Екологічний маркетинг

Размещено на http://www.allbest.ru/

Екологічний маркетинг

Відомо, що будь-яка діяльність спонукається певними факторами, сукупність яких являє мотивацію цієї діяльності. При цьому значна частина цих факторів є зовнішніми стосовно суб'єкта діяльності. Таким чином, різні суб'єкти ринкової діяльності мають певні можливості спрямування діяльності інших. У контексті сталого розвитку значний інтерес являє формування таких напрямків діяльності, які б характеризувалися високим ступенем економічної ефективності та екологічної безпеки. При ринкових відносинах суб'єкти діяльності природно шукають економічно ефективні напрямки інноваційної діяльності, а на ступінь екологічної безпеки звертають увагу лише найбільш далекоглядні їх представники, що усвідомлюють необхідність збереження природної основи існування людства або ж можливість використання екологізації своєї діяльності як значної конкурентної переваги, що формує імідж підприємства і в подальшому приносить великі прибутки.

При обґрунтуванні напрямків мотивації екологізації інноваційної діяльності, на погляд автора, необхідно керуватися підходом, спрямованим на досягнення максимального інтегрального екологічного ефекту (починаючи від здійснення розроблення інновації і до утилізації товару, що був вироблений у результаті її впровадження). При цьому більшість існуючих наукових розробок з екологізації інноваційної діяльності стосуються окремих видів діяльності чи враховують екологічність окремих її етапів.

Автор роботи поставив мету формування теоретико-методичних основ визначення стратегічних напрямків формування мотивації інноваційної екологічно спрямованої діяльності. Завданнями роботи є визначення напрямків створення мотивації екологічно спрямованої інноваційної діяльності різними суб'єктами ринку, дослідження можливостей мотивування споживання екологічно спрямованих інновацій різними суб'єктами ринку, виконання аналізу методів мотивування екологічно спрямованої інноваційної діяльності на різних рівнях управління, розроблення методичного підходу щодо визначення стратегічних напрямків формування мотивації інноваційної діяльності екологічного спрямування.

Процес мотивування екологізації інноваційної діяльності повинен відбуватися циклічно, базуючись на кожному новому витку на досягнутому рівні науково-технічного прогресу та створеному рівні мотивації екологічно спрямованої інноваційної діяльності. В першому наближенні система мотивації екологізації інноваційної екоспрямованої діяльності повинна містити компоненти, зображені на рис.1.

Рисунок 1 - Система мотивації розвитку екологічно спрямованої діяльності

Для створення та розвитку відповідної системи мотивації повинен бути задіяний мотиваційний механізм екологізації інноваційної діяльності, глибинним змістом розгортання якого є імплантація екологічних цілей в інтереси споживачів, товаровиробників й інших суб'єктів ринку [2].

За масштабністю згідно з даними [3] екологічні інтереси поділяють на такі:

1 Загальнонаціональні екологічні інтереси полягають у прагненні суспільства мати такий стан природного середовища, який забезпечує нормальне відтворення та життєдіяльність.

2 Регіональні аналізують через те, що залежність життєдіяльності населення більш брудних регіонів від впливу навколишнього середовища більша, ніж населення менш забруднених територій, потреби населення більш брудних регіонів в більшому ступені націлені на вирішення природоохоронних проблем, ніж в регіонах з меншим навантаженням на природні системи.

3 Локальні екологічні інтереси виникають у груп населення, що проживають у безпосередньому наближенні до джерел підвищеного антропогенного впливу: біля великих металургійних заводів, уранових шахт, АЕС, хімічних комплексів тощо.

4 Особисті екологічні інтереси проявляються у членів суспільства, які вразливіше реагують на стан природного середовища (наприклад, хворі на легеневі хвороби більш прискіпливо ставляться до якості повітря у районах їх проживання).

