Стратегія комунікаційного маркетингу підприємства (ідентифікація екологічних цілей в умовах цифровізації)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стратегія комунікаційного маркетингу підприємства (ідентифікація екологічних цілей в умовах цифровізації)

Юшкевич О.О., Вікарчук О.І., Державний університет «Житомирська політехніка»)

Вступ

Розробка екологічно орієнтованої стратегії маркетингу є необхідною умовою забезпечення конкурентоспроможності, соціальної та екологічної відповідальності підприємства. Розвиток екологічного маркетингу обумовлений дешевизною природних ресурсів та енергії, деградацією та незворотнім виснаженням природних ресурсів, значними екологічними ризиками. Разом з цим, цінність товарів та послуг визначається не тільки вартісними та функціональними показниками, а й екологічними. Унікальна споживча вартість товару стає механізмом конкурентоспроможності. Маркетингова діяльність підприємств повинна забезпечувати споживачам масову індивідуалізацію і надавати товарам додаткової цінності за рахунок орієнтації на формування додаткового попиту для покращення якості життя, врахування екологічних стандартів та соціально-економічних наслідків виробництва і споживання товарів [1, с. 31].

Тому, стратегія маркетингової комунікаційної політики підприємства в частині екологізації повинна базуватися на сучасних тенденціях екологізації ринку та зростання екологічної свідомості споживачів продукції. У зв'язку з цим, окреслені стратегічні орієнтири потребують посилення рекламних заходів та розвитку зв'язків з громадськістю, популяризації та покращення іміджу підприємства з урахуванням екологічної аргументації цільових груп споживачів, проведення широкомасштабних акцій для формування довіри громадськості та населення до діяльності підприємства в сфері охорони навколишнього середовища та природокористування.

Виклад основного матеріалу

Маркетингові комунікації значною мірою пов'язані з інформуванням про споживчі властивості та можливості, стан і перспективи розвитку товарів, робіт, послуг, проте меншою мірою цей процес пов'язаний з екологічною безпекою процесу їх виробництва. Разом з цим, стан навколишнього середовища є сферою підвищеної зацікавленості та відчутного впливу суспільства, тому що сучасне бізнес-природокористування передбачає вилучення, присвоєння корисних властивостей і ресурсів природного середовища та подальшого їх використання для задоволення економічних інтересів підприємств. Врахування екологічної складової в маркетингових комунікаціях це новий спосіб мислення, підхід, принцип в управлінні якістю процесів виробництва та збуту продукції, що дозволяє підприємству по- новому здійснювати стратегічне управління та зменшити екологічні ризики. Екологічні цілі в маркетингових комунікаціях повинні передбачати просування таких товарів, які завдають мінімальної шкоди навколишньому середовищу на всіх стадіях життєвого циклу та створені за допомогою використання мінімально можливого обсягу природних ресурсів.

Теоретико-методологічні та практичні підходи з екологічного маркетингу та маркетингових комунікацій у своїх працях досліджували зарубіжні Lanfranchi M., Giannetto C., Rotondo F. [Lanfranchi], Nelcy Rocio Escobar Moreno [Nelcy Rocio], Vilkaite-Vaitone N., Skackauskiene I. [Vilkaite-Vaitone], Прокопенко О., Осик Ю. [5] та вітчизняні науковці Зіновчук Н., Зоріна О., Ращенко А., Рябов І., Рябова Т., Фадєєнко В.Ю. [13, 11], та ін.. Разом з цим, екологічні, економічні та стратегічні аспекти досліджень маркетингових комунікацій потребують необхідності врахування та конкретизації екологічних цілей в об'єкті маркетингових комунікацій з метою підвищення споживчої цінності товару та економічного розвитку підприємств. Це потребує додаткового факторів, що в екологічній обґрунтування розрізі об'єктів визначають значущості критеріїв за маркетингових комунікацій зацікавленість маркетингових екологічною дослідження підприємств комунікацій, складовою в (товарів та виробництва), деталізації функцій маркетингових комунікацій з урахуванням екологічних цілей.

