Функціональна зміна поняття "товар" в умовах глобалізації та інформатизації економіки і роль України у реалізації його нового змісту

О.А. Біловодська, О.І. Тарасенко. Функціональна зміна поняття «товар» в умовах глобалізації та інформатизації економіки і роль України у реалізації його нового змісту

Размещено на http://www.allbest.ru/

108

Механізм регулювання економіки, 2008, № 2

Функціональна зміна поняття «товар» в умовах глобалізації та інформатизації економіки і роль України у реалізації його нового змісту

О.А. Біловодська, О.І. ТарасенкоБіловодська Олена Анатоліївна, кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри маркетингу Сумського державного університету; Тарасенко Олена Ігорівна, студентка факультету економіки та менеджменту Сумського державного університету.

У даній статті виконано аналіз та систематизацію основних підходів щодо визначення сутності поняття «товар» з точки зору лінгвістки, економіки та маркетингу, встановлено відповідність існуючих визначень сучасним вимогам та розкрито новий зміст даного поняття, що відповідає сучасним вимогам глобалізації економічних процесів та акцентується на їх соціальних аспектах. Також авторами визначено роль України у перерозподілі товарних ресурсів, обґрунтовано значущість товару як багатофункціонального інструменту для інтенсифікації прогресу людства та виявлено значення трудового маркетингу в Україні та у світі.

У сучасній системі соціально-економічних цінностей стратегічним камертоном виступає так званий «ринок». Сучасний ринок характеризується широким діапазоном взаємозв'язаних операцій з головним об'єктом ринку - «товаром». У сьогоднішньому глобалізованому світі товарно-грошові відносини відіграють голову роль у подальшому прогресі людства. Надзвичайно різноманітні види товару сьогодні розширюють попит споживача майже з такою самою швидкістю, з якою поширюється інформаційний вибух. Від того, на скільки контрольовано і систематично буде розвиватися товарна експансія, залежить стабільність як самих ринків, так і економіки світу в цілому.

Наукове обґрунтування сутності категорії «товар» було і на сьогодні залишається предметом багатьох досліджень науковців у галузі економіки, фінансів, маркетингу, лінгвістики, юриспруденції, психології, філософії та ін. Так, основні підходи щодо визначення даного поняття трактуються енциклопедичними словниками та спеціальними довідниками, такими, як «Тлумачний словник Ушакова» [32], «Енциклопедія Брокгауза і Ефрона» [37], «Сучасний економічний словник» [28], «Словник-довідник підприємця» [13], «Фінансово-інвестиційний словник» [18], «Великий юридичний словник» [5], «Енциклопедичний словник-довідник керівника підприємства» [12], «Тлумачний словник маркетолога» [31], а також у багатьох наукових працях: К. Менгера [23], К. Маркса [22], Ф. Котлера [20], Г. Армстронга [2], Балабанової Л.В. [3], Кардаша В.Я. [17], Старостіної А.О. [29], Зав'ялова П.С. [14], Гаркавенко С.С. [7], Примак Т.О. [26], Ілляшенка С.М. [15], Мостенської Т.Л. [24] та інших.

Саме завдяки різним підходам та висловам, сформульованим навіть у різні віки та в різних соціально-економічних умовах, широкий загал авторів пропонують багатовимірне поняття «товар». Різка інтенсифікація товарно-грошових відносин вимагає як ніколи чіткого контролю за подальшим прогресом ринку з його товарно-грошовим обігом. Сучасна наука фіксує значні деформації світового ринку стосовно багатьох груп товарів. Такий дисбаланс може призвести до непередбачуваних наслідків в сучасному світі дефіциту ресурсів. Загроза воїн як економічних, інформаційних, політичних, так і фізичних, пов'язана з викривленням товарного ринку, змушує економістів всього світу виробляти запобіжні матриці контролю за подальшим розвитком товарних ринків і примушує більш уважно визначати всі аспекти ринкових відносин, а головне весь спектр параметрів головного об'єкта ринку - товару.

Тому метою дослідження є аналіз та систематизація основних підходів щодо розкриття сутності поняття «товар», визначення його нового змісту в умовах глобалізації та інформатизації економіки та значення України в цьому процесі. Основними завданнями даної статті є:

1) аналіз публікацій вітчизняних і закордонних науковців та їх систематизація за визначеними авторами групами та підгрупами;

2) встановлення відповідності існуючих визначень поняття «товар» сучасним вимогам та розкриття нового змісту даного поняття;

3) визначення ролі України у перерозподілі товарних ресурсів;

4) обґрунтування значущості товару як багатофункціонального інструменту для інтенсифікації прогресу людства;

5) виявлення значення трудового маркетингу в Україні та у світі.

