Тимофій Осиповський

Вивчення біографії, наукової діяльності Тимофія Осиповського – великого російського математика, філософа-раціоналіста, вчителя М.В. Остроградського. Внесок Осиповського у такі наукові галузі, як астрономія, фізика, механіка. Громадська діяльність вченого.

Рубрика Математика
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 12.12.2011
Размер файла 19,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат

На тему: «Тимофій Осиповський»

Виконала:

учениця 9-А классу

СШ №67 м. Дніпропетровська

Шостак Поліна

Біографія

Народився 2 лютого 1766 р. у с. Осипове, Ковровського повіту, Владимирської губернії в родині сільського священика. Для одержання середньої освіти Осиповський був відданий у Владимирську семінарію. Неабиякі здібності юного семінариста звернули на себе увагу його вихователів. Допитливий розум, прагнення завжди допомогти іншому розібратися в самих складних питаннях і виняткова працездатність передвіщали йому майбутність ученого й педагога. Він успішно переходив із класу в клас і в 1783 р. повинен був закінчити курс по класу риторики. Але в тому ж 1783 р. в Петербурзі була заснована перша в Росії вчительська гімназія. У цю гімназію були викликані з духовних академій і семінарій кращі студенти для підготовки до вчительської діяльності, у тому числі й Т. Ф. Осиповського.

осиповський математик вчений науковий

Наукова діяльність

Після закінчення курсу (1786 р.) Осиповський був призначений викладачем народного училища. З вересня 1876 р. він почав працювати в Москві, у головному народному училищі вчителем фізико-математичних наук і російської словесності. Репутація Осиповського як "найвідміннішого із вчителів" і як математика була настільки велика, що комісія з народних училищ неодноразово надсилала йому на перегляд і рецензії видавані нею математичні твори. У цей період в Осиповського остаточно склалися матеріалістичні й атеїстичні погляди. Він відкидає хибні уявлення про світ, марновірство й забобони. Осиповський звертається тільки до природи і її законів, у якій він бачить єдиний предмет для всіх наук. Матеріалістичні погляди допомагають йому знайти правильні розв'язки тогочасних проблем природознавства, у тому числі й математики. Плідна робота Осиповського в московському головному народному училищі тривала 14 років (з 1786 р. по 1800 р.) Восени 1799 р. через важку хворобу викладача кафедри фізико-математичних наук петербурзької вчительської гімназії Петра Гіляровського комісія з заснування училищ запропонувала Осиповському зайняти цю кафедру зі званням професора фізики й математики. Цю пропозицію Осиповський прийняв і в березні 1800 р. переїхав у Петербург. Він став викладати в тій же гімназії, у якій колись сам навчався. Ця гімназія згодом була перейменована в Петербурзький університет.

Роки діяльності Т.Ф. Осиповського в Петербурзькій учительській гімназії були роками напруженої роботи. Навчальних посібників по математиці російською мовою тоді ще не було й Осиповський змушений був користуватися тільки своїми власними творами, написаними їм для учнів московського головного народного училища. Тут же Осиповський написав новий "Курс математики", який користувався у свій час великою популярністю, що й витримав три видання. "Курс математики" Осиповського повніше, чим будь-який інший посібник, висвітлював математичні знання того часу, починаючи від елементарних, початкових відомостей по арифметиці й кінчаючи варіаційним обчисленням. Глибокий зміст, строга наукова послідовність, новизна у висвітленні багатьох питань забезпечили цьому курсу заслужену репутацію одного із кращих посібників того часу по диференціальному і інтегральному численню. Усією цією роботою Т.Ф. Осиповський був настільки завантажений, що, за його словами, не мав часу навіть вийти з дому. Незважаючи на все це, його праця не забезпечувала йому навіть мінімально стерпних умов життя. Будучи вже відомим професором математики й автором видатних підручників, Осиповський змушений був мешкати в досить важких матеріальних умовах.

Як великий математик Осиповський ставав усе більш відомим у наукових колах Росії. У цей час Академія наук запропонувала йому вступити в число її членів зі званням ад'юнкта математики. Однак він через виняткову скромність відмовився від цієї пропозиції. Наприкінці 1802 р. засновник Харківського університету В.Н. Каразін від імені опікуна навчального округу Потоцького запропонував Осиповському місце професора математики в Харківському університеті, що відкривається. Осиповський прийняв цю пропозицію. Він прибув вХарків задовго до відкриття університету й гаряче прийнявся за підготовку університетського математичного курсу. Щоб прискорити відкриття університету, був заснований комітет правління університету, до складу якого ввійшов і Осиповський. Як член комітету він віддав багато сил організації університету. До читання лекцій професор Осиповський приступив в лютому 1805 р.

З перших же кроків своєї педагогічної діяльності Осиповський натрапив на труднощі, викликаними надзвичайно слабкою підготовкою слухачів. Знайти молодих людей, досить підготовлених до вступу в університет, було дуже важко, тому сам університет взявся за підготовку слухачів. При Харківському університету, з ініціативи Т.Ф. Осиповського був заснований підготовчий клас. Осиповський читав різні курси математики: так звану чисту математику, механіку, оптику й астрономію. У курсі чистої математики він викладав теорію функцій, диференціальне, інтегральне й варіаційне числення, застосування аналітичних функцій до вищої геометрії. Крім цього, тимчасово, до 7 лютого 1808 р., професор Осиповський викладав курс прикладної математики, у яку тоді входили оптика й механіка. В 1813 р. читання механіки Осиповський передав своєму учню М.М. Архангельському, а курс оптики залишив за собою. Із цього ж року Тимофій Федорович став читати лекції по астрономії.

