Основні детермінанти та моделі споживчої поведінки партнерство у відносинах між підприємствами

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Основні детермінанти та моделі споживчої поведінки партнерство у відносинах між підприємствами

Кукурудз Ростислав Степанович аспірант, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Анотація

В умовах глобальної конкуренції, розуміння поведінки споживачів набуває все більшого значення. Процес купівельної поведінки, що виникає з потреб і очікувань, включає вибір між доступними варіантами при обмежених ресурсах. Фактори, які визначають рішення споживачів щодо покупок, ретельно розглядаються і служать основою для стратегічних вирішень, допомагаючи адаптувати пропозицію до їхніх потреб та очікувань. Зростаюча важливість споживача та необхідність адаптації підприємств до його задоволення покупками вимагають глибокого розуміння факторів, що впливають на його поведінку під час процесу купівельної активності.

Роль споживачів в функціонуванні ринків давно акцентується в науковій літературі, зокрема в макроекономіці та маркетингу. Споживчі уподобання та їхні можливості, особливо фінансові, впливають на структуру та еволюцію ринків. Крім того, споживачі мають свої звички відносно купівельної поведінки. Переходити від старих звичок до інноваційних форм покупок не є ні миттєвим, ні однозначним процесом. Проблема поведінки споживачів на ринку вже давно є предметом інтенсивних досліджень. З одного боку, розроблено численні кількісні і якісні моделі для роз'яснення цього явища. З іншого боку, визначено фактори (детермінанти), які впливають на купівельну поведінку споживачів.

Навіть при великій кількості досліджень на цю тему, у статті наведено основні підходи щодо сутності поняття «споживча поведінка», виділено основні детермінанти (фактори) які впливають на формування та реалізацію споживчої поведінки, запропоновано їх систематизувати на три категорії: економічні, соціальні та психологічні, а також висвітлено основні аспекти, які вони розглядають. Особливу увагу у роботі приділено моделям споживчої поведінки, та згруповано на їх дві категорії: прості та складні, які дозволять визначити не тільки якісні, а й кількісні характеристики поведінки споживача.

Ключові слова: споживча поведінка, детермінанти споживчої поведінки, фактори споживчої поведінки, моделі споживчої поведінки.

Abstract

Kukurudz Rostyslav Stepanovych graduate student, Prykarpattia National University named after Vasyl Stefanyk

MAIN DETERMINANTS AND MODELS OF CONSUMER BEHAVIOR

Keywords: consumer behavior, determinants of consumer behavior, factors of consumer behavior, models of consumer behavior.

Постановка проблеми

Поведінка споживача в процесі купівлі, визначається певними потребами та очікуваннями, включає вибір серед різних варіантів при обмежених ресурсах. Фактори, що впливають на рішення споживачів щодо покупки, ретельно досліджуються та слугують основою для стратегічних вирішень, спрямованих на пристосування пропозицій до потреб та очікувань споживачів. Зростаюче значення ролі споживача та необхідність вирішувати завдання, пов'язані із задоволенням його покупок, вимагають глибокого розуміння факторів, які впливають на його поведінку під час процесу купівлі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню питання визначення основних детермінант та моделей поведінки споживачів присвятили свої праці українські вчені, зокрема Сумцова Н. В., Орлова Л. Г., Савченко О., Хтей С., Вартанова О. В., Цалко Т. Р., Балук Н. Р., Басій Н. Ф. та ін.

Проте, аналіз останніх публікацій, а також проведених наукових досліджень дав змогу зрозуміти, що є необхідність у більш глибокому подальшому дослідженні факторів, що мають вплив на поведінку споживачів, а також моделей для визначення кількісних характеристик споживчої поведінки. Наразі дане питання актуальне та потребує подальших досліджень.

Мета статті полягає у дослідженні детермінант і моделей, які пояснюють поведінку споживачів.

Виклад основного матеріалу

Роль споживачів у формуванні ринку є дуже важливою як у розвинених економіках, так і в країнах , що розвиваються. У ситуації, коли споживач має на вибір багато різних постачальників, його сила на переговорах стає більш важливою. В даний час, споживачі можуть мати значний вплив на імідж і процвітання компанії, легко поширюючи інформацію між собою. Тому особливо важливим стає розуміння факторів, що впливають на поведінку споживачів.

