Ідентифікація контенту національного брендингу

Найдорожчим (або найбільш цінним) національним брендом у світі, як випливає з табл. 6, вже протягом дуже тривалого часу залишаються США, вартість бренду яких у 2018 р. майже досягла 25.9 трлн дол. США. На другому місці знаходиться Китай з вартістю бренду приблизно 12.8 трлн дол. США у 2018 р. При цьому, якщо для бренду США цілком прогнозованою є висока ймовірність стагнаційних ознак у процесі формування його цінності протягом майбутніх часових періодів, то для Китаю - подальше зростання.

Підґрунтям для зазначеного прогнозу щодо США став ряд негативних тендецій, пов'язаних як з проблемами всередині країни, так і зовнішньою політикою. До них варто віднести, по-перше, наявність макроекономічних загроз (зокрема, зменшення рівня зайнятості, що у перспективі може призвести до уповільнення темпів зростання ВВП); по-друге, військові конфлікти на Близькому Сході та в Азії, закриття кордонів для мігрантів і біженців, порушення глобальних зобов'язань щодо кліматичних змін, які негативно впливають на міжнародний імідж США; по-третє, суперечки у Конгресі, неодноразові шатдауни (від англ. shutdown - закриття, припинення), що створюють певну напругу всередині країни, перешкоджають нормальному режиму роботи уряду США, підвищуючи ризики внутрішньої нестабільності та ймовірності втрат прямих іноземних інвестицій і т. і.

Стрімке нарощення (особливо останніми роками) цінності бренду Китаю, передусім, варто пов'язати з проголошенням революційних трансформацій у політиці національного брендингу на початку 2012 р., коли змінився вектор ідентифікації Китаю: з країни-виробника компонентів західних товарів у країну, що створює та розповсюджує власні всесвітньо відомі бренди. Згідно зі щорічними звітами про найцінніші бренди світу "Global 500" результати реалізації нової політики національного брендингу Китаю обумовили формування стійкої тенденції до зростання вартості його бренду на міжнародній арені [64, c. 13]: з 2008 р. частка Китаю в світовій вартості бренду зросла з 3 до 15 %, збільшившись на 888 % у 2018 р. Кількість китайських компаній у "Global 500" найцінніших брендів за 2018 р. дорівнювала 66, що у понад 2 рази більше, ніж у 2012 р., коли їх було 32 [64; 65]. Для порівняння, згідно з нашими розрахунками, за даними Brand Finance Global 500 [64] та НВ & МРР Consulting [66; 67], сукупна вартість ТОП-50 найдорожчих українських брендів у 2018 р. становила понад 5.3 млрд дол. США, що свідчить про її збільшення на 8.11 % порівняно з 2017 р. Але, незважаючи на зазначене зростання, у 2018 р. сукупна вартість ТОП-50 найдорожчих брендів українських компаній становила лише трохи більше 0.56 % вартості ТОП-10 світових найдорожчих брендів та менше 9 % лише одного найдорожчого китайського бренду - ICBC. Водночас, співвідношення вартості між найдорожчими брендами компаній України та Китаю - Моршинська та ICBC знаходилось на рівні 1:111 (тобто цінність найдорожчого бренду серед китайських компаній у 111 разів більша, ніж вартість найдорожчого бренду серед українських компаній).

Таким чином, позиція цінності національного бренду України на міжнародній арені, як і її компаній, сьогодні дуже далека від лідерів - США та Китаю. Проте відставання від найближчої країни-суперника (Греції) у 2018 р. становило лише 3 млрд дол. США на фоні більш швидкого темпу зростання цінності національного бренду протягом останнього року, тобто у 2018 р. порівняно з 2017 р. (див. табл. 6). А тому вважаємо, що навіть у найближчій перспективі за умови правильного вибору та грамотної реалізації стратегії національного брендингу Україна цілком спроможна покращити свою позицію та брендовий статус на міжнародній арені.



Висновки

За проведеною систематизацією наукових підходів до визначення поняття "брендинг" встановлено, що нині науковці по-різному трактують сутність цього поняття, застосовуючи п'ять наукових підходів: процесовий; технологічний; інструментальний; маркетинговий; міждисциплінарний.

