Концепція управління маркетинговими стратегіями підприємств індустрії гостинності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Концепція управління маркетинговими стратегіями підприємств індустрії гостинності

Оксана Полінкевич1, Ришард Камінські2, Любов Ліпич3

1Луцький національний технічний університет,

43018, м. Луцьк, вул. Львівська, 75

2Університет імені Адама Міцкевича в Познані,

61-712, м. Познань, вул. Вєнявського, 1

Луцький національний технічний університет,

43018, м. Луцьк, вул. Львівська, 75

Анотація

Мета статті - проаналізувати маркетингові концепції підприємств індустрії гостинності та розробити підходи до управління ними. У дослідженні використано методи індукції, дедукції, аналізу, синтезу, порівняння, умовиводу, узагальнення, абстракції. Результати дослідження виявили, що варто використовувати стратегії широкого проникнення, інтенсивного маркетингу, розширення асортиментної лінії, «витягування вверх», розвитку. Причому основним інструментом має стати SMM маркетинг. Саме тому варто задовольняти відчуття споживачів на чотирьох рівнях: фізичному, духовному, інтелектуальному, емоційному. Проаналізовано маркетингові стратегії підприємств індустрії гостинності за метою та завданням, які вони виконують. Подано оцінку динаміки розвитку готельного господарства у країнах світу та Україні.

Ключові слова: індустрія гостинності, маркетингові стратегії, COVID-19, управління, концепція, підприємство.

Abstract

THE CONCEPT OF MARKETING MANAGEMENT STRATEGY OF THE HOSPITALITY INDUSTRY ENTERPRISES

Oksana Polinkevych1, Ryszard Kaminski2, Liubov Lipych3

1Lutsk National Technical University,

43018, Lutsk, 75 Lvivska St.

2Adam Mickiewicz University Poznan,

61-712, Poznan, 1 Wieniawskiego St.

3Lutsk National Technical University,

43018, Lutsk, 75 Lvivska St.

The goal of the article is to analyze marketing concepts of the hospitality industry and to develop approaches to their management. The study used the methods of induction, deduction, analysis, synthesis, comparison, inference, generalization, and abstraction. The results of the study showed that when constructing the concept of marketing strategy management in the post-pandemic crisis, it is worth paying attention to the following marketing strategies: broad penetration, intensive marketing, product line expansion, “pull-up”, development. The tools for implementation are SMM marketing, advertising, means of influencing the senses on four levels: physical, emotional, intellectual, and spiritual. The spiritual level includes such values as: peace, freedom, trust, spiritual growth, self-expression, social consciousness. The intellectual level is developed by learning, knowledge, understanding, control, quality, choice, reliability, satisfaction, and activity. The emotional level includes well-being, care, attention, status, self-esteem, happiness, harmony, recognition, harmony, and self-identification. The physical level can be satisfied through joy, satisfaction, comfort, convenience, independence, security, and survival. By influencing each component, it is possible to develop the concept of universal satisfaction or solving the problem of customers in four planes. The marketing strategies of the hospitality industry enterprises according to the purpose and tasks they perform are analyzed. The dynamics of hotel development in the countries of the world and Ukraine is assessed. The hotel industry which belongs to the enterprises of the hospitality industry is in the state of decline or stagnation. Therefore, most hotel businesses use the strategies of merger with or acquisition by large international hotel corporations.

Keywords: hospitality industry, marketing strategies, COVID-19, management, concept, enterprise.