Поведінка споживача є складним соціально-економічним явищем, що знаходиться на перетині різних наукових галузей та включає в себе різноманітні детермінанти, які формують її характер.

У своїх працях Сумцова Н. В., Орлова Л. Г. трактують споживчу поведінку як процес формування попиту споживачів на всілякі товари і послуги [1].

Савченко О. та Хтей С. визначають споживчу поведінку як організовану форму активності, спрямовану на задоволення актуальних потреб через пошук необхідних товарів та коштів, вибір оптимальної альтернативи та організацію процедури соціально-економічного обміну [2].

Вартанова О. В. та Цалко Т. Р. схиляються до думки, що споживча поведінка - це поєднання раціональних та ірраціональних когніций та поведінкових проявів у прийнятті споживчих рішень та задоволенні потреб індивіда в ситуаціях активних соціальних комунікацій, обмеженості ресурсів та когнітивної перевантаженості індивідів [3].

Дейнека О. пропонує розглядати споживчу поведінку в контексті вивчення споживчого вибору, уподобань, процесу прийняття рішень та чинників, що на них впливають [4].

Враховуючи комплексність і масштабність даного поняття Радкевич Л. А. та Луговська І. А. пропонують розуміти під поведінкою споживачів системний процес ухвалення рішень, який ініціюється впливом довкілля і системою потреб індивіда, передбачає подальшу діяльність з його втілення та відображується у вигляді формування платоспроможного попиту [5].

У наш час споживачі мають значний вплив на імідж та успішність підприємства, легко обмінюючись інформацією між собою. Тому надзвичайно важливим є розуміння факторів, які впливають на поведінку споживачів. Це питання активно досліджується в рамках різних досліджень, які відрізняються як підходами, так і масштабом.

Роль психологічних факторів у споживчій поведінці підкреслюється у працях багатьох науковців, які виділяють такі фактори, як мотивація, потреби, емоції та сприйняття [6]. Інші фактори, зокрема дохід, ціни, пропозиція у науковій літературі розглядаються як детермінанти покупки, створюючи загальні обмеження на поведінку споживачів [7]. У свою чергу ці чинники найчастіше поділяють на дві групи: внутрішні - психологічні, індивідуальні та зовнішні - характерні для середовища, соціальні. Однак зазвичай фактори споживчої поведінки поділяють на три групи: економічні, соціальні та психологічні фактори. Доцільно виділити ще культурні та маркетингові фактори, що впливають на поведінку споживачів, адже вони вказують на інший підхід до аналізованої проблеми або звернення уваги на інші її аспекти. Використання різних класифікацій також викликано відмінностями в детермінантах рішень про купівлю в різних галузях (різні фактори враховуються при дослідженні покупки електроніки та різні при дослідженні продуктів харчування чи іграшок) або (наприклад, різні фактори впливають на вибір вподобань різних поколінь). З урахуванням наведених вище підходів пропонуємо на рис. 1 виділити основі види детермінант споживчої поведінки та їх фактори. Також слід враховувати, що наведені групи факторів взаємодіють між собою і мають взаємний вплив, не є незалежними одна від одної.

Ри с. 1. Види детермінант споживчої поведінки та їх основні фактори* *Джерело: розроблено автором.

До групи економічних детермінант належать: макроекономічні, мікро- економічні та демографічні фактори.

Макроекономічні фактори відносяться до загального економічного середовища, яке безпосередньо не контролюється споживачем. Вони формують умови, в яких споживач адаптується та приймає рішення щодо покупок. Серед найважливіших аспектів цього фактору - наявність товарів. Можливість вибору є ключовим інструментом впливу на споживання. У порівнянні з параметрами, на які споживач має прямий вплив, такими як ціна, характеристики та якість товару, а також рекламна діяльність підприємців, ці макроекономічні аспекти є поза його контролем. Такі моменти, як вартість продуктів та їх якість, можуть впливати на раціональність рішень споживачів. З великою доступністю товарів, що задовольняють аналогічні потреби, споживач може зіткнутися з труднощами при їх оцінці. Крім того, рекламні кампанії, такі як реклама та презентації продуктів, можуть істотно впливати на сприйняття та вибір споживачів.