Збалансована господарська діяльність підприємств за якої техногенне навантаження не перевищує відтворювального потенціалу природи, найвищою мірою відповідає інтересам суспільства. Науково-грамотна маркетингова інформаційна підтримка в розвитку екологічно чистих виробництв дозволяє упередити конфлікти як з суспільством в цілому, так і з його окремими зацікавленими сторонами. Зростання соціальної відповідальності товаровиробників за екологічну безпеку бізнесу збільшує активність підприємств у сфері маркетингових комунікацій. Маркетингові комунікації використовуються для проведення заходів, спрямованих на стимулювання збуту та доведення до споживача необхідної інформації, що підтримує та формує «зелений» імідж організації та її продукції [5, с. 7].

Підприємство, будучи елементом структурної взаємодії з навколишнім середовищем, формує економічний потенціал людини, споживає основну масу природних ресурсів, створює відходи незалежно від типу і характеру виробництва, негативно впливає на елементи навколишнього середовища. Це є свідченням того, що цілі розвитку підприємства повинні мати екологічну орієнтацію, тобто професійна діяльність вимагає екологічних знань, застосування регуляторів, що враховують екологічні фактори впливу та забезпечення екологічно безпечних умов праці.

Тому, виникає потреба розгляду підприємства не тільки, як складової економічного кругообігу, але й як частини природного. В центр уваги переносяться, окрім процесів створення вартості, й викликані ними екологічні процеси нанесення збитку. В результаті такого підходу, важливими екологічними цілями маркетингових комунікацій для досягнення розвитку підприємства повинні стати: (табл.1.).

Таблиця 1. Екологічні цілі підприємства в об'єкті маркетингових комунікацій

Зацікавленості підприємств в екологічній значущості маркетингових комунікацій сприяють такі фактори:

- посилення значущості ринкового успіху ділової активності від стану навколишнього природного середовища в умовах інтенсивного рівня його забруднення (ресурсообмін досяг масштабу, коли негативний вплив на природу значно перевищує її потенціал і провокує екологічні ризики);

- глобалізація екологічних проблем (інтеграція України у

світові соціально-правові відносини та господарсько-

економічні зв'язки, впровадження стратегії сталого розвитку в державну політику диктує необхідність дотримання міжнародних стандартів якості на системи управління навколишнім середовищем);

- державний контроль та впровадження економіко- екологічного механізму забезпечення розвитку підприємств з дотриманням процедури плати за викиди і скиди, провадження обов'язкових екологічного аудиту і паспортизації об'єктів, експертизи проектів та страхування екологічних ризиків;

- посилення тиску суспільної думки щодо небезпеки екологічних загроз життю та добробуту людей;

- вигоди від реалізації екологічних ініціатив та бенчмаркінг екологічної поведінки світових лідерів.

Враховуючи вищезазначені фактори, екологічною ціллю маркетингових комунікацій для досягнення вищого рівня розвитку є залучення нових ідей функціонування та додаткових джерел енергії, інформації, що дають можливість оптимально розподіляти результати виробництва в ринкових умовах, а функції маркетингу повинні бути спрямованими на демонстрацію мало- та безвідходних технологій. Саме, екологія надає товару додаткову споживчу вартість. Турбота про чистоту повітря, збереження земельних ресурсів, ландшафтів, річок має характер споживчих цінностей з якими повинні рахуватися підприємства. Це визначає нові умови функціонування та розвитку підприємств, що пов'язані з самообмеженням та підвищеною увагою до попередження забруднення навколишнього середовища [6, с.36].

Маркетингові комунікації виступають важливою сферою управління екологічною поведінкою споживачів, що формується під цілеспрямованим інформаційним впливом. Більшість компаній прагне здобути імідж екологічно відповідальних, оскільки це умова, що дозволяє швидше досягти більшої впізнаваності бренду, прихильності споживачів та зростання продажів. Стає очевидним, що підприємства, які впроваджують виробництво екологічно чистої продукції підвищують свою конкурентоспроможність, відкривають для себе нові ринки, розширюють частку на ринку та збільшують прибуток. Врахування екологічних цілей в маркетингових комунікаціях стає не тільки брендом, а й загальним драйвером зростання.

