Лінгвопрагматичний аспект побутування сучасного українського й польського рекламного продукту

Размещено на http://allbest.ru

Комунальний заклад «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради

Лінгвопрагматичний аспект побутування сучасного українського й польського рекламного продукту

Вікторія Сільченко, здобувач

другого (магістерського) рівня вищої освіти

Науковий керівник: Тетяна Крехно, професор

кафедри української лінгвістики, літератури та методики навчання

кандидат філологічних наук, доцент

Реклама як форма комунікації є активним каналом впливу, який формує у свідомості споживача систему соціальних норм, етичних та естетичних вимог, «програє» способи поведінки, створює стереотипи. Ці соціальні функції відбиваються у формально-мовних характеристиках тексту, що дозволяє розглядати рекламу як особливий жанр зі своїм набором специфічних засобів. Комунікативні та мовні властивості в різних видах реклами - друкованої, телевізійної, радіо - виявляють себе по-різному, тому вивчення специфіки мови рекламного продукту певного типу викликає науковий інтерес [1].

Дослідження зумовлене необхідністю виявлення в рекламному тексті мовленнєвих та мовних засобів, поглиблення аналізу одиниць різних мовних рівнів із позиції їх ролі в досягненні мети рекламної комунікації. Питання про можливість ефективного використання міжкультурної реклами набуває особливої актуальності у зв'язку із процесом глобалізації мовних і культурних контактів.

Для лінгвістичної науки інтерес до реклами зумовлений насамперед загальним напрямом дослідження мови як інструменту впливу (П. Паршин,

О. Попова). Різні аспекти реклами стають об'єктом дослідження лінгвістів: лексичні, семантичні, стилістичні особливості (О. Зелінська, Б. Совінскі); синтаксичні особливості рекламних текстів (О. Виноградова, С. Кара-Мурза, Є. Тюфкій); прагмалінгвістичні аспекти (А. Голоднов, Ю. Корнєва, Н. Лиса, О. Ткачук-Мірошниченко); дослідження реклами з урахуванням текстових категорій (М. Крамаренко, Н. Рева), рекламний дискурс (Н. Волкогон, А. Мартинюк, А. Олянич); рекламна комунікація (Л. Кочетова, Г. Почепцов); вивчення когнітивних аспектів (О. Анопіна, О. Медведєва); комунікативно-прагматични особливості (О. Ксензенко, О. Лещенко, Ю. Пирогова). комунікація реклама україна польща

Питання про функціонально-стильовий статус рекламного тексту досі є дискусійним. Причиною цьому є велика кількість рекламних жанрів: побутова, комерційна, політична, технічна реклама тощо. Функціональне спрямування рекламного тексту, його комунікативне завдання визначають склад і види мовних засобів, які в ньому використовуються, а також спосіб організації цих засобів у тексті.

Особливості мови рекламного продукту відображені в наукових розвідках сучасних і зарубіжних лінгвістів, аналіз у яких здійснюється на матеріалі різних мов у таких аспектах: загально лінгвістичному (І. Городецька); лінгвостилістичному (А. Раду, В. Самаріна); прагмалінгвістичному (О. Арешенкова, В. Зірка, Л. Киричук); когнітивному (В. Охріменко); соціолінгвістичному (Ю. Булик, А. Малишенко). Утім, незважаючи на постійний інтерес науковців до феномену реклами, дотепер немає системних досліджень лінгвопрагматичного аспекту побутування сучасного українського й польського рекламного продукту.

Поняття «реклама» - надзвичайно складне і багатозначне. Визначення цього поняття значною мірою залежить від того, який саме аспект рекламного повідомлення актуалізується автором (економічний, юридичний, психологічний, маркетинговий, лінгвістичний, соціологічний та ін. чи їхні різноманітні комбінації). Це призвело до того, що на сьогодні в науковому обігу існує надзвичайно велика кількість дефініцій самого поняття «реклама», найрізноманітніші варіанти визначення її сутності, характерних особливостей, типів, класифікацій тощо

Істотну роль у вивченні рекламних текстів відіграє прагмалінгвістика. Прагматика рекламного тексту поєднує в собі величезну кількість аспектів, що впливають на якість і ефективність будь-якого рекламного повідомлення. До них належить вербальний компонент, що включає вибір правильної комунікативної стратегії, використання імпліцитної інформації в повідомленні, крім того враховується чинник адресата, його місця проживання та інших характеристик. Невербальний компонент передає зміст реклами через візуальний і аудіо-візуальний супровід, систему шрифтового і колірного виділення тексту. Саме завдяки застосуванню різних специфічних мовленнєвих технологій рекламодавець намагається впливати на сприйняття рекламного продукту споживачами, передаючи основне повідомлення з допомогою мовних прийомів.

Рекламний текст як різновид стратегічної комунікації необхідно вважати запланованою комунікативною подією, яка скерована на досягнення визначеної мети - здійснення впливу на адресата, увиразнення тексту реклами. До ключових ознак такого впливу слід зараховувати його маніпуляційну природу. Підставою для такого висновку слугують:

1) одновекторна скерованість рекламної комунікації (від адресанта до адресата);

2) відсутність зворотного зв'язку, неможливість взаємодії, оскільки адресат може або «скоритися» впливу, або повністю зігнорувати його, але не може нічого сказати у відповідь, виконати певні дії у відповідь;

3) прихований від адресата зміст, характер основної мети, оскільки лише тактичні цілі рекламного впливу (повідомити, зацікавити, переконати, спонукати до дії) добре відомі адресатові, проте йому зовсім невідомі (утаємничені) стратегічні цілі, стратегічна мета, яка полягає в модифікуванні його картини світу для нав'язування нових потреб, цінностей, переконань, послуг.

Список використаних джерел

1. Коваленко Є. Рекламний текст як основна одиниця рекламної комунікації: особливості лінгвістичного аналізу. URL : http://www.info-library.com.ua/books-text 10688.html.

2. Солошенко О. Д. Комунікативно-прагматичні аспекти рекламного слогану в межах моделі рекламного впливу (на матеріалах американської побутової реклами) : автореф. дис. ... канд. філ. наук: спец. 10.02.04 «Германські мови». Львів, 1990. 43 с.

Размещено на Allbest.ru