Важливим мікроекономічним фактори м є рівень доходу споживачів, який визначає їхню можливість задовольняти свої потреби. Цей параметр також пов'язаний з іншими поняттями, такими як витрати, заощадження та активи.

До демографічних факторів відносяться характеристики як самого споживача (вік і стать), так і його сім'ї (кількість членів, бюджет). Вік споживача є важливим аспектом при аналізі його поведінки, оскільки потреби, витрати та споживання змінюються відповідно до цього параметра. Крім того, вік пов'язаний із життєвим циклом сім'ї. Дослідження вказують, що стать покупця також грає важливу роль у визначенні його поведінки. Жінки, наприклад, звертають більше уваги на зовнішній вигляд, ціну та моду товарів, тоді як чоловіки частіше орієнтовані на бренд та технічні характеристики. Цей розподіл також важливий для вибору місця покупок. Розмір бюджету сім'ї залежить як від потреб окремих її членів, так і від їхніх фінансових можливостей. Зі зростанням кількості осіб у сім'ї збільшується споживання основних товарів, таких як продукти харчування, хімікати та одяг, тоді як попит на інші довгострокові активи залишається сталим. Різниці в поведінці покупців також визначаються їхнім місцем проживання, що виникає не лише з їхніх потреб, але й можливостей для їхнього задоволення. Виділяються також відмінності у економічних аспектах, таких як рівень доходу чи доступність товарів, залежно від регіону.

Економічні фактори можна розглядати як базові, оскільки вони визначають можливості споживача.

Соціальні детермінанти включають такі фактори, як стиль життя сім 'ї, освіта та професія, соціальна група. Ці фактори вважаються дуже важливими при аналізі споживчої поведінки. Особливо важливим фактором є стиль життя сім 'ї, оскільки ставлення та рішення її членів еволюціонують з часом. Різні рішення приймають самотні молоді люди без дітей і подружні пари з двома чи більше дітьми. Дослідження показують, що стиль життя сім'ї впливає як на її структуру, так і на обсяг домашніх витрат.

Щодо впливу освіти та професії на споживчу поведінку, то ці фактори взаємодіють з нею двояко. З одного боку, вони визначають потреби, які відчуваються споживачем, а з іншого боку - впливають на можливості задоволення цих потреб. Рівень освіти та обрана професія також впливають на підхід до аналізу інформації, витрачення вільного часу та формулювання вищих порядків потреб. Стиль життя, виражений у відповідній формі відпочинку, включає в себе діяльність, інтереси, почуття та думки споживача. Важливо відзначити, що ці фактори пов'язані не лише із витратами, але і з тим, що особи, які мають у розпорядженні менше часу або мають більше інформації, приймають відмінні рішення при покупці.

Спосіб життя тісно пов'язаний із включенням індивіда до соціальної групи. Соціальні групи представляють собою об'єднання індивідів з подібними інтересами, системами цінностей і поведінкою. Взаємодії між членами групи можуть впливати на прийняття рішень окремими членами. Феномен впливу на рішення покупки особливо виражений, коли особа прагне стати частиною конкретної групи. Також досліджено, що груповий тиск має вплив на рішення споживачів щодо покупок, особливо в разі товарів, які можуть бути помічені іншими. Проте, у випадку покупок товарів першої необхідності вплив спільноти є невеликим.

Соціальні детермінанти в значній мірі формують робоче середовище споживача, що, в свою чергу, впливає на його чи її думки, уподобання та поведінку. Важливо відзначити, що психологічні умови, хоч і є окремою групою факторів, що впливають на рішення споживача, не є повністю незалежними від вищезазначених факторів. Отже, оточення, в якому проживає конкретна особа, її рівень освіти та фінансовий стан, є взаємопов'язаними з психологічними аспектами даної особистості. До найважливіших психологічних факторів відносяться: потреби, сприйняття, мотивація, відношення і вподобання, особисті якості.

