Застосування векторної алгебри при вивченні фізики

Означення та властивості векторів. Визначення векторних проекцій на осі координат через модулі та кути у скалярній формі. Застосування теореми косинусів. Пошук напруженості електростатичного поля міх двома зарядами з урахуванням принципу суперпозиції.

Рубрика Математика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 03.03.2015
Размер файла 260,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://allbest.ru

Червоноградський гірничо-економічний коледж

ЗАСТОСУВАННЯ ВЕКТОРНОЇ АЛГЕБРИ ПРИ ВИВЧЕННІ ФІЗИКИ

Михайло Репецький

Викладач

Теоретична частина

Згідно означення, вектор - це напрямлений відрізок, який має модуль (довжину), точку прикладання та напрямок.

Завдяки таким властивостям вектор задається не одним числом - довжиною, а ще числами, які визначають координати початку вектора та його напрямок, а для вільних векторів - числами, які визначають модуль(довжину) та напрямок.

У фізиці багато величин є векторами, наприклад: переміщення, швидкість, прискорення, сила, напруженість та індукція магнітного і електричного полів і т.п.

Ці величини зв'язані законами фізики і відповідними векторними рівняннями, тому для практичних обчислень за цими законами потрібно вміти проектувати ці вектори на осі координат, використовуючи при цьому властивість: яким рівнянням зв'язані вектори, таким ж рівнянням зв'язані їх проекції на довільну вісь координат, а вже проекції можна виразити через відповідні модулі та кути у скалярній формі.

Нагадаємо, що при заданому векторі та куту між напрямком цього вектора та довільними осями ox та oy (див мал.1) відповідні проекції можна виразити через модулі так:

де: (1).

При цьому слід звернути увагу на те, що проекції мають знак, який визначається знаком косинуса кута між відповідним вектором та додатнім напрямком осі, але при використанні інших кутів слід ці знаки враховувати у формулах так для вектора (мал.1) маємо:

(2)

Мал.1.

А для векторного рівняння:

(3),

яке зображене на малюнку 2 будуть справедливими такі рівняння:

cx=ax+ bx,

cy=ay+ by,

або, якщо виразити проекції через відповідні кути та модулі векторів, одержимо:

c cosг = a cosб - b cosв ( 4 )

c sinг = a sinб - b sinв ( 5 )

Мал.2

Для того, щоб знайти із рівнянь (4) та (5) кут г, потрібно розділити почленно ці рівняння одне на друге, тоді одержимо:

tg г= (6)

а для визначення модуля вектора потрібно підняти ці рівняння до квадрату:

c2 cos2г = a2cos2 б -2ab cosб cosв +b2cos 2в

c2sin2г = a2sin2б -2absinб sinв + b2sin2в

потім додаємо почленно ці рівняння і одержуємо:

c2(cos2г+sin2г)=

=a2cos2б-2abcos2б2cos2в+b2cos2в+a2sin2б-2absinбsinв+ b2sin2в,

або: c2(cos2г+sin2г)=

=a2(cos2б +cos2в) +b2 (cos2в+sin2в) -2ab(sinбsinв +cosб cosв)

і якщо врахувати те, що:

(cos2г+sin2г)=1;cos2в+sin2в =cos2б +cos2в=1;

(sinбsinв +cosб cosв)= cos(б-в)

одержимо:

c2=a2 +b2 -2abcos(б -в) (7)

Із мал.2 видно, що цей результат можна було одержати, застосувавши до ДABC теорему косинусів:

AB2 =BC2+CD2-2 BC CD cos ACB,

врахувавши, що AB=c,BC=a,CD=b,ABC=(б-в).

Задача

Два точкові заряди перебувають на відстані Знайти напруженість поля, утвореного двома точковими зарядами q1 і q2 , які розташовані на відстані r один від одного у точці, яка розташована на відстані r1 від першого та,r 2 від другого заряду.

Дано: q1, q2 , r , r1, r2 .

Знайти: Е.

Розв'язання:

Мал.1.

Мал.2.

Мал.3.