Екологічні інтереси значно відрізняються залежно від їх суб'єктів. Основними інтересами споживачів екологічно спрямованих інновацій є: забезпечення здоров'я, економія коштів при споживанні чи користуванні, низька купівельна ціна товару, забезпечення виконання кількох функцій одним товаром, схвалення іншими (престиж), безпека споживання / експлуатації, придатність до використання в конкретних умовах, простота, комфортність споживання / користування / експлуатації, сучасність, подібність до відомого товару.

Основними інтересами виробників, які впроваджують екологічні розробки і тим самим забезпечують попит на екологічні розробки, є: зниження собівартості виробництва за рахунок зниження екологічних зборів, платежів і штрафів, економії ресурсів при експлуатації та утилізації, забезпечення низької купівельної ціни товару, можливість розширення існуючих і завоювання нових ринків збуту, забезпечення здоров'я працівників, безпеки виробництва, підвищення статусу підприємства. В ринковій економіці основним напрямком дій (інтересом) виробника екологічних товарів є задоволення потреб у споживанні виробленої ним продукції для забезпечення прибутку. Інші інтереси є похідними від цього.

Основними інтересами розроблювачів екологічних інновацій, є: підвищення прибутку, можливість розширення існуючих і завоювання нових ринків збуту тощо.

Найвагомішими з них у мотивуванні екологічно спрямованої інноваційної діяльності є суспільні та державні інститути. Основними їх інтересами є: підвищення екологічної безпеки, піднесення національної економіки, забезпечення конкурентоспроможності країни, забезпечення здоров'я нації, подолання безробіття, поповнення державного бюджету.

Як бачимо з наведених прикладів, інтереси суб'єктів ринку екологічно спрямованих інновацій істотно відрізняються. Екологізація інноваційної діяльності спостерігається у випадках, коли на ринку з'являються такі екологічно спрямовані інновації, які відповідають інтересам основних суб'єктів ринку.

При дотриманні певних умов інтереси (мотиви) суб'єктів ринку екологічно спрямованих інновацій можуть цілеспрямовано змінюватися і формуватися на різних рівнях. Для задоволення власних інтересів суб'єкти ринку можуть цілеспрямовано формувати інтереси інших суб'єктів (керованих). При правильно сформованій мотивації керовані суб'єкти, задовольняючи свої інтереси, сприяють задоволенню інтересів інших, мотивуючих суб'єктів ринку. Кожен із суб'єктів ринку може стимулювати екологізацію інноваційної діяльності інших суб'єктів. У табл.1 автором подано приклади формування мотивації екологічно спрямованої інноваційної діяльності на таких рівнях: державному, виробника та споживача екологічно спрямованих інновацій.

Таблиця 1 - Формування мотивації екологічно спрямованої інноваційної діяльності на різних рівнях

Необхідно зазначити, що не всі суб'єкти можуть впливати на інших суб'єктів з однаковою силою. Невипадково у прикладах формування мотивації екологізації інноваційної діяльності різними суб'єктами ринку, поданих у табл.1, виділені державний рівень, рівень виробника та споживача. Саме вони найбільш суттєво впливають на хід її екологізації. І саме від ступеня умотивованості їх екологічно спрямованих дій залежить екологічність інноваційної діяльності в цілому в країні чи на певному ринку (певній галузі). Проте хоча в цілому інтереси можна стимулювати, однак існують і такі, які стимулюванню не піддаються.

Особливо важливим є аналіз і урахування різноспрямованих мотивів дій суб'єктів ринку виробниками екологічно спрямованих інновацій. Це обумовлюється тим, що саме виробники обирають для організації виробництва певні технології, види товарів тощо. Від екологізації процесу виробництва і екологічності отриманих у результаті товарів найбільшою мірою залежить рівень екологічної безпеки країни. Виробник екологічних інновацій діє у певному макро- та мікросередовищі (рис.1), з його погляду мотивація дій інших суб'єктів ринку є зовнішніми чинниками впливу на його діяльність.