Видатні економісти, філософи, лінгвісти, політики, бізнесмени, безперечно, в усі часи приділяли належну увагу такому об'єкту життя, який має назву «товар». Товар - це головний ресурс суспільства, що має стовідсотково збігатися із запитами конкретного суспільного етапу розвитку людства і завжди ревно охороняється. Тому товар відображає все складне переплетіння соціально-економічних відносин, що існують у конкретному соціумі у певний час.

Навіщо така увага виникає до поняття «товар» саме зараз і чи не є застарілим це поняття? Відповідь однозначна - більш актуальної, конкретної та багатовимірної проблеми, що пов'язані з цим поняттям (товару), важко уявити.

Окрім матеріального аспекту, поняття «товар» стосується також, як це не дивно, духовного та сакрального життя людства. І співвідношення цих трьох категорій саме і створює багатовимірність такого терміна, яким є «товар».

Сутність товару була визначена і досліджена у працях багатьох закордонних учених Англії, Франції, Італії та ін. Так, наприклад, французький фінансист Ж. Неккер протиставляє товари послугам і грошам; французький економіст Ж.-Б. Сей - нерухомим благам, проте англійський економіст Д. Рікардо розглядає товар як результат виробничої діяльності.

Товар - це об'єкт, який спеціально вироблений для вживання потенційним споживачем, має певну вартість, яка задовольняє інтереси як виробника, так і споживача. Поняття «товар» об'єднує предмети, що вироблені у промисловості, сільському господарстві, науково-технічній сфері, кустарному і ремісничому виробництві, є витвором мистецтва, антикваріатом, має історичну, або культову цінність, а також являє собою будь-які інтелектуальні та інформаційні продукти, роботи, послуги, юридичні права, що знайдені, вироблені, надані та запропоновані на ринку для отримання грошового еквівалента, їх реальної вартості, у визначеному місці і часі.

Розглянемо поняття «товар» з точки зору лінгвістики, маркетингу та економіки. Товар у маркетингу розглядається авторами в технологічному, психологічному та економічному аспектах. Визначення поняття «товар» з точки зору маркетингу поділимо на три підгрупи:

- товар як набір властивостей (технологічний аспект);

- товар як засіб задоволення потреб (психологічний аспект);

- товар як матеріальний чи нематеріальний об'єкт (економічний аспект).

Визначення поняття «товар» з точки зору економіки ділимо на такі підгрупи:

- товар як засіб для продажу;

- товар як засіб обміну;

- товар як результат діяльності організацій.

Систематизація підходів щодо визначення поняття «товар» наведена у табл. 1.

Таблиця 1 - Систематизація визначень терміна «товар» у лінгвістиці, маркетингу та економіці та їх класифікація

Таким чином, аналіз визначень, що містяться в табл. 1, фіксує багатовекторність розвитку і впливу світового ринку на суспільство. В умовах глобалізації та інформатизації економіки все, що є стратегічним ресурсом, може бути визначено через категорію «товарний потік». Будь-які дисбаланси у світових пропорціях ринків, що реалізуються як товарно-грошові відносини, можуть призводити до широкої гами економічних криз. На жаль, у багатьох підручниках, посібниках і навіть в академічних виданнях інколи трапляються неприпустимі перекручування понять «товару» і інших категорій, таких, як «товарна політика», «товарні потоки» і таке інше. Такий детермінізм призводить до підміни понять і дезорієнтування фахівців, студентів, а також широкого загалу споживачів і ускладнює подальший розвиток у соціумі як сприйняття, так і використання поняття «товар» як головної діючої особи ринку.

Формулювання, що наведені в табл.1, взяті з контексту певних праць конкретних авторів і віддзеркалюють той чи інший бік поняття «товар». Звісно, що ці визначення стислі і інколи афористичні. Вони не висловлюють усіх аспектів даного поняття та наразі це й неможливо, тому що як сам об'єкт, так і наші уявлення про нього стрімко розвиваються і вчорашні визначення вже є недостатніми. В сучасних умовах глобалізації економіки, що передбачає потужний інформаційний вибух, швидко зростає як асортимент товарів певних категорій, що існують на сьогодні, так і виникають принципово нові види товару. Найбільш поширеними новими продуктами на відміну від епохи стрімкого технічного прогресу (який розпочався і триває з часу створення промисловості), сучасний етап економічного розвитку світу фіксує серйозне перенесення ваги у бік різноманітних продуктів, що пов'язані з товаром, який має інформаційний зміст. Саме наявність такого процесу і сигналізує про нагальну необхідність термінових дій щодо збалансування виробництва, продажу і споживання ресурсів на сучасному етапі розвитку цивілізацій.