векторний електростатичний скалярний

За принципом суперпозиції напруженість електростатичного поля системи зарядів дорівнює векторній сумі напруженостей полів, створених окремими частинами системи, тому:

(1),

де модулі напруженостей полів від точкових зарядів q1 та q2 визначаються за такими рівняннями:

(2)

(3)

Підставляти вирази (2) та (3) у рівняння (1) не можна, тому замість рівняння (1) потрібно записати скалярне рівняння. Векторне додавання векторів у рівнянні (1) - це геометрична побудова, де на векторах Е1 Е2 будується паралелограм, тому модулі цих векторів, тобто їх довжини, зв'язані рівняннями тригонометричними, значить до трикутників, утворених векторами можна застосувати теорему косинусів. Так для малюнка 1 маємо:

(4)

при цьому величина косинуса альфа визначається з просторового трикутника за формулою:

(5)

Так для малюнка 2 маємо:

(6)

при цьому величина косинуса альфа визначається з просторового трикутника за формулою:

(7)

Так для малюнка 3 маємо:

(8)

при цьому величина косинуса альфа визначається з просторового трикутника за формулою:

(9)

Таким чином підставляючи рівняння (3) та (2) для кожного випадку у відповідні рівняння (4), (6), (8), та враховуючи рівняння (5), (7), (9) виводимо остаточні формули

Для малюнка 1 та 2 :

Для малюнка 3 :

і розв'язуємо відповідні задачі.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Диференціальні операції другого порядку. Потік векторного поля. Формула Остроградського-Гаусса в векторній формі. Властивості соленоїдального поля. Інваріантне означення дивергенції. Формула Стокса у векторній формі. Властивості потенціального поля.

    реферат [237,9 K], добавлен 15.03.2011

  • Означення та приклади застосування гармонічних функцій. Субгармонічні функції та їх деякі властивості. Розв’язок задачі Діріхле з використанням функції Гріна. Теореми зростання та спадання функції регулярної в нескінченній області (Фрагмена-Ліндельофа).

    курсовая работа [349,0 K], добавлен 10.09.2013

  • Отримання аналогів теореми порівняння Колмогорова для класу функцій, що задаються обмеженнями на несиметричні норми старших похідних. Випадок класів, які задаються обмеженнями на декілька похідних. Означення екстремальної функції, її властивості.

    дипломная работа [1,4 M], добавлен 11.06.2017

  • Елементарний математичний апарат плоских геометричних проекцій. Ортографічне косокутне проектування на площину, застосування матриць. Розгляд проекцій картинної площини в лівосторонній системі координат спостерігача, погодження з екраном дисплея.

    лабораторная работа [233,0 K], добавлен 19.03.2011

  • Поняття вектора, його характерні риси та ознаки, порядок визначення координат та напряму. Додавання, віднімання та множення вектора на число. Тривимірний векторний простір і його підпростори. Колінеарність та компланарність векторів, їх скалярний добуток.

    курсовая работа [473,6 K], добавлен 17.11.2009

  • Означення та властивості перетворення Лапласа, приклади розв'язання базових задач. Встановлення відповідності між двома точками за допомогою оператора. Застосування операційного методу математичного аналізу, проведення дій над логарифмами та числами.

    реферат [217,2 K], добавлен 20.12.2010

  • Теоретичне обґрунтування і засоби практичної реалізації основних понять сферичної геометрії. Застосування теореми косинусів для розв'язування стереометричних задач. Відстань між точкамии на земній кулі. Зв'язок між географічними і сферичними координатами.

    курсовая работа [1,6 M], добавлен 02.03.2014

  • Вивчення теорем Чеви та Менелая на площині та в просторі, доведення нетривіальних наслідків цих теорем та розв’язання задач за їх допомогою. Застосування Теореми Менелая при доведенні теорем (наприклад, теорем Дезарга, Паппа, Паскаля, Гаусса та інших).

    дипломная работа [4,0 M], добавлен 12.08.2010

  • Застосування конгруенцій: ознаки подільності, перевірка арифметичних дій, перетворення десяткового дробу у звичайний та навпаки, індекси. Вчені, що займалися питанням застосування конгруенцій. Основні теореми в теорії конгруенцій - Ейлера і Ферма.

    курсовая работа [226,2 K], добавлен 04.06.2011

  • Загальна характеристика системи Moodle. Поняття кільця та його найпростіші властивості. Алгебраїчна форма запису комплексного числа. Основні типи бінарних відношень. Властивості операцій над множинами. Лінійні комбінації і лінійні оболонки векторів.

    дипломная работа [1,0 M], добавлен 26.02.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.