Інтерактивна маркетингово-логістична система в інформаційному механізмі Карпатського Єврорегіону

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інтерактивна маркетингово-логістична система в інформаційному механізмі Карпатського Єврорегіону

Гегедош К.В.

У науковій статті зроблена спроба побудувати сучасний механізм міжнародних інформаційних відносин у транскордонному просторі на основі комплексних засад інтерактивної маркетингово-логістичної системи. За об'єкт дослідження було взято Карпатський Єврорегіон, оскільки ця інституційна структура вважається міжрегіональним центром транскордонних зв'язків між Україною та Європейським Союзом. Таким чином, у статті розроблено механізм функціонування інтерактивного транскордонного бізнес-центру через систему інформаційно-логістичної взаємодії транскордонного співробітництва; побудовано транскордонну структуру сучасної веб-платформи; вивчено фінансові механізми сприяння розвитку комунікацій на території країн-членів Карпатського Єврорегіону. Доведено, що Закарпатська область може бути з'єднувальним комунікаційним механізмом у транскордонній співпраці з усіма країнам - членами зазначеного єврорегіону (підставами для цього є сприятливе географічне та геополітичне становище, а також приналежність до всіх фінансових інструментів Європейської програми сусідства).

Початок ХХІ століття характеризується рушійною силою розвитку Інтернету, використання його переваг, застосування майже в кожній сфері. Підтвердженням цьому є бурхливий ріст електронної комерції (де кожен покупець у будь-який момент часу дня і ночі може переглянути продукцію певної фірми та замовити її товари чи послуги), віртуальних офісів (де кожен працівник може працювати незалежно від місця свого перебування завдяки локальній Інтернет - мережі), Інтернет-конференцій тощо.

«У зв'язку з цим підхід до досліджень змінюється, покладаючись більшою мірою на використання даних, які вже зібрані і доступні в цифровому форматі. Роль дослідника еволюціонує від інтерв'юера до зберігача даних, що приділяє більш пильну увагу організації та інтеграції даних, значна частина яких вже існує. Мета дослідження полягає в тому, щоб вийти за межі звичайного збору даних і їх аналізу і перейти до управління і синтезу даних, одержуваних з різних джерел, що варіюються від дискусій на фокус-групах та опитувань до соціальних мереж і великих баз даних» [1].

І тому нині, коли Україна знаходиться в євроінтеграційному векторі розвитку, у багатьох суб'єктів бізнесу, структур місцевого, регіонального та державного рівнів викликає особливий інтерес отримання можливості вивчати особливості європейського ділового середовища.

Одним зі шляхів вирішення зазначеної проблеми зможе бути налагодження інформаційно-цифрового забезпечення. Останнє потенційно надасть якісно нову ефективну прозорість даних, щодо: торговельно-економічної ситуації на ринках, інвестиційного поля будь - якої країни (інфраструктура, оподаткування, освітні послуги), пошуку партнерів для реалізації певних грантових проектів, етапів побудови й наслідків децентралізованого управління державою та ін. Витрати ж на такі дослідження окремими суб'єктами ринку коштуватимуть чимало, і навіть організація бізнес-форумів чи міжнародних конференцій, як засвідчує практика, не дає такої глибокої аналітичної діагностики всіх процесів щодо прийняття ефективних управлінських рішень.

Здавалось би, для більшості прикордонних територій Західної України, які межують з державами-членами ЄС, проблема інформаційної прозорості мала би бути менш орієнтована. Обґрунтувати це можна тим, що в механізмі транскордонного співробітництва (ТКС) однією з основ його функціонування є усунення адміністративних (в т.ч. й інформаційних) та інших перешкод задля соціально-економічного розвитку у взаємній співпраці. Однак у результаті проведеного попереднього дослідження було виявлено, що переваги та механізм транскордонної співпраці серед підприємницьких структур прикордонного регіону Закарпаття як одного із членів Карпатського Єврорегіону (КЄ) є мало відомою інформаційною компонентою. Інші ж учасники-суб'єкти ТКС, а саме громадський сектор та місцеві й регіональні органи влади, співпрацюють переважно з тими партнерами, з якими вже достатній період часу знайомі, проте все одно вважають, що транскордонна інформація бажала би бути кращою, тому що різноманітні інформаційні джерела даних вони збирають та аналізують переважно після проведення спільних заходів (семінари, конференції, приїзд іноземної делегації тощо), оскільки інтерактивне середовище в цьому напрямі діяльності ще не досить розроблене. У попередніх працях автора детально досліджується сучасний стан інформаційного забезпечення в КЄ та деяких його зарубіжних аналогів [2-3].