Визначено, що починаючи з 2005 р. і донині, у концепції брендингу відбуваються зміни, пов'язані з розвитком креативного багатогранного брендингу, що передбачає широке використання нейромарке- тингових технологій у процесі брендингу та абсолютний необмежений доступ до застосування будь-яких інновацій та цифрових технологій для формування асоціативного сприйняття будь-якої сфери діяльності, будь-якого об'єкта чи системи з урахуванням еко-, соціо-, кібер- і т. п. пріоритетів у локальному, регіональному, національному, міжнародному або навіть глобальному просторі.

Запропоновано під ідентифікацією контенту національного брендингу розуміти розпізнавання вмісту (тобто складових елементів та ймовірних взаємозв'язків між ними) та/або встановлення цільових установок і обмежень національного брендингу.

Дані порівняльного аналізу понять "бренд країни", "брендинг країни", "бренд територій", "територіальний брендинг", "бренд держави", "державний брендинг", "національний бренд", "національний брендинг" надали можливість ідентифікувати взаємозв'язок між ними та обґрунтовано стверджувати, що ці поняття не є тотожними, хоча і мають точки перетину та можуть розглядатися як складові елементи національного брендингу або як фактори впливу на нього чи його результат.

Розроблений у ході дослідження економіко-математичний опис ідентифікації контенту національного брендингу та побудована модель оптимізації його результатів сприятимуть удосконаленню інформаційно-інструментального забезпечення процесу реалізації стратегії національного брендингу. Застосування зазначеної моделі у процесі аналізу динаміки зміни вартості національного бренду України дав змогу виявити основні причини зменшення цієї вартості у понад 2.8 раза протягом 2013-2015 рр., а саме: суттєве знецінення або зменшення цінності низки українських корпоративних брендів; зменшення вартості туристичного брендового потенціалу; зростання сили впливу негативних інформаційних екстерналій тощо. Встановлено також, що позиція цінності бренду України на міжнародній арені у 2018 р., як і у попередні часові періоди, поки дуже далека від лідерської, але за умови правильного вибору та грамотної реалізації стратегії національного брендингу країна цілком спроможна покращити свою позицію та брендовий статус у міжнародному середовищі.

Вважаємо, що результати досліджень, представлені у статті, будуть корисними науковцям та практикам, які займаються проблематикою формування та розвитку національного бренду, і у подальшому можуть бути використані у дослідженнях, присвячених аспектам стратегічного управління брендингом, розробки та удосконалення наукових підходів до вибору та стратегічного контролю за реалізацією стратегії національного брендингу тощо.



Список використаних джерел

Olins W. Branding the nation - the historical context. Journal of Brand Management. 2002. Vol. 9. Is. 4. P. 241-248.

Anholt S. Beyond the Nation Brand: The Role of Image and Identity in International Relations. The Journal of Public Diplomacy. 2013. Vol. 2. Zs.1. Art. 1. P. 6-12.

Aaker D.A. Brand Leadership: Building Assets In an Information Economy. Free Press, 2009. 368 p.

Dinnie K. Nation Branding. Concepts, Issues, Practice. 2nd ed. Routledge, 2015. 276 p.

Fan Y. Soft power and nation branding: Brunel Business School Research Papers. 2007. URL: http://bura.brunel.ac.uk/bitstieam/2438/1863/4/Soft%2BPower%2BCh.pdf.

Kotler P., Gertner D. Country as brand, product, and beyond: A place marketing and brand management perspective. Journal of Brand Management. Apr. 2002. Vol. 9. Р. 249-261.

Evans G. Hard-branding the cultural city - from Prado to Prada. International Journal of Urban and Regional Research. 2003. Vol. 27. Is. 2. P. 417-440.

Мельник Т., Варібрусова А. Національні бренди у глобальній економіці: компаративний аналіз. Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. 2018. № 5. С. 32-54.

Шульгіна Л. М. Лео М. В. Брендинг: теорія та практика (на прикладі об'єктів комерційної нерухомості): монографія. Нац. техн. ун-т України "КПІ", Київ. нац. торг.-екон. ун-т, Європейський ун-т. Київ-Тернопіль: Астон, 2011. 266 с.

