Тенденції розвитку синергетичної взаємодії діяльності державних інституцій та секторів креативних індустрій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тенденції розвитку синергетичної взаємодії діяльності державних інституцій та секторів креативних індустрій

Плецан Христина Василівна

доцент, кандидат наук з державного управління, доцент кафедри готельно-ресторанного і туристичного бізнесу Київського національного університету культури і мистецтв

У світі, що швидко змінюється креативні індустрії набувають нового бачення, звучання і нових перспектив, успішно поєднуючи культурні надбання минулого і сьогодення з інноваціями майбутнього. Креативна Україна формується відповідно до вимог часу у всіх своїх відношеннях. Війна - це біль, це опір, це обмеження, але водночас це сміливість, це незламність, це стійкість, це можливість зрозуміти цінності і саме культура дає можливість визначити свою унікальність і самобутність.

Серед викликів сьогодення відбудови України, її державності та економіки, що зазнали значного руйнування внаслідок повномасштаб- ної війни рф проти України, перед українським суспільством постає виклик збереження і відновлення української культури, у тому числі секторів креативних індустрій. Можливість втримати і знайти шляхи розвитку, креативному бізнесу. залишатись і розвиватись креаторам, митцям, талантам, творчим особистостям. У цьому контексті важливу роль відіграє взаємодія креативних індустрій з держаними інституціями, інвесторами, західними партнерами використовуючи горизонтальні зв'язки колаборації.

Креатив у державних установах реалізується у поєднанні співпраці креативної спільноти і державного апарату. При цьому важливу роль державні інституції відіграють при необхідності масштабування локальних креативних бізнесів для ефективної діяльності в процесі формування сталого розвитку. Важливим аспектом діяльності креативних індустрій є ефективна співпраця державних інституцій - культури - громадськості - креаторів, синергетично поєднуючи стратегічне ефективне управління, розробку та реалізацію культурної політики для заохочення й поширення форм культурного самовираження.

Виокремити основні напрями ролі держави в функціонуванні і розвитку креативних індустрій. Зокрема, адвокація та публічне просування сектору, економічна оцінка сектору креативних індустрій; створення та розвиток регуляторного середовища; розробка та реалізація програм підтримки розвитку креативних індустрій; сприяння розвитку обміну кращими практиками; участь у міжнародних механізмах регулювання [2, 74], що забезпечує розвиток комунікації між усіма зацікавленими сторонами розвитку секторів креативних індустрій в умовах поширення інформаційних і комунікативних технологій.

Загалом державні інституції на основі системи нормативноправового забезпечення і механізмів держаного управління регулюють діяльність секторів креативних індустрій та забезпечують модерніза- ційні зміни відповідно до викликів часу. Флагманом функціональної діяльності розвитку креативних індустрій є Міністерство культури та інформаційної політики (далі - Міністерство). У загальному значенні Міністерство максимально сприяє розвитку креативних індустрій, зокрема, через нормативно-правову діяльність, дієві алгоритми співпраці, інвестиційну, фінансову і проєктно-практичну діяльність.

Серед пріоритетів діяльності Міністерства у 2022-23 роках визначено відповідні розробку і затвердження проєкту Стратегії розвитку креативних індустрії на п'ять років. Оскільки креативні індустрії можуть стати ефективним двигуном відновлення України після Перемоги України у цій злочинній війні, Стратегія розвитку повинна бути чіткою, лаконічною, дієвою і заснована на відповідних даних. Вже зараз обрано п'ять пріоритетних секторів для розвитку: дизайн, мода, народні художні промисли, книговидання, концертна та музична індустрія. Кожен з них особливий, має свою специфіку, потребує ефективного механізму державного управління та розробки «дорожньої карти». Як зазначено на офіційному сайті Міністерства культури та інформаційної політики України, у проєкті Стратегії визначено пріоритетні напрями розвитку. Зокрема: початок національно-культурної програми розвитку народних промислів на 2021-2025 роки для оновлення їх економічної моделі і розкриття потенціалу; наявність моделі креатив- них хабів для допомоги підприємцям підвищити рівень продукту і спроможність бізнесу; розробка стратегії розвитку креативних індустрій із залученням міжнародних експертів; запуск Ради з розвитку кре- ативної економіки при Кабінеті Міністрів України для створення платформи на найвищому політичному рівні. Вона розроблятиме міжсек- торальні та галузеві програми підтримки щодо проблемних питань сфери, стимулюватиме розвиток та налагодження діалогу у форматі «влада - бізнес»; створення і функціонування національного офісу з розвитку креативних індустрій для просування і підтримки їх розвитку в Україні та за межами кордону. Зокрема, проведення досліджень, промоція українського креативного продукту, надання консультаційних послуг підприємцям (або майбутнім підприємцям) в сфері креативних індустрій; створення Інституту дизайну для популяризації українського дизайну за кордоном та підтримки українських дизайнерів (програми резиденцій, нагороди та премії, консалтинг) [4]. Вищезазначені пріоритетні напрями мають на меті реалізувати як на державному, так і на регіональному рівнях.