Теорія становлення та формування ТКС із застосуванням інформаційно-комунікаційного механізму досліджено в працях таких учених, як А. Гощинський, С. Жуков, І. Кравців, Є. Матвєєва, С. Устич та І. Чучка. Водночас в умовах розвитку цифрових комунікацій інформаційний механізм ТКС змінюється, що й потребує проведення подальших досліджень.

Таким чином, нині процес накопичення інформаційних ресурсів в окремих суб'єктів-учасників ТКС у мережі досяг такого рівня, що дозволяє говорити про процес формування віртуальних інтерактивних транскордонних центрів. У результаті їхньої роботи повинен бути добре налагоджений транскордонний портал інформаційних послуг.

Задля ефективної його побудови необхідними стануть інструменти інтерактивного маркетингу та інформаційної логістики [4-5]. До того ж, така ініціатива є і прописана в стратегії Карпатського Єврорегіону 2020 - «Бізнес-пор - тал Карпатського Єврорегіону» [6].

Метою статті з огляду на поставлену проблему є розроблення механізму з науково-практичним обґрунтуванням щодо функціонування інтерактивного транскордонного бізнес-центру (ІТКБЦ).

Термінологічна його основа відображена саме так тому, що основним завданням цього центру буде надати інформаційну послугу в режимі цифрової взаємодії суб'єктам-учасникам прикордонних територій двох і більше сусідніх держав.

Інтерактивний транскордонний бізнес-центр буде інтеграційною платформою для країн, які є учасниками його взаємодії. Тобто це утворення буде функціонувати, маючи низку національних прикордонних представництв, які матимуть також подібну назву, але з виокремленням їхніх регіональних приналежностей - інтерактивний прикордонний бізнес-центр. Функціонування елементів інтерактивних транскордонних бізнес-центрів в структурі МА «Карпатський Єврорегіон» матиме такий вигляд (рис. 1).

Головна підсистема управління є інтеграційно-міжрегіональною в ТКС, оскільки здійснює і забезпечує взаємодію регіональних підсистем сусідніх країн, її суб'єктів та учасників інформаційного середовища на основі налагодженого механізму вхідних і вихідних інформаційних потоків. Ця підсистема призначена для систематизації, зберігання та надання певних інформаційно-консультаційних послуг своїм учасникам з метою їх ефективної координації щодо майбутнього вектору розвитку; на основі об'ємної комплексної інформації - прогнозування стану розвитку транскордонного співробітництва в усіх сферах господарського та культурного життя; допомога в розробленні цільових програм соціально-економічного розвитку прикордонних регіонів

у сфері зовнішньоекономічних зв'язків та ТКС.

До цієї підсистеми головного управління слід віднести такі відділи:

- Транскордонний ІТ-маркетинг баз даних, де зберігатиметься вся база даних, яка була цим відділом систематизована й оброблена щодо процесів, явищ, продуктів й суб'єктів ТКС;

- Транскордонні мови ІТ-відносин, шо здійснює переклад інформаційних даних, які надійшли до попереднього відділу, на мови країн - учасниць єврорегіональних утворень. Перший і другий відділ взаємодіють як одне ціле;

- Транскордонна маркетингова ІТ-логістика, яка здійснює координаційні схеми управління відносин на основі отримання запиту, його систематизації та надання необхідного інформаційного продукту для зацікавленого учасника-суб'єкта регіональних представництв у системі інтерактивних транскордонних відносин (взаємодія цих відносин описується нижче);

- Транскордонний ІТ-менеджмент, функції якого зводитимуться до відстежування тенденцій, закономірностей, прихованих можливостей щодо розроблення оперативних та стратегічних планів розвитку для прикордонних регіонів двох і більше сусідніх країн (на прикладі євроре - гіональних утворень здійснюватиметься такий механізм).

