Натрійзалежна артеріальна гіпертензія (клінічні, генетичні та терапевтичні аспекти)

Виявлення індивідуальних особливостей порушення регуляції АТ та розробка на цієї основі диференційованих схем лікування хворих на ЕАГ. Удосконалення діагностики та лікування ЕАГ у залежності від чутливості до кухонної солі. Сольове навантаження.

Рубрика Медицина
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 05.02.2009
Размер файла 53,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

3. Целуйко В.И., Львова А.Б. Клинические и гемодинамические особенности натрийзависимой артериальной гипертензии // Український терапевтичний журнал. - 2002. - Т. 4., № 3. - С. 45-47. (Особисто автором здійснений підбір, клінічне обстеження тематичних хворих, статистична обробка отриманих даних; автор брала участь в обговоренні результатів, формулюванні висновків).

4. Целуйко В.И., Львова А.Б. Дифференцированные подходы к лечению больных с артериальной гипертензией в зависимости от реакции артериального давления на солевую нагрузку // Український кардіологічний журнал. - 2003. - № 6. - С. 49-54. (Особисто автором здійснений підбір, клінічне обстеження, лікування тематичних хворих, статистична обробка отриманих даних; автор брала участь в обговоренні результатів, формулюванні висновків).

5. Целуйко В.И., Львова А.Б., Кравченко Н.А. Полиморфизм гена ангиотензинпревращающего фермента у больных с натрийзависимой артериальной гипертензией // Международный медицинский журнал. - 2004. - Т. 10, № 1. - С. 28-32. (Особисто автором здійснений підбір тематичних хворих, аналіз отриманих результатів, їх статистична обробка; автор брала участь в обговоренні результатів, формулюванні висновків).

6. Целуйко В.И., Кравченко Н.А., Львова А.Б., Ляшенко А.В. Полиморфизм гена ангиотензинпревращающего фермента при сердечно-сосудистой патологии // Цитология и генетика. - 2002. - Т. 36, № 5. - С. 30-33. (Автор виконувала підбір та клінічне обстеження частини хворих на артеріальну гіпертензію, аналізувала отримані дані, брала участь у формулюванні висновків, статистичній обробці матеріалу).

7. Львова А.Б. Особенности суточного профиля артериального давления у лиц с натрийзависимой артериальной гипертензией // Матеріали Української науково-практичної конференції "Профілактика ї лікування артеріальної гіпертензії в Україні в рамках реалізації національної програми". - Київ, 2002. - С. 72-73.

8. Львова А.Б. Эффективность эналаприла малеата у больных с натрийзависимой и натрийнезависимой эссенциальной артериальной гипертензией // Галицький лікарський вісник. - 2003. - Т. 10, № 1. - С. 58.

9. Львова А.Б. Эффективность в-блокатора бетаксолола у больных с натрийзависимой и натрийнезависимой эссенциальной артериальной гипертензией // Запорожский медицинский журнал. - 2003. - Т. 2, № 6. - С. 206.

10. Целуйко В.И., Львова А.Б., Ляшенко А.В., Кравченко Н.А. Полиморфизм гена АПФ и показатели центральной гемодинамики у больных с артериальной гипертензией // Матеріали об'єднаного пленума правлінь українських наукових товариств кардіологів, ревматологів та кардіохірургів з міжнародною участю "Серцева недостатність - сучасний стан проблеми". - Київ, 2002. - С. 124. (Особисто автором здійснений підбір та обстеження частини хворих; спільно з співавторами аналізувала отримані результати, формулювала висновки).

11. Целуйко В.И., Львова А.Б. Натрийзависимая артериальная гипертензия // Матеріали наукових праць Української науково-практичної конференції з міжнародною участю "Нові напрямки в діагностиці, лікуванні і профілактиці артеріальної гіпертензії та ії ускладнень". - Харків, 2003. - С. 264-265. (Автор проводила клініко-інструментальне обстеження хворих, статистичну обробку матеріалу, аналізувала результати, брала участь в формулюванні висновків).

АНОТАЦІЯ

Львова А.Б. Натрійзалежна артеріальна гіпертензія (клінічні, генетичні та терапевтичні аспекти). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.11. - кардіологія. - Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска АМН України, м. Київ, 2004.

