Размещено на http://www.allbest.ru/

172

Механізм регулювання економіки, 2010, № 3, Т. 2

Формування комплексу ринкових сигналів соціально-відповідального підприємства

О.В. Дудкін, В.О. Щербаченко

Анотація

ринковий соціальний відповідальний споживач

Стаття присвячена особливостям інформаційної взаємодії соціально відповідального підприємства та споживачів його продукції. Автори дослідили вплив асиметрії інформації на ринок товарів з додатковою характеристикою, проаналізували способи її подолання, та визначили систему заходів, на основі яких відбувається формування ринкових сигналів.

Ключові слова: асиметрична інформація інформаційна взаємодія, ринкові сигнали.

Аннотация

А.В. Дудкин, В.А. Щербаченко

Формирование комплекса рыночных сигналов социально ответственного предприятия

Статья посвящена особенностям информационного взаимодействия социально ответственного предприятия и потребителей его продукции. Авторы исследовали влияние асимметрии информации на рынок товаров с дополнительной характеристикой, проанализировали способы ее преодоления и определили систему мероприятий, на основе которых происходит формирование рыночных сигналов.

Ключевые слова: асимметричная информация, информационное взаимодействие, рыночные сигналы.

Постановка проблеми

Серйозним завданням, яке мусить вирішити підприємство, що починає функціонувати за принципами соціальної відповідальності, є побудова діалогу з споживачем своєї продукції чи послуг. Такому підприємству слід очікувати зростання витрат на соціальні заходи, що може відобразитися на кінцевій вартості продукції компанії, а значить, необхідно проінформувати споживачів про додаткові характеристики товарів і про заходи підприємства у соціальній сфері. У зв'язку з цим виникає необхідність дослідження заходів щодо подолання інформаційної асиметрії, за допомогою яких відбуватиметься передача достовірної інформації від підприємства до споживачів. В умовах, коли лише незначна частка підприємств дотримується соціальних норм діяльності, і за відсутності подібних механізмів, підприємство може зіткнутися з тим, що продукція не буде користуватися попитом і поступово витісниться аналогічними продуктами підприємств, які приділяють соціальній відповідальності набагато менше уваги.

Аналіз останніх досліджень

Теорія ринків з асиметричною інформацією почала стрімко розвиватися починаючи з кінця минулого століття. Основи цієї теорії були закладені в працях лауреатів Нобелівської премії з економіки Джорджа Акерлофа [1], Майкла Спенса [2] та Джозефа Стигліца [3]. Дж. Акерлоф встановив, що інформаційна асиметрія може призвести до того, що частина учасників ринку може залишити його, прагнучи уникнути ризиків. М. Спенс довів, що за певних умов підприємства можуть покращити економічні результати своєї діяльності, якщо повідомлять конфіденційні відомості недостатньо поінформованим агентам. Дж. Стигліц приділив увагу випадку, коли непоінформованим учасником угоди є не споживач, а компанія, і показав, як вона може покращити своє положення, отримуючи додаткову інформацію. Також класифікації асиметрії інформації приділяється увага у праці Кривцуна І.М. [4], а її наслідки для ринку відображені у роботах Дж. Сломана [5] та Х.Р. Веріана [6]. Для аналізу ролі соціальної відповідальності підприємств у забезпеченні довгострокового добробуту громадян автор звертався до робіт С.М. Ілляшенко [7], Б.М. Голодец [8] та А.Н. Романова [9]. Передумови розвитку концепції соціальної відповідальності досліджували П. Шура [10] і Л. Корчевна [11]. Сприйняття споживачем промислової продукції етичної поведінки підприємств досліджувала А.О. Старостіна [12].