Базові підсистеми управління є інтеграційно-регіональними в ТКС. Їхня основна мета - розробляти рекомендаційні схеми щодо побудови територіально-господарської економічної системи майбутнього на основі інформаційних сигналів, стану середовища і потреб клієнтської бази сьогодні; проводити постійний моніторинг регіону через збір та обробку інформації про ринок; оперативно інформувати головну підсистему управління з метою пришвидшеного обміну інформацією для прийняття правильних оперативних та стратегічних рішень його клієнтською базою тощо. До базової підсистеми управління повинні входити два елементи взаємодії: спеціалізований та клієнтсько-користувацький.

Спеціалізований елемент базового управління в основних своїх завданнях займатиметься формуванням бази даних учасників-суб'єктів відповідного регіонального середовища; супроводженням їх інформаційним консультуванням; здійсненням різноманітних інтерактивних маркетингових досліджень у межах цього прикордонного регіону; встановленням взаємозв'язку між головною підсистемою і її клієнтською базою; мотивуванням увійти всім ринковим суб'єктам регіону в цю систему інтерактивних відносин з метою збагачення інформаційної бази задля ефективності функціонування всіх гравців транскордонного співробітництва.

Спеціалізований елемент базового управління складатиметься з таких секторів (відділів інтерактивного прикордонного бізнес-центру):

- Регіональний ІТ-маркетинг баз даних, який передбачає постійний збір та систематизацію даних щодо маркетингового середовища: учасники-суб'єкти прикордонного співробітництва та їх інтереси; соціально-економічна політика держави та регіону; статистичні, інвестиційні, товарні, фінансові, наукові, освітні та інші інформаційні продукти.

- Регіональна маркетингова ІТ-логістика, яка передбачає збір запитів від суб'єктів-учасників ПКС, їх обробку та надання відповіді прямо або опосередковано через головну підсистему управління. Тут переважно виконуються дві важливі операції - комунікація із зовнішніми учасниками-суб'єктами прикордонного співробітництва (клієнтської бази користувачів) та маркетингові дослідження. Тобто у разі виникнення якоїсь потреби в одного з учасників (впровадження товару на ринок, вивчення конкурентного середовища, пошуку нових точок збуту) цей відділ систематизує запит, обробляє його і залежно від можливостей вирішення знаходить відповіді в базах даних регіонального ІТ-маркетингу чи в даних на основі аналогічного запиту в головне управління підсистеми.

- Регіональний ІТ-менеджмент у своїх основних завданнях повинен на основі комплексних інформаційних даних будувати економічне середовище таким чином, щоб усі його учасники та суб'єкти змогли якісно по-новому, ефективно та легко працювати в сучасних умовах ринкової економіки. Тут необхідно виявляти вузькі місця та приховані можливості, які забезпечать розширене відтворення життєдіяльності регіону. Аналізуватимуть та розроблятимуть на основі вивчення кращих практик територіального управління (в різних прикордонних регіонів сусідніх держав) - ефективні соціально-економічні програми, стратегії, проекти тощо. Враховуватимуть фактор прикордонності та основні переваги, які завдяки цьому можна отримати.

Клієнтсько-користувацька база даних вважатиметься тим елементом базової системи управління, який у взаємозв'язку із спеціалізованим елементом (вищеописаним) становитиме взаємопов'язаний механізм існування інтерактивного прикордонного бізнес-центру. Тобто клієнти (суб'єкти-учасники ПКС / ТКС) формуватимуть банк даних інформаційними ресурсами задля створення синергетичного ефекту взаємодії, який відображатиметься на основі використання інформаційних продуктів цими ж суб'єктами-учасниками залежно від власних потреб їхньої діяльності. А спеціалізована система буде платформою між прийняттям, обробкою і віддачею інформаційного продукту і водночас також зможе користуватися відповідними даними задля розроблення і втілення основних ідей, які сприятимуть розвитку прикордонних територій.