Дисертація присвячена розробці диференційованих схем лікування натрійзалежної артеріальної гіпертензії (НЗАГ), основаної на вивченні клініко-гемодинамічніх особливостей її перебігу, поліморфізму гена АПФ та ефективності антигіпертензивної терапії. Обстежено 80 хворих з м'якою та помірною есенціальною артеріальною гіпертензією (ЕАГ) і 20 пацієнтів з нормальним рівнем артеріального тиску (АТ). З метою діагностики солечутливості застосовували метод добового моніторування АТ і пероральне навантаження сіллю. На підставі клініко-інструментального, лабораторного та генетичного обстеження хворих встановлені особливості клінічного перебігу НЗАГ, добового профілю АТ і ефективність сучасної антигіпертензивної терапії в солечутливих пацієнтів. Встановлено, що найкращим препаратом серед вивчених в цієї категорії хворих є індапамід-ретард. Показано, що в хворих з ЕАГ клінічний перебіг захворювання, добовий профіль АТ та ефективність антигіпертензивної терапії пов'язані з поліморфізмом гена АПФ, незалежно від солечутливості, але при цьому негативний вплив D-алеля гена АПФ більш істотно виражено в хворих із НЗАГ.

Ключові слова: есенціальна артеріальна гіпертензія, солечутливість, натрійзалежна артеріальна гіпертензія, клінічний перебіг, добове моніторування артеріального тиску, поліморфізм гена АПФ, лікування.

ANNOTATION

A.B. Lvova. Salt-sensitive arterial hypertension (clinical, genetic and therapeutic aspects). - Manuscript.

Thesis for a Candidate of Medical Science degree by specialty 14.01.11 - Cardiology. - Acad. M.D. Strazhesko Institute of Cardiology Academy of Medical Sciences Ukraine, Kyiv, 2004.

This thesis is dedicated to the development of differential schemes of treatments of salt-sensitive arterial hypertension (SS AH) based on the analysis of clinical-hemodynamical peculiarities of its course, polymorphism of gene of angiotensin-converting enzyme (ACE) as well as the efficiency of antihypertensive therapy.

Eighty patients with mild and moderate essential arterial hypertension (EAH) and 20 patients with normal level of arterial blood pressure (BP) have been examined. Method diagnostics of salt sensitivity of twenty-four-hour BP monitoring and peroral salt load was applied to establish. According to the results of clinical-instrumental, laboratory and genetic examination of the patients, the specificity of the clinical course of the SS AH, twenty-four-hour BP profile as well as efficiency of the current antihypertensive therapy among the patients with salt sensitivity were determined. It was also determined that diuretic indapamide-SR proved to be the most effective preparation among medications studied for this category of patients. It was showed that among the patients with the EAH such aspects as clinical course of disease, twenty-four-hour BP profile and efficiency of antihypertensive therapy interrelate with the polymorphism of ACE gene irrespective of the salt sensitivity but at that the negative effect of D allele gene of ACE is more essentially and strongly marked among the patients with SS AH.

Key words: essential arterial hypertension, salt sensitivity, salt-sensitive arterial hypertension, clinical course, twenty-four-hour ambulatory monitoring of arterial blood pressure, polymorphism of gene of angiotensin-converting enzyme, treatment.

АННОТАЦИЯ

Львова А. Б. Натрийзависимая артериальная гипертензия (клинические, генетические и терапевтические аспекты). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.11. - кардиология. - Институт кардиологии им. акад. Н. Д. Стражеско АМН Украины, г. Киев, 2004.