Серед наведених визначень товару найбільш сучасними є вислови Липчука В.В., Дудяка Р.П.і Бугеля С.Я., також Котлера Ф., Армстронга Г., Агєєва Є.Я., Ілляшенка С.М., і, безумовно, «Енциклопедія Брокгауза і Ефрона», «Тлумачний словник Ушакова» є неперевершеними в сенсі коротких афористичних визначень.

Виходячи з виконаного аналізу, виникає об'єктивна необхідність сформулювати підходи, що визначають новий зміст поняття «товар», які відповідають сучасним вимогам глобалізації економічних процесів та акцентуються на їх соціальних аспектах:

1) товар є матеріалізацією соціально-економічних відносин в суспільстві і є своєрідним носієм матеріальної і духовної культури суспільства;

2) товар - це той соціальний показник, який визначає стан власника (як виробника, так і споживача) ;

3) товар - це саме та річ, яка спонукала людину до обміну. Для сучасної людини цей обмін виступає у вигляді купівлі-продажу: об'єкт на інший, універсальний товар - гроші;

4) товар - це головний об'єкт, який створює ринок. Суб'єкти ринку (продавець і покупець) виступають функціонерами купівлі-продажу або обміну одного товару на інший (гроші);

5) товар, з одного боку, є продуктом виробництва, який призначений для реалізації на конкретному ринку (для виробника), а з іншого боку, товар є необхідним об'єктом споживання, що задовольняє конкретні потреби покупця.

На рис. 1 наведена схема товарно-грошового обігу та його зв'язок з маркетингом.

Рис. 1. Схема товарно-грошового обігу та його зв'язок з маркетингом

Слід зазначити, що ринок України перебуває у стані становлення. Це пов'язано головним чином, з невідповідністю всіх стандартів як виробництва, так і маркетингової організації, а також споживання в Україні, що знаходяться у стані подолання інерції впливу недоліків пострадянської економіки. Кожен з елементів, названих вище (рис. 1): виробництво, ринок і споживання перебувають у стані різкого піднесення. Змінюється структура товарів у бік осучаснення та збільшення асортименту та категорій товару. Сучасне виробництво, яке сьогодні є авангардом розвитку світової економіки, пропонує з кожним роком все більше високотехнологічних товарів, наукоємність яких фактично радикально змінила якості або навіть категорію товарів. Це стосується як товарної продукції широкого вжитку, так і технологічної. Суттєво змінюються екологічні стандарти як виробництва, так і споживання товарів, а також способи їх використання. Важко порівняти за функціональністю, наприклад, персональну ЕОМ з примітивними кістковими рахівницями. Споживацтво у сучасному світі перестає бути тавром, а стає відображенням досягнень цивілізації на нових стандартах споживання.

Сучасний товар відображає радикальні зміни у вимогах, що були вироблені суспільством наприкінці ХХ століття. Але найголовнішою ознакою сучасності конкретного товару є його такі показники, як: мінімальна вартість, ринкова доступність, економічність у використанні, а головне, що відрізняє його від товарів попередніх віків, це гарантована використанням товару економія часу на особисті потреби та дозвілля.

Наприклад, автомобіль, персональний комп'ютер, побутова техніка вивільняють для нас як споживачів не тільки фізичні сили, але надають можливість суттєво збільшити вільний час. Окрім цього, авіація, залізниця, громадський транспорт, зв'язок створили умови для більш інтенсивного спілкування людей і при цьому значно підвищили інтенсивність комунікацій як у особистому житті, так і в бізнесі. Сьогодні товари, які мають назву «транспорт», «засіб зв'язку», «високі технології», дозволяють в сотні тисяч разів постійно підвищувати як рівень виробництва, так і споживання товарів і послуг, що пов'язані з використанням названих груп товарів.

В умовах глобалізації та інформатизації економіки товари, які мають достатнє маркетингове забезпечення, «зламують» і об'єднують ринки, що були розірвані як відстанями, так і державними кордонами.

Товар як інструмент стабілізації дефіциту і надлишку макроресурсів є позитивним інструментом нейтралізації протиріч, які історично виникли як диспропорції економічного розвитку різних народів. Наявність такої властивості товару і все більше її посилення являє собою доказ того, що сучасне суспільство вступило у новий етап свого розвитку. Його називають етапом глобалізації, хоча економічні аспекти його наявності тісно переплетені з політичними, екологічними та іншими факторами, що сьогодні виходять на перший план, починають домінувати за впливом на розвиток цивілізації.