транскордонний логістичний маркетинговий комунікація

У клієнтсько-користувацьку базу даних входитимуть такі єврорегіональні рівні інформаційно-логістичної інтеграції, як мікро-, макро-, мега - та євросередовище.

Мікро-єврорегіональне середовище щодо інформаційного забезпечення включає суб'єктів-учасників ТКС на рівні регіону (області), району, міста, селища, села. Тобто сюди входитимуть: територіальні громади й місцеві органи влади з їх відповідними структурними підрозділами відповідальних за євроінтеграцію та ТКС (обласні та районні державні адміністрації, обласні та районні ради, виконкоми на рівні міст / сіл); бізнес-асоціації та / чи торгово-промислові палати як представники господарського комплексу регіону; громадські організації регіонального розвитку; навчальні та наукові заклади різних рівнів акредитації.

Макросередовище визначатиме наступних суб'єктів - учасників ТКС на державному рівні - Верховна рада України; Міністерство інформаційної політики; Міністерство економічного розвитку й торгівлі України; Міністерство регіонального розвитку та житлово-комунального господарства; Міністерство закордонних справ.

Мега-єврорегіональне інформаційне середовище включатиме всіх учасників ТКС на рівні єврорегіону та їх національних частин країн-партнерів.

Євросередовище інформаційного транскордонного співробітництва також вважатиметься клієнтсько-користувацькою базою, проте буде зовнішнім елементом взаємодії, який не відноситиметься ні до головної підсистеми управління, ні до базової, але буде з'єднуючою ланкою в інформаційній системі єврорегіональної співпраці. Вищеописане включатиме всі інші єврорегіони країн Європи, Асоціації європейських прикордонних регіонів та різноманітних інституцій на рівні Європейського союзу (які мають вплив на ТКС).

Отже, зазначені основи механізму функціонування ІТКБЦ вважаються складною моделлю міжрегіонального управління. Ця модель являє собою інтегровану організаційну та інтерактивно-інформаційну системи. В цю систему повинні входити висококваліфіковані спеціалісти (програмісти, маркетологи, менеджери, міжнародники, політологи, юристи), відповідне технічне та офісне обладнання й розроблені спеціальні програмні технології.

Оскільки наукове дослідження базується на застосуванні інтерактивного маркетингу, необхідною умовою є відображення побудови базового транскордонного WEB - порталу щодо ефективного використання усіма його суб'єктами-учасниками.

І тому нам чітко необхідно усвідомлювати мету та завдання, які транскордонний WEB-портал зможе вирішити.

Метою транскордонного порталу повинно стати налагодження співпраці для учасників та суб'єктів ТКС на засадах віртуального WEB-середовища. Ціль останнього полягатиме у виконанні завдання діагностики транскордонних регіонів - їхніх потреб, запитів, проблемних аспектів, пропозицій, економічних аспектів, товарів та послуг - і представленні цих результатів для полегшеного та швидшого напрацювання зв'язків між потенційними партнерами по обидва боки кордону.

Наступним кроком у побудові WEB-порталу повинно стати виокремлення тих проблем, які для учасників ТКС є вкрай важливими та які транскордонний портал завдяки сучасним інформаційно-комунікаційним технологіям зможе вирішити. І до них, ми вважаємо, слід віднести такі:

- масштаб Карпатського Єврорегіону, який охоплює 19 регіонів п'яти держав, відстань між центрами яких подекуди сягає 500 кілометрів, що спричиняє труднощі у багатосторонніх контактах у межах асоціації, і тому співпраця переважно реалізується у двосторонньому форматі. Однак, якщо налагодити досліджувану систему транскордонного порталу, ми отримаємо один регіон із п'ятьма різноманітними та взаємодоповнюючими ринками, інформація про які буде відома для всіх учасників ТКС, і, використовуючи базові компоненти інтерактивного транскордонного маркетингу, отримати / продати економічний продукт за відповідну ціну, якість, а також знайти вигідних постачальників, логістичних посередників, інвесторів чи інших партнерів, то це значно спростить завдання;