Студінська Г. Я. Бренд у національній економіці України: монографія. Київ: ДНДІІМЕ, 2016. 345 с.

Мельник Т. М., Варібрусова А. С. Детермінанти формування національного бренду в умовах глобальної конкуренції. Формування ринкових відносин в Україні. 2018. № 1 (200). С. 137-142.

Kaneva N. The Branded national imagination and its limits: insights from the postsocialist experience. Strategic Review for Southern Africa. 2017. Vol. 39. № 1. P. 116-138.

Zugic J., Konatar A. Comparative analysis of the value of nation brands. Ekonomski Vjesnik / Econviews: Review of contemporary business, entrepreneurship and economic issues. 2018. Vol. 31. № 1. S. 179-191.

Студінська Г. Я. Бренд як індикатор диспропорції регіонального розвитку. Економічний вісник університету. 2016. № 29/1. С. 169-176.

Polishko G. G. Nation branding and its stakeholders: analysis of European and Ukrainian approaches. Вісник Дніпропетровського університету. 2015. Вип. 7. С. 73-82. Серія "Світове господарство і міжнародні економічні відносини".

Mamuti A., Ozguner D. Nation branding as a means of attracting FDI: the case of Bosnia and Herzegovina. International Journal of Business and Globalisation. 2014. Vol. 13. № 2. Р. 197-208.

Mark Ritson on branding: Norse fire smokes out bland brands. 2006.11. January. URL: https://www. campaignlive. co. uk/article/mark-ritson-branding-norse- fire-smokes-bland-brands/534969?src_site=marketingmagazine.

Anholt S. Competitive Identity: The New Brand Management for Nations, Cities and Regions. 1st ed. Palgrave Macmillan, 2006. 147p.

Jobber D., Fahy J. Foundations of Marketing. 4th ed. UK: McGraw Hill Education, 2012. 400 p.

Котлер Ф., Келлер К. Маркетинг менеджмент.12-е изд. СПб.: Питер, 2006. 816 с.

Center on Global Brand Leadership. URL: http://www.globalbrands.org.

Білюк І. Л. Брендинг міст в англомовному комунікативному просторі: вербальна і візуальна складові: дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04. Житомир, 2016. 238 с.

Івашова Н. В. Місце брендингу в сучасних маркетингових концепціях. Маркетинг і менеджмент інновацій. 2011. № 4. Т. ІІ. С. 89-97.

Покрас О.С. Знаходження інтегрального показника привабливості країн в аспекті територіального брендінгу. URL: http://www.freit.org/WorkingPapers/ Papers/Other/ FREIT901 .pdf.

Павленко А. Ф., Решетнікова І. Л., Войчак А .В. Маркетинг; за наук. ред. А. Ф. Павленка; кер. авт. кол. І. Л. Решетніков. Київ: КНЕУ, 2008. 600 с.

Бєлявцев М. І., Іваненко Л. М. Маркетинг. Київ: ЦНЛ, 2005. 328 с.

Мокіна С. М. Еволюція формування концепції бренду роботодавця. Економіка харчової промисловості. 2014. № 4(24). С. 57-64.

Aaker D. Managing Brand Equity: Capitalizing on the Value of a Brand Name. NY: The Free Press, 1991. 299 p.

Anholt S. Competitive Identity: A new model for the brand management of nations, cities and regions. Policy & Practice: A Development Education Review. 2007. Vol. 4. Spring. P. 3-13.

Штанько В. І. Сучасні інформаційно-комп'ютерні технології як чинник трансформації соціокультурної реальності. Вісник Харківського нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна. 2008. Вип. 36. № 829. С. 23. Серія: "Теорія культури і філософської науки".

Анхольт С. Создание бренда страны. Бренд-менеджер. 2007. № 1. С. 36-44.

Anholt S., Hildreth J. Brand America: The Mother of All Brands (Great Brand Stories series). Cyan Communications, 2005. 192 р.

Moisescu O. I. Country Branding: Conceptualization and Review. Marketing - from information to decision: Intern. Conference, Cluj-Napoca (Romania), 30-31 Oct., 2009; 2nd ed. Risoprint, 2009. P. 247-256.