Формулювання цілей статті

Ґрунтуючись на проведеному аналізі робіт, можна зробити висновок щодо існування досліджень присвячених як окремим аспектам інформаційної взаємодії соціально відповідального підприємства зі споживачами, так і впливу асиметрії інформації на рівновагу окремих ринків. Однак на сьогодні не існує досліджень, присвячених аналізу рівноваги та подоланню інформаційної асиметрії на ринку, де поруч з продукцією звичайних компаній представлена продукція соціально відповідальних підприємств. Отже, актуальними і такими, що вимагають подальшого розгляду є вказані нижче питання, вирішення яких є метою данної роботи:

1. З'ясування впливу асиметрії інформації на ринок товарів з додатковою характеристикою (соціальна активність підприємства-виробника);

2. Дослідження особливостей обміну інформацією між соціально відповідальними виробниками та споживачами їхньої продукції;

3. Аналіз комплексу заходів соціально відповідального підприємства, на основі яких відбувається подолання асиметрії інформації.

Виклад основного матеріалу дослідження

Участь бізнесу в суспільно-значущих ініціативах, таких як захист довкілля і організація соціальних програм, все більше впливає на поведінку споживачів. Необхідність реалізації соціальних проектів навіть в умовах кризових явищ підтверджується результатами досліджень, що мали місце останніми роками. Зокрема більше половини (51%) опитаних у ході глобального дослідження, проведеного міжнародною дослідницькою компанією Nielsen повідомили, що для них дуже важливо, щоб компанії активно проводили і вдосконалювали свою політику в галузі захисту навколишнього середовища, а 42% високо оцінили участь компаній у соціальних ініціативах, які дозволяють покращити добробут суспільства і його окремих груп. Також дві третини учасників дослідження повідомляють, що зацікавлені в придбанні етичних товарів, щоб таким чином особисто підтримати екологічні та соціальні ініціативи. Однак охочих зробити грошові пожертви у підтримку подібних програм виявилося небагато - лише 13%. Цю особливість поведінки споживачів можна пояснити так: в обох випадках споживач не має абсолютної впевненості у тому, що кошти будуть використані за призначенням, проте при купівлі товарів соціально відповідальних виробників, на відміну від пожертви, він все ж таки отримає корисність від споживання продукту чи послуги. Тому при виборі між двома варіантами, охочих взяти участь у соціальних ініціативах шляхом придбання товарів виявляється значно більше (75%) [13]. Результати цього дослідження демонструють той факт, що залучення коштів суспільства для вирішення суспільних проблем найбільш ефективно відбувається за умови соціально відповідального ведення бізнесу.

На фоні розвинених країн у пострадянському просторі соціальна активність компаній має менше значення для споживачів при виборі товару. Серед основних причин цього незначний рівень обізнаності споживачів про соціальні ініціативи, а також те, що такі ініціативи проводяться безсистемно і слабо вмонтовані в структуру маркетингових комунікацій компаній. Споживачі не усвідомлюють значимість програм безпосередньо для себе та суспільства й не відчувають своєї причетності до них, а отже, має місце недостатня поінформованість стосовно діяльності соціально відповідальних підприємств.

Перед тим, як безпосередньо перейти до аналізу ринку, на якому представлена продукція соціально відповідальних підприємств, слід більш детально розглянути особливості інформаційної взаємодії компанії та споживачів.

Необхідно сказати, що для підприємств характерна певна еволюція розвитку відносин зі споживачами. Історично найважливішим для підприємств при прийнятті рішень було отримання прибутку, пізніше необхідним стало поєднання економічних результатів з якомога повнішим задоволенням споживацьких потреб, ще пізніше представники бізнесу почали враховувати інтереси широких верств суспільства [7]. На сьогодні важливість інформаційного обміну обумовлена декількома причинами.

По-перше, має місце нерівність прав споживачів та виробників продукції. Від початку розвитку торгівлі баланс прав було порушено на користь виробників [14]. Деякою мірою відсутність балансу виправлялась тим, що саме споживач приймав рішення стосовно купівлі товару чи продукції. Однак для того, щоб споживач міг зробити вибір, який його задовольнить, йому необхідна достовірна інформація. Тому традиційні права споживачів поступово були суттєво розширені для покращення обміну інформацією [15]. Зв'язок між правами виробників продукції та правами споживачів показаний на рис. 1.