- фіктивна співпраця між органами влади, бізнесом, наукою та громадськістю. Проблема полягає в тому, що будь-які зустрічі учасників ТКС організовуються тільки під час конференцій, форумів, які проходять не так часто і не можуть допомогти у вирішенні реальних нагальних питань. Причина полягає в тому, що тут переважно обговорюють загальні проблемні питання і можливі стратегічні заходи щодо їх подолання (з урахуванням оптимістичних сценаріїв) за реально налагодженої співпраці. Але налагодженої співпраці немає, і навіть вирішення питань, здебільшого обравши певний стратегічний вектор, потребуватиме постійного моніторингу й обов'язкового оперативного управління, якого також немає, а особливо якщо говорити про таку масштабну територію, як Карпатський Єврорегіон (де учасників співпраці, їхніх проблемних питань, пропозицій є чимало). Однак транскордонний портал зможе стати універсальною платформою налагодження ефективної транскордонної співпраці як на стратегічно вищому, так і на оперативно нижчих рівнях, що кардинально змінить соціально-економічну ситуацію в прикордонних регіонах, а також допоможе на основі потужної синергетичної сили відкрити новітні вектори розвитку в майбутньому країн-членів Карпатського Єврорегіону.

Обов'язковим наступним етапом повинно стати врахування потреб учасників та суб'єктів ТКС щодо побудови ефективного транскордонного порталу. Це вважається обов'язковим атрибутом, оскільки WEB-портал створюється для формування постійної, чітко сегментованої та максимально розширеної аудиторії. Сегментуванню підлягатимуть представники бізнесу, громадськості, науки та місцевих і регіональних органів влади в межах країн-членів Карпатського Єврорегіону.

Визначення структури WEB-порталу вважається одним із ключових моментів під час його створення, оскільки від його тематичних розділів залежатиме успіх його функціонування. У транскордонному порталі для ефективного використання інструментів інтерактивного маркетингу слід налагодити таку базову структуру:

- мовний компонент сайту (залежно від країн залучених до єврорегіону);

- «Головна» (де відвідувач відразу може зрозуміти, що являє собою сайт, для чого призначений та чим і наскільки він буде корисним для цього користувача);

- «Аналітика транскордонного ринку», де вказані сторінки щодо: паспорту територій (загальний опис стану областей, районів, міст, сіл, їхніх керівних підрозділів, стратегій та оперативних цілей територіального управління, державних та місцевих організацій орієнтованих на соціальний розвиток (дитячі садочки, школи, коледжі, університети з їх відповідними програмами та проектами) з можливим як текстовим, так і фото - та кінематографічним оформленням); підприємницька діагностика (сфери економічної діяльності та відповідні їх учасники (з даними щодо можливого їхнього зв'язку), інвестиційні проекти для бізнесу з їх деталізованим змістом, яка присутня інфраструктура для розвитку підприємництва (фінансові установи, комунікації, вільні виробничі/офісні площі, трудові ресурси (через центри зайнятості та спеціалістів, підготовлених у навчальних закладах), нормативно-правова основа тієї чи іншої сфери діяльності) та відповідні пільги від їхньої співпраці саме в культурній, екологічній та соціальній сфері); громадський паспорт (відповідні організації, орієнтовані на регіональний та транскордонний розвиток із проектними ініціативами (з відкритим онлайн-голосуванням залежно від учасників користування реалізованого продукту (рішення жителів, бізнесу, науки чи влади)), практика та результати попередніх виконаних грантових проектів, перелік центрів із надання відповідних послуг (з детальним їх описом, а також для яких клієнтів, графік роботи, відповідні фінансові зобов'язання тощо); туризм (де відображатимуться його види (зелений, релігійний, велосипедний тощо), відповідальні заклади, маршрути (в межах єврорегіону), пам'ятки архітектури, культурні та духовні церемонії, фестивалі тощо);