Постановка проблеми

В умовах економіки вражень та постковідної кризи важливу роль відіграє формування маркетингових стратегій розвитку. Підприємства розвиваються під впливом зміни концепції маркетингу, яка останнім часом набула кардинальних змін. На неї вплинули криза, пов'язана з пандемією COVID-19, розвиток економіки вражень, завдяки якій відчувається емоційний зв'язок між споживачем та брендом. Внаслідок пандемії загальні обсяги світового виробництв впали на 15 трлн дол. З початку локдауну у березні 2020 року уряди світових держав витратили близько 16 трлн дол. на підтримку своїх економік [2]. Загальний бюджет «антикоронакризових» заходів ЄС сягає 1,85 трлн євро у бюджеті Євросоюзу на 2021-2027 роки. Мінфін США дозволив підприємцям відтермінувати сплату податків на три місяці. Фізичним особам дали право відкласти податкові зобов'язання на суму до 1 млн дол., а корпораціям - на 10 млн дол. Федеральний резерв різко знизив облікові ставки і не планує їх підвищувати до 2024 року. Конгрес США схвалив виплати для стимулювання підприємств, збільшив допомогу по безробіттю. У Бразилії проведено другий етап податкової реформи (підвищено неоподаткований мінімум на 30%, зроблено зручну градацію податку на доходи фізичних осіб (7,5%, 15%, 22,5% і 27%), малий бізнес звільнено від сплати податків із частини прибутків та дивідендів, якщо сума не перевищує визначений ліміт, а базову ставку податку на прибуток знижують удвічі - з 15% до 7,5%). Податкова реформа Польщі передбачала такі основні нововведення: ліміт неоподаткованого мінімуму збільшено в більш ніж 3,5 рази; майже в 1,5 рази збільшиться сума (з 85 000 до 120 000 злотих), з якої починають стягувати підвищений податок на доходи фізичних осіб - 32 %, зросли відрахування на медичне та соціальне страхування для тих, хто заробляє понад 11 000 злотих на місяць (75 000 грн), повернення громадян- заробітчан, для яких протягом чотирьох років діятиме 50%-ва знижка на податки з доходів фізичних осіб. Скористатися цим зможуть ті, хто три роки не жив у Польщі, але раніше отримував там дохід. Ці ініціативи діятимуть з 2022 року. В Україні ж запроваджено виплату ФОПам 8000 грн як компенсації за обмеження роботи в локдаун, збільшено десятикратно штрафи за порушення правил ідентифікації своїх клієнтів, зросла порогова сума перевірки фінансових операції зі 150 000 грн до 400 000 грн з розширенням переліку суб'єктів фінансового моніторингу. В Україні з 1 вересня запропоновано легалізувати майно та статки, придбані за рахунок тіньових доходів. Для власників облігації внутрішньої державної позики ставка становить 2,5%. За майно чи кошти, розміщені в Україні, доведеться сплатити 5%. Для власників активів за кордоном ставка підвищується на 9% [2]. Таким чином, розглянуті зміни в економіці впливають на розробку стратегій, причому маркетингова стратегія набуває статусу пріоритетної в системі інноваційного розвитку та поєднується із корпоративною стратегією підприємств індустрії гостинності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Гелевачук З.Й. визначає місце маркетингової стратегії розвитку в піраміді формування стратегій підприємства [1, с. 445]. Вона повинна орієнтуватися на соціальні цілі, формувати інформаційно- аналітичний базис розвитку підприємства, формувати унікальні комбінації ресурсів та компетенцій, збалансованість виробничих, ресурсних та ринкових умов, акумулювання маркетингового потенціалу, трансформація управлінських відносин від інституційних до проєктно-мережних [1, с. 448].

Луцій К.М. описав еволюцію концепцій маркетингу, серед яких виділив виробничу (1860-1920), товарну (1920-1930), збутову (1930-1950), традиційного маркетингу (1960-1980), соціально-етичного (1980-1995), сервісна концепція (з 90-х рр ХХ ст.), маркетинг взаємодії (з 80 років ХХІ ст.). Він висунув гіпотезу співіснування концепцій маркетингу [11, с. 91].

Зайцева О.І., Фурсов А.М. розглянули сутність концепції економіки вражень та її застосування в індустрії гостинності, визначили значення маркетингу вражень як ефективного інструменту реалізації клієнтоорієнтованого підходу в готельному бізнесі. Ними розглянуто процес виробництва продукту «враження» [3, с. 97].