Це вимагає постійних заходів щодо підтримки ефективних конкурентоспроможних прийомів та процедур з просування екологічного продукту на ринку, що дозволяють використовувати різні маркетингові інструменти (маркетинговий набір):

- у виробництві - реалізація екологічної виробничої політики в диференціації існуючих продуктів (послуг) з точки зору екологічної прийнятності та необхідності переорієнтації виробничих процесів на вимоги, що відповідають екологічним інтересам споживачів;

- в збуті - вибір, формування та підтримка каналів збуту, визначення та регулювання логістики, організація системи зворотного зв'язку щодо використання вторинних ресурсів (замкнуті цикли);

- в комунікації - рекламна інформація за рівнями корисності продукту, екологічної якості продукту та виробничого процесу та умов утилізації відходів;

Маркетингова персоналізація передбачає формування середовища, в якому ключовим елементом бізнесу є управління інформацією про споживачів. Критично важливим фактором стає якість інформації про споживачів, а саме яким чином споживач отримує продукцію, що відповідає його запитам. На цьому етапі значною мірою підвищується роль інтерактивності та діалогу з споживачем. Такі можливості формують появу нового попиту споживачів у форматі он-лайн.

Саме онлайн-маркетинг залучає максимальну кількість потенційних клієнтів та дозволяє утримувати наявних. Розвиток цифрового маркетингу враховує тенденції на ринку та адаптує стратегічні альтернативи до мінливого зовнішнього середовища. Разом із розвитком технологій постійно виникають нові тенденції. Вони впливають на методи і стратегії реалізації комерційної діяльності у цифровому світі. Щоб залишатися конкурентоспроможним бізнесом, потрібно не боятися працювати з новими, невідомими інструментами, стежити за трендами та бути гнучким, наскільки це можливо.

Застосування інструментів інтернет-маркетингу допомагає виводити на ринок торгові марки, залучати клієнтів, проводити дослідження ринку та здійснювати багато інших процесів, які за інших рівних умов потребували б у середовищі офлайн більших ресурсів. За допомогою основних трендів та інструментів, що домінують у сфері інтернет-маркетингу, компанія спроможна значно підвищити рівень продажів, залучити нових постійних клієнтів, утримати наявних, підвищити свою впізнаваність на ринку.

Водночас, аналітика свідчить про те, що більшість українських товаровиробників безсистемно формують і реалізовують комунікативну політику в Інтернеті, що не лише не дозволяє використовувати її потенціалу, а й переважно навіть заперечує саму ідею ведення інтернет-бізнесу. У зазначених умовах актуалізується завдання систематизації інструментів та методів інтернет-комунікацій і розроблення на цій основі рекомендацій щодо їх ефективного застосування [7, с.146].

Цифрові технології змінюють підходи до просування бізнесу, при цьому враховують екологічні цілі. Оцінка екологічних вигод стає все більш значущим аргументом при продажу продукту, сприяючи адаптації системи стратегічних цілей організацій до змін ринку, що передбачає:

сегментування та вибір цільових сегментів ринку з урахуванням конкретних екологічних характеристик продукту; розробку стратегії диференціації ринкових ніш з ціллю реалізації конкурентних переваг на основі екологічних властивостей продукту; вихід на ринок з новим продуктом (услугою), що забезпечить формування в довгостроковій перспектив іміджу екологічно відповідального підприємства та отримання високих фінансових вигод.

Цифрові технології забезпечують, широкомасштабні ефекти, що виходять за рамки питань щодо ефективності або оптимізації процесів. Вони трансформують послуги, бізнес-моделі та змінюють ланцюги створення вартості. Великі обсяги даних, підвищують рівень знань про навколишнє середовище, економічну динаміку, соціальну та індивідуальну поведінку. У той же час все це забезпечує доступність технологій, які інструментально використовують маркетингову інформацію для ефективного впливу на соціум [8,с.24].

