Неперервність функцій
Доведення неперервності основних елементарних функцій у довільній точці на визначеному інтервалі. Поняття розривних функцій. Види та характер розривів. Деякі властивості неперервного математичного оператора. Теореми без доведення, що їх характеризують.
Рубрика | Математика |
Вид | лекция |
Язык | украинский |
Дата добавления | 22.07.2017 |
Размер файла | 100,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Неперервність функцій
1. Означення неперервності функцій
Нехай функція визначена в точці і деякому околі, що містить точку . Знайдемо значення функції в точці , яке позначимо Далі, надамо значенню приріст , тобто знайдемо нове значення
,
де приріст може бути як додатним (тоді
лежить правіше ), так і від'ємним (тоді
знаходиться лівіше ). Тепер обчислимо нове значення функції
і знайдемо різницю між і яку позначимо через , тобто (див. рис. 28),
.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рис. 28
Означення 1. Функція називається неперервною в точці , якщо вона визначена в точці , а також в деякому околі цієї точки, і якщо н.м. приросту аргумента відповідає н.м. приріст функції , тобто
, (1)
або рівносильне цьому
(2)
Перетворимо рівність (2)
,
то , і крім того,
(стала!), то далі маємо
(3)
Отже, якщо функція неперервна в точці , то границя функції дорівнює значенню цієї функції в точці . Якщо ж врахувати, що
,
то рівність (3) запишеться
(4)
Рівність (4) означає, що для неперервної функції можна переходити до границі під знаком функції.
Довести, що функції
є неперервними в довільній точці .
1. Нехай
.
Тоді для знаходимо
.
Звідки знаходимо
Із
неперервна функція для
Аналогічно можна довести, що неперервними є функції
натуральне).
2. Нехай
.
Подібно попередньому для знаходимо
,
при .
3. Нехай
.
Для маємо
,
,
див. формулу 8 таблиці еквівалентних із 3.12 при .
4. Нехай
Для
.
Див. формулу 7 із 3.12. таблиці еквівалентних н.м.
Отже,
неперервна функція для . Враховуючи (4), можна сказати, що
це і було використано в 3.12 при доведенні формули (1).
Подібним чином можна довести неперервність решти основних елементарних функцій в довільній точці , де ці функціїї визначені.
Означення 2. Якщо функція неперервна в кожній точці деякого інтервалу , де , то кажуть, що функція неперервна на цьому інтервалі.
Якщо функція визначена в точці і при цьому
,
то говорять, що неперервна справа в точці . Якщо
,
то говорять, що неперервна зліва в точці .
Якщо функція неперервна на інтервалі і неперервна на кінцях цього інтервалу, відповідно справа і зліва, то говорять, що функція неперервна на всьому відрізку .
Наведемо без доведення наступну теорему.
Теорема. Всяка елементарна функція неперервна в кожній точці, в якій вона визначена.
2. Розривні функції. Види розривів
Якщо в якійсь точці для функції не виконується хоча б одна із умов неперервності, тобто якщо в точці функція невизначена, або не існує границя , або
при довільному прямуванні , хоча вирази і існують, то при функція розривна. Точка називається точкою розриву функції.
Розрізняють такі три види розривів:
1) усувний розрив;
2) розрив І-го роду або скінченний розрив;
3) розрив ІІ-го роду або нескінченний розрив.
Якщо функція в деякому околі точки визначена і її односторонні границі збігаються, тобто
=,
а в самій точці функція невизначена, то в цій точці має усувний розрив. Цей розрив можна усунути, приписавши функції значення, що збігається з односторонніми границями і взявши
=.
Наприклад, функція
неперервна на всьому інтервалі від - до +, крім точки . В точці функція розривна.
Розглянемо нову функцію , таку, що
Якщо , а при покладемо
Побудована таким чином функція
є неперервною для (див. рис. 29), тобто розрив усунули.
Рис. 29
Якщо односторонні границі функції скінченні при і , то функція в точці має розрив І-го роду або скінченний розрив. неперервність функція розрив теорема
Наприклад, функція
при дорівнює
при
а при
функція невизначена, тоді
,
отже має розрив І-го роду (див. рис. 30).
Рис. 30
Стрибком функції називається величина
У точках неперервності стрибок , для розривів І-го роду він скінченний. Для розглянутого на рис. 30 графіка стрибок .
Якщо хоча б одна з односторонніх границь функції в точці є нескінченною або не існує, тоді функція в точці має розрив ІІ-го роду або нескінченний розрив. Наприклад,
в точці невизначена,
, а ,
тобто односторонні границі нескінченні, тому тут розрив ІІ-го роду (див. рис. 31).
Так само точка є точкою розриву ІІ-го роду для розглянутої раніше функції
, бо
не існує.
Приклади для самостійного розв'язання.
Для кожної з даних функцій знайти точки розриву і дослідити їх характер.
1. . 2. . 3. . 4. .
5. . 6. . 7. .
8.
Відповіді. 1. - точка розриву ІІ роду. 2. - точка розриву ІI роду. 3. - точки розриву ІІ роду. 4. -- точка розриву ІІ роду. 5. - усувний розрив. 6. - усувний розрив. 7. Розрив першого роду при . 8. Неперервна скрізь.