Відтак актуальності набуває формування образу міста. Для місцевого виконання Програми ООН щодо сталого розвитку ООН 2030 року важливу роль відіграють саме креативні міста. Відповідно теоре- тико-практичні моделі для формування і розвитку креативних міст в Україні розроблено відповідними проєктними ініціативами, зокрема: «Творимо креативні міста в Україні», ініціатива ГО «Творча майстерня «Штука» у співпраці з Британською радою в Україні та Центром міської історії Центрально-Східної Європи. Основна ідея - формування бази даних та інформації про концепцію креативних міст, обмін досвідом, інтеграція інноваційних технологій та реалізація можливостей творчого саморозвитку людських ресурсів; «Креативні міста і регіони», ініціатива Програми ЄС і Східного партнерства «Культура та креативність». Основна ідея - допомога містам підвищити креативний потенціал, туристичну привабливість та розробка плану культурнокреативного розвитку регіону [3]. Комплексний культурологічний і крос-секторальний підхід до дослідження регіональної сутності креативних індустрій дають можливість виокремити важливість їх впливу на розвиток території, інституалізацію і створення креативних просторів, налагодження зв'язків з громадським сектором.

У цьому контексті, цікавим є досвід проєкту Ідеатону (трьох денний захід для пошуку вдалих рішень та креативних ідей, що зможуть вирішити певні завдання або проблеми створення креативного простору) в громадах (на прикладі Одеської області). Командами Одещини у процесі заходу розроблено і презентовано проєкти креативних просторів у різних напрямах. Зокрема, еко спрямування, відродження і збереження елементів нематеріальної культурної спадщини та сучасних арт-просторів [7, 125]. До прикладу, команда Кубейської ОТГ презентувала проєкт створення культурно-індустріального парку FREEDOM.

Як простору, що має на меті об'єднати парк сучасного мистецтва, конференц-навчальні та виробничі зони, ресторанно-готельний комплекс. Водночас команда Городенської громади представила проєкт «ХОРО». В основі проєкту об'єднання громади навколо культурних та творчих процесів. Це дасть можливість жителям громади стати співтворцями нового, креативного простору, сприяти розкриттю талантів і креативу, залучати до культурно-креативної діяльності [7, 136-137). Відтак, залученість громадськості до управління і розвитку секторами креативних індустрій України мають стратегічний потенціал і сприяють розумному, сталому й комплексному зростанню регіонів та міст. У воєнний період і у післявоєнний саме містам і регіонам належить зберігати митців, підтримувати і відтворювати культуру, українську самобутність, народні художні промисли, традицій і звичаї, культурну спадщину. Окрилені незламністю і сміливістю художники, дизайнери, митці, актори, співаки та інші створюють креативні проєкти, шедевра- льні праці, творчі та етнічні продукти, що ще з більшою силою світ почув, побачив і підтримав Україну!

Так, використання креативних технологій каталізує міста, створюючи передумови для збільшення інвестиційної привабливості та самоідентифікації. При цьому культуру і мистецтво потрібно розглядати як драйвер, що потребує індивідуального позиціонування в межах загальних правил, визначених в комплексній стратегії розвитку креативних індустрій України [8, 4-5]. Акцентуючи увагу на децентралізації, як площині оптимізації управління, що забезпечує ефективну інституційну спроможність в регіональному аспекті, активізацію діяльності творчих, громадських і креативних бізнес структур, реалізацію культурно-креативних заходів і проєктів. Важливу роль відводимо чіткій координації дій, ефективному управління та комунікативній взаємодії всіх зацікавлених сторін для забезпечення ефективності надання культурно-креативних послуг та продуктів у межах територіальної громади. Адже важливо втримати митців і відновлювати українську культуру саме на місцях.

Попри війну, вже нині потрібно гуртуватись і креативити за для збереження і відновлення української культури. Цікавим для нашого дослідження є також можливість територіальної громади створювати «Центри культурних послуг» як нові осередки культурно-креативного життя громади. Згідно зі змінами до закону України «Про культуру» такі центри характеризуватимуться багатофункціональністю зі зручним розташуванням, кваліфікованими людськими ресурсами, сучасною матеріально-технічною базою в умовах поширення інформаційних і комунікативних технологій [5]. Це можливість реалізації програм культури, творчості, інклюзії та інноваційних креативних проєктів. До прикладу артрезиденцій, бібліотечні простори, школи мистецтв, туристично-інформаційний центр, театральні і музичні студії, народні промисли. Все відповідно до інтересів і потреб громади. Також такі центри слугуватимуть простором для неформального спілкування і розвитку громад.

