Маркетингова діяльність як один із різновидів праксеологічних процесів сучасної соціокультурної сфери

Размещено на http://www.allbest.ru

Маркетингова діяльність як один із різновидів праксеологічних процесів сучасної соціокультурної сфери

Васильєва Лариса Юріївна аспірантка ПНПУ імені К. Д. Ушинського, м. Одеса

Науковий керівник:

Борінштейн Євген Руславович, доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри філософії, соціології та менеджменту соціокультурної діяльності ПНПУ імені К. Д. Ушинського

Німецький філософ-ірраціоналіст Артур Шопенгауер стверджував: Будь-яке задоволення, або те, що зазвичай називають щастям, насправді завжди тільки негативне і не позитивне. Щастя: це завжди задоволення якогось бажання, і не може бути нічим іншим, як звільненням від смутку, відчаю: бо останнє включає в себе не тільки всі реальні, очевидні страждання, але і будь-яке бажання, наполегливість якого порушує наш внутрішній мир» [1]

З цим твердженням важко посперечатись. З самого початку, з народженням людини, його долають бажання, а в міру того як людина росте - її апетити збільшуються також. І до тих пір, поки спрага, запалена бажаннями, не втамована, про почуття задоволення не може бути й мови. І навпаки, коли одне бажання виконується, на його місці, наче голови гідри - виростають інші ще більш нездійсненні бажання. Тому ми мимоволі потрапляємо в замкнуте коло власної пожадливості. Яку роль відіграють інформаційно-комунікаційні стратегії у цьому циклі, як інформаційне суспільство він вплине на майбутнє в цілому?

Ж.Бодріяр у своїй роботі «Суспільство споживання» сформулював побоювання щодо того, що продукований мас-медіа споживацький лиск веде до руйнування дійсності. Сучасні індивіди за ним живуть у фіктивній «реальності спектаклю».

Загалом, Бодрійяр розглядає споживання як ланцюгову психологічну реакцію, яка направляється сучасної магією, природа якої несвідома. Споживання предметів більше не пов'язане з їх сутністю -- йдеться скоріше про відчужені знаки предметів, які існують лише у зв'язку один з одним. Надлишок предметів споживання вказує на «уявний» достаток, що Бодрійяр протиставляє «справжньому» достатку, що існував, на його думку, при збірному способі господарювання. Бодрійяр вважає, що суспільство споживання -- це суспільство самообману, де неможливі ні справжні почуття, ні культура, і де навіть достаток є наслідком ретельно замаскованого і захищеного дефіциту, що має зміст структурного закону виживання сучасного світу.[6]

Вітчизняні науковці Є.В. Крикавський, Н.С. Косар, О.Б. Мних, О.А. Сорока вважають, що “маркетингові дослідження - це вид діяльності, який за допомогою інформації пов'язує споживача, покупця і громадськість з маркетингом; інформацію, яку при цьому отримують, використовують для виявлення і визначення маркетингових можливостей і проблем. На підприємствах збирання та обробку інформації забезпечує маркетингова інформаційна система (МІС)” [5, с.34].

А.В. Зозульов, С.А. Солнцев вважають, що однією з найважливіших складових системи підтримки управлінських рішень підприємства є маркетингові дослідження. Вони є систематичним процесом планування, збирання, аналізу і презентації ринкової інформації, метою якого є узгодження інтересів виробника і споживача [4, с. 16-17].

Е.П. Голубков ототожнює з маркетингом функцію, яка через інформацію зв'язує маркетолога з ринком, споживачами, конкурентами та всіма елементами маркетингового середовища. Вони пов'язані з прийняттям рішень з усіх аспектів суспільної діяльності [2, с. 86].

Сама назва «маркетинг» дещо недоцільна для нової концепції, яка сьогодні є найбільш життєздатною, праксеологічною філософією, яка пронизує все людське суспільство, незалежно від релігії, соціальної приналежності, статі, віку, кольору шкіри, країни походження. Саме людство ще не усвідомило повної глибини і масштабу впливу інформаційного суспільста на своє минуле, сьогодення і майбутнє. Сьогодні ми є свідками того як твориться нова воєнна історія нашої країни, де суспільство є водночас творцем і споживачем інфоприводів, свідком терактів і воєнних злочинів, цільовою аудіторією політичних маркетингових компаній

Можна сказати, що маркетинг - це праксеологічний процес, який пронизує всі шари суспільства, всі його сфери життя сьогодні. Це жорстка праксеологічна дійсність, яку сьогодні використовують всі: бізнес, політика, релігія, культура, спорт, армія.

Філософи різних епох: Сократ, Платон, Аристотель, Кант, Паскаль, Бердяев, Соловйов намагалися донести до людства, що той, хто здатний приборкати свої бажання, по-справжньому щасливий. Почуття міри - не випадково греки називали його найціннішим подарунком богів, саме воно визначає, де закінчується потреба і починається ненаситність. Прихильники основних світових релігій: мусульман, християн, буддистів і даосів одностайно стверджують, що душевний спокій, рівновага і задоволення приходять тільки шляхом обмеження внутрішніх похотей, пристрастей і нав'язливих бажань.

Факти красномовно демонструють, що з того часу як людина заселила Землю - їй завжди потрібно більше, ніж вона має. Починаючи з їжі, умов життя, транспорту, робочого місця, кількості купюр в гаманці і закінчуючи славою, любов'ю і визнанням суспільства.

Свідомо чи несвідомо, але сьогодні всі ми, все людство, незважаючи на застереження найбільших мислителів, засновників провідних світових релігій, стали жертвами і носіями цієї ідеології, яка, без сумніву, визначить майбутнє людства на наступні тисячі років. Отже, центральною категорією праксеології маркетингу є людське бажання. Не споживач, не продукт, не біржа, угода або ринок лежать в основі маркетингу, все це помилкові уявлення. Людське бажання, потреба - це справжня основа маркетингу, його філософський камінь.

Маркетингові апологети наголошують, що людські бажання створюються не зусиллями ззовні, а є початковими компонентами людської природи, та чи відповідає дійсності це твердження у сьогоднішніх воєнних соціокультурних умовах

маркетингова діяльність соціокультурний праксеологічний

Література

Гаркавенко С.С. Маркетинг. Підручник. - К.: Лібра, 2002. - 712 с.

Крикавський Є.В., Косар Н.С., Мних О.Б, Сорока О. А. Маркетингові дослідження. - Львів, 2004.

Jean Baudrillard: La Societe de consommation. Ses mythes, ses structures. Editions Denoel, Paris 1970.

Kotler P. Marketing 3. 0: From Products To Customers To The Human Spirit: Wiley. John Wiley & Sons, LTD : 2010 : 256 стр.

Размещено на Allbest.ru