Екологічна складова в стратегії маркетингових комунікаціях є важливою, тому що популяризація товарів в електронних ресурсах відбувається шляхом реклами товару. Дуже часто екологічна реклама характеризується багатовимірним підходом, у якому повідомлення супроводжується з непомітними посиланнями на інші аспекти, особливо ті, що стосуються здоров'я та безпеки людини. Тільки в незначній кількості випадків реклама зосереджена на питаннях навколишнього середовища, без ув'язки прямого зв'язку з продуктивністю або ж ефективністю. Це пов'язано з тим, що навіть ті споживачі, які включають якість навколишнього середовища серед параметрів, що впливають на процес купівлі, не готові відмовлятися від традиційної якості або платити вищу ціну для отримання екологічної якості продукту. Розміщуючи товар для продажу на інтернет-ресурсі, ми оптимізуємо такі витрати, як оренда або утримання власного складського приміщення, таргетована реклама товарів, транспортні витрати, упаковка виробу, а відтак знижуємо навантаження на навколишнє середовище. Разом з цим, це забезпечує постачальників необхідною щоденною статистикою щодо обігу товарів, щотижневою динамікою та аналізом продажів, частки бренду у продажах, територіальним розподілом замовлень, звітів з переліком номенклатури та іншої аналітики. Інтернет забезпечує зростання географії бізнесу без завдання шкоди екології, а також стрімко прискорює бізнес- процеси. Професор М. Окландер констатує, що в процесі розвитку електронної економіки виникли такі її галузі: електронна комерція, електронні гроші, електронний маркетинг, електронний банкінг, електронне страхування [1, с. 57].

Слід зауважити, що комплекс маркетингу в інтернет- маркетингу формують елементи, що утворюють комплекс традиційного маркетингу - це так званий комплекс 4P. Як відомо, комплекс 4P складається з продукту / товару (product), ціни (price), каналу розподілу (place) і просування (promotion). Тому, елементи комплексу маркетингу в інтернет-маркетингу з урахуванням екологічних вимог суттєво відрізняються від традиційного маркетингу та полягають в наступному (табл. 2).

За нашими дослідженнями встановлено, що елементи комплексу інтернет-маркетингу з урахуванням екологічних вимог мають свої специфічні особливості. Перш за все, це пов'язано з тим, що мережа Інтернет є повноцінним типом ринку, а не тільки одним з ефективних засобів маркетингу. Через традиційний маркетинг здійснюється аналіз попиту, конкурентів, визначаються можливості та формуються завдання для виробництва, проводиться тестування продуктів на потенційних споживачах та ін.

Таблиця 2. Порівняльна характеристика елементів комплексу традиційного та Інтернет-маркетингу з урахуванням екологічних вимог

Інтернет-маркетинг, в свою чергу, в значній мірі допомагає просувати товари в Інтернет-мережі, аналізувати попит і пропозиції конкурентів, а також в деяких випадках тестувати продукт, проте ніяк не пов'язаний з плануванням виробництва. Бозуленко О., Жалба І. вважають, що всі інструменти Інтернет-маркетингу різняться між собою особливостями та специфікою застосування [9, с. 367]. Інтернет для маркетологов, зазначають В.Зеліч, С. Сойма, В.Криса це переважно середовище для комунікацій із зацікавленими сторонами, які застосовуються через мережу Інтернет з використанням відомих маркетингових комунікаційних систем інтернет-технологій, таких як: CRM- системи, SEO-системи пошукової оптимізації, таргетинг, продакт-плейсмент, SMM (соціо-медіамаркетинг, переважно через мережі Facebook, Instagram), SEM - пошуковий маркетинг, контент-маркетинг, провокаційний маркетинг, вірусний маркетинг та інше [10., с.162].

Переведення бізнесу на цифрові технології не обов'язково має бути єдиним цільовим орієнтиром. В умовах економіки, що стрімко розвивається, коли нові технології з'являються майже щодня, цифрова трансформація виявляється засобом досягнення всіх можливих цілей. Це означає, що за відсутності можливості прогнозування майбутньої ситуації на мінливому ринку керівники мають не просто реагувати на тенденції, але створювати їх.

Стратегія екологоорієнтованих маркетингових комунікацій забезпечує можливості:

- персоналізації клієнтського досвіду для кожного каналу за допомогою поглибленого аналізу аудиторії та формування єдиного уявлення про кожного клієнта;

- оптимізації маркетингу для підвищення прибутку за рахунок прозорості всього процесу маркетингу із замкнутим циклом, що дозволяє узгодити операції відділів маркетингу та продажу та приймати рішення на основі даних, підвищуючи окупність інвестицій;

- стимулювання генерації попиту та його зростання для фахівців з маркетингу в сегменті B2B, що дозволяє залучати більше потенційних клієнтів, підвищувати конверсію та нарощувати обсяги продажів.