Рисунок 1 Співвідношення прав виробників та споживачів продукції

По-друге, важливість обміну інформацією викликана необхідністю пошуку площини збігу інтересів споживачів та усього суспільства. Основна мета соціально відповідального підприємства має полягати у задоволенні розумних потреб споживачів згідно з інтересами широких верств суспільства. Можливі способи взаємодії підприємства, споживачів та суспільства в цілому відображені на рис. 2.

З рисунка зрозуміло, що найбільш стабільне становище підприємства спостерігається в останньому випадку, коли спільні інтереси підприємства і споживачів продукції знаходяться у більш широкому просторі збігу інтересів підприємства та суспільства в цілому. Однак для точного визначення умов такої ситуації необхідна налагоджена система інформаційного обміну між трьома вищевказаними сторонами.

Рисунок 2 Можливі варіанти співвідношення інтересів підприємства, споживачів продукції та суспільства: а) у разі розбіжностей інтересів споживачів та суспільства в цілому; б) у разі знаходження загального простору інтересів споживачів та усього суспільства; в) у разі повного збігу інтересів суспільства та споживачів

По-третє, важливість інформаційної взаємодії обумовлена зростаючою роллю небазових характеристик продукції. Вибір споживачів частіше за все (особливо це стосується складної промислової продукції) обумовлений базовими характеристиками виробів, серед яких якість, продуктивність, економічність, технічні характеристики, а також ціна. Однак при відносній рівності базових характеристик споживачі починають цікавитися додатковими властивостями продукції. Тому, поруч з інформуванням споживачів та суспільства щодо основних характеристик, виникає необхідність повідомлення про додаткові властивості продукції.

По-четверте, вимоги споживачів отримати більш достовірну інформацію про продукцію та діяльність підприємства супроводжувалися певними змінами у поведінці представників бізнес-спільноти, державних інститутів та широких кіл суспільства. У сучасному світі спостерігаються такі тенденції щодо передачі інформації про діяльність підприємств:

- зростають законодавчі вимоги стосовно надання інформації суспільству та державним установам;

- підприємство намагається інформувати не лише безпосередніх споживачів продукції, але й інші зацікавлені групи;

- має місце посилення конкуренції і необхідність донесення інформації про свої сильні сторони;

- збільшується точність донесення інформації до окремого споживача;

- відбувається пошук нових більш ефективних шляхів інформування споживачів та інших зацікавлених сторін.

З огляду на вищевказані причини, можна зробити висновок: не дивлячись на те, що від початку розвитку торгівлі інформаційна асиметрія викликала небажані наслідки здебільшого для споживачів, з розвитком економічних відносин вплив її негативних наслідків стає відчутним для підприємств та суспільства в цілому, а отже, виникає необхідність у більш прискіпливому її дослідженні та пошуку шляхів усунення.

На ринку, де продавець і покупець володіють різною інформацією про якість та характеристики товару, що продається, виникає асиметрія інформації - ситуація, в якій частина учасників угоди має важливу інформацію, якої не мають інші зацікавлені особи. Завдяки їй один учасник угоди може зловживати непоінформованістю контрагента. Подібні ситуації характерні для багатьох сфер у бізнесі, зокрема для страхування, кредитування, продажу товарів та послуг, якість яких складно оцінити до покупки [16]. Асиметрія, на відміну від власне неповноти інформації, може призвести до різкого зниження суспільного добробуту внаслідок виникнення несприятливого відбору. Несприятливий відбір - це зміни на ринку, викликані тим, що внаслідок неможливості отримання повної інформації про якість чи характеристики продукції, товари низької якості (товари без додаткових характеристик) витісняють товари високої якості (товари з додатковими характеристиками).