Люльчак З. С., Ліпенцев А. А., Галущак Ю. І. Національний бренд та брендинг у контексті міжнародних подій. Логістика. Збірник наукових праць. Відп. ред. Є. В. Крикавський. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2012. С. 127-136.

Lee K.M. Nation branding and sustainable competitiveness of nations: PhD thesis. University of Twente, 2009. URL: http://doc.utwente.nl/60754/1/ thesis_K_M_Lee .pdf.

Nye J.S. The Future of Power. Reprint ed. PublicAffairs, 2011. 320p.

Zenker S., Braun Е. Questioning a "one size fits all" city brand: Developing a branded house strategy for place brand management. Journal of Place Management and Development. 2017. Vol. 10. Zs. 3. Р. 270-287.

Anholt S. Brand New Justice: The Upside of Global Branding. Butterworth- Heinemann, 2003. 180 р.

Lasarte M. P., Piazuelo V. T., Saso C. E. The use of territorial brands to stand out as a tourist destination. URL: https://www.academia.edu/1039875/The_use_of_ territorial_brands_to_stand_out_as_a_tourist_destination.

Govers R., Go F. Place Branding. Glocal, Virtual and Physical Identities, Constructed, Imagined and Experienced. UK: Palgrave Macmillan, 2009. XIV. 324 p.

Handbook on Tourism Destinations Branding: Monograph.World Tourism Organization and European Travel Commision. Madrid, 2009. URL: https://www.e- unwto.org/doi/ book/10.18111/9789284413119.

Студінська Г. Я. Територіальний бренд як механізм реінкарнації депресивних регіонів України. Економіка: реалії часу. 2015. № 1(17). С. 62-72.

Карачина Н. П. Концепт територіального брендингу в контексті розвитку депресивних місцевих економік. Інституційний репозитарій ВНТУ. 2017. URL: http://ir.lib.vntu.edu.ua/Zhandle/123456789/15469.

Ham P. The Rise of the Brand State: The Postmodern Politics of Image and Reputation. Foreign Affairs. 2001. Vol. 80. № 5. P. 2-6.

Смачило Т. В., Олеха Д .І. Формування національного бренду України. Молодий вчений. 2016. № 4(31). С. 209-212.

Vicente J. State Branding in the 21st century: Master of Arts in Law and Diplomacy Thesis. The Fletcher School, 2004. 36 p.

Кривошеїн В. В. Загальнотеоретичні засади державного брендингу. Грані. 2013. № 12(104). С. 6-12.

Кривошеїн В. В. Рейтингові методики оцінки політичного ризику як складової ризику країни. Грані. 2009. № 6. С. 152-157.

Солових В. П., Інковська Ю.М. Суб'єкти державної політики брендингу територій в Україні. Державне будівництво. 2012. № 2. URL : www.kbuapa.kharkov.ua/ e-book/db/2012-2/doc/1/09.pdf.

Пилипак М. Політика державного брендингу в сучасних умовах. Гілея. 2010. № 42. С. 607-614.

Кузьменко Т. С. Поняття, структурні компоненти та види бренда. Актуальні проблеми держави і права: зб. наук. праць. Одеса: Юрид. л-ра. 2010. Вип. 53. С. 185-191.

Anholt S. Nation-brands of the twenty-first century. Journal of Brand Management. 1998. Vol. 5. F. 6. P. 395-406.

Fan Y. Branding the nation: what is being branded? Journal of Vacation Marketing. 2006. Vol. 12. bs. 1. P. 5-14.

Jaffe E. D., Nebenzahl І. D. National image and Competitive Advantage: The theory and practice of country-of-origin effect. Copenhagen Business School Press, 2001. 237 р.

Aronczyk M. "Living the Brand": Nationality, Globality and the Identity Strategies of Nation Branding Consultants. International Journal of Communication. 2008. Vol. 2. P. 41-65.

Kaneva N. Nation Branding: Toward an Agenda for Critical Research. International Journal of Communication. 2011. № 5. Р. 117-141.