Чміль Г. Л. проаналізовано особливості застосування соціального медіа маркетингу у 5 соціальних мережах: Instagram, Facebook, YouTube, Вконтакте, Twitter. Виконано аналіз використання обраних соціальних мереж за групами цільових аудиторій споживачів [4].

Ворошилова Г.О., Кулик А.П. запропонували напрями реалізації концепції маркетингового менеджменту шляхом практичного впровадження комплексної системи управління готельним підприємством на основі маркетингових аспектів [10].

Камінські Р, Полінкевич О. розробили ефективну модель корпоративного іміджу на основі маркетингу вражень. Зазначено, що при формуванні позитивного іміджу підприємства пропонується, щоб суб'єкти господарювання враховували п'ять цільових сегментів, включаючи клієнтів, постачальників, акціонерів, працівників та посередників [8].

Ліпич Л. Г., Кушнір М. А., Хілуха О. А. розглядали парадокс стратегії, який полягає у тому, що подібна або навіть однакова стратегія, добре спланована та ефективно реалізована, може принести підприємству як успіх, так і невдачу. Примирення суперечностей у бізнесі є фундаментальною навичкою та проявом креативності (менеджмент як мистецтво) [7].

Тітомир Л.А., Данилова О.І. визначили, що маркетингові стратегії включають заходи з підвищення іміджу України. Підвищити ефективність роботи можна через розробку стратегічних напрямів розвитку та їх маркетингового просування, диференціонування груп гостей за потребами та фінансовими можливостями [7].

Кондратенко Н.О., Оболенцева Л.В. дійшли висновку, що за останні роки значно змінилися структура та стратегія розвитку готельних підприємств. Сьогодні необхідно покращувати якість послуг із одночасним розширенням їх асортименту, що пов'язано з постійно зростаючими вимогами споживачів відповідно до вимог провідних технологій. Значне розширення спектра засобів розміщення (апартаменти, вілли, будинки для відпочинку, заміські та гостьові будинки, шале тощо) дозволить якнайкраще зорієнтувати різні групи туристів та урізноманітнити види відпочинку [9].

Зазначаючи суттєвий науковий доробок більшості дослідників, варто відзначити, що залишаються поза їх увагою концепції управління маркетинговими стратегіями підприємств індустрії гостинності.

Постановка завдання (формулювання цілей статті). Проаналізувати маркетингові концепції підприємств індустрії гостинності та розробити підходи до управління ними.

Виклад основного матеріалу дослідження

управління маркетинговий стратегія гостинність

Концепція маркетингу є науково обґрунтованим проєктом організації маркетингової діяльності, який має конкретну ідею, ефективну стратегію, необхідний інструментарій маркетингової діяльності задля досягнення результатів, які окреслено стратегічним планом підприємства. Концепція маркетингу може бути інтегрованою, яка орієнтується на споживача і прибуток. Маркетингова концепція полягає в тому, щоб уся діяльність підприємства індустрії гостинності враховувала споживчий попит і його зміни. Тобто, концепція маркетингу обирається підприємством відповідно до характеристик зовнішнього і внутрішнього середовища. Чим більше конкурентів на ринку, тим більше потреб у споживача, тим більш складною є система маркетингу. З іншого боку, внутрішнє середовище підприємства повинно відповідати обраній маркетингової концепції. Чим більш розвинутий маркетинг, тим вищі вимоги до внутрішнього середовища підприємства індустрії гостинності. Процес розробки концепції маркетингу є трудомістким, оскільки враховує фактори зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства.

У бізнесі найчастіше використовують такі види стратегій задля підтримання впливу і посилення торгівельної марки. їх називають ще марочними стратегіями. До них належать:

1) стратегія корпоративної марки, тобто просування продукції та послуг під однією торговельною маркою. Завдяки цьому створюються умови стійкої переваги на ринку, завдяки чому пришвидшується процес впровадження нововведень поряд із економією коштів;

2) стратегія індивідуальної марки, яка передбачає те, що різні підприємства індустрії гостинності мають свої індивідуальні марку, назву, імідж, хоча й є в одній готельній мережі. Завдяки ній детально сегментується ринок на цільові групи. Стратегія використовується міжнародним готельним оператором Marriott International. Всі готелі поділено на готелі класу «люкс» (Sheraton, The Ritz-Carlton), тривалого перебування (HolidayInn), комфортабельні готелі (Countryard, Four Points) та середнього класу (Moxy Hotels).