Рисунок 2 - Вплив мікро- і макросередовища на роботу товаровиробника

Як бачимо з прикладів, поданих у табл. 1, дії одних суб'єктів ринку інновацій суттєво впливають на дії інших суб'єктів, створюючи нові інтереси і мотиви екологізації діяльності і мотивуючи тим самим розвиток екологічно спрямованої інноваційної діяльності. Таким чином, мотивація екологізації інноваційної діяльності кожного з суб'єктів ринку є зовнішніми чинниками формування мотивації інших суб'єктів ринку.

Основним суб'єктом ринку, на якого орієнтується виробник, є споживач. Тому особливо важливим є аналіз мотивації споживання екологічних товарів. До того ж, як свідчать попередні дослідження [1], витрати на просування екологічних товарів на ринку значною мірою залежать від рівня купівельної готовності споживачів. У свою чергу, ступінь купівельної готовності, на погляд автора, значно залежить від рівня мотивації здійснення екологічно орієнтованої покупки. Аналіз мотивів дій суб'єктів мікросередовища підприємства (особливо споживачів) дасть змогу окреслити напрямки мотиваційного управління екологізацією їх дій.

Необхідно зазначити, що споживачами екологічних товарів можуть бути не тільки кінцеві споживачі (вони є в основному споживачами екологічно чистої продукції харчування, екологічно чистих товарів для побуту, засобів індивідуального захисту тощо), а й окремі суб'єкти господарювання (наприклад, очисного обладнання), уряд (зокрема через держзамовлення), інші державні та суспільні інститути, іноземні підприємства та спілки, посередники різних типів тощо. Вони пред'являють попит на екологічні товари, мотивуючи тим самим їх виробництво. Проте іноді спонукати до цього їх можуть державні та суспільні інститути.

На прикладі типів екологічних товарів, поданих у роботі [2] (з окремими авторськими уточненнями), розглянемо, які суб'єкти ринку у більшості випадків є їх споживачами, а також є зацікавленими у формуванні ринку даних товарів і відповідно готовими на певні витрати заради цієї мети (у табл.2 вони називатимуться суб'єктами-мотиваторами).

Забезпечити формування ринку екологічно спрямованих інновацій можна при достатній їх відповідності інтересам суб'єктів ринку. Конкретні екологічно спрямовані інновації здебільшого лише частково задовольняють інтереси різних суб'єктів ринку, які активно взаємодіють на ринку [4] (можуть повністю влаштовувати одних і одночасно бути неприйнятними для інших).

Таблиця 2 - Основні споживачі екологічно спрямованих інновацій та суб'єкти-мотиватори розвитку їх ринку

Різних суб'єктів ринку цікавить екологічність інновацій лише на окремих етапах їх життя. Це пов'язано з різною мотивацією екологізації діяльності для різних суб'єктів ринку. Споживачів цікавить в основному екологічність інновацій на етапі їх споживання. І тому найчастіше на ринку з'являються екологічно чисті товари. При цьому екологічно чисті продукти харчування, іграшки чи шпалери не містять шкідливих речовин і не становлять прямої загрози здоров'ю їх споживачів. Проте для суспільства важливою є екологічність товару на всіх етапах існування інновації. На різних етапах існування такі екологічно чисті товари можуть завдати довкіллю непорівнянної з вигодами споживачів шкоди. Маючи попит на такі товари, споживачі мотивують розвиток виробництва саме таких товарів.

Однак, об'єднавшись в суспільні рухи, організації тощо, вони також впливають на екологізацію інших етапів існування товарів. Основними органами громадського управління в галузі екології є [1]: Українське товариство охорони природи, Українська екологічна академія наук, Українська екологічна асоціація, “Зелений Світ”. Їх вплив може бути спрямований на інших споживачів, на конкретних товаровиробників і на державні інститути.

Вплив на інших споживачів може відбуватися шляхом формування позитивного ставлення (популяризація) до екологічних інновацій і негативного - до неекологічних.