Нагорняк Т. Л. Брендинг территории как вектор политики. Информационно-гуманитарный портал "Знание. Понимание. Умение". 2013. № 4. URL: www.zpu-journal.ru/e-zpu/2013/4/Nagornyak_Place-Branding.

Szondi G. The role and challenges of country branding in transition countries: The Central and Eastern European experience. Place Branding and Public Diplomacy. 2007. Vol. 3. bs. 1. Р. 8-20.

Gudjonsson H. Nation branding. Place Branding. 2005. Vol. 1. Is. 3. P. 283-298.

Nation Brands 2014: The annual report on the world's most valuable nation brands. Brand Finance, December 2014. 30 p.

Nation Brands 2016: The annual report on the world's most valuable nation brands. Brand Finance, October 2016. 20 p.

Nation Brands 2017: The annual report on the world's most valuable nation brands. Brand Finance, October 2017. 23 p.

Nation Brands 2018: The annual report on the world's most valuable nation brands. Brand Finance, October 2018. 20 p.

Global 500, 2018: The annual report on the world's most valuable brands. Brand Finance. February, 2018. 32 p.

Global 500, 2012: The annual report on the world's most valuable brands. Brand Finance. March, 2012. 83 p.

100 найдорожчих брендів України. Новое время - НВ digital. 17 листопада, 2017. № 42. URL: https://magazine.nv.ua/ukr/journal/2811-journal-no-42/sto- dorogih-brendov-ukrainu.html.

Топ-100 найдорожчих брендів України. Новое время - НВ digital. 22 листопада, 2018. № 43. URL: https://magazine.nv.ua/ukr/journal/3304-journal-no- 43/top-100-najdorozhchikh-brendiv-ukrajini.html.



References

Olins, W. (2002). Branding the nation - the historical context. Journal of Brand Management. (Vol. 9). Is. 4. (pp. 241-248) [in English].

Anholt, S. (2013). Beyond the Nation Brand: The Role of Image and Identity in International Relations. The Journal of Public Diplomacy. (Vol. 2). Is. 1. Art. 1. (pp. 6-12) [in English].

Aaker, D.A. (2009). Brand Leadership: Building Assets In an Information Economy. Free Press [in English].

Dinnie, K. (2015). Nation Branding. Concepts, Issues, Practice. 2nd ed. Routledge [in English].

Fan Y. (2007). Soft power and nation branding: Brunel Business School Research Papers. Retrieved from http://bura.brunel.ac.Uk/bitstream/2438/1863/4/ Soft%2BPower%2BCh.pdf [in English].

Kotler, P., & Gertner, D. (2002). Country as brand, product, and beyond: A place marketing and brand management perspective. Journal of Brand Management. Apr. (Vol. 9). (pp. 249-261) [in English].

Evans, G. (2003). Hard-branding the cultural city - from Prado to Prada. International Journal of Urban and Regional Research. (Vol. 27). Is. 2. (pp. 417-440) [in English].

Mel'nyk, T., & Varibrusova, A. (2018). Nacional'ni brendy u global'nij ekonomici: komparatyvnyj analiz [National brands in the global economy: comparative analysis]. Zovnishnja torgivlja: ekonomika, finansy, pravo - Foreign Trade: Economics, Finance, Law, 5, 32-54 [in Ukrainian].

Shul'gina, L. M., & Leo, M. V. (2011). Brendyng: teorija ta praktyka (na prykladi ob jektiv komercijnoi ' neruhomosti) [Branding: theory and practice (on the example of commercial real estate)]. Kyi'v-Ternopil': Aston [in Ukrainian].

Studins'ka, G. Ja. (2016). Brend u nacional'nij ekonomici Ukrai 'ny [Brand in the national economy of Ukraine]. Kyi'v: DNDIIME [in Ukrainian].

Mel'nyk, T. M., Varibrusova, A. S. (2018). Determinanty formuvannja nacional'nogo brendu v umovah global'noi' konkurencii' [Determinants of the formation of a national brand in the conditions of global competition]. Formuvannja rynkovyh vidnosyn v Ukrai'ni - Formation ofmarket relations in Ukraine, 1 (200), 137-142 [in Ukrainian].