- «Історія становлення транскордонних відносин» - відображатиметься, між якими рівнями (село, місто, регіон) ці стосунки формувалися, та конкретними його учасниками-партнерами, а також які результати вже було досягнуто та які знаходяться на стратегічній перспективі;

- «Календар подій», який замінить дошку оголошень, буде поділений на рубрики: історично-культурні (задля збагачення духовних цінностей через знання того чи іншого свята (його історичний аспект, ключові особи), фестивалів, концертів у країнах-членах єврорегіону), інформаційно-ділові (щодо проведення бізнес-форумів, конференцій чи інших аналогічних заходів, які допоможуть учасникам-суб'єктам ТКС орієнтуватися на важливі події їхньої територіальної близькості з можливістю їх відвідування);

- «Фінансові інструменти», де аналізуватиметься, які конкурси, гранти, донори, теми, для яких учасників пропонуються відповідні механізми фінансування задля ефективної транскордонної співпраці в межах єврорегіональних утворень);

- «База суб'єктів-учасників інтерактивного-транскордонного бізнес-центру (ІТКБЦ)», де відображатимуть усіх ринкових агентів його формування та використання їхніх інформаційних продуктів;

- «Анкета дня», яка формуватиметься для більш повного знання сучасного стану та потреб учасників - суб'єктів щодо ефективного управління транскордонним співробітництвом;

- «Новини Єврорегіону»;

- «Карпатський Форум / Чат»;

- «Послуги порталу»;

- Обов'язкова наявність на порталі сайтів з посиланням на соціальні мережі - «Facebook», «Google+», «LinkedIn», «YouTube».

Фінансові механізми транскордонних комунікацій в Карпатському Єврорегіоні

Побудована веб-структура транскордонного порталу вважатиметься базовою, яка підлягатиме певному корегуванню залежно від потреб учасників інтерактивного ТКС. Ці потреби зможуть бути виявлені через контент «Анкета дня» та зможуть бути доповненими і розширеними.

Вважаємо, що доречно було би, щоб кожен користувач мав можливість через персоніфіковану реєстрацію підписуватися (замовляти) власні контентні сторінки залежно від індивідуальних потреб. Це зумовлено тим, що споживачі не зацікавлені в отриманні інформації, яку вони не замовляли. Тобто суб'єкти-учасники КЄ завдяки використанню інтерактивних комунікацій в ІТКБЦ матимуть можливість заздалегідь підписатися або запропонувати власні інформаційні модулі задля ефективної співпраці в транскордонному просторі. Маркетингова орієнтація на споживача в інтерактивному режимі реально зможе реалізовуватиметься.

Слід обов'язково врахувати, що ці всі функції щодо підтримки, наповнення порталу, послуг (які він надаватиме) постійно повинні знаходитися в активному оновленому стані.

Важливо дослідити також фінансові механізми, які змогли би сприяти втіленню розробленої ідеї в життя (табл. 1).

Провівши аналіз фінансових механізмів програм міжнародного співробітництва, виявляємо, що в межах країн-членів КЄ українська частина, а особливо її Закарпатська область, входить в усі програми фінансового механізму. Це означає те, що цей регіон може мати місце з'єднувального комунікаційного механізму в транскордонній співпраці з усіма країнам-членами зазначеного єврорегіону. Таким чином, розташування в Закарпатті не тільки регіонального представництва інтерактивного прикордонного бізнес-центру, але й міжнародного представництва - інтерактивного транскордонного бізнес-центру країн-членів Карпатського Єврорегіону - буде переконливим аргументом з погляду як фінансової системи співпраці, так і геополітичного мосту між ЄС та Україною.

