аціональний та глобальний ринок м'ясо-молочної продукції: зміни тенденцій та перспективи розвитку в умовах пандемії

Виробники м'ясо-молочної продукції в Україні - це переробні підприємства різної величини, з них кількість великих - 12 і 11 відповідно, середніх - 122 і 116, малих - 648 і 250 відповідно. Чисельність виробничого персоналу, зайнятого на цих підприємствах - понад 110 тис. осіб. Результати оцінки свідчать про те, що великі підприємства є значно ефективнішими у порівнянні з середніми і малими, оскільки виробляють і реалізовують більше половини загальних обсягів продукції (табл. 2).

У 2019 році рентабельність усієї діяльності великих підприємств з виробництва м'ясної і молочної продукції (8,8 і 3,7% відповідно) набагато перевищувала середньогалузеві показники (5,5 і 2,7% відповідно) (табл. 1).

Таблиця 2. Показники діяльності підприємств з виробництва м'ясо-молочної продукції у 2019 році

Джерело: узагальнено за даними Держстату України

На ринку м'ясопродуктів України відзначають 5 великих виробників курятини: "МХП", АПК "Дніпровська", "Пан Курчак", "Агро-Овен" і "Агромарс Ексім". Ці компанії забезпечують продукцією як внутрішній ринок України, так і експортні поставки (97%) [14].

Серед різноманіття молочної продукції багатьох іноземних компаній в Україні найбільш визнаною є продукція групи компаній «Данон», що представлена в 130 країнах світу. Діяльність в Україні зосереджена на виробництві молочних продуктів і дистрибуції продуктів дитячого та медичного харчування. Виробничі потужності компанії розміщені на двох заводах: «Данон Дніпро» (у м. Херсон) і «Данон Кремез» (у м. Кременчук). Сильні бренди, налагоджена логістика, оптимальний розподіл виробничих майданчиків і тісне партнерство з постачальниками молока - все це дозволило «Данон» зайняти провідні позиції на ринку України.

Фізичні обсяги промислового виробництва м'ясної продукції в Україні 2020 року (з настанням пандемії) не на багато перевищили обсяги виробництва попереднього року (на 0,8%) і досягли 2237,5 тис. метричних тонн, а обсяги виробництва молочної продукції підвищилися на 4,6% - до 3012 тис. метричних тонн.

Пандемія COVID-19 вкрай негативно вплинула майже на всі сегменти ринку м'ясо-молочної продукції, посиливши негативні тенденції, викликані епідемією африканської чуми свиней. Споживання м'яса в світі зменшилося у 2020 році в середньому на одну особу до 43,0 кг/рік або на 0,7% проти 2019 року. Для багатьох компаній і ринків 2020 рік був складним. Однак молочна галузь в умовах пандемії почувалася відносно стабільно. Рівень виробництва молока і молочних продуктів в світі виріс на 18 млн тонн щодо показників 2019 року (до 906 млн т), відповідно зросло споживання на одну особу - з 115,1 до 116,1 кг/рік [15]. У групах країн з різними рівнями доходів параметри наявності харчових продуктів різних продуктових груп в перерахунку на одну особу помітно різняться. У країнах з низьким рівнем доходів в раціоні переважають зернові продукти, менше овочів, фруктів і продуктів тваринного походження, ніж в країнах з високим рівнем доходів [1].

Результати аналізу частки вартості кожного продукту в загальній вартості здорового раціону показують, що з невеликими варіаціями по регіонах світу найдорожчими є: молочні продукти, фрукти, овочі та продукти, багаті білками (рослинними і тваринними). Тому частка м'ясо-молочних продуктів в раціоні населення в країнах з високим рівнем доходів значно вища, ніж в інших країнах. Зокрема частка м'ясопродуктів в раціоні харчування населення в країнах з високим і середнім рівнем доходів становить 13,1 і 9,1%, а в країнах з доходами нижче середнього рівня і низькими - 4,8 і 3,3% відповідно Щороку 1 липня Світовий банк оновлює класифікацію країн світу за оціночним рівнем валового національного доходу (ВНД) на душу населення за попередній рік. Станом на 1 липня 2020 року класифікація наступна: країни з високим рівнем доходу на душу населення (від $ 12616 і вище); країни з середнім рівнем доходу на душу населення (від $ 1036 до $ 12615); країни з низьким рівнем доходу на душу населення (від $ 1035 і нижче) [Рейтинг стран мира по уровню валового национального дохода на душу населения (2020)]., частка молочних продуктів і яєць - 16,2 і 10%; 16,1 і 7,7% відповідно [1].

