

Национальный медицинский университет им. А.А. Богомольца, Киев, 1999.

Диссертация посвящена вопросам исследования течения ишемической болезни сердца, осложненной сердечной недостаточностью, улучшения диагностики сердечной недостаточности, повышения эфективности лечения указанной категории больных.

В работе приведены результаты обследования 469 больных ишемической болезни сердца, у 374 больных она была осложнена сердечной недостаточностью: 142 больных имели сердечную недостаточность 1А стадии, 126 - 1Б стадии и 106 - 11А стадии.

На основании исследования состояния эритроцитарных мембран, функциональной активности эритроцитов, активности ферментных систем трансмембранного транспорта ионов и антиоксидантной защиты, изменений процесов перекисного окисления липидов, электролитного обмена, гемореологических, иммунологических, гемодинамических показателей определены дополнительные диагностические критерии, использование которых способствует ранней диагностике сердечной недостаточности, создает благоприятные условия для современной фармокологической коррекции и может существено замедлить темпы ее развития.

Основываясь на данных клинико-лабораторных исследований, которые определили существенные нарушения целостности и функционального состояния мембранных структур, процесов перекисного окисления липидов, функционирования ферментных систем антиоксидантной защиты и трансмембранного транспорта ионов в работе широко применялась эфферентная терапия, учитывая направленность сорбции на стабилизацию указаных патогенетических процессов. Наиболее эффективным было использование солевой калий-магниевой формы окисленых сорбентов СКН, которые сочетают значительную сорбционную емкость со свойствами ионита. Применение данной модификации сорбентов в комплексе с сердечными гликозидами позволило повысить эффективность гликозидотерапии при одновременном устранении проявлений гликозидной интоксикации.

В работе показано, что уже на ранних этапах сердечной недостаточности отмечается гиперактивация окисления свободных жирных кислот. Дополнительное назначение к базисной терапии синтетического аналога гамма-бутиробетаина препарата метаболитного действия милдроната, способного ингибировать карнитинзависимое окисление свободных жирных кислот, вызывало существенное снижение содержания жирных кислот в мембранах эритроцитов при одновременном увеличениии удельного содержания фосфолипидов. Нормализация соотношения компонентов мембранных структур сопровождалась восстановлением механической, осмотической и кислотной резистентности эритроцитов, что отражает снижение интенсивности мембранопатологических процессов и улучшение пластических свойств мембран.

При применении ингибиторов ангиотензинпревращающего фермента впервые дополнительно выявлена собственная антиоксидантная активность препарата капотен, что позволило расширить его терапевтические возможности и использовать по показаниям одновременно в качестве антиоксидантного средства.

По результатам исследования разработаны новые способы диагностики сердечной недостаточности путем определения активности Са - АТФазы эритроцитов, резистентности эритроцитов к действию основных повреждающих факторов, функционального состояния левых отделов сердца, определения форм сердечной недостаточности, рефрактерных к кардиотропным средствам, лечения сердечной недостаточности при помощи милдроната, лечения гликозидной интоксикации, применения капотена по новому назначению, повышения толерантности к дозированной физической нагрузке, исследования сонографических структур сердца в динамике, которые защищены авторскими свидетельствами и патентами.

Предложенные разработки методически доступны и могут быть широко использованы в практическом здравоохранении.

Ключевые слова: ишемическая болезнь сердца, сердечная недостаточность, диагностика, лечение.

RESUME

Bulda V.I. Clinical and functional features, diagnosis, * treatment and rehabilitation for patients with ischaemic heart disease complicated with cardiac failure. - Manuscript.

Thesis for a doctor's degree by speciality 14.01.11 -cardiology. - The O.O.Bogomolets National Medical University, Kyiv, 1999.

The dissertation is devoted to the problems of improving both quality of diagnosis and efficacy of treatment of patients with ischaemic heart disease complicated with cardiac failure. Based on studying the distinguishing features of cardiac failure at various stages of its development, diagnostic criteria were determined as well as novel methods were worked out for cardiac failure diagnosis, which facilitated the recognition of that pathological condition, beginning from an early preclinical stage. Timely diagnosis of cardiac failure in patients with ischaemic heart disease allows more effective therapeutic measures to be conducted at the early stage of disease. Proposed for that purpose are novel methods of treatment with an account for the revealed features of cardiac failure manifestations at various stages of its development.

Key words: ischaemic heart disease, cardiac failure, diagnosis, treatment.

АНОТАЦIЯ

Бульда В.I. Клiнiко-функцiональнi особливостi, дiагностика, лiкування та реабiлiтацiя хворих на iшемiчну хворобу серця, ускладнену серцевою недостатнiстю. Рукопис.

Дисертацiя на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спецiальнiстю 14.01.11 - кардiологiя.

Нацiональний медичний унiверситет iм.О.О.Богомольця, Київ,1999.

Дисертацію присвячено питанням поліпшення якості діагностики та підвищення ефективності лікування хворих на ішемічну хворобу серця, ускладнену серцевою недостатністю. На основі вивчення особливостей перебігу серцевої недостатності на різних етапах її формування встановлено діагностичні критерії, грунтуючись на яких розроблено нові способи діагностики серцевої недостатності, що сприяє виявленню цього патологічного стану, починаючи з ранньої доклінічної стадії. Своєчасна діагностика серцевої недостатності у хворих на ішемічну хворобу серця дозволяє більш ефективно проводити у них корегуючі заходи на початковому етапі, для чого запропоновані нові способи лікування з врахуванням відмінностей проявів серцевої недостатності на різних етапах її розвитку.

Ключові слова: iшемiчна хвороба серця, серцева недостатнiсть, дiагностика, лiкування.