Потребу визначають як психофізичний стан особи, що виражається в суб'єктивному відчутті відсутності або бажання певного блага чи стану. Ці потреби можуть відноситися як до товарів і послуг для споживання, так і до неспоживчих потреб. У дослідженнях часто обмежують поняття потреб лише потребами у споживанні, тобто відчуттям необхідності мати конкретні продукти чи користуватися послугами, доступними на ринку. Це визначається впливом середовища чи факторів біопсихосоціальної структури людини. Потреби також пов'язані із наявним попитом на ринку за конкретними цінами. В літературі широко обговорюються зв'язки між потребами, попитом, споживанням і споживчою поведінкою, а також розглядаються різні типології потреб, що сприяють утворенню висновків щодо споживчої поведінки.

Реагуючи на свої потреби, споживачі активно шукають способи їх задоволення. Їхнє сприйняття вимагає усвідомлення різних продуктів на ринку та їх оцінювання. Низка факторів впливає на спосіб сприйняття, таких як характер подразників (форма, зміст, колір, розмір), обставини і контекст їх виникнення, а також психофізичні можливості людини, такі як здатність до запам'ятовування та аналізу.

З урахуванням своїх потреб і уявлень, споживач вчиняє дії. Мотивації - це дії, що виникають внаслідок потреб та передбачуваних можливостей їх задоволення. Навіть якщо мотивація є прямим стимулом для покупок, ідентичні фактичні дії можуть бути результатом різних мотивацій, і різні дії можуть бути наслідком однакових мотивацій. Це пов'язано з особистими вподобаннями і рисами характеру конкретної особи, які також слід враховувати при аналізі факторів, які впливають на споживчу поведінку.

Відношення вказує на сприйняття споживачем конкретного об'єкта чи явища. Між відношенням та особистими вподобаннями існує тісний зв'язок, де відношення визначають вподобання. У контексті споживчої поведінки це означає, що вибір певних продуктів передбачає наявність певних відносин. Основна різниця між відношеннями та вподобаннями полягає в їхній стійкості. Вважається, що відношення стабільніші та менше змінюються з часом, порівняно з вподобаннями, які можуть коливатися в залежності від трендів чи настрою. Отже, вподобання часто асоціюються із емоційним аспектом відношень.

Останньою категорією факторів, що розглядаються у рамках психологічної системи, є особисті якості споживача. Можна припустити, що особистість включає сукупність індивідуальних і характерних для конкретного споживача способів поведінки. З точки зору прийняття споживачем рішень щодо покупок особливо важливими є такі фактори, як ставлення до ризику, здатність до навчання та темперамент. В залежності від цих особливостей споживачі можуть ухвалювати різні рішення щодо своїх покупок.

Визначення факторів, що впливають на поведінку споживачів, не повністю пояснює рішення та поведінку споживачів. Крім того, представлені детермінанти не дають кількісних висновків щодо прогнозування поведінки споживачів. Тому було розроблено багато моделей споживчої поведінки, які розглянемо нижче, за винятком класичної теорії споживчої поведінки, і поведінкової моделі.

Проте слід врахувати, що загальноприйнятим поділом моделей споживчої поведінки є розподіл на кількісні та якісні моделі. Даний поділ просто відповідає двом цілям створення моделей. Однак така класифікація погано диференціює моделі, оскільки в літературі також є гібридні моделі, які є як кількісними, так і якісними. Крім того, в одну групу входять як дуже прості, так і дуже складні моделі, які істотно відрізняються одна від одної. Тому пропонуємо розділили моделі на дві групи: прості та складні. Моделі цього класу включають моделі: чорного ящика, процесу прийняття рішень і особистих змінних.

Модель «чорного ящика» заснована на моделі «стимул-реакція», в якій набір факторів безпосередньо викликає реакцію споживача [8]. Розробка цих моделей включає у себе створення переліку чинників, таких як ціна, якість, доступність, думки, імідж, і далі проведення перевірки на конкретному наборі того, як ці фактори впливають на рішення споживачів. Однак такі моделі не враховують психологічних аспектів, що визначають споживача.