Споживачі можуть впливати на конкретні підприємства. Найчастіше такий вплив має вигляд різного роду протестів проти випуску екологічно неприйнятних товарів. Крім того, підприємства прагнуть завоювати позитивну репутацію у суспільстві, у тому числі шляхом відмови від виробництва неекологічних товарів і переходу на виробництво екологічних.

Споживачі можуть також впливати на державні інститути (частіше на органи місцевого та регіонального управління). Такий вплив може відбуватися, наприклад, у формі страйків, протестів. До цих методів також можна віднести лобізм (проведення суспільними організаціями роботи із законодавчими службами та урядовими чиновниками).

Одним із найбільш дієвих методів мотивування виробництва товарів споживачами є пред'явлення попиту на екологічні інновації і відмова від неекологічних. Виробник завжди прагне випускати тільки продукцію, що має платоспроможний попит.

Державний рівень є найдієвішим з погляду можливості мотивації екологізації інновацій на всіх етапах їх життя. Лише державні інститути цікавить екологічність товарів на всіх етапах життя інновацій в цілому, яка підвищує екологічну безпеку країни.

Державні інститути можуть впливати на рівень споживача, підприємства, а також на мікро- та макросередовище, в якому функціонує підприємство. Державні інститути мають безліч важелів управління екологізацією інноваційної діяльності. До прямих методів управління відносять адміністративні методи, до непрямих - економічні та організаційні.

У роботі [3] виконано аналіз методів, які застосовуються в Україні, а також методів, використання яких може бути доцільним. Його результати свідчать, що найдієвішими є економічні методи. Більшість із них чинять вплив на рівень підприємства, деякі - і на рівень споживача, іноді й на інших контрагентів підприємства. Всі економічні методи державного управління екологізацією інноваційної діяльності поділяються на дві групи: застосування негативних стимулів до виробників екологічно небезпечних товарів (примусові механізми) та позитивних стимулів до розроблювачів і виробників екологічних товарів (заохочувальні механізми).

На державному рівні стимулюється також і екологізація попиту. Шляхом екологічного виховання, екологічної освіти тощо стимулюється екологічно орієнтований попит.

Ринок товарів екологічного призначення частково формується завдяки їх придбанню окремими споживачами, занепокоєність екологічними проблемами яких зростає. Однак для того щоб їх купували суб'єкти господарювання, у більшості випадків необхідною є мотивація з боку держави. Хоча незначна їх частина купуватиме такі товари для підвищення свого іміджу, більш значна частина - для зниження витрат на ресурси і підвищення ефективності виробництва в інший спосіб.

Особливе значення має управління формуванням ринку екологічних товарів для окремих суб'єктів господарювання, які орієнтуються на виробництво екологічних товарів. У багатьох випадках такі підприємства повинні не стільки орієнтувати свою виробничо-збутову діяльність на задоволення потреб і запитів фактичних і потенційних споживачів, скільки формувати та стимулювати ці потреби.

Підприємство може впливати на споживачів екологічної продукції, формуючи ринок екологічних товарів за допомогою засобів, що входять до комплексу стимулювання: реклами, стимулювання збуту, пропаганди (або паблісіті), особистого продажу тощо.

Серед особливостей екологічних інновацій можна назвати те, що часто схожі на звичайні аналоги екологічні товари є унікальними. Тому для приваблення споживачів виробник екологічних товарів, аналоги яких є на ринку, повинен надавати споживачам інформацію про унікальність своїх товарів і використовувати методи мотивування споживачів, які відрізняються від методів, застосовуваних конкурентами.

Необхідним є інформування покупців щодо економічної доцільності споживання чи експлуатації екологічних інновацій. Покупці повинні усвідомити, що екологічність - дуже важливий показник якості товару, що купівля більш коштовних екологічних товарів окупається, тобто усвідомлювати відому думку, що “ми не настільки багаті, щоб купувати дешеві речі”. Так, вживання екологічно чистих продуктів харчування, використання екологічного посуду для приготування їжі, якісних фільтрів для очищення питної води сприяє поліпшенню стану здоров'я, зменшуючи витрати на ліки та лікувальні засоби. Використання автомобілів з інжекторним двигуном не тільки знижує забруднення навколишнього природного середовища, а й реально економить кошти його власника. Установка очисного обладнання дозволяє платити менше платежів і штрафів за забруднення та ін.