Товарне виробництво, як і товарне споживання, перебуває сьогодні під якісним впливом, що поєднує його у вигляді нової галузі економіки сучасного світу, а саме - маркетингу. Цей надсучасний інструмент покращання роботи ринку, виробництва, а також якісного споживання у найближчі часи буде най прогресуючою галуззю економіки. Звісно, що товар як головний об'єкт маркетингу і буде предметом удосконалення і створення нових, більш складних надсучасних відносин на ринку. Для нашої країни дуже актуальним, особливо сьогодні, є створення найсучаснішої маркетингової інфраструктури на всіх рівнях, як у кожному регіоні, кожній галузі, так і в державі, а також у її міжнародних стосунках в цілому.

На скільки сучасним буде не тільки виробництво та споживчі якості товару, що виробляються в Україні, але і те, на скільки успішно буде забезпечений маркетинговий процес, залежатиме майбутнє нашої держави.

Географічне положення України, її ресурси (трудові, наукові, технологічні), суттєві зміни у цінностях, що сьогодні виникають у світі, дають нам надію, що вже у недалекому майбутньому Україна посяде чільне місце на світовому ринку перерозподілу товарних ресурсів. Такі сприятливі умови потребують негайного покращання ситуації в регулюванні та контролі ресурсних потоків (товарообігу), що транзитом проходять територію держави.

Україна є перехрестям товарних потоків між Північчю і Півднем, Сходом і Заходом, і таке її значення з кожним днем буде підвищуватися, оскільки у геостратегічному перерозподілі макроресурсів саме Україні відведено роль перерозподільника, що означає:

- через територію України проходять товари інших держав, що в тисячі разів перевищують обсяги (у вартісному вираженні) вироблених товарів у самій державі;

- використання існуючих транспортних магістралей може бути успішно задіяне для експорту українських товарів за кордон;

- виникає нагальна потреба в участі національного бізнесу у функціонуванні всіх можливих транзитних схем та його впливу і контролю за транзитними товарними потоками;

- стає необхідним створення макромаркетингових інституцій, що дозволять упорядкувати транспортні потоки, як транзитні, так і внутрішні на макрорівні.

Товарні біржі, велетенські міжнародні ярмарки, найсучасніше складське обслуговування, ось ті елементи макромаркетингу, що необхідно вже у найближчий час створювати на території України. Але товарний ринок у тому значенні, який він є на сьогодні, має бути доповнений новими товарами, а саме: готовими інформаційними матрицями, що створюють необхідні зв'язки між виробниками і споживачами будь-якого рівня і обсягів. Крім того, у сучасному світі виникає необхідність виокремлення нового виду товару під назвою «трудові ресурси», який також потребує негайної організації на цивілізованому рівні. Трудовий маркетинг може зменшити напруги у соціально-демографічному деформованому світі. Такий товар, як праця, має бути негайно комерціалізований на найвищих рівнях правового забезпечення. Україна у такій системі координат може виступити як центр перерозподілу трудових ресурсів, а також центр перерозподілу макротоварних потоків і об'єднання їх у збалансовану глобальну систему на Євразійському континенті.

Таким чином, виконане авторами дослідження щодо систематизації основних підходів визначення сутності товару, виявлення його нового значення в умовах глобалізації та інформатизації економіки, а також ролі України у реалізації нового змісту товару поглиблює існуючі теоретичні розробки у галузі економіки та маркетингу. Подальші наукові дослідження авторів у руслі вирішення поставленої проблеми спрямовані на визначення методів та інструментів забезпечення окреслених орієнтирів.

Література

1. Агєєв Є.Я., Чепінога В.І. Маркетинг: від простого до складного (запитання і відповіді). - Львів: «Новий Світ-2000», 2005. - 352 с.

2. Армстронг Г., Котлер Ф. Маркетинг. Загальний курс.: Пер. з англ.: Навч. пос. - 5-те вид. - М.: Вид. дім «Вільямс», 2001. - 608 с.

3. Балабанова Л.В. Маркетинг: Підручник. - Донецьк; 2002. - 562 с.

4. Белоусова С. Н., Белоусов А. Г. Маркетинг: Учебное пособие, - 2005. - 208c.

5. Большой юридический словарь. / Под ред. проф. А. Я. Сухарева - 3-е изд., доп. и перераб -. М.: ИНФРА-М, 2007. - VI, 858 с.