Моделі процесу прийняття рішень описують окремі етапи цього процесу [8]. В цій категорії моделей, найбільш поширеною є послідовна модель прийняття рішень, що включає наступні етапи: відчуття потреби, пошук можливостей для її задоволення, вибір варіантів для задоволення цієї потреби та здійснення рішення. Проте ця модель не враховує вплив чинників, які визначають рішення споживачів, і не розглядає значення або важливість окремих альтернатив. Залежності між окремими етапами прийняття рішень в даній моделі не вказано.

Третій тип простих моделей базується на внутрішніх аспектах людини, зокрема особистих змінних таких як потреби, сприйняття та мотивація. До найпопулярніших теорій у цій групі належать: теорія потреб Маслоу, теорія X і Y Макгрегора, теорія двох факторів Герцберга, теорія досягнення

МакКлелланда, теорія постановки цілей і теорія підкріплення, які описують поведінку споживача на основі його мотивації. фактори [8].

Моделі складної групи враховують щонайменше два аспекти поведінки споживачів. До цієї групи моделей відносяться: структурні моделі та імітаційні моделі поведінки споживачів. Структурні моделі поєднують економічні та неекономічні фактори з процесом прийняття рішень. Ці моделі включають два види: інтегровані та емпіричні. Найбільш часто використовувані інтегровані структурні моделі включають: модель Говарда-Шета, модель Нікосії та модель Енгеля-Колата-Блеквелла.

Аналіз концепції моделі Говарда-Шета показує, що процес поведінки споживача складається з чотирьох етапів (рис. 2). Процес розпочинається з урахування вхідних змінних, що представляють собою численні соціологічні, психологічні та маркетингові фактори. Наступний етап включає створення когнітивних конструктів у сприйнятті споживача (концептуальний конструкт). Це передбачає усвідомлення інформації споживачем і включає елементи, такі як пошук інформації, спотворення сприйняття та уваги. На цьому етапі споживач абсорбує інформацію та інтерпретує її. Наступним етапом є процес навчання, на якому враховуються такі аспекти, як мотивація, установки, наміри та задоволення у процесі прийняття рішень. Останній етап - це придбання продукту, що впливає на попередні етапи. Це означає, що після покупки споживач користується товаром, що впливає на його ставлення. Ставлення споживача впливає на увагу та впізнаваність бренду. [9].

Рис. 2. Етапи процесу поведінки споживача на основі моделі Говарда-Шета*

* Джерело: розроблено автором.

Модель Енгеля-Блеквелла-Коллата заснована на семи етапному процесі прийняття рішень під впливом зовнішніх факторів. Важливу роль у цій моделі відіграє центральний блок управління, який сприймає зовнішні подразники, визначає їх значення та вирішує проблеми [9]. У порівнянні з моделлю Г оварда-Шета, модель Енгеля-Блеквелла-Коллата оцінює як краще відображає реальну поведінку споживачів, найчастіше це стверджується на основі таких аспектів: краща характеристика процесів пам'яті, увага до позитивних і негативних ефектів прийнятих рішень і процес обробки інформації людиною[9].

Модель Нікосії відрізняється від моделей Говарда-Шета і Енгеля- Блеквелла-Коллата насамперед тим, що вона враховує відносини між потенційним споживачем і підприємством [9]. Ця модель заснована на припущенні двосторонньої комунікації, за якої компанія впливає на поведінку споживача, просуваючи свої продукти, а споживач надає інформацію компанії, роблячи покупки чи ні. Модель Енгеля-Блеквелла-Коллата стала відправною точкою для пізніших моделей, включаючи модель Енгеля- Блеквелла-Мініарда. На їх основі розроблено багато адаптацій та розробок інтегрованих структурних моделей. Вони відрізняються певними аспектами, наприклад, приділяючи більше уваги взаємозв'язкам між даними факторами або підкреслюючи даний фактор, але принцип і основні припущення цих пропозицій базуються на трьох моделях, які обговорювалися раніше.