Для прикладу, в Україні, де обсяг валового національного доходу на одну особу нижче середнього світового рівня (3370 $, 2019 р.), раціон харчування населення обмежений основними білковими продуктами. Індикатори достатності споживання м'ясо-, молокопродуктів та рибопродуктів не перевищують 0,67, 0,53 і 0,6% відповідно. Недостатніми є також обсяги споживання плодово-ягідної продукції, натомість картоплі споживається більше рекомендованої норми.

Особливості споживання м'ясних і молочних продуктів в країнах і регіонах - складні й різноманітні. Демографія, урбанізація, доходи, ціни, традиції, релігійні переконання, культурні норми, екологічні і етичні проблеми добробуту та здоров'я є ключовими чинниками, які впливають не лише на рівень, а й на вид споживання продукції. За останні кілька десятиліть відбулися значні зміни у впливі кожного з цих чинників на кількість спожитих м'яса і молока в раціонах харчування різних народів. Проте одним з найважливіших чинників лишається економічне зростання, що зазвичай супроводжується підвищенням доходів населення.

Тенденції споживання м'ясної продукції різняться в усьому світі, вищезгадані чинники впливають на вибір і обсяги її споживання. За даними ФАО, ще у 2013 році середньостатистична особа в світі споживала близько 16 кг свинини, 15 кг птиці, 9 кг яловичини/м'яса буйволів, 2 кг баранини та козлятини, і лише незначну частку продукції з інших видів м'яса. Нині ж, наприклад, у Китаї свинина становить 62% спожитої м'ясопродукції в рік однією особою. В Аргентині домінує яловичина та м'ясо буйволів - майже 50% в структурі споживання м'ясної продукції. Населення Нової Зеландії та Туреччини полюбляє баранину та козлятину, частка яких у споживанні перевищує середньосвітовий показник. Зовсім не вживають свинини в Єгипті та Туреччині. В Україні - більше половини м'ясного раціону становить птиця. Серед країн світу найбільше м'ясної продукції споживає населення США і Австралії. В табл. 3 представлено споживання м'ясної продукції за видами м'яса в найбільших країнах/територіальних об'єднаннях - представниках кожного континенту світу.

Таблиця 3. Структура споживання м'ясної продукції (в перерахунку на основний продукт) в окремих країнах і регіонах світу

* дані за 2020 рік.

Джерело: узагальнено за даними Держстату України. Баланси споживання (2020); Meat and Dairy Production. 2019.

Дані табл. 1 вказують на те, що очевидною тенденцією останнього десятиліття є зростання споживання м'яса птиці практично в усіх країнах та регіонах. Споживачів приваблює ця продукція через нижчі ціни, смакові властивості, а також оптимальний вміст білка і жиру. OECD-FAO прогнозує, що споживання продукції з м'яса птиці в глобальному масштабі до 2030 року зросте до 152 млн т, що збільшить загальне споживання м'ясопродуктів на 52% [16].

В Україні споживання різних видів м'яса в розрахунку на одну особу за останнє десятиліття також змінилося: яловичини і телятини - зменшилося на 17%; свинини - збільшилося на 4,4%; м'яса птиці - зросло на 12,5%; інших видів м'яса - зменшилося на 20%.

Структура світового виробництва молока складається приблизно з 81% коров'ячого, 15% буйволиного та 4% козячого, овечого та верблюжого. Більшість молочних продуктів споживається нині у свіжому вигляді, які є необробленими або лише злегка обробленими (тобто пастеризованими або ферментованими). Споживчі переваги розвинених країн мають тенденцію до переробки продуктів, тоді як у країнах, що розвиваються, свіжі молочні продукти становлять понад 75% середнього споживання молочних продуктів на одну особу у перерахунку на сухий продукт. Регіональні відмінності досить значні в країнах, що розвиваються, де частка свіжих молочних продуктів у споживанні на одну особу може коливатися від 99% в Ефіопії до 5,8% на Філіппінах. Середнє споживання свіжих молочних продуктів у розвинених країнах 2020 року становило 23,6 кг на особу в рік, а в країнах, що розвиваються - 10,7 кг/рік [16].