При аналізі ринку будь-якої продукції вважається, що товари різної якості, чи товари з різними характеристиками є різними благами, а це означає, що вони продаються і купуються на різних ринках. Однак у випадку, коли покупець не володіє інформацією про різницю у якості чи характеристиках продукції, ці блага можуть утворювати єдиний ринок і можна говорити про єдиний попит на цей товар. Інформаційна асиметрія у цьому випадку полягає в тому, що споживач поінформований про те, що на ринку існують різні типи товару, однак він не може визначити тип товару на момент купівлі.

Класичним прикладом аналізу ситуації несприятливого відбору є аналіз ринку товарів різної якості, при цьому для різних типів товарів використовують такі позначення, як високоякісні та низькоякісні товари [6]. При аналізі ринку продукції соціально відповідальних підприємств говорити про різницю у якості неможна. В цьому випадку різницею між одиницями товару є наявність додаткових нефункціональних властивостей продукції чи послуги, а саме - соціально відповідальної діяльності підприємства.

Для досягнення цілей нашого дослідження розглянемо більш детально ринок однотипних товарів чи послуг, особливістю якого є те, що певна частина продукції на ньому виготовлена підприємствами, які діють дотримуючись принципів соціальної відповідальності. Проаналізуємо основні передумови виникнення несприятливого відбору на такому ринку:

1. Єдина суттєва відмінність у характеристиках однотипних товарів - це виробництво частини продукції компаніями, що дотримуються принципів соціальної відповідальності.

2. Внаслідок додаткових витрат на соціальні ініціативи, а також на інформування споживачів про ці заходи, товар чи послуга соціально відповідального підприємства коштує дорожче.

3. За умови інформування споживач погоджується платити більше за продукцію відповідального підприємства.

4. Споживач не прагне докладати значні зусилля для усунення інформаційної асиметрії щодо небазових характеристик продукції.

5. Галузь складається з багатьох підприємств та є конкурентною.

Таким чином, не дивлячись деяке спрощення вказаних передумов, оскільки ми розглядаємо відносно короткостроковий період, за який може формуватися структура пропозиції, та оскільки для низки підприємств і галузей усі з наведених вище передумов є реальними, для подальшого аналізу будемо використовувати саме їх.

Розглянемо графічно ситуацію на ринку. На рис. 3 наведено графік визначення рівноважної частки виробників продукції з додатковою характеристикою.

Рисунок 3 Рівновага на ринку товарів з додатковою характеристикою

На рисунку горизонтальна суцільна лінія показує умову пропозиції: ринок готовий поставити товар за ціною р. Похила лінія ілюструє умову попиту: споживачі погодяться платити більше за товар, якщо частка продукції запропонованої соціально відповідальними підприємствами буде зростати. Горизонтальна пунктирна лінія показує граничні витрати підприємства МС (без урахування соціальних витрат). Ринок буде знаходитися у рівноважному стані, якщо частка продукції соціально відповідальних виробників дорівнює, або більше ніж q. За товар, що має додаткову характеристику споживач погодиться заплатити ціну a, а за товар без неї - ціну b. Вважаємо, що одразу встановити, належить обрана одиниця товару соціально відповідальному підприємству чи ні неможливо.

Нехай частка продукції соціально відповідальних підприємств на ринку дорівнює q, тоді частка продукції виробників, які не є соціально відповідальними - відповідно (1-q). Вважаємо, що галузь є конкурентною, інформація про ціни на ринку є доступною, і внаслідок цього ціна товару для різних підприємств приблизно однакова. Отже, умова пропозиції представлена горизонтальною лінією р. Слід звернути увагу та те, що лінія умови попиту є зростаючою, в той час, як криві попиту спадні. Це пояснюється тим, що лінія умови задається множиною спадаючих кривих попиту, які характеризують ситуації при збільшенні частки товарів з додатковою характеристикою на даному ринку. Водночас споживачі погоджуються платити більше, і криві попиту зміщуються праворуч та вгору. Тому і лінія умови попиту має такий же характер.