Наукові інтереси Осиповського не обмежувалися галуззю математики. Видатний російський натураліст цікавився астрономією, фізикою, механікою. Його праці, написані з позицій матеріалізму, сприяли розвитку природознавства першої чверті 19-го сторіччя. Велике значення мали його дослідження з астрономії й особливо робота "Міркування про те, що астрономічні спостереження над тілами сонячної системи, коли їх ужити прагнемо у викладенні, що вимагає великої точності, слід поправити ще за часом проходження від них до нас світла; з додаванням пояснення деяких оптичних явищ, що бувають при закритті одного тіла іншим". У роботі "Дослідження світлових явищ", який вийшов у Москві в 1827 р., Осиповський розв'язав питання, пов'язані з деякими оптичними явищами. Так, світлі кільця, які спостерігаються навколо небесних світил, він витлумачив на основі відбиття й переломлення світла у водяних пухирцях земної атмосфери. Велике теоретичне значення мали праці Осиповського по механіці - "Теорія руху тіл, кидані на поверхню землі" і "Про дію сил на гнучкі тіла й про, як відбувається від того рівновага".

Осиповський проводив також наукові дослідження в галузі фізики. В 1817 р. він подав "Товариству наук" при Харківському університету роботу "Про розподіл електрики в роз'єднаних відводах при триманні перед ними в деякому видаленні наелектризованого тіла", що свідчить про те, що Осиповський займався актуальними проблемами тогочасного природознавства. Т. Ф. Осиповський у всіх галузях прагнув сказати нове, передове слово. Він, зокрема , звернув увагу на необхідність реформи календаря. У своїй статті "Про календар", опублікованої в травневому номері журналу "Український вісник" за 1816 р., Осиповський показав відставання астрономічного року від старого календаря, що приводить до величезних розходжень з календарним роком, так що, якщо на початку 19-го сторіччя старий календар відставав від дійсного року на 12 днів, то надалі це відставання буде ще більшим великим. Він розумів, що ні церква, ні царський уряд не підуть ні на які нововведення, але, проте, запропонував реформу календаря - висловився за заміну його більш точним. Оскільки Осиповський передбачив запеклу опозицію з боку церкви й царату, він запропонував, починаючи з 1817 г. р. або з 1812 р., підряд протягом 48 років не відзначати високосних років, тобто вважати в кожному році 365 днів, поки відставання календаря не буде компенсовано.

Великою й багатогранною була його громадська діяльність. Осиповський, як ніхто інший із професорів університету, виніс на собі майже всю вагу по організації університету і його роботи аж до 1820 р. За словами Остроградського, математичні твори Осиповського звернули на себе увагу Паризької Академії Наук і були б навіть поміщені у своїх виданнях, якби не з'явилися раніше у світ російською мовою.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Походження та освіта М. Остроградського. Науковий твір "Курс небесної механіки". Творчий внесок вченого у розвиток науки, викладацька діяльність. Успіхи дослідження математичної фізики. Огляд деяких питань, пов'язаних з теорією артилерійської стрільби.

    презентация [1,2 M], добавлен 26.04.2014

  • Краткие биографические сведения и характеристика творчества В.Я. Буняковского - знаменитого русского математика. Исследования Буняковского в области теории чисел. Работы по геометрии и прикладным вопросам. Научное наследство великого математика.

    реферат [25,8 K], добавлен 29.05.2010

  • Специфіка обробки посівів сільськогосподарських культур, основні галузі землеробства. Використання математичних обчислень в тваринництві, в виробництві по переробці насіння та виготовленню кормів. Особі відомості про математику в сільському господарстві.

    контрольная работа [649,5 K], добавлен 12.02.2015

  • Популярность и биография великого математика, тайны теоремы Пифагора "О равенстве квадрата гипотенузы прямоугольного треугольника сумме квадратов катетов", история теоремы. Различные способы доказательств теоремы Пифагора, области ее применения.

    презентация [376,2 K], добавлен 28.02.2012

  • Присудження премії імені фізика-теоретика і математика М.М. Боголюбова. Короткий нарис життя та досягнень лауреатів Абелівської премії. Медаль Філдса як найпрестижніша відзнака в математиці. Заснування та порядок вручення премій Вольфа та Гаусса.

    презентация [2,1 M], добавлен 30.11.2014

  • Значение понятия математика. Ее роль в науке. Математика как наука основанная на разнообразие математических моделей, задачей которых является отображение реальных событий и явлений. Особенности математического языка. Известные высказывания о математике.

    реферат [21,7 K], добавлен 07.05.2013

  • Теорія множин як абстрактно-теоретична наука про множини довільної природи, розгляд головних проблем. Загальна характеристика теореми Кантора-Берштейна. Знайомство з властивостями множин потужності континууму. Аналіз діяльності математика К. Геделя.

    курсовая работа [325,6 K], добавлен 27.04.2016

  • Вавилонская система счисления, таблицы обратных чисел и математика для исследования движений планет. Египетский календарь и введение символа для обозначения нуля у майя. Греческая математика, Индия и арабы. Современная математика и математический анализ.

    реферат [49,7 K], добавлен 27.04.2009

  • Как высшая математика разрешает философские парадоксы. Математика в апориях Зенона. Точная математическая формулировка интуитивного физического или метафизического понятия непрерывного движения. Попытки избавления от допущений в математических выкладках.

    реферат [320,7 K], добавлен 05.01.2013

  • Греческая математика. Средние века и Возрождение. Начало современной математики. Современная математика. В основе математики лежит не логика, а здравая интуиция. Проблемы оснований математики являются философскими.

    реферат [32,6 K], добавлен 06.09.2006

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.