Складні моделі, зокрема Теорія запланованої поведінки (ТПЗ) є продовженням теорії аргументованої дії [10]. Ця теорія також базується на припущенні, що якщо не відбувається надзвичайних подій , споживач буде діяти відповідно до раніше запланованої дії, тобто намірів. Ці наміри можуть змінюватися з часом і модифікуватися. Наміри є основною змінною цієї концепції. Вони визначаються як показник того , наскільки люди готові здійснити певну дію. Наміри залежать від трьох факторів: установки на поведінку, суб'єктивних норм і суб'єктивного контролю.

Незважаючи на численні застосування та безсумнівний внесок ТПЗ у розвиток досліджень поведінки споживачів, ці теорії мають певні недоліки. По-перше, корисність і корисність цієї моделі базується на здатності аналітика передбачити та виміряти всі ключові атрибути, які враховує споживач під час прийняття рішень. По-друге, ці моделі припускають, що споживач здійснює комплексний процес обдумування, щоб визначити оптимальне рішення. По- третє модель була використана та перевірена тільки у високорозвинених країнах.

Імітаційне моделювання базується на багатоагентному моделюванні, в якому проектується складна система взаємодій незалежних і автономних одиниць - агентів [11]. Процес проектування розпочинається з опису пристрою та його робочого принципу, а також прийняття рішень. Подальший етап включає створення системи, в якій індивіди взаємодіють один з одним та з оточуючим середовищем. Урешті-решт, багато агентів об'єднуються в одну систему, де вивчається поведінка споживачів. Цей підхід дозволяє поєднувати мікро- та макромасштаби. Зазвичай створення цих моделей охоплює два напрямки: концептуальне моделювання і комп'ютерне моделювання. Концептуальна модель визначає основні принципи функціонування системи та окремих елементів. З іншого боку, комп'ютерна модель дозволяє реалізувати алгоритми. Однак імітаційні моделі також мають свої недоліки: їх важко узагальнювати та складність проектування системи прийняття рішень споживачем і процесу прийняття рішень.

Висновки

Для пояснення поведінки споживача необхідно брати до уваги як фактори, що впливають на його рішення, так і процес прийняття рішення, який би показав важливість і детермінанти окремих факторів. Комплексні моделі враховують численні аспекти споживчої поведінки та структурують їх у процесі прийняття рішень і поведінці споживача. Хоча припущення, що лежать в основі таких моделей, можуть залишатися сталими, вони все ж мають свої певні недоліки. Однак поки що не запропоновано жодної моделі, яка б вичерпно та кількісно пояснювала поведінку споживача з урахуванням усіх обговорюваних аспектів.

Література

споживча поведінка конкуренція

1. Городняк І. В. Поведінка споживача: навч. посібник. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2018. 256 с.

2. Савченко О., Хтей С. Методика діагностики аспектів споживацької поведінки студентів. Економічна психологія. 2020. № 4(21). С. 96-109.

3. Вартанова О. В., Цалко Т. Р. Споживча поведінка: ревіталізація концепції і стрижневі моделі. Економіка та суспільство, 2023. № 50. Режим доступу: https://economyandsociety.in.ua/index.php/joumal/article/view/2393

4. Мастинець М. В. Соціальні детермінанти споживацької поведінки в сучасному суспільстві: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. соціолог. наук : спец. 22.00.04 «Спеціальні та галузеві соціології». Харків, 2009. 19 с.

5. Радкевич Л. А., Луговська І. А. Теоретичні підходи до формування поведінки споживачів. Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. 2012. Вип. 32(2). С. 68-72.

6. Книш Н. Психологічні чинники споживчої поведінки. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Психологія. 2018. № 2(9). С. 23-26.

7. Ларіна Я., Рябчик А. Поведінка споживачів. Навчальний посібник К: Видавництво Олді-Плюс, 2020. 284 с.