3) «парасолькова» марочна стратегія, яка поєднує корпоративну та індивідуальну марки. «Парасолькою» є назва компанії. Прикладом її використання є готельна корпорація Hayatt Hotels Corporation, яка містить: Park Hyatt, Hyatt Ziva, Hyatt Residence - невеликі висококласні готелі, які мають ресторани високої кухні, високотехнологічні бізнес- центри, оздоровчі клуби; Grand Hyatt - готелі для ділових мандрівників та туристів, відмітна особливість - наявність невеликих площ для конференцій; Hyatt Regency, Hyatt Vacation Club - таймер-клуби; Hyatt house - готелі для тривалого перебування.

Марочні стратегії розвитку брендинга в бізнесі функціонують залежно від конкурентних умов діяльності підприємства, позиціонування, характеру продуктів і послуг.

Існують і інші види стратегій, стратегія позиціонування бренду, у якій є: стратегії широкого проникнення та інтенсивного маркетингу. Стратегія широкого проникнення реалізується через просування хостелів та закладів швидкого харчування через низькі ціни та Інтернет-комунікації. Внаслідок цього зростає обізнаність споживачів з підприємствами індустрії гостинності, що забезпечує впізнаваність бренду. Так був побудований бренд Top of Mind - перший бренд у пам'яті споживача, за якого показник впізнаваності понад 50 %. Це свідчить про лідерство на ринку. Також привертають увагу у споживача стійкі асоціації: легенди, кольори, логотипи, музика. Стратегія інтенсивного маркетингу передбачає встановлення високої ціни на новий товар з поступовим її зниженням.

Останнім часом задля завоювання нових позицій на ринках багато підприємств індустрії гостинності обирають стратегії злиття і поглинання. Т ак, у вересні 2018 року було завершено злиття двох найбільших готельних корпорацій Marriott International і Starwood Hotels&Resorts. Це об'єднання під брендом Marriott понад 1,1 млн. номерів у 5500 готелях. Marriott поділила всі 30 брендів на дві групи - «класичні» (classic) і «оригінальні» (distinctive). Ще одним прикладом реалізації стратегії злиття є корпорація Accor. Вона прийняла рішення з 2017 року розширити бренди класу люкс, придбавши Fairmont, Raffles і Swissotel. Ще одним яскравим прикладом реалізації стратегії поглинання та розвитку є OTI Holding. До нього входить туроператор Coral Travel. Він додав у 2019 році 160 популярних готелів, а кількість ексклюзивних готелів зросла на 53 на відомих курортах Туреччини, Єгипта, Іспанії та Греції. У розширену мережу OTI Hotels and Resorts у 2020 році було додано новий бренд Seven Seas Resort & Hotels і ті, що добре вже зарекомендували себе на українському ринку - Otium Hotels і Xanadu Resort [11, с. 199].

Загалом маркетингові стратегії згруповано в табл. 1.

При побудові концепції управління маркетинговими стратегіями в умовах постпандемічної кризи варто звернути увагу на такі маркетингові стратегії, як: широкого проникнення, інтенсивного маркетингу, розширення асортиментної лінії, «витягування вверх», розвитку. Інструментами для реалізації є SMM маркетинг, реклама, засоби впливу на органи чуттів за чотирма рівнями: фізичним, емоційним, інтелектуальним, духовним. До духовного рівня належать такі цінності, як: світ, свобода, довіра, духовне зростання, самовираження, соціальна свідомість. Інтелектуальний рівень формують навчання, знання, розуміння, контроль, якість, вибір, надійність, задоволеність, діяльність. Емоційний рівень - це добробут, турбота, увага, статус, самооцінка, щастя, гармонія, визнання, гармонія, самоідентифікація. Фізичний рівень можна задовільнити через радість, задоволення, комфорт, зручність, незалежність, безпеку, виживання. Впливаючи на кожну складову можна сформувати концепцію всезагального задоволення або вирішення проблеми клієнтів у чотирьох площинах.У табл. 2 подано динаміку розвитку готельного господарства у країнах світу та Україні.