Kaneva, N. (2017). The Branded national imagination and its limits: insights from the postsocialist experience. Strategic Review for Southern Africa. (Vol. 39), 1, 116-138 [in Ukrainian].

Zugic, J., & Konatar, A. (2018). Comparative analysis of the value of nation brands. Ekonomski Vjesnik / Econviews: Review of contemporary business, entrepreneurship and economic issues. (Vol. 31), 1, 179-191 [in English].

Studins'ka, G. Ja. (2016). Brend jak indykator dysproporcii' regional'nogo rozvytku [Brand as an indicator of disproportion of regional development]. Ekonomichnyj visnyk universytetu - Economic Herald of the University, 29/1, 169-176 [in Ukrainian].

Polishko, G. G. (2015). Nation branding and its stakeholders: analysis of European and Ukrainian approaches. Visnyk Dnipropetrovs 'kogo universytetu - Bulletin of Dnipropetrovsk University. (Vol. 7). (pp. 73-82) [in English].

Mamuti, A., Ozguner, D. (2014). Nation branding as a means of attracting FDI: the case of Bosnia and Herzegovina. International Journal of Business and Globalisation. (Vol. 13), 2. (pp. 197-208) [in English].

Mark Ritson on branding: Norse fire smokes out bland brands. (2006). January. Retrieved from https://www. campaignlive. co. uk/article/mark-ritson-branding-norse- fire-smokes-bland-brands/534969?src_site=marketingmagazine [in English].

Anholt, S. (2006). Competitive Identity: The New Brand Management for Nations, Cities and Regions. 1st ed. Palgrave Macmillan [in English].

Jobber, D., & Fahy, J. (2012). Foundations of Marketing. (4nd ed.). UK: McGraw Hill Education [in English].

Kotler, F., & Keller, K. (2006). Marketing menedzhment [Marketing management]. (12nd ed.). SPb.: Piter [in Russian].

Center on Global Brand Leadership. (n.d.). www.globalbrands.org. Retrieved from http://www.globalbrands.org [in English].

Biljuk, I. L. (2016). Brendyng mist v anglomovnomu komunikatyvnomu prostori: verbal'na i vizual'na skladovi [Branding of cities in the English-speaking communicative space: verbal and visual components]. Candidate's thesis. Zhytomyr [in Ukrainian].

Ivashova, N. V. (2011). Misce brendyngu v suchasnyh marketyngovyh koncepcijah [Branding place in modern marketing concepts]. Marketyng i menedzhment innovacij- Marketing and Innovation Management, 4. (Vol. ІІ). (pp. 89-97) [in Ukrainian].

Pokras, O. S. Znahodzhennja integral'nogo pokaznyka pryvablyvosti krai'n v aspekti terytorial'nogo brendingu (Finding an integral indicator of the attractiveness of countries in terms of territorial branding). (n.d.). www.freit.org. Retrieved from http://www.freit.org/WorkingPapers/Papers/Other/FREIT901 .pdf [in Ukrainian].

Pavlenko, A. F., Reshetnikova, I. L., & Vojchak, A. V. (2008). Marketyng [Marketing]. A. F. Pavlenko (Ed.). Kyi'v: KNEU [in Ukrainian].

Bjeljavcev, M. I., & Ivanenko, L. M. (2005). Marketyng [Marketing]. Kyi'v: CNL [in Ukrainian].

Mokina, S. M. (2014). Evoljucija formuvannja koncepcii' brendu robotodavcja [Evolution of the formation of the concept of the employer's brand]. Ekonomika harchovoi' promy- slovosti - The economy of the food industry, 4 (24), 57-64 [in Ukrainian].

Aaker, D. (1991). Managing Brand Equity: Capitalizing on the Value of a Brand Name. NY: The Free Press [in English].

Anholt, S. (2007). Competitive Identity: A new model for the brand management of nations, cities and regions. Policy & Practice: A Development Education Review. (Vol. 4). Spring. (pp. 3-13) [in English].

