Тенденції еволюції цифрової торгівлі на глобальних ринках: загрози та пропозиції

Джерело: систематизовано автором за [1, 2, 6, 8].

Як видно, з таблиці 1, розвиток цифрової торгівлі стосується всього світу, задіяні країни Європи, Америки та азійського континенту, тобто, весь світ. Саме тому, розвиток цифрової торгівлі завжди розглядається з точки зору глобалізаційних процесів.

Подолавши кордони та відстані, цифрова торгівля оцифрувала світ у єдину платформу, яка пропонує широкий вибір і неперевершену зручність для клієнтів.

Онлайн-покупці мають простий, швидкий і рівний доступ до всіх продуктів, а також мають свободу плавно просуватись через широкий спектр платформ, продуктів, цін, варіантів оплати та доставки.

У розвинених країнах споживачі сподіваються, що доставка в той же день є реалістичною. Варіанти «click and collect» виявилися дуже популярними у Франції та Сполучених Штатах, у Сполучених Штатах зафіксовано зростання кількості таких замовлень на 147%.

У країнах Східної Європи доставка додому є найбільшою зручністю для споживачів. У Румунії 2 із 3 покупців назвали зручність доставки головною причиною покупки в Інтернеті, а швидкість доставки також вважається важливим фактором у Польщі та Туреччині. З іншого боку, додаткові витрати, пов'язані з доставкою, не стимулюють покупки в Інтернеті. У відповідь на це гальмо роздрібні продавці в Польщі вжили заходів для збільшення онлайн-продажів за допомогою послуг «click and collect». Інша форма відповіді, пропозиції безкоштовної доставки, значно стимулюють онлайн-магазини, як це відбувається в Бразилії.

Варто зазначити, що користувачі цифрової торгівлі належать до всіх територій, усіх соціальних класів та всіх поколінь.

Результати показують, що цифрова торгівля значно зросла в усіх регіонах, причому споживачі в країнах з економікою, що розвивається, найчастіше роблять покупки онлайн. Але в кількох найменш розвинених країнах споживачі та підприємства не змогли скористатися можливостями електронної комерції через постійні перешкоди.

Серед них висока вартість широкосмугових послуг, надмірна залежність від готівки, відсутність довіри споживачів, низькі цифрові навички населення та обмежена увага урядів до електронної комерції.

Країни, які використовують потенціал електронної комерції, будуть у найкращому становищі, щоб гарантувати, що вироблені ними товари та послуги досягнуть глобальних ринків у цифровій економіці. На відміну від тих, які не ризикують накопичувати найбільші затримки.

Пандемія в основному принесла користь великим глобальним цифровим платформам, що саме по собі є викликом.

Багато рішень, що використовуються для розвитку цифрової торгівлі, дистанційної роботи та хмарних обчислень, надаються відносно невеликою кількістю великих компаній, що базуються переважно в Китаї та Сполучених Штатах.

Менші гравці можуть бути краще закріплені, але цифрові гіганти все ще затьмарюють їх на цьому ринку, що може посилити їхню домінуючу роль під час пандемії.

Існує реальний ризик того, що значний цифровий розрив, який уже існував між країнами та всередині них, погіршиться внаслідок пандемії.

Більшість урядів зосередилися на короткострокових діях перед обличчям пандемії, але деякі також почали вирішувати довгострокові політичні вимоги з огляду на відновлення. Декілька урядів країн, що розвиваються, втрутилися, щоб захистити свій бізнес і особисті доходи.

У Латинській Америці та Карибському басейні, наприклад, уряд Коста-Ріки запустив платформу для непідключених підприємств, а також додаток для смартфонів і SMS-сервіс для полегшення торгівлі між виробниками сільськогосподарської продукції, м'яса та риби.

В Африці Сенегал провів інформаційну, освітню та просвітницьку кампанію, підкреслюючи переваги електронної комерції для всіх верств населення.

В Азії Індонезія запустила програму розвитку потенціалу для покращення цифровізації та прискорення цифрової трансформації мікро-, малих і середніх підприємств.

Для інклюзивної цифрової торгівлі уряди повинні надавати пріоритет цифровій готовності на національному рівні, щоб більше місцевих підприємств стали виробниками цифрової економіки, а не лише споживачами.

Побудова відповідної екосистеми електронної комерції вимагає змін у державній політиці та бізнес-практики для покращення цифрової та бізнес-інфраструктури, сприяння цифровим платежам і створення належної правової та нормативної бази для бізнесу, онлайн- транзакцій та безпеки.

Щоб охопити цінність цифрової комерції, цифрове підприємництво має стати центральним фокусом. Для цього необхідно прискорити цифровізацію малого бізнесу та приділяти більше уваги цифровому підприємництву, зокрема перенавчанню.

Країни також потребують збільшених можливостей для збору та використання даних, а також міцнішої нормативно-правової бази для створення цифрової економіки та отримання вигоди від неї,.

Нарешті, міжнародна спільнота повинна знайти нові, сміливі та розумні способи співпраці з урядами та приватним сектором, щоб скористатися цими можливостями.

Формування майбутнього цифрової торгівлі відбувається за допомогою визначення нових шляхів розвитку цифрової економіки.

Варіанти швидкого отримання також стимулюють онлайн-продажі з більш широкого діапазону категорій. Інвестиції в покращення доставки, безсумнівно, створюють цікаву рентабельність інвестицій.

У світлі цих сучасних тенденцій виробникам важливо уникати сліпих зон. Розуміння тенденцій і нових потреб споживачів є обов'язковим для забезпечення ефективності вашого бізнесу.

У найближчі кілька років споживачі більше не будуть сприймати цю чітку різницю між онлайн-покупкою та покупкою в магазині. Для них, з одного боку, покупка в мережі буде синонімом економії часу, гнучкості, легкості, постійної наявності продуктів. З іншого боку, покупка на місці в традиційних магазинах дозволить їм мати соціальний зв'язок, людський контакт і консультацію, можливість безпосередньо побачити та протестувати продукт, негайна покупка та володіння.

Таким чином, основною тенденцією до розвитку цифрової торгівлі можна вважати, розвиток та адаптація нових технологій в діяльності фізичних магазинів. Фізичні магазини повинні бути більш оцифрованими та взаємодіяти з клієнтами, щоб зробити їх «живими враженнями» в магазині. Саме останнє спрямує споживачів до так званої традиційної комерції або електронної комерції.

Amazon, світовий лідер електронної комерції, зрозумів, що майбутнє за обома сторонами цього ринку. Американський гігант щойно винайшов перший міні-маркет без касира. Покупцям достатньо скористатися додатком Amazon Go, який вони сканують на вході в магазин, зробити покупки та вийти з магазину з руками в кишенях. Дійсно, завдяки найсучаснішим технологіям клієнти можуть увійти, допомогти собі, а коли вони виходять, придбані продукти автоматично додаються до їхнього віртуального кошика, а квитанція надсилається їм електронною поштою.

З точки зору наступної тенденції еволюції цифрової торгівлі на думку автора доцільно вказати вплив соціальних медіа, ймовірно, вони будуть силою, яка заохочуватиме покупки онлайн в найближчі роки. Люди, які щодня користуються Інтернетом мають реальний потенціал перетворитися на онлайн-покупців.

Інша нова тенденція - інтеграція цифрової торгівлі в програми обміну повідомленнями. Крім того, в Азії це вже існує, де такі месенджери, як Line і WeChat, уже інтегрували кілька комерційних функцій та інші «можливості монетизації».

Звісно підіймаючи питання тенденцій еволюції цифрової торгівлі на глобальних ринках, варто вказати штучний інтелект. Очікується, що штучний інтелект у майбутньому відіграватиме більшу роль. Дійсно, він має потенціал до просування ери персоналізації в цифровій торгівлі. Віртуальну та доповнену реальність незабаром також мають змогу використовувати інтернет-магазини, з метою збільшення коефіцієнту конверсії покупок.

Поруч із тенденціями еволюції цифрової торгівлі, на думку автора є доцільним виокремити загрози, як можуть виникнути:

Екологічна оцінка цифрової торгівлі. Баланс викидів парникових газів, аналізований у життєвому циклі, переважно залежить від етапів виробництва проданих товарів.

Розвиток цифрової торгівлі порушив торговий та логістичний сектори, на які припадає 20% робочих місць у торгових місцях. Нижча інтенсивність зайнятості онлайн-торгівлі порівняно з фізичною торгівлею, безперечно, сприяла цьому зниженню. Справді, що сильніша онлайн-торгівля у цьому секторі, то помітніше зниження зайнятості. Таким чином, руйнування робочих місць спостерігалося в секторах іграшок, взуття чи одягу, тоді як створення робочих місць було динамічним у торгівлі продуктами харчування, мало конкуруючи з цим каналом розповсюдження. Крім того, онлайн-торгівля створює робочі місця у транспортно-логістичному секторі.

Сигнали розриву викликають занепокоєння. Розвиток пропонованих поставок сприяло погіршенню маржі багатоканальних компаній та, зокрема, масового розподілу. В той час, як деякі чисті гравці підкріплені багатоактивними групами бенефіціарів, такими як Amazon, з її хмарними діями і можуть втратити гроші на роздрібній торгівлі, вони ставлять своїх конкурентів у труднощі. Тому останнім рекомендується поповнити свою маржу, що може призвести до прискорення автоматизації складів і магазинів з потенційно значним впливом на зайнятість.

У цьому контексті швидкі рішення необхідні для збереження різноманітності способів торгівлі шляхом підвищення конкурентної та фінансової справедливості, а також надання традиційній торгівлі можливості модернізуватися та досягти успіху в її еволюції у бік багатоканальної.

1. Поліпшення справедливості у оподаткуванні, захисті прав споживачів та конкуренції між різними формами торгівлі є пріоритетом. Можливість для цифрових гігантів значною мірою уникнути податку має бути виправлена шляхом ухвалення більш адаптованого оподаткування. Здійснення компенсації викидів вуглецю на кордонах Європейського союзу також дозволить інтерналізувати вплив цін на довкілля. Здатність продавців, які працюють на торгових майданчиках, не застосовувати податок на додану вартість (ПДВ) має бути повалена. Ось чому на національному рівні необхідно якнайшвидше провести загальну реформу торговельного оподаткування для покращення відносного стану фізичної торгівлі по відношенню до онлайн-торгівлі. З точки зору конкуренції та захисту прав споживачів платформи повинні відповідати за дотримання правил продукції, що пропонується для продажу. Їхня здатність спотворювати конкуренцію має бути краще регулюватися, як це було запропоновано Європейською комісією, шляхом прийняття рішень, якщо це можливо, вже наступного року.

2. Краще враховувати матеріально-технічне забезпечення під час територіального планування. Будівництво складів має бути частиною регіонального планування, інтегрального з регіональним плануванням, стійким розвитком та схемами територіальної рівності, схемами територіальної узгодженості та місцевим міським плануванням.

3. Поліпшити екологічний баланс онлайн-торгівлі шляхом резервування доступу до міських районів для транспортних засобів, що викидають менш дрібні частинки та парникові гази, за короткий час, адаптований до місцевого контексту, за адаптованої підтримки. Місія рекомендує надати перевагу доставці в естафету в міських районах і зробити обов'язковим окремий рахунок-фактуру за доставку, а також передачу її вуглецевого балансу, щоб споживач міг вибрати час доставки.

4. Заохочувати оцифровку французьких економічних суб'єктів (продавців, промисловців, ремісників, селян) з метою сприяння стійкої онлайн-торгівлі. Мета полягає в тому, щоб дозволити VSE/МСП створювати чи брати участь у ефективних інструментах електронної комерції на місцевому та національному ринках, а також у експорті. Ці заходи включатимуть навчальний аспект і будуть сформульовані з політикою на користь динамізму міських центрів та цифрового охоплення територій.

5. Створити ярлик «стійкої онлайн-торгівлі», який є більш амбітним, ніж регулювання шляхом об'єднання екологічних, соціальних та економічних критеріїв, щоб дозволити споживачам краще виявляти найбільш відповідальних гравців ринку.

З огляду на труднощі багатьох учасників цифрової торгівлі виникає необхідність до прийняття швидких рішень, узгоджених з усіма заінтересованими сторонами, для збереження різноманітності способів торгівлі шляхом створення сталої онлайн-торгівлі відповідно до екологічних, економічних та соціальних керівних принципів уряду.

Висновки

цифрова торгівля глобальний ринок

Дослідження присвячено тенденціям еволюції цифрової торгівлі на глобальних ринках. Проте, варто зазначити необхідність виокремлення проблем та загроз для передбачення майбутніх ризиків. Під час дослідження на основі аналізу літератури автором було розкрито особливості еволюції цифрової торгівлі різних регіонів. Це дало змогу вивчити тенденції еволюції розвитку.

В дослідженні з'ясовано що розвиток цифрової торгівлі не можливий без розвитку цифрової економіки.

Напрямом подальших досліджень, на думку автора доцільно вказати характеристику показників розвитку цифрової торгівлі з урахуванням міжнародних стандартів та європейських вимог.

References

Blair, W. (2021). The Digitalization of Japan. Seeking Alpha. 2021, April 13. URL: http s:Z/cutt.iy/KM5 lxAs.

Cliodhna, T. (2022). UK Digital Economy Research. Office for National Statistics. 2022, January 28. URL: https://www.ons.gov.uk/economy/economic outputandproductivity/output/methodologies/ukdigital economyresearch2019.

Department for Digital, Culture, Media & Sport. URL: https://www.gov.uk/government/organisations/ department-for-digital-culture-media-sport.

GOV.UK; Office for National Statistics (UK). https://www.gov.uk/government/organisations/office- for-national-statistics#:~:text=The%20Office%20 for%20National%20Statistics,national%2C%20region al%20and%20local%20levels.

Okorieac, O., Russellb, J., Cherringtonc, R., Fisherd, O., Charnleyc, F. (2022). Digital transformation and the circular economy: Creating a competitive advantage from the transition towards Net Zero Manufacturing. Resources, Conservation and Recycling, Vol. 189. 2022, February. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/ S0921344922005882#preview-section-snippets.

Blair W. The Digitalization of Japan. Seeking Alpha. 2021, April 13. URL: https://cutt.ly/KM5lxAs.

Cliodhna T. UK Digital Economy Research. Office for National Statistics. 2022, January 28. URL: https://www.ons. gov.uk/economy/economicoutputandproduc tivity/output/methodologies/ukdigitalecono myresearch2019.

Department for Digital, Culture, Media & Sport. URL: https://www.gov.uk/ government/organisations/department-for- digital-culture-media-sport.

GOV.UK; Office for National Statistics (UK). https://www.gov.uk/government/ organisations/office-for-national-statistics

#:~:text=The%20Office%20for%20N ationa l%20Statistics,national%2C%20regional%2 0and%20local%20levels.

Okorieac O., Russellb J., Cherringtonc R., Fisherd O., Charnleyc F. Digital transformation and the circular economy: Creating a competitive advantage from the transition towards Net Zero Manufacturing. Resources, Conservation and Recycling. 2022. Vol. 189. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0921344

Sodsriwiboon, P., Khera, P., Xu R. (2021). Japan's Digitalization Can Add Momentum for Economic Rebound. International monetary fund, June 1. URL: https://www.imf.org/en/News/Articles/2022/05/31/CF -Japan-Digitalization-Can-Add-Momentum-for- Economic-Rebound.

Shevchenko, I. O. (2022). Kliuchovi fakty harmonizatsii tsyfrovoi torhivli Ukrainy [Key facts of digital trade harmonization of Ukraine]. Prychornomorski Ekonomichni Studi'i. Naukovyy zhurnal = Black Sea Economic Studies. Scientific journal, Vol. 78, P. 12-20 [in Ukrainian].

Shevchenko, I. O. (2022). Analiz ukrainskoho rynku tsyfrovoi torhivli: struktrura, zmist, insaity ta top-reityhu [Analysis of the Ukrainian digital trade market: structure, content, insights and top rating]. Intelekt KhKhI = Intelligence XXI, No 3, P. 48-57 [in Ukrainian].

Shevchenko, I. O. (2022). Formuvannia

metodolohichnoho pidkhodu do vyznachennia

rozvytku tsyfrovoi torhivli na hlobalnykh rynkakh [Formation of a methodological approach to

determining the development of digital trade in global markets]. Tsyfrova ekonomika ta ekonomichna bezpeka = Digital economy and economic security, Vol. 3(03). URL: http://dees.iei.od.ua/index.php/ journal/article/view/111DOI:10.32782/dees.3-12 [in Ukrainian].

Shevchenko, I. O. (2022). Tsyfrovi valiuty

tsentralnoho banku: propozytsii ta perspektyvy svitu v umovakh tsyfrovoi torhivli [Digital Central Bank Currencies: Proposals and Prospects for the World in Digital Trade]. Zhurnal stratehichnykh

ekonomichnykh doslidzhen = Journal of strategic economic research, No 5(10), P. 45-52 [in Ukrainian].

Shevchenko, I. O. (2022). Kraudsorsynh - zasib rozvytku tsyfrovoi torhivli na hlobalnykh rynkakh [Crowdsourcing is a means of developing digital trade in global markets]. Pidpryiemnytstvo i torhivlia = Entrepreneur ship and trade, № 34, P. 78-84. https://doi.org/10.36477/2522-1256-2022-34-11 [in Ukrainian].

922005882#preview-section-snippets.

Sodsriwiboon P., Khera P., Xu R. Japan's Digitalization Can Add Momentum for Economic Rebound. International monetary fund. 2021, June 1. URL: https://www.imf.org/en/News/Articles/2022 /05/31/CF-J apan-Digitalization-Can-Add- Momentum-for-Economic-Rebound.

Шевченко І. О. Ключові факти гармонізації цифрової торгівлі України. Причорноморські Економічні Студії. Науковий журнал. 2022. Вип. 78. C. 1220.

Шевченко І. О. Аналіз українського ринку цифрової торгівлі: структрура, зміст, інсайти та топ-рейтигу. Інтелект XXI. 2022. No 3. С. 48-57.

Шевченко І. О. Формування методоло

гічного підходу до визначення розвитку цифрової торгівлі на глобальних ринках. Цифрова економіка та економічна безпека. 2022. Вип. 3(03). URL:

http://dees.iei.od.ua/index. php/j ournal/arti cl e/view/111DOI: 10.32782/dees.3-12.

Шевченко І. О. Цифрові валюти центрального банку: пропозиції та перспективи світу в умовах цифрової торгівлі. Журнал стратегічних економічних досліджень. 2022. No 5(10). С. 45-52.

Шевченко І. О. Краудсорсинг - засіб розвитку цифрової торгівлі на глобальних ринках. Підприємництво і торгівля. 2022. № 34. С. 78-84. https:// doi.org/10.36477/2522-1256-2022-34-11.

Размещено на Allbest.ru