Таким чином, споживачі готові придбати товари, а виробники готові постачати продукцію на ринок лише, коли:

. (1)

Ділянка, на якій може встановитися ринкова рівновага, на графіку затемнена. Для її досягнення частка продукції соціально відповідальних фірм має знаходитися у межах від q до 1, а ціна від р до а. Якщо частка соціально відповідальних виробників буде менше q, то хоча споживачі погодяться платити менше ніж р, частина виробників відмовиться продавати свій товар за такою ціною. Отже, рівновага не встановиться.

Таким чином, щоб встановилася рівновага, кількість продукції соціально відповідальних підприємств повинна бути рівною чи більше величини q. В протилежному випадку на ринку буде представлена лише продукція компаній, які нехтують соціальними заходами, не несуть соціальних витрат і можуть продавати продукцію по низькій ціні. Отже, інформаційна асиметрія призведе до несприятливого відбору, що відобразиться у повному припиненні угод із соціально відповідальними виробниками, хоча за умови повної інформаційної прозорості їхню продукцію могли купувати по ціні, що компенсувала б витрати як на виробництво, так і на проведення соціальних заходів.

Особливістю аналізованого ринку є те, що рівень встановленої ціни продукції впливає не лише на сукупну пропозицію товару, але і на структуру пропозиції. Ціна попиту визначається часткою товару з кращими якостями. Чим більше частка таких товарів у структурі попиту, тим вищою є ціна попиту. Цим частково можна пояснити те прагнення, з яким намагаються виглядати соціально відповідальними навіть підприємства, що насправді ігнорують подібну діяльність. В короткостроковій перспективі така поведінка буде вигідною кожному виробнику і дозволить обґрунтувати підвищення ціни продукції. Однак в довгострокову періоді вона призведе до загострення несприятливого відбору.

Якщо рівновага на ринку не встановиться (при невеликій кількості соціально відповідальних підприємств), виходом для подолання ситуації несприятливого відбору буде інформування споживачів щодо соціальної діяльності підприємств. Асиметрія інформації призводить до зниження ефективності ринку в цілому. Однак, перш за все, вона є неприпустимою для виробників товарів з додатковими характеристиками. Вони зацікавлені в тому, що споживач міг виділити їхню продукцію серед загальної маси товарів, а отже, виникає необхідність у розгляді засобів усунення асиметрії інформації та подолання несприятливого відбору.

Простіше за все поінформувати споживачів про властивості товару безпосередньо сповістивши за допомогою рекламних заходів. Проте до подібних дій можуть вдаватися усі виробники, а це означає, що такі заходи не будуть насправді свідчити про властивості товару. Умовою ефективного інформаційного повідомлення є те, що його легше надати соціально відповідальному підприємству, ніж іншим виробникам, і це повинно бути зрозумілим споживачеві.

Такими інформаційними повідомленнями можуть бути ринкові сигнали. Ринкові сигнали - це заходи підприємства, які об'єктивно та з максимальною відповідністю реальному становищу інформують споживачів стосовно характеристик продукції і особливостей своєї діяльності; попереджують несприятливий відбір. Посилання адекватних ринкових сигналів допомагає підприємству знизити ризики, а споживачеві отримати інформацію про товар, який він прагне придбати, і про його виробника.

На рис. 4 показано процес інформаційної взаємодії між підприємством і споживачем, у ході якого відбувається формування та передача ринкових сигналів. Схема демонструє послідовність інформування споживачів та зворотній зв'язок, що проявляється у виборі продукції споживачем і відшкодуванні витрат підприємства. Споживачі скоріше погодяться докласти зусиль, щоб дізнатися про базові властивості продукції (ціна, якість, надійність тощо), ніж про додаткові (чесність, клієнтоорієнтованість, соціальна спрямованість), а отже, про них доведеться повідомляти безпосередньо підприємству або посередникам. Підприємство, витрачаючи кошти на сигнальні заходи, сподівається отримати прихильність споживачів, які свідомо обиратимуть саме його продукцію. Таким чином, після продажу продукції підприємство здатне буде покрити витрати на виробництво, сигналювання, а також витрати на соціальні ініціативи, а значить здобуде конкурентні переваги порівняно з тими фірмами, товари яких, можливо, мають подібні функціональні властивості і той же рівень якості, але їхня діяльність не відповідає критеріям соціальної відповідальності.