Для мотивації екологічно спрямованих покупок у рекламі екологічних спрямованих інновацій необхідно відображати такі основні моменти:

вони задовольняють одночасно різні потреби (так, екологічно чисті продукти харчування не тільки насичують організм, а й виконують, наприклад, лікувальні чи профілактичні функції). Тобто, крім базової функції, екологічні товари здебільшого виконують ще й додаткові;

екологічно спрямованим інноваціям властиві унікальні можливості, характеристики, властивості, що значно відрізняють їх від аналогів. Це можуть бути і відмінності в технології виробництва, і унікальність складу товару, і додаткові ефекти, які можна отримати при використанні товару споживачем;

показники їх якості, як правило, вищі, ніж показники якості їх аналогів;

екологічно спрямовані інновації дають не тільки сьогоднішній (тимчасовий чи одноразовий) ефект, а й ефект у перспективі, у майбутньому. Це стосується і споживання екологічно чистих продуктів харчування (що дає можливість у майбутньому витрачати менше коштів на ліки та медичне обслуговування), і очисного обладнання (підприємства після його установлення витрачатимуть менше коштів не тільки на сьогоднішні платежі за забруднення навколишнього природного середовища, а й на відновлення матеріальної бази підприємства, медичне обслуговування своїх працівників у майбутньому, крім того, такі підприємства не відчуватимуть на собі опір з боку громадських організацій), і інших екологічних інновацій;

використання екологічно спрямованих інновацій сприяє поліпшенню якості життя прийдешніх поколінь.

Сприяти формуванню мотивації екологічно спрямованої інноваційної діяльності можуть також інші суб'єкти ринку.

Мотивація екологізації інноваційної діяльності конкурентами полягає в тому, що, вдосконалюючи свої товари, вони спонукають до цього й інші підприємства.

Розглянемо методи формування мотивації інноваційної діяльності економічними контрагентами (діловими партнерами).

Вплив посередників на дії підприємства щодо формування ринку екологічних інновацій полягає в такому:

посередники, сприймаючи позитивне чи негативне ставлення споживачів до певних товарів, відповідно сприяють чи не сприяють їх просуванню на ринку;

посередники можуть сприяти збільшенню обсягів збуту, вони безпосередньо контактують зі споживачами, відчувають реакцію споживачів, їх потреби та запити і на основі цього формують ідеї щодо удосконалення товарів, зміни асортименту чи переорієнтації виробництва на інші товари і доводять ці ідеї до виробників;

посередники (точніше, їх певні типи) контактують зі споживачами під час прийняття рішення щодо придбання екологічно спрямованої інновації й іноді мають можливість змінювати прийняте рішення.

Інвестори можуть впливати на формування підприємством ринку екологічно спрямованих інновацій, ставлячи умови щодо екологічних проектів, які потребують інвестицій.

Від постачальників сировини, комплектуючих, різних послуг тощо багато в чому залежить екологічність товарів, що виробляються. Так, постачальники сировини та комплектуючих створюють можливість чи неможливість виробництва екологічної продукції. Постачальники транспортних послуг - можливість збереження якості сировини під час доставки на виробництво, готових екологічних товарів - до споживача чи посередника. Постачальники розробок екологічних товарів, техніки та технології їх виробництва створюють певні умови виробництва екологічних товарів. Від них залежить правильність обрання варіантів екологічних товарів, їх досконалість, ефективність виробництва, ступінь новизни.