Ринок сиру є одним з найбільш динамічних секторів продовольчого ринку з постійно зростаючими обсягами виробництва та світової торгівлі. Найбільші обсяги його споживання зафіксовані в Європі та Північній Америці. В Азії найбільш споживаним переробленим молочним продуктом є вершкове масло, на нього припадає майже половина всього споживання перероблених молочних продуктів у перерахунку на сухий продукт. Споживання молочної продукції за видами в найбільших країнах/територіальних об'єднаннях - представниках кожного континенту наведено в табл. 4.

Тенденції розвитку світового продовольчого ринку свідчать, що в період до 2030 року споживання м'ясо-молочної продукції буде прискорюватися в країнах, що розвиваються (прогнози ОЄСР-ФАО). Водночас потреба в ній буде не завжди однаковою.

Таблиця 4. Споживання окремих видів молочних продуктів в окремих країнах і регіонах світу

Джерело: узагальнено за: OECD/FAO (2021), "OECD-FAO Agricultural Outlook", OECD

Впродовж кількох наступних десятиліть попит на тваринну продукцію продовжуватиме зростати через збільшення чисельності населення і доходів в країнах з перехідною економікою та в країнах, що розвиваються. Однак урбанізація, зміна дієтичних переваг і характер харчування з одночасно повільними темпами зростання доходів на душу населення будуть поступово знижувати потребу у цій продукції [16; 17]. Якщо підвищення споживання свіжих молочних продуктів до 2026 року очікується переважно в країнах, що розвиваються (країни Азії - 50%, Африки - 16%, Близького Сходу - 13%), то розвинені країни споживатимуть в основному продукти переробки молока. Таким чином, світове споживання свіжих молочних продуктів та продуктів переробки молока зростатиме щорічно на 2,1% та 1,7% відповідно [9].

Водночас очікується, що інтерес споживачів до веганських дієт та занепокоєння з приводу екологічного впливу виробництва молочних продуктів на довкілля посилюватимуть споживання рослинних замінників рідкого молока. Пропозиції рослинних замінників з року в рік продовжують урізноманітнюватися, виходячи за межі звичних соєвих, мигдальних та кокосових напоїв. Нові пропозиції стають популярними серед споживачів, зокрема вівсяні, рисові, конопляні й горіхові напої, ринок яких продовжує розширюватися [16].

Незважаючи на те, що пандемія COVID-19 завдала проблем у виробництві та споживанні продовольства, світова торгівля м'ясними і молочними продуктами продовжує стрімко зростати, одночасно зі світовими цінами на них.

Реальні світові ціни на м'ясо-молочну продукцію впродовж 2013-2020 років зберігали волатильність. До початку пандемії ціни демонстрували тенденцію до зниження при одночасно значних коливаннях в короткострокові періоди. З серпня 2020 р. до серпня 2021 р. світові ціни показують стабільне зростання (в середньому на 20,3% м'ясної продукції і 13,9% - молочної) (рис. 3; 4) [18].

Зростання світових цін зазвичай пов'язують зі зростанням обсягів імпорту та попиту на продукцію. Через різке збільшення імпорту Китаєм найбільш помітно зросли ціни на свинину, особливо заморожену. Ціни на м'ясо птиці, баранину і яловичину також стабільно зростали, підтримувані посиленим попитом азійських країн [19].

З початку 2021 року світові ціни на молочні продукти зросли в середньому на 8,6%, зокрема: сухого незбираного молока (WMP) - на 20,9%; масла вершкового - на 15,4%; сухого знежиреного молока - на 11,3%; сирів - на 1,6 % [11].

Рис. 3. Динаміка індексів середніх світових цін на м'ясо-молочну продукцію з серпня 2020 р. по серпень 2021 р.

Джерело: индекс продовольственных цен ФАО (2021).

За оцінками ФАО очікується, що світові ціни на м'ясо-молочну продукцію будуть помірно зростати в середньостроковій перспективі в міру посилення попиту на неї та підвищення вартості кормів, проте вірогідно, що вони залишаться значно нижчими піків десятирічної давності. Зростатимуть номінальні ціни на всі види м'яса, вершкове масло, сухе молоко та сири, хоча в різних країнах спостерігатиметься різна динаміка з урахуванням відповідних заходів у відповідь на недавні потрясіння [20].

В Україні динаміка цін на м'ясо-молочну продукцію своєю строкатістю на багато перевершує світові тренди (рис. 3; 4). Зазвичай такі стрибки пов'язують з двома потужними групами чинників: глобальними і місцевими. Щодо глобальних: 1) частина експертів вважає, що ціни в країні "накручує" світовий попит на м'ясо-молочну продукцію - ціни на полицях українських магазинів співмірні зі світовими та коливаються синхронно з ними.