Екологічні цілі маркетингових комунікацій передбачають подолання інформаційної невизначеності в зовнішньому середовищі стосовно реального рівня екологічної безпеки конкретного виробництва і продукту з подальшою зміною ціннісних орієнтацій в суспільстві. Іншими словами це активна підтримка споживачами тих товаровиробників і продуктів, які перш за все, витримують рівень екологічних вимог, а потім забезпечують всі інші. Завоювання прихильності споживачів, партнерів, громадськості повинно відбуватися через неагресивне формування екологічної культури та освіти. Маркетингові комунікації передбачають інформування щодо добровільної відмови від тих видів благ, які підвищують рівень екологічної напруги у виробничих процесах. Головною метою впровадження концепції екологічного маркетингу, вважають Т. Рябова та І. Рябов, є визначення та формування незадоволеного попиту на екологічно чисті товари з метою орієнтації товарів і послуг підприємства на задоволення екологічних потреб споживачів [11, с.158].

Екологічні цілі маркетингових комунікацій для споживачів мають бути доступними для розуміння, достовірними та своєчасними, незважаючи на те, що масив інформації, наприклад про екологічний паспорт, аналітичні довідки екологічних служб, звіти про екологічну сертифікацію та результати екологічного аудиту, як правило, технічно складні для сприйняття громадськістю.

В інтересах підприємства визначити коло питань, які насамперед можуть стати об'єктом та предметом підвищеного інтересу, запитів громадських організацій. З метою ведення оперативної роботи у цьому напрямі вбачається за необхідне створити специфічну систему показників для потреб маркетингових комунікацій і зовнішніх користувачів. У ході аналізу обліково-аналітичної інформації доцільно виявити та обґрунтувати такі похідні дані: показники, котирування, рейтинги, контрольні листи та карти, індекси, оцінки, багатокутники конкурентоспроможності та інші. Саме вони здатні утворити основу ділової мови маркетингових комунікацій та можуть створити імідж екологічно безпечного образу підприємця. Закон України «Про інформацію» закріплює право кожного громадянина на достовірну інформацію про стан навколишнього природного середовища.

Приховування, спотворення і навіть не своєчасна видача інформації розглядаються як екологічні правопорушення [12].

Водночас, процедуру видачі подібної інформації посадовими особами та державними органами чітко не визначено, а практичний досвід формування екологічних цілей в маркетингових комунікаціях недостатній.

Для досягнення екологічних цілей в маркетингових комунікаціях використовують різноманітні технології та засоби: публікації в друкованих виданнях, інформаційні технології інтернет-ресурсів, презентації, прес-конференції, вебінари; публічні лекції, виступи на телебаченні; благодійна діяльність та спонсорські заходи; організація та участь у виставках, ярмарках; розробка та підтримка фірмового стилю.

Через систему зворотного зв'язку маркетингових комунікацій підприємства повинні отримувати достовірну уяву про дієвість своїх зусиль та ефективність витрат в сфері налагодження зв'язку з громадськістю щодо проблем екологічної безпеки. Заходи маркетингових комунікацій найчастіше спрямовані на підтримку нейтрально-позитивних емоцій та довіру до підприємства і його продукції. В сучасних умовах вимоги до них зростають: вони мають бути здатними долати емоційні та психологічні бар'єри, стереотипи і навіть агресивну поведінку. Початково маркетингові комунікації повинні бути позитивно сприйняті всередині організації з метою формування сприятливого психологічного клімату, ділової атмосфери, створення позитивного іміджу. При вирішенні практичних питань виробничої діяльності лише працівники, які мають глибокі екологічні знання, забезпечують належний нормативний рівень чистоти виробництва. Показниками та критеріями позитивного результату можуть бути не лише позитивні відгуки у засобах масової інформації, зростання обсягу продажів, частки ринку, кількості інвесторів, а й прояви суспільної толерантності (відсутності пікетів та протестів), а також добровільна участь персоналу у формуванні та постійній підтримці позитивного образу підприємства та продукту.

Порівняльна характеристика маркетингових комунікацій за об'єктами з урахуванням екологічної складової представлено в (табл. 3).

Головна відмінність маркетингових комунікацій за об'єктами полягає у некомерційному (витратному) характері природоохоронних маркетингових комунікацій. Інформація про корисний продукт сприймається набагато простіше і легше, а ніж про негативний вплив технологій його виробництва. Однак, потрібна довготривала, поетапна, цілеспрямована та програмна діяльність з актуалізації проблем екологізації виробництва. Суспільство повинно готуватися до глобальної переоцінки цінностей.