Рисунок 4 Схема інформаційної взаємодії між соціально відповідальним підприємством та споживачами

Також на схемі показано, що вирішення проблеми асиметрії інформації на ринку і, відповідно, формування ринкових сигналів може здійснюватися підприємством трьома способами: самостійно, через недержавних посередників, за допомогою державних установ.

Комерційними посередниками виступають фірми, що проводять аудит на відповідність соціальним стандартам, суспільні організації, галузеві об'єднання, засоби масової інформації тощо. Ті ж самі функції можуть виконувати державні посередники, однак суттєві особливості їхньої діяльності - орієнтація на дотримання національних, а не міжнародних нормативних документів, переслідування не стільки економічних, скільки соціальних цілей, а також те, що ці установи можуть вдаватися до контролю та регулювання соціальної активності підприємств. Окрім цього, функцією державних посередників є створення загальних умов для впровадження принципів соціальної відповідальності підприємств країни. Також підприємство може самостійно інформувати споживачів, без участі державних та недержавних посередників. Прикладом подібних заходів є інформування через власний сайт, створення інформаційних баз, що дозволяють простежити етапи виготовлення продукції, надання гарантій в обсягах, що перевищує вимоги законодавства, використання внутрішніх ЗМІ та інше. Розглянемо конкретні дії державних установ щодо створення належних умов для інформування споживачів про соціальну відповідальність підприємства та заходи компанії щодо формуванню ринкових сигналів, котрі відповідають цим діям (табл. 1).

Таблиця 1

Заходи, на основі яких відбувається формування ринкових сигналів

Слід додати, що особливості формування ринкових сигналів значною мірою залежать від галузі, в якій діє підприємство. Наприклад, на ринках промислової продукції (зокрема, машинобудування) існує проблема незначного попиту на додаткові характеристики з боку споживачів складних науково-технічних товарів і послуг [17]. Процес прийняття рішення про закупівлю такої продукції характеризується низкою особливостей:

- рішення про закупівлю приймається не одноосібно, а колективно;

- ключову роль у виборі товару відіграють раціональні доводи;

- пріоритет надається функціональним базовим характеристикам;

- прийняття рішення може займати тривалий час;

- додаткові небазові характеристики починають відігравати роль лише при рівності основних характеристик.

Оскільки вибір споживачів промислової продукції базується на раціональному сприйнятті її властивостей, необхідно навіть додаткові характеристики зробити більш придатними для раціонального аналізу. По відношенню до соціальної відповідальності це означає системність соціальних ініціатив, їх поєднання з основними бізнес-процесами, доведення інформації щодо переваг до споживача цієї продукції.

Висновки

Можна стверджувати, що неподолана асиметрія інформації на ринку продукції соціально відповідальних підприємств може поступово призвести до зниження попиту на неї. Додаткова властивість товару чи послуги, що характеризувала соціальну активність підприємства поступово зникне. Отже, соціально відповідальні підприємства зацікавлені в ліквідації інформаційної асиметрії і шляхом формування адекватних ринкових сигналів можуть її подолати.

Формування ринкових сигналів може відбуватися як за участі виключно підприємства, так і за допомогою заходів державних установ та комерційних посередників. При цьому держава займається більш широкими ініціативами, що створюють умови для усунення інформаційної асиметрії, а підприємство і посередники - конкретними заходами на мікрорівні.