Shtan'ko, V. I. (2008). Suchasni informacijno-komp'juterni tehnologii' jak chynnyk transformacii' sociokul'turnoi' real'nosti [Modern information and computer technologies as a factor of the transformation of socio-cultural reality]. Visnyk Harkivs'kogo nac. un-tu im. V. N. Karazina - The Journal of V.N. Karazin Kharkov National University. (Vol. 36), 829, 23 [in Ukrainian].

Anhol't, S. (2007). Sozdanie brenda strany [Creating a brand of a country]. Brend- menedzher - Brand Manager, 1, 36-44 [in Russian].

Anholt, S., & Hildreth, J. (2005). Brand America: The Mother of All Brands (Great Brand Stories series). Cyan Communications [in English].

Moisescu, O. I. (2009). Country Branding: Conceptualization and Review. Marketing - from information to decision: Intern. Conference, Cluj-Napoca (Romania), 30-31 Oct. (2nd ed.) Risoprint [in English].

Ljul'chak, Z. S., Lipencev, A. A., & Galushhak, Ju. I. (2012). Nacional'nyj brend ta brendyng u konteksti mizhnarodnyh podij. Logistyka [National brand and branding in the context of international events. Logistics]. Zbirnyk naukovyh prac' - Collection of scientific works. Je. V. Krykavs'kyj (Ed.). L'viv: Vydavnyctvo L'vivs'koi' politehniky [in Ukrainian].

Lee, K. M. (2009). Nation branding and sustainable competitiveness of nations: PhD thesis. University of Twente. Retrieved from http://doc.utwente.nl/60754/1/ thesis_K_M_Lee.pdf [in English].

Nye, J. S. (2011). The Future of Power. Reprint ed. PublicAffairs [in English].

Zenker, S., & Braun, Е. (2017). Questioning a "one size fits all" city brand: Developing a branded house strategy for place brand management. Journal of Place Management and Development. (Vol. 10). Is. 3. (pp. 270-287) [in English].

Anholt, S. (2003). Brand New Justice: The Upside of Global Branding. Butterworth- Heinemann [in English].

Lasarte, M. P., Piazuelo, V. T., & Saso, C. E. The use of territorial brands to stand out as a tourist destination. (n.d.). www.academia.edu. Retrieved from https://www.academia.edu/ 1039875/The_use_ofterritorial_brands_to_stand_out_as_a_tourist_destination [in English].

Govers, R., & Go, F. (2009). Place Branding. Glocal, Virtual and Physical Identities, Constructed, Imagined and Experienced. UK: Palgrave Macmillan, XIV [in English].

Handbook on Tourism Destinations Branding. (2009). World Tourism Organization and European Travel Commision. Madrid. Retrieved from https://www.e-unwto.org/ doi/book/10.18111/9789284413119 [in English].

Studins'ka, G. Ja. (2015). Terytorial'nyj brend jak mehanizm reinkarnacii' depresyvnyh regioniv Ukrai'ny [Territorial brand as a mechanism of reincarnation of depressed regions of Ukraine]. Ekonomika: realii' chasu - Economics: realities of time, 1 (17), 62-72 [in Ukrainian].

Karachyna, N. P. (2017). Koncept terytorial'nogo brendyngu v konteksti rozvytku depresyvnyh miscevyh ekonomik [Concept of territorial branding in the context of the development of depressed local economies]. Instytucijnyj repozytarij VNTU- Institutional repository of VNTU. Retrieved from http://ir.lib.vntu.edu.uaZ/handle/ 123456789/15469 [in Ukrainian].

Ham, P. (2001).The Rise of the Brand State: The Postmodern Politics of Image and Reputation. Foreign Affairs. (Vol. 80), 5, 2-6 [in English].

Smachylo, T. V., & Oleha, D. I. (2016). Formuvannja nacional'nogo brendu Ukrai'ny [Formation of the national brand of Ukraine]. Molodyj vchenyj - Young scientist, 4 (31), 209-212 [in Ukrainian].

Vicente, J. (2004). State Branding in the 21st century: Master of Arts in Law and Diplomacy Thesis. The Fletcher School [in English].

Kryvoshei'n, V. V. (2013). Zagal'noteoretychni zasady derzhavnogo brendyngu [General theoretical foundations of state branding]. Grani - Grani, 12 (104), 6-12 [in Ukrainian].