Таблиця 3. Порівняльна характеристика об'єктів маркетингових комунікацій (товарів та виробництва) з урахуванням екологічної складової

На думку, науковців Н. Зіновчук та А. Ращенко, повідомлення в екологічному маркетингу формуються залежно від комерційного чи некомерційного характеру комунікацій [13, с. 136]. На нашу думку, комерційні повідомлення висвітлюють цінність досягнень підприємства та конкурентних переваг продукції, а некомерційні мають попереджувальний та мотивуючий характер щодо мінімізації негативного впливу на довкілля.

Сучасні маркетингові комунікації з урахуванням екологічних цілей, повинні виконувати наступні функції: інформаційну, престижу, бар'єрну, передрекламно-психологічну та нагадувальну.

Інформаційна функція. Повідомлення мають охопити історію підприємства, еволюцію та динаміку розвитку виробничої діяльності, асортимент продукції та послуг, географію продажів. Очікування суспільства знаходять відображення в інформації щодо структури покупців та складу ділових партнерів, досягненнях у розвитку організаційної та корпоративної культури, участі в благодійних акціях. Центральна увага має приділятися інформації про еволюцію технологій, технологічний рівень очисних установок та фільтрів, потужність джерел забруднюючих речовин, їх склад і динаміку поширення, результати екологічної сертифікації.

Функція престижу. Визначає необхідність забезпечувати: високий рівень екологічності виробництва та продукції підприємства; безпеку та можливість утилізації відходів; дотримання світових вимог щодо екологічної сертифікації та експертизи; готовність до екологічного аудиту та перевірок інспектуючих органів; компетентність співробітників, наявність спеціалізованої екологічної служби та аналітичної інструментальної бази. Подібні елементи організації виробництва можуть дозволити собі лише відповідальні та надійні організації.

Бар'єрна функція. Покликана створювати проблеми конкурентам в рекламі та проникненні на ринок їх товарів, спрямовувати переваги споживачів до продуктів, робіт, послуг цієї організації. Вона реалізує потребу в демонстрації: високого рівня витрат на екологічно безпечну діяльність; необхідного організаційно-технічного рівня виробництва; великого обсягу інвестицій та початкового капіталу; значних витрат з прибутку на вирішення екологічних проблем; характеристики рівня скарг споживача до екологічної складової виробництва та продукту; рівня вимог до матеріально-технологічного потоку відходів виробництва; товарних замінників конкурентів (продукти низької екологічної якості, але за доступнішою ціною) з констатацією назв їх виробників. Вплив маркетингових комунікацій допоможе обмежити та знизити рівень безвідповідального виробництва та бізнесу.

Передрекламно-психологічна функція. Сприяє створенню у покупців образів, асоціацій, що полегшують сприйняття товарної реклами та формує базові і початкові уяви про якість довкілля, безпечні споживчі товари (передусім - продукти харчування) та екологічну ефективність сучасного виробництва. Передрекламно-психологічна функція впливає на емоційні, психологічні мотиви виживання та безпеки. Не слід побоюватися цілеспрямованого формування у споживачів сильних емоційних мотивацій, впливаючи на масове усвідомлення, коли йдеться про купівлю екологічно чистих продуктів.

Нагадувальна функція. Періодичне повторне оповіщення громадськості про: екологічні стандарти життя; шанси відновити та зберегти довкілля; реалізація екологічних стандартів через об'єднання зусиль держави, населення, суспільства та бізнесу.

Екологічна безпека є національним пріоритетом, тому забезпечення необхідного рівня екологічної чистоти виробництва та продукту має стати стратегічною цінністю. Масштабні протиріччя між зростанням споживчого попиту та відновлювальними можливостями природного середовища накладають обмеження на ріст обсягів виробництва (попиту), вимагають компромісу та дотримання балансу інтересів природи та суспільства. Підприємства свідомо обирають модель поведінки та займають цілком визначені позиції в конфлікті «виробництва - природа» з урахуванням адміністративно-правових відносин та еколого-економічного стимулюючого впливу держави.