Таблиця 1 Маркетингові стратегії підприємств індустрії гостинності*

* Узагальнено авторами за [11; 12; 13; 7].

Таблиця 2

Динаміка розвитку готельного господарства у країнах світу та Україні*

Примітки: 1 Дані у 2020 році порівняно з 2011 роком. 2 Дані наведено на 2020 рік без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях. ... - дані не обчислювали.

* Складено авторами за даними [14; 15].

На підставі даних табл. 2 можна зробити висновок, що готельне господарство, яке належить до підприємств індустрії гостинності перебуває в стадії занепаду або стагнації. Відповідно до цього більшість підприємств готельного бізнесу застосовують стратегії злиття або поглинання великими міжнародними готельними корпораціями.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Враховуючи вище викладене, варто зазначити, що пандемія COVID-19 сприяла зміні маркетингових стратегій підприємств індустрії гостинності не лише в Україні, але й в світі. Основні проблеми, з якими стикаються підприємства, - підвищена увага клієнтів до безпеки, переважання на українському ринку міжнародних готельних мереж, нестабільність ділового середовища, низька активність споживачів у користуванні послугами підприємств індустрії активності. Крім того, варто зазначити, що найбільш поширеними маркетинговими стратегіями є стратегія поглинання та злиття. В сучасних умовах варто використовувати стратегії широкого проникнення, інтенсивного маркетингу, розширення асортиментної лінії, «витягування вверх», розвитку. Причому основним інструментом має стати SMM маркетинг. Саме тому варто задовольняти відчуття споживачів на чотирьох рівнях: фізичному, духовному, інтелектуальному, емоційному.

Перспективами подальших досліджень є розробка механізмів розвитку SMM маркетингу на підприємствах індустрії гостинності в умовах пандемії COVID-19.

Список використаних джерел

1. Ворошилова Г.О., Кулик А.П. Управління готельним підприємством: маркетингові аспекти. Приазовський економічний вісник. 2017. Вип. 4 (04). С. 24-28.

2. Гелевачук З.Й. Концепція формування маркетингової стратегії розвитку підприємств. Глобальні та національні проблеми економіки. 2014. Вип. 2. С. 444-449.

3. Державна служба статистики України. URL: https://ukrstat.org/uk/operativ/menu/ menu_u/tur_.htm (дата звернення: 30.08.2021).

4. Желізняк А.В. Визнання торгової марки брендом - частина стратегії підвищення конкурентоспроможності ТНК у сфері туризму. Вісник Чернігівського державного технологічного університету. Серія : Економічні науки. 2014. № 4. С. 133-141.

5. Зайцева О.І., Фурсов А.М. Маркетинг вражень як інструмент реалізації клієнтоорієнтованого підходу в діяльності готельних підприємств. Вісник Хмельницького національного університету. Серія: Економічні науки. 2019. № 4. Том 1. С. 95-99. DOI: 10.31891/2307-5740-2019-272-4-1-95-99.

6. Кондратенко Н.О., Оболенцева Л.В. Аналіз сучасного стану та тенденції розвитку готельного бізнесу в регіонах України. Проблеми економіки. 2019. № 4 (42). С. 72-80. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-0712-2019-4-72-80.

7. Ліпич Л. Г., Кушнір М. А., Хілуха О. А. Стратегічне управління підприємством як багатовимірний простір парадоксів. Науковий погляд: економіка та управління. 2021. № 3 (7). С. 33-38. DOI: https://doi.org/10.32836/2521-666X/2021-73-5.