6. Бондаренко І.В., Дубницький В.І. Сучасний маркетинг (у схемах, рисунках, таблицях, термінологічних поясненнях): Навчальний посібник. - Донецьк: ТОВ «Юго-Восток ЛТД», 2002. - 326 с.

7. Гаркавенко С.С. Маркетинг: Підручник для вузів. - К.: Лібра, 1998. - 384 с.

8. Гірченко Т.Д., Дубовик О.В. Маркетинг: Навчальний посібник. - Київ: Фірма «ІНКОС», Центр навчальної літератури, 2007. - 255 с.

9. Государственный стандарт РФ ГОСТ Р 51303-99 «Торговля. Термины и определения»

10. Дорофеев В.Д., Зубков А.Б. Маркетинг в управлении организации: Монография. - Пенза, 2001. - 108 с.

11. Економічний словник-довідник / За ред. д-ра екон. наук, професора С.В. Мочерного - К.: Феміна, 1995. - 368 с.

12. Енциклопедичний словник-довідник керівника підприємства / Автор і укладач Ю.А. Лукаш - М.: Книжковий світ, 2004. - 1504 с.

13. Ермошенко Н.Н., Скворцов Н.Н. Словарь-справочник предпринимателя. - К.: УкрИНТЭИ, 1993. - 168 с.

14. Завьялов П.С. Маркетинг в схемах, рисунках, таблицах: Учебное пособие. - М.: ИНФРА-М, 2002. - 496 с.

15. Ілляшенко С.М. Маркетингова товарна політика: Підручник. - Суми: ВТД «Університетська книга», 2005. - 234 с.

16. Історія економічних вчень: Підручник: У 2 ч./За ред. В.Д. Базилевича. - 2-ге вид., випр. - К.: Знання, 2005. - 567 с.

17. Кардаш В.Я. Маркетингова товарна політика Навч. посібник. - К. КНЕУ, 1997. - 156 с.

18. Карпінський Б.А., Герасименко О.В. Фінансово-інвестиційний словник: Навчальний посібник. - Львів: Магнолія Плюс, 2005. - 304 с.

19. Куценко В.М. Маркетинговий менеджмент: Навч. посібник. - К.: МАУП, 2003. - 184 с.

20. Котлер Ф. Основы маркетинга. - М.: Бизнес-книга, 1995. - 698 с.

21. Липчук В.В., Дудяк А.П., Бугіль С.Я. Маркетинг: основи теорії та практики: Навчальний посібник / За загальною редакцією В.В. Липучка. - 3-тє вид., випр. і доп. - Львів: Магнолія, 2006, 2007. - 288 с.

22. Маркс К. Капитал. Критика политической экономии. Т.1, Кн. 1. Процесс производства капитала - М.: Политиздат, 1978. - 907 с.

23. Менгер К. Основания политической экономии. - М.: Политиздат, 2007. - 496 с.

24. Мостенська Т.Л. Основи маркетингу: Навчальний посібник. - К.: Кондор, 2005. - 240 с.

25. Політична економія / За ред. Г.А. Оганяна - К.: МАУП, 2003. - 520 с.

26. Примак Т.О. Маркетинг: Навч. посіб. - К.: МАУП, 2004. - 228 с.

27. Прищепенко В.В. Семантика, дефиниции и соотношение понятий «продукт», «товар», «услуга»//Маркетинг в России и за рубежом. - 2001. - № 2. - С. 12.

28. Райзберг Б. А., Лозовский Л. Ш., Стародубцева Е. Б. Современный экономический словарь -. 5-е изд., перераб. и доп. - М.: ИНФРА-М, 2007. - 495 с.

29. Старостіна А.О. Маркетингові дослідження. Практичний аспект - СПб.; М.: Вильямс, 1998. - 263 с.

30. Cловник маркетолога

31. Тлумачний словник маркетолога Тлумачний словник Ушакова

32. Терещенко В. Маркетинг: новые технологии в России. - 2-е изд. СПб.: Питер. - 416 с.

33. Шабурова А. В. Методические рекомендации для проведения практических занятий по дисциплине «Экономика отрасли», 2005

34. Шинкарьова С. Н. Маркетинг: Курс лекций. - Рыбинск, 2001. - 14 с.

35. Щедровицкий П.Г. Понятие рынка в системомыследеятельном подходе// Программирование культурного развития: региональные аспекты. -1993. - Вып II. - С. 20-58.

36. Энциклопедический словарь Брокгауза і Ефрона, 1998 г.

Размещено на Allbest.ru