Висновки

Потрібно визнати, що за останні десятиліття маркетингові комунікації вивели екологічну складову в основу змісту місії підприємства. У зв'язку з цим, основним завданням стратегії маркетингових комунікацій підприємства з урахуванням екологічних цілей є формування в суспільстві розуміння того факту, що сучасний розвиток цивілізації досяг такого рівня, коли потрібно обирати, або безпечні продукти та довкілля за які треба платити вищу ціну, або доступні, але екологічно менш якісні блага.

Підприємства неспроможні самостійно забезпечити екологічну безпеку виробництва, не знижуючи обсяги виробництва продукції. Необхідний тристоронній компроміс, що визначає стратегічна цінність економічного розвитку підприємств:

- готовність споживача нести додаткові витрати;

- готовність держави створити реальні та значущі привілеї екологічно самостійним та стійким товаровиробникам;

- готовність товаровиробників відмовитися від частини прибутку на користь екологізації діяльності з метою досягнення сталого розвитку та виконання відповідних зобов'язань.

Стратегія маркетингових комунікацій з урахуванням цифрових технологій, це управлінська концепція, що включає спосіб мислення, який передбачає необхідність врахування екологічних цілей орієнтуючись на створення цінності для споживачів та образ дій, що включає застосування технологій, засобів і методів для задоволення потреб споживачів, створення екологічної цінності та отримання на цій основі прибутку. Сучасні маркетингові комунікації з урахуванням екологічних цілей, повинні виконувати інформаційну, престижу, бар'єрну, передрекламно-психологічну та нагадувальну функції.

екологічний маркетинговий комунікація ринок

Список використаних джерел

1. Цифровий маркетинг - модель маркетингу ХХІ сторіччя: монографія / авт. кол.: М.А. Окландер, Т.О. Окландер, О.І. Яшкіна [та ін.]; за ред. д.е.н., проф. М.А. Окландера. Одеса: Астропринт, 2017. 292 с.

2. Lanfranchi Maurizio, Giannetto Carlo, Rotondo Francesco. Environmental Strategy in Business: Green Marketing Communication. Journal of corporate responsibility and leadership. Corporate social responsibility in management theory & business practice. 2017. Vol. 4 Issue 3. P. 111-126.

3. Nelcy Rocio Escobar Moreno. Las comunicaciones integradas de marketing (cim) como pilar de la estrategia de marketing verde y sus implicaciones en la gestion ambiental rev.fac.cienc.econ. Diciembre. 2012. Vol. XX (2),P. 69-79

4. Vilkaite-Vaitone Neringa, Skackauskiene Ilona. Green marketing orientation: evolution, conceptualization and potential benefits. Open Economics. 2019. Vol. 2. P.53-62

5. Прокопенко О.В., Осик Ю.И. Экологический маркетинг: Практикум. Караганда: Изд-во КарГУ, 2016. 123 с.

6. Юшкевич О.О. Регулювання розвитку сільськогосподарських підприємств зони радіаційного забруднення на економіко-екологічних засадах [Текст]: монографія / О.О. Юшкевич. Житомир: Вид. П.П. «Рута», 2020. 452 с.

7. Летуновська Н.Є., Хоменко Л.М.,. Люльов О.В та ін. Маркетинг у цифровому середовищі: підручник / за заг. ред. Н.Є. Летуновської, Л.М. Хоменко. Суми: Сумський державний університет, 2021. 259 с

8. Impacts of the digital transformation on the environment and sustainability (2019). Issue Paper under Task 3 from the «Service contract on future EU environment policy». Berlin.

9. Бозуленко О.Ю., Жалба І.О.Застосування маркетингу в електронній комерції. Економіка і суспільство. Мукачівський державний університет. 2017. Вип.13. С. 363 - 367

10. Зеліч В.В., Сойма С.Ю., Криса В.В. Роль і значення комплексу інструментів маркетингових комунікацій та їх вплив на діяльність підприємства. Інфраструктура ринку, 2020. Вип. 43. С. 160-167

11. Рябова Т.А., Рябов І.Б. Проблеми та перспективи екологічного маркетингу в Україні. Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. 2019. № 3. С. 155-159.

12. Закон України «Про інформацію» [Редакція від 25.06.2016 р.]. Сайт Верховної Ради України.

13. Зіновчук Н., Ращенко А.В. Екологічний маркетинг : навч. посіб. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2015. 190 с.

Размещено на Allbest.ru