3. Деякі властивості неперервних функцій
Теорема 1. Якщо і неперервні в точці функції, то їх сума +, різниця - , добуток і частка також є неперервними функціями в точці , причому у випадку частки припускається, що знаменник не перетворюється в нуль при .
Справедливість цієї теореми безпосередньо випливає із відповідної теореми про границю алгебраїчної суми, добутку і частки.
Сформулюємо без доведення наступні теореми.
Теорема 2. Неперервна на відрізку функція досягає на цьому відрізку по крайній мірі один раз свого найбільшого і свого найменшого m значень. (див. рис. 32).
Рис. 32
На рис. 32
Звернемо увагу, що, наприклад, функція
,
графік якої на рис. 29 в 4.2, на відрізку досягає свого найменшого значення в точках і . Найбільшим значенням цієї функції є , але його вона не досягає в жодній точці. Зате функція
яку ми довизначили, досягає найбільшого значення 1 в точці .
Теорема 3 (про нулі неперервної функції). Якщо функція неперервна на відрізку і на кінцях відрізка набуває значень з протилежними знаками, тобто то існує принаймні одне число між точками і , таке що (існує корінь рівняння ) (Рис. 33).
Геометрично це означає, що дві точки і , які лежать по різні сторони осі , можна з'єднати неперервною лінією тільки перетнувши вісь хоча б один раз.
Рис. 33
Теорема 4 (про проміжні значення функції). Нехай функція неперервна на відрізку , числа і її відповідно найменше і найбільше значення на цьому відрізку, а число таке, що , тоді існує хоча б одне число між точками і таке, що . (див. рис. 34).
Рис. 34
Число називають проміжним значенням між і (). З рисунка видно, що .
Якщо функція розривна, див., напр., рис. 35, то вона може не досягти значення в жодній точці, тобто пряма не перетинає графіка за умови, .
Рис. 35
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Неперервність функцій в точці, області, на відрізку. Властивості неперервних функцій. Точки розриву, їх класифікація. Знаходження множини значень функції та нулів функції. Розв’язування рівнянь. Дослідження функції на знак. Розв’язування нерівностей.
контрольная работа [179,7 K], добавлен 04.04.2012Модуль неперервності (першого порядку), приклади та властивості. Необхідна і достатня умова рівномірної неперервності. Класи функцій, що визначаються першими модулями неперервності. Властивості і означення модуля неперервності. Аналіз класів функцій.
курсовая работа [396,9 K], добавлен 22.01.2013Означення модуля неперервності та його властивості. Дослідження поведінки найкращих наближень неперервної функції алгебраїчними многочленами на базі властивостей введених Діціаном і Тотіка. Вирішення оберненої задачі. Узагальнення теореми Джексона.
курсовая работа [1016,1 K], добавлен 09.07.2015Обчислення меж гіперболічних функцій та замінна змінного. Порівняння гіперболічних і зворотних до них функцій. Диференціювання зворотних гіперболічних функцій, невизначений інтеграл. Розкладання гіперболічних функцій по формулах Тейлора та Маклорена.
курсовая работа [2,0 M], добавлен 11.02.2011Функціональна повнота системи функцій алгебри логіки. Клас самодвоїстих функцій і його замкненість. Леми теореми Поста. Реалізація алгоритму В середовищі програмування С#, який визначає чи є система функцій алгебри логіки функціонально повна, вид повноти.
курсовая работа [388,6 K], добавлен 17.05.2011Таблиця основних інтегралів та знаходження невизначених інтегралів від елементарних функцій. Розкладання підінтегральної функції в лінійну комбінацію більш простих функцій. Метод підстановки або заміни змінної інтегрування. Метод інтегрування частинами.
реферат [150,2 K], добавлен 29.06.2011Поняття нормованого простору: лінійний простір, оператор, безперервний та обмежений оператор. Простір функцій. Інтеграл Лебега-Стилтьеса. Інтерполяція в просторах сумуємих функцій. Теореми Марцинкевича та Рисса-Торина. Простір сумуємих послідовностей.
курсовая работа [407,3 K], добавлен 16.01.2011Розв'язання задач з теорії множин та математичної логіки. Визначення основних характеристик графа г (Х,W). Розклад функцій дискретного аргументу в ряди по базисним функціям. Побудова та доведення діаграми Ейлера-Вена. Побудова матриці інцидентності графа.
курсовая работа [988,5 K], добавлен 20.04.2012Означення та приклади застосування гармонічних функцій. Субгармонічні функції та їх деякі властивості. Розв’язок задачі Діріхле з використанням функції Гріна. Теореми зростання та спадання функції регулярної в нескінченній області (Фрагмена-Ліндельофа).
курсовая работа [349,0 K], добавлен 10.09.2013Інтеграл Фур'є для парної й непарної функції. Приклад розкладання функцій у тригонометричний ряд Фур'є. Визначення методів Бернштейна–Рогозинського. Наближення функцій за допомогою сум Бернштейна-Рогозинського. Сума, добуток і частка періодичних функцій.
курсовая работа [765,6 K], добавлен 07.07.2011