Отже, результати дослідження показали вагомий вплив інтерактивного маркетингу на сучасний напрям розвитку економіки в транскордонних регіонах та міжнародних відносин України та ЄС. Веб-портал виступає сучасним засобом обміну інформації, що створює широкі можливості для підтримки і розвитку відносин між суб'єктами-учасниками ТКС. Присутня на ньому інформація відповідатиме категорії вторинних маркетингових досліджень, які є відомими для широкого кола учасників ТКС. Але водночас завдяки ефективно побудованій системі менеджменту порталу веб-сайт зможе надати продавцям інформаційних ресурсів можливість отримувати ті маркетингові інформаційні продукти, які через проведені первинні дослідження для конкретного покупця є вигідними за його індивідуальних потреб.

Тому використання інструментів інтерактивного маркетингу в ТКС вважається натепер одним з інноваційних методів підвищення ефективності взаємодії країн-членів Карпатського Єврорегіону. У такій моделі співпраця в рамках міжрегіонального співробітництва зменшить суттєві витрати на локальні маркетингові дослідження та дозволить зробити європейські території прозорими, єдиними та відкритими щодо вирішення проблем соціально - економічного розвитку суспільства.

Список використаних джерел

1. МЕЖДУНАРОДНЫЙ КОДЕКС ICC/ESOMAR. URL: https://www.esomar.org/uploads/public/knowledge-and-standards/ codes-and-guidelines/ICCESOMAR_Code_Russian_.pdf

2. Гегедош К.В. Особливості становлення інтерактивно-інформаційного забезпечення в європейських інституціях транскордонної співпраці / К.В. Гегедош // Маркетинг і цифрові технології: науковий журнал / голов. ред. М.А. Окландер. Одеса, 2018. Том 2, №3. С. 24-47. URL: http://dspace.msu.edu.ua:8080/jspui/handle/123456789/2528

3. Гегедош К.В. Сучасний стан інтерактивно-інформаційного забезпечення транскордонного співробітництва в Карпатському Єврорегіоні / К.В. Гегедош // Маркетинг і цифрові технології: науковий журнал / голов. ред. М.А. Окландер. Одеса, 2018. Том 2, №4. С. 57-79.

4. Гегедош К.В. Вдосконалення механізму взаємодії України та країн Вишеградської групи в рамках Карпатського Євроре - гіону на засадах інтерактивного маркетингу / К.В. Гегедош // The Visegrad Four. Ukrainian dimension. Integration - step by step: collective monograph / editor. T. Derkach. Riga: Baltija Publishing, 2017. С. 147-160. URL: http://dspace.msu.edu.ua:8080/ jspui/handle/123456789/2183

5. Гегедош К.В. Взаємозв'язок інтерактивного маркетингу та інформаційної логістики в системі транскордонного співробітництва / К.В. Гегедош // Innovation management in marketing: modern trends and strategic imperatives: proceedings of the International scientific-practical conference (April 12-13 th, 2018) / scient. edit. S. Smerichevskyi, A. Malovychko, G. Kucharski. - Poznan, Poland: WSPiA, 2018. С. 237-240. URL: http://dspace.msu.edu.ua:8080/jspui/handle/123456789/2193

6. The Carpathian Euroregion Strategy 2020 & beyond. URL: file:///C:/Users/home/ Downloads/2016-03-31-202826-The_ Carpathian_Euroregion_Strategy_2020_web.pdf

7. ЄБРР в Україні надає гранти малим та середнім підприємствам. URL: http://bit.ly/eucosme http://www.ebrd.com/

8. Програма транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2014-2020. URL: https://www.pbu2020.eu/ua

9. Програма ТКС Угорщина - Словаччина - Румунія - Україна 2014-2020. URL: http://www.huskroua-cbc.net/ua/

10. Програма ТКС Румунія - Україна 2014-2020. URL: http://www.ro-ua-md.net/romania-ucraina-2/

11. Україна, Угорщина та ЄС домовилися про фінансування Дунайської транснаціональної програми. URL: https://www.unian.ua/ eurobusiness/2287586-ukrajina-ugorschina-ta-es-domovilisya-pro-finansuvannya-dunayskoji-transnatsionalnoji-programi.html

Размещено на Allbest.ru