Рис. 4. Динаміка індексів середніх цін виробників на м'ясо-молочну продукцію в Україні з серпня 2020 р. по серпень 2021 р. (до попереднього місяця)

Джерело: индекс продовольственных цен ФАО (2021).

Загальносвітове підвищення цін здорожує навіть ту продукцію, яка виробляється в країні, оскільки спрацьовує паритет з експортом: те, що дешевше в Україні - вигідніше експортувати; 2) великі обсяги коштів, які країни світу витратили зі своїх резервів для підтримки економіки під час пандемії, спричинили інфляцію, і підвищили світові ціни загалом; 3) неврожай і дефіцит зернових та олійних культур на світових ринках значно потужніше впливають на ціни, ніж високі врожаї в Україні; 3) наявні мита на тваринну продукцію, передбачені угодою про Асоціацію з ЄС, та інші експортні (ввізні) обмеження, що в період пандемії впроваджують окремі країни, сприяють зниженню цін на внутрішньому ринку країни [21].

Внутрішні причини зростання цін в Україні нашаровувалися на глобальні, підвищуючи розмах волатильності в період пандемії, серед них: 1) 2020 року Україна вдалася до невеликої емісії (виділяла кошти банкам з резервів НБУ), щоб покрити дефіцит бюджету; 2) торішній урожай в Україні був нижчий, ніж зазвичай, що зумовило зростання вартості кормів для внутрішніх виробників; 3) інфляція, спричинена не лише глобальними тенденціями, а й внутрішніми, тому є вищою ніж на Заході (нині вже перевищує 10%); 4) корупція, яка здорожчує продукцію АПК, зокрема на харчові продукти; 5) монополізація ринку (зокрема - в галузі птахівництва) та антиконкурентні дії суб'єктів господарювання на ринку ритейлу й, водночас, відсутність належної реакції з боку антимонопольного комітету; 6) недосконалі технології, порівняно із західним продовольчим сектором; 7) зростання вартості комунальних послуг та енергоносіїв (з січня уряд збільшив тарифи на електроенергію на 36,6%, на водопостачання й водовідведення - на 10,9% та 17,3% відповідно, що змусило виробників закласти зростання цін на комунальні платежі у вартість товарів) [21; 22].

Усі вищезазначені причини зумовили підвищення середніх роздрібних споживчих цін на м'ясо-молочні продукти в Україні у період пандемії (з січня 2020 року до серпня 2021 року), зокрема: на яловичину - на 24,2%; свинину - на 2,4%; птицю - на 17,8%; філе куряче - на 9,5%; ковбаси варені першого ґатунку - на 13,9%; молоко пастеризоване - на 5,2%; сири м'які жирні - на 10,9%; сметану - на 13,4%; масло вершкове - на 11,3%.

Обсяги світової торгівлі м'ясопродуктами в 2020 році становили в середньому 36,88 млн метричних тонн (експорт), що на 1,6% більше, ніж у 2019 році, що зумовлено збільшенням імпорту Китаєм через дефіцит м'яса на його внутрішньому ринку, викликаний епідемією АЧС. Значна частина імпортного попиту на всі види м'яса закривалася поставками з Бразилії, Європейського Союзу, США і Канади.

Частка України у світовому експорті м'ясопродуктами 2020 року дорівнювала 1,3% (473 тис. т). Варто зазначити, що понад 30% виробленого в Україні м'яса птиці 2020 року було експортовано й ця частка втричі перевищувала аналогічний середньосвітовий показник (табл. 5).

Світову торгівлю молочними продуктами в основній масі традиційно представляють: вершкове масло; тверді сири; молоко сухе знежирене; молоко сухе незбиране. Обсяги експорту цими продуктами в 2018-2020 роках майже не змінювалися і становили в середньому 8,86 млн метричних тонн на рік. Основні експортери - США, ЄС і Нова Зеландія - покривали 72% потреби світового ринку в цій продукції. Частка України у світовому експорті займала 0,6%, імпорті - 0,4% (табл. 6).

Таблиця 5. Зовнішня торгівля м'ясопродуктами в Україні і світі

Джерело: узагальнено за даними Держстату України; OECD/FAO (2021), "OECD-FAO Agricultural Outlook", OECD

Таблиця 6 Зовнішня торгівля молочними продуктами в Україні і світі