Диссертация посвящена разработке дифференцированных схем лечения натрийзависимой артериальной гипертензии (НЗАГ), основанной на изучении клинико-гемодинамических особенностей ее течения, полиморфизма гена ангиотензинпревращающего фермента (АПФ) и эффективности антигипертензивной терапии. Обследовано 80 больных с мягкой и умеренной эссенциальной артериальной гипертензией (ЭАГ) и 20 пациентов с нормальным уровнем артериального давления (АД). В работе использовали следующие методы исследования: общеклинические методы с опросом больных, их физикальным обследованием и определением порога вкусовой чувствительности (ПВЧ) к соли; инструментальные методы - электрокардиография, эхокардиография, суточное мониторирование АД (СМАД); лабораторные - определение уровня липидемии, гликемии, концентрации электролитов в плазме и эритроцитах (калий, натрий), активности АПФ в плазме; генетические - изучение полиморфизма гена АПФ; математические и статистические - для оценки полученных результатов. НЗАГ диагностировали на основании показателей СМАД, проведенного на фоне низкосолевой диеты и пероральной солевой нагрузки. Для лечения больных использовали 4 группы антигипертензивных препаратов: ингибитор АПФ (эналаприла малеат), в-блокатор (бетаксолол), диуретик (индапамид-ретард) и антагонист кальция (лацидипин). Все препараты назначались в режиме монотерапии на протяжении 6 недель. Эффективность лечения оценивали по результатам СМАД. В результате проведенного исследования установлен ряд клинических и гемодинамических особенностей НЗАГ. Показано, что НЗАГ достоверно чаще встречается у женщин, у пациентов с такими факторами риска развития АГ, как ожирение, отягощенная наследственность по ЭАГ, избыточное потребление поваренной соли и сахарный диабет II типа. У солечувствительных пациентов достоверно чаще встречается нарушение липидного и электролитного обмена. Доказана связь ПВЧ к соли с отягощенной наследственностью по ЭАГ у больных с НЗАГ. Установлена корреляционная зависимость между уровнем и вариабельностью диастолического АД, некоторыми показателями внутрисердечной гемодинамики и ПВЧ к поваренной соли. Показано, что ограничение натрия в диете у больных с повышенной чувствительностью к соли приводит к достоверно более существенному снижение ДАД, чем в группе солерезистентных больных, а также способствует улучшению показателей суточного профиля АД, что не наблюдается у пациентов с ННАГ. Установлено, что однократная пероральная нагрузка натрием приводит к возрастанию АД более чем на 20 % от исходного, увеличению вариабельности АД и показателей "нагрузки давлением", что не наблюдается у солерезистентных больных. Тем самым обоснована возможность использования однократной солевой нагрузки в диагностике НЗАГ. Установлено также, что солевая нагрузка у солечувствительных больных может привести к ишемическим изменениям на ЭКГ (в виде депрессии сегмента ST), которые не сопровождаются клиническими проявлениями. Показано, что у больных с НЗАГ уровень активности АПФ в плазме не оказывает существенного влияния на суточный профиль АД и процессы ремоделирования сердца. Установлена тесная связь генотипа АПФ с некоторыми показателями центральной и внутрисердечной гемодинамики у больных с НЗАГ, а также влияние полиморфизма гена АПФ на суточный профиль АД, клиническое течение заболевания, и его роль в формировании солечувствительности. В обеих группах (с НЗАГ и с ННАГ) прослеживается негативное влияние гена АПФ (D-аллель) на изучаемые параметры, однако в группе с НЗАГ это влияние выражено более существенно. Обнаружено наличие достоверных различий в эффективности терапии НЗАГ изученными препаратами. Показано, что из 4-х групп антигипертензивных препаратов наиболее эффективным у этой категории пациентов является диуретик индапамид-ретард, который достоверно уменьшает вариабельность АД (как систолического, так и диастолического), "нагрузку давлением" и нормализует суточную кривую АД. В то же время эналаприла малеат может привести к достоверному увеличению вариабельности систолического АД. Показано негативное влияние D-аллеля гена АПФ и генотипа DD на эффективность терапии, в большей степени проявляющееся у больных с НЗАГ.

Ключевые слова: натрий, солечувствительность, натрийзависимая артериальная гипертензия, клиническое течение, суточное мониторирование артериального давления, полиморфизм гена АПФ, лечение.

ПЕРЕЛІК основних СКОРОЧЕНЬ

АГ

- артеріальна гіпертензія

АПФ

- ангіотензинперетворюючий фермент

АТ

- артеріальний тиск

ВТС

- відносна товщина стінок

ДАТ

- діастолічний артеріальний тиск

ДАТ ден.

- ДАТ середній за денний період (за даними ДМАТ)

ДАТ нічн.

- ДАТ середній за нічний період (за даними ДМАТ)

ДАТ серед.

- ДАТ середній за добу (за даними ДМАТ)

ДМАТ

- добове моніторування артеріального тиску

ЕАГ

- есенціальна артеріальна гіпертензія

ЕКГ

- електрокардіографія

ЕХОКГ

- ехокардіографія

ЗПО

- загальний периферичний опір

ІММЛШ

- індекс маси міокарда лівого шлуночка

ЛПВЩ

- ліпопротеїди високої щільності

ЛПНЩ

- ліпопротеїди низької щільності

ЛШ

- лівий шлуночок

ММЛШ

- маса міокарда лівого шлуночка

НЗАГ

- натрійзалежна артеріальна гіпертензія

ННАГ

- натрійнезалежна артеріальна гіпертензія

ПСЧ

- поріг смакової чутливості

САТ

- систолічний артеріальний тиск

САТ ден.

- САТ середній за денний період (за даними ДМАТ)

САТ нічн.

- САТ середній за нічний період (за даними ДМАТ)

САТ серед.

- САТ середній за добу (за даними ДМАТ)

СІ

- серцевий індекс

УОС

- ударний об'єм серця

ФВ

- фракція викиду

ХОС

- хвилинний об'єм серця

ХС

- холестерин


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.