8. Луцій К.М. Еволюція концепцій маркетингу як відображення тенденцій розвитку ринкової економіки. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Міжнародні економічні відносини та світове господарство. 2015. Вип. 5. С. 90-93.

9. Остапенко Я.О. Статистичний аналіз підприємств готельного господарства та прогнозування його розвитку. Глобальні та національні проблеми економіки. 2015. Вип. 8. С. 1216-1221.

10. Рибальченко Д. Поступове одужання: як різні держави підтримують бізнес у посковідній економіці. URL: https://mind.ua/openmind/20230425-postupove-oduzhannya-yak-rizm-derzhavi-pidtrimuyut-biznes-u-postkovidmj-ekonomiri (дата звернення: 31.08.2021).

11. Салімон О.М., Миколайчук І.П., Расулова А.М. Стратегічнийний розвиток брендингу суб'єктів гостельного бізесу. Інтелект XXI. 2020. № 2. С. 195-202. DOI: https://doi. org/10.32782/2415-8801/2020-2.37

12. Тітомир Л.А., Данилова О.І. Концептуальні засади стратегій розвитку готельно- ресторанних підприємств на півдні України. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Економічні науки. 2019. Вип. 33. С. 138-142 . DOI: 10.32999/ksu2307-8030/2019-33-27.

13. Чміль Г.Л. Обґрунтування інструментів дослідження маркетингової інноваційної активності компанії індустрії гостинності на ринку. Економіка та держава. 2020. № 8. С. 62-65. DOI: 10.32702/2306-6806.2020.8.62.

14. Чуба Д.М., Кубишина Н.С. Стратегія впровадження нового товару на ринку. Збірник наукових праць молодих учених ФММ НТУУ «КПІ». 2016. №10. URL: http://ape.fmm. kpi.ua/article/view/73401/68778 (дата звернення: 30.08.2021).

15. Kaminski R., Polinkevych O. Anti-crisis strategies of insyrance companies. Baltic Rim Economies. 2021. 16.6 Issue #3. P. 35.

16. Polinkevych O., Kaminski R. Corporate image in behavioral marketing of business entities. Innovative Marketing. 2018. Volume 14, Issue 1. p 33-40. DOI: 10.21511/im.14(1).2018.04.

References

1. Voroshylova H.O., Kulyk A.P. (2017). Upravlinnia hotelnym pidpryiemstvom: marketynhovi aspekty. [Hotel management: marketing aspects]. Pryazovskyi ekonomichnyi visnyk, 4 (04), 24-28 [in Ukrainian].

2. Helevachuk Z.I. (2014). Kontseptsiia formuvannia marketynhovoi stratehii rozvytku pidpryiemstv [The concept of forming a marketing strategy for enterprise development]. Hlobalni ta natsionalniproblemy ekonomiky, 2, 444-449 [in Ukrainian].

3. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy [State Statistics Service of Ukraine]. Retrieved from: https://ukrstat.org/uk/operativ/menu/menu_u/tur_.htm [in Ukrainian].

4. Zhelizniak A.V (2014). Vyznannia torhovoi marky brendom - chastyna stratehii pidvyshchennia konkurentospromozhnosti TNK u sferi turyzmu [Brand recognition as a brand is part of the strategy to increase the competitiveness of TNCs in the field of tourism]. Visnyk Chernihivskoho derzhavnoho tekhnolohichnoho universytetu. Seriia : Ekonomichni nauky, 4, 133-141 [in Ukrainian].

5. Zaitseva O.I., Fursov A.M. (2019). Marketynh vrazhen yak instrument realizatsii kliientooriientovanoho pidkhodu v diialnosti hotelnykh pidpryiemstv [Impression marketing as a tool for implementing a customer-oriented approach in the activities of hotel enterprises]. VisnykKhmelnytskoho natsionalnoho universytetu. Seriia: Ekonomichni nauky, 4, Tom 1, 95-99. DOI: 10.31891/2307-5740-2019-272-4-1-95-99 [in Ukrainian].