Діяльність з виробництва та продажу екологічних товарів, її конкурентоспроможність значною мірою залежить від думки громадськості. Тому підприємства, які працюють у цій галузі, повинні приділяти досить велику увагу формуванню іміджу підприємства. Це частково вирішується за допомогою реклами, акцій милосердя, спонсорства, випуску прес-релізів та інформаційних матеріалів про діяльність підприємства, замовлених статей, випуску звітів, проведення прес-конференцій і презентацій. Дуже важливою є також екологізація підприємствами діяльності їх економічних контрагентів, особливо постачальників.

На міждержавному рівні також здійснюється управління формуванням екологічного ринку. Реалізується воно безліччю міжурядових і неурядових організацій, які займаються охороною природи. Багато хто з них розробляє програми з актуальних питань сталого розвитку, вимоги щодо охорони природи для використання на різних рівнях, поширює інформацію з питань охорони природи, надає консультації, фінансову та технічну допомогу.

Інтеграція України у світову економіку та систему міжнародної екологічної безпеки висуває завдання послідовного переходу на міжнародні стандарти. Прийнята більшістю країн світу система міжнародних стандартів диктує особливі вимоги до екологічної безпеки продукції як на стадіях її проектування, розроблення, виробництва, збереження, так і на стадії утилізації після використання, стимулюючи в такий спосіб розвиток екологічного ринку.

Україна є учасницею природоохоронних конвенцій глобального та регіонального характеру та протоколів до них, Міністерство екології та природних ресурсів України координує природоохоронне співробітництво у рамках довгострокових міжнародних угод і договорів [1].

Але, на жаль, у багатьох випадках екологізація сприймається далеко не всіма суб'єктами ринку. Окремі з них можуть не сприймати чи навіть чинити опір екологізації. Тобто водночас із мотиваційними впливами суб'єктів ринку щодо екологізації товарів завжди відбуватимуться зворотні протидіючі екологізації реакції з боку інших суб'єктів ринку. Таку реакцію можна очікувати, наприклад, з боку виробників сировини - як опір впровадженню рециркуляції відповідних товарів, з боку виробників енергоносіїв - проти енергозберігаючих заходів, від виробників меблів - проти заходів щодо збільшення терміну служби їх продукції. Справа в тому, що значна частина заходів щодо екологізації товару збільшує відповідний екологічний ринок і водночас витісняє з ринку чи зменшує частку ринку окремих товаровиробників. І хоча не завжди опір екологізації відбувається відкрито, його вплив може бути значним. Для задоволення своїх інтересів і збереження ринку збуту конкуруючі суб'єкти ринку можуть йти навіть на порушення законодавства, ведення недобросовісної конкуренції тощо.

Важливою проблемою спрямування зусиль з мотивування екологічно спрямованої інноваційної діяльності є правильне визначення стратегічних напрямків її здійснення, що мають найбільший ступінь екологічності. На погляд автора, ступінь екологічності інноваційної діяльності необхідно визначати залежно від рівня екологічності товарів, що отримуються в результаті її здійснення. Такий підхід дає змогу враховувати екологодеструктивний вплив інноваційної діяльності на всіх етапах життя товару.

Останнім часом з'явилося багато наукових досліджень стосовно оцінки шкоди, завданої виробництвом певних товарів, або ж екологічних вигод, отриманих при їх використанні чи споживанні. Проте у більшості випадків розглядається вплив товарів на довкілля лише на окремих стадіях їх життєвого циклу (наприклад, аналізується позитивний вплив на довкілля очисного устаткування). Однак при цьому з ним не зіставляється шкода, що завдається довкіллю під час його розроблення, виробництва, утилізації. Тому необхідною є розроблення методичного підходу щодо такої оцінки рівня екологічності товару, яка б враховувала його вплив на довкілля (негативний і позитивний) протягом всього життя товару за всіма напрямками.