8. Полторак К. А. Аналіз особливостей поведінки споживачів в мережі інтернет. Ефективна економіка. 2015. № 11. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_ 2015_11_100

9. Каправий В. В., Бурносова А. М. Використання моделі Говарда - Шета з метою удосконалення маркетингової політики українських підприємств харчової промисловості Формування ринкових відносин в Україні. 2014. № 12. С. 164-168.

10. Балук Н. Р, Басій Н. Ф. Систематизація моделей поведінки споживачів як засіб пошуку напрямків їх удосконалення. Науковий вісник НЛТУ України. 2011. Вип. 21.4. С. 370-376.

11. Благополучна А., Ляховська Н. Вплив зовнішніх та внутрішніх факторів на зміну поведінки споживачів послуг гостинності. Економічні горизонти. 2022 № 1(19), С. 57-65.

References

1. Horodniak I. V. (2018) Povedinka spozhyvacha: navch. posibnyk [Consumer behavior: a study guide]. Lviv: LNU imeni Ivana Franka. 256 p [in Ukrainian].

2. Savchenko O., Khtei S. (2020) Metodyka diahnostyky aspektiv spozhyvatskoi povedinky studentiv [Methods of diagnosing aspects of consumer behavior of students]. Ekonomichna psykholohiia. vol. 4(21). pp. 96-109 [in Ukrainian].

3. Vartanova O. V., Tsalko T. R. (2023) Spozhyvcha povedinka: revitalizatsiia kontseptsii i stryzhnevi modeli [Consumer behavior: revitalization of the concept and core models]. Ekonomika ta suspilstvo, vol. 50. Retrieved from: https://economyandsociety.in.ua/index.php/ journal/article/view/2393 [in Ukrainian].

4. Mastynets M. V. (2009) Sotsialni determinanty spozhyvatskoi povedinky v suchasnomu suspilstvi [Social determinants of consumer behavior in modern society]: Extended abstract of candidate's thesis. Kharkiv 19 p. [in Ukrainian].

5. Radkevych L. A., Luhovska I. A. (2012) Teoretychni pidkhody do formuvannia povedinky spozhyvachiv [Theoretical approaches to the formation of consumer behavior]. Zbirnyk naukovykh prats Cherkaskoho derzhavnoho tekhnolohichnoho universytetu. Seriia : Ekonomichni nauky. vol. 32(2). pp. 68-72 [in Ukrainian].

6. Knysh N. (2018) Psykholohichni chynnyky spozhyvcho'i povedinky [Psychological factors of consumer behavior.]. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Psykholohiia. vol. 2(9). pp. 23-26 [in Ukrainian].

7. Larina Ya., Riabchyk A. (2020) Povedinka spozhyvachiv [Consumer behavior].K: Vydavnytstvo Oldi-Plius. 284 p. [in Ukrainian].

8. Poltorak K. A. (2015) Analiz osoblyvostei povedinky spozhyvachiv v merezhi internet. [Analysis of consumer behavior on the Internet]. Efektyvna ekonomik. vol. 11. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2015_11_100 [in Ukrainian].

9. Kapravyi V. V., Burnosova A. M. (2014) Vykorystannia modeli Hovarda - Sheta z metoiu udoskonalennia marketynhovoi polityky ukrainskykh pidpryiemstv kharchovoi promyslovosti [Using the Howard-Sheth model to improve the marketing policy of Ukrainian food industry enterprises]. Formuvannia rynkovykh vidnosyn v Ukraini. vol. 12. pp. 164-168 [in Ukrainian].

10. Baluk N. R, Basii N. F. (2011) Systematyzatsiia modelei povedinky spozhyvachiv yak zasib poshuku napriamkiv yikh udoskonalennia [Systematization of consumer behavior patterns as a means of finding directions for their improvement]. Naukovyi visnykNLTU Ukrainy. vol. 21.4. pp. 370-376 [in Ukrainian].

11. Blahopoluchna A., Liakhovska N. (2022) Vplyv zovnishnikh ta vnutrishnikh faktoriv na zminu povedinky spozhyvachiv posluh hostynnosti [The influence of external and internal factors on changing the behavior of consumers of hospitality services]. Ekonomichni horyzonty. vol. 1(19). pp. 57-65 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru