Організаційно-економічні аспекти управління маркетинговим забезпеченням розвитку зовнішньоекономічних операцій підприємства

У статті обґрунтовано важливість розвитку для підприємств зовнішньоекономічних операцій та системні передумови, що забезпечують такий результат. Доведено необхідність використання маркетингових технологій для забезпечення розвитку зовнішньоекономічних операцій підприємства. Вивчено результати наукових досліджень, у яких виділялись проблеми розвитку зовнішньоекономічних операцій підприємств та шляхи їх розв'язання через інструментарій маркетингового забезпечення. Наголошено на відсутності єдиного організаційно-економічного підходу до побудови концепції маркетингового управління зовнішньоекономічними операціями підприємств. Визначено пріоритетні сфери зовнішньоекономічних операцій підприємств, що не залежать від тенденцій внутрішнього ринку. Доведено важливість поєднання маркетингових та цифрових технологій у забезпеченні розвитку зовнішньоекономічних операцій підприємств. Звернуто увагу на необхідність застосування маркетингового інструментарію при зміцненні зовнішньоекономічної складової економічної безпеки підприємства. Обґрунтовано організаційно-економічний інструментарій маркетингового забезпечення зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Виділено важливість створення на підприємстві маркетингового відділу, який спільно із відділом розвитку зовнішньоекономічної діяльності займатимуться управлінням комерційно-збутовими операціями на іноземних ринках.

Ключові слова: зовнішньоекономічна операція, підприємство, маркетинг,управління, забезпечення, організаційно-економічний аспект.

Tetyana Katkova

Postgraduate Student, Khmelnytskyi National University

Yurii Kravchyk

PhD in Economics, Associate Professor of the Department of Economics, Management and Administration, Khmelnytskyi National University

Organizational and economic aspects of marketing management of foreign economic operations at the enterprise

Abstract

Посилення глобалізації та неоіндустріалізації, поглиблення цифровізації та диджиталізації, розширення масштабів інформатизації суспільства, зростання рівня інтелектуалізації праці стали сучасними трендами міжнародної економіки. Участі у даних тенденціях прагне кожна країна, при цьому, з одного боку, стає ініціатором прогресивних змін та світовим лідером, а, з іншого Т» адаптується та розвиває виробничий потенціал для внутрішнього заміщення. Тому все більшої пріоритетності набуває розвиток зовнішньоекономічних операцій вітчизняних підприємств, що передбачає низку завдань: створення та розвиток транснаціональних вертикально-горизонтальних інтеграційних виробничих об'єднань; посилення співробітництва з суб'єктами зовнішнього інвестиційного середовища; нарощування експортного виробничого потенціалу; впровадження міжнародних стандартів якості та безпечності при виробництві та експортуванні продукції; створення та виведення на світовий ринок продуктових інновацій; розвиток нових підходів до забезпечення товароруху, логістики та складування товарів на ринках інших країн; реалізація перспективних форм комерціалізації інтелектуальної власності, що розпочали утверджуватись у міжнародній економіці. Посилюється актуальність та розширюється коло завдань вітчизняних підприємств в міру високої імпортозалежності економіки, що вимагає застосування нових підходів до розвитку експортного виробничого потенціалу та залучення і впровадження прогресивних технологій, використовуючи механізми організації та розвитку зовнішньоекономічних відносин.

Першочергового значення для підприємств набувають комунікативні заходи, у результаті яких створюється інформаційне середовище та формуються можливості налагодження зовнішньоекономічних операцій. Отримання необхідної інформації про стан та тенденції розвитку зовнішнього ринкового середовища, її аналіз, формування та проектування управлінських рішень стає пріоритетом у зовнішньоекономічній діяльності підприємства. Все це варто пов'язати із маркетинговою політикою підприємства та врахуванням організаційно-економічних аспектів для забезпечення її реалізації.

Зазначимо все більшу залежність підприємств від маркетингових технологій та процедур їх впровадження, а особливо на рівні зовнішньоекономічних операцій. Це пов'язано із необхідністю розвитку партнерських відносин із іноземними постачальниками та посередниками, налагодження інформаційних зв'язків із покупцями на міжнародних ринках, вивчення та адаптації до конкурентного середовища іноземних країн, забезпечення відповідності комерційно-збутової діяльності міжнародним нормам та вимогам. Для досягнення необхідного рівня ефективності маркетингового забезпечення та подальшого його підвищення доречно використовувати управлінський механізм, який одночасно можна вдало організаційно інтегрувати в усіх напрямах господарської діяльності підприємства.

Першочергово при виборі механізму управління маркетинговим забезпеченням варто звернути увагу на ресурсні можливості підприємства та аспекти налагодження їх ефективного використання. За таких умов раціональним є поєднання економічних та організаційних заходів маркетингового управління для забезпечення розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Все це й визначає актуальність проведеного дослідження, його теоретико-методичну цінність та науково-прикладне значення.

Останні дослідження функціональних аспектів розвитку підприємств підтверджують високу залежність від низки чинників, хоча до цього їхній вплив розглядався з нижчою вагою та не відзначався критичним значенням. Так, сучасні тенденції призвели до змін наукових інтересів щодо вивчення пріоритетних сфер діяльності підприємств та передумов, що визначають успіх їх розвитку. Йдеться про зовнішньоекономічні операції, що є важливими для підприємств з боку розвитку ринкових відносин, покращення економічних результатів, підвищення рівня інвестиційної привабливості, залучення та впровадження прогресивних технологій, посилення захисту інтелектуальної власності та інше. Також варто зауважити й інтереси країни, які суттєво ширші та мають високе стратегічне значення. Зокрема це забезпечення валютних отримань, підвищення рівня зайнятості, розвиток внутрішньої ринкової інфраструктури, впровадження міжнародних інституційних норм, оптимізація галузевої структури національного господарства у відповідності до глобалізаційних тенденцій та інше. Відповідні висновки зроблені авторами низки наукових праць, зокрема Т. Власова [5], Л. Горшкова [17], П. Гринько [13], В. Євтушенко [6], І. Кононов [7], Р. Лупак [12], В. Ляшевська [6],јё Малярець [13], Г. Тарасюк [17],јё Черчик [21], Ю. Чупринюк [6].

Значна частина науковців зазначає високу залежність розвитку зовнішньоекономічних операцій від маркетингового забезпечення, що обумовлено насамперед ринковими характеристиками діяльності підприємств. Відомо, що через маркетингові технології підприємства заручаються підтримкою споживачів, посередників та постачальників, отримують необхідну інформацію для вивчення конкуренції та розроблення управлінських рішень із забезпечення достатнього рівня конкурентоспроможності, налагоджують комунікативну співпрацю з іншими учасниками ринкового середовища (органами влади, державними інституціями, місцевим самоврядуванням та іншими). На рівні зовнішньоекономічних відносин важливість таких тенденцій суттєво посилюється, і це вимагає вивчення організаційних та економічних аспектів для забезпечення управління ними, що передбачатиме їх прогнозування та підготовку відповідних заходів для адаптації підприємства, пошук інструментарію стосовно подолання загроз і непередбачуваних ризиків та інше. Все це доводиться у дослідженнях низки науковців, як І. Абрамович [1], М. Багорка [2], Д. Воловик [1], М. Коноплянникова [8], М. Корж [9], Ю. Кравчик [10] О. Москаленко [16], Н. Ринкевич [18], М. Северин [14], Д. Соковніна [15], С. Солнцев [16], Н. Трушкіна [18], О. Черненко [19], Т. Чуніхіна [9], Н. Юрченко [2].

Тенденції економіки підприємств постійно трансформуються, встановлюють нові пріоритети, змінюють умови розвитку, і це все вимагає оновлення результатів наукових досліджень. Не виняток є й організаційно-економічні аспекти управління маркетинговим забезпеченням розвитку зовнішньоекономічних операцій підприємств, а враховуючи інтенсивність глобалізаційних змін, його інструментарій необхідно удосконалювати і для цього оновлювати перелік наукових завдань та напрямів досліджень.

Дослідження зовнішньоекономічної діяльності підприємств підтверджує значний вплив маркетингових технологій на її розвиток, і з поступом глобалізаційних тенденцій така залежність все більш посилюється. Це пояснюється необхідністю підприємств налагоджувати систему комунікаційних зв'язків з усіма учасниками зовнішнього ринку, що вимагає значного обсягу маркетингової інформації, через яку й можливо досягнути необхідного успіху. Відтак на підприємствах важливо створити систему управління маркетингом, до завдань якої буде віднесено забезпечення розвитку зовнішньоекономічної діяльності.

Вивчення відповідної проблеми здебільшого стосувалося визначення передумов, окремих елементів чи кінцевих результатів управління маркетинговим забезпеченням. Втім управління є системним процесом та потребує певного механізму із чітким розподілом інструментарію. Маємо зазначити пріоритетне значення організаційних та економічних процедур, з якими пов'язуються завдання маркетингового забезпечення розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємств.

Формулювання цілей статті. Метою статті є обґрунтування теоретико-методичних засад та розробка практичних рекомендацій щодо вдосконалення організаційно-економічних процедур управління маркетинговим забезпеченням розвитку зовнішньоекономічних операцій підприємства. Згідно з встановленою метою визначення цілей статті стосувалося обґрунтування методико-інструментального та функціонально-процесного рівнів управління із виділенням організаційних і економічних аспектів маркетингу, що розглядаються як головна компонента розвитку зовнішньоекономічних операцій підприємства.

Виклад основного матеріалу

? підготовка до продажу продукції, її складування та зберігання закордоном;

? обґрунтування оптимальних маршрутів переміщення продукції на зовнішні ринки;

? стратегічне планування системи поставок продукції закордон, що включатиме створення розподільчих мереж, впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, використання аутсорсингу збутової діяльності;

? доведення продукції до проміжного та кінцевого споживача на зовнішніх ринках, у результаті чого необхідно передбачити надання перед- та післяпродажного сервісу, впровадження технологічних карт і брендинг-технологій;

? розбудова збутової мережі для забезпечення продажу товарів кінцевим споживачам на зовнішніх ринках;

? розширення логістично-збутових послуг, що забезпечує просування товарів та торговельних технологій на ринках іноземних країн.

Зазначимо потенційний вплив впровадження цифрових технологій на підприємствах на ефективність їх функціонування та розвитку при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, що передбачає інтенсифікацію обсягів експортно-імпортних операцій, готовність цифрової співпраці з іноземними споживачами, налагодження комунікаційних відносин з іноземними постачальниками цифрових продуктів, створення і розвиток цифрових платформ за участі іноземних партнерів та інше. При цьому низка наукових праць [11, с. 17-23; 14, с. 139-145; 20, с. 369-374; 22, с. 14-19] підтверджує важливість поєднання маркетингових та цифрових технологій у забезпеченні розвитку зовнішньоекономічних операцій підприємств, що стосуються наступного:

? проведення активної промоційної підтримки позицій на ринках іноземних країн;

? реалізація спільних міжнародних виставкових програм з іноземними підприємствами з розвиненим виробничим потенціалом;

? розвитку коопераційних зв'язків та мережевого співробітництва у нарощуванні обсягів експорту;

? посилення участі підприємства у створенні та розширенні діяльності транскордонних інформаційно-комунікаційних платформ;

? налагодження інноваційно-технологічної співпраці з іноземними виробничо- посередницькими структурами.

Інші науковці поєднують аспекти маркетингу та зовнішньоекономічної діяльності через систему забезпечення економічної безпеки підприємств [3, с. 161-172; 4, с. 132-136; 23, с. 123-160]. Доцільність таких тверджень обумовлена окремим виділенням зовнішньоекономічної складової економічної безпеки підприємства, зміцнення якої можна вдало забезпечити через реалізацію маркетингової політики. Зокрема, роль маркетингу буде суттєвою при формуванні системи моніторингу розвитку іноземних ринків, запровадженні нових підходів до товароруху, логістики та складування товарів закордоном, розвитку транскордонних інтеграційних та коопераційних зв'язків.

Управління розвитком зовнішньоекономічних операцій підприємства першочергово потребує налагодження методично-інструментального забезпечення, на основі якого доречно формувати систему впровадження маркетингових технологій при вирішенні поставлених завдань. Так, у табл. 1 виділено організаційно-економічний інструментарій маркетингового забезпечення розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємства.

Модель управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства є досить складною в аспекті структурної побудови. При цьому велике значення має створення на підприємстві відділу розвитку зовнішньоекономічної діяльності та маркетингового відділу із активізації відповідних операцій. Взаємна діяльність таких відділів передбачатиме виконання низки функцій управління, а саме:

? збутової (налагодження системи товароруху, товаропросування та популяризації на іноземних ринках);

? виробничо-господарської (покращення якісних та цінових характеристик експортної продукції через проведення модернізації та впровадження прогресивних технологій на виробництві);

? аналітичної (вивчення умов співробітництва на іноземних ринках, привабливості їх секторів, чинників розвитку комерційно-збутових експортних (імпортних) операцій);

? маркетингового проектування (раціоналізація каналів просування товарів, орієнтація на формування і розвиток нових сегментів на іноземних ринках, покращення асортиментно-номенклатурного стану торговельної діяльності закордоном).

Підприємства повинні бути зацікавленими в удосконаленні маркетингової складової при забезпеченні розвитку зовнішньоекономічних операцій. Зважаючи на постійні труднощі розширення масштабів збуту продукції, діяльність маркетингового відділу відіграє значну роль у розвитку підприємств як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках, при цьому здійснюючи пошук прогресивного інструментарію для забезпечення зростання обсягів реалізації продукції та її просування на нові ринкові сегменти збуту, підвищення рівня прибутковості та конкурентоспроможності підприємства.

маркетинговий зовнішньоекономічний

Таблиця 1. Організаційно-економічний інструментарій маркетингового забезпечення розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємства

Розвиток зовнішньоекономічної діяльності підприємства значним чином залежить від маркетингового забезпечення, що передбачає підбір інструментарію для організації комунікативних зв'язків з учасниками ринку та ресурсного забезпечення економічних результатів. Відповідно через організаційно-економічні способи на підприємстві формується система управління, яка на основі маркетингових технологій здатна дієво впливати на розвиток зовнішньоекономічної діяльності.

Для досягнення достатнього успіху при використанні маркетингового підходу важливо структурно розподіли управлінські процедури враховуючи методико-інструментальні та функціонально-процесні особливості, що об'єднуються у організаційно-економічній складові. Відтак, розвиток зовнішньоекономічних операцій підприємства передбачає, з одного боку, побудову послідовного процесу переорієнтації внутрішньої організаційної структури управління на формування сприятливих умов для досягнення поставлених економічних цілей, а з іншого Т» кількісно-якісні зміни в життєвому циклі підприємства, які реалізуються через економічні заходи для забезпечення його адаптації до умов зовнішнього ринкового середовища.

У перспективі доречно проводити дослідження стосовно удосконалення організаційного та економічного інструментарію маркетингового управління, на основі якого можливо посилити якість прогнозування та вибору способів подолання ризиків розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємства.

Список літератури