Товари, необхідні суспільству для задоволення різноманітних потреб, чинять вплив на довкілля, який можна поділити:

за видами впливу: механічний; хімічний; фізичний, у т.ч. тепловий (термальний), світловий, шумовий, електромагнітний; радіаційний; біологічний, у т.ч. біотичний і мікробіологічний;

за етапами життєвого циклу товару, на яких чиниться вплив, основними з яких є: розроблення товару, виробництво, просування на ринку, споживання, утилізація;

за реципієнтами, що його сприймають, основними з яких є такі: здоров'я населення, житлово-комунальне господарство, лісове господарство, сільське господарство, рибне господарство, промисловість.

На кожному етапі життєвого циклу товар може чинити як негативний, так і позитивний вплив на довкілля. Тобто він може як додавати забруднення, що чинитиме вплив на реципієнтів, так і протидіяти забрудненню чи усувати його наслідки.

На сучасному етапі розвитку економіки більшість товарів чинить негативний вплив на довкілля. Однак стрімко зростає ринок екологічних товарів. Для віднесення товарів до тієї чи іншої групи, виділеної за ступенем екологічності, можна застосовувати експертну оцінку екологічності товарів [5]. Для цього обирається група експертів, компетентних у питаннях економіки природокористування. Кожен з них отримує оціночні таблиці типу табл.3 для оцінки впливу товару на кожного реципієнта.

Таблиця заповнюється експертами шляхом проставлення оцінок, які характеризують напрямок і силу певного виду впливу протягом певного етапу життя товару. Оцінки змінюються від “-5” до “+5”. Знак перед цифрою характеризує напрямок впливу. Тобто якщо товар чинить негативний (екологодеструктивний) вплив (тобто на даному етапі життя привносить у довкілля певний вид забруднення, який чинить вплив на реципієнта), то ставиться знак “-”. Якщо ж товар позитивно впливає на реципієнта (тобто на даному етапі життя товару протидіє певному виду забруднення, виникненню його наслідків або ж ліквідує даний вид забруднення чи запобігає йому чи виникненню його наслідків), то ставиться знак “+”. Цифра характеризує силу впливу (негативного чи позитивного). За його відсутності ставиться “0”. Шкала оцінок впливу товару на реципієнта, яку необхідно використовувати для заповнення оціночних таблиць, подана на рис.3.

Таблиця 3 - Оціночна таблиця екологічності товару (приклад умовний)

Рисунок 3 - Шкала оцінок, які характеризують силу впливу на реципієнта

Експерти обов'язково отримують рекомендації щодо заповнення оціночних таблиць. Так, вони повинні бути проінструктовані щодо змістовного поняття оцінок сили впливу, що використовуються у даній методиці, це дозволить підвищити точність оцінки. Для негативного впливу вони можуть означати таке: сліди впливу - реципієнт відчуває слабкі опосередковані впливи; невеликий вплив - вплив більш відчутний, але сила (швидкість) відновлювальних процесів реципієнта значно перевищує силу впливу; середній вплив - сила відновлювальних процесів дорівнює силі впливу; вплив вище середнього - сила впливу перевищує силу відновлювальних процесів (важковідновлювальний вплив); сильний вплив - безвідновлювальний вплив на реципієнта.

Підсумовування отриманих оцінок по рядках дає змогу визначити напрямки найвідчутнішого впливу (негативного чи позитивного) за його видами, підсумовування їх по стовпчиках дає змогу визначити та порівняти силу впливу на етапах існування товару.

Сума всіх оцінок, проставлених в оціночній таблиці (права нижня клітинка табл. 3), дає загальну оцінку впливу товару на реципієнта. Теоретично вона лежить у межах від “-50” до “+50”.

Інтегральна оцінка впливу товару на довкілля знаходиться як середнє арифметичне отриманих загальних оцінок впливу товару на кожного з реципієнтів.

Рівень екологічності (Е) знаходиться шляхом усереднення визначених експертами інтегральних оцінок. Залежно від отриманого рівня екологічності товар можна віднести до однієї з груп, виділених за ступенем екологічності (табл.4).