Оскільки трансформаційні зміни українського суспільства актуалізують потребу розвитку і примноження культурного потенціалу, підвищення цінності культурних надбань території та інноваційного розвитку міста. При цьому креативні ініціативи сприяють формуванню і розвитку креативних проєктів у соціокультурному міському просторі.

Слід відзначити, що саме регіони зберігають і популяризують цінність й специфіку місцевих майстрів, культурних менеджерів, специфіку художніх промислів, автентичність бренду українських промислів, унікальність креативних проєктів та ідей через діяльності закладів культури, зокрема як поліфункціональних центрів культурних послуг та креативних хабів.

Так, нові виклики сьогодення потребують нестандартних рішень через синергетичну взаємодію діяльності державних інституцій, секторів креативних індустрій та їх розвитку на сучасному етапі. Ця необхідність має бути реалізована в основі концептуальних засад державного управління сферою культури на основі інформатизації пріоритетну роль відведемо фактору інформаційних технологій, під впливом яких культурно-креативний простір занурюється в новий, багатовимірний кіберпростір [1]. Потрібно відзначити й активне функціонування численних мережевих спільнот, серед яких діють застосунки загально-тематичного і спеціалізованого спрямування. До прикладу, «Культурний нетвор- кінг», «Vector», «Gwara Media», що мають на меті створення цікавого контенту про креативні індустрії загалом.

Також «розкривають особливості роботи певного підсектору (у музичному секторі - канал «Музичний Пк>, медіа «LiRoom», блоги «Самобутній», «Ковток», «АШОШ», «ПЛАЙ»; в кіноіндустрії - «The Geek Journal» або ж «Kinotron»; у дизайні - «Дизайн-борщ», «Projector», «ВРЖЕЩ», у мистецтві - «Поясни за Art», «Повний МистецЬ» тощо)» [6]. Відповідно реалізується процес віртуалізації, що забезпечує платформу для визначення потреб та перспектив місцевих громад на державному і міжнародному рівнях в умовах поширення інформаційних і комунікативних технологій.

Як резюме зазначимо, що креативні індустрії мають стати міцною зброєю для становлення і відновлення. Війна перед нами відкриває можливості відкрити себе як самобутню українську державу. І креативний фронт стійко тримає оборону. Промотує Україну у світі! При цьому вже зараз потрібно актуалізувати необхідність комплексного підходу до управління секторами креативних індустрій, крізь призму синергії зако- нодавaчої' платформи, нормотворчих процесів, удосконалення інститу- ційної спроможності, відкритості, комунікації і прозорості діяльності державних органів з адаптацією кращих світових практик розвитку креатив- них індустрій України. Нині виклики перед секторами креативних індустрій величезні. Переконані, сформувавши ефективний механізм синергії держаних інституцій і креативних індустрій, ми матимемо можливість не тільки підтримувати, а й розвивати креативне середовище України.

Література

синергетичний креативний індустрія

Балабуха К. Є. Концептуальні засади державного управління сферою культури на основі інформатизації. Держава та регіони. Серія: Державне управління, 2019. (3), 58-62.

Економічна привабливість української культури. Аналітична доповідь. 2019.

Креативні міста. Методичні рекомендації щодо приєднання українських міст до Мережі креативних міст ЮНЕСКО. Київ. 2019. 14 с.

МКІП: Презентовано стратегію розвитку креативних індустрій та сфери гостинності. Офіційний сайт Міністерства культури та інформаційної політики України (5. січ. 2022). URL: https://mkip.gov.ua/news/6689.html (дата звернення 7.01.2023).

Назаренко Ю. Децентралізація культури: проблеми та виклики реформи. Офіційний сайт Mistosite. 21 грудня 2021. Культура. URL: https://mistosite.org.ua/articles/detsentralizatsiia- kultury-problemy-ta-vyklyky-reformy (дата звернення 10.11.2022).

Петрова І. В. Креативні індустрії в контексті культурологічного дискурсу. Зб. наук. статей за матеріалами Всеукр. наук.-практ. конф. «Трансформаційні процеси соціального культури в Україні: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., м. Київ, 22-23 берез. 2022р.

Київ, 2022. 257-262.

Формування культурної політики у сфері розвитку культурних та креативних індустрій об'єднаних територіальних громад Одеської області. Аналітична записка. Одеса, 2020. 198

Френкель І. Феномен культури України в глобальному світі. Диджиталізація. Делокаліза- ція. Дерусифікація. Диджиталізація як пріоритетний напрямок переосмислення музейної діяльності в час агресивних історичних випробувань: збірник матеріалів круглого столу [Електронне видання] / [ред.кол.: І.М.Паньків, А.А.Любаренко, І.М.Кукліна]. Київ. 2022.69.

Размещено на Allbest.ru/