Подальшим напрямком досліджень може бути вивчення ринкових сигналів на конкретних ринках і з'ясування того, наскільки в окремих галузях соціальна діяльність підприємств є вагомою для споживачів при виборі продукції. На рівні держави важливим питанням є формування дієвих механізмів подолання несприятливого відбору. На рівні компанії актуальним залишається впровадження принципів соціальної відповідальності в діяльність підприємств та вибір таких напрямків соціальних ініціатив, які дозволять скоротити різницю у цінах у порівнянні з продукцією інших підприємств галузі.

Література

1. Akerlof А. George The Market for “Lemons”: Quality Uncertainty and the Market Mechanism / George A. Akerlof // The Quarterly Journal of Economics. 1970. V.84. P.488-500. Bibliography: p. 499-500.

2. Michael Spence. Job Market Signaling / Spence Michael // The Quarterly Journal of Economics. 1973. V.87. P.355-374. Bibliography: p. 373-374.

3. Stiglitz Joseph. Equilibrium in Competitive Insurance Markets: An Essay on the Economics of Imperfect Information / J. Stiglitz, M. Rothschild // Quarterly Journal of Economics. 1976. V. 90. Р. 629-650.

4. Кривцун І. М. Проблеми національної та регіональної економіки. Асиметрія інформації на страховому ринку України / І. М. Кривцун // Економічний простір. 2008. №13. С.44-49.

5. Asymmetric information and market failure. [Електронний ресурс] / John Sloman // Teaching Business & Economics - 2006. № 3. Режим доступу до журн.: http://findarticles.com/p/articles/mi_qa3889/is_200610/ai_n17192783/.

6. Varian Hal R. Intermediate Microeconomics: A Modern Approach, Seventh Edition / Hal R. Varian -7-th edition. New York: W.W. Norton & Company, 2005. 784с.

7. Маркетинг: Бакалаврський курс: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. /за редакцією С.М. Ілляшенка. Суми: ВТД „Університетська книга”, 2004. 976 с.

8. Голодец Б. М. Современная концепция социального маркетинга / Б. М. Голодец // Маркетинг в России и за рубежом. 2001. №6. С. 3-9.

9. Маркетинг / [А. Н. Романов, Ю. Ю. Корлюгов, С. А. Красильников и др.] ; под. ред. А. Н. Романова. М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1995. 560c.

10. Шура П. Социальный портрет бизнеса. Путеводитель по социальным программам российского бизнеса / П. Шура, И. Тросников, К. Чернов. М.: The Platzdarm Group, Альпина Бизнес Букс, 2004. 196 с.

11. Аналіз розвитку систем управління соціально відповідального підприємства та проблеми її упровадження в Україні. / Л. Корчевна, В. Новіков, В. Домницька, В. Жогло // Системи управління. 2009. №3. С. 50-53.

12. Старостіна А.О. Промисловий маркетинг: Теорія, світовий досвід, українська практика / Старостіна А.О., Длігач А.О., Кравченко В.А. К.: Знання, 2005. 764с.

13. Nielsen: Несмотря на финансовый кризис, потребители думают о вечном // Социальная ответственность бизнеса. Сайт Агентства социальной информации. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.socotvet.ru/Bases/SOB/sob.nsf/0/CFABC1ECE8EE4B04C32574F0005A7719.

14. Хейне П. Экономический образ мышления / Пол Хейне, Питер Боуттке, Дэвид Причитко - М.: Вильямс, 2007. 544 с.

15. Сайт информационный бизнес-портал Мarket-pages.ru [электронный ресурс]: Место консъюмеризма в маркетинговой деятельности. Режим доступа: http://www.market-pages.ru/psixologiypro/5.html

16. Моисеев С. Асимметричная премия Нобеля / С. Моисеев // Валютный спекулянт. 2001. №12. С. 74-77.

17. Юлдашева О. Содержание промышленного маркетинга. [Електронний ресурс] // Сайт b2blogger.com. Режим доступу: http://b2blogger.com/articles/marketing/31.html.

Размещено на Allbest.ru