Запропонована методика дозволяє виконувати попередню оцінку різнорідних товарів і не потребує для її проведення значних витрат, накопичення статистичних даних, спеціальних приладів, існування еталонів різних екологічних товарів тощо та може використовуватися в умовах дефіциту інформації.

Таблиця 4 - Віднесення товарів до груп за рівнем екологічності

Для більш точної оцінки необхідно враховувати також вагомість кожного етапу існування товару в загальній його тривалості, прогресивне зростання впливу забруднення при тривалому впливі на реципієнтів певними видами забруднень, вагомість реципієнтів у довкіллі з погляду необхідності їх захисту.

При можливості кількісно оцінити очікувану шкоду чи позитивні зміни у довкіллі завдяки виробництву та споживанню оцінюваного товару дану методику можна модифікувати для отримання оцінки рівня екологічності високої точності. При цьому в оціночних таблицях необхідно проставляти кількісні (частіше за все грошові питомі, тобто такі, що припадає на одиницю вартості товару) оцінки впливу на довкілля. Отримана у такий спосіб оцінка рівня екологічності має високий ступінь точності, однак пов'язана зі значними витратами. Тому її застосування не завжди є доцільним.

Визначення рівня екологічності товарів дає змогу визначити пріоритетні з погляду мінімізації впливу на довкілля напрямки інноваційної діяльності. На сучасному етапі розвитку при виборі екологічно орієнтованих напрямків інноваційної діяльності необхідно враховувати і економічну їх доцільність. Автор не зупиняється на цьому через наявність в літературних джерелах досить досконалих теоретико-методичних підходів до вибору напрямків діяльності за економічною доцільністю.

Вибір напрямків екологічно спрямованої інноваційної діяльності з найбільшим ступенем екологічності за запропонованою методикою для здійснення мотивуючих заходів забезпечить отримання найбільшого екологічного ефекту.

Таким чином, у роботі сформовано теоретико-методичні основи визначення стратегічних напрямків формування мотивації інноваційної екологічно спрямованої діяльності: визначено напрямки створення мотивації екологічно спрямованої інноваційної діяльності різними суб'єктами ринку, досліджено можливості мотивування споживання екологічно спрямованих інновацій різними суб'єктами ринку, виконано аналіз методів мотивування екологічно спрямованої інноваційної діяльності на різних рівнях управління, запропоновано методичний підхід до визначення стратегічних напрямків формування мотивації інноваційної діяльності екологічного спрямування. Це дає можливість визначати стратегічні напрямки та формувати конкретні методи та інструменти мотивування інноваційної екоспрямованої діяльності.

Література

мотивування екологічний інноваційний

1. Баб'як О.С., Біленчук П.Д., Чирва Ю.О. Екологічне право України: Навчальний посібник. - К.: Атіка, 2000. - 216 с.

2. Веклич О. Формування економічного механізму сталого розвитку України. Теоретико-концептуальні засади // Вісник Національної академії наук України. - 2000. - № 2. - С. 3-16.

3. Євтушевський В.А. Еколого-економічний потенціал України: відтворення в умовах формування ринкових відносин: Дис… д-ра екон. наук: 08.08.03 / Київський університет ім. Т. Шевченка, 1997. - 428 с.

4. Ілляшенко С.М., Прокопенко О.В. Формування ринку екологічних інновацій: економічні основи управління: Монографія / За ред. д.е.н., проф. С.М. Ілляшенка. - Суми: ВТД “Університетська книга”, 2002. - 250 с.

5. Прокопенко О.В. Оцінка рівня екологічності товарів і мотивація його підвищення // Вісник Сумського державного університету. Сер. Економіка. - 2004. - № 6 (65). - С. 26-38.

6. Телетов А.С., Негреба О.Н., Дериколенко А.Н. Экологическая продукция - проблемы продвижения // Методы решения экологических проблем / Под ред. Л.Г. Мельника. - Сумы: ИТД «Университетская книга», 2001. - С. 263-277.

Размещено на Allbest.ru