6. Kondratenko N.O., Obolentseva L.V. (2019). Analiz suchasnoho stanu ta tendentsii rozvytku hotelnoho biznesu v rehionakh Ukrainy [Analysis of the current state and trends in the hotel business in the regions of Ukraine]. Problemy ekonomiky, 4 (42), 72-80. DOI: https://doi. org/10.32983/2222-0712-2019-4-72-80 [in Ukrainian].

7. Lipych L. H., Kushnir M. A., Khilukha O. A. (2021). Stratehichne upravlinnia pidpryiemstvom yak bahatovymirnyi prostir paradoksiv [Strategic management of the enterprise as a multidimensional space of paradoxes]. Naukovyi pohliad: ekonomika ta upravlinnia, 3 (7), 33-38. DOI: https://doi.org/10.32836/2521-666X/2021-73-5 [in Ukrainian].

8. Lutsii K.M. (2015). Evoliutsiia kontseptsii marketynhu yak vidobrazhennia tendentsii rozvytku rynkovoi ekonomiky [Evolution of marketing concepts as a reflection of market economy trends]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia: Mizhnarodni ekonomichni vidnosyny ta svitove hospodarstvo, 5, 90-93 [in Ukrainian].

9. Ostapenko Ya.O. (2015). Statystychnyi analiz pidpryiemstv hotelnoho hospodarstva ta prohnozuvannia yoho rozvytku [Statistical analysis of hotel enterprises and forecasting its development]. Hlobalni ta natsionalniproblemy ekonomiky, 8, 1216-1221 [in Ukrainian].

10. Rybalchenko D. Postupove oduzhannia: yak rizni derzhavy pidtrymuiut biznes u poskovidnii ekonomitsi [Gradual recovery: how different countries support business in a stagnant economy]. Retrieved from: https://mind.ua/openmind/20230425-postupove-oduzhannya- yak-rizni-derzhavi-pidtrimuyut-biznes-u-postkovidnij-ekonomici [in Ukrainian].

11. Salimon O.M., Mykolaichuk I.P., Rasulova A.M. (2020). Stratehichnyinyi rozvytok brendynhu subiektiv hostelnoho bizesu [Strategic development of branding of business entities]. IntelektXXI, 2, 195-202. DOI: https://doi.org/10.32782/2415-8801/2020-2.37 [in Ukrainian].

12. Titomyr L.A., Danylova O.I. (2019). Kontseptualni zasady stratehii rozvytku hotelno- restorannykh pidpryiemstv na pivdni Ukrainy [Conceptual bases of strategies of development of hotel and restaurant enterprises in the south of Ukraine]. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Seriia: Ekonomichni nauky, 33, 138-142 . DOI: 10.32999/ksu2307-8030/2019-33-27 [in Ukrainian].

13. Chmil H.L. (2020). Obgruntuvannia instrumentiv doslidzhennia marketynhovoi innovatsiinoi aktyvnosti kompanii industrii hostynnosti na rynku [Substantiation of tools for research of marketing innovative activity of the company of the hospitality industry in the market]. Ekonomika ta derzhava, 8, 62-65. DOI: 10.32702/2306-6806.2020.8.62 [in Ukrainian].

14. Chuba D.M., Kubyshyna N.S. (). Stratehiia vprovadzhennia novoho tovaru na rynku [Strategy for introducing a new product to the market]. Zbirnyk naukovykh prats molodykh uchenykh FMM NTUU «KPI», 10. Retrieved from: http://ape.fmm.kpi.ua/article/view/73401/68778 [in Ukrainian].

15. Kaminski R., Polinkevych O. (2021). Anti-crisis strategies of insyrance companies. Baltic Rim Economies, 16.6 Issue #3, 35 [in English].

16. Polinkevych O., Kaminski R. (2018). Corporate image in behavioral marketing of business entities. Innovative Marketing, 14, Issue 1, 33-40. DOI: 10.21511/im.14(1).2018.04. [in English].

Размещено на Allbest.ru