Kryvoshei'n, V. V. (2009). Rejtyngovi metodyky ocinky politychnogo ryzyku jak skla- dovoi' ryzyku krai'ny [Rating methods for assessing political risk as a component of the country's risk]. Grani - Grani, 6, 152-157 [in Ukrainian].

Solovyh, V. P., & Inkovs'ka, Ju. M. (2012). Sub'jekty derzhavnoi' polityky brendyngu terytorij v Ukrai'ni [Subjects of state policy of branding of territories in Ukraine]. Derzhavne budivnyctvo - State building, 2. Retrieved from www.kbuapa.kharkov.ua/e- book/db/2012-2/doc/1/09.pdf [in Ukrainian].

Pylypak, M. (2010). Polityka derzhavnogo brendyngu v suchasnyh umovah [The policy of state branding in modern conditions]. Gileja - Gilea, 42, 607-614 [in Ukrainian].

Kuz'menko, T. S. (2010). Ponjattja, strukturni komponenty ta vydy brenda [Concept, structural components and brand types]. Aktual'ni problemy derzhavy i prava- Actual problems of state and law. Odesa: Juryd. l-ra. (Vol. 53). (pp. 185-191) [in Ukrainian].

Anholt, S. (1998). Nation-brands of the twenty-first century. Journal of Brand Management. (Vol. 5). Is. 6. (pp. 395-406) [in English].

Fan, Y. (2006). Branding the nation: what is being branded? Journal of Vacation Marketing. (Vol. 12). Is. 1. (pp. 5-14) [in English].

Jaffe, E. D., & Nebenzahl I. D. (2001). National image and Competitive Advantage: The theory and practice of country-of-origin effect. Copenhagen Business School Press [in English].

Aronczyk, M. (2008). "Living the Brand": Nationality, Globality and the Identity Strategies of Nation Branding Consultants. International Journal of Communication. (Vol. 2). (pp. 41-65) [in English].

Kaneva, N. (2011). Nation Branding: Toward an Agenda for Critical Research. International Journal of Communication, 5, 117-141 [in English].

Nagornjak, T. L. (2013). Brendyng terrytoryy kak vektor polytyky [Branding of the territory as a vector of politics]. Ynformacyonno-gumanytarnbij portal "Znanye. Pony- manye. Umenye" - Informational and humanitarian portal "Knowledge. Understanding. Skill", 4. Retrieved from www.zpu-journal.ru/e-zpu/2013/4/ Nagornyak_Place-Branding [in Russian].

Szondi, G. (2007). The role and challenges of country branding in transition countries: The Central and Eastern European experience. Place Branding and Public Diplomacy. (Vol. 3). Is. 1. (pp. 8-20) [in English].

Gudjonsson, H. (2005). Nation branding. Place Branding. (Vol. 1). Is. 3. (pp. 283-298) [in English].

Nation Brands 2014: The annual report on the world's most valuable nation brands. Brand Finance, December 2014 [in English].

Nation Brands 2016: The annual report on the world's most valuable nation brands. Brand Finance, October 2016 [in English].

Nation Brands 2017: The annual report on the world's most valuable nation brands. Brand Finance, October 2017 [in English].

Nation Brands 2018: The annual report on the world's most valuable nation brands. Brand Finance, October 2018 [in English].

Global 500, 2018: The annual report on the world's most valuable brands. Brand Finance. February, 2018 [in English].

Global 500, 2012: The annual report on the world's most valuable brands. Brand Finance. March, 2012 [in English].

100 najdorozhchyh brendiv Ukrai'ny [100 most expensive brands of Ukraine]. (2017). Novoe vremja - НВ digital. November 17th, 42. Retrieved from https://magazine.nv.ua/ ukr/journal/2811-journal-no-42/sto-dorogih-brendov-ukrainu.html [in Ukrainian].

Top-100 najdorozhchyh brendiv Ukrai'ny [Top 100 most expensive brands of Ukraine]. (2018). Novoe vremja - НВ digital. November 22nd, 43. Retrieved from https://magazine.nv.ua/ukr/journal/3304-journal-no-43/top-100-najdorozhchikh-brendiv- ukrajini.html [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru